Активність префіксальних прикметників у сучасній мовній практиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна

Активність префіксальних прикметників у сучасній мовній практиці

Векуа Наталія Володимирівна

канд. філол. наук, доцент

доцент кафедри української мови

Динамічний характер мови зумовлений зовнішніми, позамовними впливами, мисленнєвими процесами, зорієнтованими на пізнання реальності. Сучасний український лексикон об'єднаний темами незалежності, суверенітету й державності України; історичної та культурної єдності українців і цивілізованого світу; проблемами становлення громадянського суспільства; способами аналізу сучасного політичного процесу в Україні, який неминуче зачіпає проблеми ментальної та культурної ідентичності. Вивчення впливу позамовних чинників на вибір і реалізацію словотворчих ресурсів сучасної номінації перебуває в полі пильної уваги дослідників усіх слов'янських мов. Це праці Ц.Д. Аврамової (Аврамова 2012), Ю.М. Балтової (Балтова 2012), Є.А. Карпіловської (Карпіловська 2017), Л.П. Кислюк (Кислюк 2017), Н.Ф. Клименко (Клименко 2017), І. Онхайзера (Онхайзер 2010), О.М. Тихонова (Тихонов 2002) та інших.

Аналіз словотвірного значення префіксів у прикметникових новотворах показав, що прикметникові префікси передають здебільшого значення протилежності (анти, де-), заперечення (анти-, не-) або ступінь вияву ознаки: вищість (супер-, над-) чи нижчість, підпорядкованість (під-).

Прикметникова модель з префіксом анти- демонструє стабільну активність у сучасній мовній практиці. Префікс анти- заперечує ознаку, виражену прикметником-мотиватором, або передає різке протиставлення, непоєднуваність, спрямування проти цієї ознаки і хоча частіше поєднується з запозиченими основами, може сполучатися з питомими, утворюючи гібриди. Цей префікс відзначається високою продуктивністю. Серед новотворів виявлено деривати І та ІІ ступенів похідності. Прикметникові новотвори І ступеня похідності за суфіксальним оформленням прикметникової основи поділено на: 1) прикметники -н(ий): антивоєнний, антимедійний, антидержавний, антизахідний, антиконституційний, антикризовий, антитерористичний тощо; 2) прикметники на -ськ(ий), -цьк(ий): антиєврейський, антимерський, антисемітський, антиросійський, антинатівський / антинатовський та ін.; 3) прикметники на -ев(ий), -ов(ий) виявляють слабшу активність: антикризовий, анти-рок-зірковий, антипомаранчевий. Значно рідше утворюються прикметникові композити ІІ ступеня похідності: антидержавно-зрадницький. Прикметникові новотвори позначають неприйняття, заперечення ознаки з елементом суспільної оцінки, функціонують без оцінного значення при термінологізації або як компоненти власних назв при десемантизації: Вищий антикорупційний суд, Антимонопольний комітет України.

Питомий префікс прийменникового походження над- належить до продуктивних зі значенням надмірного вияву ознаки, названої мотиватором [3]. З 1990-х років префікс над- конкурує з запозиченим суперу науковому стилі, що підтверджено термінологічними словниками: надкомпактний - суперкомпактний, надлінійний - суперлінійний, суперсингулярний - надсингулярний, і хоча першим названий термін з вищою активністю, але жодному з конкурентів не можна віддати перевагу [5].

Прикметникова модель з префіксом не- демонструє стабільну активність у сучасній мовній практиці. Цей префікс на сучасному мовному ґрунті «указує на заперечення, продуктивний, поширений» [7]. Прикметникові новотвори з префіксом не-, об'єднано в такі групи: 1) термінологізовані прикметники, наприклад, в інформатиці, біології: невідтворений, незашифрований, ненульовий, неклітинний, непророслий, нерозкривний та ін. Деякі терміни організовані як термінологічні опозиції [5]: дотичний - недотичний, програмівний - непрограмівний, строгий - нестрогий; 2) прикметники, які виражають заперечення ознаки, названої твірною основою: некомпетентний, неправильний, недостовірний тощо; 3) прикметники, активізовані у формуванні переносних, евфемічних значень унаслідок непрямої номінації: неспортивна поведінка, неформальний лідер, некруглий ювілей, неолімпійський вчинок, неелітарна публіка, немаргінальна опозиція. Розширено твірну базу новотворів, які виражають соціально спрямовану оцінку, словотвірна прикметникова модель виявляє активність на суспільну потребу; 4) прикметники у загально-диференційному значенні в родових назвах: незалежна церква, неурядова організація, нелетальне обладнання, нехімічна залежність, нерухоме майно; 5) прикметники у складі індивідуально-авторських новотворів: ненаступальна радіостанція, неєдиний вихід зі становища, неконтинентальна Європа, засоби неінформаційного маркетингу; 6) прикметники як складові жаргонізмів: небашльова справа; небашльова робота, нехилий сценарій, нехилий словничок [8]. Серед новотворів є такі, які відповідають словотвірній нормі, однак, з погляду норми лексичної залишаються оказіональними: невлауреачений, незахімічений, нерозгрішений, деякі мають розмовний відтінок: несовковий.

Запозичений префікс супер- вказує на найвищу міру якоїсь ознаки стосовно інших ознак, названих прикметником-мотиватором [3]: супернатуральний, супераеродинамічний, суперсингулярний, суперсучасний, супершвидкісний. Прикметників з цим префіксом менше, оскільки на сучасному мовному ґрунті відповідником запозиченого префікса є питомий над-.

На сучасному етапі функціонування української мови прикметникові префіксальні словотвірні моделі виявляють свою доцільність і стійкість у мовній діяльності спільноти. їхній активності сприяє узагальнений, знівельований характер семантики, який відкриває додаткові можливості для функціонування в текстах різного комунікативного спрямування. Словотворчий ресурс становить закономірний результат розвитку й повноцінного функціонування в суспільстві, стійкості типологічних рис і відповідності чинних мовних норм реальному стану мовної політики.

Список використаних джерел

префікс прикметниковий словотворчий дериват

1. Аврамова, Ц.Д. 2012 Собствените имена като ресурс за обрадуване на нови думи в съвременния български книжовен език. Творба речи и гьени ресурси у словенским (езицима. Београд, Срби)а.

2. Балтова, Ю.М. 2012. За така наречените «неокласицизми» като ресурс в съвременното словообразуване. Творба речи и гьени ресурси у словенским (езицима. Београд, Срби)а.

3. Жовтобрюх, М.А. (відп. ред.) (1979) Словотвір сучасної української літературної мови. Київ: Наукова думка.

4. Карпіловська, Є.А., Кислюк, Л.П., Клименко, Н.Ф. та ін. (2017). Вплив суспільних змін на розвиток української мови. Є.А. Карпіловська (відп. ред.). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

5. Кислюк, Л.П. (2017). Сучасна українська словотвірна номінація: ресурси та тенденції розвитку. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

6. Онхайзер, И. (2010), Интернационализация глагольного словообразования. Відображення історії та культури народу в словотворенні. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.

7. Полюга, Л.М. (2009). Словник українських морфем. Київ: Довіра.

8. Ставицька, Л. (2005). Український жарґон. Словник. Київ: Критика.

9. Тихонов, А.Н. (2002). Внутренняя форма слова в семантике лексического гнезда. Slavishe Worbildung: Semantik und Kombinatorik. Munster-London-Hamburg.

Размещено на Allbest.ru