Мовні засоби вираження особистої ідентичності: порівняльний аналіз української та англійської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні засоби вираження особистої ідентичності: порівняльний аналіз української та англійської мов

Олександренко Катерина Валентинівна доктор психологічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов, Хмельницький національний університет, м. Хмельницький

Анотація

Сучасний світ характеризується багатством мовних та культурних варіацій, тому актуальним є розв'язання проблеми вираження особистої ідентичності через мову. Українська та англійська мови, як представниці різних мовно-культурних груп, не лише володіють відмінним лінгвістичним арсеналом, а й відтіняють унікальні соціокультурні особливості мовців. Стаття присвячена лінгвістичному аналізу мовних засобів, що використовуються для вираження особистої ідентичності в контексті цих мов. лінгвістика мовний когнітивний

Здійснено огляд сучасних підходів до визначення та розуміння особистої ідентичності в лінгвістиці та представлено ключові теорії, пов'язані із вивченням мовних аспектів особистісної ідентичності (когнітивний, соціокультурний, лінгвокультурологічний підходи, дискурсивний аналіз, постколоніальні студії). Проведено порівняльний аналіз лексичних одиниць та конструкцій, які використовуються мовцями для опису темпераменту, як однієї з ключових психологічних характеристик вираження особистої ідентичності. Досліджено особливості вживання діалектів, архаїзмів, та інших мовних елементів для створення унікальної мовної ідентичності. Розглянуто унікальні аспекти самовираження в кожній мові, такі як особливості використання образів, метафор та фразеологізмів, проаналізовано вплив культурних особливостей на формування мовної ідентичності. У процесі визначення різниць у використанні культурноспецифічних мовних засобів для вираження особистості закцентовано на тому, що українська мова є більш емоційною, а англійська характеризується простотою та лаконічністю. Зроблено висновок про те, що вивчення способів вираження особистої ідентичності посередництвом мови сприяє розумінню різноманітності культур та сприяє збереженню та вивченню лінгвокультурних особливостей у глобальному суспільстві.

Перспективу подальших досліджень окреслено у контексті вивчення впливу білінгвізму на процес формування особистої ідентичності.

Ключові слова: мовна ідентичність, лексика самовираження, українська та англійська мова, самоідентичність, культурні відмінності, соціокультурний підхід, порівняльний аналіз.

Oleksandrenko Kateryna Valentynivna Doctor of Psychology, Professor, Professor of the Department of Foreign Languages, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi,

LINGUISTIC MEANS OF EXPRESSING PERSONAL IDENTITY: A COMPARATIVE ANALYSIS OF UKRAINIAN AND ENGLISH

The modern world is characterized by a wealth of linguistic and cultural variations, so it is important to address the problem of expressing personal identity through language. Ukrainian and English, as representatives of different linguistic and cultural groups, not only possess a distinctive linguistic arsenal, but also set off the unique socio-cultural characteristics of their speakers. The article is devoted to the linguistic analysis of the linguistic means used to express personal identity in the context of these languages. The author reviews modern approaches to the definition and understanding of personal identity in linguistics and presents key theories related to the study of linguistic aspects of personal identity (cognitive, sociocultural, linguistic and cultural studies, discourse analysis, postcolonial studies). A comparative analysis of lexical items and constructions used by speakers to describe temperament as one of the key psychological characteristics of personal identity expression is carried out. The peculiarities of using dialects, archaisms, and other linguistic elements to create a unique linguistic identity are investigated. The unique aspects of self-expression in each language, such as the use of images, metaphors, and phraseology, are considered, and the influence of cultural features on the formation of linguistic identity is analyzed. In the process of determining the differences in the use of culturally specific linguistic means for expressing personality, the author emphasizes that the Ukrainian language is more emotional, while English is characterized by simplicity and conciseness. It is concluded that the study of ways of expressing personal identity through language contributes to the understanding of cultural diversity and promotes the preservation and study of linguistic and cultural features in a global society. Prospects for further research are outlined in the context of studying the impact of bilingualism on the process of personal identity formation.

