Структурно-семантичні характеристики лексико-фразеологічних засобів вербалізації концептуальної опозиції angst-mut в сучасній німецькій мові (на основі аналізу словникових дефініцій та публіцистичних текстів)

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Структурно-семантичні характеристики лексико-фразеологічних засобів вербалізації концептуальної опозиції angst-mut в сучасній німецькій мові (на основі аналізу словникових дефініцій та публіцистичних текстів)

Липка Світлана Іванівна кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри німецької філології,

Любко Костянтин Ігорович студент другого

(магістерського) рівня вищої освіти,

спеціальність 035 Філологія, спеціалізація

035.043 германські мови та літератури

(переклад включно), перша - німецька,

Шацька Галина Миколаївна старший викладач

кафедри німецької філологіїї,



Анотація

У статті розглядаються лінгвокультурологічні особливості лексичних і фразеологічних засобів вербалізації бінарної концептуальної опозиції ANGST-MUT/СТРАХ-ВІДВАГА в сучасній німецькій мові.

Побудова номінативного поля досліджуваної концептуальної опозиції здійснюється через застосування лексикографічних джерел (тлумачних, синонімічних, фразеологічних словників) та публіцис-тичних текстів, створених німецькою лінгвокультурною спільнотою.

Роботу виконано в руслі системно-структурного та когнітивного підходів до мови, що дає змогу визначити механізми формування та функціонування емоційних концептів і їхніх мовних репрезентацій у тексті.

Під фразеологічними одиницями у розвідці розуміється як ідіоматика, так і інші (периферійні) типи фразеологічних одиниць, такі як прислів'я, приказки, крилаті вирази, парні словосполучення, афоризми.

Встановлено, що фразеологічні одиниці формують периферійну зону концептів ANGST і MUT.

Архиконцепт ANGST увиразнюється через концепти «холод», «жар», «зміна кольору обличчя», «зроговілість шкіри», «заціпеніння», «хворобливий стан», «дефекація», «психічний стан людини», «зупинка діяльності органів»; архиконцепт MUT - за допомогою концептів «володіння собою», «рух уперед», «жертовність», «опір», «бездоганність», «володіння чимось».

Фразеологічні номінації бінарної концептуальної опозиції ANGST-MUT мають різну структуру. Кількісно превалюють дієслівні фразеологізми над субстантивними та ад'єктивними.

В аналізованих контекстах структура фразеологізмів зазнає інколи трансформацій, чим досягається більша образність та експресія. Також вони часто використовуються для вираження іронії.

У ході аналізу лексико-стилістичних засобів вираження бінарної опозиції ANGST-MUT виявлено головно метафоричні номінації складника ANGST. Внаслідок метафоризації страх постає як субстанція з певними властивостями та продукт живлення. Низка прикладів персоніфікації описують страх через людські риси та якості.

Ключові слова: концептуальна опозиція, концепт, страх, відвага, номінативне поле, фразеологічна одиниця.



Abstract

Structural and semantic characteristics of lexical and phraseological means of verbalisation of the conceptual opposition angst-mut in modern german (based on the analysis of dictionary definitions and journalistic texts)

Lypka Svitlana Ivanivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of German Philology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Liubko Kostiantyn Ihorovych Student of the second (master's) level of higher education, specialty 035 Philology, specialization 035.043 Germanic languages and literatures (translation inclusive), first - German, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Shatska Halyna Mykolaivna Senior Lecturer at Department of German Philology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The article deals with the linguistic and cultural features of lexical and phraseological means of verbalisation of the binary conceptual opposition ANGST-MUT/FEAR-CAVE in the modern German language. The construction of the nominal field of the studied conceptual opposition is carried out through the use of lexicographic sources (explanatory, synonymous, phraseological dictionaries) and journalistic texts created by the German linguistic and cultural community. The study is based on the systemic-structural and cognitive approaches to language, which makes it possible to determine the mechanisms of formation and functioning of emotional concepts and their linguistic representations in the text.

The phraseological units in the study include both idiomatics and other (peripheral) types of phraseological units, such as proverbs, sayings, catchphrases, paired phrases, aphorisms. It is established that phraseological units form the peripheral zone of the ANGST and MUT concepts. The archconcept ANGST is expressed through the concepts of "cold", "heat", "change in complexion", "skin callousing", "numbness", "painful state", "defecation", "human mental state", "stopping the activity of organs"; the archconcept MUT - through the concepts of "self-control", "moving forward", "sacrifice", "resistance", "impeccability", "possession of something". The phraseological nominations of the binary conceptual opposition ANGST-MUT have a different structure. Verbal phraseology prevails over substantive and adjectival phraseology. In the analysed contexts, the structure of phraseological units sometimes undergoes transformations, which results in greater imagery and expression. They are also often used to express irony.

In the course of the analysis of lexical and stylistic means of expressing the binary opposition ANGST-MUT, the main metaphorical nominations of the ANGST component were revealed. As a result of metaphorisation, fear appears as a substance with certain properties and a food product. A number of examples of personification describe fear through human traits and qualities.

Keywords: conceptual opposition, concept, fear, courage, nominal field, phraseological unit.



