Лінгвістичні та історико-географічні аспекти відображення скандинавської мовної картини світу в англомовному серіалі "The vikings"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні та історико-географічні аспекти відображення скандинавської мовної картини світу в англомовному серіалі «The Vikings»

Байтерякова Наталія Юріївна старший викладач кафедри германської філології, Байтеряков Олег Зуфарович кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та туризму, Соломонова Надія Юріївна випускниця філологічного факультету, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

У статті проаналізовано особливості виявлення специфіки відображення скандинавської мовної картини світу засобами англійської мови в серіалі «The Vikings». Вдале відтворення національної мовної картини світу сприяє відображенню автентичної історично-емоційної атмосфери в історичних художніх кінострічках та є підґрунтям їх релевантного перекладу на інші мови. До основних засобів, за допомогою яких створюється мовна картина світу в серіалі, є фразеологізми, міфологеми, образно-метафоричні слова, конотативні слова та специфічна лексика.

Лінгвістичний аналіз англомовного серіалу «The Vikings» демонструє, що змістова сторона мови зосереджувалась на основних видах діяльності скандинавів, а саме: війні, мореплаванні, полюванні та землеробстві. Для контрастності у серіалі паралельно простежуються сюжетні лінії вікінгів та давніх англійців, що яскраво підкреслює вплив релігії та міфології на національну мовну картину світу норманів. Відтворення скандинавської мовної концептуалізації світу стилістичними засобами англійської мови в серіалі «The Vikings» можна розглядати у наступних концептуальних напрямках: 1) релігія та міфологія; 2) світосприйняття, розуміння життя та моралі; 3) спосіб життя, побут, державний устрій та основі види зайнятості.

Аналіз уривків з серіалу, що характеризують релігійно-міфологічний напрямок, свідчить, що релігія та міфологія вікінгів мала великий вплив на їх світобачення та на те, як вони ставились до життя. Міфологія скандинавів дуже цікава та легко впізнавана, а тому використання різноманітних міфологічних персонажів, імен та подій, які асоціюються саме з народами Скандинавії, є одним із засобів, що широко застосовується для створення скандинавської мовної картини світу у серіалі. Напрямок «світосприйняття, розуміння життя та моралі» у серіалі свідчить, що основною темою більшості уривків є фатальність вікінгів у сприйнятті життя: розуміючи те, що смерті не уникнути, вони намагались забезпечити собі життя після смерті.

Ключові слова: мовна картина світу, концептуальний напрямок, міфологеми, світосприйняття, серіал.

Abstract

Linguistic and historical-geographical aspects of the reflection of the scandinavian language worldview in the English TV series "The Vikings"

Baiteriakova Natalia Yuriivna Senior lecturer of German Philology Department, Baiteriakov Oleh Zufarovich PhD of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Geography and Tourism, Solomonova Nadiya Yuriivna Philological Faculty graduate, Bohdan Khmelnitsky Melitopol state pedagogical university

The article analyzes the peculiarities of identifying the specifics of the reflection of the Scandinavian language worldview by means of the English language in the TV series "The Vikings". The successful reproduction of the national language worldview contributes to the reflection of the authentic historical and emotional atmosphere in historical feature films and is the basis for their relevant translation into other languages. The main tools used to create the language worldview in the series include phraseological units, mythologems, figurative and metaphorical words, connotative words and specific vocabulary.

The linguistic analysis of the English-language series "The Vikings" demonstrates that the content side of the language is focused on the main activities of the Scandinavians, namely: war, seafaring, hunting and farming. For contrast, the series traces the storylines of the Vikings and the ancient English in parallel, which clearly emphasizes the influence of religion and mythology on the national linguistic picture of the Norman world. The reproduction of the Scandinavian linguistic conceptualization of the world by stylistic means of the English language in the series "The Vikings" can be considered in the following conceptual directions: 1) religion and mythology; 2) worldview, conception of life and morality; 3) lifestyle, daily life, state system and basic types of employment.

The analysis of excerpts from the series, which characterize the religious-mythological direction, shows that the religion and mythology of the Vikings had a great influence on their worldview and life approach. Scandinavian mythology is immensely interesting and easily recognizable; therefore, the use of various mythological characters, names and events associated specifically with the peoples of Scandinavia is one of the tools widely employed to create the Scandinavian language worldview in the series. The direction of "worldview, conception of life and morality" in the series shows that the main theme of most passages is the fatality of the Vikings in their perception of life: realizing that death is unavoidable, they tried to provide afterlife.

Keywords: language worldview, conceptual direction, mythologems, world perception, series.

скандинавський мовна картина міфологема

Постановка проблеми

Розуміння специфіки відображення національної мовної картини світу важливо для перекладу і дублювання історичних художніх кінофільмів. На підставі уявлення мовної картини світу можна створити необхідну емоційну атмосферу життя певного етносу у відповідний історичний період у художньому творі. У статті зроблено спробу виявлення специфіки відображення скандинавської мовної картини світу англійською мовою в серіалі «The Vikings». Це сприятиме кращому уявленню його змісту і особливостей специфічних мовних одиниць, а також допоможе розумінню відповідного перекладу та створенню автентичної історично-емоційної атмосфери під час перегляду серіалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання взаємозв'язку мови, пізнання та культури можна вважати відносно “молодим”, адже вперше його почали розглядати лише у 18 столітті, а досліджувати - на початку 70-х років 20 століття. Основним теоретичним джерелом з цієї теми стала праця В. Гумбольдта “ Вибрані праці з мовознавства”. Він зазначав, що дух народу і внутрішня форма мови - це вираження індивідуального самобутнього світосприймання та наголошував на тому, що такі поняття як “мова”, “народ” і “культура” є нерозривними та не можуть існувати одне без одного.

Дослідженням різних аспектів мовної картини світу останнім часом займались численні дослідники, наприклад, такі як А. Бікезіна [1], В.В. Жайворонок [2], І.А. Живіцька [3], І.М. Заремська [4], О.О. Пальчикова [5], А. Посохова [6], О.О. Селіванова [7], А.Я. Середницька [8], В.Д. Ужченко [9], А. Яремчук [10] та ін. На підставі зазначених праць можна виділити дві основні функції мовної картини світу: 1) інтерпретативна, тобто завдяки неї здійснюється бачення світу; 2) регулятивна, отже вона виступає універсальним орієнтиром людської життєдіяльності.

Розглядаючи мовну картину світу можна констатувати, що вона має такі ознаки [4]:

• специфічна кваліфікація певних предметних галузей;

• наявність імен-концептів;

• специфічна комбінаторика асоціативних ознак концептів;

• нерівномірна концептуалізація фрагментів дійсності, залежно від їх значущості для певного етносу;

• специфічна орієнтація предметних галузей на певну сферу спілкування.

Аналіз численних існуючих дефініцій дозволяє зазначити, що мовна картина світу - це система уявлень про світ, які проходячи крізь людське пізнання, стають ментальними конструкціями, віддзеркаленими на всіх рівнях мовної системи, і можуть бути передані іншим членам спільноти засобами національної мови [4].

Мовна картина світу є частиною загальнонаукової та підсистемою концептуальної картини світу. Вона вміщує ті її компоненти, які співвідносяться із мовними знаками, виступає посередником і формувальним чинником спеціальних картин світу. Це пов'язано зі здатністю людиною сприймати і розуміти світ, а отже і саму себе, завдяки мові, в якій зберігається загальнолюдський і національний досвід. Саме національний досвід визначає призму, через яку людина сприймає світ і, відповідно, формує мовну картину світу.

Будь-яка мовна картина світу створюється різними способами, найвиразнішими з яких є фразеологізми, міфологеми, образно-метафоричні слова, конотативні слова та інші. Найбільше уваги дослідники приділяють специфічній лексиці (слова, до яких важко знайти аналоги в інших мовах) та фразеології.

Мета статті полягає у виявленні специфіки відображення скандинавської мовної картини світу англійською мовою в серіалі «The Vikings» як підґрунтя для створення автентичної історично-емоційної атмосфери серіалу та його дублювання на інші мови.

Виклад основного матеріалу

Джерелами для уявлення скандинавської мовної картини світу можуть бути не лише наукові праці, але й художні кінострічки. За їх допомогою сучасна молодь може у захоплюючій, не нав'язливої формі зрозуміти багато історичних, філософських, ментальних та інших аспектів життя відповідних народів, в тому числі й особливості їх мовної картини світу. Прикладом таких кінострічок може бути канадсько-ірландський серіал «The Vikings». Цей серіал було створено Майклом Хьорстом. Перший сезон вийшов у 2013 р. Всього у період з 2013 по 2020 рр. було знято шість сезонів серіалу.

Серіал «The Vikings» не можна вважати повністю історичним, він побудований на вільній інтерпретації скандинавських саг. Тут багато вимишлених героїв і персонажів, у деяких випадках не співпадають дати та послідовність подій, але, головне, що автори намагались передати історичну та ментальну атмосферу, що панувала у вікінгів. Події, що подані у серіалі, розгортаються наприкінці 8 та початку 9 століть, під час набігів вікінгів на англосаксонську Британію. Головним героєм серіалу є скандинавський конунг Рагнар Лодброк, його сини та друзі.

Лінгвістичний аналіз англомовного серіалу «The Vikings» дозволяє визначити, що змістова сторона мови зосереджувалась, в більшості випадків, саме на основних видах діяльності скандинавів, а саме: війні, мореплаванні, полюванні та землеробстві. Особливо це стає помітно при порівнянні з розумінням світу та вибором певних лексичних одиниць представниками англійської нації. Також, паралельність сюжетних ліній вікінгів та англійців, підкреслює вплив релігії та міфології на національну мовну картину світу.

На формування скандинавської картини світу значний вплив здійснили географічні чинники, які, у свою чергу, вплинули на спосіб життя скандинавських народів та, відповідно, на їх розуміння світу, що найкраще простежується в їх міфології. Взагалі, у міфології, як у дзеркалі, відображаються характер народу, цінності та антицінності. Скандинавська міфологія, якщо порівнювати її з іншими європейськими, є більш жорсткою. Проживання вікінгів у суворих природних умовах, постійна необхідність боротись за виживання сприяла тому, що їх фантазія легко населяла оточуюче середовище ворожими силами.

Відтворення скандинавської мовної концептуалізації світу стилістичними засобами англійської мови в серіалі «The Vikings» можна розглядати у наступних концептуальних напрямках:

• релігія та міфологія;

• світосприйняття, розуміння життя та моралі;

• спосіб життя, побут, державний устрій та основі види зайнятості.

Стосовно відображення у серіалі концептуального напрямку «Релігія та міфологія», слід зазначити, що поміж усіх європейських народів, скандинави найдовше залишались язичниками. Їх релігія була дуже тісно пов'язана з міфологією, яка виникла через те, що тогочасні люди, не маючи достатніх знань, намагались як могли пояснити явища, що відбувались навколо них. Язичництво як релігія дуже відрізнялось від християнства хоча б тим, що пантеон богів вікінгів складався з великої кількості божеств [11]. Саме тому у серіалі нормани ніколи не звертаються до вищих сил як God, вони використовують або множинну форму gods, або ім'я саме того бога, до якого звертаються. Наприклад: “I swear to the gods and everything that is sacred”

Говорячи про релігію вікінгів важливо пам'ятати, що ми говоримо про 8-11 століття. У ті часи люди ще не мали достатніх знань, щоб пояснити усе, що відбувалось навколо них, а тому намагались робити це доступними їм способами. Нормани наділяли усе непояснюване магічними властивостями чи силами. Вони вважали, що за все відповідають саме боги, які живуть в іншому світі та спостерігають за ними. Наприклад: “Your deformity means that the gods favor you especially. Because that's the true sign.”

Центром життя вікінгів був відокремлений сільський двір, а тому і весь їх Всесвіт моделювався у вигляді системи садиб. Таким чином люди жили у Мідгарді (Midgard), що перекладався як «серединна земля», а боги - у Асгарді (Asgard) - “Огорожа асів”. Нормани вірили в те, що боги за ними спостерігали та інколи навіть допомагали. Верховний бог Одін, бог війни та мистецтва, відповідно до вірувань, мав двох воронів, які й були “вухами” та “очима” всеотця [11; 12]. У серіалі це подається наступним чином: “I always fear that thought may fail to wing his way home. But my fear for memory is greater”.