Keywords: linguistic identity, vocabulary of self-expression, Ukrainian and English, self-identity, cultural differences, sociocultural approach, comparative analysis.

Постановка проблеми. У сучасному світі, наповненому мовним різноманіттям та культурними відмінностями, актуальності набуває питання вираження особистої ідентичності через мову. Українська та англійська мови, представниці різних мовно-культурних груп, відзначаються не лише різним лінгвістичним арсеналом, а й відображають унікальні суспільні відносини та культурні нюанси. Відмінності в семантичних конструкціях, вживання діалектів, архаїчних слів та виразів, а також вибір мовних засобів для висловлення особистих почуттів і переживань стають об'єктом уваги лінгвістичного дослідження. Ця проблема природжено пов'язана з динамікою сучасних культурних трансформацій та глобалізацією, що ставить під питання унікальність мовної ідентичності в умовах взаємодії різних мовних спільнот.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині спостерігається активізація інтересу до лінгвістичного вивчення мовних засобів вираження особистої ідентичності, зокрема і в контексті порівняльного аналізу української та англійської мов. Дослідники активно звертають увагу на різноманітні аспекти цієї проблематики, намагаючись відкрити нові горизонти в розумінні впливу мовних особливостей на формування і вираження індивідуальної самосвідомості.

Однією з ключових тенденцій у дослідженнях (Т. Мусійчук [1], О. Миронова [2]) стала глибока аналітика лексичних одиниць та фразеології, вживаних для вираження особистості в обох мовах. Вивчення семантичних відтінків та емоційного навантаження слів української та англійської мов визначається як ключовий аспект розуміння специфіки мовленнєвого самовираження у працях А. Ляшук [3] та І. Гербери [4]. Крім того, набуло великого розвитку дослідження взаємозв'язку мовних та культурних чинників (Г. Антонюк [5], Ю. Жигалкіна [6]), у т.ч. визначення впливу культурних контекстів на вибір конкретних мовних конструкцій та вживання діалектів. Публікації останніх років (M. Cassell [7],

L. Huang [8]) також часто звертають увагу на технологічний аспект мовленнєвих особливостей, висвітлюючи вплив мовних технологій та засобів комунікації на сприйняття особистої ідентичності. Зазначимо, що важливим внеском є інтердисциплінарний характер досліджень (О. Плахотнікова [9], Н. Дубовик [10]), який враховує не лише лінгвістичні, але й психологічні, соціологічні та культурологічні аспекти, що сприяє створенню комплексного уявлення про взаємодію мови та особистісної ідентичності в різних культурних контекстах.

Однак, порівняльне вивчення мовних засобів вираження особистості в українській та англійській мовах, а також визначення впливу культурних факторів на ці процеси досі потребують глибокого аналізу. Це відкриває широке поле для подальших досліджень та розуміння взаємозв'язку між мовою та формуванням особистісної ідентичності в сучасному світі.

Мета статті - проаналізувати мовні засоби вираження особистої ідентичності в українській та англійській мовах, визначити відмінності та спільні риси у використанні лексичних одиниць, фразеології та інших мовних засобів у процесі самовираження носіїв мов обох культур.

Виклад основного матеріалу. Мова не лише транслює думки та ідеї, а й віддзеркалює унікальний світогляд, який формується у кожного мовця з урахуванням історії та культурного контексту середовища, у якому вона функціонує. Зрозуміти, як саме мова виражає особистісні риси та ставлення до світу - завдання, яке розкриває багатогранність мовленнєвого вираження в контексті ідентичності.

