Українсько-білоруські міжмовні омоніми з відношенням семантичного включення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українсько-білоруські міжмовні омоніми з відношенням семантичного включення

Щербина Дмитро Вікторович

аспірант кафедри української мови

Криворізького державного педагогічного університету

Анотація

українсько-білоруський міжмовний омонім

Мета цієї статті - дослідження семантичних особливостей українсько-білоруських міжмовних омонімів із відношенням семантичного включення. Методи: теоретичний метод (формулювання дефініції поняття «міжмовні омоніми»), компонентний аналіз (розщеплення значень слів на окремі семи залежно від диференційних ознак), зіставний метод у поєднанні з методами математичної теорії множин (добір, класифікація і систематизація фактичного матеріалу), структурно-семантичний метод (визначення різновиду семантичної трансформації міжмовних омонімів), описовий метод (опис семантичних особливостей дібраних українсько-білоруських омонімів. Результати. У ході дослідження з'ясовано, що українсько-білоруські міжмовні омоніми-дієслова з відношенням семантичного включення найчастіше називають різноманітні дії (фізичні та емоційні), рідше - стан чи перехід з одного стану в інший. Непохідна іменникова омонімічна лексика, охоплена семантичним включенням, описує здебільшого предмети, їхні складники, речовини та місця. Багатозначність іменників на позначення істот спричинена поєднанням в одному слові кількох сем або розвитком переносних значень. Іменники, твірні для дієслів чи похідні від них, називають переважно стан, наслідок дії, процес або предмет. Співвіднесені омонімічні прикметники, пов'язані семантичним включенням, головно окреслюють зовнішні та внутрішні характеристики. Прислівники, утворені від прикметників, зазвичай теж зберігають відношення семантичного включення й утворюють омонімічні пари. Висновки. Отже, проаналізувавши значеннєві особливості українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених семантичним включенням, можемо констатувати, що воно виникає внаслідок асиметричного розвитку семантичної структури етимологічно споріднених слів і спостерігається в тих випадках, коли український моносемант відповідає білоруському полісемантові, білоруський моносемант відповідає українському полісемантові, зіставлені полісеманти різняться кількістю лексико-семантичних варіантів та переносних значень, а також коли одна з лексем має ширше значення або значення однієї з них видове, а другої - родове (за умови, що лексема з вужчим чи видовим значенням не має інших, притаманних тільки їй, сем).

Ключові слова: міжмовна омонімія, семантичне включення, українська мова, білоруська мова.

Ukrainian and Belarusian interlingual homonyms with the relation of semantic inclusion

Shcherbyna Dmytro Viktorovych, Postgraduate Student at the Department of the Ukrainian Language, Kryvyi Rih State Pedagogical University

Abstract

The purpose of this article is to study the semantic features of Ukrainian and Belarusian interlingual homonyms with the relation of semantic inclusion. Methods: theoretical method (definition of interlingual homonyms), component analysis (splitting of word meanings into separate semes, depending on differential features), contrastive method in combination with methods of mathematical set theory (selection, classification and systematization of factual material), structural-semantic method (determining of the type of semantic transformation of interlingual homonyms), descriptive method (description of the semantic features of selected Ukrainian and Belarusian homonyms. Results. In the course of the research, it was found out that Ukrainian and Belarusian interlingual verb homonyms with the relation of semantic inclusion most often denote various actions (physical, emotional), less often, they express a state or a transition from one state to another. Nonderivative noun homonyms, covered by semantic inclusion, describes mostly objects, their components, substances and places. The polysemy of nouns denoting beings is caused by the combination of several semes in one word or the development of figurative meanings. Nouns that form verbs or derive from them principally describe a state, a consequence of an action, a process or an object. Correlated homonymous adjectives connected by semantic inclusion mainly describe external and internal characteristics. Adverbs derived from adjectives usually also retain the relation of semantic inclusion and form homonymous pairs. Conclusions. Having analyzed the semantic features of Ukrainian and Belarusian interlingual homonyms characterized by semantic inclusion, we can state that it arises as a result of the asymmetric development of the semantic structure of etymologically related words and is observed in cases when either Ukrainian monosemantic word corresponds to Belarusian polysemantic one, or Belarusian monosemantic word corresponds to Ukrainian polysemantic one, so compared polysemantic words differ in number of lexical-semantic variants and figurative meanings, as well as when one of the lexemes has a broader meaning, or the meaning of one of them is specific and the meaning of the other is generic (provided that the lexeme with a narrower or specific meaning does not have others semes inherent only to it).

