Структурні характеристики мовленнєвих актів оцінки та способи їх реалізації в сучасному англомовному дискурсі

STRUCTURAL CHARACTERISTICS OF EVALUATIVE SPEECH ACTS AND METHODS OF THEIR REALIZATION IN MODERN ENGLISH DISCOURSE

The article studies the structural nature of evaluative speech acts, the peculiarities of their implementation in modern English discourse are shown on the examples given in the modern English and Ukrainian languages.

In linguistics, a speech act is interpreted as “a purposeful speech action that takes place in accordance with the principles and rules of speech behavior considered within the limits of a pragmatic situation". A speech act is considered an integral component of the realization of the communicative process.

The founder of the speech acts theory is considered to be J. Austin, the philosopher, who in 1955, within the framework of the James course at Harvard University, began to highlight this problem. Austin's ideas were further studied by analytical philosophers, logicians and pragmatists J. Searle, P. Strosson, G. Grice, J. Leach, linguists A. Vezhbytska, M. Nikitin, and others.

The structural components of the act are locution, illocution, perlocution. Each component performs a certain phonetic, grammatical and lexical function, makes the act complete which helps the communicative process to be carried out.

Evaluative speech acts are considered as a type of statement that predicts the evaluative attitude of communicators to the state of affairs in the process of communication. We are dealing with the acts carried out by the speaker in order to demonstrate his positive or negative attitude towards the addressee or other object of assessment.

Evaluative speech acts of a negative nature are mostly expressed through blame, judgement, reproach, reprimand, insult, irony, mockery, while positive attitudes are conveyed through expressions of praise and compliment.

According to the classification of J. Austin there are five classes of verbs: assertive, directive, commissive, expressive acts and declarations. They are all characterized by a certain semantic meaning. Our research analyzes the classification made up by J. Searle who identifiedfive main types of illocutionary acts: representative (assertive), directive, commissive, expressive acts and declarations which carry a certain semantic load.

In our research we demonstrate the peculiarities of the implementation of the evaluative speech acts in modern communicative process in the examples presented by the modern English and Ukrainian languages. Such speech acts are believed to make up the basis of the communicative process.

The knowledge of the structural and semantic features of the speech acts of evaluation and the competent usage of these acts in communication contribute to the successful achievement of the desired communicative goal.

Using evaluative speech acts to convey a subjective attitude to the state of affairs contributes to the successful communication of communicators, leads to understanding and achievement of the desired communicative goal.

Key words: evaluative speech act, discourse, communicative aim.

Постановка проблеми

Питання вивчення мови, природи мовленнєвого спілкування, роль мовленнєвого акту у здійсненні комунікативного процесу викликає дедалі більший інтерес для дослідження в рамках сучасних лінгвістичних спрямувань як серед вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів.

Спілкування людей відбувається в межах комунікативного акту, складовими якого є особистості учасників комунікації (адресанта й адресата) як носіїв соціальних ролей, психічних, психологічних та інших рис тощо. Тобто комунікативний акт - це узагальнена схема, певна структура, у межах якої можна розглядати будь-яке спілкування (Бацевич, 2004: 169).

Важливість та необхідність вивчення мовної комунікації загалом та аналіз способів впливу на людину за допомогою слова зокрема набуває дедалі більшої актуальності у сучасній науці. Дослідження показують, що успішність комунікативної взаємодії з дотриманням норм і правил комунікативної поведінки учасників інтеракції у різних умовах спілкування визначається певними факторами, зокрема знанням лінгвістичного рівня мови, рівнем володіння правилами мовлення певної мовної спільноти. Культура, соціальні відносини та моральні цінності особистостей визначають сутність комунікативної поведінки та вибір засобів спілкування.

На сучасному етапі розвитку комунікативно зорієнтованої лінгвістики вагомим для дослідження залишається питання мовленнєвого акту (далі - МА) та його роль у здійсненні успішного спілкування. Адже саме МА перетворює мовне висловлення в носія комунікативного смислу (Бацевич, 2005: 186).

З вище зазначеного ствердження витікає актуальність нашого дослідження МА як основного засобу реалізації спілкування, в якому комуніканти досягають чи не досягають бажаної комунікативної мети. Комунікація між людьми відбувається у межах комунікативного акту, складовими якого є особистості учасників комунікації (адресанта і адресата) як носіїв соціальних ролей, психічних властивостей, психологічних якостей, духовних, естетичних тощо ідеалів, когнітивних особливостей; конститутивні елементи спілкування; повідомлення, яке поєднує комунікантів тощо (Бацевич, 2005: 186).

Аналіз досліджень

Звертаючись до історії, варто зазначити, що засновником теорії МА вважають філософа Дж. Остіна, який вперше висвітлює дане питання у 1955 р., у межах Джеймсівського курсу, Гарвардського університету. У 1962 р. його погляди знайшли своє втілення у посмертно виданій книзі «Слово як дія». Надалі ідеї Остіна розвивали філософи-аналітики, логіки та прагматики Дж. Серль, П. Строссон, Г Грайс, Дж. Ліч, лінгвісти А. Вежбицька, М. Нікітін та ін. (Бацевич, 2005: 187).

В лінгвістиці МА трактується як «цілеспрямована мовленнєва дія, яка відбувається відповідно до принципів і правил мовленнєвої поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації» (Бацевич, 2005: 187). МА завжди співвіднесені з особою мовця і є складовою комунікативного акту поряд з актом адитивним (тобто комунікативною дією слухача) і комунікативною ситуацією (Вікіпедія, Електронний ресурс).

Варто зазначити, що основними рисами МА є інтенціональність, цілеспрямованість і конвенціальність. Інтенціональність (лат. intentio - намір, прагнення) - властивість свідомості бути спрямованою на деякий об'єкт. Одне з основоположних понять філософії феноменологізму, започаткованої Едмундом Гуссерлем, а також сучасної аналітичної філософії свідомості (Вікіпедія, Електронний ресурс).

Інтенціональність визначає властивість свідомості і мови, яка ґрунтується на тому, що свідомість є завжди усвідомленням чогось, вона спрямована на предмети, що перебувають поза свідомістю, але розуміє їх згідно з власною природою і притаманними їй правилами функціонування.

Цілеспрямованість МА передбачає втілення у висловлюванні певної інтенції, певної комунікативної мети, що надає виразу конкретної семантичної спрямованості. Конвенціальність передбачає наслідки впливу смислового акту на конкретного адресата чи аудиторію.

Метою нашого дослідження є оцінні МА, аналіз їхніх структурних характеристик та особливостей їх вживання в сучасному англомовному дискурсі. Отже, звідси і основне завдання дослідження - проаналізувати структурну природу МА оцінки та на прикладах сучасною англійською та українською мовами показати особливості їх реалізації в процесі комунікації.

Предметом дослідження є оцінні МА. Аналіз проводитимемо на матеріалі сучасної англійської та української мови.

Виклад основного матеріалу

У сучасному мовознавстві простежується стійкий інтерес до вивчення категорії оцінка, що засвідчує важливість цього багатоаспектного явища. Оцінка - універсальна понятійна категорія. У дослідженнях, пов'язаних з лінгвістичними оцінками, приділяють постійну увагу вивченню крупних мовленнєвих одиниць, зокрема оцінного дискурсу. Водночас, дослідження лексичних оцінних одиниць в межах системно-структурної парадигми, з урахуванням досягнень когнітивного підходу, дає можливість об'єднати на єдиній концептуальній основі мовні та позамовні знання (Чемеринська, 2012: 99). В нашому дослідженні зосередимося на аналізі МА оцінки, висловлювання, що передбачають оцінкове ставлення комунікантів до стану речей у процесі спілкування. Оцінка - це модальна категорія, де модальність нам бачиться як категорія, що відображає ставлення мовця до дійсності (Гуменюк, 1998: 75).

Тобто, мова йде про мовленнєві дії, які здійснюються мовцем з метою продемонструвати своє позитивне чи негативне ставлення до адресата чи іншого об'єкта оцінки.

МА оцінки негативного характеру здебільшого передаються такими формами оцінних висловлювань як обвинувачення, осуд, докір, догана, образа, іронія, насмішка (blame, judgement, reproach, reprimand, insult, irony, mockery), в той час як позитивне ставлення передається за допомогою висловлювань похвали та компліменту (praise and compliment).

Варто також зазначити, що попри семантичне навантаження даних МА, вони також характеризуються певною структурною природою. Опираючись на дослідження Дж. Остіна ми виділяємо локуцію, іллокуцію та перлокуцію в межах структурної природи актів:

• Локуція (англ. locution - мовний зворот) (локутивний акт) - побудова фонетично і граматично правильного висловлювання певної мови з певним смислом і референцією. Іншими словами, це акт «говоріння», вимовляння.

