Реалізація лексико-семантичного рівня імператива в публіцистичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація лексико-семантичного рівня імператива в публіцистичному дискурсі

Вступ

мовний лексичний імператив

Сьогодні в лінгвістиці спостерігаємо зростання інтересу до специфіки стосунків між учасниками комунікації та способів її мовного втілення. Імперативність має достатньо сильний експресивний потенціал, чим, безумовно, не може не скористатися суб'єкт у комунікативній ситуації спонукання в публіцистичному дискурсі.

Семантика імператива передбачає присутність у тексті мовних засобів зі значенням спонукання (волевиявлення), які можуть реалізувати його не лише засобом категоричних і некатегоричних лексичних засобів імператива.

Виклад основного матеріалу

Продовжували вивчати теоретичні аспекти семантико-прагматичного аналізу висловлень зі значенням спонукання до дозволу в річищі семантики й типології імператива Л. Бірюлін, В. Храковський та А. Володін [1; 2; 3]. Дослідниці спонукальної модальності С. Мясоєдова, С. Шабат-Савка, О. Нарушевич-Васильєва та Л. Фоміна, описуючи спонукальний мовленнєвий акт дозволу, розглянули його зв'язок із запитом співрозмовника [4; 5; 6; 7]. Н. Войцехівська проаналізувала засоби зв'язку між репліками в діалогічних єдностях зі значенням згоди-дозволу [8]. Класифікаційні ознаки та мовні засоби вираження прохання розглядалися у роботах М. Гринишина, А. Дедухно, М. Телеки та В. Шинкарук [9; 10; 11].

Оскільки публіцистика є сферою масової комунікації, цим зумовлене те, що публіцистичний стиль має дуже значний діапазон поширення. З огляду на призначення публіцистичного стилю - формування громадської думки - визначальною рисою є вдале поєднання логізації викладу з емоційно-експресивним забарвленням та вольовою установкою автора щодо слухача [36, с. 331]. Адже публіцистика мусить бути одночасно й впливовою, та інформативною. У цьому велика роль відведена імперативу, адже він одночасно інформує, повідомляє про подію слухачу, а водночас «виражає волевиявлення мовця, яке залежно від конкретної ситуації набуває модальних відтінків наказу, команди, заклику, побажання, прохання, застереження тощо» [36, с. 373].

Однак цілісного дослідження лексичних виявів імператива в жанрах публіцистики відсутнє, тому метою статті є аналіз його структурно-семантичних та комунікативно- прагматичних характеристик лексичних засобів їхнього вираження. Реалізація мати передбачає розв'язання таких завдань: з'ясувати суть та аспекти дослідження імператива, описати його ознаки, визначити особливості функціювання лексичних засобів реалізації імператива в публіцистичному дискурсі.

Матеріалом для дослідження послугували дібрані переважно методом наскрізного виписування імперативних одиниць, зокрема було проаналізовано їх лексичний рівень, зафіксованих у публіцистиці останніх років, інтернет-виданнях.

Отже, нами з'ясовано, що волевиявлення мовця може бути реалізовано й неморфологічними (лексичними) засобами. До таких засобів належать, зокрема, дієслова з різними модальними значеннями на зразок попросити, запропонувати, порадити, благати, вмовляти, доручити вимагати, наказати, попередити, хотіти тощо. У репрезентації значення імперативності в таких випадках основний (семантичний) зміст зазвичай реалізований інфінітивом.

Лексичні засоби можуть репрезентувати різні відтінки спонукання.

Наказ

Наказую ПАТ «Євраз Суха Балка» припинити всі види цільових робіт, які пов'язані з використанням надр і проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт (Цензор.пей - 03.08.2017); Над каютою з палуби було чути стурбовані голоси, швидкі кроки кількох людей, а тоді голосний наказ скинути рятувального круга і одразу ж - плюскіт води (Українська правда. - 22.10.2013).

Таке значення може бути ускладнене і посилене семантикою повинності, напр.: Із зазначених ознак випливають вимоги до кандидатів на посаду мирового судді, згідно з якими, зокрема, він повинен бути громадянином України з вищою юридичною освітою та досвідом юридичної діяльності (Дзеркало тижня. - 03.07.2009).

Дозвіл, повинність

Але бізнес повинен допомогти розвинути молоді таланти, виплачуючи належні гонорари, відтак виробники отримали б якісні промислові взірці, а майстри - умови для творчості (Дзеркало тижня. - 07.06.2013); А якщо буде встановлено провину за майстром, то він зобов'язаний, за ухвалою майстрів, внести в касу цеху 3 гульдени штрафу, а його учневі цех повинен виділити для навчання іншого

- Доручення

Здоров'я - наш пріоритет, а дитяче здоров'я - тим більше, я доручаю Павлу Розенку створити робочу групу, щоб ми розпочали масштабну програму лікування дітей - якщо ми володіємо технологіями - то лікуватимемо тут, якщо ні - нехай це буде закордоном, їх треба рятувати», - заявив Гройсман (Depo.ua. - 14.07.2017); Кабміну Віктор Янукович заявив:

«Доручаю уряду поступово впровадити європейський підхід референції цін до державного регулювання цін на ліки» (Дзеркало тижня. - 07.06.2013).

Благання

Але Діана била його навіть тоді, коли він благав про прощення (Сьогодні. - 26.05.2017); В Україні людина повинна повзти на колінах в банк і благати НБУ, щоб їй дозволили її ж кошти перевести в Європу (Цензор.пеї. - 20.06.2017); У перших лавах на барикади кинули строковиків внутрішніх військ, що їх мали використати як гарматне м'ясо. Але після кривавого протистояння на Грушевського до Києва почали з'їжджатися матері солдатів і благати їх берегти себе, нікуди не лізти тощо (Дзеркало тижня. - 11.12. 2009).

Значення благання реалізоване вживанням вставних слів, конструкцій на зразок заради всього святого, заради бога тощо: Заради дітей, власне, митці і створювали ці антивірусні полотна протягом кількох годин (Дзеркало тижня. - 11.12.2009); Зокрема СПУ, де, мовляв, одна пішла, а 320 прийшло, - заради Бога (Дзеркало тижня. - 11.12 2009).

Пропозиція

Треба запросити до спільного управління країною саме тих, справжніх, яким режим ламає спини на мітингах та розбиває обличчя на площах і в лісах, тягає на допити в СБУ, кидає в тюремні бокси, забирає теле - й радіочастоти, влаштовує «маски- шоу» в офісах та стріляє в спину (Дзеркало тижня. - 11.12 2009); Його треба негайно переглянути й запросити всі опозиційні партії до участі у висуванні кандидатів в одномандатному окрузі, навіть в тому разі, якщо ці партії не мають шансів подолати прохідний бар'єр до Верховної Ради (Дзеркало тижня. - 11.12.2009); Він п'яний! Треба запросити [ в значенні «запросіть»] лікаря для огляду (Українська правда. - 22.07.2014); Я пропоную [у значенні «отримайте»] вам посаду у виконавчій владі - наведіть порядок на будь-якій із ділянок (Дзеркало тижня. - 11.12 2009).

Речення може бути ускладнене семантикою повинності: Пропоную [в значенні «треба / слід покарати»] покарання за керування в нетверезому стані - позбаляти водіїв права на керування автомобілем на завжди (Українська правда. - 07.08.2017); Я пропоную найсуворіше покарання [в значенні «треба / слід покарати»] - виключення з партії (Солідарність. - травень 2016).

Значення повиннісної модальності може бути ускладнене значенням дозволу: Можеш щось їм купити [= купи їм / треба купити], а чеки потім просто додаси до справи (Дзеркало тижня. - 07.06.2013); Польська історія з міністром внутрішніх справ засвідчила: у Польщі ти можеш скільки завгодно критикувати уряд, але якщо ти насправді не причетний до корупційних справ, можеш спати спокійно (Українська правда. - 13.01.2011).

- Порада

Поради найбільш поширені серед некатегоричних спонукальних мовленнєвих актів, що вживаються у науково- академічному та публіцистичному дискурсах. Такі висловлення спонукають адресата до дії, підказують можливі рішення проблеми, спрямовують на правильну думку або вчинок, переконують, а інколи й застерігають чи попереджають. Отже, порада - це пропозиція-спонукання до дії, яка з погляду мовця є доцільною та корисною для адресата [ 20, с. 14]. Наприклад, Я вам щиро раджу сказати це й своєму лідерові (Дзеркало тижня. - 07.06.2013); Досить критикувати і нічого не змінювати, час просто добре виконувати свою роботу!» - допоможемо пані Олі втілити її принципи у життя? (Високий замок. - 31.05.2011); Віце-президенте, я бачу, ви йдете, але сподіваюся, ви послухаєте нас ще кілька хвилин [=послухайте нашої поради]. Майку Пенсе, ми раді вітати вас тут. Ми - американці різного походження, які стривожені і стурбовані тим, що ваша нова адміністрація не буде захищати нас, нашу планету, наших дітей, наших батьків», - сказав актор (Голос України. - 23.12.2016).

У таких випадках мовець представляє пропоноване як один із кращих (доцільних) варіантів виходу із ситуації, що склалася. Цілком погоджуємося з думкою М. Кулібаби про те, що Порада є комунікативним актом, активно вживаним в українському метеорологічному дискурсі. Її формулюють за допомогою кількох продуктивних синтаксичних конструкцій. До їхнього складу входять мовні одиниці, що слугують маркерами, які акцентують увагу слухачів/ читачів і спонукають їх скористатися порадами фахівця [23, https://www.researchgate.net/publication/340303722_PORADA_AK_SUGESTIVNIJ_SKLADNIK_UKRAINSKOGO_METEODISKURSU].

- Попередження

Я всіх попереджаю, до всіх буде вжито заходів, для мене немає різниці, яка це буде політична сила (Високий замок. - 20.10.2010); Краще, якщо людина не поїде за кордон, знайшовши роботу в Україні, ніж потім ми будемо з ризиком не тільки для цього моряка, а й для працівників компетентних органів, посольств і консульств, із величезними бюджетними витратами витягувати його з біди (Дзеркало тижня. - 11.12.2009); Дякую Вам за підтримку, але зараз на мене не розраховуйте (Zaxid.net. - 21.02.2015).

Таблиця 1. Реалізація лексико-семантичного рівня імператива в публіцистичному стилі

Аналізуючи сказане вище, можемо зазначити, що ядерними серед категоричних типів мовленнєвого акту імператива є - наказ, а серед некатегоричних МА - порада. Периферійними категоричним типом мовленнєвого акта імператива є доручення, а серед некатегоричних МА - благання.

Висновки

Отже, нами встановлено, що лексичні засоби вираження імперативної семантики можуть уживатися паралельно з формами наказового способу. Вони допомагають автору публіцистичних текстів розставити правильні акценти, привернути увагу та змусити зосередитися над прочитаним, зробити певні висновки. Імператив є основним засобом вираження волевиявлення в українській мові, виражає не процес, не дію, а волю мовця, його наказ або прохання про те, щоб була виконана чи завершена дія. У роботі було розкрито лексичні засоби вираження спонукальної семантики, описано відтінки значення категоричності та некатегоричності імператива. Подальше дослідження аналізованої проблеми може бути зосереджене на вивченні мовленнєвих актів у офіційно-діловому стилі в зіставному аспекті.

Список використаних джерел

1. Андреева И.С. Повелительное наклонение и контекст при выражении побуждения в современном русском языке: автореф. дисс. ... д-ра филол. наук: 10.02.01. Ленинград, 1971. 18 с.

2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва: УРСС: Едиториал УРСС, 2004. 571 с.

3. Баган М. Функціональні параметри лексико-граматичного заперечення в сучасній українській мові. Українська мова. 2010. (3). С. 11-19.

4. Баліцька М. Лінгвокраїнознавчий потенціал жанру мовлення прохання в українських народних казках/ Теорія і практика викладання української мови як іноземної. Львів: ЛНУ, 2006. (4). 2009. С. 112-118.

5. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підруч. Київ: Академія, 2004. 344 с.

6. Беляева Е.И. Грамматика и прагматика побуждения: английский язик. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1992. 168 с.

7. Бирюлин Л.А. Семантика и прагматика русского імператива. Helsinki: Slavica Helsingiensia, 1994. 230 с.

8. Бортун К.О. Структурно-семантичні типи та функції імперативних висловлень у публіцистичному і офіційно-діловому стилях: дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Вінниця, 2018. 214 с.

9. Васильченко О.М., Жебчук І.В. Прихильність та прохання як засоби психологічного впливу в управлінській діяльності керівника закладу загальної середньої освіти. Психологічний часопис. 2019. 5(11). С. 297-308.

10. Войцехівська Н.К. Засоби зв'язку між репліками в діалогічних єдностях зі значенням згоди-дозволу. Вісник Черкаського університету. (116). Черкаси: Черкаський нац. ун-т ім. Б.М. Хмельницького, 2007. С. 150-156.

11. Волощенко Є.І. Мовленнєвий жанр «прохання» в епістолярному тексті. Студентські наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». (13). 2020. С. 19-23.

12. Гавриш М.М. Мовленнєвий акт застереження: соціолінгвістичний аспект. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2015. (9). С. 33-38.

13. Гавриш М.М. Статусно фіксований мовленнєвий акт прохання (на матеріалі художньої прози Івана Франка). Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2012. (5). С. 34-42.

14. Гринишин М.М. Статусно фіксований мовленнєвий акт прохання (на матеріалі художньої прози Івана Франка). Наукові праці: Науково-методичний журнал. 98. (85). Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. С. 9-13.

15. Гродський І.Я. Мовні засоби вираження прохання в англійських лицарських романах XII-XV ст. Studia Philologica. 2014. (3). https://studiap. kubg. edu.ua/index.php/journal/article/view/88.

16. Дедухно А.В. Комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні характеристики перформативного акту прохання. Філологічні студії. (6). Кривий Ріг, 2011. С. 145-152.

17. Дрінко Г.Г. Зіставний аналіз мовленнєвого акту «команда» в англійській та українській мовах. Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2009. (45). С. 70-74.

18. Ільченко О.М., Шпенюк І.Є. Стереотипове заперечення в американському науково-академічному дискурсі: культурна специфіка. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. (811). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. (55). С. 12-16.

19. Казимова Э.А. Персональность в дискурсе побуждения: дисс. канд. филол. наук: 10.02.02. Махачкала, 2004. 178 c.

20. Киселева Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. Ленинград: ЛГУ, 1978. 160 с.

21. Кузенна Н.М. Мовленнєвий акт «прохання» в сучасній англомовній лінгвокультурі. Нова філологія. 2012. (54). С. 45 48.

22. Кулібаба М.О. Порада як сугестивний складник українського метеодискурсу. World Science. 2020. https://www.researchgate.net/publication/340303722_PORADA_AK_SUGESTIVNIJ_SKLADNIK_UKRAINSKOGO_METEODISKURSU.

23. Ларина Т.В. Категория вежливости и стиль коммуникации: сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций. Москва: Языки славянских культур, 2009. 512 с.

24. Максим'юк Н.В. Комунікативні акти відмови: гендерний аспект. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2011. (28). С. 255 259.

25. Матусевич Л.М. Структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні характеристики мовленнєвого акту прохання про дозвіл. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2015. (56). С. 189-192.

26. Мельничук О., Сілевич Л. Особливості засобів вираження прохання в художніх творах Ольги Кобилянської. Науковий вісник Чернівецького національного університету. Слов'янська філологія. 2011. (545-546). - С. 267-271.

27. Мясоєдова С.В. Категорія спонукання і її вираження в непрямих висловленнях сучасної української мови: дис. ... канд. філол. наук. 10.02.01. Харків, 2001. 178 с.

28. Нарушевич-Васильєва О.В. Категорія спонукальності у прагмастилістичному аспект: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Одеса, 2002. 176 с.

29. Натанзон Е.А. Побудительные предложения в современном английском языке. Дис канд. филол. наук. Москва, 1955. 204 с.

30. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ: Видавничий центр «Київський ун-т», 1999. 307 с.

31. Прокопчук А.А. Текст и предложение. Вестник Харьковского государственного ун-та. Харьков: Основа, 1992. (372). С. 77-83.

32. Радевич-Винницький Я.К. Етикет і культура спілкування. Київ: Знання, 2006. 291 с.

33. Саранцацрал Ц. Речевые акты побуждения, их типы и способы выражения в русском языке: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. филол. наук: спец. 10.02.01. Москва, 1993. 40 с.

34. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2011. 844 с.

35. Сучасна українська літературна мова /за ред. А.П. Грищенка. Київ: Вища шк., 2002. 439 с.

36. Телеки М.М. Вираження семантики заборони в писемній комунікації. Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство. 2014. (2). С. 198-205.

37. Телеки М.М., Шинкарук В.Д. Соціальні категорії модусу в текстах епістолярного жанру. Киев: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2007. 176 с.

38. Филатова Е.А. Побудительные высказывания как речевые акты в современном русском языке: дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. Москва, 1997. 253 с.

39. Фоміна Л.В. Комунікативна організація безсполучникового складного речення спонукального типу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2000. 19 с.

40. Формановская Н.И. Прагматика побуждения и логика язика. Русский язык за рубежом. 1994. (5-6). С. 34-40.

41. Храковский В.С. Семантика и типология императива. Русский императив. Ленинград: Наука, 1986. 272 с.

42. Церенчимедийн С. Речевые акты побуждения, их типы и способы выражения в русском языке: дисс. д-ра филол. наук: 10.02.01. Москва, 1993. 246 с.

43. Шабат-Савка С.Т. Функційно-змістовий діапазон і засоби вербалізації інтенцій сугестивного спонукання.

44. Шатілова О.С. Способи мовленнєвого впливу в аспекті реалізації текстових категорій. Вісник ДонНУ. (1-2). С. 316-318.

Размещено на Allbest.ru