Лексичні та граматичні особливості антонімічних компонентів у складі польських паремійних одиниць

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

Лексичні та граматичні особливості антонімічних компонентів у складі польських паремійних одиниць

Мороз Т. О.

У статті здійснено опис антонімічних компонентів у складі польських паремійних одиниць за лексичними та граматичними ознаками. За лексичними параметрами виокремлено групи паремій, у складі яких антонімічні компоненти є назвами частин та органів людського тіла, тварин, часових відтинків, продуктів харчування та одягу. Виявлено поодинокі паремії, у яких антонімічні компоненти позначають професії, смакові та температурні характеристики, одиниці міри та ваги, природні та метеорологічні явища, знаряддя праці, житлові споруди, пори року, місяці та надприродні істоти. Також репрезентовано граматичні особливості антонімічних компонентів у структурі паремій, зокрема виявлено розбіжності їх у роді, числі та відмінку.

Ключові слова: польська мова, пареміологія, паремія, компоненти, антоніми, лексичний, граматичний, прислів'я, фразеологізм.

граматичний антонімічний паремійний

MOROZ T. O.

O. O. Potebnya Institute of Linguistics of National Academy of Science of Ukraine

LEXICAL AND GRAMMATICAL FEATURES OF ANTONYMIC COMPONENTS IN POLISH PAREMIC UNITS

The article describes the an tonymіc components of Polish paremic units on the basis of lexical and grammatical features. According to the lexical parameters, the groups of paremics are distinguished, in which the antonymic components are the names of parts and organs of the human body, animals, time periods, food and clothing. Among the antonymic components that name pants and organs of the human body, the most frequent is the somatic component glowa, which primarily represents the mental abilities of a person. In Polish paremic units, a significant pant is also made up of zoonimais and ornithonyms. It is worth noting that animal names in proverbs and sayings are used metaphorically to refer to human character traits, life experience, physical condition, age, family relationships, and social relations. Paremics with antonymic components are also recorded, which include names of professions, taste and temperature characteristics, units of measure and weight, natural and meteorological phenomena, tools, residential buildings, seasons, months, and supernatural beings. The grammatical features of antonymic components in Polish paremics are manifested through differences in gender, number and case forms, as well as through belonging to different parts of speech. In particular, the following types of inter-participant antonyms are distinguished: «adjective vs noun», «numeral+noun vs pronoun», «adverb vs adjective». The most numerous is the group of paraphrases where antonymic components have different case forms. The smallest number of proverbs and sayings are those in which the AKs have different gender forms. It should be noted that the opposition «masculine vs feminine» in Polish paraphrases is represented by the juxtaposition of noun components.

Key words: Polish language, paremioiogy, paremia, components, antonyms, lexical, grammatical, proverbs, phraseoiogism.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Мова кожного народу є унікальною, багатогранною, невичерпною та барвистою. Взаємний зв'язок мови та культури є беззаперечним, оскільки вивчення мови будь-якого народу неможливе без апелювання до відповідної культури. Безумовно, у мовній картині світу відображається система національно-культурних цінностей. Найяскравіше ця система цінностей репрезентована в пареміях, які є своєрідним «архівом» народної мудрості, адже містять уявлення певного етносу про моральні та етичні принципи, загальні істини, навколишній світ тощо. Як зазначає відомий український мовознавець В. В. Жайворонок, «паремії є яскравим прикладом накладання зовнішнього (космічного) порядку речей на внутрішній (духовний) порядок (життєві правила, політ думки, моральний етнокодекс, етнопсихічну еволюцію, призначення душі, ментальну поведінку)» [1, с. 57].

Аналіз досліджень та публікацій

Попри наявність праць, присвячених вивченню паремій, ані в польському мовознавстві, ані в українській славістиці недостатньо висвітленим залишається питання антонімічних відношень між компонентами у складі паремійних одиниць (далі - ПО), зокрема, за нашими даними, аналіз лексичних та граматичних особливостей антонімічних компонентів (далі - АК) у прислів'ях та приказках в окремих монографічних дослідженнях не здійснювався.

Нам вдалося виявити праці, які присвячені вивченню фразеологічних одиниць із соматичними, зоонімічними та темпоральними компонентами, однак зазначимо, що ці дослідження мають фрагментарний характер. Так, А. П. Болотнікова та М. Лотош описали особливості фразеологізмів із зоонімами «домашні тварини» у сучасній польській мові. Лінгвістки виокремили три підгрупи, що репрезентують семантичну групу «домашні тварини»: 1) «домашні улюбленці» (kot,pies); 2) «сільськогосподарські тварини» (kon, krowa, swinia); 3) «домашня птиця» (kura, gfs, kaczka) [2, с. 24-26]. Соматичні фразеологізми з компонентом «рука» в українській, турецькій та англійській мовах розглянула О. К. Чаєнкова. Авторка упорядкувала фразеологічні одиниці із зазначеним компонентом за семантичними групами, зокрема виділила такі групи, що характеризують позитивні та негативні риси людини: 1) здійснення якоїсь дії чи роботи; 2) допомога та повага, взаємні стосунки; 3) користь і невдячність, нечесний спосіб життя; 4) жадібність, необережність, відсутність здорового глузду [3, с. 202-206]. Фразеологізми із соматичним компонентом на позначення рис характеру людини у вивченні англійської мови є об'єктом дослідження Ю. В. Єловської [7, с. 19-24]. Категорію часу у вимірах фразеологізмів сучасної української мови дослідила Н. Ф. Клименко. Мовознавчиня окреслила протиставлення «початок / кінець часових відтинків» [4, с. 20-39].

Формулювання цілей статті

Мета дослідження - описати лексичні та граматичні особливості АК у складі польських паремій.

Виклад основного матеріалу

Лексичні особливості ПО є досить різноманітними, оскільки у прислів'ях та приказках відображено багатовіковий досвід та еволюцію свідомості народу. Серед польських паремій виокремлено групи, у складі яких антонімічні компоненти за лексичним значенням є назвами частин та органів людського тіла, тварин, часових відтинків, харчових продуктів та одягу.

АК - назви частин та органів людського тіла. Одними з найдавніших пластів лексики є соматизми. Вони становлять універсальний лексичний фонд тієї чи тієї мови, польської зокрема. Як слушно зауважує І. О. Тараба, «дійсність, яка представлена в різних мовах по-різному, проявляється навіть у такій, здавалося б, об'єктивній, універсальній сфері, як тіло людини» [5, с. 228].