Особиста ідентичність є складним та багатогранним явищем, яке відзначається високою динамікою та широким спектром підходів до його вивчення. Один із ключових напрямків визначення особистої ідентичності в лінгвістиці базується на когнітивних теоріях. Згідно з когнітивним підходом, мова не лише відображає, а й формує когнітивні структури особистості. Вивчення когнітивних аспектів мовлення дозволяє розуміти, як відбувається конструювання і вираження ідентичності через мовні засоби. Сучасні дослідження також акцентують увагу на вивченні соціокультурних впливів на формування мовленнєвої ідентичності. Визначення взаємозв'язків між індивідом та суспільством, врахування культурних норм і цінностей допомагають розкрити мовленнєві стратегії, що формують особисту ідентичність. Дослідження з використанням дискурсивного аналізу вказують на те, що ідентичність конструюється через мовленнєві практики та взаємодії. Аналіз текстів, діалогів і взаємодій мовленнєвих спільнот розкриває, як особиста ідентичність реалізується в комунікативних актах. Лінгвокультурологічний підхід вивчає мовленнєві практики з урахуванням культурних контекстів. Дослідження з цього напрямку дозволяють визначити, які елементи культури впливають на вибір мовних засобів та як це відображається на формуванні ідентичності. Останнім часом виникає інтерес до вивчення взаємодії мови та особистої ідентичності в постколоніальному контексті. Дослідження в цьому напрямку висвітлюють, як колоніальні стереотипи та мовні практики впливають на формування ідентичності індивіда. Врахування цих підходів дозволяє розглянути багатогранність та динаміку досліджень у галузі вивчення мови та особистої ідентичності в лінгвістиці, а також розвинути глибше уявлення про те, як мова впливає на формування і вираження індивідуальної самосвідомості.

Аналіз лексичних одиниць та мовних конструкцій, що використовуються для вираження особистої ідентичності дає можливість глибше зрозуміти, як мова стає основою формування особистості в лінгвокультурному просторі, адже мова віддзеркалює не лише особистісні риси мовців, а й їхнє сприйняття своєї ролі в колективному історичному та культурному контексті. Наприклад, усталені вияви емоційної реакції та реакції на соціальний тиск можуть бути успішними в одній культурі, але не мати ефективності в іншому культурному контексті [11, С. 82]. Важливо також враховувати демографічні особливості, менталітет, культурні традиції, стиль життя та інтереси суспільства [12, С. 526].

Одним із аспектів аналізу мовних засобів для вираження особистої ідентичності є вивчення лексики самовираження. Індивідуальні риси людини часто описують через посередництво лексем "характер", "темперамент" в українській мові та "character", "temperament" в англійській, адже "властивості особистості, обумовлені темпераментом, найбільш стійкі й довготривалі. Двома найважливішими аспектами темпераменту є активність та емоційність" [1, С. 60]. Розглянемо фразеологізми в обох мовах, за допомогою яких можна охарактеризувати людей з різними типами темпераменту:

1) для холериків притаманна швидкість, імпульсивність дій та вчинків [1] (укр. - "аж горить у руках", "летить, як стріла", "брати бика за роги", "не чути землі під ногами", "аж іскри з очей летять", англ. - "as fast as a deer", "as fast as a horse", "as fast as a storm", "as impetuous as a poet", "as fast as light"), активне мовлення (укр. - "сипати словами (слова)", "як горохом обсипати", "захлинати словами", "заводити своєї", "у великий дзвін дзвонити", англ. - "as talkative as a magpie", "as garrulous as a magpie", "as garrulous as an old maid", "as loquacious as Polonius"), нетерплячість (укр. - "не чути землі під ногами", "дрож сіпає", англ. - "as impatient as a lover");

2) сангвініки характеризуються безтурботністю [1] (укр. - "як у Бога за дверима", "як у Христа за пазухою", "як вареникові у маслі", англ. - "as blithe as a butterfly", "as blithe as May", "as careless as the wind"), спритністю рухів (укр. - "аж шкура говорить", "і кувати, й клепати", "і риби наловити, і ніг не змочити", англ. - "as nimble as a bee", "as supple as a snake", "as nimble as a squirrel"), оптимізмом та веселим настроєм (укр. - "аж іскорки в очах миготять", "бісики в очах грають", "бити лихом об землю", "землі під ногами не чути", "бути на сьомому небі", англ. - "as positive as a Scotsman", "as happy as a dog with two tails", "as happy as a lark", "as game as a fighting cock", "in good spirits");

3) флегматики переважно зосереджені та терплячі, працьовиті [1] (укр. - "ангельське терпіння", "проходить червоною ниткою", "точити піт", "за гаряче й студене хапати", "уганяти коло роботи", англ. - "as strong as brandy", "as patient as the hours", "to work like a dog"), спокійні та неемоційні (укр. - "хоч свічки ліпи", "і вусом не моргнути", "хоч у вухо бгай", англ. - "as cold as charity", "as calm as a cat", "as placid as a duck pond");

4) для меланхоліків притаманна зміна настрою, песимізм [1] (укр. - "ґедзь напав", "не з маком", "кислиці ростуть", "шукати діри в цілому", "мати сім п'ятниць на неділі", англ. - "as dejected as a wet hen", "as gloomy as night", "as sulky as a bear", "as dismal as a hearse", "silent as the stars"), тривожність (укр. - "душа не на місці", "баламутити світом", англ. - "as nervous as a long-tailed cat in a room full of rocking chairs") та самотність (укр. - "один як місяць у небі", "один одинцем", англ. - "as friendless as an alarm clock", "as lonely as a deserted ship").

Лексика самовираження в українській та англійській мовах розмаїта і окрім образних фразеологічних одиниць включає також різноманітні слова та вирази, які дозволяють людям висловлювати думки, почуття, ставлення та індивідуальні риси. Умовно можемо поділити таку лексику на вирази: особистого ставлення (укр. - "Вважаю, що...", "Мені здається...", "Мене вражає...", "Для мене важливо...", "Що стосується мене...", англ. - "I believe that...", "In my opinion...", "It seems to me that...", "From my perspective...", "As far as I'm concerned..."); опису емоцій та почуттів (укр. - "Я в захваті від...", "Це викликає у мене радість/здивування/злість...", "Я відчуваю...", "Мене вразило...", "Це робить мене щасливим/засмученим...", англ. - "I'm thrilled by...", "This brings me joy/surprise/anger...", "It impressed me...", "It makes me happy/skeptical/sad..."); відображення особистісних вподобань (укр. - "Мені подобається...", "Моє уподобання - це...", "Мене приваблює...", "Це відповідає моїм смакам...", "Я віддаю перевагу...", англ. - "I like...", "My preference is...", "I'm attracted to...", "It appeals to me...", "I lean towards..."); оцінки та самопереконання (укр. - "Я впевнений, що...", "Для мене це важливо, тому що...", "Я вважаю себе людиною, яка...", "Моя позиція в цьому питанні...", "Я ставлю це на перше місце...", англ. - "I'm confident that...", "For me, this is important because...", "I consider myself someone who...", "My stance on this issue...", "I prioritize this...").

Ці вирази допомагають мовцям виражати свою індивідуальність, демонструвати особисте ставлення до різних ситуацій та явищ. Проте, як бачимо, у лексиці самовираження в цілому, та у фразеологізмах зокрема, відображається культурний контекст кожної мови. Українські вирази більш виразно описують емоції, у той час як англійські вирази більш стримані. А мова в англійських фразеологізмах пряма і конкретна, в той час як українські фразеологізми використовують більш образний та метафоричний спосіб вираження. Враховуючи ці відмінності, важливо розуміти контекст, у якому використовується лексика самовираження, та знати культурні міжмовні відмінності.

Не менш цікавим у процесі вивчення особистої ідентичності мовців є дослідження мовленнєвих конструкцій, до яких вони вдаються. Українська мова, як і англійська має багатий арсенал мовно-мовленнєвих конструкцій, які дозволяють виражати індивідуальність мовця, особливості його мислення та світовідчуття. Однією з цікавих конструкцій, яка виражає особистісну ідентичність, є використання іронічних або саркастичних висловів. Наприклад, вирази: "Well, that's just peachy!", "Well, that's just what I needed!", "Nice job on the presentation... if you were aiming for total confusion", "Oh, fantastic! Another flat tire, just what I needed today", "Brilliant idea! What could possibly go wrong?", "Oh, great, another meeting. Because my day wasn't dull enough already" - дозволяють мовцю висловити незадоволення, критику, роздратування, показати негативне ставлення тощо. Іронічні та саркастичні фрази притаманні і для української мови, наприклад, у виразах: "Безперечно, це саме те, що потрібно в понеділок зранку!", "Ну звісно, якщо це так просто, то я одразу вдячний за твою безтурботність", "Велике спасибі за такий чудовий план. Ніколи не здогадався б, що можна так креативно підходити до провалу", "О, супер! Я вже давно не відчував себе таким щасливим, як зараз" - можна відчути гостроту і насмішку, що робить висловлювання більш виразним та індивідуальним.

