Prospects for the development of legal linguistics in Ukraine

Размещено на http://allbest.ru

Dnipropetrovsk State University of internal affairs

Prospects for the development of legal linguistics in Ukraine

Yulia Starokon, higher education candidate

Research Supervisor: Inna Kozubay, senior lecturer of the Department

of international relations and social and humanitarian disciplines

Today it is known that the integration and interaction of interstate terms, in particular legal terms, requires the unification of goals and functional tasks of terminological structures, conceptual foundations of terminology as a science, correction and qualitative formation. It should also be noted that with the strengthening of international relations, the study of a foreign language acquires a specialized terminological direction, one of the signs of which is terminological bilingualism. At the same time, the terms of various fields of knowledge, including legal ones, form their system with internal order both in Ukrainian and in foreign languages [1].

Having as an object of study the relationship between a foreign language and law and their communicative resource, jurisprudence was able to establish itself as an independent branch, responding to society's requests regarding language argumentation in human rights protection and legal awareness. “In the spectrum of social sciences, jurisprudence belongs to a special type of scientific knowledge and practical activity of society” [2, c. 5], which studies the linguistic organization of legal communication, linguistic analysis of various types of texts from the standpoint of their normativity, functional expediency, compliance with legal and genre standards of the official sphere of communication, etc. Legal linguistics is on the border of two sciences - linguistics and jurisprudence. The appearance of several scientific questions, which are correlated with various fields of knowledge, gives rise to the formation of complex scientific disciplines, among which is jurisprudence. modern legal linguistic communicative

This scientific discipline is formed and developed taking into account the achievements of linguistics and jurisprudence, confirming the proposition about the connection between language and Modern legal linguistics: prospects for the development of society [3]. It should be noted that a notable role in the formation of domestic legal linguistics was played by the works of such legal scholars and linguists as M. Antonovych, N. Artikutsa, L. Daderko, T. Demchenko, O. Kopilenko, M. Korzhanskyi, T. Lytvyn (Budko). on the pages of legal and philological publications [4]. The special attention of society to the linguistic problems of law-making and law enforcement, the awareness of the particularly important role of language in the law-making process, the need for in-depth study of linguistic means of expressing legal opinion, the development of linguistic principles of normative design to improve the rules and techniques of legislative technique, the introduction of linguistic examination of draft laws, all this contributed the formation of specialized research areas of the city: legislative stylistics, legislation terminology, textology and syntax of the legislative text. The complex analysis of municipal law is important for the solution of applied tasks: computer processing of legal texts, in particular, legislative ones; creation of a complete register of terms and terminological phrases, their unification, standardization and lexicographic description; linguistic provision of information-analytical and legislative activities, machine translation of legal texts.

The main problem of translating legal terms is their ambiguity, so the translator must take into account all these features and the content of the text, along with the meaning of other terms, words, phrases related to the legal term. However, regardless of the level of the translator's command of the English language, the extent of his background knowledge, he will one way or another encounter the unexpected in the original text, which may be linguistic or extralinguistic realities. Taking this into account, the translator needs to know and be able to use (in addition to dictionaries) various encyclopedic references that will help to more accurately and better convey the meaning of legal terminology [1].

In American science, legal linguistics can be considered from two angles: from the standpoint of linguistics - in the context of the analysis of the language organization of the legal process from the standpoint of law - in the context of the terminology of legal science. The relationship between the two aspects gave impetus to distinguishing legal linguistics into a separate independent scientific direction, “the mission of which is called the avoidance of conflict misunderstandings in the language of law and the way out of conflict situations through linguistic and diplomatic means” [5]. In the USA, the development of legal linguistics is associated with the work of scientists from the Higher School of Forensic Science of the Loyola Law School. P. Thiersma [6] is considered one of the founders of the school (and, accordingly, of the branch of legal linguistics). In his works, the researcher develops a thesis about the need for stylistic knowledge for modern legal communication, in particular, in judicial practice and advocacy. Recommendations are provided regarding the need to use linguistic tools in the field of jurisprudence and human rights protection, particular types of documentation related to the activities of a linguist and legal linguist are emphasized, the important place of linguistic expertise in political, financial, media and business contexts is emphasized, the determination of linguistic parameters of the evidence base in jurisprudence, etc. [6]. Parameters of the evidence base in jurisprudence, etc. [6]. American legal linguistics developed at a rapid pace, which is evidenced by a significant volume of scientific and practical publications on the interaction of language and law (see the works of J. Ainsworth, J. Atkinson, P. Drew, L. Solana, etc.).

