Мовне відображення простору (на матеріалі текстів українських замовлянь)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовне відображення простору (на матеріалі текстів українських замовлянь)

Шуляк С.А.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

У статті досліджено мовне відображення простору в текстах українських народних замовлянь. Розглянуто освячений (чистий) і профанний (нечистий) простір, що функціонують у досліджуваних текстах. Зазначено, що рухливість, динамічність простору передається дієсловами руху, а одним із просторових репрезентантів виступає лексема море, що у свою чергу активує епітет синє. Звернено увагу на те, що чистий простір пов'язаний з перебуванням у ньому християнських персонажів, а от хвороби відсилають у місця зі значенням віддаленого (нечистого) простору.

Ключові слова: українські народні замовляння, текст, освячений (чистий) простір, профанний (нечистий) простір, лексема, мовне відображення, дієслова руху, прийменник, іменник, епітет.

SHULIAK S.

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

LANGUAGE REPRESENTATION OF SPACE (BASED ON THE MATERIAL OF THE TEXTS OF UKRAINIAN SPELLS)

The purpose of the article is to study the linguistic representation of space in the texts of Ukrainian folk spells.

To achieve the goal we are to fulfill the following tasks: to define a vocabulary for the designation of spatial concepts, which presents consecrated (clean) and profane (impure) space; analyze traditional formulas that denote space; to describe the linguistic means by which the limitlessness, dynamism, and mobility of space are expressed in the texts of Ukrainian spells.

We present examples of Ukrainian spells in the forms in which they occur in the studied texts.

So, in the texts of Ukrainian folk spells, we can see the functioning of a consecrated (dean) and a profane (impure) space, the reflections of which are reflected in the vocabulary to designate spatial concepts. Mobility, dynamism of space is conveyed by verbs of motion, and one of the spatial representatives is the lexeme sea, which in turn activates the epithet blue. In addition to verbs of motion, spatial semantics are conveyed by nouns and adverbs of place. Traditional formulas denoting space include constructions with the prepositions by, near, through, in, on, and geographical designations. Clean space is associated with the presence of Christian characters in it, but diseases are sent to places with the meaning of remote (unclean) space. The heavenly space of spells is represented by the symbols the sky, the sun, the moon, stars, and a fiery bugalo. Earthly space contains realities represented by lexemes denoting abstract space (north, south, west, east, side, parts, earth), natural landscape (mountains, forests, mounds, driftwoods, thickets, banks, stones, stumps, slums, ravines), formed territories (road, yard) and buildings (house, church). The spels denoting space are represented by plant names: trees (oak, willow, pear), bushes (viburnum), flowers (rose), herbs (mint, primrose, rowan), agricultural crops (rye), as well as generalized names of plants (tree, grass) and their parts. The lower water-land world is represented by the following nominations: snake, serpent, viper, plow, pike, dead man, devil.

Prospects for further research consist in the study of the category of time in the texts of Ukrainian spells.

Key words: Ukrainian folk spels, text, consecrated (clean) space, profane (impure) space, lexeme, linguistic reflection, verbs of motion, preposition, noun, epithet.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

українське народне замовляння мовний

Замовляння не тільки належать до текстів, що втілюють стародавні вірування в магію слова, а й виступають найяскравішими представниками таких текстів, репрезентантами віри в сугестивні, лікувальні та інші можливості мовленого слова.

Вивчення словесного оформлення замовлянь дозволяє наблизитися до витоків культури українського народу.

Слово в житті наших далеких пращурів займало особливе місце; людське слово мало в собі щось чародійне, містило сакраментальну таємничу силу, котру пізнати - було великою мудрістю [6, с. 45].

Замовляння, маючи чітку структуру і відображаючи архаїчний синкретизм словесних і несловесних елементів народної творчості, функціонує в контексті міфологічного мислення, що зберігається у фольклорі дуже великою мірою.

Простір залишається важливою складовою міфологічної картини світу, що пояснює існування різних концепцій трактування його семантики і підтверджує актуальність обраної проблематики [7, с. 42].

Аналіз досліджень та публікацій

А.І. Темченко зазначає, що елементи горизонтального простору (центр, периметр, периферія) є невід'ємними складовими сюжету лікувального тексту; в окремих обрядах створюються окремі мікромоделі міфологічного простору, де функцію центру виконують побутові предмети, а периферію окреслено межами помешкання (порогом, кутом, ворітьми) [7, с. 48].

В цьому разі виконавець обряду уподібнюється Творцю, який спочатку упорядковує «світ», розміщуючи предмети у правильній послідовності, після чого зцілює тіло хворого, надаючи йому первозданного / «цілісного» вигляду [7, с. 48].

Під час виголошення тексту створюється звуково-просторова матриця обряду; за рахунок лаконічності замовляння, а також того, що лікувальні тексти виголошуються пошепки (пор. з назвою знахарів шептуни/шептухи) досягається максимальна концентрація дії в просторі і часі [8, с. 441].

У замовляннях, не нашарованих християнськими поняттями (а часто в поєднанні з ними), на думку В.М. Мойсієнка, простежується ідея всесвітнього дерева життя та ієрархічна схема елементів світотворення:

1. Біле світло, день, сонце, місяць, зорі; 2. Земля, гора, поле; 3. Океан, море, річка; 4. Птиця, звір, риба; 5. Людина: кров, кістки, волосся, жили тощо [6, с. 45].

У цілісній системі хронотопу українського магічно-сакрального фольклору з категорією часу нерозривно пов'язаний такий її складовий елемент, як оказіональний простір; аналогічно до темпорального, просторовий чинник є невіддільним компонентом багатьох ритуалів і значної кількості фольклорних текстів, у сюжетних ситуаціях яких він скріплює між собою персонажів та їхні дії й учинки, а його елементи наповнюють різного роду експлікативні та апелятивні структурні формули [4, с. 170].

Досліджуючи структуру тексту та особливості функціонування українського магічно-сакрального фольклору, І. Гунчик зауважує, що однією з основних рис простору оказіонально-обрядових утворень є його сакральна маркованість; у цьому випадку йдеться не про будь-який звичайний, вибірково окреслений просторовий континіум, а місця суворо визначені, наділені відповідними характеристиками; сакральним його можна вважати через те, що він завжди сприятливий, дієвий, сильний, корисний, бо повною мірою виправдовує кінцевий позитивний результат для того чи іншого адресата - раба Божого N [4, с. 170-171].

У процесі розгляду оказіонально-обрядового фольклору можна говорити про освячений, так званий чистий простір, і про його протилежність - простір профанний, нечистий [4, с. 171].

Формулювання цілей статті

Мета дослідження - вивчити мовне відображення простору в текстах українських народних замовлянь.

Виклад основного матеріалу

Приклади українських замовлянь подаємо в тих формах, у яких вони трапляються в досліджуваних

текстах.

У замовлянні вітають всі сторони світу, як-от: Вітаю вас, південь, північ, захід, схід. Церковні служителі, судові властителі, ангели хранителі. Хто на охоту, а хто з охоти, хто на війну, хто в піхоту, хто на весілля, а хто із забави, хто до народження, а хто повіки відходе від живого світу, хто буйний, хто живий, а хто покійний. Чоловік чесний, звір лісний за морем, за океаном, де незміряно різних країв. За горою, за рікою, за бугром, за корчом, за новим, за старим, за чистим, за поганим сохне сук, ламається, мої справи збуваються. Хто до цієї Божої душі зі злом прийде, той свою погибель знайде [1, с. 259].