Гуцульські лексикони (1880-1881 рр.) Яна Ґреґоровича

Размещено на http://allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Гуцульські лексикони (1880-1881 рр.) Яна Ґреґоровича

Ірина Сус, кандидат філологічних наук,

асистент кафедри української мови імені професора Івана Ковалика

Анотація

У статті розглянуто «Stowniczek huculski» та «Stowniczek huculski dla uiatwienia rozmowy z ludem» Яна Ґреґоровича, надруковані в науково-популярному щорічнику «Pamigtnik Towarzystwa Tatrzanskiego» (Краків, 1880) та в путівнику Гуцульщиною «Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorq poiozonq w powiecie Kossowskim» (Львів, 1881).

У «Przewodniku...» зазначено, що джерельною базою словничка слугувало мовлення мешканців села Жаб'я та його околиць - сіл Криворівні, Ясенова, Гриняви, Космача на Гуцульщині. Макроструктура лексикографічних праць містить понад 700 гуцульських слів з польськими відповідниками, укладених за алфавітом польської мови. Простежено, що значення заголовних слів передано здебільшого описовими конструкціями, також однослівними та синонімними еквівалентами. Виявлено відмінності в словничках в обсязі макроструктури та в мікроструктурі в способах перекладу тих самих заголовних слів.

Визначено, що найбільші лексико-семантичні групи лексики в пам'ятках становлять назви осіб, звичаїв та обрядів, предметів повсякденного вжитку, одягу, їжі, будівель, гуцульського календаря, орографічних об'єктів, явищ природи, реалій гірського пастухування та лісосплаву; абстрактні, церковно-релігійні, медичні, ботанічні, зоологічні назви; дієслова руху та переміщення, дії, мислення, мовлення, міжособистісних відносин та емоційного стану. У лексикографічних працях зафіксовано полонізми, румунізми, гунгаризми, германізми, галліцизми.

Ключові слова: українсько-польська лексикографія, діалектний словник, макро- й мікроструктура словника, гуцульські говірки, діалектна ознака, лексика, лексико-семантична група, запозичення.

Adnotacja

Slowniki huculskie (1880--1881r.) Jana Gregorowicza

Sus Iryna

Artykui dotyczy pamqtnikow „ Stowniczek huculski ” i „ Stowniczek huculski dla uiatwienia rozmowy z ludem ” autorstwa Jana Gregorowicha, publikowanych w popularno-naukowym roczniku „Pamigtnik Towarzystwa Tatrzanskiego ” (Krakow, 1880) oraz w przewodniku huculskim „Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorqpotozonq w powiecie Kossowskim ” (Lwow, 1881).

W„Przewodniku... ”podano, ze bazq zrodiowq siownika byia mowa mieszkancow wsi Zabja i jej okolic - wsi Kryworownia, Jasenow, Hryniawa, Kosmach na Huculszczyznie. Makrostruktura prac leksykograficznych zawieraponad 700 wyrazow hasiowych siownictwa huculskiego zpolskimi odpowiednikami, uiozonych wediug alfabetu jgzyka polskiego. Zaobserwowano, ze znaczenie wyrazow hasiowych oddajqprzede wszystkim konstrukcje opisowe, a takze jednowyrazowe i synonimiczne odpowiedniki jgzyka polskiego. Ujawniono rdznice w siownikach w zakresie makrostruktury, oraz mikrostruktury w sposobach tiumaczenia tych samych wyrazow hasiowych. Ustalono, ze najwigkszymi leksykalno-semantycznymi grupami siownictwa w zabytkach sq nazwy osob, zwyczajow i obrzqdow, przedmiotow codziennego uzytku, ubrania, zywnosci, budynkow, kalendarza huculskiego, obiektow orograficznych, zjawiskprzyrodniczych, realiow pasterstwa gorskiego i lesnictwa; nazwy abstrakcyjne, cerkiewno-religijne, medyczne, botaniczne, zoologiczne; czasowniki ruchu, dzialania, myslenia, mowy, relacji migdzyludzkich i stanu emocjonalnego. Zapozyczeniapolskie, rumunskie, wqgierskie, germanskie, galicyjskie notowane sq w pracach leksykograficznych. Slowa kluczowe: leksykografia ukrainsko-polska, slownik gwarowy, makro- i mikrostruktura slownika, gwary huculskie, cecha gwarowa, slownictwo, grupa leksykalno-semantyczna, zapozyczenia.

Abstract

Hucul Dictionaries (1880--1881) Yana Gregorovycha

Sus Iryna

The article deals with the dictionaries "Slowniczek huculski" and "Slowniczek huculski dla ulatwienia rozmowy z ludem " by Jan Gregorowych, published in the popular science annual "Pamigtnik Towarzystwa Tatrzanskiego" (Krakow, 1880) and in the Hutsul region guide "Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorqpolozonq wpowiecie Kossowskim" (Lviv, 1881). In "Przewodnik... " it is stated that the source base of the dictionary was the speech of the inhabitants of the village of Zhabya and its surroundings - the villages of Kryvorivnia, Yaseniv, Hrynyava, Kosmach in the Hutsul region. The macrostructure of the lexicographical works contains more than 700 title words of the Hucul dialect and their Polish equivalents, arranged according to the alphabet of the Polish language. It has been observed that the meaning of the title words is mostly conveyed by descriptive constructions as well as by one-word and synonymous equivalents in the Polish language. Differences in dictionaries in the scope of the macrostructure and in the microstructure in the ways of translating the same title words were revealed. It was determined that the largest lexical-semantic groups of vocabulary in the monuments were identified: names ofpersons, customs, objects of daily use, clothes, food, buildings, the Hutsul calendar, names of household items; names of orographic objects, natural phenomena; abstract, church-religious, botanical, and zoological names; verbs of movement, action, thinking, speech,interpersonal relations, and emotional state. Polonisms, Romanianisms, Hungarisms, Germanisms, Gallicisms are recorded in the lexicographic works.

Key words: Ukrainian-Polish lexicography, dialect dictionary, macro- and microstructure of the dictionary, Hutsul dialect, dialect feature, vocabulary, lexical-semantic group, borrowing.

Вступ

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій. Пам'ятки гуцульської лексикографії, створені на етнографічному етапі розвитку української діалектної лексикографії [6, с. 71-72], представлені в працях українських та польських дослідників.

Словнички специфічної гуцульської лексики стали частиною розвідок «Гуцули, мешканці Східного Прикарпаття» І. Вагилевича [13; 14], «Rys historyczny o huculach» С. Витвицького [15], «Гуцульщина» В. Шухевича [8], «Z kraju huculow» Ю. Шнайдера [12], путівника «Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogor polozonq w powiecie Kossowskim» Я. Ґреґоровича [9]. словничок мовлення лексикографія грегорович гуцульський

Мешканець Косівщини на Гуцульщині Ян Ґреґорович (1818-1890), польський письменник, публіцист, видавець, урядовець приватної домінії села Жабйого, заступник голови повітової ради в м. Косові, член Чорногірського відділу Польського Татранського товариства в Коломиї, [5, с. 65-66], репрезентував мову гуцулів Косівського повіту у двох лексиконах - надрукованому в науково-популярному щорічнику «Pamitnik Towarzystwa Tatrzanskiego» (Краків, 1880) під назвою «Slownik wyrazow huculskich» [10] та «Slowniczek huculski dla ulatwienia rozmowy z ludem» у додатку до путівника Гуцульщиною «Przewodniku dla zwiedzajqcych Czarnogor^ polozonq w powiecie Kossowskim» (Львів, 1881) [9].

Гуцульські словнички Я. Ґреґоровича не були об'єктом окремого дослідження. Про один з них подано короткі відомості, зокрема в рецензії на «Przewodnik...» автора під криптонімом П. у львівському часописі «Dziennik Pol ski» 1881 р. [11, s. 1] та в дослідженні М. Мовної про Путівник наведено приклади специфічної гуцульської лексики з його словничка [5, c. 35]. В. Г рещук у праці «Гуцульська діалектна лексика і фразеологія в українській художній мові.. » зазначив, що Ян Ґреґорович у 1880 р. опублікував «Slownik wyrazow huculskich», у якому подано 723 специфічних гуцульських слова, через рік «Slownik huculski dla ulatwenia rozmowy z ludem» із уточненнями семантики деяких слів і доповненням реєстру до 879 лексем автор уключив до свого путівника для туристів Гуцульщиною [2, с. 91-92]. Бібліографічні відомості про пам'ятки подано в працях Т. Кульчицької [4, c. 35] та К. Воян [16, s. 177].

Мета статті - проаналізувати макро- й мікроструктуру зазначених вище гуцульських пам'яток, виокремити в них найбільші лексико-семантичні групи слів та виявити запозичення.

Виклад основного матеріалу

Пам'ятки Яна Ґреґоровича тлумачно-перекладного типу. Значення заголовних слів передано польськими відповідниками.

У словничку, уміщеному в «Przewodniku...», Ян Ґреґорович зазначив, що джерелом лексикону стало мовлення мешканців села Жабйого і навколишніх сіл - Криворівні, Ясенова, Гриняви, Космача [9, s. 31].

У макроструктурі обох пам'яток представлено апелятивну лексику, спорадично - оніми: Wasyl `nowy rok' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), Rozihry `swi^to w tydzien po zielonych swi^tach' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26) та фразеологізми - як заголовні слова ziczu zrobyty `zejsc z oczu' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 30), tieklo mene `tkni^lo mnie' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 28) та як ілюстрацію: brynyt `br^czy' dusza tez brynyt w tili (GrPTT, s. 33; GrP, s. 17). До макроструктури пам'яток не введено займенників та числівників.