Language is primarily a leading tool of legal regulation, as it implements cognitive and analytical functions in the legal communicative space. Therefore, the legal sphere is inseparable from public language communication, where the text involves professional analysis of two levels - as an object of legal regulation and the exact linguistic implementation of a special communicative goal. The interaction of language and law, thus, expands the limits of the competence of legal linguistics as a relevant scientific direction of modern humanities.

References

1. Yatsyshyn N. P. To the Issue of Streamlining Domestic Legal Terminology in the Context of International Standards. CORE - Aggregating the world's open-access research papers. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/153577866.pdf.

2. Legal Linguistics: a dictionary of terms and concepts / L.I. Shevchenko, D.V. Dergach, D.Yu. Sizonov, I.V. Piece; under the editorship L.I. Shevchenko. Kyiv: VOC “Kyiv University”, 2015.

3. Diomidova O. Modern Legal Linguistics: development prospects. Language and Society. Issue 5. 2014. P. 18-22.

4. Pradyd Yu. F. Legal Linguistics in Ukraine: achievements and prospects. Linguistic, 2011, No. 2.

5. Solan L. M. Legal Linguistics in the US: Looking Back, Looking Ahead. Legal Linguistics Beyond Borders: Language and Law in a World of Media, Globalisation and Social Conflicts. Legal Studies Paper. 2019. №609. URL: https://ssrn.com/abstract=3428489.

6. Tiersma Peter M. Legal Language. University of Chicago Press, 1999.

Перспективи розвитку юридичної лінгвістики в Україні

Юлія Староконь, здобувач вищої освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: Інна Козубай, старший викладач кафедри міжнародних відносин та соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Сьогодні відомо, що інтеграція та взаємодія міждержавних термінів, зокрема юридичних, вимагає уніфікації цілей і функціональних завдань термінологічних структур, концептуальних основ термінології як науки, коригування та якісного формування.

Слід також зазначити, що зі зміцненням міжнародних зв'язків вивчення іноземної мови набуває спеціалізованого термінологічного напряму, однією з ознак якого є термінологічний білінгвізм. Водночас терміни різних галузей знань, у тому числі юридичних, утворюють свою систему з внутрішнім порядком як в українській, так і в іноземних мовах [1].

Маючи в якості об'єкта вивчення взаємозв'язок між іноземною мовою і правом і їх комунікативний ресурс, Юриспруденція змогла зарекомендувати себе як самостійна галузь, що відповідає запитам суспільства щодо мовної аргументації в захисті прав людини і правосвідомості. "У спектрі суспільних наук Юриспруденція відноситься до особливого виду наукового знання та практичної діяльності суспільства" [2, c. 5], яка вивчає лінгвістичну організацію юридичної комунікації, лінгвістичний аналіз різних типів текстів з точки зору їх нормативності, функціональної доцільності, відповідності юридичним і жанровим стандартам офіційної сфери спілкування і т.д.

Юридична лінгвістика знаходиться на стику двох наук - лінгвістики і юриспруденції. Поява кількох наукових питань, які співвідносяться з різними галузями знань, призводить до формування складних наукових дисциплін, серед яких і Юриспруденція. Ця наукова дисципліна формується і розвивається з урахуванням досягнень лінгвістики та юриспруденції, підтверджуючи Положення про зв'язок мови і сучасної юридичної лінгвістики: перспективи розвитку суспільства [3]. Слід зазначити, що помітну роль у становленні вітчизняної юридичної лінгвістики відіграли праці таких вчених-правознавців та лінгвістів, як м. Антонович, м.Артикуца, л. Дадерко, т. Демченко, О. Копіленко, м. Коржанський, т. Литвин (Будько). на сторінках юридичних та філологічних видань [4].