• Іллокуція (il - префікс, який має посилювальне значення, і анг. locution - мовний зворот) (іллокутивний акт) - втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості.

• Перлокуція (лат. per префікс, який має посилювальне значення, і анг. locution - мовний зворот) (перлокутивний акт) - наслідки впливу іллокутивного акту на конкретного адресата чи аудиторію (Вікіпедія, Електронний ресурс).

Виходячи з аналізу структури МА, можна стверджувати, що кожен акт має чітку побудову (висловлювання повинно бути фонетично та граматично вірно сформованим), несе в собі певне семантичне навантаження, що сприяє здійсненню комунікативної мети, адже є конкретний зміст та спрямований впливати на дії комуні кантів, що приймають участь у дискурсі.

Враховуючи структурні ознаки та семантичний характер МА оцінки, у нашому дослідженні, на прикладах сучасною англійською мовою спробуємо показати особливості вживання таких актів в процесі комунікації.

Згідно класифікації МА Дж. Остіна розмежовують дієслова п'яти класів: вердиктиви, екзерситиви, комісиви, бехабітиви, експозитиви. У нашій розвідці ми зупинимося на аналізі класифікації Дж. Серля, який виділив п'ять основних типів іллокутивних актів: репрезентативи (ассертиви), директиви, комісиви, експресиви, декларації.

• Репрезентативи, або асертиви. Такий тип МА зобов'язує мовця нести відповідальність за істинність висловлювання. Наприклад:

London is the capital of Great Britain (Лондон є столицею Великої Британії)

Water boils at 100 degrees Celsius (Вода закипає при 100 градусах за Цельсієм)

All men are mortal (Всі люди є смертні)

The sun rises in the East and sets in the West (Сонце сходить на сході, а сідає на Заході)

Joe Biden is the president of the USA (Джо Байден є президентом США)

Pneumonia is an infection that inflames the air sacs in one or both lungs (Пневмонія - це інфекція, яка запалює повітряні міхурці в одній або обох легенях) NATO is an alliance of countries from Europe and North America (НАТО це альянс країн Європи та Північної Америки)

Fish live in the water (Риба живе у воді)

• Директиви. Вживаються для вираження примусу адресата робити або не робити дещо. Наприклад:

Please, don't shout. The children are sleeping (Будь ласка, не шуміть. Діти сплять)

Please, pass me the bread (Будь ласка, передай мені хліб)

Be careful when driving tonight (Будь обережним за кермом)

Come in time for the gathering (Приходь вчасно на збори)

Don't cheat at the exam (Не списуйте на екзамені) Read the text (Читай текст)

Stop talking (Припини говорити)

Help me (Допоможи мені)

Don't smoke so much (Не пали так багато)

• Комісиви. Зобов'язують виконати певні дії у майбутньому або дотримуватися певної лінії поведінки. Наприклад:

I promise to perform all my duties (Я обіцяю виконувати всі свої обов'язки)

We'll come on time (Ми прибудемо вчасно)

I solemnly swear to tell the truth (Я урочисто присягаюся казати правду)

I'll finish the project on Monday (Я закінчу проєкт у понеділок)

I will never hurt you again (Я ніколи знову тебе не ображу)

I will follow all the instructions (Я дотримуватимуся усіх інструкцій)

I swear, I will do my best to stop the war (Присягаюся, я зупиню війну)

Часто комісиви несуть загальний характер:

I Pledge of Allegiance to flag (Я присягаю на вірність прапору)

We pledge our lives, our fortunes, and our sacred honor (Ми присягаємося нашим життям, нашими статками, нашою священною честю)

• Експресиви. МА, що виражають психологічний стан мовця, характеризують міру його відвертості. Сюди належать подяка, вибачення, вітання. Наприклад:

We thank you for helping (Дякуємо за допомогу мені)

I am grateful that you have supported my plan (Я вдячний, що підтримали мій план)

Thanks for giving me a lift (Дякую, що підвезли) I apologize for having forgotten about our meeting (Прошу вибачення, що забув за нашу зустріч) I am sincerely sorry for letting you down (Мені щиро прикро, що підвів Вас)

We congratulate you on the promotion (Ми вітаємо Вас з підвищенням)

Congrats on joining our team (Вітаємо, що доєдналися до нашої команди)

Welcome to our city! (Вітаємо у нашому місті!)

• Декларативи. Вживання даних актів змінює стан речей, а отже, дії є авторитетами, які їх здійснюють. Наприклад, суддя або священик при оголошенні пари чоловіком і дружиною або коли вони відпускають (гріхи чи злочини, також у випадку священиків чи суддів). Сертифікувати, інавгурувати, благословити, оголосити, охрестити - це деякі з дієслів, які вживаються в декларативних мовленнєвих актах. Вони поширені в мові права, наприклад, у «Договорі розірвано». Такі МА встановлюють відповідність між пропозиційним змістом висловлювання та реальністю. Наприклад:

I now pronounce you husband and wife (Тепер я оголошую вас чоловіком та дружиною)

This meeting is cancelled (Це засідання скасовується)

I appoint you my assistant (Назначаю тебе своїм асистентом)

Bless you good luck (Благословляю тебе на удачу)

“You won't go to a party tonight”, the parents declared («Ви не підете на вечірку увечері», - заявили батьки)

Оскільки дослідження присвячене аналізу оцінних МА та їх вживання в сучасній англійській мові, розглянемо приклади застосування таких актів у реченнях, що, у свою чергу, сприяє реалізації комунікації між співрозмовниками.

МА звинувачення (blame) передбачає висловлювання незадоволеності, осуду, непогодження з певним станом речей. Наприклад:

“It's easy to blame someone for their problems” - (легко когось звинувачувати у своїх проблемах) “I'm feeling unwell today. It's hard for me to breathe. I blame it all on this hot weather” - (Я сьогодні зле почуваюсь. Мені важко дихати. Виною всьому цьому є спекотна погода)

“If I were you, I wouldn 't blame him for saying this. You can 't know the reasons behind his actions” - (На твоєму місці я би не винуватила його у своїх словах. Ти не можеш знати причин, що ховаються за його поведінкою)

МА осуду (judgement) висловлюють осудливу оцінку, осуд. Наприклад:

1) “No one will judge you for failing. At least, you've made an effort” - (Ніхто не судитиме тебе за невдачі. Принаймні, ти зробив спробу)

2) “Then judge others as you judge yourself” - (Судіть інших так само, як судите самих себе)

3) “Teach them to love and never to judge” - (Вчіть любити, а не судити)

МА докору (reproach) виражає незадоволення певною поведінкою і передбачає висловлення докору. Наприклад:

1) “Believe me. He has something to reproach you about” - (Повір мені. Він має підстави тобі докоряти)

2) “You could have been more faithful with me. You knew, I badly needed your support then” - (Ти би могла бути чеснішою зі мною. Ти знала, я тоді дуже потребував твоєї підтримки)

3) “Mind your language. You might be politer with the people, senior to you” - (Слідкуй за словами. Міг би бути ввічливішим з людьми вищого статусу)

МА образи (insult) вживаються для вираження образи. Наприклад:

1) “In general, it is prohibited to insult someone” - (Загалом, когось ображати є заборонено)

2) “Sorry for having said that. I didn't mean to insult you or your feelings” - (Перепрошую, що таке сказав. У мене не було наміру образити тебе чи твої почуття)

3) “How foolish it is of you not to have noticed the mistake” - (Як нерозумно з твого боку не помітити помилки)

4) “You are so stupid! I wish you were never born” - (Ти такий тупий! Краще би ти ніколи не родився)

5) “He never gets anything right. He is worthless” - (В нього ніколи нічого не виходить. Він безтолковий)

6) “Shut up! No one is ever going to believe a single word of yours!” - (Зачини пельку! Ніхто не повірить жодному твоєму слову)

Розглянемо приклади вживання МА похвали та компліменту, за допомогою яких можна передати позитивне схвальне ставлення до стану речей у процесі комунікації. Похвала розглядається як позитивно-оціночний експресивний синкретичний МА, який функціонує в діалогічному спілкуванні і може бути спрямований на відсутнього адресата. Об'єктом зазвичай виступають моральні та інтелектуальні якості, зовнішність, манери та вчинки співбесідника. Комплімент теж визначається як позитивно-оціночний експресивний синкретичний МА і спрямований на характеристику зовнішності та здобутків адресата. МА похвали та компліменту зазвичай властива ступінь щирості. Наприклад:

1) “You look wonderful today! This attire suits you well!” - (Ти чудово виглядаєш. Це вбрання тобі пасує!)

2) “You helped that helpless elderly man. Good girl!” - (Ти допомогла старому немічному чоловікові. Молодчинка!)

3) “Wonderful! You've completed the project” - (Чудово! Ти закінчив проект)

4) “Fine garden you have” - said the guest” - («У Вас чудовий сад» - сказав гість)

5) “I've greeted all my friends on Christmas.” - “Well, good boy!” - («Я привітав усіх своїх друзів з Різдвом.» - « Що ж, молодець!»)

6) “You are making progress. Very good for you!” - (Ти робиш прогрес! Дуже добре!)

Компліменти здебільшого спрямовані на оцінку зовнішності, розумових здібностей чи професіоналізму особистості. Наприклад:

1) “You look great today! You have a nice smile!” - (Ти чудово сьогодні виглядаєш. У тебе прекрасна усмішка!)

2) “You are so witty” - (Ти така дотепна)

3) “How determined and brave you are!” - (Який ви все таки рішучий та хоробрий!)

4) “You made a great job ofpainting the kitchen - very professional!” - (Ви бездоганно пофарбували кухню - дуже професійно!)

5) “I think, this is the best decision that we could ever make. You are talking business, my dear!” - (Гадаю, це найкраще рішення, яке ми могли колинебудь прийняти. Ти маєш рацію, любий!)

Отже, виходячи з наведеного вище дослідження можна зробити наступні висновки. Проблема мовленнєвого спілкування посідає вагоме місце на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Невід'ємним компонентом комунікації є мовленнєві акти, що характеризуються чіткою структурою та семантичним навантаженням, і за допомогою яких відбувається комунікативний акт. МА в сучасній функціонально і комунікативно зорієнтованій лінгвістиці сприймають як мовленнєві дії, в яких утілюються соціальні, психічні, вольові, емоційні, естетичні та інші чинники духовного світу людини (Бацевич, 2011: 136-137).

У нашому дослідженні ми проаналізували структуру МА оцінки, тобто вираження позитивного чи негативного ставлення до стану речей. З'ясували, що МА оцінки негативного характеру здебільшого передаються такими формами оцінних висловлювань як обвинувачення, осуд, докір, догана, образа, іронія, насмішка (blame, judgement, reproach, reprimand, insult, irony, mockery), в той час як позитивне ставлення передається за допомогою висловлювань похвали та компліменту (praise and compliment). На прикладах англійською та українською мовами показали особливості застосування таких актів у сучасному англомовному дискурсі та їх роль у здійсненні комунікації та досягнення бажаної комунікативної мети.

Список використаних джерел

1. Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної прагматики. Підручник. К.: Видавничий центр «Академія», 2011. С. 131-137.

2. Бацевич Ф. С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: Монографія. Львів: ПАІС, 2005. 256 с.

3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник. К.: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.

4. Гуменюк Н. Г Місце оцінки в структурі мовленнєвого акту. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія: зб. наук. пр. Київ. 1998. Вип. 1. С. 75.

5. Інтенціональність: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wikiЛнтенціональність (дата звернення: 15.01.2024).

6. Мовленнєвий акт: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мовленнєвий_акт (дата звернення: 15.01.2024).

7. Чемеринська І. Я. Подяка як оцінний мовленнєвий акт. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки: зб. наук. пр. Луцьк. 2012. Вип. 6. С. 99.

References

1. Batsevych F. S. (2011). Vstup do linhvistychnoi prahmatyky. [The Introduction to the Linguistic Pragmatics]. K.: “Academy”. P. 131-137 [in Ukrainian].

2. Batsevych F. S. (2005). Linhvistychna henolohiia: problemy i perspektyvy. [Linguistic genologia: problems and prospects]. Monograph. Lviv: PAIS. 256 p. [in Ukrainian].

3. Batsevych F. S. (2009). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky. [The Principles of Communicative Linguistics]. K.: “Academy”. 344 p. [in Ukrainian].

4. Chemerynska I. Y. (2012). Podiaka yak otsinnyi movlennyevyi akt. [Gratitude as an evaluative act] Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesyi Ukrainky. Filolohichni nauky: zb. nauk. pr. - Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Volyn National University. Philological sciences: coll. of science papers, 6. 99. [in Ukrainian].

5. Humeniuk N. H. (1998). Misce otsinky v strukturi movlennievoho aktu. [The place of evaluation in the structure of the speech act] Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia Filolohiia: zb. nauk. pr. - Scientific Bulletin of Kyiv National Linguistic University. Philology series: coll. of science papers, 1. 75 [in Ukrainian].

6. Intentsionalnist [Intentionality]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Intentsionalnist (Last accessed: 15.01.2024). [in Ukrainian]

7. Movlennievyi akt [Speech act]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Movlennievyi_ akt (Last accessed: 15.01.2024). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru