Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Оцінювальна сенсорна метафора в українсько-польському континуумі

Оцінювальна сенсорна метафора в українсько-польському континуумі

Аналіз основаних на сенсорних відчуттях оцінювальних метафоричних номінацій, які є для українського і польського народів спільними, відмінними і дещо відмінними. Їх розрізнення за ступенем "абстрактності", номінуванням емоцій, конкретизацією перенесення.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.05.2024
Размер файла 16,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР

Оцінювальна сенсорна метафора в українсько-польському континуумі

Юлія Кобзар,

магістрант

У системі антропоцентричного підходу до опису мовних явищ «будь - який об'єкт природного або соціокультурного буття сприймається суб'єктом у контексті конкретної пізнавальної ситуації», де «об'єкт пізнання концептуалізується як сенсорний образ» [2, с. 10, с. 12].

Дослідники відзначають: вторинні (метафоричні) найменування «є результатом природного розвитку мови, зумовленим пізнавальною і комунікативною потребою людини в її соціально-історичній практиці»; в основу такої номінації «покладено асоціативність людського мислення» [3, с. 94].

Асоціативно-образні метафоричні номінації, у яких виявляються етнокультурні стереотипи сенсорного сприйняття довкілля, відображають «особистісно-прагматичне ставлення носіїв мови до позначуваної реалії», а внутрішня форма таких метафор «тісно пов'язана з експресивно-оцінним компонентом значення» [4, с. 63].

В аспекті ж тісного зв'язку емоційності з оцінкою «безсумнівний лише той факт, що конотації номінативних одиниць характерні для всіх мов, з іншого - вони можуть помітно відрізнятись», тому «конотативно-забарвлені вторинні номінації особливо цінні для етнолінгвістичного аналізу», для встановлення особливостей внутрішньої форми, характеру та змісту «національно-культурної інформації, відбитої у номінантах» [1, с. 140].

В українсько-польському континуумі спостерігаємо основані на сенсорних відчуттях оцінювальні метафоричні номінації, які є для українського і польського народів спільними (а), відмінними (б) і дещо відмінними (в). Наприклад:

гризти - gryzc:

а) `мучити, непокоїти, хвилювати: про думки, почуття' (Думка про екзамени гризла його вдень і вночі - Sumienie, t§sknotakogosgryzie);

б) `надокучати докорами, лайкою' (Вона постійно гризе свого чоловіка за неохайність) - `роз'ятрювати, роз'їдати, їсти: про дим, пилюку тощо' (Gazizawiqcygryzioczy) [5, с. 69];

ричати - ryczec (недок.), ryknqc (док.):

а) `кричати, говорити грубим, злим, дратівливим голосом' (Стане вже тобі, жінко, ричати на чоловіка - Ryknqcпа kogos);

б) `голосно сміятися, плакати, верещати' (Salarykn§lasmiechem. Ryknqczbolu. Dziewczynarykn§lapiaczem) [5, с. 233];

душити - dusic:

а) `жорстоко пригноблювати, придушувати когось; заважати розвитку, прогресу' (Режим душив культуру - Dusicprzedsi§biorcowpodatkami. Kredytkogosdusi);

б) `варити щось (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні; тушкувати' (Dusicmi§sozpieczarkami);

в) `неприємно діяти на органи дихання, ускладнювати процес дихання' (Дим, пил душить. Кашель, сміх душить) - `стримуватися від плачу, сміху та ін., приховувати якесь почуття, настрій' (Dusicwsobieszloch. Niedzielilsi§ znikimswoimiklopotami, wszystkodusilwsobie' [5, с. 87];

світлий - swiatly:

в) `ясний, логічний, чіткий: про розум, думки тощо (Світлий розум) - `освічений, з широким кругозором, а також характерний для такої особи, групи осіб; такий, що засвідчує наявність цих рис в когось' (Swiatlyczlowiek. Powolizacz§lakielkowacswiatla idea zniesienianiewolnictwa. Swiatleidealy. Swiatlerzqdy) [5, с. 248];

гарчати - charczec:

а) `утворювати низькі звуки зі скреготом, гуркотом і т. ін. під час ударів або тертя: про металеві предмети, інструменти, механізми' (Дриль гарчить. Мотор гарчав - Silnikcharczy);

в) `сердито бурчати, висловлюючи незадоволення' (Бабуся гарчала на онука) - `те саме, що хрипіти - видавати горлом хрипкі звуки' (Dziadekkrztusilsi§ і charczal) [5, с. 290];

черствий - czerstwy:

б) `здоровий; рум'яний; міцний' (Czerstwacera. Czerstwydziadek. Czerstwecialo);

в) `позбавлений душевного тепла, нечуйний, нечулий до інших, байдужий; суворий; жорстокий' (Черствий чоловік. Черства людина. Він настільки черствий, що навіть до своєї дитини не усміхнеться) - `нікчемний, нікудишній' (Czerstweteksty. Czerstwepoczuciehumoru. Czerstwykawal. Czerstwywyst§p, koncert. Czerstwyfacet) [5, с. 297-298];

клепати - klepac, klepnqc:

в) `зводити наклеп на когось' (Не треба на нього клепати) - `бездумно щось повторювати' (Klepacj§zorem) [5, с. 131];

плавитися - plawicsiq:

б) `насолоджуватися, перев. багатством, купатися в розкошах' (Piawicsi§ wluksusie, bogactwie, przepychu) [5, с. 205];

прискати - pryskac:

б) `дуже сердитися, гніватися, не стримуючи себе; спалахувати гнівом' (Він просто прискає гнівом) - `швидковтікати' (Prysnqizwagonuzanimzdqzytdoniegopodejsckanar) [5, с. 222];

розбухати - rozbuchac:

в) `надмірно збільшуватися, розростатися, розтягуватися' (Портфель розбух від паперів) - `навмисне перебільшити щось; роздути' (Rozbuchactemat, spraw§, wqtek, problem) [5, с. 236].

Наведені приклади вповноважують до попередніх висновків, що оцінювальні сенсорні метафоричні номінації можуть різнитися: ступенем розвитку «абстрактності» (swiatfyczlowiek); номінуванням емоцій, схожих за зовнішньою «формою», але відмінних за «психологічним підґрунтям» (rykngiasmiechem); конкретизацією («спеціалізацією») метафоричного перенесення (dusicmi§so); зовсім відмінною етнокультурною «синтагматикою» (czerstwydziadek).

Список використаних джерел

сенсорний метафора номінація польський

1. Головенко К. Вторинна номінація та внутрішня форма слова. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. Вип. 105 (1). С. 137-140.

2. ДеменчукO. Мовна семантика у вимірах філософії інтервальності. Лінгвістичні студії, 2018. С. 9-16.

3. Лучечко Т.М. Специфіка механізмів вторинної номінації. Інтеграція освіти, науки та бізнесу в сучасному середовищі: зимові диспути: тези доп. II Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 4-5 лютого 2021 р. Дніпро, 2021. Т. 2. С. 94-96.

4. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: підручник / А.К. Мойсієнко, О.В. Бас-Кононенко, В.В. Бондаренко та ін. Київ: Знання, 2010. 270 с.

5. Українсько-польський словник міжмовних омонімів і паронімів / За ред. І. Кононенко. Київ: Вища школа, 2008. 343 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены