Терміносистема англомовного туристичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Терміносистема англомовного туристичного дискурсу

Вступ

У спеціалізованому дискурсі термінологія є найбільш помітною особливістю, оскільки тісно пов'язана з професійною діяльністю. Терміни в кожній галузі формують свої системи, співвіднесені з системою понять відповідної галузі знання [1, С. 101]. Так можна характеризувати значення і місце термінології в рамках мовної системи будь-якої мови.

У мовознавстві термін визначається як вербалізований результат професійного мислення і найважливіший елемент професійної комунікації. З комунікативної точки зору термін повинен бути зручним у професійному мовленні, в ньому повинні дотримуватися правила лаконічності, стислості, адекватності оформлення знань. Саме в дискурсі, в результаті когнітивних операцій комунікантів, лаконічна мовна форма терміна здатна передати досить великий обсяг знань. Під туристичним дискурсом розуміється мова, реалізована в інституційних ситуаціях спілкування в предметній сфері туризму.

Виклад основного матеріалу

терміносистема англомовний туристичний дискурс

Туризм є комунікативної сферою, в якій зустрічається і переплітається лексика з різних областей: крім власне туристичної термінології, тобто термінології з галузі техніки туризму, економіки туризму або географії туризму, до цієї лексики відносяться також слова з топографії, архітектури, образотворчого мистецтва, історії, культури, релігії, науки, техніки, спорту, хобі і т. п.

Історичний розвиток індустрії туризму, а також глобалізаційні процеси, включаючи глобалізацію на рівні мови, призвели до закріплення того факту, що базова терміносистема міжнародного туризму є англомовною. Англійську мову традиційно називають «хребтом» міжнародної індустрії туризму, офіційно визнаним інструментом фіксації, зберігання, поширення термінів туризму. Відображаючи реалії національних систем туризму та туристичної галузевої культури, національні терміносистеми збагачують і розвивають міжнародну англомовну термінологічну систему туризму, яка, в свою чергу, служить донором аналогових терміносистем в національних мовах і є основою для постійного взаємообміну між ними [2, С. 6].

Батьківщиною туризму як виду економічної діяльності вважається Великобританія. При цьому в історії англійського туризму виділяються чотири етапи, які відповідають етапам формування відповідної туристичної термінології англійської мови [3, С. 187]:

1) прообраз туристичної діяльності (від античності до початку XIX ст., коли основними мотивами подорожей англійців були торгівля, паломництво, лікування, освіта) - в англійській мові почала складатися термінологія туризму: засоби пересування, умови мешкання позначалися незначним набором лексичних одиниць загальнолітературної мови: carriage, board, excursion, hotel, resort, itinerary та ін.

2) початок розвитку масового туризму (XIX ст., коли були закладені основи матеріально-технічної бази, методи роботи і органи управління туризмом) - з'являються англійські терміни tourism і tourist. Бурхливий розвиток туристичної галузі сприяє формуванню туристичної термінології відповідно до різних туристичних послуг:

* посередницьких послуг турбюро (booking, conductor);

* послуг перевезення (Pullman car, commute, liner);

* послуг, пов'язаних із вживанням їжі (table d'hote, а la carte, buffet);

* розміщення (bivouac, maitre d'hotel, room);

* розваг (safari, attraction).

До числа англомовних термінологічних концептів активно вводяться іншомовні терміни: з французької мови (bivouac, coupon, maitre d'hotel), німецької (baedeker), шведської (smorgasbord) тощо.

3) масовий або конвеєрний туризм (з початку ХХ ст. до Другої світової війни) - розвиток туризму характеризується невибагливістю послуг, що надаються, стандартністю їх набору [4, С. 67]. У зв'язку з розвитком і модернізацією транспорту туристична термінологія значно поповнилася за рахунок термінів, пов'язаних із послугами перевезення туристів (leg, aircraft, aircraft carrier, shuttle, airline та ін.); зростання готельного бізнесу призвело до створення нових термінів для позначень нових засобів розміщення і номерів (motel, penthouse, duplex), осіб (hotelier, receptionist), видів послуг (reservation, room-service) [3, С. 188].

4) масовий диференційований туризм (від Другої світової війни до наших днів) - відрізняється різноманітністю потреб і мотивацій туристів, різноманітністю пропонованих послуг і яскраво вираженою спеціалізацією туристичної пропозиції. У зв'язку з цим англійська термінологія туризму стала активно поповнюватися термінами, що позначають різні види та категорії туризму (agrotourism, disaster tour, green tourism, nostalgic tourism, familiarization trip тощо). 50-60-ті роки - період інтенсивного розвитку інфраструктури туризму, що зумовило появу нових термінів сфери гостинності (boutique hotel, check-in, check-out, condominium), сфери громадського харчування (brunch, catering, stand-up buffet), посередницьких послуг туроператорів і турагентств (catchment area, last minute tour, reservation system) [3, С. 188]. Особливістю розвитку туристичної терміносистеми в цей час є активне створення складених і похідних термінів, які відображають понятійну структуру туризму (tour leader, tour operator, tour participant).

Як зазначає О. Суперанська, лексику терміносистеми (будь-якої спрямованості) можна поділити на великі групи вузькоспеціалізованих, міжгалузевих і загальнонаукових термінів [5, С. 108]. Лексичні одиниці другої та третьої груп можуть входити до різних терміносистем, тоді як лексичні одиниці вузькоспеціалізованої групи притаманні об'єктам та поняттям конкретної галузі (для туристичного спеціалізованого дискурсу це, наприклад, king-size bed, suite deluxe room, bed & breakfast), тому ця група є найбільш інформативною. Проте межі цих груп не є чіткими. Л. Семенюк підкреслює умовність цих меж, зазначаючи, що «міжгалузева лексика туристичного дискурсу містить у своєму складі терміни, що належать до економічної термінології: tariff, corporate rate, BBB tax (bed, board, beverage tax), cancellation charge; транспортної: car rental, bareboat charter, camping trailer; спортивної: mountaineering, cave tubing, bungee-jumping; харчування: Asian breakfast, brunch, a la carte menu тощо» [6]. Зауважується, що переходячи до іншої терміносистеми термін може частково або повністю змінити своє значення.

Достатньо повною та всеохоплюючою є запропонована Л. Семенюк класифікація лексико-семантичних групи англійських термінів, що належать до сфери туризму. Дослідниця при цьому зазначає, що кожну з цих груп можна розділити на ще менші групи відповідно до предметної приналежності. Л. Семенюк розподіляє терміни за такими групами [6]:

* види туризму та подорожей (green tourism, conducted tour, religious tourism, coastal cruise, hosted tour);

* розміщення туристів (presidential suite, beehive-style hotel, boarding house, honeymoon room, superior chalet);

* туристичний інвентар (life jacket, holdall, sleeping bag, rucksack);

* транспорт (glass-bottomed boat, cruise liner, camper van, jumbo jet, shuttle-bus);

* спорт та розваги (canyoneering, rafting, scuba diving, cave tubing);

* харчування (coffee shop, continental breakfast, pool bar, high class, all inclusive);

* послуги (baby-listening service, aircraft leasing, forget something program);

* тарифи та оплата (cancellation charge, departure tax, complementary ticket, average daily rates);

* документи (health declaration form, hotel voucher, ski pass, accident insurance).

Схожу класифікацію семантичних полів, пов'язаних із туризмом і дозвіллям, наводить І. Величко [7].

Грехем Данн, засновник системного вивчення мови туризму, виокремлює такі групи лексичних одиниць [8, C. 171]:

1) слова, що позначають туристичні структури і організації - це власне специфічна лексика сфери туризму, що використовується для професійної комунікації. Терміни активно функціонують в таких секторах, як туристичні агенції та транспортні засоби, характеризуються масовим використанням англіцизмів (charter, check-in, code share, all- inclusive tour, overbooking, slot, stand-by, void і т. д.);

2) слова, що належать дисциплінам та секторам, пов'язаним зі сферою туризму (економіка, історія мистецтв, гастрономія і т. п.). Мова йде про частотні слова в текстах туристичної тематики, в яких міститься оригінальний зміст терміну, наприклад, такі архітектурні терміни як vault (склепіння, купол), capital (капітель) тощо, використовуються для опису пам'яток у тому ж значенні, що і в професійній сфері, до якої вони належать. Що стосується економіки, то тут виділяється група термінів, які при визначенні певних специфічних явищ у галузі туризму, набувають певної специфіки значення, як це сталося з терміном seasonality (сезонність), що позначає концентрацію попиту в період відпусток із наступним спадом туристичного потоку протягом всього року. Слід зазначити і назви певних видів спорту (hiking, rafting, canyoning, bungee jumping і т. п.), які активно практикуються на відкритому повітрі, на лоні природи і тісно пов'язані з туристичною діяльністю;

3) слова периферійної області термінологічного корпусу «туризм», що використовуються в масовій комунікації. Маються на увазі слова побутового дискурсу, наприклад, якісні прикметники, що характеризують чарівність туристичного об'єкта (splendid, extraordinary, magnificent, elegant, luxurious і т. д.), а також клішовані фрази (splendid views, panoramic landscapes і т. п.), дієслова типу go, come, escape і т. п., терміни traveller, visitor привносять привабливість у пропозицію туристичного маршруту.

Тим не менше, переважна більшість специфічної лексики, що використовується в туристичних текстах, належить багатьом професійним дисциплінам, які її характеризують (історія, географія, мистецтво тощо), тобто в туристичній лексиці використовується чимало запозичених термінологічних одиниць.

Так, наприклад, у Діснейленді широко використовується театральна термінологія, щоб підкреслити призначення парку розваг. Відвідувачів називають “guests”, а працівників парку “cast members”. Терміном “costume” називається одяг, який щодня носять актори, в той час як термін “uniform ” для цього не використовується. “On stage” відноситься до будь-якої частини парку, яка відкрита для гостей, а “backstage” - для закритих для гостей зон і т. п.

Основною термінологічною одиницею, як відомо, є іменник. У результаті дії морфологічного способу утворено багато англійських туристичних термінів, причому найпоширенішим способом є афіксація - приєднання морфеми до кореня слова для утворення нового слова. Найчастіше зустрічаємо приклади суфіксації:

* -ing (camping, hiking, landing, partnering, pricing, staggering),

* -tion (animation, recreation, reservation, transportation),

* -age (pilgrimage, porterage),

* -er (busser, greeter, hiker, hosteller, supplier),

* -ist (excursionist, motorist, receptionist, tourist).

Домінуючим способом термінотворення для англійських спеціальних одиниць є синтаксичний спосіб, наприклад: accommodation ladder, baggage car, departure board, guide book. У англомовному туристичному дискурсі переважають багатокомпонентні терміни, що свідчить про інтенсифікацію процесу спеціалізації туристичних термінів. Найбільш поширеним видом складених термінів в англійській термінолексиці є двокомпонентне атрибутивне словосполучення з іменником у функції препозитивного визначення, наприклад: flight attendant, entry visa, restaurant car, agency tour, а також hall porter, hospitality industry, conference room, wine waiter, menu card, shoulder season [3, С. 189].

Більшість англійських монолексемних туристичних термінів утворено за допомогою словоскладання, яке є найпродуктивнішим в англійській термінології способом термінотворення: air-hostess, breakfast, campground, doorman, wayfarer, timetable, sightseer, bed-night (one person for one night).

Для англійського словотворення в туристичній термінології характерні наступні моделі:

* іменник + іменник (bellboy, housekeeping, roadhouse, timeshare, birdwatching, kitesurfing, campsite);

* дієслово + прийменник-частка (check-in, check-out, pickup, kick-back);

* прикметник + іменник (redcap, freediving).

Навіть для англійської мови, яка в багатьох випадках використовується для термінотворення в туристичній лексиці інших країн, тим не менш також характерне, хоч і меншою мірою, запозичення іншомовних лексем. За окремими секторами туризму традиційно закріпилася та чи інша національна мова продукування, фіксації та репрезентації термінів (наприклад, обслуговування стравами та напоями - французька мова, екологічний туризм - німецька, у сфері культурного туризму закріпилися і використовуються терміни з різних національних мов). Здебільшого в англійській мові присутні запозичені французькі лексеми - abolition (ануляція), route (маршрут), quay (причал), porter (провідник), а також запозичення з іспанської (cafeteria - кафетерій); шведської (smorgasbord - «шведський стіл»), нідерландської мов (snack - легка закуска) та інших (наприклад, bungalow - термін, що прийшов в англійську мову з Азії для позначення «невеликого одноповерхового будинку, що зазвичай зводиться в зоні відпочинку»).

Найдавнішим способом утворення англійських туристичних термінів є внутрішньомовне запозичення, що супроводжується спеціалізацією слів, запозичених із мови загального вжитку, переоцінкою їх змісту (наприклад, package -^ package tour, bed-night, bed-place) або від інших спеціалізованих мов (наприклад, congestion (із медицини) ^ air traffic congestion) і, таким чином, термінологізацією загальновживаного слова.

Мові туризму як спеціалізованому дискурсу притаманне скорочення формулювань, зокрема використання спеціальних скорочень і абревіатур, що, як правило, пояснюються і супроводжуються загальновживаною мовою, наприклад, LHR (London Heathrow airport), LOS (Length of Stay), Comp = complimentary), APEX (Advance Purchase Excursion Fare), ETA (Estimated Time of Arrival), GMT (Greenwich Mean Time), O/W (One Way), B&B (Bed and Breakfast), CVB (convention and visitors bureau), DIT (domestic independent tour), а також епонімів (JKF: airport; Victoria: railway station).

Відносно високий в англійській мові рівень синонімії. У мові туризму переважають терміни, значення яких частково співпадають і тому можуть використовуватися як рівнозначні. Наприклад, administrator - receptionist (адміністратор); stewardess - cabin girl (покоївка); second class - economy class (другий клас); accommodation - room (кімната). Також у групі англомовних термінів відзначаються еліптичні варіанти синонімів: Pullman coach - Pullman (спальний вагон); air terminal - terminal (аеровокзал); travel agency - agency (туристичне агентство); tour voucher - voucher (ваучер).

Висновки

Отже, як ми могли побачити, функціональне навантаження туристичного дискурсу реалізується за допомогою загальномовних і термінологічних мовних засобів. Терміносистема мови туризму відноситься до кількох лексико-семантичних груп; терміни в мові туризму є лексичними одиницями як вузькоспеціалізованої лексики, так і пов'язаних із туризмом суміжних галузей, а також такими, що використовуються в масовій комунікації.

Список використаних джерел

1. Новиков Л. А., Иванов В. В., Кедайтене Е. И., Тихонов А. Н. Современный русский язык. Теоретический курс. Лексикология. Москва: «Русский язык», 1987. 160 с.

2. Мошняга Е. В. Концептуальное пространство межкультурной коммуникации в туризме. Вестник Московского государственного университета. Сер. 18 «Социология и политология». 2008. № 4, С. 5-19.

3. Виноградова Л. В. Метафоризация туристских терминов (на материале русского и английского языков). Культура и сервис: технологические перспективы и гуманитарные риски: Сборник материалов II Межрегиональной научно-практической конференции 24 сентября 2010 г. СПб.: Изд-во СПб ГУСЭ, 2010. С. 187-191.

4. Тюленева Н. А. Метафорическое моделирование в рекламном дискурсе (на материале русской и англоамериканской рекламы туризма). Вопросы филологических наук. Москва: Компания Спутник+, 2007. № 1 (24). С. 67-70.

5. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Вопросы теории. Москва: ЛИБРОКОМ, 2012. 248 с.

6. Семенюк Л. Й. Англійські терміни сфери туризму та їх переклад. 2011. URL: http://bo0k.net/index.php?p=achapter& bid=19949&chapter= 1

7. Величко И. В. Специфика лексического корпуса текстов тематической сферы «туризм». Актуальные проблемы теоретической и прикладной лингвистики: сб. науч. тр. студентов и молодых учён. Ульяновск: УлГТУ, 2009. С. 17-22.

8. Dann G. M. S. The Language of Tourism. A Sociolinguistic Perspective. Wallingford: CAB International, 1996. 298 р.

Размещено на Allbest.ru