Нормани ніколи не ідеалізували свої вищі сили, адже вони вірили, що боги дуже схожі на людей. Доказом цьому може слугувати той факт, що, у порівнянні з християнством, де Бог є безсмертним, скандинавський пантеон богів неодмінно загине під час великої битви Рагнарек, для того щоб почався новий виток життя, адже життя в їх уявленні - циклічне [13]. Відображенням цього є уривок з серіалу: “For war is coming and it will be like Ragnarok. Ivar will be like the wolf Fenrir, and flames will dance in his eyes. And he will try to tear the sky apart!”

Напочатку речення “For war is coming and it will be like Ragnarok.” Війна порівнюється з Рагнареком. Це може означати, що війна буде неминучою, як і сам Рагнарек (перекладається і як “загибель”, і як “доля богів”), а також трагічний характер цієї війни. Цей “кінець світу” можна охарактеризувати як своєрідний “фазовий перехід” від однієї цивіліза- ційної стадії до іншої. Світу судилось загинути не тому що боги порушують власні клятви, а лише тому що така доля. Рагнарек - кінець світу, в якому гинуть боги, люди і все живе [13].

“Ivar will be like the wolf Fenrir, and flames will dance in his eyes. And he will try to tear the sky apart!” говорить про те, що Айвар буде як живе чудовисько-вовк Фенрір, який під час “загибелі богів” звільниться з свого ув'язнення та проковтне Одіна. Тобто таке порівняння наводить на думку, що дії Айвара будуть мати дуже трагічні наслідки, але якщо цьому судилось статись, то так і буде.

У серіалі зображуються дві сюжетні лінії: вікінги-язичники та англійці-християни. Як відомо з історії, у той час, коли скандинави почали свої набіги, на території сучасної Англії вже було запроваджено християнство. Наявність двох сюжетних ліній, які є досить контрастними та протилежними одна одній, допомагає краще зрозуміти особливості язичництва в уявленні вікінгів, що досягається саме цим протиставленням цих двох культур і народів. Підтвердженням цього може бути наступний уривок з серіалу: 'You call me a heathen, but to me, I'm godly. I live by the gods. - There is only one god! - But I have seen other gods. I have seen Odin, the AllFather, with my own eyes. - They are the devil's work. He conjures up demons and fallen angels to beguile us and lead us into evil. - What is evil, hmm? - The slaughter of the innocent. - You slaughter when it suits you. - He who chooses to be heathen is not innocent! But I could show you the ways of god. I could bring you to salvation and eternal life. - Do you know who I am? - Of course. You are Ivar, son of Ragnar Lothbrok. And many there are who fear you.'

Християни-англійці часто звертались до норманів як “язичники”. Синонім слова heathen в англійській мові це uncivilized, тобто вони вважали їх менш розвинутою нацією через їх вірування: “- You call me a heathen, but to me, I'm godly. I live by the gods. - There is only one god!”

Король Едгар після введення християнства в Англії в якості єдиної офіційної релігії видав наказ проте, що кожен священик повинен ревно проповідувати християнство, повністю викорінювати язичництво, забороняти здійснення обрядів і поклоніння ідолам тощо. Перегорнувши цю сторінку в своїй історії, Англія стала християнською державою. Через це вони вважали, що вікінги були безбожними варварами, але назвати їх безбожними було б неправильним, адже вони мали своїх богів яким вони служили - “...tome, I'm godly. I live by the gods”. “- But I have seen other gods. I have seen Odin, the All-Father, with my own eyes. - They are the devil's work. He conjures up demons and fallen angels to beguile us and lead us into evil. ” - тут чітко промальовується контраст між християнськими і язичницькими уявленнями, адже для християн Бог - це неосяжний дух, а для язичників - боги схожі на людей та іноді навіть з'являються серед них. Що стосується моральності обох сторін, то не дивлячись на релігії, вони обидва шли на масові вбивства задля високої мети: “- What is evil, hmm? - The slaughter of the innocent. - You slaughter when it suits you. - He who chooses to be heathen is not innocent! ” - але вікінги цього й не заперечували.

На підставі наведених уривків з серіалу, можна зробити наступний висновок: релігія та міфологія вікінгів мала великий вплив на їх світобачення та на те, як вони ставились до життя. Міфологія скандинавів дуже цікава та легко впізнавана, а тому використання різноманітних міфологічних персонажів, імен та подій, які асоціюються саме з народами Скандинавії, є одним із засобів, що широко застосовується для створення скандинавської мовної картини світу у англомовному серіалі.

