Стилістичні особливості відтворення ґендерних стереотипів в англомовному кіногуморі

Обґрунтування та практична апробація гіпотези перекладу сучасного гумору в англомовному кінодискурсі. Аналіз труднощів, що виникають у перекладача при перекладі гумору в аудіовізуальному перекладі. Відступ від змісту вихідного тексту у перекладі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 49,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В АНГЛОМОВНОМУ КІНОГУМОРІ

Барабаш Олена Володимирівна доцент кафедри іноземних мов,

Миськів Ірина Сергіївна доцент кафедри іноземних мов,

Косенко Анна Володимирівна кандидат філологічних наук, доцент

кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу

Львів, Чернівці

Анотація

Вказано, що аудіовізуальний текст є полісемантичною єдністю, яку глядач сприймає за аудіальним та візуальним каналами одночасно. Через цю специфіку перекладач обмежений просторовочасовими критеріями тексту, що перекладається, так само як і необхідністю узгоджувати вербальний текст із зображенням, враховувати музичний супровід, звукові шуми тощо. Внаслідок труднощів, що виникають у перекладача при перекладі гумору в аудіовізуальному перекладі, більше значення приділяється реакції реципієнта, ніж передачі фактологічної інформації. Доведено, що динамічний підхід у перекладі обґрунтовує відступ від змісту вихідного тексту, дозволяючи перекладачеві вибрати відповідну стратегію перекладу на досягнення комунікативної мети вихідного тексту. Серед ціннісних орієнтирів, що простежуються у складі лексичних з фемінним компонентом, виокремлено прагнення рівноправності з чоловіками, захист прав жінок, уникнення статусу домогосподарки, що говорить про незгасне інтересі представниць прекрасної статі до феміністичної концепції суспільних відносин. Маскулінний зовнішньо-поведінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників чоловічої статі), виражений за допомогою лексичних одиниць у складі дефініцій та/або контекстного поля аналізованих лексичних одиниць англомовного кінодискурсу, характеризується характерними для чоловічої статі вербалізованими гендерними семантичними блоками. Доведено, що гендерні стереотипи безумовно є складним і неоднозначним феноменом, та їх вплив на процес перекладу складно ігнорувати, особливо коли вони йдуть пліч-о-пліч з іншими видами стереотипів та іншими важкоперекладними мовними явищами. Існуючі праці з цієї темі прагнуть позначити вектор розробки даної проблеми, і найбільш ефективним напрямом дослідження у зв'язку з цим бачиться структурування та типологізація різних форм гендерних стереотипів залежно від різних критеріїв, у тому числі виходячи з їхнього зв'язку з іншими проявами цього феномену. У результаті проведеного дослідження, метою якого було виявлення особливостей передачі гумору з англійської мови на українську вдалося досягти всіх поставлених теоретичних та практичних завдань.

Ключові слова: англомовний гумор, гендерні стереотипи, стилістичні фігури, аудіовізуальний переклад.

Annotation

Barabash Olena Volodymyrivna Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Myskiv Iryna Serhiyivna associate professor of the Department of Foreign Languages, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Kosenko Anna Volodymyrivna Associate Professor of the Department of Communicative Linguistics and Translation, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi

STYLISTIC FEATURES OF THE REPRODUCTION OF GENDER STEREOTYPES IN ENGLISH CINEMA HUMOR

It is indicated that the audiovisual text is a polysemantic unity that the viewer perceives through audio and visual channels at the same time. Due to this specificity, the translator is limited by the spatial and temporal criteria of the translated text, as well as the need to match the verbal text with the image, take into account musical accompaniment, sound noises, etc. Due to the difficulties encountered by the translator when translating humor in audiovisual translation, more importance is attached to the reaction of the recipient than to the transmission of factual information. It is proved that the dynamic approach in translation justifies the departure from the content of the source text, allowing the translator to choose the appropriate translation strategy to achieve the communicative goal of the source text. The desire for equality with men, the protection of women's rights, and the avoidance of the status of a housewife are highlighted among the value orientations that can be traced in the lexical composition with a feminine component, which speaks of the unquenchable interest of the fair sex in the feminist concept of social relations. Masculine external-behavioral display (features of behavior and appearance, characteristic of representatives of the male gender), expressed with the help of lexical units in the composition of definitions and/or the context field of the analyzed lexical units of the English-language film discourse, is characterized by verbalized gender semantic blocks characteristic of the male gender. It has been proven that gender stereotypes are definitely a complex and ambiguous phenomenon, and their influence on the translation process is difficult to ignore, especially when they go side by side with other types of stereotypes and other difficult-totranslate linguistic phenomena. Existing works on this topic seek to indicate the vector of development of this problem, and the most effective direction of research in this regard is the structuring and typology of various forms of gender stereotypes depending on various criteria, including based on their connection with other manifestations of this phenomenon. As a result of the conducted research, the purpose of which was to identify the peculiarities of the transfer of humor from English to Ukrainian, it was possible to achieve all the set theoretical and practical tasks.

Keywords: English-language humor, gender stereotypes, stylistic figures, audiovisual translation.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження полягає у спробі теоретичного обґрунтування та практичної апробації гіпотези перекладу сучасного гумору в англомовному кінодискурсі. Кінодискурс англійської мови, його лінгвістичні та соціокультурні особливості постійно знаходяться в центрі уваги науковців, оскільки зв'язок між мовою та кіно очевидний. Констатуючи цей факт, важливо підкреслити, що специфіка кіноматографу, на відміну від інших сфер людської діяльності, полягає в її переважно художньому характері. Аудіовізуальний текст є полісемантичною єдністю, яку глядач сприймає аудіальним та візуальним каналами одночасно. Через цю специфіку перекладач обмежений просторово-часовими критеріями тексту, що перекладається, так само як і необхідністю узгоджувати вербальний текст із зображенням, враховувати музичний супровід, звукові шуми тощо. Внаслідок труднощів, які виникають у перекладача при відтворенні гумору в аудіовізуальному перекладі, більше значення приділяється реакції реципієнта, ніж передачі фактологічної інформації Динамічний підхід у перекладі обґрунтовує відступ від змісту вихідного тексту, дозволяючи перекладачеві вибрати відповідну стратегію перекладу на досягнення комунікативної мети вихідного тексту.

переклад гумор англомовний кінодискурс

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам стилістичного відтворення та перекладу англійського кіно гумору присвячено багато наукових розвідок. Серед них праці, які розкривають проблематику аудіовізуального перекладу (F. Chaume Audiovisual Translation, M. Cronin Translation goes to the Movies, T.W. Deacon The Symbolic Species: The Co-Evolution of Language and the Brain, Diaz-Cintas J. New Trends in Audiovisual Translation, J. Dordevic, D. Stamenkovic The influence of monomodal and multimodal presentation on translation error recognition: an empirical approach, C. Jewitt, J. Bezemer, K. O'Halloran Introducing Multimodality) [1], [2], [3], [4], [5], [8]; дослідження особливостей гендерних стереотипів у лінгвістиці та перекладознавстві (T. Drummond, J. Wildfeue The Multimodal Annotation of Gender Differences in Contemporary TV Se-ries.Combining Qualitative Questions and Quantitative Results) [6]; наукові розвідки про кінодискурс (M. Dynel Stranger than Fiction: A Few Methodological Notes on Linguistic Research in Film Dicrourse, S. Kozloff Overhearing film dialogue, G. Kress, T. Van Leeuwen Reading Images, A. Lisiecka Comparing multimodal film texts. The case of the movie “Fame” and its remake “Fame”, дослідження, у фокусі яких гумор [7],[9],[10], [12]; (А. Leibold A. The Translation of Humor ; Who Says it Can't Be Done) [11] тощо.

