Особливості перекладу опису природи в українській поезії ХХ століття німецькою та англійською мовами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу опису природи в українській поезії ХХ століття німецькою та англійською мовами

Трофімова-Герман Аліна Ігорівна канд. філол. наук, доцент кафедри інтелектуальних комп'ютерних систем, навчально-науковий інститут Соціально-гуманітарних технологій, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Бунтурі Юрій Валерійович старший викладач кафедри інтелектуальних комп'ютерних систем, навчально-науковий інститут Соціально-гуманітарних технологій, Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

Ніконоров Сергій Іванович старший викладач кафедри інтелек- туальних комп'ютерних систем, навчально-науковий інститут Соціально- гуманітарних технологій, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Анотація

У статті проаналізовано особливості перекладу опису природи в українській поезії ХХ століття німецькою та англійською мовами, що розглядається як складна інтелектуально-мовленнєва діяльність, що вимагає не тільки мовної майстерності, але й занурення в культурні особливості.

Зазначено, що ключовим елементом у процесі перекладу є форму- вання універсального концепту, який стає ментальною моделлю для інтеграції текстової інформації та її адаптації до культурного сприйняття цільової аудиторії.

Підкреслено важливість таких понять, як «етнокультурна інтеграція»,

«міжкультурний обмін» та «культурний діалог» у контексті перекладу, а також акцентує на значущості української поезії у висвітленні культурних та історичних аспектів національної ідентичності.

Визначено основні виклики, які пов'язані з передачею емоційної насиченості та символіки, характерних для української літератури, та розробка стратегій для ефективного міжкультурного перекладу.

Дослідження також включає теоретичний аналіз лінгвістичних аспектів перекладу, зокрема, граматичних, семантичних та фонетичних особливостей української поезії та їх вплив на процес перекладу.

Проведено компаративний аналіз оригіналу і перекладів конкретних віршів, демонструючи специфіку перенесення образів природи та емоційної насиченості в різних мовах. Окрему увагу приділено культурно-контекстуальному підходу у перекладі, що охоплює розуміння культурного контексту оригінальних творів та їх адекватної інтерпретації в меті перекладу.

Надано практичні рекомендації для перекладачів щодо перекладу української поезії з урахуванням особливостей мови та культурних аспектів, а також представлено ілюстративні приклади та аналіз випадків, використовуючи конкретні приклади з української поезії для ілюстрації ключових тез дослідження.

Сформовано висновки, які полягають в тому, що переклад української поетичної літератури виявляється не тільки мовним, але й культурним містом, який з'єднує різні мовні та культурні традиції, забезпечуючи повне розуміння та оцінку поетичного твору.

Ключові слова: переклад, культурна контекстуалізація, міжкуль- турний обмін та культурний діалог, емоційне сприйняття.

Trofimova-Herman Alina Ihorivna Ph.D. philol. Sciences, Associate Professor of the Department of Intelligent Computer Systems, Educational and Scientific Institute of Social and Humanitarian Technologies, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

Bunturi Yuriy Valeriyovych senior lecturer of the Department of Intelligent Computer Systems, Educational and Scientific Institute of Social and Humanitarian Technologies, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"Nikonorov Serhii Ivanovуch senior lecturer of the Department of Intelligent Computer Systems, Educational and Scientific Institute of Social and Humanitarian Technologies, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute" переклад культурна контекстуалізація

FEATURES OF THE TRANSLATION OF THE DESCRIPTION OF NATURE IN THE UKRAINIAN POETRY OF THE 20TH CENTURY INTO GERMAN AND ENGLISH LANGUAGES

Abstract. The article analyzes the peculiarities of translating the description of nature in Ukrainian poetry of the 20th century into German and English, which is considered a complex intellectual and speech activity that requires not only language skills, but also immersion in cultural features.

It is noted that the key element in the translation process is the formation of a universal concept, which becomes a mental model for the integration of text information and its adaptation to the cultural perception of the target audience.

The importance of such concepts as "ethno-cultural integration", "intercultural exchange" and "cultural dialogue" in the context of translation is emphasized, as well as the importance of Ukrainian poetry in highlighting cultural and historical aspects of national identity.

The main challenges associated with the transfer of emotional richness and symbolism, characteristic of Ukrainian literature, and the development of strategies for effective intercultural translation are identified.

