Особливості термінологічної лексики нормативно-правового акта

Особливості термінологічної лексики нормативно-правового акта. Характеристика сучасної тенденції щодо підміни традиційної номенклатури юридичних термінів новою лексикою, за якою ховається розпливчастість понять, їх неясність, теоретична неспроможність.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.05.2024
Размер файла 13,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості термінологічної лексики нормативно-правового акта

Вікторія Перцева, доцент кафедри українознавства Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат філологічних наук, доцент

Нормативно-правові акти, крім того, що регулюють суспільні відносини, є мовним продуктом і тому вимагають ретельного аналізу на граматичному й семантичному рівнях, адже викладені в них норми права не завжди прості й доступні для розуміння, іноді неясні й неточні, нечітко сформульовані, або не відповідають принципу єдності термінології та містять правові колізії як в окремому нормативно -правовому акті, так і в низці законів. термінологічна лексика нормативний правовий акт

Це пояснюється насамперед тим, що закони укладають правознавці, для яких семантична структура слова й закономірності функціонування термінологічних одиниць не є панівними в процесі формування та створення певного юридичного терміна чи поняття. Унаслідок, сучасна термінологічна лексика нормативно-правового акта - це утворення, одиниці якого ще не повністю досліджено щодо своїх інтерпретаційних можливостей. З цим пов'язані труднощі тлумачення багатьох юридичних термінів.

Отже, з точки зору лінгвістики, нормативно-правовий акт - це певний фрагмент мовотворчого процесу, представлений насамперед у вигляді тексту, який має заголовок, завершений відповідно до змісту цього заголовка, дискретний, адже складається із взаємозалежних частин, має чітку мету й практичну спрямованість та написаний відповідно до стилістичних норм цього різновиду офіційно-ділового стилю.

Основою для нормативно-правового акта є чітка визначеність понять. Однак понятійний склад багатьох правових положень у нормативно - правових актах структурується нерівноцінно, часто переважає не наукове, а буденне сприйняття юридичних термінів.

Відомо, що особливістю терміна, як мовного знака, є наявність визначення. Як підтверджує практика, правознавці основну увагу приділяють тлумаченню норм права, які формулюються із залученням юридичних термінів. У результаті такого підходу може відбутися часткова функціональна або понятійна підміна: визначення юридичних термінів замінюються в процесі інтерпретації норм права на їх тлумачення.

Серед найбільш розповсюджених способів мовного тлумачення виділяють граматичні й логічні. Відомо, що в будь-якому тексті закони логіки поєднуються із законами граматики й протиставляти їх в жодному разі не можна. Невідповідність граматичного та логічного дослідження правової норми - це, власне, незлагодженість мови й мислення. Система правових норм обов'язково будується, виходячи з вимоги несуперечності, тобто зміст і форми вираження правової норми повинні бути внутрішньо узгодженими.

Якщо юридичний термін позначає якийсь реальний об'єкт, треба обов'язково дбати, щоб вживання одного й того ж терміна різними особами, представниками різних наукових течій було зорієнтовано на одну й ту ж мовну реалію. Необхідно визначити основне значення досліджуваного слова, його смисловий відтінок у певному контексті, з'ясувати граматичну форму цього слова, адже найменша помилка або неточність можуть призвести до того, що сутність всієї правової норми може бути сприйнята загалом неправильно або спотворена. Терміни - це не особливі слова, а тільки слова з особливою функцією. Терміном може бути будь -яке слово. Від загальновживаного слова термін відрізняється конвенціональністю, тобто відповідністю певним традиціям, умовностям, стандартам. Терміном слово стає з того моменту, коли фахівці певної галузі за домовленістю знаходять йому особливе «ім'я». Водночас значення термінів, які затверджено для однієї галузі права або одного закону, повинно поширюватися також і на інші галузі права або інший закон з однаковим формулюванням, зберігаючи єдність номенклатури.

Таким чином, законодавець повинен сформулювати значення легальних визначень терміна лише в загальноприйнятому розумінні, використовуючи узуальні лексичні одиниці мови. Усі висловлювання в текстах нормативно-правових актів повинні мати ті значення, які вони мають у літературній мові, інші інтерпретації недопустимі, адже це призводить до появи правових колізій і невизначеності норм, які, своєю чергою, можуть стати засобом для маніпулювання. Особливо пригнічує сучасна тенденція щодо підміни традиційної номенклатури юридичних термінів новою лексикою, за якою ховається розпливчастість понять, їх неясність, теоретична неспроможність. Це «модні» невмотивовані запозичення з англійської мови, які лише перефразовують, підміняють традиційні назви (наприклад, прайвесі, ноу-хау, інсайдерська інформація тощо). Такі лексеми, на відміну від терміна, полісемічні, не мають точного значення, позбавлені контекстуальної незалежності та понятійної усталеності.

Отже, термінологічна лексика нормативно-правового акта вимагає якнайшвидшої її систематизації. Текст нормативно -правового акта насамперед повинен бути стійким до змін, узвичаєним, зрозумілим і легітимним. Спрощення та нововведення, властиві для побутової мовної сфери, несуть небезпеку множинних інтерпретацій, що неприпустимо для нормативно-правових актів.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.