Досліджувані мови також використовують образні виразові конструкції (метафори та порівняння) для вираження індивідуального ставлення. Наприклад, у вислові "She's like a breath of fresh air in the office" відчувається не лише порівняння, але й враження від присутності особи, про яку йдеться. А вирази "Вона сміялася, як весна", "Її очі світилися, ніби зірки на нічному небі", "Тихо, як у бібліотеці" передають не тільки події чи дії, але і особисті відчуття та враження. Для англійської мови характерним є також використання складних структур для підкреслення важливих аспектів особистості. Наприклад, фраза "What I find utterly fascinating is..." передає не просто цікавість, але і власні враження та унікальний погляд на обговорювану тему. Крім того, обидві мови дозволяють широко використовувати власні мовні звороти, які стають своєрідними "підписами" людини. Це можуть бути власні сленгові слова або навіть авторські фрази, які демонструють здатність особистості до мовної гри [13, С. 70] і таким чином визначають індивідуальний стиль мовлення.

Українська та англійська мови дозволяють виражати особисту ідентичність і завдяки зверненню мовця до різних стилів мовлення. Так, формалізоване мовлення, характерне для наукового чи офіційно-ділового стилів, може виражати глибокі знання, експертність, професіоналізм чи стосуватися оцінки індивідуальних якостей мовця, таких як уважність до деталей, науковий чи філософський підхід до життя: укр. - "Пам'ятайте, що кожна помилка - це можливість вивчити щось нове. Не бійтеся викликів, а навпаки, дивіться на них як на шанс покращити свої навички", "В контексті сучасної соціокультурної парадигми можна констатувати, що індивідуальність виявляється у виборі альтернативних траєкторій розвитку", "Дозвольте представитися, керівник компанії "Прогрес-Сервіс" з регіонального розвитку", "Ці методи допоможуть тобі ефективніше вивчати англійську", англ. - "Always strive for excellence, for it is in the pursuit of greatness that true character is revealed", "The empirical data corroborates the hypothesis, thereby substantiating the theoretical framework", "The algorithm optimizes data processing efficiency, resulting in a substantial decrease in response time", "I appreciate your prompt response and the meticulous attention to detail in your report". Часте звернення мовця до поетичного мовлення може вказувати на творче начало особистості, а звернення до фольклорних образів може свідчити про важливість традицій та глибоке занурення в культурний спадок: укр. - "Моя ти ластівко, люблю тебе безмежно", "Кожного разу, як бачу тебе задоволену життям, хочеться самій літати", "Як у козаків - вогонь і гурт! Що може бути кращим за такі посиденьки?", "Таємничий як лісова ніч на Купала", англ. - "The moonlight danced on the waves, casting a silver tapestry on the silent sea", "The breathtaking sunset painted the sky with hues of orange and pink, evoking a profound sense of awe and gratitude", "Her laughter is infectious, spreading joy like sunshine on a cloudy day", "She's as wise as an owl, always offering insightful advice".