Особлива увага суспільства до лінгвістичних проблем законотворчості та правозастосування, усвідомлення особливо важливої ролі мови в законотворчому процесі, необхідність поглибленого вивчення мовних засобів вираження юридичної думки, розробка лінгвістичних принципів нормативного оформлення для вдосконалення правил і прийоми законодавчої техніки, впровадження лінгвістичної експертизи законопроектів-все це сприяло формуванню спеціалізованих наукових напрямків міста: законодавча

Стилістика, законодавча термінологія, текстологія та синтаксис законодавчого тексту. Комплексний аналіз муніципального права важливий для вирішення прикладних завдань: комп'ютерної обробки юридичних текстів, зокрема, законодавчих; створення повного реєстру термінів і термінологічних словосполучень, їх уніфікації, стандартизації та лексикографічного опису; лінгвістичного забезпечення інформаційно-аналітичної та законотворчої діяльності, машинного перекладу юридичних текстів. текст.

Основною проблемою перекладу юридичних термінів є їх неоднозначність, тому перекладач повинен враховувати всі ці особливості і зміст тексту, а також значення інших термінів, слів, фраз, пов'язаних з юридичним терміном. Однак, незалежно від рівня володіння англійською мовою перекладачем, обсягу його базових знань, він так чи інакше зіткнеться з несподіванками в оригінальному тексті, які можуть бути лінгвістичними або екстралінгвістичними реаліями. З огляду на це, перекладачеві необхідно знати і вміти користуватися (крім словників) різними енциклопедичними довідниками, які допоможуть більш точно і якісніше передати сенс юридичної термінології [1]. В американській науці юридична лінгвістика може розглядатися з двох точок зору: з позицій лінгвістики - в контексті аналізу мовної організації юридичного процесу, з позицій юриспруденції - в контексті термінології юридичної науки.

Взаємозв'язок між цими двома аспектами дав поштовх до виділення юридичної лінгвістики в окремий самостійний науковий напрям," місією якого називається запобігання конфліктним непорозумінням мовою права і вихід з конфліктних ситуацій лінгвістичними і дипломатичними засобами " [5]. У США розвиток юридичної лінгвістики пов'язують з роботами вчених з Вищої школи судової експертизи юридичної школи Лойоли. П. Тьєрсма [6] вважається одним із засновників школи (і, відповідно, галузі юридичної лінгвістики). У своїх роботах дослідник розвиває тезу про необхідність стилістичних знань для сучасної юридичної комунікації, зокрема, в судовій практиці та адвокатурі.

Даються рекомендації щодо необхідності використання лінгвістичних засобів в області юриспруденції та захисту прав людини, виділяються конкретні види документації, пов'язані з діяльністю лінгвіста і лінгвокультуролога-юриста-правознавця, підкреслюється важливе місце лінгвістичної експертизи в політичному, фінансовому, медійному та бізнес-контекстах, визначення лінгвістичних параметрів. доказової бази в юриспруденції і т.д. [6]. Параметри доказової бази в юриспруденції і т.д. [6]. Американська юридична лінгвістика розвивалася швидкими темпами, про що свідчить значний обсяг наукових і практичних публікацій, присвячених взаємодії мови і права (див. Ейнсворта, Дж. Аткінсона, П. Дрю, л. Солани та ін.).

Мова є перш за все провідним інструментом правового регулювання, оскільки він реалізує когнітивні та аналітичні функції в правовому комунікативному просторі. Таким чином, правова сфера невіддільна від публічної мовної комунікації, де текст передбачає професійний аналіз на двох рівнях - як об'єкт правового регулювання і як точна лінгвістична реалізація особливої комунікативної мети. Взаємодія мови і права, таким чином, розширює межі компетенції юридичної лінгвістики як актуального наукового напрямку сучасних гуманітарних наук.

Размещено на Allbest.ru