У мікроструктурі словничків заголовні слова пояснено польськими однослівними відповідниками: ber `kladka' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), dawi `rano' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18), hatajkaty `spiewac' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20); синонімними еквівалентами: abomownia `echo, glos' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), bulkoty, bulkotity `belkotac, mowic niewyraznie' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17); передано полісемію та омоніми: spir `dychawica'; spir `lody na wodzie polamane (kryha)' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27); biziwny `pewny, dotrzymuj^cy slowa' (GrP, s. 17), panczowaty `brakowac, przebierac' (GrP, s. 24), woroskij `zbyteczliwy, dokuczliwy' (GrP, s. 29).

Безеквівалентну лексику, що відображає національно-культурну самобутність мови та номінує не властиві іншим культурам явища [7, с. 257], пояснено описовими конструкціями: besahy `worek zawieszony przez konia, do noszenia zboza' (z woloskiego bessacos) (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), berfeta, `kij, na ktorym wiesza si§ kociol nad ogniem do gotowania mleka na sery' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), braj `kij u spodu gruby, do nabijania, czyli natlaczania bryndzy w berbenicy' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), borduch `skora z kozy, w miejsce worka na m^ke' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17).

До ботанічних назв здебільшого подано латинські еквіваленти: dzwonok `campanela' (GrP, s. 19), matrygan `arropa belladona' (GrP, s. 23), omega `rhododendron' (GrP, s. 24); до зоологічної назви: hotowacz `Lachsforele' (GrP, s. 20). Заголовні слова, що є змінними частинами мови, зафіксовано в початковій формі: baryty sia `spoznic si§' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 16), berweno `sztuka drzewa dlugiego kr^glego' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), marzyna `bydlo rogate' (GrP, s. 23), pomist (GrP, s. 25) `podloga'; спорадично - іменники у формі множини: bdzoty `pszczoly' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), kulbaki `kwiatki zolte' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22); дієслова мин. ч. у формі ч. р. одн.: werhta sie `zl^kla si§' GrPTT, s. 34), werh sie `zl^kl si§' (GrP, s. 29); теп. ч. в 1 та 3 ос. одн.: fetetuju `zapewniam' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), boit `kipi (n. p. mleko)' (GrP, s. 17).

У пам'ятках представлено такі найбільші лексико-семантичні групи іменної та дієслівної лексики:

«абстрактні назви»: giettunok `staranie' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), onym `zal' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), oruda `interes' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), pomana `obiecanka' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), rejwach `rewolucyja' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 26), smaha `nieszcz^scie' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), sopuch `zapach' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27), tokma `uroda' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), tusok `t^sknota' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 28);

«назви звичаїв та обрядів»: beczka `palma wielkanocna' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), bozka, howija `post' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17, 20), htembiza (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), obid `stypa za umarlych' (GrP, s. 24), obchid `ceremonie obrz^dowe pod czas uroczystosci' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), oharczyk `zabawa wieczorna przy nieboszczykach' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), pownycia `podarunki mlodym podczas wesela' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 25), proszcza `mowa pogrzebowa' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), sosokalo `zabawa pry nieboszczykach' (GrPTT, s. 28, 33; GrP, s. 20, 27);

«назви на позначення родинних стосунків»: bat'ko `ojciec chresny' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), diedia `ojciec' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18), lela `ojciec' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), fijnka `corka chresna' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), fijnok `syn chresny' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), starynia `rodzice' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27), szurenec `szwagier' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28);

«назви осіб за видом діяльності»: adunkat `adwokat' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), bouhar `pasterz' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), mucholap `zoolog' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 23), sadzer `kominiarz' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), sekmanycz `starszy w zr^bach' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), szczipar `doktor' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), znachor `ten, co grady odwraca' (GrPTT, s. 35; GrP, s. 30);

«назви їжі»: banosz `kulesza z m^ki kukurudzianej na smietanie gotowana' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), wyfatnycia `bulka z pozostalego ciasta z paski' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), kukuc `placek maly pieczony' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), rosiwnycia `kwas kapusciany' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), skorom `omasta' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), juszka `rosol z mi^sa' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21);

«назви одягу»: gudla `bunda z bialego sukna, bez r^kawow' (GrP, s. 20), kapci `szkarpietki sukienne' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), kieptar `kozuszek krotki bez r^kawow' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), suknia `spodnica z sukna niebieskiego z galonem' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27), szlyk `czapka czerwona barankiem obszyta' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), ubranie `galowy stroj z czerwonego sukna' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 28);

«назви кухонних предметів»: galawan `garnek wielki' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), puhar `szklanka do picia' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), putyna `kadz na mleko' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), rakwa `pudelko toczowe z drzewa na maslo' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), ryndza `gleg do mleka, aby si§ zsiadlo' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), czahun `garnek spizowy' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18);

«назви будівель та їх частин»: bucznia `chata bez sieni' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), kolesznia `poddasze dla bydla' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), kolyba `poddasze w lasach, kryte kor^' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), okil `koszara' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), pid `strych' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), pobij `dach' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), pomist `podloga' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), szalas `dom mieszkalny' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), zymarka `chata na boku od gospodarstwa' (GrP, s. 30);

«медичні назви»: bubka `pryszcz' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), dymalo `p^cherz' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 19), durnieczka `gor^czka tyfusowa' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 19), godza `wyrzuty na ciele zarazliwe' (GrP, s. 19), guszkir `katar' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), hostec `gosciec (reumatyzm)' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20);

«ботанічні назви»: afyny `jagody czarne drobne, czernice' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), borta `smereka wewn^trz spruchniala' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), drapakie `ozyny (czernice)' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18), kremenycia `roslina w skalach' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 22), krywe zile `roslina badylowana' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), kulbakie `kwiatkie zolte (piewsze na wiosnie)' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), lerderewo `modrew' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), matrygan `roslina' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 23), osypnyk `roslina na moczarach' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), rast `pierwiosnek' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26);

«зоологічні назви»: bilycia `wiewiorka w gorach zwykle siwa' (GrPTT, s. 26; GrP, s.17), holowacz `glowacica' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), dziworon `kraska' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 19), drobieta `owcy' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18), zwirak `wilk' (GrPTT, s. 35; GrP, s. 28), zandaryk `dudek (ptak z duzym czubem)' (GrP, s. 30), oribok `jarz^bek' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), poharec `ptak zwany zandarek z duzym czubem' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25),polowyk `jastrz^b' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), solukwa `slomka (ptak)' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27);

«назви орографічних об'єктів»: grehit (GrPTT, s. 28) - gregit `gola gora skalista' (GrP, s. 19), gron `pagorek' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), kiczera `skalisty wierzch gory' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), oblaz `droga prowadzona pod skal^' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), ripa `grunt goly skalisty' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26);

«назви реалій гірського пастухування»: berfeta `kij, na ktorym wiesza si§ kociol nad ogniem' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), watah `gospodarz w poloninie' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), hrudka `ser z jednego udoju owiec w poloninie' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), zastajka (GrP, s. 30), kotesznia `poddasze na bydlo' GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), kotokit `dzwonek blaszany na szyi u bydla' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), litowyszcze `przebyc lato na pasze z bydlom w poloninie' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), mirtuk `miara na mleko w poloninie' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 21), natynyna `welna z owcy rocznej' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 23), oberka `znak u owcu na uchu' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 23), okit (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24), potonnyk `lyzka duza, do czerpania mleka w poloninie' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), porniata `paszenie owiec po wydojuwieczor z ros^' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), skototyny `maslanka' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), szperla `caloletnie palowisko w staji na poloninie' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), urda `ser owczy z zentycy wygotowany' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), furasz `niedobor bryndzy'(GrPTT, s. 28; GrP, s. 19);

«назви реалій лісового промислу»: megta `drzewo rozgatunkowane, zlozone w kupy' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 23), worynie `klute dzewo na plot skladany' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29),pilcha `podklady pod drzewa przy skladaniu' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), ryza `zloby z drzewa zbijane do spuszczania drzewa' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), sowato `spuszczanie drzewa z gory na dol' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27);

«назви явищ природи»: wesetycia `t^cza' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), wichota `burza' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), hodyna `slota' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), temriawa `mgla g^sta' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 28), fufunycia `zamiec sniegowa' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19);

«назви місяців у народному календарі»: biten `miesi^c lipiec', zouten `wrzesien' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 30), kopen `sierpien' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), prosylnyc `druga polowa Grudnia' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26);

«дієслова дії»: borsaty `sielac' (GrP, s. 17), brynyt `br^czy' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), krirewaty `krwawo pracowac' (GrP, s. 22), metaty `zucac' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 23), pytowaty `spieszyc' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26),portaty `zbierac' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 25), smarzyty `rosic len na trawnikach' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27), strityty `spotkac si§ w drodze' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 25), udaty `dobrze zrobic' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), czyty `robic na warstacie tkackim' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18);

«дієслова емоційного стану»: oniematy sia `niesmialym byc' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), ruty `plakac' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), zamity `zwaryowac' (GrPTT, s. 35; GrP, s. 30), uktepaty sia `zabalamucic' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29);

«дієслова мислення та мовлення»: zahadaty sia `zadumac si§' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 30), zapami^taty `zapomniac' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 30), kiemyty `pami§tac'(GrPTT, s. 29; GrP, s. 21); bulkotyty `mowic niewyraznie' (GrP, s. 17), hatajkaty `spiewac' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), pidkukundaty `podmowic' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), poridkowaty `spowiadac si§' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 25), prypowidaty `wyglaszac pod czas pogrzebu zaslugi nieboszczyka' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26);

«дієслова міжособистісних відносин»: kutaty `zaplacic, zaspokoic' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 22), okrasytysia `uniewinnic si§, a drugiego oczernic' (GrPTT, s. 31; GrP, s. 24),psowaty `hanbic' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), stypynyty `ochronic, powstrzymac od marnotrawstwa' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 27), turaty `uwazac' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28).

Виявлено відмінності в макро- й мікроструктурі обох пам'яток. Макроструктуру словничка в «Przewodniku...» розширено, однак кількох заголовних слів з «Pami^tnika.» не зафіксовано в «Przewodniku.»: czitce `ubranie na czolo u niewiast' (GrPTT, s. 27), flek `czapka z czerwonego sukna okr^gla, barankiem czarnym obszyta' (GrPTT, s. 28), szczepiar `doktor' (GrPTT, s. 33).

У мікроструктурі лексиконів представлено різні способи пояснення тих самих заголовних слів: у «Pami^tniku.» - здебільшого однослівними відповідниками hottowa `lancuch' (GrPTT, s. 28), kalman `poslugacz' (GrPTT, s, 29), у «Przewodniku.» - описовими конструкціями: hottowa `lancuch do ci^gania drzewa' (GrP, s. 20), kalman `poslugacz w zr^bach dla utrzymywania ognia w kolybach i gotowania' (GrP, s. 21). Крім того, у «Pami^tniku...» та «Przewodniku...» виявлено більш або менш поширені пояснення тих самих заголовних слів: trembita `tr^ba z drzewa brzozowego, dluga na dwa metry wewn^trz smol^ wylana, graj^ na niej w poloninach przy owcach, przy pogrzebach, przy kol^dach (GrPTT, s. 33) - trembita `tr^ba z drzewa brzozowego, dluga na dwa metry wewn^trz smol^ wylana' (GrP, s. 28), zwid `lapka na zwierza z drzewa, zastawiona w lesie na przesmykach' (GrPTT, s. 35) - zwid `lapka na zwierza' (GrP, s. 30), plesaty `zbieraC pien^dze na cerkiew (GrPTT, s. 31) -plesaty `zbieraC pien^dze podczas kol^dy na cerkiew (chodz^ dzwonkiem kr^c^c si§ w kolo)' (GrP, s. 25), porosznycia `rozek na proch' (GrPTT, s. 31) - porosznycia `rozek na proch, na pasie zawieszony' (GrP, s. 25).

У пам'ятках зафіксовано лексику різної етимології. На гуцульський говір найбільший вплив мали східнороманські мови через тривалі контакти й співжиття на одній території предків карпатських українців і волохів-скотарів [1, с. 3].

Румунізми в словничках представлені лексемами: afyny `jagody czarne' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), рум. afina `чорниці, Vaccinium myrtillus L.' [3, Т. 1, c. 99], blenda `wysypka na ciele' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 17), рум. blmda `сильний висип на шкірі' [3, Т. 1, c. 209], budulawka `faska' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), рум. budalau `діжка' [3, Т. 1, c. 280], buklak `dzbanek' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), тат. баклак `вид посуду', крим.-тат. бакла `мірка для збіжжя'; етимологи вважають, що в карпатських говорах значення `барильце' могло з'явитися під впливом румунської мови, рум. butlaga `барильце' [3, Т. 1, c. 120]; butyn `zr^b w lesie' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 17), рум. bu§tean `колода, пень' [3, Т. 1, c. 309], watujka `koza roczna' (GrPTT, s. 34; GrP, s. 29), рум. vatui `молодий козел, баран' [3, Т. 1, c. 340], grazda `klatka' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), молд. гражд, рум. grajd `хлів, стайня' [3, Т. 1, c. 581-582]; gron ' `pagorek' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), рум. gruiu `пагорб, вершина пагорба' [3, Т. 1, c. 606]; gudzuleja `mucha duza polna' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), рум. gujulie `комашка' [3, Т. 1, c. 612]; guszkir `katar' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20). рум. gutter `язичок, горло, запалення горла, ангіна' [3, Т. 1, c. 630]; zenepin `jalowiec' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 30), рум. jireapan `яловець' [3, Т. 2, c. 194]; sembryla `placa sluzbowa' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), рум. simbrie `жалування, заробітна плата' [3, Т. 5, c. 211]; urytny `dokuczliwy' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 29), рум. unt `поганий, неприємний' [3, Т. 1, c. 433];

з молдавської мови: kalusz `powroz, ktorej opryszki wi^z^ r^ce swej ofiary' (GrPTT, s. 29; GrP, s. 21), молд. кэлуш `коник (у скрипці); кляп; прищіпка для білизни' [3, Т. 2, c. 354].

Зафіксовано запозичення з угорської мови: hamiszny `lakomy' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), уг. hamis `неправильний, хитрий, лукавий' [3, Т. 1, c. 465-466]; hlaba `trudno' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 20), уг. hiaba `неможливо, даремно, марно' [3, Т. 1, c. 518]; sarsama (GrPTT, s. 32; GrP, s. 27), уг. szerszam `знаряддя, інструмент' [3, Т. 5, c. 183]; touty `kupcy na owce' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), уг. tot `мандрівний словацький торговець' [3, Т. 5, c. 589];firas `tartak' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), уг. ffiresz `пилка' [6, c. 103]; szalas `dom mieszkalny' (GrPTT, s. 23; GrP, s. 28), уг. szallasz `пристановище, нічліг, бівак' [3, Т. 6, c. 370];

з польської мови: akuratectwo `pelnomocnictwo' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16 ), пол. akuratny походить від лат. аЫ^ш `ретельний, точний' [3, Т. 1, c. 58]; grehit `gola gora, skalista' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), пол. grechot `узбіччя, покрите гравієм' [3, Т. 1, c. 591-592]; mankolia `melanchоlia' (GrP, s. 23), пол. [mankolija] є результатом зміни слова меланхолія [3, Т. 3, c. 384]; rejwach `rewolucya' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), пол. rejwach `рейвах, гармидер' [3, Т. 5, c. 49]; sztuderny `m^dry' (GrP, s. 28), пол. [sztuder] `крутій, хитрун' [3, Т. 6, c. 482];

з німецької мови: adunkat `adwokat' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), нвн. Advokat, що походить від лат. аdvokatus `обізнаний юрист, судовий захисник, адвокат' [3, Т. 1, c. 48]; mandzioch `badacz natury, turysta' (GrPTT, s. 30; GrP, s. 23), н. wandern `блудити, блукати, мандрувати' [3, Т. 3, c. 380]; puszka `hajduk zbrojny' (GrPTT, s. 32), `strzelba' (GrP, s. 26), через польське посередництво з давньоверхньонімецької puhsa [3, Т. 4, c. 645]; taszka `torebka mala' (GrPTT, s. 33; GrP, s. 28), нвн. Tasche `кишеня, сумка' [3, Т. 5, c. 530]; sztuka `m^so' (GrP, s. 28), можливо, частково за посередництвом польської мови, свн. Stuke `штука, шматок, п'єса' [3, Т. 6, c. 482];

Українська полоністика. Випуск 21. Філологічні дослідження з французької мови: furasz `niedobor bryndzy'(GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), фр. fourrage `корм, фураж' [3, Т. 6, c. 139];

з італійської мови: punt `figel' (GrPTT, s. 32; GrP, s. 26), іт. punta `дотеп' [3, Т. 4, c. 634]; firma `forma' (GrPTT, s. 28; GrP, s. 19), іт. firma `підтвердження, підпис' [3, Т. 6, c. 103];

з грецької мови за посередництвом церковнослов'янської: artos `pascha cerkiewna' (GrPTT, s. 26; GrP, s. 16), цсл. артоусъ, гр. артод `хліб' [3, Т. 1, c. 88]; dora `kawalki swi^conego z Wielkanocy' (GrPTT, s. 27; GrP, s. 18), цсл. гр. дыра є формою множини від іменника drnpev `дар' [3, Т. 2, c. 111]; та з латинської мови за посередництвом польської і німецької: magistrat (GrPTT, s. 30; GrP s. 23), н. Magistrat з латинської magistratus `державна влада, державне управління' [3, Т. 3, c. 353].

Висновки

У словничках Яна Ґреґоровича представлено гуцульську лексику, що репрезентує духовну та матеріальну культуру мешканців Косівщини. Використано різні способи перекладу заголовних слів - польські однослівні, синонімні еквіваленти та описові конструкції. У пам'ятках найбільше зафіксовано запозичень з румунської та угорської мов, також грецизми за посередництвом церковнослов'янської мови, полонізми, галліцизми, латинізми, грецизми.

Перспектива дослідження. Гуцульська лексика словничків Яна Ґреґоровича становить джерельну базу для подальших семасіологічних та етимологічних досліджень.

Перелік умовних скорочень назв лексикографічних джерел

GrP - Gregorowicz J. Slowniczek huculski dla ulatwienia rozmowy z ludem. Gregorowicz J. Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorq polozonq w powiecie Kossowskim. Lwow: Drukarnia narodowa W. Manieckiego, 1881. S. 16-30.

GrPTT - Gregorowicz J. Slownik wyrazow huculskich. Pamigtnik Towarzystwa Tatrzanskiego. Krakow, 1880. T. 5. S. 26-35.

Список використаних джерел та літератури

1. Вербич С. Гуцульські лексичні діалектизми: структура, семантика, етимологія. Вісник Прикарпат. нац. ун-ту. Філологія. Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту, 2012. Вип. 32-33.

2. Грещук В. Гуцульська діалектна лексика і фразеологія в українській художній мові: лексикографічне опрацювання. Acta Unaversitatis Wratislaviensis. Slavica Wratislaviensia. 164. Wroclaw, 2017. Nr. 3773. S. 91-101.

3 Етимологічний словник української мови : у 7 т. / ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1: А - Г / уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. 1982. 632 с. Т. 2: Д - Копці / уклад.: Н. С. Родзевич та ін. 1985. 572 с. Т. 3: Кора - М / уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. 1989. 552 с. Т. 4: Н - П / уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. 2003. 656 с. Т. 5: Р - Т / уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. 2006. 704 с. Т. 6: У - Я / уклад.: Г. П. Півторак та ін. 2012. 568 с.

4 Кульчицька Т. Українська лексикографія ХІІІ-ХХ ст.: бібліографічний покажчик / наук. ред. Д. Г. Гринчишин. Львів, 1999. 360 с.

5. Мовна М. Перший путівник Гуцульщиною Яна Ґреґоровича: мандрівка на Чорно гору. Гуцулъщина - ХХІ сторіччя: проблеми та перспективи збереження гірської природи та етнічної культури в гуцульському регіоні українських Карпат в умовах глобалізації. Матеріали наук.-практ. конф. у рамках XXV Міжнар. гуцульського фестивалю (м. Яремче, 27 липня 2018 р.). С. 65-68.

(\ Рябець Л. Український діалектний словник сьогодні: особливості побудови і проблеми укладання. Українська мова. 2019. №. 1. С. 71-86.

7 Тупиця О., Зімакова Л. Безеквівалентна лексика: проблеми визначення. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2012. С. 251-258. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev 2012 2012 34 (дата звернення: 06,01.2023).

8. Шухевич В. Гуцульщина : в 5 частинах / упоряд. О. О. Савчук. (Репринтне видання 1899-1908 рр.). Харків : Видавець Олександр Савчук, 2018. 1218 с.

9. Gregorowicz J. Slowniczek huculski dla ulatwienia rozmowy z ludem. Gregorowicz J. Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorqpolozonq wpowiecie Kossowskim. Lwow : Drukarnia narodowa W. Manieckiego, 1881. S. 16-30.

10. Gregorowicz J. Slownik wyrazow huculskich. Pamigtnik Towarzystwa Tatrzanskiego. Krakow, 1880. T. 5.S. 26-35. ' ` '

11. P. Na Czemohorze! Dziennik Polski (Lwow. 1881. 30 lipca (Nr. 173). S. 1. Рец. на кн.: Gregorowicz J. Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorq polozonq w powiecie Kossowskim. Lwow, 1881. 71 s.

12. Schnajder J. Z kraju Huculow. Lud. 1899. T. 5. S. 57-62, 147-154, 207-220, 336-345; 1900. T. 6. S. 157160, 257-265, 351-361; 1901. T. 7. S. 65-73, 169-175, 259-272.

13. Wahylevycz I. Huculove, obywatele vychodniho pohozi karpatskeho. Casopis ceskeho Museum. Praha, 1838-1839 S. 475-498 (1838); S. 45-68 (1839).

14. Wagilewicz J. О mieszkancach wschodniej czesci gor Karpackich (dalszy ciag). Przeglqd naukowy. Warszawa, 1844. Nr. 15. S. 161-177; Nr. 28. S. 16-27; Nr. 29. S. 48-60; Nr. 30. S. 73-85. '

15. Witwicki S. Rys histiryczny о huculach. Lwow : Nakl. і drukiem M. F. Poremby, 1863. 134 s.

16. Wojaii K. Leksykografia polska z jezykicm ukrainskim w opisie statystycznym z bibliografijq za lata 17942016. Slavia Orientalis. T. LXVI. Nr. 1. 2017. S. 171-194.

References (translated & transliterated)

1. Verbych, S. (2012). Hutsulski leksychni dialektyzmy: struktura, semantyka, etymolohiia [Hutsul lexical dialectics: structure, semantics, etymology]. Visnyk Prykarpat. nats. un-tu. Filolohiia - Visnyk Prikarpat. national university. Philology, issue 32-33. Ivano-Frankivsk: Vyd-vo Prykarpat. nats. un-tu [in Ukrainian].

2. Hreshchuk, V. (2017). Hutsulska dialektna leksyka і frazeolohiia v ukrainskii khudozlmii movi: leksykohrafichne opratsiuvannia [Hutsul dialect lexicon and phraseology in the Ukrainian artistic language: lexicographic study]. Acta Unaversitatis Wratislaviensis. Slavica Wratislaviensia. 164, 3773, 91-101. Wroclaw [in Ukrainian].

3. Melnychuk, O. S. (Ed.). (1982, 1985, 2006, 2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]. (Vol.1, 2, 5, 6). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

4. Kulchytska, T. (1999). Ukrainska leksykohrafiia XIII-XXst.: bibliohrafichnyi pokazhchyk [Ukrainian lexicography of the 13th-20th centuries: bibliographical index]. D. H. Hrynchyshyn (Ed.). Lviv [in Ukrainian].

5. Movna, M. (2018). Pershyi putivnyk Hutsulshchynoiu Yana Gregorovycha: mandrivka na Chomohoru [Yan Gregorovich's first guide to Hutsulshchyna: a journey to Chornohora]. Hutsulshchyna - XXI storichchia: problemy ta perspektyvy zberezhennia hirskoi pryrody ta etnichnoi kultury v hutsulskomu rehioni ukrainskykh Karpat v umovakh hlobalizatsii. Materialy nauk.-prakt. konf u ramkakh XXV Mizhnar. hutsulskoho festyvalyu - Hutsul region - 21st century: problems and prospects ofpreservation of mountain nature and ethnic culture in the Hutsul region of the Ukrainian Carpathians in the conditions of globalization. Proceedings of the Scientific and Practical Conference. (pp. 65-68) [in Ukrainian].

6. Riabets, L. (2019). Ukrainskyi dialektnyi slovnyk sohodni: osoblyvosti pobudovy і problemy ukladannia [Ukrainian dialect dictionary today: features of construction and compilation problems]. Ukrainska mova - Ukrainian language, 1, 71-86 [in Ukrainian].

7. Tupytsya, O., & Zimakova, L. (2012). Bezekvivalentna leksyka: problemy vyznachennia [Non-equivalent vocabulary: problems of definition]. Ridne slovo v etnokulturnomu vymiri - The native word in the ethnocultural dimension. (pp. 251-258). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev 2012 2012 34 [in Ukrainian].

8. Shukhevych, V. (2018). Hutsulshchyna [Hutsulshchyna], (5 parts). O. O. Savchuk (Comp.). (Repryntne vydannia 1899-1908 rr.). Kharkiv: Vydavets Oleksandr Savchuk [in Ukrainian].

9. Gregorowicz, J. (1881). Slowniczek huculski dla ulatwienia rozmowy z ludem [Hutsul dictionary to facilitate conversation with the people]. Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorqpolozonq wpowiecie Kossowskim - A guide for visitors to Czarnogora located in the Kossowski district. Lwow, pp. 16-30 [in Polish].

10. Gregorowicz, J. (1880). Slownik wyrazow huculskich [Dictionary of Hutsul words]. Pam ie Ini к Towarzystwa Tatrzanskiego - Diary of the Tatra Society. (Vol. 5). (pp. 26-35). Krakow [in Polish].

11. P. (1881). Na Czemohorze! [On Chemohora!]. Dziennik Polski - Polish Journal, 173, 1. Lwow. Review of the book: Gregorowicz, J. (1881). Przewodnik dla zwiedzajqcych Czarnogorq polozonq w powiecie Kossowskim [Guide for visitors to Montenegro located in the Kossowski district]. Lwow [in Polish].

12. Schnajder, J. (1899, 1900, 1901). Z kraju Huculow [From the Hucul region], Lud- People. (Vol. 5-7) [in Polish],

13. Wahylevycz, I. (1838-1839). Huculove, obywatele vychodniho pohozi karpatskeho [The Huculs, citizens of the Eastern Carpathian Mountains]. Casopis ceskeho Museum - Czech Museum Magazine. Praha, pp. 475-498 (1838); pp. 45-68 (1839) [in Czech].

14. Wagilewicz, J. (1844). O mieszkancach wschodniej cz^sci gor Karpackich (dalszy ci^g). [About inhabitants of the eastern part of the Carpathian (continuation)]. Przeglqdnaukowy - Scientific review, 15, 161-177; 28, 16-27; 29, 48-60; 30, 73-85. Warszawa [in Polish], ` '

15. Witwicki, S. (1863). Rys histiryczny о huculach. [Historical outline of the Hutsuls], Lwow: Nakl. і drukiem M. F. Poremby [in Polish].

16. Wojan, K. (2017). Leksykografia polska z jczykicm ukrainskim w opisie statystycznym z bibliogralija za lata 1794-2016 [Polish lexicography with the Ukrainian language in the statistical description with bibliography for the years 1794-2016]. Slavia Orientalis. (Vol. LXVI), (No 1), (pp. 171-194) [in Polish].

Размещено на Allbest.ru