Особистість мовця буде характеризувати і звернення до діалектів чи регіональних варіантів мови, оскільки вживання лексем чи граматичних форм, характерних для певного регіону, вказує на зв'язок людини з певною місцевістю і може бути відображенням культурних, історичних та соціальних аспектів особистості мовця: укр. - "Зараз прийдуть ці гонуки, знову спокою не буде", "Я ся маю велику родину", "Скіки не ходю до тої лавки, а не знайду того, що мені треба", англ. - "Y'all come back now, у a hear? I reckon the barbecue here is the best in the South", "He's 'fixin' to go 'fishin' down in Louisiana - that Southern drawl is unmistakable", "In the UK, folks might say 'lorry' instead of 'truck' - regional language differences, you know?". Людина, яка часто використовує діалектні вислови чи лексичні одиниці, може демонструвати свою приналежність до певної географічної області або спільноти. Також, це може свідчити про певний ступінь локальної ідентичності та глибокі корені в культурі та традиціях регіону. З іншого боку, використання літературної мови може вказувати на бажання або необхідність спілкуватися в універсальний спосіб, що також може відображати аспекти особистості, такі як рівень освіти, професійний чи соціальний статус.

Мова, як інструмент передачі думок, ідентифікації та спілкування, відображає глибинні шари культурної спадщини. Слова несуть в собі не лише лінгвістичне багатство, але й відображають відносини, вірування, традиції та погляди, які кожен народ, кожна група вносить у свою мову. Культурні чинники визначають специфіку мовного виразу, пронизують структуру мови, надаючи словам додатковий контекст та відтінок. Аналіз впливу культурних особливостей на формування мовної ідентичності розкриває глибокі зв'язки між мовою та культурою, які визначають спосіб сприйняття мови та особливості взаємодії з навколишнім світом. Такий аналіз передбачає вивчення: лексичної специфіки мови (напр., в українській мові терміни, пов'язані з традиціями обрядовості чи фольклором, не лише позначають об'єкти, а й передають ціннісні смисли, що мають коріння в культурному досвіді); граматичних особливостей (напр., вживання модальних дієслів "could" та "would" для вираження ввічливості є культурною нормою в англомовних країнах - "Could you pass the salt?", "Would you mind opening the window?"); усталених комунікативних практик (напр., в англійській мові у одній місцевості усталеними звертаннями будуть "sir" та "madam", тоді як в іншій прийнятним буде "my dear", що свідчить про різний характер соціокультурних особливостей англомовних країн); етнічної ідентичності мовця (напр., в Україні, крім українців проживають кримські татари, білоруси, поляки, євреї, грузини та представники інших етнічних спільнот. Включення мови етнічної групи та її культурних традицій в український контекст надає додаткової унікальності мовленню особистості та визначає її соціокультурну ідентичність). Тож, взаємодія культурних особливостей з мовою формує не лише індивідуальну, але і колективну мовну ідентичність. Вона виражається у виборі лексики, граматичних структур та мовних практиках, що відображають культурні домінанти та глибокі зв'язки мовця з його спільнотою.

Висновки

Мова є важливим інструментом формування унікальної ідентичності мовця, адже відображає не лише спосіб мислення, але й уявлення про себе в контексті світу. Аналізовані нами мови послуговуються різноманітними мовними засобами вираження особистої ідентичності. Так, українська мова відзначається великою семантичною різноманітністю та виразністю, мовці часто звертаються до образного мовлення, метафор та фразеологізмів з глибокими культурними конотаціями, які створюють особливий лінгвокультурний контекст для вираження їх ідентичності. З іншого боку, англійська мова характеризується простотою та лаконічністю з акцентом на функціональність та прагматичність мовлення, що є віддзеркаленням прагнення до прямої комунікації, яка притаманна для багатьох англомовних країн. Обидві мови виявляють велику увагу до висловлення почуттів, емоцій та особистих переживань. Українська мова акцентує більше на інтимних та особистих відчуттях, використовуючи мовні засоби, які глибоко вкорінені в культурні особливості народу, зокрема у фольклорі. Англійська мова послуговується прямим висловленням думок з акцентом на індивідуальних досягненнях. Тож, не зважаючи на використання схожих за формою мовно-мовленнєвих засобів вираження особистої ідентичності, кожна із мов наповнює їх власним змістом, що не тільки формує індивідуальний стиль мовця, а і служить віддзеркаленням культурних цінностей спільноти. Подальші дослідження з теми у контексті білінгвізму, крос-культурних порівнянь, а також впливу медіа та технологій допоможуть розширити наше розуміння взаємодії мови та особистої ідентичності в різних культурних контекстах.