The study also includes a theoretical analysis of linguistic aspects of translation, in particular, grammatical, semantic and phonetic features of Ukrainian poetry and their influence on the translation process.

A comparative analysis of the original and translations of specific poems was conducted, demonstrating the specificity of transferring images of nature and emotional intensity in different languages. Particular attention is paid to the cultural-contextual approach in translation, which includes understanding the cultural context of the original works and their adequate interpretation for the purpose of translation.

Practical recommendations for translators on translating Ukrainian poetry taking into account language and cultural aspects are provided, as well as illustrative examples and case analysis are presented, using specific examples from Ukrainian poetry to illustrate the key thesis of the study.

Conclusions were formed, which are that the translation of Ukrainian poetic literature turns out to be not only a linguistic, but also a cultural city that connects different linguistic and cultural traditions, ensuring a full understanding and appreciation of a poetic work.

Keywords: translation, cultural contextualization, intercultural exchange and cultural dialogue, emotional perception.

Постановка проблеми

У сфері перекладознавства, аналіз перекладу описів природи в українській поезії ХХ століття на німецьку та англійську мови відкриває важливі аспекти лінгвістичної та культурної інтерпретації. Поезія, яка є виразом особливої естетики та емоційного сприйняття, в українському контексті часто включає в себе глибокі описи природи, які відображають не лише фізичний ландшафт, але й метафоричне значення, вкорінене в культурних та історичних реаліях.

Проблематика перекладу таких текстів полягає в необхідності не тільки передати лексичне значення, але й відтворити глибину метафор, символізму та емоційної насиченості, що є властивими українській поетичній традиції. Це ставить перед перекладачем завдання знайти такі мовні відповідності в цільовій мові, які б зберегли інтенціональний і естетичний зміст оригіналу.

Інтерес до цієї проблематики зумовлений також історичними аспектами розвитку української літератури та її міжкультурними взаємодіями. У контексті глобалізації та багатомовності, вивчення перекладу української поезії набуває особливої актуальності, оскільки сприяє поглибленому розумінню мовних та культурних відмінностей і їхньому впливу на літературну творчість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення особливос- тей перекладу описів природи в українській поезії ХХ століття на німецьку та англійську мови представляє собою складний науковий інтерес. Ряд вчених, серед яких М. Алексєєв, О. Білецький, М. Драгоманов, В. Коптілов, Ю. Левін, О. Потебня, М. Рильський, А. Федоров, І. Франко, О. Чередниченко та інші, розглядали широкий спектр питань, пов'язаних з художнім перекладом. Важливий внесок у розширення цього дослідницького поля зробили також А. Волков, В. Жирмунський, Н. Конрад, Д. Лихачов, В. Матвіїшин, М. Храпченко та інші. Незважаючи на значні здобутки у цій сфері, деякі аспекти адекватності перекладу природничих образів у контексті української поезії залишаються малодослідженими, що відкриває перспективи для подальших досліджень.

Мета статті - аналіз особливостей перекладу опису природи в українській поезії ХХ століття на німецьку та англійську мови.

Виклад основного матеріалу

Переклад природного опису в українській ліриці ХХ сторіччя на німецькі та англійські мови представляє собою виняткову інтелектуально-мовну діяльність, вимагаючи не лише майстерності у володінні мовами, але й занурення у культурні особливості. Ключовим моментом у роботі перекладача є детальне розуміння змісту оригіналу, що дозволяє сформувати універсальний концепт, що стає ментальною моделлю для інтеграції текстової інформації у своєрідний світогляд перекладача [1, с. 13-18; 5, с. 117-122]. Цей концепт служить фундаментом для створення цільового тексту, який має відтворювати основні елементи оригінального концепту та бути пристосованим до культурного сприйняття цільової аудиторії.

Термінологія «перекладу» охоплює поняття «етнокультурна інте- грація», «міжкультурний обмін» та «культурний діалог». Етнокультурна інтеграція передбачає злиття та засвоєння різноманітних культурних особливостей, процес, що набирає обертів у епоху глобалізації та оновлюється через знайомство з новими культурними парадигмами [3, с. 228-235]. Культурний діалог відіграє ключову роль у міжнародній взаємодії та є невід'ємною частиною глобальних трансформацій у сучасному світі. Це особливо важливо в контексті української поезії ХХ століття, яка, будучи насиченою живописними зображеннями природи, відіграє значущу роль у висвітленні культурних, історичних та емоційних аспектів національної ідентичності. Ці твори, в яких відображені глибокі культурні коріння та унікальні національні особливості, при перекладі на німецьку та англійську мови вимагають не тільки точності, але й здатності передати тонке відчуття поетичності та символізму, що є характерними для української літературної традиції. Таким чином, переклад української поезії виходить за рамки простої лінгвістичної діяльності, стаючи мостом між культурами та сприяючи розширенню міжкультурного діалогу.

Теоретичні основи перекладу поетичних образів природи вимагають розуміння не тільки мовних нюансів, але й глибоких культурних контекстів. Важливість образності та символіки в українській поезії не можна недооцінювати, адже вони часто виходять за рамки прямих значень слів, несучи в собі шари емоційного та культурного змісту. Перекладач, працюючи з такими текстами, має не тільки відтворити слова, але й передати глибину та багатогранність оригіналу.

У випадку з українською поезією, часто насиченою метафорами та образами природи, перекладачі стикаються з необхідністю адаптації цих образів таким чином, щоб вони резонували з культурними та естетичними уявленнями аудиторії цільової мови. Це вимагає не просто мовного перекладу, але й культурного перекодування, яке включає глибоке розуміння обох культур.

Також, існує виклик збереження ритму, рими та звукових ефектів, які відіграють важливу роль у поетичному тексті. Ці аспекти часто змінюються або адаптуються в процесі перекладу, що може впливати на загальне сприйняття та емоційний вплив вірша.

Враховуючи всі ці аспекти, переклад української поетичної літератури виявляється не тільки мовним, але й культурним містом, який з'єднує різні мовні та культурні традиції. Такий підхід не тільки сприяє більш глибокому розумінню оригінального тексту, але й відкриває нові горизонти для міжкультурного діалогу та обміну.

Особливості перекладу опису природи в українській поезії ХХ століття на німецьку та англійську мови включають у себе ряд лінгвістичних викликів, що вимагають глибокого занурення в специфіку української мови та її особливості в контексті опису природи. Перекладачам необхідно враховувати нюанси граматичних структур, лексичних особливостей та фонетики, які відрізняють українську мову від німецької та англійської.

Так, граматична структура української мови має свої унікальні особливості, такі як гнучкий порядок слів і різноманітна система відмінювання, що дозволяє поетам створювати особливу ритміку та емоційну експресію. Перекладаючи це на німецьку або англійську мову, де порядок слів є більш фіксованим, і відмінювання не таке розвинене, може виникнути складність у збереженні оригінального звучання та ритму вірша [2].

Розглянемо, наприклад, вірш Івана Франка «Лісова пісня». Оригінальний текст вірша в українській мові використовує різноманітні граматичні конструкції для створення образу природи:

«Лунає, лунає лісом голосно Відлуння гукає за гукалом».

При перекладі цього вірша на англійську мову, може виникнути складність у збереженні ритміки оригіналу, оскільки англійська має більш фіксований порядок слів:

«Resounds, resounds through the forest loudly, An echo calls following the call».

У зазначеному прикладі, продемонстровано, що загальний зміст збережено, ритм і мелодійність української версії частково втрачені через структурні обмеження англійської мови.

Аналогічно, при перекладі на німецьку мову, виникає виклик зберегти емоційну насиченість та ритмічну гармонію:

«Es schallt, es schallt durch den Wald lautstark, Ein Echo ruft, dem Ruf folgend».

У німецькому перекладі також важко досягти тієї ж ритмічної гнучкості, яка є в українській поезії, через різницю у граматичних структурах.

Таким чином, при перекладі української поезії, зокрема описів природи, на німецьку та англійську мови важливо не тільки вірно передати зміст, але й знайти способи компенсувати різницю в граматичних структурах для збереження ритму та емоційної експресії оригіналу.

Крім того, лексичні особливості також відіграють ключову роль. Українська мова володіє широким спектром словникових запасів для опису природи, що відображає багатство та відтінки природного світу в українській культурі. Перекладачам необхідно знайти відповідні відповідності в цільовій мові, які б відтворювали не тільки пряме значення, але й емоційний відтінок та культурну конотацію оригіналу.

Також важливу роль у перекладі поезії відіграє фонетика. Звукові ефекти, такі як римування, алітерація та асонанс, є важливими елементами поетичного мовлення. Збереження цих елементів у перекладі може бути складним, оскільки звукова система української мови значно відрізняється від німецької та англійської, і вимагає від перекладача знаходження творчих рішень для передачі цих звукових ефектів. Фонетичні особливості української поезії, особливо при описі природи, відіграють ключову роль у створенні унікального атмосферного звучання, що становить великий виклик при перекладі на німецьку та англійську мови. Звукові ефекти, як-от римування, алітерація та асонанс, є невід'ємною частиною поетичного вираження, допомагаючи створити особливу музикальність і емоційну виразність вірша [4; 7; 9].

Українська мова має своєрідну звукову палітру, що відрізняється від звукової системи німецької та англійської мов. Наприклад, візьмемо вірш Максима Рильського «Осінь»:

«Золоте листя кружляє, Срібний дощик бринить».

В українській мові спостерігається гармонійне поєднання звуків та ритму, що створює мелодійний і зворушливий образ осені. При перекладі на англійську мову, можна використовувати наступні вирази:

«Golden leaves are swirling, Silver rain is chiming».

Хоча змістовна частина зберігається, виклик полягає у відтворенні мелодійності та ритму оригінального тексту. Англійська мова має свої особливості у звучанні, тому перекладачу потрібно шукати альтернативні засоби для передачі музичності української мови.

Аналогічна ситуація спостерігається при перекладі на німецьку мову. У німецькому перекладі важливо також зберегти звукову гармонію та мелодійність, що може бути складно через різницю у звукових системах:

«Goldenes Laub wirbelt, Silberner Regen klingt».

У даному прикладі, є необхідність адаптації звукових ефектів до мовних особливостей німецької мови.

Таким чином, в процесі перекладу української поезії на німецьку та англійську мови, особливу увагу слід приділити збереженню звукових

ефектів, які є важливою складовою поетичного мовлення, особливо при описі природи, що вимагає не лише глибокого розуміння мов, але й творчого підходу та здатності перекладача до інновацій у сфері мовленнєвих технік.

В цілому, переклад опису природи в українській поезії на німецьку та англійську мови є складним процесом, який вимагає не тільки мовної компетенції, але й глибокого розуміння культурних та естетичних контекстів.

Розглянемо особливості перекладу описів природи в українській поезії ХХ століття на прикладі конкретних творів та їх перекладів на німецьку та англійську мови.

Так, вірш Ліни Костенко «Рідне поле, чужий вітер», де поетеса зображує природу як втілення національного духу та історії. Український текст вірша відрізняється багатством мовних образів та глибоким емоційним забарвленням:

«Рідне поле, чужий вітер, І чужає серце трава.

Там де кров моя, там квіти, Там моєї долі слова».

Перекладаючи цей вірш на англійську мову, важливо передати не лише буквальний зміст, але й відчуття глибокої зв'язку з рідною землею та історичну символіку. Можливий переклад (англ.):

«Native fields, alien winds,

And the grass seems strange to the heart. Where my blood lies, there bloom flowers, There lie the words of my fate».

Приперекладінанімецькумову,особливуувагупотрібно приділити передачі емоційного навантаження та мелодійності вірша:

«Mein Heimatfeld, fremder Wind, Und das Herz findet das Gras fremd. Wo mein Blut ist, da blьhen Blumen,

Da sind die Worte meines Schicksals».

В цьому перекладі можна помітити, як важливо зберегти не лише сенс, але й емоційну складову, що є ключовою в українській поезії. Також, увага до деталей у виборі слів та їх звучанні є критичною для збереження поетичності оригіналу.

Цей приклад демонструє, як переклад української поезії вимагає не лише глибокого розуміння лінгвістичних аспектів мови-оригіналу та мови перекладу, але й вміння відчувати та передавати культурні та емоційні нюанси. Він також підкреслює важливість творчого підходу в перекладацькій діяльності, який дозволяє відтворити унікальність оригінального твору.

Особливості перекладу опису природи в українській поезії ХХ століття німецькою та англійською мовами нерозривно пов'язані з урахуванням культурно-контекстуальних аспектів. Переклад української поезії не обмежується лише мовними перекладами, а занурюється у глибинні шари культурних ідентичностей та емоційних станів, які відображені через природні образи.

Українська поезія часто використовує природу як метафору для вираження глибоких емоційних переживань та історичних рефлексій. Наприклад, опис лісу, річки або степу може символізувати не тільки природні явища, але й глибші питання національної ідентичності, історичного минулого чи внутрішнього світу ліричного героя.

При перекладі таких образів перекладач повинен враховувати, які асоціації та символічні значення можуть виникати у читачів цільової мови при читанні певних природних образів, що вимагає не тільки мовної компетенції, але й глибокого розуміння культурних особливостей обох мов.

Наприклад, у вірші Василя Симоненка «Лебеді материнства» природні образи (лебеді, вода, колір, сезонні мотиви) використовуються для вираження краси та святості материнства. Перекладаючи цей вірш на англійську або німецьку мову, важливо зберегти не тільки буквальний зміст, але й емоційну насиченість, а також культурні конотації, які можуть бути різними в українському та західно- європейському контекстах.

У контексті дослідження, важливо відзначити, що українська поезія часто використовує природу як метафору для вираження емоцій, історичних рефлексій та соціокультурних ідей. Наприклад, вірш Павла Тичини «Осінній вечір» містить образи осені, які символізують замисленість та меланхолію (наприклад, золотаві листки, тихий шепіт вітру, м'яке світло згасаючого дня). У процесі перекладу цих образів важливо передати не тільки лексичний зміст, але й глибоку емоційну та культурну суть.

При перекладі на англійську мову може виникнути складність у збереженні цієї багатогранності через культурні та мовні різниці. Англійська версія вірша:

«Quiet. Melancholic. The sky is clear. The sun has set. Evening is near.

Yellow leaves… Mournful leaves…»

демонструє спробу зберегти основний зміст, але може втратити деякі нюанси емоційного забарвлення, притаманні українському тексту.

У перекладі на німецьку мову:

«Still. Schwermьtig. Der Himmel ist klar.

Die Sonne ist untergegangen. Der Abend naht. Gelbes Laub… Trauriges Laub…»

необхідно також враховувати специфіку німецького мовного вираження та культурні асоціації, що можуть відрізнятися від українського контексту [6; 8].

Таким чином, переклад української поезії вимагає не тільки філологічних знань, але й глибокого розуміння культурних контекстів як вихідної, так і цільової мов, що забезпечує збереження не тільки змістовного, але й емоційного та символічного багатства оригінального тексту, що є ключовим для повного розуміння та оцінки поетичного твору.

Висновки

Переклад опису природи в українській поезії ХХ століття німецькою та англійською мовами вимагає особливого підходу, який враховує естетичні та емоційні аспекти оригіналу, зберігаючи при цьому ритм та звучання. Один із ключових моментів у такому перекладі - це відтворення емоційної глибини та атмосфери, яку створює автор у своєму творі. Це означає, що перекладач повинен не лише точно передавати слова, але й уловлювати тонкі нюанси, які викликають певні почуття у читача. Важливим є використання еквівалентності, де шукаються слова чи фрази у цільовій мові, які мають схожі асоціації та емоційне навантаження. Структурна адаптація також відіграє важливу роль, де ритм та мелодія оригінального вірша адаптуються під особливості цільової мови, що може включати зміну віршованого розміру чи римування для збереження загального звучання твору.

Ще одним важливим аспектом є культурна контекстуалізація, що допомагає перекладачеві враховувати культурні відмінності та знаходити відповідні способи передати специфічні культурні референси, що можуть бути незрозумілі для читачів цільової мови.

Крім того, консультація з експертами у галузі літературних студій та мовознавства може допомогти глибше зрозуміти нюанси оригінального тексту, а творчий підхід дозволяє перекладачеві використовувати метафори, аналогії або навіть створювати нові слова для передачі суті. Усе це робить переклад опису природи в поезії не просто лінгвістичним завданням, а складним процесом, що вимагає глибокого розуміння як вихідного, так і цільового культурного контексту.

Перспективи подальших досліджень спрямовані на аналіз впливу культурних та історичних контекстів на переклад природних образів української поезії ХХ століття, з акцентом на розробку методологій, що дозволяють зберегти емоційну глибину та символічність цих образів при перекладі на німецьку та англійську мови.

Література:

1.Андрієнко Т.П. Переклад як когнітивно-комунікативна діяльність. Наукові записки Ніжинського державного університету ім.Миколи Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М.Гоголя, 2014. С.13-18.

2.Кияк Т. Р. Перекладознавство (німецько-український напрям) : підручник для студентів вищ. навч. закл. / Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй. Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2014. 640 с.

3.Клименко Л.В. Художній переклад як вид міжкультурної комунікації в контексті Євроінтеграції. Літературознавчі студії. 2015. Вип.1(1). С.228-235

4.Кучер З.І. Граматичні особливості перекладу німецьких фахових текстів українською мовою. URL : http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/11/57.pdf 3.

5.Логвиненко О.М. Культура перекладу художнього твору: психологічний аспект. Український інформаційний простір: науковий журнал Інституту журналіс- тики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв. Київ, 2014. Ч.2. С.117-122.

6.Ходикіна І. В. Труднощі перекладу сучасної німецької мови. URL : http:// www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/207/5758/12038-1?inline=1 4. Horst G. Arbeiten wie ich mцchte. Deutsch perfekt. 2021. № 1. C. 49-54.

7.Chahrour O. Translation Journal. Cultural problems in translation. 2018. URL: https://translationjournal.net/July-2018/cultural-problems-in-translation.html (дата звернення: 17.01.2024).

8.Handbuch Translation / herausgegeben von Mary Snell-Hornby, Hans Hцnig, Paul KuЯmaul, Peter Schmitt. Zweite, verbesserte Auflage. Tьbingen : Stauffenburg Verlag, 2006. 434 s.

References:

1.Andriienko T.P. (2014) Pereklad yak kohnityvno-komunikatyvna diialnist [Translation as a cognitive-communicative activity.]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im.Mykoly Hoholia. Nizhyn: NDU im. M.Hoholia, 2014. S.13-18.

2.Kyiak T. R. (2014) Perekladoznavstvo (nimetsko-ukrainskyi napriam) [Translation studies (German-Ukrainian direction)]: pidruchnyk dlia studentiv vyshch. navch. zakl. Chernivtsi : Vydavnychyi dim «Bukrek».

3.Klymenko L.V. (2015) Khudozhnii pereklad yak vyd mizhkulturnoi komunikatsii v konteksti Yevrointehratsii [Literary translation as a type of intercultural communication in the context of European integration]. Literaturoznavchi studii,1(1), 228-235

4.Kucher Z.I. (2017)Hramatychni osoblyvosti perekladu nimetskykh fakhovykh tekstiv ukrainskoiu movoiu [Grammatical features of translation of German professional texts into Ukrainia]. URL : http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/11/57.pdf 3. (data zvernennia: 17.01.2024).

5.Lohvynenko O.M. (2014) Kultura perekladu khudozhnoho tvoru: psykholohichnyi aspekt [The culture of translating a work of art: a psychological aspect.]. Ukrainskyi informatsiinyi prostir: naukovyi zhurnal Instytutu zhurnalistyky i mizhnarodnykh vidnosyn Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. Kyiv, 2, 117-122.

6.Khodykina I. V. (2021) Trudnoshchi perekladu suchasnoi nimetskoi movy [Difficulties of translation of the modern German language]. URL : http://www.baltijapublishing.lv/ omp/index.php/bp/catalog/download/207/5758/12038-1?inline=1 4. (data zvernennia: 17.01.2024).

7.Chahrour O. (2018) Translation Journal. Cultural problems in translation. URL: https://translationjournal.net/July-2018/cultural-problems-in-translation.html (data zvernennia: 17.01.2024).

8.Handbuch Translation / herausgegeben von Mary Snell-Hornby, Hans Hцnig, Paul KuЯm9. aul, Peter Schmitt. Zweite, verbesserte Auflage. Tьbingen : Stauffenburg Verlag, 2006. 434 s.

9.Horst G. Arbeiten wie ich mцchte. Deutsch perfekt, 1, 49-54.

Размещено на Allbest.ru