Key words: interlingual homonymy, semantic inclusion, Ukrainian language, Belarusian language.

Вступ

Міжмовні контакти, чимраз активніші в умовах глобалізації інформаційно-комунікативних процесів, сприяють, з одного боку, взаємному збагаченню контактних мов, а з іншого - породжують небажану інтерференцію, яка виявляється в порушенні норм однієї мови під впливом іншої. Серед головних чинників такої інтерференції - явище міжмовної омонімії. Міжмовні омоніми подеколи ускладнюють спілкування і становлять труднощі під час упорядкування словників та перекладу, а також у навчанні іноземних мов. Помилковий вибір відповідника у процесі комунікації може призвести до зміни стилістичного забарвлення й викривлення семантики всієї фрази. Насамперед це стосується близькоспоріднених мов (зокрема, слов'янських), які характеризуються спільністю коренів, афіксів, однотипними структурами слів, речень, системою регулярних звукових відповідностей та ідентичними морфонологічними чергуваннями, тож науковий інтерес до цієї проблеми дедалі зростає.

Вагомий внесок у вивчення міжмовних омонімів зробили О. Лабенко, П.Х. Чамісо-Домінгес, М.Л. Рока-Варела та інші лінгвісти. За останні п'ятнадцять років з'явилося чимало наукових і практичних праць, присвячених слов'янській міжмовній омонімії та паронімії: українсько-польській (І. Кононенко, О. Співак, Г. Чуба), українсько-словацькій (М. Чіжмарова,

А. Яшкова), українсько-чеській (А. Турчина), білорусько-польській (Р. Калета), польсько-російській (К. Рутковський), польсько-сербській (М. Костич-Голубичич), словацько-російській (Т. Григорянова, Л. Гаярський), хорватсько-словацькій (М. Грчевич). Проте в україністиці досі немає комплексного аналізу українсько-білоруських міжмовних омонімів, що й визначило актуальність нашої розвідки.

Метою статті є дослідження семантичних особливостей українсько-білоруських міжмовних омонімів із відношенням семантичного включення. Досягненню цієї мети підпорядковано такі завдання: з'ясувати сутність явища міжмовної омонімії; окреслити типи семантичних відношень між омонімічними відповідниками порівнюваних мовних систем; дібрати з тлумачних словників української та білоруської мов фактичний матеріал, який відповідає семантичному включенню; проаналізувати значеннєву специфіку дібраного матеріалу.

Теоретичне підґрунтя і джерельна база дослідження

Під міжмовними омонімами ми розуміємо різномовні слова, які збігаються формою усно, на письмі чи в межах регулярних відповідностей (фонетичних, графічних, орфографічних, акцентологічних, морфемно-словотвірних), наявних між порівнюваними мовними системами, і цілком або частково різняться змістом (Щербина, 2020: 100).

Як зазначають П.Х. Чамісо-Домінгес (Chamizo Dominguez, 2009: 1114-1118) і М.Л. Рока-Варела (Roca-Varela, 2015: 36), усе різноманіття семантичних відношень на лексичному рівні між омонімічними відповідниками порівнюваних мовних систем можна звести до трьох типів:

семантичне виключення (повна семантична розбіжність, коли співвіднесені лексеми мають зовсім різне, часом навіть протилежне значення);

семантичний перетин (часткова семантична розбіжність, коли лексеми зіставлюваних мов мають принаймні одне спільне і щонайменше одне відмінне значення);

семантичне включення (часткова семантична розбіжність, коли лексема однієї мови має ширше або вужче значення, ніж її аналог у другій мові).

Джерельною базою нашого дослідження слугують українсько-білоруські омонімічні опозиції, охоплені відношенням семантичного включення й виявлені порівнянням семантичних структур лексем, узятих зі словника української мови в 11 томах (СУМ11, 1970-1980), словника української мови у 20 томах (СУМ20, 2010-2022) і тлумачного словника білоруської мови у 5 томах (6 книгах) (ТСБМ, 1977-1984).

Українсько-білоруські міжмовні омоніми з відношенням семантичного включення можна умовно поділити на кілька груп, які ми розглянемо докладніше.

Випадки, коли український моносемант співвідноситься з білоруським полісемантом

Дієслова цієї підгрупи називають як фізичні, так і емоційні дії: укр. налигати [док.] `накинути. мотузку, ремінь та ін. на роги або шию. худобі. // зв'язати. когось Тут і далі різними типами ліній у межах пари міжмовних омонімів підкреслено співвіднесені семи.' і біл. налыгаць [док.] `1) зв'язати> з'єднати мотузкою, ременем тощо; 2) [розм.] нанизати; 3) наловити за допомогою аркана', укр. глумитися [недок.] `зле .ЩТм.иовати, ображати, знущатися.' і біл. глуміцца [недок., розм.] `1) марнуватися, нищитися, псуватися; 2) знущатися, насміхатися'.

Серед українських іменників-моносемантів, що відповідають білоруським полісемантам, чимало назв істот. Багатозначність білоруських відповідників у таких парах зумовлена:

поєднанням в одному слові кількох сем: укр. посудник [ч.] `робітник,, що миє посуд' і біл. пасуднік [ч.] `1) полиця, шафа для посуду; 2) робітник,, що. миє. посуд';

розвитком переносних значень: укр. бусел [ч.] `лелека, чорногуз.' і біл. бусел [ч.] `1) лелека, чорногуз.; 2) [перен., розм.] висока пляшка горілки'.

Іменники цієї підгрупи, які називають неістоту, мають найрізноманітніші значення - конкретні й абстрактні: укр. бриль [ч.] `капелюх' і біл. брыль [ч.] `1) капелюх; 2) козирок головного убору // [перен.] піддашшя над входом', укр. дихавиця [ж., діал.] `ядуха, астма' і біл. дьхавіца [ж.] `1) ядуха,, астма; 2) западина в нижній передній частині грудної клітки', укр. імпет [ч., заст.] `сильний натиск,, раптовий Дорив.; сила.' і біл. імпзт [ч.] `1) розгін,, рвучкість., навальність. // гарячий, порив, запал.; 2) [діал.] запах, дух'.

Іменники, твірні для дієслів чи похідні від них, називають переважно стан, наслідок дії або саму дію: укр. глум [ч.] `дія за знач, глумитися' і біл. глум [ч.] `1) дія за знач. глуміць {марнувати, нищити, псувати}; 2) дія за знач. глуміцца {марнуватися, нищитися, псуватися}; 3) дія. за знач. глуміцца. {глумитися}; 4) щось змарноване, зіпсоване', укр. задума [ж.] `стан того, хто заглибився в думки, роздуми' і біл. задума [ж.] `1) щось задумане; намір, план; 2) головна думка, ідея художнього твору; 3) стан того, хто задумався; задумливість'.

Серед українських прикметників-моносемантів, співвіднесених із білоруськими полісемантами, переважають слова, утворені від дієслів та віддієслівних іменників: укр. видатній `який вирізняється. серед інших. надзвичайними рисами, якостями, особливостями' і біл. выдатны `1) який вирізняється, серед інших; широковідомий; 2) незвичайний, винятковий // знаменний; 3) дуже добрий; відмінний', укр. складаний `який можна складати завдяки рухомому поєднанню частин' і біл. складань `1) який складається з кількох частин, елементів; 2) який становить систему багатьох взаємозв'язаних частин // хитромудрий, вигадливий своєю формою, будовою; 3) який характеризується сукупністю взаємозв'язаних явищ, відношень, ознак та ін.; 4) який поєднує у собі різноманітні, часто суперечливі особливості, риси (про людину, її вдачу тощо); 5) важкий для розуміння, розв'язання, здійснення; 6) який можна складати завдяки, рухомому поєднанню, частин'.

Пряме значення українського прикметника драпіжний [розм.] `сповнений бажання, захопити, щось, оволодіти чимсь', як, до речі, й похідного від нього іменника драпежнік {хижак}, є в білоруський мові переносним: драпЄжньі `1) який живиться іншими тваринами (про звірів, птахів та ін.); хижий; 2) [перен.] сповнений бажання. захопити щось, оволодіти чимсь'.

Випадки, коли білоруський моносемант співвідноситься з українським полісемантом

Дієслова цієї групи також називають головно найрізноманітніші дії: біл. вьімавіць [док.] `передати голосом звуки, слова своєї або чужої мови' і укр. вимовити [док.] `1) передати голосом звуки, слова, своєї або чужої мови; 2) сказати, промовити // висловити думку, враження, почуття; 3) [розм.] випрохати // домовляючись, домогтися вигоди; 4) [діал.] дорікнути; 5) [діал.] відмовити', біл. мілав^цца [недок.] `виявляти взаємну любов,, пеститися;, обійматися' і укр. милуватися [недок.] `1) пестити одне одного, виявляючи взаємне. кохання, ніжність; 2) дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність; любуватися // захоплюватися чимсь; 3) мати втіху від певного заняття'.

Полісемічність українських іменників на позначення істоти, співвіднесених із білоруськими моносемантами, спричинена здебільшого поєднанням у слові кількох самостійних сем: біл. бахур [ч., діал.] `хлопчик; дитина.' і укр. бахур [ч.] `1) [лайл.] розпусник; залицяльник, полюбовник; 2) [зневажл.] позашлюбна дитина; байстрюк; 3) [діал.] хдоРИДк; дитину'; біл. адналетак [ч.] `однорічна росдина, тварина.' і укр. одноліток [ч.] `1) ровесник; 2) однорічна рослина, тварина'.

Білоруські іменники цієї групи, які окреслюють неістоту, переважно мають значення:

- предметності: біл. завушніца [ж.] `прикраса У. вигляді. кільця, дармовиса та Ж, що прикріплюються до мочки вуха.; сережка' і укр. завушниця [ж.] `1) запалення завушних залоз; 2) [діал.] сережка', біл. сар^чка [ж.] `чоловічий (верхній і спідній) або. жіночий. (спідній). одяг для верхньої частини тіла' і укр. сорочка [ж.] `1) жіноча або. дитяча, натільна білизна, // жіночий, одяг, що його носять поверх білизни; 2) чоловіча натільна білизна або одяг, що їх носять поверх, білизни // старовинне захисне військове спорядження, виготовлене з дроту, сталі та ін. на зразок цього одягу; 3) захисна оболонка', біл. хмыз [ч.] `кущі, зарості. молодих дерев.; хмизняк' і укр. хмиз [ч.] `1) невелике тонке гілля, відділене від дерева; 2) [рідко] дрібні. зарості; хмизняк'; місця: біл. гайної [с., діал.] `лігво' і укр. гайної [с., розм.] `1) гній, кал; 2) безладдя; 3) лігво', біл. сухадол [ч.] `безводна додина, яку. зволожують тільки, дощові та снігові води' і укр. суходіл [ч.] `1) безводна долина, яку зволожують тільки дощові та снігову води; 2) материк, суша'; речовинності: біл. жьівіца [ж.] `рідка прозора смола, що витікає зі стовбурів хвойних дерев' і укр. живиця [ж.] `1) густа прозора. рідина, що витікає зі стовбура хвойного дерева, і складається зі скипидару та смоляних кислот; 2) [жарт.] горілка'; біл. луда [ж.] `сплав олова зі свинцем, яким покривають металеві вироби;. полуда' і укр. луда [ж.] `1) більмо; 2) шар. олова або олов'яно-свинцевого сплаву, яким покривають металеві вироби; полуда; 2) [діал.] омана, брехня; 3) [іст.] верхній одяг, шати'.

Часом в іменникових омонімічних парах українські полісеманти можуть називати негативну подію: біл. пеня [ж.] `штраф за. невиконання або прострочення зобов'язань' і укр. пеня [ж.] `1) штраф за невиконання, або прострочення зобов'язань // [заст.] взагалі штраф; 2) [заст.] ремство, скарга; 3) [заст.] біда, горе', біл. халепа [ж., розм.] `погода зі снігом та дощем; мокрий сніг' і укр. халепа [ж.] `1) якась несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність; 2) [заст.] негода'.

Серед пар віддієслівних іменників домінують ті, у яких білоруський моносемант називає стан або наслідок дії: біл. вьлівак [ч.] `яйце, знесене без шкаралупи' і укр. вИливок [ч.] `1) яйце, знесене без .шкаралупи; 2) [спец.] вилитий із металу напівфабрикат', біл. запаленне [с.] `хвороба, яка. супроводиться дідвище.нням .температури., .припухлістю, почервонінням .ураженої частини тіла' і укр. запалення [с.] `1) дія за знач. запалИти; 2) [спец.] пристрій, що викликає спалах горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння; запалювання; 3) [мед.] хвороба, яка супроводиться температурою^ припухлістю, почервонінням, болем уражених. органів або. частин тіла'.

Омонімічні прикметники цієї групи описують здебільшого внутрішні або зовнішні ознаки: біл. багність `з багнищами, болотистий' і укр. багнистий `1) з багнищами, болотистий, грузький; 2) укритий грязюкою; грязький', біл. чапурнь [розм.] `прибраний, .прикрашений, прихорошений' і укр. чепурний `1) який. відзначається частотою, акуратністю, охайністю; 2) який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом і т. ін. // який свідчить про акуратність, охайність кого-небудь'.

Прислівники, утворені від таких прикметників, також найчастіше вступають у зв'язки міжмовної омонімії: біл. чапурна і укр. чепурно.

Випадки, коли зіставлені полісеманти різняться кількістю лексико-семантичних варіантів та переносних значень

Дієслова цієї групи означають як дію: укр. обігнати [док.] `1) випередити, перегнати; 2) [перен.] досягти більших успіхів, кращих результатів порівняно з іншими; 3) [перен.] розвинутися, вирости швидше, ніж інші; 4) [розм.] не підпустити, відігнати' і біл. абагн^ць [док.] `1) випередити, перегнати; 2) вирости більшим, вищим за кого-, що-небудь; 3) [перен.] досягти більших успіхів порівняно з іншими; 4) зігнати, відігнати; 5) за допомогою підгортальника обсипати землею рядки картоплі, буряків тощо; 6) здерти, злупити', так і стан чи перехід з одного стану в інший: укр. вилюдніти [док., розм.] `1) змужніти, подорослішати // стати гарнішим//поправитися, покращати; 2) [перен.] навчитися правил поведінки, стати вихованим; 3) знелюдніти' і біл. вьлюднець [док.] `1) стати рослим, гарним, фізично розвинутим; 2) [перен.] стати вихованим'.

Непохідна іменникова лексика тут репрезентована здебільшого назвами:

предметів та їхніх частин: укр. крісло [с.] `1) різновид широкого., переважно м'якого стільця з бильцями та. зручною, спинкою; фотель; 2) [діал.] стілець; 3) [перен.] місце роботи, посада' і біл. крэсла [с.] `1) стілець; 2) широкий предмет меблів для сидіння з бильцями. та зручною. спинкою; фотель; 3) [перен.] місце роботи, посада; 4) вставка в штанях у формі клинців', укр. ствол [ч.] `1) частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку, проходить, дістаючи напрям, польоту, куля, або снаряд; 2) [гірн.] вертикальна або похила частина шахти, яка має вихід на поверхню; 3) [розм.] предмет, пристрій, що має Форму прямої труби' і біл. ствол [ч.] `1) надземна частина дерева, яка тримає на собі гілки та листя; 2) в архітектурі - основна частина колони між базою і капітеллю; 3) частина вогнепальної зброї у вигляді. труби,, через, яку проходить, дістаючи напрям, польоту, куля, або снаряд; 4) [гірн.] вертикальна або похила частина шахти, яка має вихід на поверхню; 5) предмет, пристрій, що має форму труби; 6) орган або тканинний утвір в організмі, які мають вигляд трубки'; матеріалу: укр. бібула [ж., заст.] `1) обгортковий папір; 2) промокальний папір' і біл. бібула [ж.] `1) промокальний папір; 2) папір для оздоблення чи обгортаная.; 3) [розм.] нелегальне видання'; місця: укр. лазня [ж.] `1) приміщення, де паряться. і миються; 2) миття в такому приміщенні' і біл. лазня [ж.] `1) приміщення, де. миються, і паряться.; 2) [розм.] миття в такому приміщенні; 3) [перен., розм.] прочухан, сувора догана'.

Трапляються серед непохідних іменників і ті, що можуть окреслювати істоту: укр. шкода [ж.] `1) втрати, збитки // людські жертви // щось зіпсоване, ушкоджене, знівечене // [рідко] нещастя, біда; 2) посіви, трави, що їх знищують тварини, завдаючи збитків; 3) [розм.] пустун; 4) [розм.] негативний. вчинок або злочин; вина' і біл. шкода [ж.] `1) пошкодження,, збитки, втрати; 2) поганий, небезпечний вчинок, дія; щось небезпечне своїми наслідками; 3) збитки, завдані худобою; спаш'.

Віддієслівні іменники цієї підгрупи найчастіше описують процеси, стани, наслідки дії, намір діяти, а також предмети: укр. замах [ч.] `1) спроба насильно відібрати щось, незаконним шляхом привласнити, захопити щось, позбавити. чогось. // спроба. вбити когось; 2) спроба, намір зробити, створити щось; 3) [рідко] змах; 4) розмах, розгін // поводження' і біл. замах [ч.] `1) підняття або відведення змахом (руки чи якогось предмета) для удару; 2) намір зробити щось велике, тяжке, важливе; 3) спроба незаконно захопити щось, позбавити чогось', укр. осадка [ж.] `1) [мор.]. глибина. занурення судна в. воду; 2) [спец.] зменшення довжини, висоти і збільшення поперечника заготовки металевого виробу за допомогою кування' і біл. асадка [ж.] `1) дія за знач. асядаць - асесці {знижуватися/знизитися, ущільнившись, злежавшись}; 2) дія і стан за знач. асадзіць {закріпити, надіти // завести в оправу // поставити коробку у віконний, дверний проріз}; 3) [спец-J.глибина занурення судна. у воду; 4) [спец.] кувальна операція, внаслідок якої збільшується товщина заготовки коштом її висоти; 5) держак у деяких інструментах; колодка; 6) рамка; 7) письмовий прилад у вигляді палички, стрижня, куди вставляється перо; ручка', укр. піднОс [ч.] `1) дія за знач. піднестИ; 2) плоский посуд для перенесення страв; таця; 3) [заст.] подарунок, хабар' і біл. паднОс [ч.] `1) дія за .знач., падне.сці. {піднести}; 2) плоский посуд для перенесення страв'.

Співвіднесені омонімічні прикметники-полісеманти переважно називають зовнішні та внутрішні характеристики: укр. згОдний `1) який. дає,. виявляє, згоду; 2) який має однакові з кимсь погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний із кимсь' і біл. згОдны `1) який виявляє,. дає. згоду; 2) який дотримується з кимсь однієї думки, одних поглядів; солідарний із кимсь; 3) який збігається з чимсь; однаковий; 4) дружний, одностайний; 5) узгоджений, злагоджений; 6) зграйний, гармонійний (про музику, співи)', укр. міцнИй `1) який важко піддається, руйнуванню, псуванню; 2) Фізично витривалий, сильний, дужий // який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини); 3) значний ступенем вияву, силою, величиною // звучний, сильний (про голос); 4) [перен.] духовно сильний; непохитний; 5) певний, твердий, надійний // глибокий (про. почуття, сон тощо); 6) який діє з великою силою // який робиться з великою силою; 7) який містить у собі велику кількість розчинених печовин.

Відприкметникові прислівники цієї групи зазвичай зберігають усі значення, притаманні твірному слову, і теж становлять омонімічні пари: укр. міцно і біл. моцна.

Випадки, коли одна з лексем має ширше значення або значення однієї з них видове, а другої - родове

Відношення семантичного включення між такими омонімічними відповідниками виникає за умови, що слово з вужчим чи видовим значенням не має інших, притаманних тільки йому, сем. У цій групі, як свідчить наше дослідження, переважають іменники з конкретними значеннями: укр. вужака [ч.] `збільш. до. вуж {неотруйна змія середнього розміру родини вужоподібних}' і біл. вужака [ж.] `1) [розм.] загальна, назва пдазушв із довгим гнучким. Л.л.о.м без. ніг, змія, гадина; 2) [перен.] лиха, підступна людина; гад', укр. інтернат [ч.] `1) гуртожиток для. учнів, і студентів, навчального закладу.; 2) закритий навчальний заклад' і біл. інтзрн^т [ч.] `1) будь-який. гуртожиток; 2) закритий навчальний заклад', укр. килим [ч.] `1) тканий (часом вишиваний. або плетений) візерунчастий виріб,, яким оздоблюють еті.н.и, вкривають підлогу. ЮЩо; 2) [перен.] те, що цілком укриває якийсь простір' і біл. кілім [ч.] `1) вовняний безворсий килим ручної роботи; 2) [перен.] те, що цілком укриває якийсь простір', укр. кухоль [ч.] `1) велика череп'яна, скляна, або металева посудина для пиця. з ручкою, у Формі вушка; 2) [рідко] висока округла посудина з вузьким верхом і ручкою' і біл. кухаль [ч.] `бокал для. пива'.

Висновки

Отже, дослідивши значеннєві особливості українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених семантичним включенням, можемо констатувати, що таке відношення виникає між ними внаслідок асиметричного розвитку семантичної структури етимологічно споріднених слів і спостерігається в тих випадках, коли:

український моносемант відповідає білоруському полісемантові;

білоруський моносемант відповідає українському полісемантові;

зіставлені полісеманти різняться кількістю лексико-семантичних варіантів та переносних значень;

одна з лексем має ширше значення або значення однієї з них видове, а другої - родове (за умови, що лексема з вужчим чи видовим значенням не має інших, притаманних тільки їй, сем).

Перспективи нашого дослідження вбачаємо в укладанні на основі дібраного фактичного матеріалу словника українсько-білоруських міжмовних омонімів, який стане в пригоді науковцям, викладачам, учителям, перекладачам, усім, хто вивчає українську та білоруську мови і дбає про культуру свого мовлення.

Література

1. Кононенко І., Співак О. Українсько-польський словник міжмовних омонімів і паронімів / за ред. І. Кононенко. Київ, 2008. 343 с.

2. Лабенко О. Французько-українська міжмовна омонімія: формальні та структурно-семантичні особливості. Мовні і концептуальні картини світу : збірник наукових статей. 2011. Вип. 36. С. 1-6.

3. Словник української мови: в 11 т / гол. ред. І. Білодід; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. Потебні. Київ, 1970-1980. URL: http://sum.in.ua (дата звернення: 19.06.2023).

4. Словник української мови: у 20 т. / гол. наук. ред. В. Русанівський; НАН України, Укр. мов.-інформ. фонд. Київ, 2010-2022. Т. 1-13. URL: https://sum20ua.com (дата звернення: 19.06.2023).

5. Тлумачальны слоунік беларускай мовы: у 5 т. (6 кн.) / гал. рэд. К. Атраховіч (К. Крапіва); АН БССР, Ін-т мовазнауства імя Я. Коласа. Мінск, 1977-1984. URL: https://www.skarnik.by (дата звернення: 19.06.2023).

6. Турчина А. Лексична міжмовна омонімія у слов'янських мовах. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Вип. 17. С. 121-126.

7. Чуба Г. Міжмовна омонімія як джерело помилок при вивченні української мови студентами-поляками. Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2015. Вип. 11. С. 90-96.

8. Щербина Д. Повні українсько-білоруські міжмовні омоніми. Філологіка /Philologica: збірник наукових праць. Кривий Ріг, 2020. Вип. 21. С. 97-112.

9. Chamizo Dominguez P.J. Los falsos amigos desde la perspectiva de la teoria de conjuntos. Applied Linguistics Now: Understanding Language and Mind / La linguistica aplicada actual: comprendiendo el lenguaje y la mente. Almeria, 2009. P. 1111-1126.

10. Cizmarova M., Jaskova A. Ukrajinsko-slovenska homonymia. Slovnik ukrajinsko-slovenskych medzijazykovych homonym = Українсько-словацька омонімія. Словник українсько-словацьких міжмовних омонімів. Presov, 2013. 273 s.

11. Grcevic M. Lazni prijatelji: rjecnik hrvatsko-slovackih medujezicnih homonima = Falosni priatelia: slovnik slovensko-chorvatskych medzijazykovych homonym. Zagreb, 2020. 149 s.

12. Grigorjanova T., Gajarsky L. Slovnik rusko-slovenskych medzijazykovych homonym. Brno, 2019. 127 s.

13. Kaleta R. Bialorusko-polska homonimia mi^dzyj^zykowa. Warszawa, 2014. 172 s.

14. КостиЪ-ГолубичиЪ М. Интерферираіуііе лексеме у потско-српским |езичким контактима : докторска дисертаци|а, одбратена на Филолошком факултету Универзитета у Београду. Београд, 2016. 292 с.

15. Roca-Varela M.L. False Friends in Learner Corpora: A corpus-based study of English false friends in the written and spoken production of Spanish learners. Bern, 2015. 348 p.

16. Rutkowski K. Polsko-rosyjskie homonimy i paronimy mi^dzyj^zykowe - propozycja klasyfikacji. Studia Wschodnioslowianskie. 2012. T. 12. S. 305-319.

References

1. Kononenko, I., & Spivak O. (2008). Ukrainsko-polskyi slovnyk mizhmovnykh omonimiv i paronimiv [Ukrainian-Polish Dictionary of Interlingual Homonyms and Paronyms]. I. Kononenko (Ed.). Kyiv [in Ukrainian].

2. Labenko, O. (2011). Frantsuzko-ukrainska mizhmovna omonimiia: formalni ta strukturno-semantychni osoblyvosti [French-Ukrainian Interlingual Homonymy: Formal and Structural-Semantic Features]. Movni i kontseptualni kartyny svitu. 36, 1-6 [in Ukrainian].

3. Bilodid, I. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary ofthe Ukrainian Language]. (Vols. 1-11). Kyiv. Retrieved from: http://sum.in.ua [in Ukrainian].

4. Rusanivskyi, V. (Ed.). (2010-2022). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian Language]. (Vols. 1-13). Kyiv. Retrieved from: https://sum20ua.com [in Ukrainian].

5. Atrachovic, K. (Ed.). (1977-1984). Tlumacalny slounik bielaruskaj movy [Dictionary of the Belarusian Language]. (Vols. 1-5). Minsk. Retrieved from: https://www.skarnik.by [in Belarusian].

6. Turchyna, A. (2012). Leksychna mizhmovna omonimiia u slovianskykh movakh [Lexical Interlangual Homonymy in Slavic Languages]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur, 17, 121-126 [in Ukrainian].

7. Chuba, H. (2015). Mizhmovna omonimiia yak dzherelo pomylok pry vyvchenni ukrainskoi movy studentamy-poliakamy [Interlingual Homonymy As a Source of Errors at Study of the Ukrainian Language by Polish Students]. Teoriia ipraktyka vykladannia ukrainskoi movy yak inozemnoi, 11, 90-96 [in Ukrainian].

8. Shcherbyna, D. (2020). Povni ukrainsko-biloruski mizhmovni omonimy [Full Ukrainian-Belarusian Interlingual Homonyms]. Filolohika/Philologica, 21, 97-112 [in Ukrainian].

9. Chamizo Dominguez, P.J. (2009). Los falsos amigos desde la perspectiva de la teoria de conjuntos [False FriendsfromthePerspectiveofSetTheory]. In Applied Linguistics Now: Understanding Language and Mind/ La linguistica aplicada actual: comprendiendo el lenguaje y la mente, (pp. 1111-1126). Almeria [in Spanish].

10. Cizmarova, M., & Jaskova, A. (2013). Ukrajinsko-slovenska homonymia. Slovnik ukrajinsko-slovenskych medzijazykovych homonym=Ukrainsko-slovatska omonimiia. Slovnyk ukrainsko-slovatskykh mizhmovnykh omonimiv [Ukrainian-Slovak Homonymy. Dictionary of Ukrainian-Slovak Interlangual Homonyms]. Presov [in Slovak].

11. Grcevic, M. (2020). Lazni prijatelji: rjecnik hrvatsko-slovackih medujezicnih homonima = Falosni priatelia: slovnik slovensko-chorvatskych medzijazykovych homonym [False friends: Dictionary of Croatian-Slovak Interlingual Homonyms]. Zagreb [in Croatian].

12. Grigorjanova, T., & Gajarsky L. (2019). Slovnik rusko-slovenskych medzijazykovych homonym [Dictionary of Russian-Slovak Interlangual Homonyms]. Brno [in Slovak].

13. Kaleta, R. (2014). Bialorusko-polska homonimia mi^dzyj^zykowa [Belarusian-Polish Interlingual Homonymy]. Warszawa [in Polish].

14. Kostic-Golubicic, M. (2016). Interferirajuce lekseme u poljsko-srpskim jezickim kontaktima [Interfering Lexemes in Polish-Serbian Language Contacts]. Doctor's thesis. Beograd: Filoloski fakultet Univerziteta u Beogradu [in Serbian].

15. Roca-Varela, M.L. (2015). False Friends in Learner Corpora. Bern [in English].

16. Rutkowski, K. (2012). Polsko-rosyjskie homonimy i paronimy mi^dzyj^zykowe - propozycja klasyfikacji [The Polish-Russian Interlingual Homonyms and Paronyms: Classification Proposal]. Studia Wschodni-oslowianskie. Vol. 12, 305-319.

Размещено на Allbest.ru