Вступ

Постановка проблеми. В наш час у лінгвістиці все більше зростає інтерес до статусу людини та її взаємодії з довколишнім світом, що зумовлює її антропоцентричний характер та викликає посилену увагу науковців до дослідження мовної репрезентації різних емоційних концептів, властивих свідомості носіїв різних мов та культур. Емоції супроводжують людину постійно, навіть тоді, коли вона цього не усвідомлює, визначаючи частину її особистості, впливаючи на дії та думки, на прийняття рішень, навіть процеси мислення можуть бути оптимізовані позитивними почуттями або заблоковані негативними [1, с. 289-290]. Дослідження, у ході яких вирішуються питання вербалізації емоцій, належать до найбільш актуальних та пріоритетних напрямів сучасної мовознавчої науки. Попри всюдисущість емоцій, досі не встановлено єдиного підходу до визначення того, що таке емоція, з чого вона складається, звідки береться і куди зникає. Мова є одним із найважливіших засобів об'єктивації емоцій: «За допомогою мовних висловлювань емоції виражаються та називаються, пробуджуються, посилюються та конструюються» [2, с. 6]. А отже, емоції виступають важливим складником комунікативного акту, оскільки стимулюють його та постійно супроводжують. Своєю чергою емоційний концепт є універсальною ментальною одиницею, в основі якої покладено поняття, на яке накладається певна культура, цінність, образ, що зазвичай вербалізується за допомогою лексичних і фразеологічних засобів. До них належить і бінарна концептуальна опозиція ANGST-MUT, яка відображає універсальні базові емоції людини та отримує в різних мовах специфічну репрезентацію. У нашій розвідці ми досліджуємо вираження її лексико-фразеологічних характеристик в системі німецької мови на основі аналізу словників та публіцистичних текстів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як засвідчує огляд літератури, більша частина досліджень бінарних опозицій здійснюються у руслі напрямів когнітивної лінгвістики та психолінгвістики. Серед перших дослідників, які розвинули тему бінарності як найдавнішої властивості людського мислення, а відтак і найдавнішого засобу категоризації та концептуалізації дійсності, були Ф. де Сосюр, К. Леві-Строс, Р Якобсон, М. Трубецькой тощо. В наші дні теорії бінарної опозиції присвятили свої праці такі науковці як Т. Акаматсу, С.І.Х. Бейлі, Т. Вільчинська, О.Гаврилюк, С. Денисова, О. Дубчак, О. Мазепова, І. Монатік, Г. Пасічник, С. Передіз, А. Приходько, Т. Семегин, Н. Слухай, О. Снитко, В. Таранець, С.Щербина, Н. Гоца, Г. Яворська та інші [3; 4; 5; 6; 7], які розглядали її на фонологічному, лексико-семантичному та стилістичному рівнях мови. Однак лексико-фразеологічні характеристики бінарної концептуальної опозиції ANGST-MUT в сучасній німецькій мові досі не поставали об'єктом дослідження.

Мета статті полягає у встановленні концептуального змісту та описі лексико-фразеологічних характеристик бінарної концептуальної опозиції ANGST-MUT в системі німецької мови на основі аналізу словників та публіцистичних текстів (довідковий корпус COSMAS II).



Виклад основного матеріалу

Одним із важливих етапів нашого дослідження є звернення до фразеологічного фонду німецької мови, що вербалізує концепти ANGST та MUT. фразеологічний німецький текст angst

Фразеологізми, як відомо, не відображають всі аспекти навколишньої дійсності, а лише ті, які народ виокремив серед великої кількості інших, вважав за необхідне звернути на них увагу та дати їм оцінку.

Аналіз ілюстративного матеріалу доводить, що народ, який є творцем фразеологізмів, приділив значну увагу концептам СТРАХ і ВІДВАГА, які розкривають дві екзистенційно важливі людські якості.

Їх аналіз відтак дає змогу зрозуміти, як об'єктивуються відповідні концепти у німецькій лінгвокультурі, які образи та символи при цьому використовуються, що допоможе розкрити нові грані досліджуваного концепту, не увиразнені номінативними одиницями.

Архиконцепт ANGST у фразеологічному фонді німецької мови об'єктивується головно через функції, стани і реакції людського організму. Проаналізувавши попередньо низку лексикографічних джерел, ми виокремлюємо такі концепти: [8; 9; 10; 11; 12; 13;14; 15; 16; 17; 18]

а) «холод», наприклад: kalte Fufie bekommen; jmdm. lauft es eiskalt den Rucken hinunter; es lauft jmdm. eiskalt den Buckel herunter, es/ etw. geht jmdm. kalt durch den Magen;

б) «жар», наприклад: jmdn. uberlauft es siedendheifi;

в) «холод» і «жар», як-от: jmdm. lauft es heifi und kalt uber den Rucken.

У частині фразеологізмів такого плану страх асоціюється з певною субстанцією, яка проникає в людський організм: es lauft jmdm. kalt (eiskalt) heifi uber den Rucken.

Страх вербалізують також одиниці, що виражають фізіологічні процеси, які часто супроводжують людину в стані страху. Саме тому в досліджуваному матеріалі об'єктивуються такі концепти, як:

а) «спітніння», наприклад: in Schweifi gebadet sein; Blut (und Wasser) schwitzen, zittern und beben (vor Angst);

б) «тремтіння»: zittern wie Espenlaub; an allen Gliedern zittern; das grofie Zittern haben; am ganzen Leib zittern; jmdm. schlottern die Knie; mit Zittern undZagen; zittern undzagen;

в) клацання зубів: jmdm. klappern die Zahne;

г) «дефекація»: jemand scheifit sich noch in die Hose; sich in die Hose(n) machen; die Hose voll vor Angst; die Hose voll haben; sich in den Frack scheifien; vor jmdm. etw. Schiss haben; jmdm. rutscht das Herz in die Hose.