Література

1. Мусійчук Т., Коляда Е., Пелипенко О. Лексичний склад англійських компаративних фразеологізмів на позначення рис характеру і темпераменту людини // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Серія "Філологія". 2023. № 19 (87). С. 58-62. DOI: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2023-19(87)-58-62.

2. Миронова О.П. Фразеологізми англійської мови як спосіб вираження емоційного стану особистості. // Збірник матеріалів V Круглого столу з міжнародною участю "Сучасні тенденції фонетичних досліджень" (22 квітня 2021 р., Київ). 2021. С. 130-133.

3. Ляшук А.М. Когнітивно-риторичні особливості мовного вираження образливої комунікативної поведінки австралійських та українських політиків // Академічні студії. Серія "Гуманітарні науки". 2022. № 4. С. 88-96. DOI: https://doi.org/10.52726/ as.humanities/2021.4.15.

4. Гербера І.В. Емоція гніву у конфліктній комунікації (на матеріалі української та англійської фразеології) // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2023. № 27. С. 34-37. DOI: https://doi.org/10.31891/2415-7929-2023-27-7.

5. Антонюк Г., Гоза В. Інтернет мовлення та соціальні медіа: аналіз використання мовних засобів у коментарях користувачів на форумах та у соціальних мережах // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Серія "Філологія". 2023. Вип. 19 (87). С. 79-82. DOI: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2023-19(87)-79-82.

6. Жигалкіна Ю.М. Вторинна мовна особистість у контексті міжкультурної комунікації // Наук. пр. Чорномор. нац. ун-ту імені Петра Могили. Серія "Філологія. Мовознавство". 2017. Вип. 282. С. 36-39.

7. Cassell M. Language Technology Applications: Current Developments and Future Implications. // Journal of linguistics and communication studies. 2023. № 2. Р. 83-89. DOI: https://doi.org/10.56397/JLCS.2023.06.11.

8. Нuang L., Zhao S. Natural Language Processing: Advances and Perspectives // IEEE IntelligentSystems. 2020. № 35 (3). Р. 4-9.

9. Плахотнікова О.Ю. Особливості формування вторинної мовної особистості (на прикладі іноземних студентів-медиків) // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди. 2023. Вип. 58. С. 28-288. DOI: https://doi.org/10.34142/23127546.2023.58.21.

10. Дубовик Н., Вельма В. Переклад рекламних текстів, психолінгвістичний аспект // Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 29. Т. 1. С. 225-230. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2023.29.L42.

11. Veres L.S., Karabaeva A.O. Problems of advertising text translation: psychological aspect // XLinguae. 2022. №15 (2). Р. 82-92.

12. Zhang K., Ismail I. The impact of target audience analysis on advertising effectiveness: Asystematic review // Journal of Advertising Research. 2022. № 62 (4). P.525-544.

13. Москальчук Г. Інтепретація явища "мовна гра" в сучасному українознавстві // Studia Philologica. 2021. № 1. С. 68-74. DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2425.2020.1410.

14. References:

15. Musiichuk, T. Koliada E. & Pelypenko O. (2023). Leksychnyi sklad anhliiskykh komparatyvnykh frazeolohizmiv na poznachennia rys kharakteru i temperamentu liudyny [Lexical composition of English comparative phraseology to denote human character traits and temperament]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia": Seriia "Filolohiia" - Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy: Series "Philology", 19 (87), 58-62.' doi: 10.25264/2519-2558-2023-19(87)-58-62 [in Ukrainian].

16. Myronova, O.P. (2021). Frazeolohizmy anhliiskoi movy yak sposib vyrazhennia emotsiinoho stanu osobystosti [English phraseologisms as a way of expressing the emotional state of a person]. Zbirnyk materialiv V Kruhloho stolu z mizhnarodnoiu uchastiu "Suchasni tendentsii fonetychnykh doslidzhen" - Proceedings of the V Round Table with International Participation "Modern Trends in Phonetic Research", 130-133 [in Ukrainian].

