Мова французької науково-технічної літератури та особливості її перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мова французької науково-технічної літератури та особливості її перекладу

Кім Лариса Андріївна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, НТУ «Дніпровська політехніка», м. Дніпро

Анотація

Наше століття - це століття науково-технічного прогресу, століття, коли все наше життя значною мірою визначається досягненнями сучасної науки та техніки, які часто формують напрям, характер та особливості нашої власної професійної діяльності. Епоха науково-технічної революції охоплює всі сторони існування сучасного суспільства. Не може залишатися осторонь і така сфера суспільної практики як мова, соціальна природа якої в різних і різноманітних аспектах її прояву давно привертає увагу філологів. Досліджуючи мову науково-технічної літератури, можна побачити домінуючий денотативний динамізм передачі інформації у спеціальній сфері діяльності на відміну від конотативного характеру спілкування у звичайних життєвих ситуаціях. Разом з тим, перед дослідниками науково-технічної мови постає все більше і більше проблем, зумовлених прискоренням науково-технічного прогресу, інформатизацією суспільства та зростанням обміну відповідною інформацією, закодованою різними мовами. Крім того, дослідники науково-технічної мови змушені все більше зважати також і на ускладнення самого потоку інформації, що циркулює у відповідних текстах науково-технічної літератури. Нарешті, інформація, що міститься в науково-технічних текстах, далеко не завжди може дійти до адресата у формі вихідного тексту. Звідси стає зрозумілою поява необхідності дослідження як особливостей сучасної науково-технічної мови, так і особливостей перекладу текстів відповідного стилю. У зв'язку з викладеним з усією очевидністю постає питання дослідження сутнісних характеристик науково-технічних текстів, а також прийомів та методів, які могли б оптимізувати діяльність перекладача. Інакше кажучи, з'являється необхідність пошуку нових рішень у сфері розвитку міжкультурної комунікації у науково- технічній галузі з урахуванням сутнісних характеристик науково- технічних текстів вихідних та перекладних мов.

У статті розглядаються як відмінності всередині науково- технічних текстів, так і відмінності у конфронтаційних мовах. Що стосується відмінностей між французькою мовою науково-технічної літератури в порівнянні з українською, то необхідно наголосити, що наукова думка українською мовою викладається досить суворо. В українському науковому стилі рідко зустрічаються слова з переносним значенням, приказки, порівняння, питальні та окличні речення, тоді як модальність і стилістична індивідуальність французьких науково- технічних текстів є більш насиченою.

Ключові слова: науково-технічний стиль, науковий стиль, технічний стиль, синтаксична система, текст, еквівалентність, стилістична характеристика, термін, специфіка, адекватність перекладу.

Abstract

Kim Larysa Andriпvna PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, NTU “Dnipro Polytechnic”,

Dnipro

THE FRENCH LANGUAGE IN SCIENTIFIC AND TECHNICAL LITERATURE AND FEATURES OF ITS TRANSLATION

Our century is a century of scientific and technological progress, a century when all our lives are largely determined by the achievements of modern science and technology, which often shape the direction, nature and features of our own professional activity. The era of the scientific and technological revolution covers all aspects of the existence of modern society. Such a sphere of social practice as language, the social nature of which in various and diverse aspects of its manifestation has long attracted the attention of philologists, cannot remain aside. Studying the language of scientific and technical literature, one can see the dominant denotative dynamism of information transfer in a special field of activity, in contrast to the connotative character of communication in ordinary life situations. At the same time, researchers of scientific and technical language face more and more problems caused by the acceleration of scientific and technical progress, the informatization of society and the growth of the exchange of relevant information encoded in different languages. In addition, researchers of scientific and technical language are forced to pay more and more attention to the complications of the flow of information circulating in the relevant texts of scientific and technical literature. Finally, the information contained in scientific and technical texts cannot always reach the addressee in the form of the original text. From this, it becomes clear the emergence of the need to study both the features of modern scientific and technical language, and the features of translating texts of the corresponding style. In connection with the above, the question of researching the essential characteristics of scientific and technical texts, as well as techniques and methods that could optimize the translator's work, clearly arises. In other words, there is a need to find new solutions in the field of intercultural communication development in the scientific and technical field, taking into account the essential characteristics of scientific and technical texts in the source and translation languages.

The article examines both differences within scientific and technical texts and differences in confronted languages. As for the differences between the French language of scientific and technical literature in comparison with Ukrainian, it is necessary to emphasize that scientific thought is taught in Ukrainian quite strictly. Words with figurative meaning, sayings, similes, interrogative and exclamatory sentences are rarely found in the Ukrainian scientific style, while the modality and stylistic individuality of French scientific and technical texts is more saturated.

Keywords: scientific and technical style, scientific style, technical style, syntactic system, text, equivalence, stylistic characteristic, term, specificity, translation adequacy.

Постановка проблеми

У сучасних умовах назріла необхідність визначити відмінності між науково-технічним та технічним стилями, оскільки існує явна нестача інформації про відмінності між ними у зв'язку з тим, що в сучасній стилістиці ще не встановилася єдина, загальноприйнята класифікація стилів. Насправді, науково-технічний стиль використовується в галузі досліджень, теорій та доказів, поясненнях наукових фактів, гіпотез та має свої відмінні стильові риси, тоді як технічний стиль призначений для текстів прикладного характеру, необхідних для тих, хто буде використовувати технічні рішення, втілені в прилади, верстати, механізми, пристрої у процесі їх монтажу, експлуатації чи обслуговування. В даний час складності перекладу текстів, що відносяться до науково-технічної літератури, значною мірою пояснюються тим, що між науково-технічним і технічним стилями існують деякі відмінності, які далеко не завжди фіксуються та враховуються у перекладацькій практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що здійснення перекладу текстів науково-технічної та технічної літератури може бути оптимізовано, якщо використовувати шаблонну синтаксичну систему, прийняту в даній галузі науки і техніки у вихідній та перекладній мовах, а так само уніфіковану систему підбору термінів даної підмови, закріплену відповідними нормативними документами (стандартами, збірниками рекомендуємих термінів і т.ін.) [1].

У наше життя дедалі більше проникають різноманітні форми науково- популярних текстів, наприклад у вигляді різноманітних статей у науково- популярних журналах. Причому видання стали доступними як у друкованому вигляді, так і у вигляді Інтернет-ресурсів (статті в громадських періодичних виданнях, що стосуються нових наукових досягнень). Без оволодіння таким точним інструментом комунікації як мова неможливо успішно уявити різні досягнення. Також і неточності у розумінні ідеї у цій галузі може призвести до неправильного прочитання тексту та його подальшого трактування.

Враховуючи першорядну роль тексту в перекладі, теоретики перекладу намагаються розробити перекладацьку типологію текстів, яка б відображала відмінності в загальній стратегії перекладача. Прикладом спроби пов'язати класифікацію текстів оригіналу зі стратегією перекладача може бути концепція німецької дослідниці Катарини Райс [2]. Ця концепція виходить із теорії основних функцій мови, запропонованої відомим австрійським лінгвістом Карлом Бюлером [3]. Відповідно до цієї теорії, мова виконує три головні функції: функцію опису (повідомлення інформації), функцію вираження (емоційних чи естетичних переживань) та функцію звернення (заклик до дії чи реакції). Текст складається з висловлювань, які промовець створює, відбираючи мовні одиниці і з'єднуючи їх за правилами граматики цієї мови відповідно до своїх комунікативних намірів. Текст є складним структурним і змістовним цілим, комунікативний потенціал якого набагато більше сукупного змісту складових його висловлювань. Перекладач повинен вміти сприймати цю цілісність тексту оригіналу та забезпечувати цілісність створюваного ним тексту перекладу.

Мета статті - дослідження основних методів перекладу підмов науково-технічного характеру та виділення компонентів змісту, що лежать у основі моделей цих підмов з використанням теоретичних уявлень про підмови та науково-технічні тексти. Проблема, що розглядається у статті, залишається однією з найскладніших і нерозроблених проблем в області як мовознавства в цілому (проблема науково-технічної підмови), так і перекладознавства зокрема (розробка методів перекладу науково-технічного мовлення).

Виклад основного матеріалу

Проблеми перекладу - це, в основному, проблеми аналізу, розуміння та побудови тексту. Не випадково багато перекладознавців розглядають текст як основну одиницю перекладу (ОП). Для цього є кілька підстав.

По-перше, текст є тією одиницею, у межах якої вирішується питання контекстуального значення всіх мовних засобів.

По-друге, в оцінці значимості неминучих втрат під час перекладу діє принцип переважання цілого над частиною. Це означає допустимість пожертвування менш істотними деталями для успішної передачі глобального змісту тексту.

По-третє, кінцевою метою перекладача є створення тексту, який відповідав би вимогам когезії та когерентності, і всі рішення перекладача приймаються з урахуванням цих вимог. Звичайно, визнання тексту основною одиницею перекладу не вирішує проблем, пов'язаних із передачею окремих елементів його змісту, але наголошує на важливості текстологічних аспектів перекладу.

Наразі розглянемо особливості сучасного науково-популярного тексту: - стаття у науково-популярному виданні (журналі), що характеризується, в першу чергу, досить великою насиченістю термінами та спеціалізованими словами, а також великою кількістю абревіатур;

- стаття у громадських періодичних виданнях (газети) характеризується, перш за все, набагато простішою подачею інформації (ніж у науково- популярних журналах) з мінімальним використанням спеціалізованих слів та термінів.

Основною специфічною рисою мови наукової літератури, з лексичного погляду, є широке використання спеціальної термінології, тобто. використання термінів певної галузі знання.

Найбільш загальним можна назвати визначення терміна як найменування спеціального об'єкта чи поняття. У лінгвістиці термінологією окреслюється частина словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику, застосовувану у сфері професійної діяльності людей [4].

Іншою особливістю мови науково-популярної літератури є використання лексики, так званої інтернаціональної. Інтернаціоналізми займають велике місце у наукових та соціально-політичних текстах. Поряд зі словами повсякденного значення до них входять слова, що виражають наукові, технічні та суспільно-політичні поняття, які становлять основну їх частину.

За інтернаціональну пару приймають два слова, в яких є повна або часткова зовнішня (графічна та фонетична) подібність і семантична відповідність один одному, наприклад: agiter - агітувати, prйparer - препарувати, direction - дирекція, detecteur -детектор і т.д.

Семантичні відносини між порівнянними інтернаціональними словами можуть бути такими:

- повна семантична відповідність;

- повна невідповідність значень;

- часткова невідповідність значень.

Синтаксис науково-технічних текстів значною мірою відповідає завданню повідомляти логічно та послідовно викладений матеріал, відмічати відповідні відносини, часто досить складні. Все це потребує широкого використання складних і, насамперед складнопідрядних речень та численних сполучників різного призначення, відносних займенників та інфінітивних конструкцій.

У текстах науково-технічного стилю порядок слів переважно прямий. Інверсія використовується або у разі потреби забезпечити логічний зв'язок з попереднім реченням, або у випадках, коли група підмета виявляється занадто громіздкою.

Мова техніки є мовою розпоряджень з невеликою різноманітністю технічних прийомів та жорсткими рамками використання спеціальних термінів. Мова технічної літератури є засобом вираження певної конкретної технічної інформації. Функція мови у ньому полягає у забезпеченні ознайомлення адресата з певними інструкціями та вказівками, необхідними для виконання конкретної технічної операції.

Для текстів технічної літератури характерно майже повне витіснення будь-яких вказівок на зв'язок із суб'єктом мови. Використовується обмежена кількість часових форм. Текст носить термінований та стереотипний xapaктep. В ньому повністю відсутні суб'єктивно-оціночні та експресивні елементи. Лексика виконує переважно денотативні функції. Зміст викладається просто і коротко.

У науково-технічній мові головною вимогою виявляється гранична точність вираження думки, що не допускає можливості різних тлумачень. Тому у спеціальній літературі основне семантичне навантаження несуть терміни, займаючи чільне місце серед інших загальнолітературних та службових слів. Основною вимогою, що пред'являються терміну, стає однозначність, тобто. наявність тільки одного разу та назавжди встановленого значення. На практиці ця вимога далеко не завжди виконується, навіть в межах однієї спеціальності терміни в окремих випадках втрачають свою однозначність.

Процеси утворення нових термінів, що відбуваються в сучасній мові наукового спілкування пов'язані з появою нових наукових ідей та напрямків досліджень, розробкою нової техніки, створенням нових технологічних процесів. З цієї причини відсутні в словниках нові терміни виявляються носіями найважливішої для одержувача повідомлення інформації, з метою вилучення якої і проводиться обробка іноземного тексту. Для успішного проведення дешифрування нових термінів потрібно добре уявляти собі загальні принципи терміноутворення, знати деякий мінімум латинських та грецьких коренів, суфіксів і префіксів, які найактивніше беруть участь у процесах терміноутворення, і мати певні навички практичного застосування цих знань. Однак при цьому важливо враховувати випадки випадання термінів.

Випадки втрати елемента термінологічної системи:

1. Термін втрачає синоніми. З ряду (найчастіше двох) термінів- синонімів залишається один, а інший поступово виходить із вживання. Наприклад, з термінів « dйtendeur » і « restricteur », що раніше вживалися, сьогодні залишився лише « dйtendeur ». « Restricteur » перейшов у розряд застарілих слів.

2. Термін вийшов із слововживання внаслідок того, що позначаємий ним денотат вже невідомий носіям мови як реальна частина їхнього життєвого досвіду. Термін не використовується, тому що зване ним поняття більше не фігурує в системі понять даної галузі знань, а сам термін зникає з відповідної термінологічної системи.

3. Термін вийшов із слововживання, тому що зване поняття виявилося ненауковим. Наприклад, в українській мові слово «флюїд» - гіпотетична найтонша рідина, за допомогою якої до XVII століття пояснювали явища тепла, магнетизму та електрики, вийшов із вживання. Разом з тим, у французькій мові науки слово « fluide », так само, як і в англійській (fluid) залишилося зі значенням «рідкий», «плинний», «рідке тіло», «газоподібне тіло».

При використанні французьких лексикографічних еквівалентів українських наукових та технічних термінів важливо враховувати, що словники дають не лише реальні еквіваленти, а й слова, які вже не можуть бути використані у перекладі з зазначених вище причин. У цьому випадку необхідно звертати увагу на примітки і спеціальні вказівки, якими, як правило, забезпечуються варіанти перекладу, що вийшли з вживання або не рекомендовані варіанти перекладу. Крім того, слід мати на увазі, що іноді співзвучні поняття мають зовсім різний зміст та взаємовиключають спільне використання.

Особливості процесу перекладу французьких письмових текстів - це, перш за все, використання науково-технічної термінології та так званої спеціальної лексики. Для більш точного позначення поняття чи об'єкта у науково-технічній мові використовуються складні терміни. Цій же меті служить широке використання термінів-словосполучень, які створюються шляхом додавання до терміну, що позначає родове поняття, ознак, що конкретизують, з метою отримати видові поняття, безпосередньо пов'язані з вихідними. Такі терміни фактично є згорнуті визначення, що підводять дане поняття під більш загальне і одночасно вказують його специфічну ознаку. Таким чином, утворюються своєрідні термінологічні гнізда, що охоплюють численні різновиди явища, що позначається. Наприклад, французький термін dйgrivrage, що перекла- дається як відтавання; видалення льоду, використовується як основа для ряду термінів, що уточнюють характер, умови процесу і т. ін.: dйgivage а l'air, dйgivrage periodique, dйgivrage par rйsistance electrique etc.

Десятки, а іноді й сотні подібних поєднань створюються на основі таких фундаментальних понять, як нагрівання, охолодження, ізоляція, кондиціювання і т.п. Якщо прилад іменується йvaporateur - випарник, то будь-які агрегати, що виконують ту ж функцію, будуть називатися шляхом додавання конкретизуючих ознак до цього терміну: йvaporateur а arкte de poisson, йvaporateur а aspersion interne, йvaporateur basse temperature, йvaporateur а calandre multitubulaire, йvaporateur noyй, йvaporateur а pellicule, йvaporateur plafomner, йvaporateur а plaques, йvaporateur а plaques а tubes externes, йvaporateur ponctuel, etc.

Кількість означень, що приєднуються до ядра терміна в процесі його розвитку може сягати 10-12, проте із зростанням кількості приєднаних означень термін стає громіздким і починає виявляти тенденцію перетворення на скорочення. При цьому для французької мови характерні праві прийменникові визначення, тоді як для української або, наприклад, англійської мов звичніше ліве розташування слів, які уточнюють або модифікують сенс терміна.

Переклад складного терміна є рядом логічно обумовлених операцій, що виконуються в наступній послідовності:

? ідентифікація термінологічного словосполучення, що полягає в виявленні ключового слова та визначенні меж зліва і праворуч, тобто вкрай лівого (останнього уточнюючого) означення та вкрай правого (прийменникового) означення;

? переклад ключового слова як первинного елемента. При перекладі ключове слово переходить з характерного для французької мови лівого положення на праве чи вкрай праве положення, характерне для структури українських термінологічних груп;

? переклад ключового слова сумісно з першим уточнюючим, тобто найбільш близьким до базового слова правим означенням;

? якщо базовим словом групи є широкий термін, то для перекладу всього термінологічного словосполучення треба поставити питання «Який?»;

? переклад уточненого значення ключового слова разом із черговим правим означенням, що уточнює. Для цього ставиться питання «Для чого?».

Висновки

Таким чином, переклад складного терміна з французької мови здійснюється в порядку його будови, тобто зліва направо Переклад простих термінів, що входять до складу словосполучення, повинен бути адекватним і відповідати прийнятим серед фахівців галузі значенням.

Значною мірою сприяє взаєморозумінню фахівців й широке вживання так званої загальнотехнічної лексики, яка також становить одну зі специфічних характеристик науково-технічного стилю. Це - слова і словосполучення, які не мають властивісті терміна ідентифі- кувати поняття і об'єкти в певній галузі, але вживані майже виключно в цій сфері спілкування, відібрані вузьким колом фахівців, звичні для них, що дозволяють їм не замислюватися над способом вираження думки, а зосереджуватися на суті справи.

Французькі науково-технічні тексти виявляють і низку граматичних особливостей. У науково-технічній мові використовуються переважно ті самі синтаксичні структури та морфологічні форми, що і в інших функціональних стилях. Однак ряд граматичних явищ відзначається в даному стилі частіше, ніж в інших, деякі явища, навпаки, зустрічаються в ньому порівняно рідко, інші - використовуються лише з характерним лексичним «наповненням».

Найбільш загальні властивості науково-технічного викладу, про які говорилося вище, не можуть не відображатися на синтаксичної структурі висловлювання.

Для таких матеріалів особливо характерними є визначення понять та опис реальних об'єктів шляхом вказівки на їх властивості. Це зумовлює широке використання структур типу «А є Б» , тобто. простих двоскладових реченнь зі складеним присудком, що складається з дієслова-зв'язки та іменної частини (предикативу).

Література

термін переклад французька мова

1. Berman, Antoine. Pour une critique des traductions: John Donne. Paris: Gallimard, 1995. 278 p.

2. Reiss, Katharina. Mцglichkeiten und Grenzen der Ьbersetzungskritik: Kategorien und Kriteren fьr eine sachgerechte Beurteilung von Ьbersetzungen. Munich, Hueber, 1971. 124 p.

3. Bьhler, Karl Ludwig. Sprachtheorie. Die Darstellungsfunktion der Sprache. -- Jena, 1934. 502 p.

4. Franзais sur objectifs spйcifiques. Wikipedia: The Free Encyclopedia. https://fr.wikipedia.org/ wiki/Fran%C3%A7ais_sur_objectifs_sp%C3%A9cifiques#:~:text=Le%20fran%C3%A7ai s%20sur%20objectifs%20sp%C3%A9cifiques,restauration%20(surtout%20le%20lexique).

References

1. Berman, Antoine (1995), For a critique of translations: John Donne. Paris: Gallimard, 278 p. [in French].

2. Reiss, Katharina (1971), Possibilities and limits of translation criticism: Categories and criteria for an appropriate assessment of translations. Munich, Hueber, 124 p. [in German]

3. Bьhler, Karl Ludwig (1934), Language theory. The representational function of language. --Jena, 502 p. [in German].

4. French for specific objectives. Wikipedia: The Free Encyclopedia. Retrieved from https://fr.wikipedia.org/wiki/Fran%C3%A7ais_sur_objectifs_sp%C3%A9cifiques#:~:text= Le%20fran%C3%A7ais%20sur%20objectifs%20sp%C3%A9cifiques,restauration%20(surtout% 20le%20lexique) [in French].

Размещено на Allbest.ru