Вивчивши теоретичний матеріал, розглянемо поняття «гумор», «комізм» та «сміх» на прикладі англомовної кінокомедії «Дівчина без комплексів». Ці поняття часто вживаються разом і нерозривно, проте мають суттєву різницю в значенні. Оскільки дослідники, незважаючи на безліч різних теорій, так і не дійшли єдиної думки щодо визначень, ми вивели власне визначення. Зважаючи на складність поняття «гумор», ми розглянули його як соціокультурний феномен, що стосується багатьох аспектів життя людини, через що дослідженням гумору займаються багато галузей науки, у тому числі психологія, культурологія, соціологія тощо і який являє собою набір психологічних, культурних та когнітивних механізмів. Оскільки гумор тісно пов'язаний із лінгвокультурологією, ми розглянемо його з погляду міжкультурної комунікації та виявили ряд проблем, які можуть виникнути у процесі взаємодії культур. Також розглянемо можливі шляхи вирішення цих проблем при розумінні гумору у міжкультурній комунікації.

Мета статті - дослідити стилістичні особливості відтворення ґендерних стереотипів в англомовному кіногуморі.

Виклад основного матеріалу

Передусім необхідно проаналізувати ремінний та маскулінний образи у лінгвістиці. Фемінний зовнішньоповедінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників жіночої статі), виражений за допомогою лексичних одиниць у складі дефініцій та/або контекстного поля аналізованих неологізмів англомовного кінодискурсу, характеризується такими вербалізованими семантичними блоками, як емоційність, привабливість, скромність, вразливість, наївність, сентиментальність, що відповідає традиційним уявленням про поведінку та зовнішньому вигляді жінок. Крім цього, у складі деяких лексичних одиниць є вказівка на вербалізовані семантичні блоки, що розходяться з усталеними уявленнями про фемінність:

· беземоційність,

· вміння постояти за себе,

· поєднання слабкості та сили,

· відвертість вбрання.

Серед ціннісних орієнтирів, що простежуються у складі лексичних одиниць з фемінним компонентом, можна назвати прагнення рівноправності з чоловіками, захист прав жінок, уникнення статусу домогосподарки, що говорить про незгасне інтересі представниць прекрасної статі до феміністичної концепції суспільних відносин.

Маскулінний зовнішньо-поведінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників чоловічої статі), виражений за допомогою лексичних одиниць у складі дефініцій та/або контекстного поля аналізованих лексичних одиниць англомовного кінодискурсу, характеризується такими вербалізованими гендерними семантичними блоками, як

· яскраво виражений інтерес до жіночої статі,

· фізична сила,

· м'язисте тіло,

· прагматичність,

· грубість та агресивність, що відповідає загальноприйнятим уявленням про поведінку та подобу чоловіків.

Простежуються також такі характеристики, що йдуть урозріз з гендерними стереотипами:

· відсутність інтересу до жіночої статі (у разі свідомого уникнення романтики, недостатньої зрілості або асексуальності),

· фізична слабкість/уразливість,

· краса,

· нереалістична, надмірна прихильність до партнера,

· нераціональність,

· сентиментальність (концепція «чоловіки не плачуть» радикально переглядається; чоловічі сльози сприймаються як вияв реальної мужності).

· Усунення чіткого розмежування зовнішньо-поведінкових рис чоловіків та жінок носить виправдувальний характер: прояв слабкості чоловіками представляється гідним поваги та співпереживання, що може свідчити про втому чоловіків від відповідальної ролі представників сильної половини людства, що містяться у складі аналізованих лексичних одиниць як справедливі, і спотворені гендерні стереотипи свідчать про наявність та деяку популярність альтернативного трактування правил поведінки та зовнішнього вигляду представників чоловічої статі.

До лексичних одиниць англомовного кінодискурсу з гендернонейтральним компонентом відносяться ті, у дефініціях та/або контекстному полі яких містяться загальні для обох гендерів характеристики без уточнення статевої приналежності. До компонентів значення, що виражають гендернонейтральний зовнішньоповедінковий образ (особливості поведінки та вигляду, характерні для представників обох статей), відносяться такі вербалізовані семантичні блоки:

· негативна чи позитивна оцінка аудиторії,

· суперечливість темпераменту,

· дурість,

· обізнаність,

· дивність,

· злість,

· ототожнення з аудиторією чи автором,

· приналежність до етносу, вікової категорії, прив'язки до сюжету.