Доволі багато уваги у серіалі «The Vikings» приділено такому концептуальному напрямку як «Світосприйняття, розуміння життя та моралі». Роздивляючись цей напрямок слід зазначити, що вікінги були фаталістами, але не варто плутати це з пасивністю. Вони вірили в те, що у кожного є своє призначення, яке для них обрали боги. Світ, в якому жили стародавні скандинави, не передбачав прагнення до будь- якої високої мети, адже якщо людей і створили боги, то зробили вони це виключно заради своєї власної вигоди: щоб було кому приносити їм жертви, а тому якщо людське життя в їхньому світі могло й мати якийсь сенс, то лише той, яким наділить його сама людина, зробивши щось, за що її будуть пам'ятати [13].

“My fate is too urgent ”

Вікінги, як і більшість народів того часу, вірили у неминучість долі, яку вирішували боги та такі істоти як “норни”. Відповідно до легенд, норни - це богині долі, які живуть під корінням Іґґдрасілля (“Світове дерево”) та визначають долю людини при її народженні. Але не лише норни визначали долю людини. Одін мав богинь-помічниць, валькірій, які також мали великий вплив на життя людини - саме вони вирішували, хто з загиблих у битві потрапить у Вальгаллу, а хто - в Хель [11]. Таким чином, речення “My fate is too urgent” демонструє сприйняття вікінгами часу та долі: життя може завершитись дуже швидко, особливо з таким стилем життя як у вікінгів, а тому треба встигнути досягти таких висот, щоб про тебе говорили після смерті, та щоб валькірії забрали до Вальгалли.

“-You are sure? I don't understand why you want to split with me. We 're brothers. We belong together.”

Братські стосунки у житті скандинавів мали велике значення. Братами могли бути не лише сини одного батька, а й юнаки, які виросли разом, або воїни, які довели у битвах, що на них можна покластись та їм можна довіряти. Вони часто здійснювали обряд побратимства та називались побратимами. Побратими давали клятву вірності навік. Вони обіцяли один одному завжди прийти на допомогу і захистити названого брата в бою і мирному житті. Після закінчення ратної праці, вони завжди намагалися жити по сусідству, всіляко допомагаючи один одному. Наприклад, у наступному уривку з серіалу відчувається здивування:

“I don't understand why you want to split with me. We're brothers. We belong together. ”

“Good luck! Safe return! Gods be with you!”, “How lucky we are the gods gave us this opportunity.”

Жорстоку силу вікінгі застосовували не лише на території інших країн, але і на своїй батьківщині. Помсти та кроваві розбірки були дуже типовими для людей тієї епохи, до того ж, ці помсти могли бути дуже витонченими. Одним із життєвих правил норманів було: сила проти сили, удар за удар. У суспільстві вікінгів індивідуальна помста ставала родинною, а тому могла тривати протягом декількох століть. Про це говорить такий уривок з серіалу:

“I want revenge because she killed my beautiful mother. ”, “She killed my mother. Of course, I'm going to kill her. ”

Звичайним явищем в ті часи була кривава помста. Дуже часто вбивали самого вбивцю чи його найшановнішого родича, адже кров могла змити лише кров. Якщо тогочасний скандинав не помстився за вбитого, то його чекала вічна ганьба. Існувало також правило, що сини не могли зібрати “поминки” доки вони не помстились за батька [13].

Ніхто з вікінгів не був впевнений в тому, що вони повернуться живими додому, але вони завжди обирали пригоди, а не спокійне життя, адже найважливішим було залишити після себе пам'ять, щось, про що будуть співати скальди та про що будуть розповідати у сагах. Траплялось іноді так, що звістка про смерть була не настільки сумною, як звістка про те, що вікінг піддався боязкості та не прийняв свою долю як справжній чоловік.

“Bjorn Ironside behaved himself throughout with great honor and courage.”

Людина, яка розуміла, що від долі нікуди не подітись, приймала таку картину світу, усвідомлювала, що, йдучи на ризик, мало що втрачає. Смерть приходить до кожного, а все, що залишається від людини - це слава, яка набагато важливіша за життя. Коли вікінг вмирав за свого пана і товаришів, він робив це не тому, що хотів потрапити у Вальгаллу, а щоб захистити свою честь від найменших підозр у боягузтві. Краще було проявляти хоробрість і здобути славу, багатство і почесті далекими небезпечними походами і подвигами на полі брані. Тоді можна було померти спокійно, знаючи, що і в наступних поколіннях скальди (придворні поети) співатимуть тобі хвалу за бенкетним столом: ось єдине безсумнівне посмертне життя, на яке варто було сподіватися [14]. Тобто, “Bjorn Ironside behaved himself throughout with great honor and courage” відіграє роль певного заспокоєння, що навіть якщо він і загинув, то пам'ять про нього буде жити вічно, адже він не був боягузом.

“I want to be the most famous man who ever lived. - Even greater than father? - Much greater than father. In time, the name of Ragnar Lothbrok will fade and be forgotten, no one will ever forget Ivar the Boneless.”

В епоху, коли людська індивідуальність не була сконцентрована на самій собі, вона шукала оцінку своєї власної суті та своєї поведінки перш за все в навколишньому середовищі, звідси й уявлення про прояви богів у природних явищах, як реакція на деякі дії, та в судженнях інших людей. Тиск громадської думки на індивіда був колосальним [13]. Саме він і визначав в першу чергу його вчинки. Отже, “I want to be the most famous man who ever lived. ”, “...no one will ever forget Ivar the Boneless.” Показують, що про вирок людей про посмертну славу та репутацію потрібно було піклуватись більше, ніж про збереження життя. Той, хто здатний затвердити власну гідність в очах суспільства, перемагає смерть, і слава про нього збережеться в пам'яті людей.

Аналізуючи напрямок «світосприйняття, розуміння життя та моралі» у серіалі «The Vikings» можна побачити наступну тенденцію: основною темою більшості уривків є саме фатальність вікінгів у сприйнятті життя. Тобто розуміючи те, що смерті не уникнути, вони намагались забезпечити собі життя після смерті: у Асгарді серед кращих воїнів, чи у пам'яті та славі, що буде жити вічно. Використання сценаристами цієї особливості світосприйняття вікінгів зіграло важливу роль у відтворенні скандинавської мовної картини у англомовному серіалу.

На формування скандинавської мовної картини світу впливали різні боки менталітету вікінгів. Навіть такі як почуття гумору. Тут цікаво зазначити, що на підставі гумористично-саркастичних проявів мисленої діяльності або завдяки спритності розуму вікінгі могли створювати не лише певні фразеологізми, але й надавати назви географічним об'єктам. Прикладом впливу сарказму вікінгів на формування топонімів є назва острова Гренландія. Якщо прослідкувати географічно-історичні умови його відкриття, то стає зрозумілою етимологія цієї назви. Англійський варіант назви острова Greenland є перекладом давньоскандинавського варіанту, що означає «Зелена земля». Однак тут прослідковується певне протиріччя між суворим ландшафтом острова, більша частина якого вкрита льодовиком, та назвою, що натякає на сприятливі природні умови. Деякі дослідники намагаються пояснити це більш теплим кліматом землі у 10 столітті, коли було відкрито острів і, відповідно, наявністю тут пишної зеленої рослинності. Але острів було відкрито вікінгами з острова Ісландія, який знаходиться у більш сприятливих географічних умовах. Тому дивно уявити, що вони на відміну від Ісландії назвали більш суворий острів Зеленою землею.

Багато дослідників зазначають іншу версію походження назви Greenland. Вони звертають увагу саме на географічно-історичні умови відкриття і на наявність у вікінгів своєрідного почуття гумору. Гренландію у 982 р. відкрили вікінгі, які вирушили у подорож з о. Ісландія на чолі з Еріком Рауді (Рудим). Але Ерік здійснив цю подорож не за власним бажанням. Він був вигнаний з Ісландії за те, що у сутичці вбив сусіда і за законами острова мусив покинути його на три роки. Саме тому він зі своїм родом спрямував свої дракари на захід, де за чутками була якась земля і відкрив суворий острів Greenland. Але зеленим він назвав його тому, що був ображений, що його вигнали з Ісландії, тому він вирішив дати таку назву, щоб йому позаздрили. Слід зазначити, що сарказм Еріка спрацював, згодом чимало вікінгів переселились з Ісландії до Гренландії. До речі, про це йдеться у давньоскандинавській «Сага про ісландців», де зазначається, що «Влітку Ерік поїхав, щоб оселитися в країні, яку він знайшов, і назвав її Гренландією, оскільки, за його словами, це приверне людей, якби вона матиме гарну назву» [15].

Прикладом впливу спритності розуму вікінгів на формування топонімів може бути така суперечна назва острова Ісландія. Англомовний варіант Iceland (Льодова земля) вважається перекладом скандинавського варіанту назви острова IX ст. Але чому острів, який не вкритий льодовиком має назву льодової землі. Деякі дослідники відштовхуються від припущення, що тоді біля острова міг бути айсберг або тоді випало багато снігу. Інші фахівці пояснюють назву острова на підставі хитрощів вікінгів. Нібито вони вважали, що така сувора назва відштовхне розбійників поки основна частина вікінгів сама здійснює загарбницькі подорожі. Тобто за допомогою назви вони намагались убезпечити свій острів [16].

Можемо побачити, що при формуванні певної частини мовної картини світу вікінгі вдавались до хитрощів, щоб створити потрібне уявлення про певні території.

Висновки

Для розуміння сутності і здійснення якісного перекладу та дублювання популярного англомовного серіалу “The Vikings” доцільне уявлення і виявлення способів відтворення скандинавської мовної картини світу. В більшості випадків, для відтворення скандинавської мовної картини світу у сценарії було використано багато міфологічних, релігійних відсилок, адже міфологія, релігія та народ дуже тісно взаємопов'язані, а їх взаємозв'язок знаходить своє відображення в мові. У серіалі дуже часто зустрічаються міфологеми, причиною чому є яскравість скандинавської міфології. Серед інших засобів можна виокремити також використання мовних одиниць на позначення їх способу життя як основи, тобто, усі судження та дії відбуваються в силу їх способу та сприйняття життя. У серіалі також простежується часте звертання до основних видів діяльності вікінгів, що допомагає зрозуміти певні мовні одиниці. Оскільки серіал має ознаки історичного, у ньому присутні історизми, які належать до однієї з груп національно-специфічної лексики, а саме “означення специфічних реалій, безеквівалентна чи повністю еквівалентна лексика”, що також є важливим елементом мовної картини світу будь-якого народу.

Література

1. Бікезіна А. Мовна картина світу: лінгвоісторіографічний аспект. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип 48, том 1, 2022. С. 149-156.

2. Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика : нариси. К. : Довіра, 2007. 263 с.

3. Живіцька І.А. Мовна картина світу як відображення реальності. Філологічні студії, 2010, № 4, с. 20-25.

4. Заремська І.М. Мовна картина світу як об'єкт лінгвістичних досліджень.

Науковий часопис Национального педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. 2011. Вип. 7. С. 396-402.

5. Пальчикова О.О. Мовна картина світу в англійській та українській фразеології. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. Вип. 16, 2017. С. 110-114.

6. Посохова А. Когнітивно-семантичні аспекти інтерпретації концептуальної і мовної картин світу (на матеріалі роману А. Хейлі «Airport»). Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство, 2018. Вип. 9. С. 160-163.

7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля, 2006. 716 с.

8. Середницька А.Я. Відмінності між мовною і концептуальною картинами світу з погляду сучасного мовознавства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія, 2016. Вип. 21(1). С. 69-72.

9. Ужченко В.Д. Актуальні питання розвитку української мови : [посібник для магістрантів]. Луганськ: Альма-матер, 2005. 146 с.

10. Яремчук А. Мовна картина світу - концептуальна картина світу - художня картина світу: параметричні ознаки й характер співвідношення. Studia Ukrainica Posnaniensia. Познань, 2020. Вип. 8 (1). С. 69-76.

11. Гейман Н. Скандинавська міфологія. К. : КМ-Букс, 2017. 256 с.

12. Vikings. World History Encyclopedia.

13. Heywood J. Northmen: The Viking Saga, AD 793-1241. Thomas Dunne Books, 2016. 400 p.

14. Молодша Едда.

15. Evans A. Is Iceland Really Green and Greenland Really Icy? National Geographic. Published June 30, 2016.

16. Байтерякова Н.Ю., Байтеряков О.З. Етимологічні та історичні аспекти деяких англомовних топонімів, як основа для їх перекладу. Current methods of improving outdated technologies and methods. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (08-10 січня 2024 р.). Більбао (Іспанія), 2024. С. 361-363.

References

1. Bikezina А. (2022). Movna kartyna svitu: linhvoistoriohrafichnyi aspect [Linguistic picture of the world: linguistic-historiographical aspect], Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Current issues of humanitarian sciences, 48, tom 1, 149-156 [in Ukrainian],

2. Zhaivoronok V.V. (2007). Ukrainska etnolinhvistyka : narysy [Ukrainian ethnolinguisties: essays], Kyiv: Dovira [in Ukrainian],

3. Zhyvitska I.A. (2010). Movna kartyna svitu yak vidobrazhennia realnosti [Language picture of the world as a reflection of reality], Filolohichni studii - Philological studies, 4, 20-25 [in Ukrainian],

4. Zaremska I.M. (2011). Movna kartyna svitu yak obiekt linhvistychnykh doslidzhen [The linguistic picture of the world as an object of linguistic research], Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova, Seriia 10 : Problemy hramatyky і leksykolohii ukrainskoi толу. Vyp. 7 - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanova, 10: Problems of grammar and lexicology of the Ukrainian language, 7, 396-402. [in Ukrainian],

5. Palchykova O.O. (2017). Movna kartyna svitu v anhliiskii ta ukrainskii frazeolohii [Linguistic picture of the world in English and Ukrainian phraseology]. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia - Bulletin of the Mariupol State Humanitarian University. Ser.: Philology, 16, 110-114 [in Ukrainian].

6. Posokhova A. (2018). Kohnityvno-semantychni aspekty interpretatsii kontseptualnoi i movnoi kartyn svitu (na materiali romanu A. Kheili «Airport») [Cognitive-semantic aspects of the interpretation of conceptual and linguistic pictures of the world (based on A. Haley's novel "Airport")]. Naukovyi visnyk DDPU imeni I. Franka. Seriia «Filolohichni nauky». Movoznavstvo - Scientific bulletin of I. Franko DDPU. Series "Philological Sciences". Linguistics, 9, 160-163 [in Ukrainian].

7. Selivanova O. (2006). Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia [Modern linguistics: a terminological encyclopedia]. Poltava: Dovkillia [in Ukrainian].

8. Serednytska A.Ya. (2016). Vidminnosti mizh movnoiu i kontseptualnoiu kartynamy svitu z pohliadu suchasnoho movoznavstva [Differences between linguistic and conceptual pictures of the world from the point of view of modern linguistics]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology. 21(1), 69-72 [in Ukrainian].

9. Uzhchenko V.D. (2005). Aktualni pytannia rozvytku ukrainskoi movy: posibnyk dlia mahistrantiv [Current issues of the development of the Ukrainian language: manual for master's students]. Luhansk : Alma-mater [in Ukrainian].

10. Yaremchuk A. (2020). Movna kartyna svitu - kontseptualna kartyna svitu - khudozhnia kartyna svitu: parametrychni oznaky y kharakter spivvidnoshennia [Linguistic picture of the world - conceptual picture of the world - artistic picture of the world: parametric features and nature of the relationship]. Studia Ukrainica Posnaniensia, 8(1). Poznan, 69-76 [in Ukrainian].

11. Heiman, N. (2017). Skandynavska mifolohiia [Scandinavian mythology]. Kyiv: KM-Buks [in Ukrainian].

12. Vikings. World History Encyclopedia. [in English].

13. Heywood, J. (2016). Northmen: The Viking Saga, AD 793-1241. Thomas Dunne Books [in English].

14. Molodsha Edda [Younger Edda]. [in Ukrainian].

15. Evans А. Is Iceland Really Green and Greenland Really Icy? National Geographic. Published June 30, 2016. [in English].

16. Baiteriakova N.Iu., Baiteriakov O.Z. (2024). Etymolohichni ta istorychni aspekty deiakykh anhlomovnykh toponimiv, yak osnova dlia yikh perekladu [Etymological and historical aspects of some English toponyms as a basis for their translation]. Current methods of improving outdated technologies and methods: Materials of the 1st International Scientific and Practical Conference, (pp. 361-363). Bilbao (Spain) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru