Оказіональні лексичні інновації в сучасному українському пісенному дискурсі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Кафедра української мови

Помазан Д.С., магістр

Науковий керівник:

Клєщова О.Є., к. філол. н., доцент

м. Полтава, Україна

Анотація

Ключові слова: пісенний текст, український пісенний дискурс; оказіоналізми, мовна гра, графічна гра, графічні виділення, графічні засоби, словотворення.

Annotation

Occasional lexical innovations in modern Ukrainian song discourse

Keywords: song text, Ukrainian song discourse; occasionalisms, language game, graphic game, graphic selections, graphic means, word formation.

Вступ

Життя багатьох людей в Україні кардинально змінилося внаслідок російсько-української війни, що викликала хвилю негативних емоцій як з боку пересічних українців, так і в українськомовному пісенному сегменті. Агресія ворога змусила більшість мирного населення України адаптуватися до нових надскладних реалій.

З початком російської навали українськомовний пісенний сегмент демонструє своєрідну «мовну гру», з-поміж якої оказіоналізми є найуживанішими. Маніпулювання засобами графіки такими як літери, розділові знаки, прийоми скорочення слів, пробіли між словами, прописні літери, відступи, підкреслення та закреслення, а також застосування різних модифікацій шляхом виділень у тексті - все це графічна гра. Поміж інших засобів графічної гри можна виділити різноманітні прийоми скорочень слів, використання можливих підкреслень, а також різні шрифтові ефекти (знак наголосу також може використовуватися). Така своєрідна гра пояснюється потребою українських виконавців пісенних текстів надати звичним словам додаткових семантичних відтінків та емоційно-експресивних конотацій, щоб найточніше передати думку та ставлення до події, явища чи особи. «Український пісенний дискурс можна охарактеризувати як складну єдність вербального і невербального / музичного компонентів; українська пісня дає змогу людині досягнути гармонії із навколишнім світом, бо наділена здатністю відтворення та передання емоцій / почуттів, оскільки співак / автор-виконавець намагається знайти відгук у серці слухача...» [[4], с. 98].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мовна гра є об'єктом вивчення таких науковців: Я. Білик досліджує філософсько-культурний аспект ігрового феномена, М. Бойченко аналізує гру як проблему соціальної філософії, В. Зірка розглядає питання маніпулятивної гри у рекламних текстах, С. Лизлова досліджує художню гру на матеріалі творчості Ю. Андруховича, а О. Тимчук пропонує комплексне опрацювання цього явища в українській мові.

Серед наукових робіт, що вивчають різні аспекти словотворення та графічної маніпуляції зі словами, варто звернути увагу на дослідження С. Мельник «Графодеривація в українській постмодерністській прозі» [[1]]. Авторка аналізує приклади графічних дериватів на матеріалі сучасних постмодерністських художніх творів. Окремої уваги заслуговує наукова розвідка О. Карловас «Тенденції графічної модифікації слова в сучасних медіатекстах» [[2]], в якій розглядається структура медійних текстів та їхнє графічне оформлення. У цих дослідженнях графодеривацію розглядають як процес утворення нового слова шляхом зміни його нормативного написання та зазвичай його значення.

За визначенням А. Таран, мовна гра - це використання мовцем спеціально підібраних мовних засобів з метою створення певного ефекту. Цей прийом збагачує виклад та є характерним для текстів, що містять суспільно-політичні події або розкривають гострі соціальні теми [[5], с. 87]. Мовна гра допомагає увиразнити та посилити виражену думку, надаючи їй переконливості та значущості, що робить її вплив на адресата більш сильним.

Однак, слід зазначити, що вивчення графо-орфографічного способу словотворення, який використовується для створення оказіональних лексичних інновацій, є особливо популярним у мовознавчій науці. Низка українських та зарубіжних науковців, зокрема: І. Ворзіч, Д. Гугунава, О. Земська, Є. Карпіловська, Ж. Колоїз, Ч. Ляхур, Т. Попова, О. Стишов, І. Страмліч-Брезнік та інші, досліджують проблеми аналізу та теоретичного обґрунтування цього явища.

Отже, мовна гра є складною та багатогранною проблемою, яка вивчається не тільки в мовознавсті, а й у філософії. Крім теоретичного аналізу, дослідження мовної гри містить також практичний аспект, зокрема аналіз створення оказіональних лексичних інновацій. Вивчення цього явища має велике значення для розуміння процесів, які відбулися в мові під час широкомасштабного вторгнення ворога.

Методи дослідження. Під час вивчення проблеми використані загальнонаукові методи, зокрема аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, які були застосовані для аналізу та вивчення наукової літератури, а також описовий метод та метод контекстуального аналізу.

Виклад основного змісту

У творенні оказіоналізмів існують не лише традиційні, узуальні способи словотворення, що базуються на стандартних словотвірних засобах і моделях. Дослідники виділяють неузуальні, «специфічні» способи словотворення, які є суто оказіональними (Ж. Колоїз, О. Селіванова, О. Земська, Д. Мазурик, С. Мельник, В. Бойко та ін.), а також вивільнення афіксів інших частин слова, каламбурні та паронімічні ігри зі словом, креацію, субституцію, графічний спосіб (графіксацію або графодеривацію), ідеографічний спосіб, ступеневе продукування та інші. Звернімо увагу на те, що пояснення того чи того способу, його відношення до інших, визначення місця в системі нестандартного словотворення тощо часто викликає багато дискусійних питань, які, на нашу думку, навряд чи будуть вирішені найближчим часом.

Як зазначає український мовознавець О. Стишов: «...в останні десятиліття лексико-семантична система української мови характеризується стрімкою динамікою розвитку» [[6]]. Нині в українськомовному пісенному сегменті спостерігається тенденція до «незвичного» способу словотворення. Зокрема велика кількість нами зафіксованих лексем представлена неузуальним способом словотворення, наприклад, графодеривація (графіксація), яке є родовим поняттям у мовознавстві та репрезентоване різними видами, зокрема: поліграфіксація, капіталізація дефісація, апострофізація та ін., а також голофразис (або зрощення чи інтеграція) - написання слів/словосполучень без пробілів. Під поняттям графодеривація ми розуміємо візуальну організацію, що дозволяє використовувати незвичні модифікації слів, які дозволяють додати до вже традиційного семантичного поля нові значення та емоційно-експресивні відтінки нового значення. Натомість лексеми, які утворені таким шляхом у мовознавстві прийнято називати графіксатами. А. Таран зазначає, що графодеривація вважається можливою лише у випадках, коли застосування графічних маніпуляцій зі словом веде до появи нового значення, а новий спосіб написання старого слова містить додатковий зміст.

Однак у мовознавстві дослідники мають різні погляди на такі графічні виділення. Деякі науковці називають це явище графічною неологією, зокрема використання графічних оказіоналізмів, витримуючи консервативні норми щодо зміни шрифтів, пунктуації та інших текстових елементів [ [7], с. 199]. Інші вважають їх використання з метою створення комічного ефекту або гри слів. Третя група дослідників розглядає використання графічних елементів, які не відповідають нормам графіки та орфографії, як реалізацію комунікативної норми, що зумовлена бути яскравим, помітним, насиченим емоційними враженнями.

