Стилістична забарвленість нейтральної лексики в контексті: оригінал та переклад

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Стилістична забарвленість нейтральної лексики в контексті: оригінал та переклад

Куконіна Наталія Анатоліївна канд.філол.наук, доцент, доцент кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу

Анотація

Статтю присвячено дослідженню впливу контексту на отримання нейтрально маркованими лексичними одиницями першотвору стилістичного чи емоційно-експресивного забарвлення в перекладі. Матеріалом дослідження є трагедія В.Шекспіра «Гамлет, принц Данський» та її переклад українською мовою, здійснений Л.Гребінкою. У деяких випадках ми також звертаємося до перекладу Г.Кочура для зіставного аналізу двох українських відтворень трагедії. Результати розвідки засвідчують, що на рівні тексту стилістична забарвленість оригіналу великою мірою відтворена в перекладі, який справляє на читача (глядача) адекватний емоційний вплив.

Ключові слова: текст, контекст, конотативне значення, стилістично забарвлена лексика, емоційно-експресивна забарвленість, нейтрально марковані слова, словникові позначки, нормативні словники.

Вступ

Загальновідомо, що контекст є «лакмусовим папірцем» для прояву можливої, часто прихованої, конотації лексичних одиниць. На тлі нейтральної лексики можуть утворюватися різні тропи, а нейтральне слово під впливом контекстуального оточення набуває емоційно-експресивного забарвлення. Особливо яскравого вигляду цей процес набуває в художньому перекладі, надто перекладі поезії.

Актуальність теми статті зумовлена необхідністю обґрунтування потенційних можливостей контекстуального оточення для отримання нейтральними лексичними одиницями стилістичного чи емоційно- експресивного забарвлення під час художнього перекладу з однієї мови на іншу, що сприяє компенсації стилістичних втрат, які завжди мають місце при відтворенні оригіналу.

Мета нашої розвідки полягає в дослідженні процесу отримання певного контекстуального забарвлення нейтральної або стилістично забарвленої англійської лексики при перекладі українською мовою.

Матеріал дослідження складає трагедія В. Шекспіра «Гамлет» (The Tragedy of Hamlet, Prince of Denmark) [1] та її переклад українською мовою, створений Л.Гребінкою [2]. В окремих випадках зіставляються переклади Л.Гребінки (скорочено: Л.Г.) та Г.Кочура (скорочено: Г.К.) [3]. Ми проаналізували понад 1000 стилістично маркованих лексичних одиниць перекладу Л.Гребінки і виявили серед них майже 300, що отримали контекстуальне стилістичне або емоційно- експресивне забарвлення. Базовими словниками нашого дослідження є СУМ (Словник української мови в 11 томах) [4] та Oxford Advanced Learner's Dictionary [1].

У словнику англійської мови [5] cтилістично забарвлена лексика позначається таким чином: arch.(archaic) - архаїчна, obs.(obsolete) - застаріла, dated - історична,/т/.(formal) - офіційна, infml.(informal) - неофіційна, розмовна, rhet.(rhetorical) - урочиста, emph.(emphatic) - емоційна, derog.(derogatory) - зневажлива, ironic - іронічна.

Розмовна лексика у СУМ має позначку розм. Слова розмовного вжитку, які набувають емоційно-експресивного забарвлення, мають наступні стилістичні позначки: вульг. - вульгарне слово; жарт. - жартівливе слово; зневажл. - зневажливе слово; ірон. - слово із забарвленням іронії, насмішки; лайл. - лайливе слово, фам. - фамільярне слово, тобто «слово, що може бути вжитим у дещо розв'язній, «панібратській» розмові» [4].

Лексичні одиниці книжного характеру позначаються так: книж. - слова, «що вживаються переважно в книжній, писемній мові» [4]; заст. - архаїчні слова; іст. - слова, які позначають предмети побуту, явища, поняття, що існували у давні часи, «тлумачаться без позначки заст. з указівкою на історичний період та місце побутування» [4]; поет. - лексика, притаманна поетичній мові; нар.- поет. - лексеми, що властиві народній поетичній мові; уроч. - «слова із забарвленням урочистості, піднесеності» [4].

Але окремі маркери, які стосуються емоційного забарвлення лексики і відсутні в СУМ, були запропоновані нами. Це - жал. (жалісливо), напруж. (напружено), обурл. (обурливо), огидл. (огидливо), улесл. (улесливо) тощо. Такий стан речей є цілком зрозумілим, бо діапазон емоцій людини необмежений, і врахувати його у нормативному словнику неможливо. А в контексті художніх творів емоції героїв конкретизуються в їхній мові. Отже, у таких випадках ми завжди позначаємо, що слово є контекстуально забарвленим. переклад експресивний шекспір гребінка

Кожний приклад містить контекстуально забарвлене слово в контекстуальному оточенні із зазначенням особи, яка його промовляє, а також дії, сцени та сторінки його вживання у дослідженому джерелі: [1], [2], [3] (текст оригіналу подано онлайн без зазначення сторінок).

Наведімо ще приклади контекстуально забарвлених слів перекладу Л.Гребінки, що відтворюють лексику оригіналу із нульовим стилістичним маркером: клятьба (vow), конання (sickly days), кошт (means), лаяти (berattle), навісний (outrageous), наїдок (service - set of dishes), напутити (give precept), (у контексті отримують розмовний відтінок); корона (crown) (те саме, що крона - монета), мовити (speak), наймення (name), обарвити (smear), тулуб (flesh) (урочистий відтінок); лицятися (comply with), цицька (dug), (іронічний) тощо. Незначна кількість лексики перекладів із нульовим стилістичним маркером через можливість їх неадекватного тлумачення реципієнтом також отримала в контексті конотативне значення. Це такі слова, як падло (падаль) - carrion (dead or decaying flesh): розм. (конт.), огидл.(конт.); пожилець (мешканець) - tenant: розм. (конт.)., ромен (ромашка) - daisy: нар.-поет. (конт.), учта (урочистий обід) - feast:уроч. (конт.) та деякі інші.

Проаналізуємо яким чином контекст впливає на отримання нейтрально забарвленим словом контекстуального стилістичного забарвлення в перекладі. Наприклад, нейтральне англійське brow у словосполученні «one brow of woe» набуває стилістичного забарвлення піднесеності, що відчув Л.Гребінка, відтворивши метафору першотвору, яка виникла на фоні узгодження нейтрального слова brow із woe, що має позначку «поетичне, жартівливе».

У наступному прикладі нейтральні слова оригіналу «shreds» і «patches» (у характеристиці Клавдія «а king of shreds and patches» (III, 4; p.85)) отримують зневажливий відтінок, тобто емоційне забарвлення. На фоні нейтральної лексики тут також утворено метафору, яку Л.Гребінка передав досить точно з метою надання нищівної характеристики королю: «Король з ганчір'я, з клоччя (...)». Г.Кочур, у своєму перекладі цієї фрази дещо переосмислив оригінал: «Опудало в лахмітті (...)» (Г.К.: III, 4; с.489) [3].

На нашу думку, словотворення перекладачів завжди набувають того чи іншого стилістичного відтінку. Отже, коли нейтральна лексика першотвору передається авторським словотвором, вона завжди стилістично маркована.

Зіставимо переклад Л.Гребінки із перекладом цього речення, здійсненим Г.Кочуром. Англійський прикметник «native» відтворено за допомогою лексичного відповідника «природжений»: властивий від народження; вроджений; природний.

Хоча переклад Г.Кочура є адекватним і повністю відтворює думку оригіналу, з погляду стилістичної відповідності, ми вважаємо версію Л.Гребінки кращою. Авторський словотвір із позначкою поет. компенсує стилістичні втрати, що обов'язково відбуваються на рівні тексту.

У тлумачних словниках української мови зустрічаються лексичні одиниці, які супроводжуються позначкою рідко. Це означає, що вони рідко вживаються у мові. На наш погляд, ця позначка не інформує про те, до якого шару лексики належить лексема. Так, вона може рідко вживатися через те, що є застарілою або з інших причин. Ми намагалися розшифрувати позначку рідко. Наприклад: Воління, ім., с., рідко, уроч. Те саме, що бажання (voice).; Безсердний, прикм., ч., рідко, поет. Те саме, що безсердечний, нечулий до інших, безжалісний, жорстокий (churlish); Заздрий, прикм.,ч., рідко, розм. Те саме, що заздрісний (emulate).

Лексика з такими маркерами часто набувають розмовного або емоційно- експресивного забарвлення в контексті.

В останньому прикладі при перекладі втрачено англійську ідіому (yeoman's service). Напевно, для збереження оригіналу Л.Гребінка обирає не іменник «послуга», який має нульовий стилістичний маркер, а «прислуга» із позначкою діад., що в контексті набуває необхідного розмовного відтінку. Таким чином, завдяки вибору діалектизму, відбулася стилістична компенсація.

Спостерігаємо цікаві випадки, коли в перекладі деякі слова втрачають стилістичні відтінки оригіналу, а інші, навпаки, їх отримують, тобто в контексті відбувається стилістична компенсація оригіналу.

У перекладі Л.Гребінки досить великій кількості слів властивий емоційно-експресивний елемент зменшення, збільшення або пестливості. Р.П.Зорівчак називає такі слова структурно-конотативними реаліями, які використовують «(...) для позначення форм, що відображають структурно-конотативну своєрідність мови-джерела та не мають безпосередніх відповідників у цільовій мові, - особливо маркованих конотацій граматичних і словотвірних форм, що несуть додаткову інформацію і значний заряд художньо-естетичної експресії (...)» [6].

Зауважмо, що структурно-конотативні реалії в контексті набувають тої чи іншої емоційно-експресивної інтонації. Наприклад: брилик - bonnet, братик - boy, друзяка - old friend, знаряддячко - little organ, ласочка - weasel, мишка - mouse, чолов'яга - fellow тощо.

Це стосується певною мірою і лексики першоджерела, якщо слово вживається у переносному значенні: lapwing - чайка (придворний Озрік, готовий виконувати будь-які завдання, порівнюється з маленькою прудкою пташкою, отже в контексті реалізується іронічне, надто зневажливе ставлення до нього). Якщо порівняти два переклади цього речення, здійснені Л.Гребінкою та Г.Кочуром, бачимо певну різницю у задіяних структурно-конотативних реаліях. Версія Л.Гребінки звучить гостріше, зневага до Озріка набуває найвищого рівня.

У контексті лексика в переносному значенні також набуває того чи іншого забарвлення, насамперед, емоційно-експресивного. І це відбувається як у першотворі, так і в перекладі.

Висновки

Проведене дослідження контекстуально забарвленої лексики перекладу Шекспірового «Гамлета» засвідчує важливу роль контекстуального оточення для прояву того чи іншого емоційно-експресивного відтінку, якого набуває нейтрально маркована лексична одиниця. Оскільки переклад є віддзеркаленням оригіналу, очевидно, що його загальний емоційний тон відтворює інтонації першоджерела, не зважаючи на певні відмінності стилістичного забарвлення на рівні слова, фрази та речення, а також на невідповідності стилістичних маркерів оригіналу та перекладу. Численні приклади демонструють можливість компенсувати втрати стилістичного забарвлення лексики і відтворити стилістичну картину оригіналу на рівні тексту.

Список використаних джерел

1. Shakespeare W. (2023) The Tragedy of Hamlet, prince of Denmark. https://www.gutenberg.org/files/1524/1524-h/1524-h.htm

2. Л.Гребінка. (1990). Радість чорноземна. Поезії, переклади. Шекспір В. Гамлет, принц Данський. (c.126 - 315). Київ: Дніпро.

3. Г.Кочур. (1991) Друге відлуння. Переклади. Шекспір В. Гамлет, принц Данський (с.410 - 540). Київ: Дніпро.

4. Словник української мови: в 11 томах (1970 - 1980). (Т.1 - 11). Київ: Наукова Думка.

5. Oxford Advanced Learner's Dictionary (2020). Tenth Edition. Oxford: Oxford University Press.

6. Зорівчак Р.П. (1989). Реалія та переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Видавництво при Львівському університеті.

Размещено на Allbest.ru