Соматизми беруть участь у творенні паремій і формуванні їхньої семантики. Назви частин та органів людського тіла мають не лише пряме, а й символічне значення. З давніх часів людина порівнювала навколишній світ із частинами свого тіла, які певною мірою відображали її уявлення про себе саму.

АК, які називають частини (gtowa, ucho, usta, szyja, brzuch, rfce, nogi, kolano) та органи (jfzyk, serce, zotqdek) тіла людини, у польських пареміях можуть позначати риси характеру, зовнішній вигляд, фізичний і психоемоційний стани, розумові здібності, вік, моральні якості людини, а також людську долю, життєвий шлях, трудову діяльність, соціальні відносини та родинні стосунки.

У складі аналізованих ПО найбільшу частотність має соматичний компонент gtowa. У польських пареміях виділяємо такі опозиції із цим компонентом, як gtowa / nogi, gtowa / rfce, gtowa / szyja, gtowa / brzuch та gtowa / zotqdek. У поданих нижче прислів'ях компонент gtowa, що уособлює розумові здібності людини, протиставляється компонентам rfce, nogi, brzuch, zqtqdek, що вживаються на позначення фізичного стану людини: Jak gtowa gtupia, to i nogom zle “як дурна голова, то і ногам погано”, Przy gtupiej gtowie nieszczfsliwe nogi “при дурній голові нещасливі ноги” [NKP, Т. 1, 644], Mylq sif nogi, kiedy btqdzi gtowa “ноги помиляються, коли голова блудить” [NKP, Т. 1, 643], Kiedy w brzuchu pusto, wgtowie groch z kapustq “коли в животі пусто, в голові горох з капустою” [NKP, Т. 1, 209], Poki zotqdekgtodny, to i gtowa niemqdra “поки шлунок голодний, то і голова немудра” [NKP, Т. 1, 209]. У деяких пареміях виявлено протиставлення соматичних компонентів gtowa / szyja, що вказують на стосунки між чоловіком та дружиною, зокрема на важливість перебування жінки поряд зі своїм чоловіком протягом подружнього життя: Mqz gtowa, zona szyja, co gtowq wywija “чоловік - голова, дружина - шия, яка головою повертає”, Mqz gtowq domu, zona szyjq “чоловік є головою дому, дружина

шиєю”, Mqz gtowq domu, a zona szyjq; szyja gtowq krfci wedtug swej chfci “чоловік є головою дому, а дружина

шиєю; шия головою крутить відповідно до своє волі” [NKP, Т. 2, 431].

Не менш важливою частиною людського тіла є руки - символ людської праці. У польських пареміях іменник rfce вживається для відображення трудової діяльності людини. Серед аналізованих прислів'їв фіксуємо приклади, у яких компонент rfce, що уособлює важку працю, протиставляється компонентам nogi, zfby, gfba, які вказують на те, що без фізичної діяльності людина не зможе задовольняти свої фізіологічні потреби: Co rfkami wygodzisz, tego nogami nie wybiegasz “що руками задовільниш, того ногами не вибігаєш”, Co rfce zarobiq, to gfba zje “що руки зароблять, те рот з'їсть” [KPP, 464], Swifto na rfce, post na zfby “свято на руки, піст на зуби” [KPP, 465].

У деяких прислів'ях представлено опозицію компонентів jfzyk / serce. Так, у пареміях Gdzie smak w jfzyku, tam w sercu przywara “де смак у язику, там у серці вада”, Juz tam pustki w sercu, gdzie na jfzyku szczebetliwosc “вже там пустота в серці, де на язику балакучість” [NKP, Т. 1, 865], Boga na jfzyku, diabta w sercu majq “Бога на язику, а диявола в серці мають”, Boga na jfzyku, a diabta ma w sercu “Бога на язику, а диявола в серці має” [NKP, Т. 1, 144] соматизм jfzyk, як відображення зовнішніх ознак людини, протиставляється соматичному компоненту serce - уособленню внутрішніх якостей.

Протиставлення органу слуху та частини тулуба людини представлено за допомогою компонентів ucho / brzuch у паремії Stuchaj uchem, a nie brzuchem “слухай вухом, а не животом” [USJP] на позначення такої негативної риси характеру людини, як неуважність.

Протиставлення соматизмів zfby / nogi виявлено в ПО Niejeden mtody zedrze zfby, nim stary z nog sif zwali “не один молодий зітре зуби, поки старий з ніг звалиться” [NKP, Т. 2, 507]. Названі іменники у відповідному контексті вживаються для відображення протиставлення фізичної активності старших осіб недостатній витривалості молодих людей.

АК - назви тварин. Зооніми, як і соматизми, становлять найдавніший пласт лексики, адже свою поведінку, зовнішність і характер людина здавна намагалася порівнювати зі світом тварин. Зауважимо, що у складі польських паремій зоонімічні компоненти набувають експресивного значення та метафорично вживаються на позначення рис характеру людини, її життєвого досвіду, фізичного стану та віку. У структурі ПО виділяємо такі протиставлення компонентів-зоонімів, як woi / kozioi, krowa / byk, baranek / lis, baranek / wilk, owca / wilk, kot / mysz, zajqc / niedzwiedz, pies / swinia. Наведемо кілька з них.

Wot / kozioi. Старий самець великої рогатої худоби, якого здебільшого використовують як робочу силу, протиставляється значно меншим за розмірами молодим самцям кози у прислів'ї Jeden stary woi wifcej zdoia niz dziesifc miodych koziow “один старий бик більше здолає, ніж десять молодих цапів” [NKP, Т. 3, 762]. У ПО ці компоненти вживаються для вираження протиставлення високої працездатності старої людини та низької витривалості молодих людей.

Kot / mysz. Протиставлення компонентів kot / mysz простежуємо у прислів'ї Kotowi zart, a myszce smierc “коту жарт, а мишці смерть” [NKP, Т. 2, 166] для відображення опозиції «сильний / слабкий». Так, іменник kot уособлює могутню, впливову людину, натомість іменник mysz ототожнюється із беззахисною особою, яка не здатна протидіяти великій фізичній силі свого супротивника.

Pies / swinia. Назви тварин pies i swinia використано у ПО W siuzbie pies, a poza siuzbq swinia “у службі собака, а поза службою свиня” [NKP, Т. 3, 254] для демонстрації відмінної поведінки людини на службі та неприйнятного поводження з близькими в домашніх умовах. Так, іменник pies уособлює віддану людину, не здатну на зраду, натомість іменник swinia польською мовною свідомістю ототожнюється з непристойною людиною, пор.: «2. зневаж. про людину, яка поводиться непристойно, схильна до непристойних жартів, жестів» [USJP].

Окрему групу становлять паремії, у складі яких протиставляються компоненти-орнітоніми: kura / kogut, kura / gfs, bocianif / zurawif, gfs / iabfdz.

Kura / kogut. Протиставлення іменників kura / kogut, що позначають різну стать домашніх птахів, використано у наведених нижче прислів'ях для вираження несхвалення вищості жінки над чоловіком: Zle, gdy kura wyzej siada niz kogut “погано, коли курка сідає вище, ніж півень”, Zle, kiedy kogut na grzfdzie milczy, a kura pieje “погано, коли півень на жердині мовчить, а курка кукурікає”, Zle w tym domu sif dzieje, gdzie kogut milczy, a kura pieje “погане у тому домі відбувається, де півень мовчить, а курка кукурікає” [NKP, Т. 2, 100].

Kura / gfs. За допомогою протиставлення назв птахів kura / gfs за розміром і вагою у прислів'ї Kura sqsiadajestzawsze tiustsza nizli wiasna gfs “курка сусіда є завжди жирнішою, ніж власна гуска” [NKP, Т. 2, 255] наголошується на тому, що чуже видається людині значно кращим за своє, навіть якщо воно набагато гірше.

Bocianif / zurawif. І лелека, і журавель - великі перелітні птахи, які мають чимало спільних характеристик. Однак між ними все-таки є певні відмінності: різна форма дзьоба, довжина шиї. Така ж аналогія переноситься і на людей, серед яких кожен має свої індивідуальні особливості, що проявляються по- різному: в одних - яскравіше, в інших - менш помітно. Про це йдеться в ПО Bocianif z nosa znac, zurawif z szyi “лелеченя із дзьоба знати, журавленя з шиї” [NKP, Т. 1, 120].

Gfs / iabfdz. У паремії Lepsze nasze gfsi niz cudze iabfdzie “наші гуси краще, ніж чужі лебеді” [NKP, Т. 1, 625] використано такі зовнішні ознаки птахів, як вага, розмір і привабливість, оскільки гуска, на противагу лебедю, є значно меншою та не такою красивою. Такі ознаки птахів використано в прислів'ї для відображення опозицій «свій / чужий».

Таку ж ідею відображено і в прислів'ї Lepsza wiasna gfs niz cudzy baran “власна гуска краща, ніж чужий баран” [NKP, Т. 1, 625] шляхом протиставлення контекстуальних антонімів gfs / baran, що позначають птаха та тварину, які насамперед відрізняються за розміром і вагою: гуска, на відміну від барана, є невеликою, легшою та меншою за вагою, а також є менш м'ясиста.

АК - назви часових відтинків. Польську модель часу в аналізованих прислів'ях та приказках з АК утворюють назви мір часу (rok, godzina), частин доби (dzien, noc, rano, wieczor) та конкретного або узагальненого часу подій, фактів (dzisiaj, jutro). Лексичну темпоральність у ПО визначено через протиставлення таких компонентів, як dzisiaj / jutro, dzis / jutro, dzien / noc, rano / wieczor, godzina / rok, godzina / dzien.

Dzisiaj (dzis) / jutro. АК dzisiaj (dzis) / jutro у польських пареміях можуть використовуватися для відображення плинності життя. Так, у ПО Dzis cziowiek zyje, a jutro gnije; dzis sif zyje, jutro gnije “сьогодні людина живе, а завтра гниє” [USJP], Dzisiaj zyjem, jutro gnijem “сьогодні ми живемо, завтра гниємо”, Dzis kwitniemy, jutro gnijemy “сьогодні ми квітнемо, завтра гниємо”, Dzis w stroju, jutro w gnoju “сьогодні в одязі, завтра в гноєві” [NKP, Т. 1, 545] наголошується на тому, що потрібно жити сьогоднішнім днем, оскільки наступного дня усе може раптово змінитися на гірше.

Протиставлення компонентів dzis / jutro також може використовуватися в пареміях для підкреслення непередбачуваності життя, коли один день для людини може бути радісним, натомість інший - сповнений суму: Dzis cziek skacze, jutropiacze “сьогодні людина скаче, а завтра плаче” [NKP, I, 545], Dzisiaj bal, jutro zal

“сьогодні бал, завтра жаль” [NKP, Т. 1, 53], To, co nas dzis cieszy, jutro zasmucic moze “те, що нас сьогодні тішить, завтра засмутити може” [NKP, Т. 1, 324].

Dzien / noc. Антонімічна пара dzien / noc у ПО вживається для відображення призначення часу: денний час відведений для роботи, розумової діяльності, натомість нічний - для відпочинку: Dzien do pracy, noc do spania “день для праці, ніч для сну” [USJP], Dzien wygania, noc przygania “день виганяє, ніч приганяє” [NKP, Т. 1, 536], Co we dnie masz na mysli, to ci sif w nocy przysni “що вдень маєш на думці, те вночі і присниться” [NKP, Т. 1, 535].

Rano / wieczor. Опозицію темпоральних компонентів rano / wieczor бачимо у прислів'ї Kogo wieczor fortuna zasmuci, tego rano pocieszy “кого ввечері доля засмутить, того вранці порадує” [NKP, Т. 1, 574], що позначає непередбачуваність долі. Протиставлення цих компонентів фіксуємо і в ПО дидактичного характеру Kto rano projektuje, wieczorem zaiuje “хто вранці планує, ввечері шкодує” [NKP, Т. 3, 21], де йдеться про застереження щодо завчасного планування чогось, оскільки за короткий проміжок часу все може кардинально змінитися.

Godzina / rok (dzien). Опозицію темпоральних компонентів godzina / rok (dzien) використано у деяких пареміях на позначення різниці у тривалості зорового сприйняття людини: Wifcej gosc za godzinq w cudzym domu ujrzy niz gospodarz za rok “гість більше за годину в чужому домі побачить, ніж господар за рік”, Wiqcej gosc w cudzym domu za godzinq, niz gospodarz za dzien ujrzy “гість більше в чужому домі за годину, ніж господар за день побачить” [NKP, Т. 1, 719].

АК - назви харчових продуктів. Харчування - це основна фізіологічна, життєво необхідна потреба кожної людини. Деякі кулінарні номінації представлені в польських пареміях з АК, зокрема це назви харчових продуктів, що випікаються з борошна (chleb, buika, pqczek), назви овочів (cebula, czosnek, pieprz), а також назви страв (polewka, marcepan). У складі паремій, що описують назви харчових продуктів та страв, виокремлюємо такі протиставлення, як chleb / buika, chleb / pqczek, cebula / czosnek, polewka / marcypan, cukier / pieprz.

Chleb / buika. Із давніх-давен одними з основних у культурі харчування є борошняні продукти, серед яких чільне місце належить хлібу та хлібобулочним виробам. За допомогою контекстуальних антонімічних компонентів chleb / buika в паремії Kto ma chleb, szuka buiki “хто має хліб, шукає булки” [NKP, Т. 1, 253] наголошується на вибагливості, вередливості людини, оскільки хліб не є таким смачним як булка, яка є і солодшою, і здобнішою завдяки наявності у її складі цукру, молока, масла та інших кулінарних інгредієнтів.

Chleb / pqczek. Приготування таких борошняних виробів, як хліб та пончик, відрізняється і рецептурою (кількість цукру, масла), і способом приготування (випікання/смаження), і смаком (пончики є смачнішими за хліб). Опозицію цих назв використано в ПО Fortuna jednym umknie chleba, drugim smazypqczki “доля одним відбире хліба, іншим пончики смажить” [NKP, Т. 1, 571] для відображення несправедливості людської долі, зокрема для підкреслення того, що доля для одних людей дарує розкішне життя, можливість не відмовляти собі ні в чому, натомість для інших - більш скромне існування.

Cebula / czosnek. І цибуля, і часник мають надзвичайні цілющі властивості, приносять велику користь для організму людини, водночас кожна з рослин має свої відмінності. Саме різницю між цими овочами використано в паремії Ja o cebule, a ty o czosnku “я про цибулю, а ти про часник” [NKP, Т. 1, 232] на позначення відсутності єдності та узгодженості у стосунках між людьми.

Polewka / marcepan. Застаріла польська назва різновиду юшки polewka протиставляється назві вишуканого і смачного кондитерського виробу marcepan, що готується з різних видів мигдалю з додаванням цукру та ароматних спецій, у прислів'ї Lepsza u matkipolewka niz u obcych marcepany “у матері юшка краща, ніж у чужих марципани” [NKP, Т. 2, 1000]. Назви цих двох абсолютно різних за смаковими якостями і за вартістю кулінарних страв використано для відображення опозиції «свій / чужий».

Cukier / pieprz. У ПО Czqsto dzis jak cukier, a jutro jak pieprz “часто сьогодні як цукор, а завтра як перець” [NKP, Т. 1, 544] компоненти cukier i pieprz протиставляються за своїми смаковими якостями (цукор - солодкий, а перець - гіркий) для вираження настрою людини, що може змінюватися відповідно до того, які події відбуваються в її житті того чи того дня.

АК - назви одягу. У польських пареміях з АК нам вдалося зафіксувати деякі назви одягу (piachta, koszula, kozuch, suknia, spudnica, gatki) та назви різновидів тканин (tafta, karmazyn, ziotogiow), з яких здійснювалося пошиття певного виробу.

Tafta / piachta. Tafta - це назва дуже щільної, дещо жорсткої шовкової тканини з ніжним блиском, яка при русі шелестить та переливається у двох кольорах [USJP]. Найчастіше використовується для пошиття ошатного та вечірнього вбрання. Piachta - великий шматок грубого полотна, брезенту, що служить переважно для прикривання когось, чогось, а також для носіння у ньому трави, зерна [USJP]. Ці дві назви вжито в ПО Z miodu w tafcie, a na starosc w piachcie “змолоду в тафті (шовковій тканині), а на старість у плахті (грубому полотні)” [NKP, Т. 2, 503] на позначення відмінностей у способах одягатися в молодому та зрілому віці.

Koszula / kozuch. До лексичних систем слов'янських мов, польської зокрема, ще з давніх часів входить така назва одягу, як сорочка. Вона є однією з невід'ємних складових елементів і жіночого, і чоловічого вбрання. Польський іменник koszula позначає різновид літнього одягу, оскільки його пошиття здійснюється із легких тканин, натомість лексема kozuch позначає теплий зимовий одяг, пошитий з овечої шкури хутром до середини [USJP]. Опозицію назв koszula / kozuch використано в паремії Kto sieje w koszuli, zbiera w kozuchu, a kto sieje w kozuchu, zbiera w koszuli “хто сіє в сорочці, збирає в кожусі, а хто сіє в кожусі, збирає в сорочці” [NKP, Т. 3, 172] для відображення народних спостережень за погодними умовами для здійснення посівних робіт і збору врожаю.

Spodnica Igatki. Польський іменник spodnica вживається на позначення частини верхнього жіночого одягу, від талії донизу, що носиться зазвичай під блузку або жакет [USJP], що підкреслює елегантність, витонченість, грацію жіночої фігури. Лексема gatki позначає чоловічу білизну, спіднє [USJP]. Компоненти spodnica i gatki використано в ПО Niedobrze tam, gdzie mqz w spodnicy, a zona w gatkach chodzi “недобре там, де чоловік у спідниці, а жінка в штанях ходить” [NKP, Т. 3, 958] для вираження засудження верховенства жінки над чоловіком, який у подружньому житті не є головою родини, а виконує жіночу роль.

Karmazyn I ziotogiow. Лексеми karmazyn і ziotogiow уживаються для називання дорогих тканин, з яких відповідно виготовляється ошатний одяг. Зазначимо, що ці тканини є символами багатства, однак іменник ziotogiow, на відміну від іменника karmazyn, позначає значно дорожчу тканину, виткану золотими та срібними нитками. Антонімічна пара karmazyn I ziotogiow у прислів'ї Bardziej zdobi karmazyn, kiedy wiasny, niz ziotogiow pozyczany “ліпше прикрашає кармазин (тканина яскраво червоного кольору), коли свій, ніж позичена шовкова тканина із золотими нитками” [NKP, Т. 2, 33] відтворює опозицію «свій / чужий», зокрема підкреслює думку про те, що власне, зароблене, хоч і дешевше, більше прикрашатиме людину, ніж чуже, позичене, але дорожче.

У складі польських ПО також виокремлено групи поодиноких прислів'їв та приказок, у яких АК позначають професії, смакові та температурні характеристики, одиниці міри та ваги, природні та метеорологічні явища, знаряддя праці, житлові споруди, пори року, місяці та надприродні істоти.

АК - назви професій. Серед проаналізованих польських паремій з АК, що вказують на рід занять людини, виявлено назви, які стосуються сфери ремісництва та промисловості - kowal, slusarz і koiodziej. Компонент kowal позначає одну з найдавніших професій, яка зародилась іще багато століть тому. Праця коваля дуже цінується, оскільки виготовлення металевих виробів потребує великих зусиль і навантажень. Не менш важливою є професія слюсаря (компонент slusarz), що пов'язана з обробкою металу, ремонтом машин і різних механізмів. У деяких прислів'ях згадується ще один вид діяльності людини koiodziej - майстер, що виготовляє колеса. Протиставлення зазначених видів трудової діяльності людини, які вимагають певних знань і навичок, зафіксовано у таких польських пареміях, як Kowal zawinii, a slusarza powieszono “коваль завинив, а слюсаря повісили”, Kowal zawinii, a siusarza chcq obiesic “коваль завинив, а слюсаря хочуть повісити”, Kowal zgrzeszyi, a koiodzieja obiesiono “коваль згрішив, а колісника повісили” [NKP, Т. 2, 172]. Аналіз контекстів демонструє не лише пов'язаність і взаємозалежність результатів праці різних спеціалістів, а й відображення несправедливого перекладання відповідальності, покарання невинних людей.

АК - назви смакових відчуттів. У складі паремій із СПК зафіксовано назви простих смаків, які виражені такими лексичними одиницями, як siodki, kwasny і gorzki. Опозицію компонентів siodki / kwasny використано у прислів'ї Dar siodki, apodzifka kwasna “солодкий подарунок, кисла вдячність” [NKP, Т. 1, 411] для підкреслення невдячності людини. Антонімічна пара siodki / gorzki вживається в пареміях Siodkie zycie, gorzka smierc “солодке життя, гірка смерть” [NKP, Т. 3, 971], Gorzko robif, siodko zjem “гірко роблю, солодко з'їм” [NKP, Т. 3, 46] для відображення трудової діяльності людини та важливості ведення здорового та правильного способу життя.

АК - назви житлових споруд. У складі польських паремій названа лексема може мати такі варіанти, як domek, buda, chatka. Протилежним є компонент paiac, що позначає «репрезентативну житлову будівлю (королівську чи магнатську резиденцію)» [USJP]. Серед аналізованих паремій фіксуємо приклади, де зазначені варіанти лексеми chata на позначення дому, протиставляються компоненту paiac для вираження опозиції «свій / чужий»: Wiasny domek milszy, niz cudzepaiace “власний будинок миліший, ніж чужі палаци”, Lepsza swoja buda niz cudze paiace “своя халупа краща, ніж чужі палаци”, Lepsza swoja chatka niz cudze paiace “своя хатина краща, ніж чужі палаци” [NKP, Т. 1, 470].

АК - назви одиниць міри та ваги. У складі ПО виявлено такі компоненти на позначення одиниць міри та ваги: centner - «одиниця ваги в метричній системі мір, що дорівнює 100 кг» [USJP], funt - «одиниця ваги, що побутувала в Європі до XIX ст. та становила від 0,350 до 0,560 кг» [USJP], iut - «дометрична одиниця ваги, яка дорівнювала 1/32 фунта (близько 12,8 грама), що вживалася у різних європейських країнах від середньовіччя до ХХ ст.» [USJP]. У наведених нижче прислів'ях опозицію більших та менших одиниць міри та ваги представлено через протиставлення компонентів centner / iut, funt / iut для відображення фізичного стану людини, зокрема несподіваного приходу хвороби, лікування якої потребує тривалого часу: Choroba centnarem sif wali, a iotami odchodzi “хвороба центнером наступає, але незначною мірою відступає”, Choroba przychodzi funtami, a zdrowie iutami “хвороба приходить фунтами, а здоров'я - незначною мірою” [NKP, Т. 1, 286].

АК - назви пір року, місяців, метеорологічних і природних явищ. У пареміях з АК нам вдалося зафіксувати лексеми на позначення пір року (jesien, zima), місяців (marzec, kwiecien, maj, czerwiec), метеорологічних і природних явищ (plucha, posucha, deszcz, bioto, wiatr, burza, zamglony, zasniezony). Ці назви вжито для відображення народних спостережень та прикмет, що стосуються погодних умов у різні пори року, напр.: Gdy w majuplucha, w czerwcu posucha “у травні грязюка, у червні посуха” [NKP, Т. 2, 368], Gdy jesien zamglona, zima zasniezona “коли осінь туманна, зима засніжена” [NKP, Т. 1, 847], Suchy kwiecien (marzec), mokry maj, bfdzie zyto (zytko) jako (niby) gaj “сухий квітень (березень), мокрий травень, буде жито як (ніби) гай” [USJP].

АК - назви знарядь праці. Побутова діяльність неможлива без відповідних знарядь, за допомогою яких людина діє на предмет своєї праці. У деяких ПО засвідчено такі лексеми на позначення знарядь праці, як cep (ручне знаряддя для молотьби), kqdziel (ручне знаряддя для прядіння) та kielnia (ручний будівельний інструмент): Chiop do cepow, baba do kqdzieli “чоловік для ціпів, баба для веретена” [NKP, Т. 1, 260], Chiop do kielni, baba do patelni “чоловік для кельми, баба для пательні” [NKP, Т. 1, 261]. Назви цих знарядь праці вживаються для протиставлення трудових обов'язків чоловіка та жінки.

АК - назви температурних характеристик. Серед аналізованих паремій спостерігаємо також протиставлення прикметникових компонентів gorqcy / zimny, що вказують на температурні характеристики. Опозиція цих прикметників використовується у прислів'ях Miody gorqcy, a stary zimny “молодий гарячий, а старий холодний” [NKP, Т. 2, 505], Kto sif na gorqcym sparzyi, ten na zimne dmucha “хто на гарячому спалився, той на холодне дує” [NKP, Т. 1, 442] для відображення фізичних особливостей людей молодшого та старшого віку, а також життєвого досвіду людини.

АК - назви надприродних істот. Серед народних вірувань чільне місце посідають уявлення, пов'язані з надприродними істотами. Найбільш відомими є lucyfer (diabel) і anioiek. Anioiek є духовною істотою, представником світу добра, посланцем та вісником Бога [USJP]. Натомість lucyferek - втілення зла, тотожне поняттю «біс, злий дух» [USJP]. Порівняння жінки зі злою та доброю істотами відображено в ПО Przed slubem anioiek, po slubie lucyferek “перед одруженням - ангелочок, після одруження - дияволеня” [NKP, Т. 3, 438] для вираження характеристики жінки до та після одруження.

Аналіз польських паремій показав, що у структурі значної кількості прислів'їв та приказок АК відрізняються за граматичними категоріями, зокрема зафіксовано розбіжності їх у роді, числі та відмінку, а також належність АК до різних частин мови.

Категорія відмінка

Серед паремій з граматичними особливостями, що стосуються категорії відмінка, виокремлюємо прислів'я та приказки, у складі яких АК мають різну відмінкову форму - «називний vs родовий», «називний vs знахідний», «називний vs давальний», «називний vs орудний», «місцевий vs називний», «місцевий vs знахідний», «знахідний vs давальний». Варто зазначити, що за відмінками можуть різнитися як іменникові, так і прикметникові компоненти.

«Називний vs родовий». Серед ПО з іменниковими АК у формі називного та родового відмінків виокремлено низку прислів'їв: Korale na szyi, a brudu jak na swini “намисто на шиї, а бруду як на свині” [NKP, Т. 2, 142], Giowa jak bania, a mozgu nic “голова як гарбуз, а мозку немає”, Giowa wielka, a rozumu malo “голова велика, а розуму мало” [NKP, Т. 1, 640], Glowka jak makowka, a rozumu jak naplwal “голівка як маківка, а розуму як наплював”, Giowka jak makowka, a rozumu pusto “голівка як маківка, а розуму порожньо” [NKP, Т. 1, 643], Cudza chata gorsza od wlasnego kqta “чужа хата гірша від власного кутка” [Swierczynska 2001, 163]. Протиставлення прикметникових компонентів у формі називного та родового відмінка засвідчуємо в паремії Lepsza jest urocza ciemnowlosa kobieta od miodej blondynki “краще прекрасна темноволоса жінка від молодої блондинки” [NKP, Т. 2, 592].

«Називний vs знахідний». Серед паремій, у складі яких АК - прикметники у формі називного та знахідного відмінка, виділяємо такі прислів'я: Rad mqdry, ze glupiego oszukal “розумний радий, що обманув дурного” [NKP, Т. 2, 428], Na spokojnego wiatr nawieje, a bystry sam nabiezy “на спокійного вітер навіє, а енергійний сам набере” [NKP, Т. 3, 282], Zdrowy chorego nie zrozumie “здоровий хворого не зрозуміє” [USJP], Gdzie sif mlody dzwignie, tam starego dzwigac trzeba “де молодий підніме, там старого піднімати треба” [NKP, Т. 2, 504]. До прислів'їв з іменниковими складниками зараховуємо Sowa spi, a kurq widzi “сова спить, а курку бачить” [NKP, Т. 3, 270] Gdy sif chlopi bijq, panow to nie boli “коли селяни б'ються, панам не боляче” [NKP, Т. 1, 267].

«Називний vs давальний». Опозицію прикметникових компонентів у формі називного та давального відмінка фіксуємо в ПО Syty glodnemu nie wyrozumie “ситий голодного не зрозуміє”, Syty glodnemu nie towarzysz “ситий голодному не товариш” [NKP, Т. 3, 367]. Протиставлення іменникових компонентів у відповідних відмінкових формах засвідчено у прислів'ях Jakglowa glupia, to i nogom zle “як дурна голова, то і ногам погано”, Nie ma miejsca rozumowi, kfdy sif gniew rozsadowi “немає місця розумові, коли гнів розсядеться” [NKP, Т. 1, 686].

«Називний vs орудний». Серед паремій є прислів'я, де протиставляються прикметникові компоненти, один із яких виступає у формі називного відмінка, а інший - у формі орудного: Mqdry sam sobie szkodzi, gdy z glupim w poufalnosc zachodzi “розумний сам собі шкодить, коли з дурнем у конфіденційність входить” [NKP, Т. 2, 426]. Також виявлено приклад, де іменники у відповідних відмінкових формах протиставляються разом з прикметниками: Mloda zona ma trzy swiaty ze starym mgzem “молода дружина має три світи зі старим чоловіком” [NKP, Т. 3, 957].

«Місцевий vs називний». У паремії Przy glupiej glowie nieszcz^sliwe nogi “при дурній голові нещасливі ноги” [NKP, Т. 1, 644] іменниковий компонент giowa у поєднанні з прикметниковий glupi у формі місцевого відмінка протиставляється іменниковому компоненту nogi у поєднанні з прикметниковим nieszczfsliwy, що виражений у формі називного відмінка.

«Місцевий vs знахідний». Протиставлення іменникових компонентів у формі місцевого та знахідного відмінка зафіксовано в ПО W miodosci huczno-buczno zyje, a na starosc zimno w pifty bfdzie “у молодості гучно-бучно живе, а на старість холодно у п'яти буде” [NKP, Т. 2, 502].

«Знахідний vs давальний». Розбіжності у відмінковій формі мають також прикметникові компоненти bogaty / biedny у поєднанні з іменниковим cziowiek у ПО Bogatego i na szubienicy diabli nie wezmq, a biednemu cziowiekowi lada sznurek robi amen “багатого дияволи і на шибеницю не візьмуть, а бідній людині будь-який шнурок робить амінь” [NKP, Т. 1, 125].

Категорія числа

Другу групу становлять паремії з АК, що мають різну граматичну категорію числа - «однина / множина». Зазначимо, що здебільшого компоненти представлені числівниками у поєднанні з іменниками чи прикметниками: «числівник+прикметник vs числівник+прикметник», «числівник+прикметник+іменник vs числівни к+

прикметник+іменник», «числівник+прикметник+іменник vs числівник+іменник», «числівник+іменник vs числівни к», «числівник+іменник vs числівник+іменник».

«Числівник+прикметник vs числівник+прикметник». Числівниковий компонент jeden у

поєднанні з прикметниковим компонентом giupi в однині протиставляється числівниковим компонентам tysiqc, sto, dziesifc у поєднанні з прикметниковим компонентом mqdry у множині в таких прислів'ях, як Co jeden giupi zepsuje, tysiqc mqdrych nie naprawi “що один дурний зіпсує, тисяча розумних не виправить”, Co jeden giupi zepsuje i stu mqdrych nie naprawi “що один дурний зіпсує, і сотня розумних не виправить”, Co jeden giupi kupi, to dziesi^c mqdrych nie przeda “що один дурний купить, то десять розумних не продадуть” [NKP, Т. 1, 668]

«Числівник+іменник vs числівник». У прислів'ях Jednq rgkq daje, a dwiema odbiera “однією рукою дає, двома (руками) відбирає”, Jednq rgkq daje, drugq bierze “однією рукою дає, іншою (рукою) бере” [NKP, Т. 1, 405], Lepsze jedno oko swoje nizeli cudze oboje “краще одне око своє, ніж чужі обоє” [NKP, Т. 2, 715] числівниковий компонентом jeden у поєднанні з іменниковими rfka, oko в однині протиставляється числівниковим компонентам dwa (кількісний), drugi (порядковий), oboje (збірний) у множині.

«Числівник+прикметник+іменник vs числівник+прикметник+іменник». У прислів'ї Jeden stary woi wifcej zdoia niz dziesiqc miodych koziow “один старий бик більше здолає, ніж десять молодих цапів” [NKP, Т. 3, 762] кількісний числівник jeden у поєднанні з прикметниковим компонентом stary та іменниковим woi в однині протиставляється кількісному числівнику dziesifc у поєднанні з прикметниковим компонентом miody та іменниковим kozioi у множині.

«Числівник+прикметник+іменник vs числівник+іменник». У ПО Jedna mqdra giowa wiele rqk pobije “одна мудра голова чимало рук поб'є” [NKP, Т. 1, 644] кількісний числівник jeden у поєднанні з прикметниковим компонентом mqdry та іменниковим giowa в однині протиставляється неозначено кількісному числівнику wiele у поєднанні з іменниковим компонентом rfka у множині.

«Числівник+іменник vs числівник+іменник». Протиставлення числівникового компонента trzy у поєднанні з іменниковим giowa у множині та числівникового компонента jeden у поєднанні з іменниковим giowa в однині виявлено в ПО Co trzy giowy, to nie jedna giowa “що три голови, то не одна голова” [NKP, Т. 1, 637].

Категорія роду

До третьої групи відносимо прислів'я, у складі яких АК мають різні родові форми. Опозицію «чоловічий рід / жіночий рід» у деяких польських пареміях представлено за допомогою протиставлення іменникових компонентів: W siuzbie pies, a poza siuzbq swinia “на службі собака, а поза службою свиня” [NKP, Т. 3, 254], Dzien wygania, nocprzygania “день виганяє, ніч приганяє” [NKP, Т. 1, 536], Lepszy swoj chleb, niz cudza buika “свій хліб кращий, ніж чужа булка” [Swierczynska 2001, 166], Przed slubem skarb, po slubie skarbonka “перед одруженням - скарб, після одруження - скарбничка” [Swierczynska 2001, 282]. Також зафіксовано ПО, у яких перший компонент має форму жіночого роду, а другий - форму чоловічого: Lepsza wiasna gqs niz cudzy baran “власна гуска краща, ніж чужий баран” [NKP, Т. 1, 625], Giowa jak bania, a mozgu nic “голова як гарбуз, а мозку немає” [NKP, Т. 1, 640], Cudza chata gorsza od wiasnego kqta “чужа хата гірша від власного кутка” [Swierczynska 2001, 163].

Належність антонімічних компонентів до різних частин мови

Контекстуальні антоніми у складі польських ПО можуть виражатися за допомогою різних частин

мови

Як зауважує німецький лінгвіст Є. М. Міллер, «антонімія протилежних за лексичним значенням слів різних частин мови (теплий - холод) називається міжчастиномовною» [6, с. 88]. Як показав аналіз фактичного матеріалу, у польських ПО можна виокремити такі типи міжчастиномовних антонімів, як «прикметник vs іменник», «числівник+іменник vs займенник», «прислівник vs прикметник».

«Прикметник vs іменник». Серед прислів'їв, у яких один компонент виражений прикметником, а інший - іменником, виділяємо такі: Bogaty siq dziwi, czym siq biedak zywi “багатий дивується, чим бідняк харчується” [NKP, Т. 1, 126], Ubogi nie ma tego, owego, bogacz iakomy wszystkiego “убогий не має цього й того, а багач ласує всім” [NKP, Т. 3, 561], Kiedy by ubogi panu nie dawai, prqdko by pan zubozai “коли б бідний пану не давав, то пан би швидко збіднів” [NKP, Т. 3, 559]. Переважно такі компоненти виступають у тому самому відмінку, хоча трапляються і різні відмінкові форми: Kon, poki mlody, to bryka, a na starosc utyka “кінь поки молодий, то брикає, а на старість стовбичить” [NKP, Т. 2, 129].

«Числівник+іменник vs займенник». У паремії Jak jedna krowa ogon podniesie, to wszystkie za niq “як одна корова підніме хвоста, то всі за нею” [NKP, Т. 2, 208] числівниковий компонент jeden у поєднанні з іменниковим krowa протиставляється неозначеному прикметниковому займеннику wszystkie.

«Прислівник vs прикметник». Czegos z mlodu nie upieki, nie bqdziesz jadi starym “чого змолоду не випік, не будеш їсти старим” [NKP, Т. 2, 498].

Висновки з проведеного дослідження і перспективи наступних розвідок у цьому напрямі

Отже, дослідження значного за обсягом фактичного матеріалу дало змогу підтвердити, що паремії є одним із неоціненних здобутків будь-якої мови, важливою частиною культури, зокрема вони як одиниці мовної системи є довершеними та структурно цілісними висловами з певними лексичними та граматичними особливостями. З огляду на лексичне значення АК у складі польських ПО виділено групи, де АК є назвами частин та органів людського тіла, тварин, часових відтинків, харчових продуктів та одягу. Серед АК, які називають частини та органи людського тіла, найбільшу частотність має соматичний компонент giowa, що насамперед уособлює розумові здібності людини. У польських пареміях значну частину становлять також компоненти-зооніми та компоненти-орнітоніми. Категорія часовості в ПО представлена за допомогою АК, що позначають назви мір часу, частин доби, конкретного або узагальненого часу, подій, фактів. Також зафіксовано паремії, у складі яких АК є назвами професій, смакових і температурних характеристик, одиниць міри та ваги, природних і метеорологічних явищ, знарядь праці, житлових споруд, пір року, місяців та надприродних істот.

Граматичні особливості АК у польських пареміях проявляються через розбіжності форм роду, числа та відмінка, а також через належність до різних частин мови.

У перспективі плануємо залучити паремії з АК інших слов'янських мов, зокрема української, оскільки зіставний аналіз допоможе описати як відмінності, так і подібності ПО кожної з мов.

Література

Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень. Мовознавство. 2001. № 1. С. 48-63.

Болотнікова А. П., Лотош М. Особливості фразеологічних одиниць із зоонімами «домашні

тварини» у сучасній польській мові. Молодий вчений. 2020. № 7.1 (83.1). С. 24-27. DOI:

https://doi.Org//10.32839/2304-5809/2020-83.1-7

Чаєнкова О. К. Соматичні фразеологізми з компонентом «рука» (на матеріалі української, турецької та англійської мов). Мова. 2021. № 35. С. 202-208. DOI: 10.18524/2307-4558.2021.35.237857

Клименко Н. Ф. Категорія часу у вимірах фразеологізмів сучасної української мови. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Вип. 47. С. 19-40. URL: http://mova.knu.ua/2014-випvск-1/ (дата звернення 12.02.2023).

Тараба І. О. Соматичний сектор як антропокультурна константа німецької фразеологічної картини світу. Наукові записки. Серія «Філологічна». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 22-23 квітня 2010 року «Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість». Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. 2010. Вип. 14. C. 228-231. URL: http://eprints.zu.edu.ua/7150/1/10tiossy.pdf (дата звернення 13.03.2022).

Миллер Е. М. Антонимы разных частей речи. Русский язык в школе. 1987. № 5. С. 87-91.

Yelovska Y. Somatic idioms describing traits of character in teaching English. Філологічні студії. 2019. Вип. 19. С. 19-26. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/268531816.pdf (дата звернення 14.02.2023).

Джерельна база

KPP - Ksi^ga przyslow przypowiesci i wyrazen przyslowiowych polskich / pod red. S. Adalberga. Warszawa, 1889-1894. URL: https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/11603/ edition/18873/content (21.12.2021).

NKP - Nowa ksi^ga przyslow i wyrazen przyslowiowych polskich / red. J. Krzyzanowski. Warszawa: Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1969-1978. T. 1-4.

Swierczynska 2001 - Swierczynska D. Przyslowia s^ na wszystko. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne PWN, 2001. 548 s.

USJP - Uniwersalny slownik j^zyka polskiego / pod red. S. Dubisza. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2003. T. 1-4 [Електронна версія 1.0, доступна на CD-ROM].

References

Zhaivoronok V. V. Ukrainska etnolinhvistyka: deiaki aspekty doslidzhen. Movoznavstvo. 2001. № 1. S. 48-63.

Bolotnikova A. P., Lotosh M. Osoblyvosti frazeolohichnykh odynyts iz zoonimamy «domashni tvaryny» u suchasnii polskii movi. Molodyi vchenyi. 2020. № 7.1 (83.1). S. 24-27. DOI: https://doi.org/A0.32839/2304-5809/2020-83.1-7

Chaienkova O. K. Somatychni frazeolohizmy z komponentom «ruka» (na materiali ukrainskoi, turetskoi ta anhliiskoi mov). Mova. 2021. № 35. S. 202-208. DOI: 10.18524/2307-4558.2021.35.237857

Klymenko N. F. Katehoriia chasu u vymirakh frazeolohizmiv suchasnoi ukrainskoi movy. Movni i kontseptualni kartyny svitu. 2014. Vyp. 47. S. 19-40. URL: http://mova.knu.ua/2014-vypusk-1/ (data zvernennia 12.02.2023).

Taraba I. O. Somatychnyi sektor yak antropokulturna konstanta nimetskoi frazeolohichnoi kartyny svitu. Naukovi zapysky. Seriia

«Filolohichna». Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 22-23 kvitnia 2010 roku «Mizhkulturna komunikatsiia: mova - kultura - osobystist». Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. 2010. Vyp. 14. C. 228-231. URL:

http://eprints.zu.edu.ua/7150/1/10tiossy.pdf (data zvernennia 13.03.2022).

Miller Ye. M. Antonimi raznikh chastei rechi. Russkiiyazik v shkole. 1987. № 5. S. 87-91.

Yelovska Y. Somatic idioms describing traits of character in teaching English. Філологічні студії. 2019. Вип. 19. С. 19-26. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/268531816.pdf (дата звернення 14.02.2023).

Source base

KPP - Ksi^ga przystow przypowiesci i wyrazen przystowiowych polskich / pod red. S. Adalberga. Warszawa, 1889-1894. URL: https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/11603/edition/18873/content (21.12.2021).

NKP - Nowa ksi^ga przystow i wyrazen przystowiowych polskich / red. J. Krzyzanowski. Warszawa: Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1969-1978. T. 1-4.

Swierczynska 2001 - Swierczynska D. Przystowia s4 na wszystko. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne PWN, 2001. 548 s.

USJP - Uniwersalny stownik j^zyka polskiego / pod red. S. Dubisza. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2003. T. 1-4 [Електронна версія 1.0, доступна на CD-ROM].

Размещено на Allbest.ru