Виокремимо лексичні одиниці з певним яскраво вираженим ґендерним компонентом, що вживаються стосовно до обох статей. Така взаємозамінність нових лексем із гендерним компонентом може обумовлюватися стиранням кордонів між гендерами.

Варто зазначити, що ґендер слід відрізняти від статі: стать - це вроджена бінарна ознака, а гендер - ознака, що конструюється суспільством. Гендерний стереотип - сформоване в суспільстві уявлення про поведінку та вигляд представника тієї чи іншої статі. Деякими дослідниками були зроблені припущення про можливі умови, що впливають на формування гендерних стереотипів, їх історичне становлення (витоки можна знайти в Біблії, давній філософії, мистецтві).

Таким чином, визначимо групи ґендерних стереотипів:

1) стереотипи маскулінності / фемінінності, де чоловікові та жінці приписуються певні психологічні властивості особистості;

2) стереотип закріплення соціальних ролей за протилежними статями (сімейна роль для жінки, професійна - для чоловіка);

3) стереотипність у розподілі праці (праця жінок носить обслуговуючий характер, тоді як праця чоловіка - творчий);

4) стереотип, пов'язаний із споживчими практиками.

Порушуючи питання про справедливість і хибність гендерних стереотипів, пропонуємо відрізняти помилкові стереотипи від стереотипів, що спотворюються у дискурсі, зокрема, у кінодискурсі. Спотворення стереотипів проявляється у навмисному порушенні загальноприйнятих уявлень про вигляд або поведінку чоловіка чи жінки. Помилковий стереотип аж ніяк не синонімом стереотипу, який спотворюється у кінооповіді. Хоча обидва не відповідають дійсності, перший є наслідком суспільної помилки: через недостатнє або недостовірне знання стереотип розуміється неправильно і з часом, навіть за умови виявлення подібної помилки, він, устоявшись, входить у розряд правила і отримує поширення.

Для визначення, які типи гендерно забарвлених атрибутивних конструкцій зустрічаються в комедії «Дівчина без комплексів», було проаналізовано кіно текст цього фільму. Методом суцільної вибірки з тексту було вилучено атрибутивні конструкції різних типів, які позначають гендерні стереотипи:

Таблиця 1

Жарти з атрибутивними конструкціями з гендерним забарвленням

Оригінал

Переклад

Monogamy does not exist.

Моногамії не існує.

- Mark Wahlberg, shut your mouth!

- Mark Wahlberg? Mark Wahlberg weighs only seventy kilos. And I'm Mark Wahlberg, who ate Mark Wahlberg.

- Марк Волберг, рота закрий!

- Марк Волберг? Марк Волберг важить лише сімдесят кіло. А я -- Марк Волберг, який з'їв Марка Волберга.

My father has not yet been completely buried... And you decided to do it now?!... uff... let's go!

Мого батька ще не до кінця закопали... І ти вирішив зараз це зробити?!... афф... пішли!

- We quarreled, now we will be ignored.

Everything is as usual!

- Yes, in what other ignore mode?! We haven't gotten along yet!

- Ми посварилися, тепер побудемо в ігнорі. Все як завжди!

- Та в якому ще ігнорі?! Ми ще не лаялися!

Why do you need me, I'm a drunkard?!

I DON'T CARE! - I had a lot of guys! - I DON'T CARE!... How much?

- Навіщо я тобі потрібна, я ж п'яниця?

- А мені ПЛЮВАТИ!

- У мене було багато хлопців!

- А мені ПЛЮВАТИ!... Скільки?

I wanted you to see that I am trying and that I can start a new life. And that I'm not afraid of failure. I want to try to be there for you.

Я хотіла, щоб ти побачив, що я намагаюся і що можу почати нове життя. І що я не боюсь невдач. Я хочу спробувати бути поряд із тобою.

Як бачимо із наведених прикладів, з урахуванням фактора гендеру опис персонажів може як відповідати загальноприйнятим гендерним стереотипам, так і йти врозріз з ними. Так, фемінний зовнішньоповедінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників жіночої статі), характеризується такими вербалізованими семантичними блоками, як

· емоційність,

· привабливість,

· скромність,

· хитрість,

· вразливість,

· наївність,

· сентиментальність,

· турбота про зовнішній вигляд,

· наявність «жіночих» навичок (шиття, готування), що відповідає традиційним уявленням про поведінку та зовнішній вигляд жінок і підкріплює ґендерні стереотипи.

З погляду образності, говорячи про жінок, проводять порівняння з кішкою, місяцем, квіткою, водою, арфою, ангелом. Крім цього, у складі деяких лексичних одиниць є вказівка на вербалізовані семантичні блоки, що розходяться з усталеними уявленнями про фемінність:

· беземоційність,

· вміння постояти за себе,

· поєднання слабкості та сили,

· відвертість нарядів,

· інтерес до спорту, механічних приладів.

Як уже зазначалося, маскулінний зовнішньо-поведінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників чоловічої статі), характеризується такими вербалізованими гендерними семантичними блоками, як

· яскраво виражений інтерес до жіночої статі,

· фізична сила, м'язисте тіло,

· прагматичність, грубість та агресивність,

· наявність «чоловічих» навичок (лагодження предметів, володіння зброєю), що відповідає загальноприйнятим уявленням про поведінку та образ чоловіків.

З погляду образності, говорячи про чоловіків, проводять порівняння з дворовим псом, сонцем, вогнем, демоном. Усунення чіткого розмежування зовнішньо-поведінкових рис чоловіків та жінок має виправдувальний характер: прояв слабкості чоловіками представляється гідним поваги та співпереживання, що може свідчити про втому чоловіків від відповідальної ролі представників сильної половини людства. Сильні та незалежні жінки також найчастіше характеризуються позитивно, що говорить про незгасний інтерес представниць прекрасної статі до феміністичної концепції суспільних відносин.

До компонентів значення, що виражає гендерно-нейтральний зовнішньо-поведінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників обох статей), відносяться такі вербалізовані семантичні блоки, як

· негативна чи позитивна оцінка аудиторії,

· суперечливість темпераменту,

· дурість,

· обізнаність,

· дивність,

· злість,

· ототожнення з аудиторією чи автором,

· належність до етносу,

· вікової категорії,

· прив'язки до сюжету.

Крім гендерного компонента, що є визначальним, найменування учасників кінодискурсу також включають такі компоненти значення, що виявляються в дефініціях та/або контекстному полі лексичних одиниць, як ідеологічний, амбівалентний, інтелектуальний, той, що ототожнюється, той, що протиставляється, творчий, професійний, статусний.

Висновки

У результаті проведеного дослідження, метою якого було виявлення особливостей передачі гумору з англійської мови на українську нам вдалося досягти всіх поставлених теоретичних та практичних завдань. У ході дослідження ми виявили, що аудіовізуальний переклад комедійних фільмів - окремий вид аудіо-візуального перекладу, оскільки в кінокомедіях об'єдналися характерні риси кінофільму: послідовність серій, єдність головних героїв, загальна сценарна та образотворча концепція, назва, сюжет. А отже, при перекладі виникає подвійна складність: по-перше, обмеженість аудіота відеорядом; по-друге, необхідність зберегти і передати під час перекладу мовні особливості героїв, оскільки тільки так ми зможемо досягти динамічної еквівалентності та забезпечити той самий вплив на україномовного глядача, що й оригінал на англомовного. Більш того важливо пам'ятати про те, що переклад комедійних фільмів - командна робота та, коли над проектом працюють відразу декілька перекладачів, то потрібно відстежувати однаковість в іменах та ключових фразах героїв. Отже, гендерні стереотипи безумовно є складним і неоднозначним феноменом, та їх вплив на процес перекладу складно ігнорувати, особливо коли вони йдуть пліч-о-пліч з іншими видами стереотипів та іншими важкоперекладними мовними явищами. Наявні праці з цієї теми мають намір позначити вектор розробки даної проблеми, і найбільш ефективним напрямом дослідження у зв'язку з цим бачиться структурування та типологізація різних форм гендерних стереотипів залежно від різних критеріїв, у тому числі виходячи з їхнього зв'язку з іншими проявами цього феномену.

Література

1. Chaume F. Audiovisual Translation: Dubbing. Translation Practices Explained series. Routledge: London, 2012. 235 p.

2. Cronin Michael. Translation goes to the Movies. Abingdon: Routledge, 2009

3. Deacon T. W. The Symbolic Species: The Co-Evolution of Language and the Brain. New York: W. W. Norton, 1997. 527 p.

4. Diaz-Cintas J. New Trends in Audiovisual Translation / J. Diaz-Cintas. Frankfurt Lodge: Multilingual

5. Dordevic J., Stamenkovic D. The influence of monomodal and multimodal presentation on translation error recognition: an empirical approach // Perspective Studies in Translatology. 2020. № 29 (6).

6. Drummond T., Wildfeuer J. The Multimodal Annotation of Gender Differences in Contemporary TV Se-ries.Combining Qualitative Questions and Quantitative Results // Annotations in Scholarly Editions and Research, Functions, Differentiations, Systematization / ed. by J. Nantke, F. Schlupkohten. Berlin: de Gruyter, 2020.

7. Dynel M. Stranger than Fiction: A Few Methodological Notes on Linguistic Research in Film Dicrourse // Brno Studies in English. 2011. № 37 (1).

8. Jewitt С., Bezemer J., O'Halloran K.Introducing Multimodality. L. - N. Y.: Rouledge, 2016.

9. Kozloff S. Overhearing film dialogue. Berkeley & Los Angeles: University of California Press, 2000. 323 р.

10. Kress G., Van Leeuwen T. Reading Images: The Grammar of Visual Design. 2nd ed. L.: Routledge, 2006.

11. Leibold A. The Translation of Humor ; Who Says it Can't Be Done. Meta: Translators' Journal. 1989. Vol. 34, № 1. P. 109-111.

12. Lisiecka A.Comparing multimodal film texts. The case of the movie “Fame” and its remake “Fame”. L.: Rout-ledge, 2019.

References

1. Chaume F. Audiovisual Translation: Dubbing. Translation Practices Explained series. Routledge: London, 2012. 235 p.

2. Cronin Michael. Translation goes to the Movies. Abingdon: Routledge, 2009

3. Deacon T. W. The Symbolic Species: The Co-Evolution of Language and the Brain. New York: W. W. Norton, 1997. 527 p.

4. Diaz-Cintas J. New Trends in Audiovisual Translation / J. Diaz-Cintas. Frankfurt Lodge: Multilingual

5. Dordevic J., Stamenkovic D. The influence of monomodal and multimodal presentation on translation error recognition: an empirical approach // Perspective Studies in Translatology. 2020. № 29 (6).

6. Drummond T., Wildfeuer J. The Multimodal Annotation of Gender Differences in Contemporary TV Se-ries.Combining Qualitative Questions and Quantitative Results // Annotations in Scholarly Editions and Research, Functions, Differentiations, Systematization / ed. by J. Nantke, F. Schlupkohten. Berlin: de Gruyter, 2020.

7. Dynel M. Stranger than Fiction: A Few Methodological Notes on Linguistic Research in Film Dicrourse // Brno Studies in English. 2011. № 37 (1).

8. Jewitt С., Bezemer J., O'Halloran K.Introducing Multimodality. L. - N. Y.: Rouledge, 2016.

9. Kozloff S. Overhearing film dialogue. Berkeley & Los Angeles: University of California Press, 2000. 323 р.

10. Kress G., Van Leeuwen T. Reading Images: The Grammar of Visual Design. 2nd ed. L.: Routledge, 2006.

11. Leibold A. The Translation of Humor ; Who Says it Can't Be Done. Meta: Translators' Journal. 1989. Vol. 34, № 1. P. 109-111.

12. Lisiecka A.Comparing multimodal film texts. The case of the movie “Fame” and its remake “Fame”. L.: Rout-ledge, 2019.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.