Нині в мовознавстві послуговуються різними термінами, оскільки не існує загальноприйнятої назви про що свідчить велика кількість синонімічних термінів, зокрема:

- за Г. Вокальчук: графосемантизми;

- за О. Мариновою: візуальні неологізми, неологізми-написання;

- за Б. Кривенком та Т. Суріковою: графічні оказіоналізми;

- за О. Бєгловою: узуально-абревіатурні контамінанти;

- за Л. Рацибурською: новотвори-гібриди;

- за В. Костюковим: гібридні слова;

- за В. Костомаровим: графічні каламбури;

- за О. Стишовим: графосемантичні або графоакцентовані оказіоналізми;

- за Г. Івановою: графічні варіанти слова;

- за Л. Крисіним: слова-«кентаври»;

- за З. Пономарьовою: монстри;

- за Є. Карпіловською та Н. Скибицькою: графічні неологізми;

- за Ж. Колоїз та Г. Вокальчук: неографізми;

- за В. Горбань та С. Ільясовою: слова-ай-стопери;

- за А. Таран, В. Ізотовим, Т. Поповою: графодеривація.

У всіх вищезазначених випадках йдеться про використання символів, таких як графічні, цифрові, буквені та комбінації літер і цифр, де використовується кирилична та латинська графіка з метою змінити звичайний спосіб написання слів. А. Таран зазначає, що такі графічні маніпуляції можуть привести до зміни значення слова. Дослідниця послуговується терміном графодеривація, під яким розуміє процес створення нового слова за допомогою зміни його звичайного написання і значення [ [5], с. 88].

Розбіжність у термінології свідчить про те, що статус графодеривації, що утворюється за допомогою графічних маніпуляцій, не є чітко визначеним.

Однак у вітчизняній медіалінгвістиці терміни для позначення графічних виділень у медіатекстах не є стандартизованими, а найбільш поширеним є термін «графон», запропонований В. Кухаренко. Дослідниця вважає, що графон - це «навмисне порушення графічної форми слова або словосполучення, використовуване для відображення його справжньої вимови» [[8], с. 6].

Російська агресія проти України лише підвищила емоційну напруженість серед українськомовного сегменту, де виконавці пісень навмисно «спотворюють» слова, які суперечать усім орфографічним нормам.

«Наявність експресивно насиченого феномена - пісні - викликає цікавість багатьох дослідників. У пісенному тексті спостерігаємо мовні й мовленнєві явища, що заслуговують на вивчення. Сучасна українська пісня/пісенний текст - багатогранне явище, яке вражає своєю різноманітністю напрямів і техніки» [[3], с. 52].

Як свідчить дібраний фактичний матеріал, у проаналізованих нами пісенних текстах особливо вирізнається графічний спосіб (зокрема графіксація або графодеривація), з-поміж якої ми виокремили такі типи: кодографіксація, апострофізація, транслітерна/перекладна графіксація, поліграфіксація, дефісація, капіталізація, пунктуалізація, комбінований спосіб (поєднання декількох типів графічної модифікації) та голофразис (або зрощення чи інтеграція).

Проаналізуємо кожний тип графічної модифікації окремо.

Дефісація. Поділ лексеми за допомогою дефісу на два фрагменти, які семантично вагомі з погляду виконавця: Бідному сорочка ще і маскувальна сітка! // І їжаків наварять протитанкових, як треба, // Блок-пост організують на дорозі просто неба! («Не Ждали», пісня «Волонтер»); Хай «картопляний» розповість своїм вусам, // Тут вам не окраїна, тут, бл*ть, Перлина, // Пост-совок, «пост сдал - пост принял» («Хейтспіч» & «Киця має кігті», пісня «Вороги»).

У наведених рядках виконавці ввели в пісенний текст кілька новотворів, зокрема: «Блок-пост», «Пост-совок», написання яких суперечить сучасним орфографічним нормам. У такий спосіб виконавці прагнуть виокремити певний фрагмент із загального контексту, використовуючи здебільшого дефіс - нелітерний орфографічний знак, намагаючись «наблизити» своє мовлення до розмовного стилю, що надає пісенному текстові інтонаційного забарвлення та знижує рівень формальності висловлювання. Отже, автор нівелює межі між писемним та усним мовленням, поєднуючи пісенний текст та живе мовлення.

Капіталізація. Ненормативне написання частини слова великими літерами, що дозволяє виділити окремі сегменти лексеми та розширити її семантичні межі. Так, у назві альбому «Летять Бомблять» (виконавець Andre Kriche) фіксуємо лексему «БомБлять», яка надає додаткової експресивності назві альбому, підкреслюючи його значення. Другий компонент, який співак оформлює з великої літери, демонструє ставлення співака до ворога. Прикладом також може слугувати композиція виконавця Ruslan Nota «ЧебуРашки», за допомогою якої виконавець звертає увагу на не дружні відносини з «північним сусідом», що одразу привертає увагу реципієнта. І. Кочан стверджує, що використання великої літери для позначення назви може підкреслити її вагомість у контексті та зосередити увагу на понятті-образі. Це може сприяти логічному завершенню образу та перетворенню назви на власне ім'я [[9], с. 159]. Завдяки візуальній виразності графічних модифікацій, автор пісенного тексту підкреслює смислові та експресивні аспекти висловлення та зосереджує увагу реципієнта на найважливішому, на думку виконавця, моменті. Такі модифікації легко запам'ятовуються, надаючи текстові пісні особливу значущість серед інших мовних одиниць.

Поліграфіксанти. Цей тип графодериватів характеризується графічним оформленням, що поєднує латинську та кириличну графіку. Це свідчить про поширення впливу інших мов на українську та про її постійну адаптацію до нових реалій. Зазвичай це запозичення, які широко використовуються в сучасній українській мові як самостійні лексеми або як компоненти для створення нових слів. Цей процес називається поліграфіксацією, а слова, утворені таким чином - поліграфіксатами [[1], с. 122]. Наприклад, у деяких, зафіксованих нами випадках, графеми (літери) з англійського алфавіту використовуються не тільки для номінативної функції, створення експресивного ефекту, гри зі словами, а й як символ російського вторгнення в Україну (літера Z): Taras Keen, пісня «Хомбі»; Полювання в полі, рухькі гарна річ, // Нащо мати дрова? Є русня і піч, // Кожне наше місто - Запорізька Січ («Хейтспіч» & «Киця має кігті», пісня «Вороги»); Ругькі діти сатани, просто Бог борони, //Нас штурмують барани. // Вівці, свині, кабани, // Із гнилого мису, із чужого лісу, //Дикі злі виводки, погань виродки («Хейтспіч», пісня «Діти сатани»); Розстріляли дві машини, // Мародерили магаз, Рухькій Ваня тут не винен, // Просто виконав наказ («Хейтспіч», пісня «53»); «Ругхкий мир» («Хейтспіч», пісня «Ру22кий мир»).

До речі, відмова від використання літери Z вже відомих назв є символічною. Це можна побачити на прикладі українського рок-гурту «6EZ Обмежень», який використовував графічний знак в якості свого логотипа. Однак, через російську агресію та асоціації зі свастикою, гурт був змушений змінити свій логотип. Наступним прикладом може слугувати страхова компанія

Zurich Insurance, яка прийняла рішення відмовитися від використання «символу вторгнення ворога» - літери Z у своєму логотипі. Представники компанії зазначили, що ця літера може неправильно сприйматися людьми, можуть виникати небажані асоціації. Натомість південнокорейська корпорація Samsung також вирішила відмовитися від використання маркування Z у назвах своїх смартфонів. Зокрема в Латвії, вежі-близнюки Z-Towers були змушені змінили назву на Zunda Towers, щоб уникнути негативних асоціацій із символом пропаганди війни. Зазначені вище приклади ще раз доводять, що літера Z стала символом російської агресії в Україні, і використання цієї літери в наш час пов'язується із геноцидом українців.

Серед поліграфіксатів також фіксуємо поліграфіксати-композити, що утворені узуальним способом словотворення: Роскомпозор *моя повага*, // Шльондри-змі *ви молодці*, // TV-канали, TG-канали взялись за руки й *гарно провели час* («Хейтспіч», пісня «Заблокуйте цю пісню»). Такі лексеми як «TV- канали» та «TG-канали» мають два корені та формуються шляхом словоскладання, де перша частина є англомовною абревіатурою (TV, TG), а друга частина - українською (канали). Абревіатурне скорочення TV є англійськими відповідником television (телебачення), а TG - telegram (телеграм).

Також цікавим є оказіоналізм ру$ак у пісенному тексті авторів гурту «Хейтспіч»: Стільки років готувались, їхати битися, // Швидко так збирались, Що забули навіть вмитися, //Заповідь ру$ака: «Бачиш - вкради» («Хейтспіч», пісня «rfu»), який побудовано на основі асоціації між латинською літерою S та символом грошової одиниці - доларом $. Такий різновид графіксації називають ідеографіксацією. У пісні гурту «Хейтспіч» цей оказіоналізм допомагає не лише зробити текст унікальним та ефектним, а й дає зрозуміти, що за гроші найманці «північного сусіда» готові на все, навіть на тотальний геноцид української нації, аби отримати бажану винагороду.

Апострофізація. Вживання апострофа, зафіксовано нами здебільшого у випадках, коли виникає потреба в адаптації незмінюваних запозичених слів до української словозмінної системи мови: Наприклад, Я біжу на Укрпошту забирати Jave/іп'и, // Ruzzian tank is melting now, // Наче він із пластиліну («Хейтспіч», пісня «rfu»); Влучно НІМАРЗ'и летять - у московії склади горять, // Ми так хочем цього всі дочекатись! (Сергій Лазановський, пісня «ЗСУ»). неузуальний словотворення український емоційний лексема

Також помічаємо використання апострофа в невластивому йому місці. Наприклад, у назві українського рок-гурту фіксуємо своєрідний поділ лексеми навпіл: «Мотор'ролла». Наступним прикладом може слугувати назва українського музичного гурту з Луцька «Був'є».

Зазвичай апостроф уживається для передачі чіткої, роздільної вимови приголосного. Однак у згаданих нами прикладах апостроф виконує зовсім різні функції, зокрема в назві «Мотор'ролла» апостроф уживається для позначення відсутності сполуки -окн-, оскільки назва гурту походить від скорочення слів «мотоцикл» та «рок-н-ролл». Натомість у назві музичного гурту «Був'є» апостроф виконує протилежну функцію, а саме передачі чіткої, роздільної вимови приголосного, який не поєднуються з наступним звуком. У вище зазначених випадках таке явище використання певного графічного знаку пояснюється не тільки бажанням авторів змінити візуальне сприйняття, а й потребою надати назві гурту унікальності або експресивності.

Транслітерна / перекладна графіксація. Трапляється в пісенних текстах транслітерна / перекладна графіксація, яка передбачає процес передачі звуків однієї мови в графічну форму іншої. Цей процес використовується для зручності передачі імен, термінів, назв іноземних організацій, місць та інших елементів, які мають важливе значення в науці, техніці, мистецтві. Так, у пісенних текстах фіксуємо такі приклади вживання: Ви почуєте рядки і у вас запалає, // Ваша думка важлива, напишіть її в реплаї.... // Менеджерам премію 15 рочків, // Половина сцени хаває і хавають мовчки, // Кличуть до себе, обіцяють фейму, // Які ж б*я жалюгідні, // common L - лейбл («Хейтспіч», пісня «Гав»); Я сірий вид з твого вікна, у-у, // Я вічний скрип твоїх дверей, у-у, // Знаю лише я одна - в кожного своя ціна, //Велкам ту Юкрейн панк! («Діти інженерів», пісня «Прогноз»).

Лексему фейм (від англійського fame - слава, популярність) можна трактувати як стан популярності конкретної людини. Цей стан може бути досягнутий за допомогою різних шляхів, включаючи успіхи в спорті, мистецтві, бізнесі або політиці, а також за допомогою соціальних мереж, що дозволяють швидко розповсюджувати інформацію. «Велкам ту Юкрейн» - це англомовний слоган, який означає «Ласкаво просимо до України». Цей слоган -заклик використаний з метою «маніпулятивного» інструмента для можливого просування туристичного потенціалу країни серед іноземних туристів.

Пунктуалізація. Менш розповсюдженим способом графічної модифікації в пісенних текстах є пунктуалізація, яка складається з крапок, і призначена для розділення повного слова на семантичні або графічні частини. Зокрема таке явище трапляється в назвах музичних гуртів або назвах радіостанцій. Тут доречно пригадати радіо улюбленої музики Кузьми Скрябіна, яке має таку назву S.R.A.K.A (скорочено від Супер Радіо Андрія Кузьменка або Своє Радіо Андрія Кузьменка). Наступним прикладом може слугувати український рок-гурт W.H.I.T.E, що розшифровується як «World-Hidden-Intelligence-Team-of-Emergency» (Світова-таємна-розвідувальна-команда-порятунку). Така своєрідна «абревіатурна гра» збільшує зацікавленість реципієнтів та створює семантичне та емоційне навантаження. Застосування крапок у назві нагадує читачеві, що слово може мати іншу сутність, ніж його назва, що може ще більше привернути їх увагу.

Кодографіксація. Малопродуктивним способом графічної модифікації в пісенних текстах є кодографіксація. Наприклад, у назві пісні рок-гурту Kozak System фіксуємо таку назву: Бачиш - Їб@ш, де замість звичної нам літери а вжито @, який зазвичай використовують в електронних адресах. Такі лексеми, які так графічно оформлені, називають інетографіксацією. Наявність інетографіксації передбачає вживання не буквених засобів, що може надавати експресивізації лексиці. В українській мові знак @ відомий як «собачка», «песик» або «равлик». У сучасному світі знак @ має декілька функцій, наприклад, містить звернення до користувача в електронних повідомленнях та соціальних мережах, позначення імені користувача в електронній адресі та інших застосувань. Натомість у нашому випадку знак @ залучено з метою надання лексемі експресії, про що свідчить зміст пісенної композиції виконавця.

Комбінований спосіб. У світі постійно з'являються нові слова та терміни, які не завжди мають чітке правописання. Це стосується не лише мовної графіки, але й різних варіантів написання одного слова. Одним із прикладів є поєднання дефісації, поліграфіксації та капіталізації, які визначають різні правила написання та збереження форми слова у мові: Ось тепер і телевізор буде в хаті «електрон», // І по первому каналу буде знов пропаганд-ON! (Другий Національний, пісня «Що вони там курять у кремлі»).

Зокрема в наведеному прикладі можна помітити цікаве явище - в назві пісні лексему «кремль» написано з малої літери, що може вказувати на негативне ставлення автора пісні до «північного сусіда» та її очільника. Таке вживання лексеми зустрічається не тільки в соціальних мережах, а й у медіа. Мовознавець, педагог Олександр Авраменко стверджує, що в українській мові дійсно існує правило написання власних імен з малої літери у випадку, коли вони вживаються зневажливо [[10]]. Професор Євгенія Карпіловська в лекції «Українська мова у вирі суспільних подій кінця ХХ - поч. ХХІ ст.» зазначає, що цей тип правопису можна розглядати як приклад експресивно-оцінного написання та вважає його одним з інструментів сучасного українського мовомислення [[11]].

Сучасний українськомовний сегмент має широкі можливості поширення інформації та комунікації між різними країнами та культурами. Проте, із цим пов'язані й недоліки, а саме - складнощі в правильному транслітеруванні та перекладі імен, слів та фраз, що мають свої власні орфографічні правила. Наприклад, у наведеному уривку: У ефірах на «раша-тудей» // Арестован лякає людей, // В мавзолеї Бандера лежить, // І «Червона калина» звучить (Леся Нікітюк & Степан Гіга, пісня «Цей сон, цей сон!!!») відстежуємо лексему «раша-тудей», яку поєднує декілька типів графічної модифікації, зокрема: транслітерна / перекладна графіксація + дефісація.

Лексема раша-тудей (раніше відомий як Russia Today - скорочення RT) інформаційний ресурс, який просуває пропагандистські наративи як для внутрішньої, так і для зарубіжної аудиторії, якого почали блокувати в соціальних мережах. Однак, продовжує мовлення в багатьох країнах, де немає заборони на його діяльність або в обхід санкцій, і контент цього медіа продовжує поширюватися в соціальних мережах.

«Появу графоакцентованих мовних одиниць пов'язують з якісно новим етапом розвитку сучасної комунікації, який характеризується, з одного боку, демократизацією, відносною нестабільністю і необов'язковістю дотримання норм, а з іншого - тотальним збільшенням інформації і, як наслідок, її розподілом між різними каналами сприйняття, що зумовлює частотну візуалізацію інформації, яка передається» [ [1], с. 121].

Мова є не лише засобом комунікації, але й майстерним інструментом вираження власних думок та емоцій. Одним із способів цього може бути голофразис, що поєднується з транслітерною/перекладною графіксацією: Говорю про те, про шо мовчать всі ЗМІ, // Вилітаю на сцену та влітаю з двох ніг, // Що там по відмовкам - може скажуть віктімблеймінг? («Хейтспіч», пісня «Гав»). Під поняттям голофразис ми розуміємо використання слів / словосполучень, які зазвичай пишуть окремо, в одному слові без пробілів. Наприклад, «на підставі» - «напідставі», «з метою» - «зметою» тощо).

У вище зазначеному випадку наявне поєднання узуального (різновид: словоскладання: віктім (жертва) + блеймінг (процес звинувачення) та неузуального (різновид: графіксація - слово, яке належить іншій мові, відоме багатьом носіям української мови, то відповідно його можуть писати українськими літерами) словотворення. При цьому у наявному прикладі графіксація транслітерна / перекладна. Способом словоскладання утворено слово «віктімблеймінг», яке є відповідником англійської фрази «victim blaming» (звинувачення жертви), що в перекладі означає ситуацію, коли замість засудження злочинця, люди намагаються у всьому звинуватити жертву. Це поняття найчастіше використовується у випадках насильства над жінками, зокрема фізичного або сексуального, а також у контексті домашнього насильства.

Голофразис. У суспільно-політичному дискурсі з'являється значна кількість асоціативних значень для неологізмів, які утворюються за допомогою голофразиса, зокрема, це стосується лексем, які стали інтернет-мемами. Прикладом можуть слугувати наступні рядки: Відправляють вас на фарш, аналогавнэту, Зробить ЗСУ із вас «по києвські котлету»... (Ruslan Nota, пісня «ЧебуРашки»).

Щодо лексеми «аналогавнэту», то засобах масової інформації ворога часто вживають вислів «аналогов нет» (укр. аналогів нема) або «не має аналогів у світі» (укр. нема аналогів у світі), що вживається в контексті військових розробок «північного сусіда». Саме це і посприяло виникненню «спотвореної на російський лад» лексеми «аналоговнєт», якою послуговуються для негативного опису будь-якої розробки ворога. Тут також варто пригадати наступний інтернет-мем, зокрема «крымнаш» (укр. кримнаш), який використовують як символ руйнівного стану, що виник у Криму після окупації ворога. Цей термін часто вживається в сатиричному контексті або у формі «Намкриш» (укр. нам гаплик), що є дещо зміненою версією.

Голофразис також зустрічається в назвах українських гуртів, зокрема це помітно в назві рок-гурту «The Hardkiss» (укр. Хардкіс). У вище зазначеному випадку також наявне поєднання узуального (різновид: словоскладання: хард (сильний, твердий) + кіс (поцілунок) та неузуального (різновид: голофразис) словотворення. Отже, голофразис є одним із способів економії мовленнєвого часу та скорочення тексту, а також у контексті нашого дослідження має певну експресивність та емоційну забарвленість. Однак, слід зазначити, що необачне використання голофразису може спричинити значні труднощі в розумінні тексту.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Аналіз низки наукових праць дає підстави зробити висновок, що не існує уніфікованого визначення окреслених лексичних одиниць, а їх класифікація ґрунтується на різних принципах - сфері використання, частиномовній приналежності, ступені оказіональності, способів творення тощо.

Неузуальний спосіб словотворення є потужним інструментом збагачення шару експресивно-оцінної лексики української мови, що призводить до появи стилістичних нововведень із яскравою експресією. Нами було виокремлено в пісенних текстах такі типи неузуального способу словотворення: дефісація, капіталізація, поліграфіксанти, апострофізація, транслітерна/перекладна графіксація, пунктуалізація, кодографіксація, комбінований спосіб, голофразис; які мають свої особливості та функції. Дефісація допомагає виконавцеві виокремити певний фрагмент тексту та надає пісенному текстові інтонаційного забарвлення. Капіталізація виокремлює основне / центральне поняття в контексті та допомагає зосередити увагу на найважливішому моменті.

Використання цих засобів допомагає зробити пісенний текст унікальним та ефектним, а також може передати додаткову інформацію та підкреслити емоційність висловлювання виконавця. Особливо цікавими та оригінальними виявилися поліграфіксати - лексеми, які поєднують графічні засоби з різних мов (наприклад, «ру$ак», «Домбі», «Ру2ькій», «Ра22ія» тощо).

Слід зазначити, що такі одиниці створюються авторами навмисно, щоб порушувати графічні норми. У такий спосіб виконавці намагаються привернути увагу до пісенного тексту, акцентуючи на сприйнятті ним певної «прихованої» інформації. Ці одиниці мають однослівну або багатокомпонентну структуру, що підсилює їх ефект привернення уваги.

Список використаних джерел

1. Мельник, С. (2014). Графодеривація в українській постмодерністській прозі: Наукові записки Національного університету «Острозька академія», сер. «Філологічна», 121-123.

2. Карловас, О. (2021). Тенденції графічної модифікації слова в сучасних медіатекстах: ТНУ імені В.І. Вернадського, сер. «Філологія. Журналістика», 253-257.

3. Клєщова, О. (2023). Використання пісенних текстів в освітній діяльності. Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма: збірник матеріалів круглого столу (18 квітня 2023 року, Лубни - Миргород - Полтава) / за заг. ред. проф. А.В. Нікітіної. Полтава: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 49-58.

4. Клєщова, О. (2023). Український пісенний дискурс. Література в мультикультурному дискурсі: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції / за заг. ред. О. Крижановської. Полтава: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 93-101.

5. Таран, А. (2020). Мовна гра як засіб творення вторинної номінації. Linguistic Bulletin. (29),

6. Стишов, О.А. (2020). Особливості суфіксального словотворення неологізмів на позначення осіб у сучасній українській мові. Лінгвістичні дослідження, (53), 127-140.

7. Хоменко, Г. (2012). Функціонування графону в інформаційних текстах. Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, (8), сер. «Філологічні науки» (мовознавство): збірник наукових праць / відп. ред. О.І. Леута, С.В. Шевчук. Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 199-205.

8. Кухаренко, В. (2000). Практикум зі стилістики англійської мови. Вінниця: Нова книга, 160.

9. Кочан, І. (2008). Лінгвістичний аналіз тексту: навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: Знання, 423.

10. Данильчук, Д. (2022). Війна, що змінила мову: Росія з малої літери, легітимізація матюків. Культурно-видавничий проект 2010-2022.

11. Карпіловська, Є. (2021). Українська мова у вирі суспільних подій кінця ХХ - початку ХХІ ст. Мовознавча комісія. НТШ 150 років.

Размещено на Allbest.Ru