17. Liashuk, A.M. (2022). Kohnityvno-rytorychni osoblyvosti movnoho vyrazhennia obrazlyvoi komunikatyvnoi povedinky avstraliiskykh ta ukrainskykh politykiv [Cognitive and rhetorical features of linguistic expression of offensive communicative behavior of Australian and Ukrainian politicians]. Akademichni studii. Seriia "Humanitarni nauky" - Academic studies. Series "Humanities", 4, 88-96. doi: 10.52726/as.humanities/2021.4.15 [in Ukrainian].

18. Herbera, I.V. (2023). Emotsiia hnivu u konfliktnii komunikatsii (na materiali ukrainskoi ta anhliiskoi frazeolohii) [The Emotion of Anger in Conflict Communication (on the Material of Ukrainian and English Phraseology)]. Aktualni problemy filolohii ta perekladoznavstva - Actual Problems of Philology and Translation Studies, 27, 34-37. doi: 10.31891/2415-7929-2023 -27-7 [in Ukrainian].

19. Antoniuk, H. & Hoza, V. (2023). Internet movlennia ta sotsialni media: analiz vykorystannia movnykh zasobiv u komentariakh korystuvachiv na forumakh ta u sotsialnykh merezhakh [Internet broadcasting and social media: analysis of the use of language in users' comments on forums and social networks]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia": Seriia "Filolohiia" - Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy: Series "Philology", 19 (87), 79-82. doi: 10.25264/2519-2558-2023 -19(87)-79-82 [in Ukrainian].

20. Zhyhalkina, Yu.M. (2017). Vtorynna movna osobystist u konteksti mizhkulturnoi komunikatsii [Second linguistic personality in the context of intercultural communication]. Nauk. pr. Chornomor. nats. un-tu imeni Petra Mohyly. Seriia "Filolohiia. Movoznavstvo" - Scientific papers of the Black Sea National University named after Petro Mohyla. Series "Philology. Linguistics", 282, 36-39 [in Ukrainian].

21. Cassell, M. (2023). Language Technology Applications: Current Developments and Future Implications. Journal of linguistics and communication studies, 2, 83-89. doi: 10.56397/JLCS.2023.06.11 [in English].

22. Huang, L. & Zhao S. (2020). Natural Language Processing: Advances and Perspectives. IEEEIntelligentSystems, 35 (3), 4-9 [in English].

23. Plakhotnikova, O. Iu. (2023). Osoblyvosti formuvannia vtorynnoi movnoi osobystosti (na prykladi inozemnykh studentiv-medykiv) [Peculiarities of Formation of Secondary Linguistic Personality (on the Example of Foreign Medical Students)]. Linhvistychni doslidzhennia: zb. nauk. pr. Khark. nats. ped. un-tu imeni H. S. Skovorody - Linguistic Studies: Collection of Scientific Proceedings of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 58, 28-288. doi: 10.34142/23127546.2023.58.21 [in Ukrainian].

24. Dubovyk, N. & Velma, V. (2023). Pereklad reklamnykh tekstiv, psykholinhvistychnyi aspekt [Translation of advertising texts, psycholinguistic aspect]. Zakarpatski filolohichni studii - Transcarpathian Philological Studies, 29, 1, 225-230. doi: 10.32782/tps26634880/2023.29.1.42 [in Ukrainian].

25. Veres, L.S. & Karabaeva, A.O. (2022). Problems of advertising text translation: psychological aspect. XLinguae, 15 (2), 82-92 [in English].

26. Zhang, K. & Ismail, I. (2022). The impact of target audience analysis on advertising effectiveness: Asystematic review. Journal of Advertising Research, 62 (4), 525-544 [in English].

27. Moskalchuk, H. (2021). Intepretatsiia yavyshcha "movna hra" v suchasnomu ukrainoznavstvi [Interpretation of the phenomenon of "language game" in modern Ukrainian studies]. Studia Philologica - Studia Philologica, 1, 68-74. doi: 10.28925/2311-2425.2020.1410 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru