Соціокультурний аспект перекладу іноземної літератури: вплив перекладу на сприйняття та розуміння інших культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціокультурний аспект перекладу іноземної літератури: вплив перекладу на сприйняття та розуміння інших культур

Буданова Ліана Георгіївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології і перекладу, Національний авіаційний університет

Сілютіна Ірина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, Доцент кафедри іноземної філології та перекладу, Національний транспортний університет

Дудар Олена Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та іноземних мов, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Вайдич Тетяна Василівна Старший викладач кафедри філології, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

Анотація

Проблема взаємовідношення мови та культури постійно породжувала зацікавленість вчених багатьох галузей: лінгвістів, філософів, соціологів, психологів, етнографів, культурологів та інших. У дослідженні обґрунтовано призначення соціокультурного аспекту перекладу іноземної літератури. Автори зазначають, що художній переклад літературних творів є важливим діалогом в обговоренні та обміні думками між народами та культурами різних країн і визначають його вплив на сприйняття і розуміння інших культур, наголошують на невід'ємність культури та перекладу. Переклад іноземної літератури один з пріоритетних напрямків науки й різниться від інших видів перекладу тим, що потребує індивідуального підходу. Культура чітко виражається в мові, тому переклад слід вважати не лише методом мовного взаємозв'язку, а й взаємозв'язку міжкультурного. В статті виділено, що культурні знання та їх відмінності постійно були одним з провідних напрямів підготовки перекладачів в опануванні теорії й практики перекладу. З'ясовано, що знання властивостей історії, культури, філософії, етичних норм, які взаємодіють при перекладі створюють відмінні комунікації між ними. Автори виокремлюють основні функції та показують особливості й характерні риси художнього перекладу порівняно з іншими формами перекладу. Наголошується, що загальнокультурна функція перекладу розкриває взаємозв'язок різних культур, приводить до їх ґрунтовного вивчення та пізнання. переклад літературний твір

Доведено роль і значення практики та діяльності перекладачів, які знають кілька мов, вміють передавати форму, інформацію і зміст повідомлення в сучасному світі. З'ясовано що в процесі виконання відповідного текстового перекладу, перекладачу необхідно працювати з мовою не лише як з цілком лінгвістичним явищем, а водночас і як з явищем культурним. Встановлено, що значна роль належить перекладачам та їх обізнаності про несхожість між культурами, вплив на високоякісний переклад. Визнається судження, що в різні періоди переклад здійснював функцію інтелектуального стимулу, тому що перекладач водночас засвоював і мову, і культуру - це спонукало до індивідуальних відмінностей та перемін, які вплинули на сприйняття та розуміння інших культур. Автори підтверджують невіддільність розуміння різних культур і перекладу, та їх значення для успішного наслідку діяльності.

Ключові слова: іноземна література, культура, переклад, перекладач, взаємодія, соціокультурний аспект, міжкультурна комунікація.

Budanova Liana Heorhiivna Doctor of Pedagogical Science, Professor, Head of English Philology and Translation Department, National Aviation University

Siliutina Iryna Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Foreign Philology and Translation Department, National Transport University

Dudar Olena Viktorivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Ukrainian and Foreign Languages Department, Ternopil Ivan Puluj National Technical University

Vaidych Tetiana Vasylivna Senior Lecturer Department of Philology, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute

SOCIO-CULTURAL ASPECT OF TRANSLATION OF FOREIGN LITERATURE: THE INFLUENCE OF TRANSLATION ON THE PERCEPTION AND UNDERSTANDING OF OTHER CULTURES

The problem of the relationship between language and culture constantly aroused the interest of scientists of many fields: linguists, philosophers, sociologists, psychologists, ethnographers, cultural scientists and others. The purpose of the sociocultural aspect of the translation of foreign literature is substantiated in the study. The authors note that artistic translation of literary works is an important dialogue in the discussion and exchange of ideas between the peoples and cultures of different countries and reveal its influence on the perception and understanding of other cultures, emphasize the inseparability of culture and translation. The translation of foreign literature is one of the priority areas of science and differs from other types of translation in that it requires an individual approach. Culture is clearly expressed in language, so translation should be considered not only as a method of linguistic communication, but also of intercultural communication. The article emphasizes that cultural knowledge and their differences have always been one of the leading areas of translators' training in mastering the theory and practice of translation. It was found that knowledge of the properties of history, culture, philosophy, and ethical norms that interact during translation create excellent communication between them. The authors highlight the main functions and show the peculiarities and characteristic features of literary translation compared to other forms of translation. It is emphasized that the general cultural function of translation reveals the interrelationship of different cultures, leads to their thorough study and knowledge.

The role and significance of the practice and activities of translators who know several languages and are able to reliably convey the form, information and content of a message in the modern world have been proven. It was found that in the process of translating the corresponding text, the translator needs to work with the language not only as a completely linguistic phenomenon, but also as a cultural phenomenon. It was established that a significant role belongs to translators and their awareness of dissimilarity between cultures, impact on high-quality translation. It is recognized that in different periods, translation performed the function of an intellectual stimulus, because the translator assimilated both language and culture at the same time - this led to individual differences and changes that affected the perception and understanding of other cultures. The authors confirm the inseparability of understanding different cultures and translation, and their importance for the successful outcome of activities.

Keywords: foreign literature, culture, translation, translator, interaction, sociocultural aspect, intercultural communication.

Постановка проблеми. Ядром нинішнього суспільного та економічного прогресу вважається різноманітність культур, які безперервно знаходяться у взаємозв'язку та взаємодії. Сьогодні перекладацька діяльність набуває широкого діапазону і все більшої соціокультурної сутності у сучасному світі. Теорія і практика перекладу завжди контактує з культурологією, виходячи з того, що переклад - це спілкування та взаємозв'язок культур, традицій та цінностей. Соціокультурний аспект перекладу іноземної літератури має на увазі досягнення взаєморозуміння комунікантами, які є виразниками різномовних культурних територій. Від взаємодії людини та культури в результаті соціальної діяльності залежить утворення світоглядних і культурних парадигм, а сам переклад - це співпраця та узгодженість не тільки двох мов, а й двох різних менталітетів. З огляду на актуальність, особливе значення перекладу іноземної літератури в сучасному світі, практичну значущість дана проблема була обрана предметом наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання взаємозв'язку мови та культури є досить непростим для сучасного мовознавства, тому серед наукових доробків існують різні судження на дану тему. Соціокультурний аспект перекладу іноземної літератури розглядався науковцями в різних сферах, відповідно від найпоширеніших напрямів і світоглядів на переклад, характерних для певної історичної епохи. Зазначену проблему активно вивчали у своїх працях Т.Т. Врабель, В.О. Іванілова, Г.М. Кузенко, Л.В. Першина, Г.В. Тащенко, М.Р. Ткачівська, Л.Г. Таланова, О.І. Чередниченко.

Мета статті - розкрити соціокультурний аспект перекладу іноземної літератури й показати його взаємодію і вплив на сприйняття та розуміння інших культур.

Виклад основного матеріалу. Мова має надзвичайно важливе значення в культурі кожного народу. Соціальні фактори впливають на мову через мовну діяльність і в такий спосіб стимулюють або стримують розвиток мовної системи. Конструкція мови спроможна розкрити наявні шляхи побудови повідомлень, іноді нав'язуючи обов'язкове вживання різних форм. Водночас мовна категорія формулювання не завжди визначає зміст висловлювання, а є тільки початковою базою для розуміння універсального сенсу. Нерідко той самий зміст може бути отриманий з різних мовних структур, і разом з тим, однакова структура може являтись підґрунтям для формування і розуміння різної інформації. Мова як суспільне явище є одним з компонентів культури, що функціонує в різних аспектах: за її допомогою люди виражають думки, передають інформацію, ідентифікують себе.

На сучасному етапі одним із головних шляхів взаємозв'язку між культурами являється переклад. Перекладач має дотримуватись певних норм поведінки й усвідомлювати визначені правила етикету визнані в суспільстві. Слід зазначити, що одним із компонентів перекладацької компетенції є досконале знання предмета, уміння формулювати та знати термінологічні елементи, які мають фахову направленість тексту. Вказуючи на низку наявних у сучасній науці підходів до вивчення даного питання В. Іванілова наголошує: "Для того, щоб створити адекватний текст перекладу, перекладачу необхідно працювати з мовою не тільки як з суто лінгвістичним явищем, а також як з явищем культурним. Мова як знаряддя вербальної комунікації є найважливішою частиною культури, і всі особливості її структури й функціонування можуть вважатися проявами культури відповідного мовного (або етнічного) колективу. Однак слід враховувати складний і опосередкований характер зв'язку мови з іншими елементами культури: навколишній світ, духовне життя і поведінку людей, які відображаються у свідомості людини в певних когнітивних структурах і реалізуються в мовних категоріях і формах" [1, с. 72]. Характерною рисою перекладної літератури, що переходить в культурний простір інших народів є те, що вона змінює і доповнює літературний процес, збагачує його традиційні, художні, естетичні грані. В період глобалізованого суспільства переклад є актуальним, заохочує читача до дискурсу культур, але саме питання перекладу іноземної літератури є складним і має протиріччя. Доречно зазначити, якщо люди розмовляють й спілкуються різними мовами, у такому випадку обмін думками та інформацією утруднюється, виникає потреба в перекладачеві від діяльності якого в значною мірою залежить своєрідність впливу перекладу на сприйняття та розуміння інших культур. В наслідок цього: "Культурологічна парадигма більшою мірою акцентує творчий потенціал перекладача вже не стільки як міжмовного, скільки як міжкультурного посередника, інтерпретаційна позиція якого багато в чому впливає на перебіг процесу перекладу та визначає його результат. І тільки діяльнісний - когнітивно-дискурсивний - етап дослідження перекладу створює передумови для його представлення як мовленнєвої діяльності, що характеризується високим ступенем суб'єктивізму, свободи, а отже, й творчого начала" [2, с. 9].

Науковці та фахівці виділяють наступні перекладацькі функції:

- комунікативну;

- соціальну;

- когнітивну;

- мовотворчу;

- загальнокультурну;

- оцінно-виховну.

При вивченні питання нашого дослідження слід також виокремити функції, які відображають процес перекладу іноземної літератури та її розвиток, репрезентують історію, навколишній світ, спосіб життя, звичаї та побут. У перекладі відображаються всі складники формулювання, а саме: поняттєвий, ціннісних принципів, образний. Комунікативна функція мови вважається головною й має призначення спілкування між людьми. Комунікативна функція визначає переклад як дію двомовної комунікації, включаючи деякі фактори, що впливають на перекладача в процесі перекладу. Іншомовна комунікативна обізнаність вдало розв'язує питання співвідношення та розуміння з виразниками мови, яка вивчається, відповідно до норм і культурних традицій під час прямого й непрямого контакту.

Виникнення комунікативних стандартів починається від створення комунікативної моделі знаку як визначеної мовленнєвої сенсації в комплексі з життєвими обставинами австрійським філологом К. Бюлером на початку ХХ ст. Когнітивна функція перекладу репрезентує мовленнєво-розумову дію, під час якої перекладач свідомо або несвідомо включає в нього особисте усвідомлення оригіналу і встановлює співвідношення двох мов та теорій пізнання. Переклад іноземної літератури об'єднує різні форми поглядів, епохи, рівні розвитку, традиції та культури тому і вважається складним і різностороннім видом людської діяльності. Сьогодні літературний переклад частково поступається науково-технічному через розвиток новітніх технологій та інтеграцію. Соціокультурні фактори мають велику вагу в процесі утворення фонових знань, які дають правильну інтерпретацію образних фраз у спеціальних текстах.

Наразі більш детально розглянемо загальнокультурну функцію, яка своєю чергою пов'язана з естетичною. Загальнокультурна функція перекладу споріднена із культурно-історичними подіями в суспільстві та визначається взаємовідношенням національного й інтернаціонального факторів літературного процесу. Міжкультурна компетенція передбачає застосування соціокультурних даних, країнознавчі знання звичаїв, традиційних правил поведінки та устрою мовою перекладу. У кожній культурі один і той же текст є багатофункціональним. Основою взаємозв'язку між виразниками різних мов виступає переклад, який відіграє значну пізнавальну функцію і приводить до обопільного збагачення й розвитку культур. Водночас культура становить собою центральну одиницю перекладу. Для вирішення міжкультурної проблеми велику роль відіграє також бажання людей розвиватися й усвідомити важливість опанування іноземних мов. Якісний переклад має важливе значення для сприйняття та розуміння інших культур, виступає рушійною силою підвищення культурного рівня і являє собою один із видів взаємовідносин національних культур. Для пріоритетних напрямків міжкультурної компетенції є характерними:

- майстерність набувати й засвоювати інноваційні знання про культуру;

- застосовування нових знань і практичних умінь в сучасних умовах;

- присутність паравербальних чи паралінгвістичних засобів спілкування.

Необхідно зауважити, що компетенції міжкультурної дієздатності виражаються в різних формах, вивчаються одноосібно і безперервно. В процесі міжкультурного контакту увага зосереджена на перекладачеві, його індивідуальних рисах, перекладацькій кваліфікації, наявності знань та досвіду про відмінності між культурами. Під час перекладу іноземної літератури формується міжкультурний зв'язок поглядів, понять і текстів. Перекладознавство пройшло довготривалий період інсталяції, ґрунтувалось та набиралось досвіду завдяки перекладу Біблії, значної кількості філософських творів, природничо-наукових робіт. Зокрема, на переклади Біблії вплинула велика кількість чинників, серед яких необхідно зазначити відмінності рукописів, культурні ознаки, філософія перекладу, мовну несхожість.

Варто підкреслити, що для Європи притаманна ситуація, за якої духовність на теренах національних культур розвивається враховуючи цінності, набуті за допомогою перекладу, передусім через переклад сакральних текстів, розвиваються як національні мови, так і культури. Біблія є центральним текстом західної культури й цілком і повністю розповсюджується через переклад. Європейська культура, зберігаючи біблійні та античні погляди, не проявляла зацікавленості до арабської культури, в якій на противагу від Біблії, Коран не був перекладений, як не перекладали й деякі інші тексти. В ХУІІ ст. в європейських літературах зароджуються і мають перевагу принципи, відповідно до яких текст повинен відповідати правилам класицизму, де зміст та форма неподільні. Зазвичай, для перекладу використовувалась популярна на той час французька мова.

Загальнокультурна функція перекладу як і естетична проявляються в тому, що мови змінюються, контактують однаково з обох сторін стосовно один до одного і при цьому змінюються. "Взаємодія двох національних культур, опосередкована перекладачем, завжди є компромісною, особливо для тієї з них, у межах якої народився першотвір. Адже під час перекладу неможливо уникнути трансформації, подекуди радикальної, що змінює культурно-історичне тло матеріалу, який перекладається. Проте таке перетворення має бути правдоподібним, доречним та послідовним, бо недоречність, непослідовність культурних зсувів спотворюють твір, викривлюючи читацьке сприймання образу автора, його намірів" [3, с. 166]. Головним і актуальним у взаємодії культур на сучасному етапі, як і раніше залишається мистецтво перекладу, художні переклади взаємодіють і додають нові контакти літературами багатьох країн. У підсумку: чим більше першотворів перекладено мовою, тим швидше вдосконалюється культура. Водночас перекладач повинен бути не лише освіченим, а в процесі діяльності повинен зберегти індивідуальний стиль автора і в літературних ситуаціях виокремити культурну функцію перекладу. Переклади іноземної літератури наповнюють вітчизняну культуру різноплановими образами, новими жанрами, термінами та стилістичними методами.

Здійснений аналіз надає змогу усвідомити, що сьогодні: "Переклад у сучасному світі виступає важливим засобом спілкування між індивідами, які розмовляють різними мовами й належать до різного лінгвокультурного ареалу. У такому контексті переклад розглядають як особливий вид міжкультурної комунікації. Головним суб'єктом комунікації є людина, яка для забезпечення своєї життєдіяльності вступає у взаємозв'язок з іншими людьми" [4, с. 498]. Людина завжди виступала головним суб'єктом комунікації і досить часто вступає у спілкування з іншими людьми за допомогою перекладу. Повага до власної мови та культури й збереження завжди було і залишається пріоритетним завдання представників кожного етносу. Це є важливим і актуальним, зважаючи на те, що сукупність мов і культур приводить до поєднання народів, розуміння їхньої унікальності. Слід зазначити, що переклади здебільшого різняться за своїми критеріями і мають на меті передати зміст оригінального тексту, зберігаючи всі культурні риси, поведінку властиву народу, у спосіб, доступний читачеві сьогодні.

Отже, переклад текстів з іноземної мови є багатоаспектним і послідовним вираженням міжкультурної комунікації, з різними модифікаціями сприймання та тлумачення одержаної інформації. Традиція перекладу в культурі має значний вплив на її розвиток, завдяки тому, що практика перекладу надає можливості розпізнати і опанувати прогресивний стиль розуміння і відношення до світу. Таким чином, перекладацький досвід може надати культурі усвідомлення місця і ролі серед інших культур. Література, яка перекладається, визнається неодмінною складовою кожної літературної системи, й однією з динамічних її елементів.

Висновки

Наразі в період розвитку світової, науково-технічної, інформаційної та освітньої співдружності, комунікація наявна й перспективна між представниками одних і тих самих або різних культур і мов. Варто наголосити, що соціокультурний аспект перекладу іноземної літератури - це своєрідна сфера діяльності перекладача. Доцільно зазначити, що міжкультурна комунікація характерна для сучасного українського суспільства, стає його прикметною рисою, а її піднесення є одним із провідних напрямків в освіті. Відображення національно-культурних властивостей у перекладі має надзвичайну значимість, при цьому змінюється і доповнюється літературний процес, розширюються художні особливості. Сучасне ставлення до перекладу іноземної літератури розглядає й аналізує його як специфічний різновид інформаційної функції, як дієвий засіб опанування світового культурного та духовного простору. Перспектива дослідження полягає у вивченні методів та способів формування тексту перекладу згідно з розумінням та застосуванням соціокультурного аспекту перекладу іноземної літератури.

Література

1. Іванілова В.О. Реалії в художньому тексті: перекласти не можна опустити. Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2018. Випуск 35-36. С. 70 - 80. DOI 10.31558/2075-2970.2018.35-36.8

2. Ребрій О.В. Сучасні концепції творчості у перекладі : монографія. Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2012. 376 с.

3. Шемуда М.Г. Художній переклад як важливий чинник міжкультурної комунікації. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Серія: Філологічні науки. Книга 1. 2013. С.164-168.

4. Поліщук Ю.В. Соціокультурна комунікація під час перекладу. Молодий вчений. № 5 (57). 2018. С.497 - 500.

5. Клименко Л.В. Художній переклад як вид міжкультурної комунікації в контексті Євроінтеграції. Літературознавчі студії. 2015. Вип. 1 (1). С. 228-235.

6. Першина Л.В., Таланова Л.Г. Особливості перекладу в полікультурному середовищі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2021. - Т.2, № 52 С.164 -168. DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.52-2.39

7. Шапочка К.А. Взаємодія культури і перекладу. "Молодий вчений". 2017. № 4.1 (44.1). С. 140 - 143.