Страх реалізується у фразеологізмах через реакції шкіри, наприклад:

а) «зроговіння»: jmdm. lauft eine Gansehaut uber den Rucken;

б) «зміна кольору обличчя», зокрема білий колір, блідість, як-от: weifi (bleich) wie die Wand sein; kreideweifi (kreidebleich) werden; weifi wie Kalk sein (werden); bleich wie Wachs werden; ganz weifi werden; jmdm. weicht die Farbe aus dem Gesicht.

Страх у фразеологізмах актуалізує теж концепт «фізична слабкість», наприклад: jmdm. werden die Knie weich; in den Knien weich werden; weiche Knie kriegen; «хвороба», «смерть», наприклад: tausend Tode sterben; eine Todesangst ausstehen; zu Tode erschrecken/ erschrocken sein.

Однією з реакцій на страх є заціпеніння. Цей концепт актуалізують найчастіше сталі порівняння, як-от: wie vom Donner geruhrt dastehen; wie vom Blitz getroffen dasitzen; wie versteinert stehen; wie angewurzelt stehenbleiben; wie festgenagelt dastehen; wie ein Kaninchen die Schlange anstarren; vor Schreck wie gelahmt sein; starr vor Schrecken sein.

З іншого боку, фразеологізми ілюструють зупинку діяльності окремих органів і субстанцій, як от: jmdm. bleibt das Herz stehen; jmdm. Erstarrt (stockt) das Blut in den Adern; jmdm. stockt das Herz vor Schreck; jmdm. steht das Herz still.

Фразеологічні одиниці, що виражають концепт MUT, менш чисельні. Він презентований у них головно як дїї та вчинки, наприклад:

а) «оволодіння собою»: sein Herz in die Hand nehmen; ein Herz in beide Hande nehmen; sich ein Herz fassen; die Zahne zusammenbeifien;

б) «рух уперед»: rangehen wie Blucher; rangehen wie Hektor an die Buletten; sich in die Hohle des Lowen begeben/wagen; in die Hohle des Lowen gehen.

в) «опір»: der Gefahr trotzen; der Gefahr ins Auge sehen; einer Sachen die Spitze bieten; jmdm. die Stirn zeigen/bieten.

г) «жертовність»: ein Auge riskieren; einen Blick riskieren; den Hals riskieren; Kopf und Kragen riskieren; eine dicke Lippe riskieren; einen grofien Rand riskieren.

У фразеологічних одиницях відвага теж постає як людська якість, що проявляється в:

а) бездоганності: ein Ritter ohne Furcht und Tadel sein; ohne Furcht und Tadel sein;

б) володінні чимось: Mumm (in den Knochen) haben; Eier (in der Hose) haben.

Отож, фразеологізми належать до дескриптивних одиниць мови, які формують периферійну зону концептів СТРАХ і ВІДВАГА. Вони описують їх образно, експресивно, розкриваючи нові грані досліджуваних концептів.

Архиконцепт СТРАХ увиразнюється через концепти «холод», «жар», «спітніння», «тремтіння», «клацання зубів», «блідість», «заціпеніння», «дефекація», «фізична слабкість», що головно ілюструють різні стани і реакції людського організму на небезпеку.

Архиконцепт ВІДВАГА у фразеологічному фонді німецької мови експлікують концепти «володіння собою», «рух вперд», «жертовність», «опір», «бездоганність», «володіння чимось», які характеризують як дії, так і якості людини.

Структурно-семантичні характеристики фразеологічних номінацій бінарної опозиції ANGST - MUT. Як показує аналіз контестів, фразеологічні номінації бінарної опозиції СРАХ-ВІДВАГА, на відміну від одиниць номінативних, не називають, а описують відображувані ними емоційні стани, демонструючи не лише експресивність, образність, але і їх оцінку. Вони об'єднують різні типи фразеологізмів, а саме:

1. Фразеологічні зрощення:

Das ist gegenwartig zwar nicht die Mehrheitsmeinung. Gleichwohl erwarte ich, dass alle Beteiligten noch vor einem Vollzug des Brexit feststellen werden, wie schwierig und kostspielig dieser Einschnitt fur Grofbritannien und Europa ware. Sie glauben, dass die Briten kalte Fufie bekommen? [19, Berliner Zeitung, 28.06.2016; Hangepartie unerwunscht].

2. Фразеологічні єдності, як-от:

б) сталі пари слів:

Sie scheuten eben weder Tod noch Teufel. Die Titelgeschichte schrieb Klaus Nuchtern uber den Brutalo-Comic-Zeichner und -Schreiber Frank Miller. Dessen Werk "Sin-City' war bedenklich, also schon vergriffen. Nuchtern musste es sich ausborgen. [Falter, 20.02.2013, S. 3; Wurstbombe].

Wo Maurizio Poli auch auftaucht, er verbreitet Angst und Schrecken unter den Trainern der Bezirksliga-Mannschaften. [19, Rhein-Zeitung, 19.11.2012, S. 26; Poli allein zu harmlos fur souveranen VfR].

в) сталі порівняння:

Lupita Nyong'o zittert als bedrohte Mutter wie Espenlaub, vollfuhrt seltsam ruckartige Bewegungen und weitet ihre Augen zu eigentlichen Seelenlandschaften. Als Doppelgangerin wiederum spricht Nyong'o mit einer Stimme, die direkt aus der Holle zu kommen scheint. Grauenhafteres hat man in einem Film jedenfalls noch selten vernommen. [19, Tages-Anzeiger, 21.03.2019, S. 35; Das Monstrose in uns].

3. Фразеологічні вислови (паремії):

Ihre allerletzte Regierungserklarung dieser Legislaturperiode halt sie dazu. Eine gewisse Hartherzigkeit schimmert durch. Sie beklagt das Leid der Menschen und der Ortskrafte, die vor dem Truppenabzug nicht mehr herauskamen, keine Frage. Aber es wird auch bei ihr deutlich, wie bei US- Prasident Joe Biden, dass sie ein Ende mit Schrecken einem Schrecken ohne Ende vorzieht [19, Hannoversche Allgemeine, 22.09.2021, S. 2].

Deshalb vermuten manche Agypter, dass diese Seuche der Regierung von Nutzen ist oder noch sein wird. Ich sehe das anders, denn allein der Gedanke daran macht mir Angst, und ein Sprichwort sagt: „Die Furcht der Herr des Charakters.“ [19, Suddeutsche Zeitung, 07.05.2020, S. 11].

Взявши за основу частину мови і морфорлогічну парадигму, В. Фляйшер і ми слідом за автором, виокремлюємо такі класи фразеологізмів:

а) субстантивні;

б) ад'єктивні;

в) адвербіальні;

г) вербальні [20, с. 142-163].

В аналізованих публіцистичних текстах найчастіше зустрічаються вербальні фразеологізми з різною структурою. Наявність великої кількості вербальних фразеологізмів, на нашу думку, можна пояснити невисокою активністю дієслів у словотворенні.

Різноманітність синтаксичних структур дієслівних фразеологізмів пояснюється теж різними можливостями комбінації дієслівних компонентів. Розглянемо представлені у досліджуваному фактичному матеріалі типи дієслівних фразеологізмів:

а) іменник + дієслово:

Wer fasst ein Herz furs Ehrenamt? Malteser haben Kampagne gestartet - Auch im Bistum Limburg Helfer gesucht. Limburg. „Fass dir ein Herz“ - unter diesem Motto haben die Malteser eine Ehrenamtskampagne gestartet. [19, Rhein-Zeitung, 26.10.2020, S. 9].

б) прикметник+іменник + дієслово:

Anleger bekommen kalte Fufie. Die Anleger haben nach dem Vortagesrekordhoch wegen des starken Euro-Kurses kalte Fufie bekommen. Der DAX verlor 1,07 Prozent auf 13 414,74 Punkte.[19, Rhein-Zeitung, 25.01.2018, S. 1].

Mit Laufsteg-Training, Interview-Proben, Fotoshooting und Videodreh. 2000 Zuschauer werden bei der Wahl im Europa-Park Rust im Saal sitzen. 7500 junge Frauen hatten sich beworben. „Oje, wenn ich schon daran denke, wie nah die Entscheidung ist, bekomme ich weiche Knie“, schreibt die 22-Jahrige auf ihrem Instagram-Account. [19, Nurnberger Nachrichten, 15.02.2020, S. 10].

в) прийменник+іменник+дієслово:

In dem verunfallten Transporter befand sich eine Familie. Zwei behinderte, in einem Rollstuhl sitzende, Kinder erlitten schwere Verletzungen und mussten von Hilfskraften aus dem Wrack befreit werden. Zwei weitere Insassen erlitten leichte Verletzungen, der Fahrer kam mit dem Schrecken davon. [19, Nordkurier, 06.07.2019, S. 4].

Den grofiten Respekt hat er, jedenfalls meinen, weil er ein aufiergewohnlich freier und mundiger und lebensbejahender Mensch ist, der sich vor nichts und niemandem in die Hosen scheifit. [19, Tageszeitung, 04.04.20203].

г) сполучник+іменник+дієслово:

Lupita Nyong'o zittert als bedrohte Mutter wie Espenlaub, vollfuhrt seltsam ruckartige Bewegungen und weitet ihre Augen zu eigentlichen Seelenlandschaften. Als Doppelgangerin wiederum spricht Nyong'o mit einer Stimme, die direkt aus der Holle zu kommen scheint. Grauenhafteres hat man in einem Film jedenfalls noch selten vernommen.[19, Tages-Anzeiger, 21.03.2019, S. 35].

д) займенник+ іменник+ 2 смислові дієслова:

Harold fing an zu schlottern. Es begann mit einem Zittern, das seine Zahne klappern liefi und immer mehr Dynamik entwickelte. Seine Finger, Zehen, Arme, Beine schlotterten, dass es schmerzte. [19, Rhein-Zeitung, 27.12.2013, S. 30].

Ад'єктивні фразеологізми нечисельні й мають біднішу структуру. Нами виявлено такі типи:

а) прийменник+іменник+дієприкметник:

Ich war kindlich naiv, einfach ahnungslos. Ich wusste ja nicht, dass das, was er mit mir machte, abnorm und ganz schrecklich war. Bis zu seinem 52. Lebensjahr schwieg er, obwohl ihn jede Nacht Alptraume qualten. Oft wachte er schreiend, in Schweifi gebadet auf. Depressionen und eheliche Probleme ereilten ihn. [19, NEWS, 11.04.2013, S. 124-129].

б) прикметник+прийменник+ іменник:

Doch Feuerwerk entspricht nicht jedermanns Geschmack. Fur manche steigert sich das Missfallen gar in Horror: angsterfullt und starr vor Schrecken - so beschreibt Luca Schmitt das Verhalten seiner Pferde, wenn in der Nahe des Stalls Feuerwerk gezundet wird. [19, St. Galler Tagblatt, 20.08.2020].

Як уже відомо, фразеологізми часто описують страх через різні відчуття і процеси в організмі людини. Наприклад, у досліджуваному ілюстративному матеріалі фразеологізм weiche Knie haben описує короткотривалий стан тривоги, викликаний несподіваною зустріччю з книгою, як-от:

Fur "Die Gabe" Nabokovs habe ich den Ring meiner Grofimutter hergegeben. Ich wollte damals eigentlich einen Rock kaufen und sah im kleinen Ladchen an der Uni diese Frau mit dem Buch. Nabokov! Ich hatte erst weiche Knie, dann verspurte ich ein Feuer in mir, eine Art Jagdinstinkt, so dass ich den Satz der Frau, sie gebe das Buch nicht her, einfach uberhorte, den Ring vom Finger streifte und das Buch schliefilich mit nach Hause nahm. [19, Berliner Zeitung, 20.06.2015].

Фразеологізм in Schweifi gebadet, описує у досліджуваному мовному матеріалі важкий психологічний стан, який переживає людина, коли бачить сни жахів.

Цей фразеологізм, таким чином, виражає високий ступінь страху, кошмар, що ілюструє такий приклад:

Ich war kindlich naiv, einfach ahnungslos. Ich wusste ja nicht, dass das, was er mit mir machte, abnorm und ganz schrecklich war ...Bis zu seinem 52. Lebensjahr schwieg er, obwohl ihn jede Nacht Alptraume qualten. Oft wachte er schreiend, in Schweifi gebadet auf. Depressionen und eheliche Probleme ereilten ihn. Bis er seiner Frau endlich alles erzahlen konnte. Da war esplotzlich draufien.[19, NEWS, 11.04.2013, S. 124-129].

Фразеологізм in die Hose machen зустрічається в іншому варіанті sich in die Hosen scheifien, яким описано емоційний стан гравців футбольної команди перед початком гри:

Bevor jedoch Thomas Muller zum Abschlusstraining auf den heiligen Rasen entschwand, richtete er der internationalen Presse aus: "Ich habe nicht das Gefuhl, dass sich diesmal jemand in die Hosen scheifit."[19, Berliner Zeitung, 25.05.2013, S. 15].

Фразеологізм wie Espenlaub zittern у наступних прикладах може виражати як емоційний стан переживання, страху, так і симптом хвороби, як-от:

Und wie lief es? Ich war wie im Rausch und weiss absolut nichts mehr davon. Nur, dass ich wie Espenlaub zitterte. Ich war null vorbereitet! [19, St. Galler Tagblatt, 20.06.2019].

Und sie beginnen tatsachlich zu flattern, die Hande, sobald er sie hebt, zu zucken wie von tausend kleinen Stromstofien gejagt, zu zittern wie Espenlaub, als striche ein starker Wind durch ihre Finger. [19, Die Zeit (Online-Ausgabe), 15.05.2014].

Складник ВІДВАГА у публіцистичних текстах актуалізується вербальними та субстантивними фразеологізмами. Перша група характеризується такою структурою:

а) іменник+прийменник+прикметник+іменник+дієслово:

Darin spielt er einen lebensmuden Journalisten, der alle Mitmenschen beleidigt - und damit uberspielt, dass er eigentlich das Herz auf dem rechten Fleck hat. [19, Neue Zurcher Zeitung, 05.02.2020, S. 35].

б) іменник+прийменник +іменник+дієслово:

Jeder zweite Bewohner von Namie nimmt diese Extrauntersuchung wahr. Aber viele vermeiden es, der Gefahr ins Auge zu sehen. [19, Die Tageszeitung, 10.03.2014, S. 04].

в) іменник+дієслово:

So hatte das Land schon reagiert, als Islamisten im Februar 2013 den linken Oppositionellen Chokri Belaid ermordet hatten. Hunderttausende zeigten dem Terror die Stirn [...].[19, Tages-Anzeiger, 20.03.2015, S. 7].

Нами теж виявлено один субстантивний фразеологізм з такою структурою:

а) іменник+прийменник+іменник+ іменник:

Loreley. Ritter ohne Furcht und Tadel gastieren an den Osterfeiertagen von Samstag, 26. Marz, bis Montag, 28. Marz, beim Mittelalterfest auf der Loreley. [19, Rhein-Zeitung, 24.03.2016, S. 20].

Фразеологічні номінації складника ВІДВАГА в аналізованому матеріалі використовуються для характеристики людей, у яких відсутній страх, наприклад:

"Top Gun - Sie furchten weder Tod noch Teufel" machte ihn zum Star.[19, Nordkurier, 01.07.2022, S. 12].

Es heifit, die Person musse „ das Herz auf dem rechten Fleck haben “, Mannheimer Witz, Schlagfertigkeit sowie kurpfalzer Lebensart verkorpern und sich fur die Gemeinschaft engagieren. [19, Die Sudostschweiz, 07.07.2018].

У деяких випадках вони використовуються для іронічного опису людини, як-от:

Steven Pinker, der prominente Harvard-Psychologe, versteht sich als Botschafter der Rationalitat und Ritter ohne Furcht und Tadel gegen alles, was gegen die Vernunft ist. Also gegen alles, wofur es keine Beweise gibt. [19, Neue Zurcher Zeitung, 13.10.2021, S. 28].

Іншим аспектом, через який проявляється відвага, є дія, яка засвідчує вісутність страху, наприклад:

Wir haben uns hier teuer verkauft, das Spiel lange offengehalten und dem starker eingeschatzten Gegner gehorig die Stirn gezeigt. Alleine schon die Tatsache, so weit gekommen zu sein und den TuS Issel im Halbfinale ausgeschaltet zu haben, notigte Rheinland-Chef Desch Respekt ab. [19, Rhein-Zeitung, 20.05.2019, S. 17].

Тут теж зустрічаємо приклади, в яких фразеологізми використовуються не у своєму звичному значенні, а з відтінком іронії, вербалізуючи тим самим непереборний страх, наприклад:

Sitzend schiesse ich gerade auf 10 000 Meter bei minus 60 Grad mit 800 km/h durch die Luft. Ich sitze quer zur Flugrichtung. Ich denke, wenn wir jetzt mit einem anderen Flugzeug zusammenstossen wurden, ware das seltsam. In Flugrichtung kann ich der Gefahr ins Auge blicken, aber hier, seitwarts, auf dem Klo? Wieder steige ich uber 75 G. Ich krame den Gurt unter meinem Hintern hervor. Metall klickt. Ich suche meine Schlafmaske.[19, Mannheimer Morgen, 22.02.2020, S. 13].

Отож, фразеологічні номінації бінарної концептуальної опозиції СТРАХ-ВІДВАГА розмаїті за своєю структурою. Найчисельнішу групу серед досліджуваних прикладів становлять дієслівні фразеологізми. Субстантивні та ад'єктивні складають поодинокі приклади. Особливістю фразеологічних номінації бінарної опозиції СТРАХ- ВІДВАГА є експресивність, образність, у деяких контекстах модифікації структури та використання для вираження іронії.

Характеристика лексико-стилістичних засобів образної номінації бінарної опозиції СТРАХ - ВІДВАГА. Для номінації бінарної опозиції СТРАХ-ВІДВАГА використовуються також деякі лексико-стилістичні засоби, що слугують образному вираженню вказаних концептів. У ході аналізу ілюстративного матеріалу нами виявлено головно випадки метафоричного переосмислення.

Зокрема можна виокремити такі типи переосмислення, в яких страх постає як певна субстанція, наділена фізичними властивостями, що ілюструють такі приклади:

Fur die Anwohner ist das allerdings nicht nur ein Grund zur Freude. Vielmehr macht sich die Angst breit, dass durch die Bauarbeiten Schaden an den Wohnhausern undStrafien entstehen.[19, Nordkurier, 06.06.2019, S. 13].

Diese so ausgeklugelt in Szene gesetzte sadistische, ekelerregende Schlufinummer zieht sich in die Lange, bis aller Schrecken verpufft und nur noch die Frage ubrigbleibt... [19, Nurnberger Nachrichten, 24.02.1998, S. 16].

В одному контексті страх постає як продукт живлення, як-от:

Leverkusens Kevin Volland hat bemangelt, dass im Fufiball jeder Angste in sich hineinfrisst. Wie sind Sie als Spieler mit Angsten und Zweifeln umgegangen? [19, Mannheimer Morgen, 30.01.2020, S. 21].

В окремих випадках спостерігається персоніфікація, яка «оживляє» це поняття, наділяє його людськими якостями, як-от:

Erstmals in Osterreich ist bei einem Schaf eines Nebenerwerbsbauern aus Ottnang die gefahrliche Seuche Scrapie aufgetreten. Scrapie galt in England als Vorstufe des BSE-"Rinderwahns" und weckt alteAngste.[19, Oberosterreichische Nachrichten, 25.01.2000].

У низці аналізованих уривків страх асоціюється зі злочинцем, який підстерігає, переслідує, хапає, мучить, що ілюструють такі приклади:

Ahnlich wie der Fall Michael Brown: Ferguson ist, wie er mir spater erklarte, das Spiegelbild seines eigenen Traumas. Jener "alltaglichen Furcht" vor dem wahllosen "death by cop", die alle Afroamerikaner verfolgt. [19, Spiegel-Online, 20.08.2014].

Immer zeigt die Schriftstellerin mit den multikulturellen, judischen und iranischen Wurzeln, dass der Schrecken hinter der nachsten Ecke lauert und die Bedrohung unserer burgerlichen Idylle allgegenwartig ist. [19, Mannheimer Morgen, 02.08.2017, S. 28].

«Da zappe ich gerne weiter!» Das blanke Entsetzen packt Walter Dunser (47) aus Oberriet bei eingewachsenen Zehennageln.[19, www.tgplus.ch].

Wie in einer Stierkampfarena gibt es schmale Durchgange, in denen sich der Chor und die von Angst geplagten Helden verstecken konnen wie der Torero vor dem Stier. [19, Die Zeit, 06.11.1992, S. 57].

В одному прикладі зустрічається оксиморон, як-от:

Naturlich ist das alles irgendwie schrecklich vorhersehbar, aber schrecklich schon. Nur die Halle nicht. Die kann man sich einfach nicht schontrinken. [19, Falter, 13.03.2013, S. 55].

Отож, лексико-стилістичні номінації досліджуваних концептів чисельні, але не різноманітні. Нами було виявлено в процесі аналізу ілюстративного матеріалу метафору, яка використовується для номінації страху. У процесі метафоричного переосмислення страх постає як субстанція, що має певні властивості, та їжа. В кількох випадках вживання спостерігається персоніфікація, яка наділяє страх людськими рисами та якостями, однак у цих прикладах вживання він асоціюється, як правило, зі злочинцем, який переслідує людину чи має на меті її скривдити.



Висновки

Аналіз вербалізації концепту СТРАХ у газетних статтях дає змогу простежити деякі його особливості. Іменники Angst і Furcht, з одного боку, та лексеми Schrecken і Entsetzen, з іншого, виражають різне спрямування емоції: перші - на прийдешні, другі - на минулі події. Складник ВІДВАГА в досліджуваному ілюстративному матеріалі описує здатність людини впоратися з викликами сьогодення: безстрашною є не та людина, яка піддає ризику своє життя і здоров'я, а та, яка легко сприймає нове, відстоює свою позицію тощо. Атрибутивні номінації концепту СТРАХ описують у публіцистичних текстах властивості людського характеру і тимчасові негативні емоційні стани. Вони використовуються як означення до абстрактних іменників, зокрема з негативною аксіологічністю. Атрибутивні номінації концепту ВІДВАГА вказують на риси характеру і дії людини, поєднуючись з іменниками на позначення дій і процесів. Процесуальні номінації бінарної концептуальної опозиції СТРАХ-ВІДВАГА виражають як емоційні стани, так і дію щодо введення в них. Особливістю процесуальної вербалізації складника СТРАХ є вираження одним дієсловом у різних контекстах різного ступеня страху. Дієсловами, які актуалізують складник ВІДВАГА, окреслено більш чи менш рішучу дію з більшим чи меншим усвідомленням ризиків. Фразеологічні номінації бінарної концептуальної опозиції СТРАХ-ВІДВАГА різні за своєю структурою. Найчисельнішу групу серед досліджуваних одиниць складають дієслівні фразеологізми, субстантивні та ад'єктивні натомість зустрічаються в поодиноких випадках. В аналізованих контекстах фразеологізми зазнають інколи трансформацій, що допомагає досягти більшої образності та експресії. Фразеологічні номінації складника ВІДВАГА часто використовуються для вираження іронії.



Література

1. Schwarz-Friesel M. Sprache, Kognition und Emotion: Neue Wege in der Kognitionswissenschaft. : Berlin Jahrbuch, 2007. S. 277-301.

2. Schwarz-Friesel M. Sprache und Emotion. Tubingen: Niemeyer, 2007. 314 S.

3. Загнітко А. Класифікаційні типології концептів. Лінгв. студії. 2010. Вип. 21. С. 12-21.

4. Подсєвак К. С. Бінарна опозиція «людина-техніка» в лінгвокогнітивному висвітленні (на матеріалі наукової фантастики Р. Бредбері) : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгвістичний університет. Київ, 2020. 272 с.

5. Щербина С. М., Гоца Н. М. Онтологічна сутність бінарних концептів та основні підходи до їх вивчення у сучасній лінгвоконцептології. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного у-ту. Сер.: Філологія. 2014. № 13. С. 157-160.

6. Мазепова О.В. Метафора та метонімія як засоби концептуалізації емоцій в перській мові (на прикладі концепту СТРАХ). Мовні і концептуальні картини світу. Вип.50, ч. 2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ВПЦ «Київський університет», 2014. С. 3-13.

7. Велика В. В. Мультимодальні засоби вираження концепту «fear» у корпусі кінотекстів психологічних трилерів: перекладознавчий аспект: маг. дис. Нац. техн. у-т України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». Київ, 2020. 147 с.

8. Digitales Worterbuch der deutschen Sprache. https://www.dwds.de/.

9. Duden online. https://www.duden.de/woerterbuch.

10. Duden. Redewendungen. Worterbuch der deutschen Idiomatik. Drosdowski, Gunther et al (Hrsg.). Band 11. Mannheim: Dudenverlag, 1998. 864s.

11. Duden. Herkunftsworterbuch, Etymologie der deutschen Sprache; Edition: 3., vollig neu bearbeitete und erweiterte Aufl. Mannheim: Dudenverlag, 1997. 960 S.

12. Langenscheidt. GroBworterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin; Munchen; Langenscheidt KG, 2003. 1253 S.

13. Langenscheidt. GroBworterbuch Deutsch als Fremdsprache. [Dieter Gotz, Gunther Haensch, Hans Wellmann]. Berlin, Munchen, Langenscheidt KG, 2008.

14. Open Thesaurus. Ein freies deutsches Worterbuch fur Synonyme. http ://www. openthesaurus.de/ synonyme/.

15. Wahrig G. Deutsches Worterbuch [Neu herausgeben von Dr. Renate Wahrig- Burfeind]. Mit einem „Lexikon der deutschen Sprachlehre“. Bertelsmann Lexikon Verlag GmbH, Gutersloh, Munchen, 2001. 1420 S.

16. Wahrig G. Synonymworterbuch [Neuausgabe]. Bertelsmann Lexikon Verlag GmbH. Gutersloh. Munchen, 2008. 1023 S.

17. Worterbuch der Psychologic. Herausgeben von Prof. Dr. sc. Phil. Gunter ClauB. [4. durchg. Auflage]. VEB Bibliographisches Institut, Leipzig, 1985. 139 S.

18. Wortschatz-Lexikon. Deutscher Wortschatz-Portal. http://wortschatz.uni-leipzig.de/.

19. COSMAS II. URL: https://cosmas2.ids-mannheim.de/cosmas2-web/.

20. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1982. 299 s.



References

1. Shvarts-Friesel M. (2007). Sprache, Kognition und Emotion [Language, Cognition and Emotion], Institut fuer Deutsche Sprache : Berlin Jahrbuch. [in German].

2. Schwarz-Friesel M. (2007). Sprache und Emotion [Language and emotion]. Tubingen: Niemeyer. [In German]

3. Zahnitko A. (2010). Klasyfikatsiini typolohii kontseptiv [Classification typologies of concepts]. Linhvistychni studii. [in Ukrainian].

4. Podsievak K. S. (2020). Binarna opozytsiia «liudyna-tekhnika» v linhvokohnityvnomu vysvitlenni (na materiali naukovoi fantastyky R. Bredberi) [The binary opposition "man-technology" in linguistic and cognitive coverage (based on the material of R. Bradbury's science fiction)], dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.04 / Kyivskyi nats. linhvistychnyi universytet. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Shcherbyna S. M., Hotsa N. M. (2014). Ontolohichna sutnist binarnykh kontseptiv ta osnovni pidkhody do yikh vyvchennia u suchasnii linhvokontseptolohii [The ontological essence of binary concepts and the main approaches to their study in modern linguistic conceptology]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho u-tu. Ser.: Filolohiia. [in Ukrainian].

6. Mazepova O.V (2014). Metafora ta metonimiia yak zasoby kontseptualizatsii emotsii v perskii movi (na prykladi kontseptu STRAKh). Movni i kontseptualni kartyny svitu [Metaphor and metonymy as means of conceptualising emotions in Persian (on the example of the concept of FEAR). Linguistic and conceptual pictures of the world]. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka, VPTs «Kyivskyi universytet». [in Ukrainian].

7. Velyka V. V. (2020). Multymodalni zasoby vyrazhennia kontseptu «fear» u korpusi kinotekstiv psykholohichnykh tryleriv: perekladoznavchyi aspekt: mahisterska dysertatsiia. [Multimodal means of expressing the concept of "fear" in the corpus of psychological thriller film texts: a translation aspect]. Natsionalnyi tekhnichnyi universytet Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut im. I. Sikorskoho». Kyiv. [in Ukrainian].

8. Digitales Worterbuch der deutschen Sprache [Digital dictionary of the German language]. Retrieved from https://www.dwds.de/. [In German].

9. Duden online. Retrieved from https://www.duden.de/woerterbuch. [In German].

10. Duden (1998). Redewendungen. Worterbuch der deutschen Idiomatik [Idioms. Dictionary of German idioms. Idioms. Dictionary of German idioms]. Drosdowski, Gunther et al (Hrsg.). Mannheim: Dudenverlag, 1998. 864s. [In German]

11. Duden. Herkunftsworterbuch, Etymologie der deutschen Sprache [Dictionary of origins, etymology of the German language]. Mannheim: Dudenverlag. [In German]

12. Langenscheidt (2003). Grofiworterbuch Deutsch als Fremdsprache [German as a foreign language dictionary]. Berlin; Munchen; Langenscheidt KG,. 1253 S. [In German]

13. Dieter Gotz, Gunther Haensch, Hans Wellmann. Langenscheidt (2008). Grofiworterbuch Deutsch als Fremdsprache [German as a foreign language dictionary]. Berlin, Munchen, Langenscheidt KG, 2008. [In German]

14. Open Thesaurus. Ein freies deutsches Worterbuch fur Synonyme [A free German dictionary for synonyms]. Retrieved from http://www.openthesaurus.de/synonyme/. [In German].

15. Wahrig G. (2001). Deutsches Worterbuch [Neu herausgeben von Dr. Renate Wahrig-Burfeind]. Mit einem „Lexikon der deutschen Sprachlehre“ [German dictionary [newly edited by Dr Renate Wahrig-Burfeind]. With a "Lexicon of German linguistics"]. Bertelsmann Lexikon Verlag GmbH, Gutersloh, Munchen. [In German].

16. Wahrig G. (2008). Synonymworterbuch [Neuausgabe] [Synonym dictionary [new edition]]. Bertelsmann Lexikon Verlag GmbH. Gutersloh. Munchen. [In German].

17. Worterbuch der Psychologie. Herausgeben von Prof. Dr. sc. Phil. Gunter ClauB. [4. durchg. Auflage]. VEB Bibliographisches Institut, Leipzig, 1985. 139 S.

18. Wortschatz-Lexikon. Deutscher Wortschatz-Portal. Retrieved from

http://wortschatz.uni-leipzig.de/. [In German].

19. COSMAS II. URL: Retrieved from https://cosmas2.ids-mannheim.de/ cosmas2-web/. [In German].

20. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1982. 299 s.

Размещено на Allbest.ru

...