8. Капуш А.В. Лінгвокультурні та соціокультурні аспекти перекладу у сфері фахової комунікації. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. 2009. Випуск 81 (4). С. 158-161.

9. Скиба К.М. Теорія і практика професійної підготовки перекладачів у США [Текст] : автореф. дис. доктора пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика проф. освіти" ; МОН України, Вінницький державний педагогічний ун-т ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2018. 40 .

10. Ткачівська М.Р., Щерба Р.М. Переклад крізь призму міжкультурної комунікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2022. № 5. С.202 - 207. DOI https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.57.47.

11. References:

12. Ivanilova, V.O. (2018). Realii v khudozhnomu teksti: pereklasty ne mozhna opustyty [Realities in fiction:translate cannot be omitted]. Typolohiia movnykh znachen u diakhronichnomu ta zistavnomu aspektakh - Typology of linguistic meanings in diachronic and comparative aspects. Issue 35-36, 70-80. [in Ukrainian].

13. Rebrii, O.V. (2012). Suchasni kontseptsii tvorchosti u perekladi: monohrafiia [Modern concepts of creativity in translation: a monograph]. Kh.: V.N. Karazin KhNU - Kh. : KhNU imeni V. N. Karazina. 376 p. [in Ukrainian].

14. Shemuda, M.G. (2013). Khudozhnii pereklad yak vazhlyvyi chynnyk mizhkulturnoi komunikatsii [Literary translation as an important factor of intercultural communication]. Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia. Seriia: Filolohichni nauky - Scientific notes of the NSU named after M. Gogol. Series: Philological sciences. Book 1, pp. 164-168 [in Ukrainian].

15. Polishchuk, J.V. (2018). Sotsiokulturna komunikatsiia pid chas perekladu [Sociocultural communication in thetranslation]. Molodyi vchenyi - Young Scientist. № 5 (57), 497 - 500 [in Ukrainian].

16. Klymenko, L.V. (2015). Khudozhnii pereklad yak vyd mizhkulturnoi komunikatsii v konteksti Yevrointehratsii [Artistic translation as a type of intercultural communication in the context of European integration]. Literaturoznavchi studii - Literary Studies Studios. Vol. 1 (1). pp. 228-235 [in Ukrainian].

17. Pershyna, L.V., Talanova, L.H. (2021). Osoblyvosti perekladu v polikulturnomu seredovyshchi. [Peculiarities of translation in a multicultural environment]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Philology. № 52 (2), 164-168. Retrieved from: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.52-2.39 [in Ukrainian].

18. Shapochka, K.A. (2017). Vzaiemodiia kultury i perekladu [Culture and translation interaction]. Molodyi vchenyi - Young Scientist. № 4.1 (44.1), 140 - 143 [in Ukrainian].

19. Kapush, A.V. (2009). Linhvokulturni ta sotsiokulturni aspekty perekladu u sferi fakhovoi komunikatsii [Linguistic and sociocultural aspects of translation in the field of professional communication]. Naukovi zapysky. Serna: Filolohichni nauky - Proceedings. Series: Philological sciences. Kirovohrad: RVV KDPU named after V. Vynnychenko. Issue 81 (4), 158-161 [in Ukrainian].

20. Skyba, K.M. (2018) Teoriya i praktyka profesiynoyi pidhotovky perekladachiv u SSHA [Theory and practice of professional training of translators in the USA] [Text]: avtoref. dys. doktora ped. nauk: spets. 13.00.04 "Teoriya i metodyka prof. Osvity"; MON Ukrayiny, Vinnyts'kyy derzhavnyy pedahohichnyy un-t im. M. Kotsyubyns'koho. Vinnytsia, 40 p. [in Ukrainian].

21. Tkachivska, M.R., Shcherba, R.M. (2022). Pereklad kriz pryzmu mizhkulturnoi komunikatsii [Translation through the prism of intercultural communication]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Philology. № 5, 202 - 207 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru