Когнітивні стратегії при перекладі технічних та наукових текстів: вплив на структуру перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивні стратегії при перекладі технічних та наукових текстів: вплив на структуру перекладу

Баркарь Уляна Ярославівна, кандидат філологічних наук, старший викладач, кафедра германської філології, філологічний факультет, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Варга Наталія Іванівна доктор філософії, доцент, кафедра угорської філології, Українсько-угорський навчально-науковий інститут, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Петріченко Світлана Олегівна викладач, кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації, факультет гуманітарних технологій, Черкаський державний технологічний університет

Анотація

Переклад є одночасно когнітивним і лінгвістичним процесом. В роботі досліджено внесок когнітивного підходу в перекладознавство в контексті перекладу технічних та наукових текстів. В роботі використано різні ключові концепції, що розвинуті в когнітивній лінгвістиці та семантиці, такі як прототипна модель категоризації, поняття втілення, семантика сцен і фреймів. Метою представленого дослідження є вивчення когнітивної діяльності, що лежить в основі механізму концептуалізації та мовного формулювання. Хоча переклад технічних та наукових текстів має свої специфічні риси точності та термінологічної строгості, він також стикається з проблемами, що не можна заперечувати жодній перекладацькій діяльності. Когнітивне дослідження перекладу, пропонуючи нову перспективу для вивчення процесу перекладу у свідомості перекладача, стимулює до формування нових ідей для дослідження.

В результаті наукової розвідки тезисно представлено концепції когнітивного перекладознавства, стисло схематизовано історичні витки перекладознавства, які еволюціонували до гіпотез когнітивістики, що сприятиме розвитку науки про перекладознавство. В роботі запропоновано кілька теоретичних моделей для розкриття питання перекладацьких стратегій. Літературний огляд дав можливість зробити висновки, що сучасні дослідження, що зосереджуються на процесах перекладу є перспективними, оскільки вони запозичують найновіші теоретичні та дослідницькі методи із суміжних когнітивних дисциплін, таких як когнітивна психологія, когнітивна лінгвістика, нейрофізіологія та комп'ютерна лінгвістика.

В якості найефективніших стратегій перекладу технічних та наукових тестів запропоновано модель «евристичного процесу перекладу», «верифікацію», «теорію мапування», «теорію значення або інтерпретативного перекладу» та представлено власну модель процесу перекладу, поділену на стратегію аналізу та синтезу. У цьому дослідженні проаналізовано проблеми когні- тивного перекладу технічних і наукових текстів з метою запропонування потенційних напрямків розвитку когнітивного перекладознавства.

Ключові слова: технічний переклад, фрейм, прототипна модель категоризації, лінгвокогнітивний підхід, концептуалізація.

Abstract

Cognitive strategies in translating technical and scientific texts: impact on the structure of translation

Barkar Uliana Yaroslavivna Ph.D. in Philology, Senior Lecturer, Department of German Philology, Faculty of Philology, V.O. Sukhomlynskyi National University of Mykolaiv, Varha Nataliia Ivanivna Doctor of Philosophy, Associate Professor, Hungarian Philology Department, Ukrainian-Hungarian Educational and Scientific Institute, State University “Uzhhorod National University”, Petrichenko Svitlana Olehivna Lecturer, Department of Foreign Languages and International Communication, Faculty of Humanitarian Technologies, Cherkasy State Technological University

Translation is a cognitive and linguistic process. The contribution of the cognitive approach to translation studies has been investigated in the context of translating technical and scientific texts. Various key concepts developed in cognitive linguistics and semantics, such as prototype categorisation, embodiment, scene semantics, and frames, have been utilised in the research. The aim of the presented study was to examine the cognitive activity underlying the mechanism of conceptualisation and linguistic formulation. Although translating technical and scientific texts has its specific features of accuracy and terminological rigidity, it also encounters problems that cannot be denied in any translation activity.

Cognitive research on translation, offering a new perspective for studying the process of translation in the translator's consciousness, prompts the formation of new ideas for investigation. As a result of the scientific exploration, the concepts of cognitive translation studies are presented in a thesis-like manner, and the historical roots of translation studies, which have evolved into cognitive hypotheses, are briefly schematized, which will contribute to the development of translation studies as a science. Several theoretical models are proposed in the study to explore translation strategies.

A literature review allows us to conclude that current research focusing on translation processes is promising, as it borrows the latest theoretical and research methods from related cognitive disciplines such as cognitive psychology, cognitive linguistics, neurophysiology, and computational linguistics. The model of the «heuristic translation process», «verification», «mapping theory», «theory of meaning or interpretive translation» were identified as the most effective translation strategies for technical and scientific texts. The study also presented its own model of the translation process, divided into an analysis and synthesis strategy. This research attempted to address the issues of cognitive translation of technical and scientific texts in order to propose potential directions for the development of cognitive translation studies.

Keywords: technical translation, frame, prototype categorisation model, linguistic and cognitive approach, conceptualisation.

Постановка проблеми

Будь-який переклад є складним комунікативним актом, що передбачає одночасну активність пізнавальних та мовних процесів. Йдеться про залучені когнітивні стратегії, які допомагають сприйняти й зрозуміти сенс повідомлення, а потім перенести його в інші пізнавальні схеми та перекласти на іншу мову. Звідси випливає, що мовна компетенція є необхідним, але недостатнім елементом, якщо вона не підтримується стратегіями концептуальної та міжтекстової компетенції, як у літературній, так і в спеціалізованій галузі.

Переклад існує вже тисячі років, але розуміння тонкощів складного процесу перетворення інформації з однієї мови на іншу інтригує дослідників по всьому світу. Це, мабуть, одна з багатьох причин, чому дослідники стали вмотивованими щодо вивчення процесів письмового та усного перекладу.

Розглядаючись як розумова діяльність, переклад поступово привернув до себе увагу когнітивних психологів, оскільки він надає чудовий приклад для вивчення репрезентації вербальної інформації. Переклад містить в собі два етапи: розуміння мови оригіналу та продукування мови перекладу. Розуміння - це розумовий процес, за допомогою якого перекладач конструює значення в мозку, використовуючи примітивні візуальні елементи [1, с. 266].

Продукування мовою перекладу - це процес, за допомогою якого перекладач повторно виражає значення мови оригіналу, сконструйоване в мозку, використовуючи форму мови перекладу [2, с. 280].

У процесі розуміння оригіналу та його відтворення на мову перекладу важливу роль відіграють не тільки словникові та енциклопедичні знання перекладача, а також когнітивні стратегії.

Когнітивна наука, як відносно молода дисципліна, сприяючи міждисциплінарному науковому вивченню розуму та його процесів, спираючись на антропологію, штучний інтелект, лінгвістику, нейронауку, філософію та психологію, вивчає інтелект і когнітивні стратегії, зосереджуючись на способах, які обробляють інформацію.

Лінгвістика, штучний інтелект, нейронаука, філософія та психологія, вивчають інтелект і поведінку, зосереджуючись на тому, як інформація представляється, обробляється і трансформується у свідомості за допомогою таких здібностей, як сприйняття, мова, пам'ять і мислення в межах біологічної активності нервової системи.

Вона також досліджує, як машини виконують завдання, які, імітуючи людську когнітивну діяльність, вимагають певного типу мови, пам'яті та мислення, щоб виконати поставлене завдання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останні кілька десятиліть лінгвістичні теорії все частіше використовують підходи та стратегії, що ґрунтуються на логіці та когніції [3]. Вони ставлять під сумнів традиційні аксіоми формалістичних течій, теорії значення, розмежування семантики та синтаксису, довільність формальних категорій мови тощо.

Зокрема, когнітивна лінгвістика зробила свій внесок у розуміння когнітивної діяльності, яка залучена до будь-якого механізму концептуалізації та лінгвістичного формулювання [4, с. 3]. Ці дослідження суттєво вплинули на практику перекладу, включаючи спеціалізований переклад. У зв'язку з цим, розуміння значення в спеціалізованій галузі вимагає не лише аналізу лексичних одиниць, але також розуміння різних способів концептуалізації та їх виявлення в мові оригіналу та мові перекладу.

Перекладознавство як наука поступово еволюціонувало до психолого-когнітивних основ функціонування людського мозку. В цьому контексті К. Олалла-Солера, Ж.Ф. Айкселаб, С. Ровіра-Естевац, виокремлюють чотири моменти в історії перекладознавства (табл. 1):

Де Каміліс, класифікує перекладацьку діяльність за двома типами: аутсорсингову і внутрішню [6]. М. Карл, розглядає процес перекладу як соціальну (зовнішню) і когнітивну (внутрішню) діяльність. Перша, є центром уваги традиційного перекладознавства, зосереджується на методах, нормах і функціях перекладу стосовно мови перекладу. Друга, яку можна назвати когнітивним перекладознавством зосереджується на процесі перекладу, маючи на меті заснувати когнітивні стратегії перекладу на психологічній реальності та розкрити психологічні механізми перекладу, тим самим, обумовлюючи опис і пояснення того, як розуміння, прийняття рішень і стратегії ревербалізації відбуваються у двомовній свідомості перекладача [7]. У своєму дослідженні, М. Попель, М. Томкова, Й. Томек, Л. Кайзер, Й. Ушкорейт, О. Бояр, З. Жабокріцький говорять про екстерналізацію внутрішньої системи шляхом її моделювання [8].

Таблиця 1 Розвиток перекладацьких стратегій в рамках еволюції перекладознавства [5].

У когнітивній (психолінгвістичній) моделі когнітивна стратегія перекладача - це система обробки інформації, в якій переклад виникає в результаті взаємодії інтуїтивних і керованих процесів за допомогою лінгвістичної та екстралінгвістичної інформації [9]. На основі низки тематичних досліджень, можна стверджувати, що процес перекладу - це поєднання контрольованих і неконтрольованих, а також неспостережу- ваних процесів.

Мета статті - визначення когнітивних стратегій при перекладі технічних та наукових текстів, зокрема, поєднання контрольованих і неконтрольованих процесів, а також неспостережуваних процесів.

Виклад основного матеріалу

Історія перекладознавства налічує велику кількість складних когнітивних стратегій перекладацького процесу. Усі вони розташовані на шкалі, що пов'язує крайнощі натуралізації, відомі відповідно як «стратегія одомашнення» і «дистанціювання», що ще називається відповідно «стратегією інтернаціоналізації» і «стратегією інонаціоналізацй» [10, с. 25].

Особливої уваги заслуговує модель «евристичного процесу перекладу», де аналіз дискурсу постає як стратегія перекладу. Згідно з моделлю, інтерпретація - це спосіб за допомогою якого ми досягаємо значення слова, висловлювання або цілого тексту [11]. Адже переклад - це інтерпретаційна вправа, інтелектуальний аналіз дискурсу.

Прихильники аналізу дискурсу переконливо намагаються продемонструвати, що конструювання значення - це не просто результат комбінації використаних лінгвістичних знаків (текстової маси), а результат взаємодії між цією мовною інформацією та когнітивним багажем перекладача (його енциклопедичними знаннями), а також ситуативними та контекстуальними параметрами, тобто екстралінгвістичної інформації. Евристичний процес перекладу можна поділити на три окремі фази (рис. 1):

Рисунок 1 Схематизація евристичного процесу перекладу

У процесі перекладу використовуються психокогнітивні стратегії, які допомагають розуміти текст за допомогою посилання на мову та нелінгвістичну реальність. Переформулювання ідей з оригінального тексту передбачає перехід між абстрактним сенсом, який потребує вираження через мовні форми, які можуть його відтворити.

Наступне, верифікація, яка породжує другу інтерпретацію повідомлення, що підлягає перекладу, і дає змогу зробити обґрунтований вибір з- поміж попередніх обраних стратегій перекладу. В момент інтерпретації відбувається безперервний рух між знаками мови оригіналу та поняттями, що підлягають ідентифікації (первинна інтерпретація), а також між цими поняттями та знаками мови перекладу (друга інтерпретація) [12].

Ментальна модель, стратегія моделювання процесу перекладу, яка отримала назву «Теорія мапування» [13].

Згідно з даною моделлю, під час перекладу речень у мозку формується карта оригінального тексту, а також карта перекладу. Навіть при послідовному перекладі, у нас є концепція структури, де кожне речення в перекладі будується з речень оригінального тексту і двох карт - оригінального тексту та тексту перекладу, які перекладач зберігає під час процесу перекладу.

У цьому контексті, вважається, що для здійснення перекладу оригінальний текст викидається зі свого природного контексту і передається у ментальну реальність перекладача. В результаті перекладач працює не з оригінальним текстом, а з власною ментальною проєкцією. Існують дві форми обробки: контрольована робоча область і неконтро- льована робоча зона. У неконтрольованій робочій зоні початкове розуміння тексту отримує конкретну форму і використовується для створення фреймів і схем, набору семантичних патернів, що базуються на перцептивному досвіді перекладача.

Теорія значення або теорія інтерпретативного перекладу (ТІП) є новаторським когнітивним підходом до вивчення технічного перекладу. Дослідники в цій сфері, провели новаторську роботу з аналізу усного перекладу.

TIT виділяє три взаємозалежні стратегії в процесі усного/ письмового перекладу, а саме: розуміння, девербалізація та повторне вираження.

Ця теорія описує процес усного та письмового перекладу як повторне вираження текстового значення через його девербалізацію та подальшу ревербалізацію в мові перекладу [14].

К. Таварес, Л. Таллоне, Л. Олівейра, С. Рібейро стверджують, що у вербальному спілкуванні лінгвістичні форми зникають, залишаючи за собою стан усвідомлення значення, яке потім може бути спонтанно виражене цільовою мовою. Значення визначається як невербальна репрезентація, що виникає у свідомості перекладача в результаті взаємодії між лінгвістичним значенням і знаннями про світ (когнітивними доповненнями) [15].

Щодо технічного перекладу, для того, щоб відокремити значення слів від мови оригіналу, перекладачеві рекомендується візуалізувати образи, запропоновані текстом [16]. Візуалізація є технікою, яка дозволяє бачити об'єкт чи подію подумки. Це один зі способів зрозуміти його значення.

Крім того, що візуалізація є когнітивною стратегією для перекладу, але й технікою, педагогічним інструментом, який допомагає здобувачам освіти зрозуміти сенс вихідного тексту.

У даній когнітивній стратегії перекладу, інтерпретацію трактують як триступеневий процес (рис. 2):

Наступною, можна виділити модель перекладу, яка базується на стратегії перекладної інтерпретації. У цій моделі поняття значення розглядається як ментальна репрезентація, що може бути повторно виражена в будь-якій мові. Така стратегія розглядається як ідеалізоване бачення процесу усного перекладу наукового дискурсу [17].

Однак психолінгвістичні дослідження доводять, що не існує чіткої розмежованості між двома мовами усного перекладу. Перекладачі, зазвичай, орієнтуються насамперед на формальні відповідності і лише потім шукають інші варіанти, коли буквальне тлумачення не підходить.

Рисунок 2 Триступеневий процес інтерпретації

Модель перекладної інтерпретації була розроблена з педагогічних міркувань і не претендує на точний опис когнітивних процесів і ментальних репрезентацій. Цю стратегію критикували й трактували як описову наукову теорію, а не як педагогічну парадигму, і пропонували застосовувати її на заняттях з усного та письмового перекладу, щоб уникнути дослівного перекладу, заохочуючи здобувачів освіти до переформулювання початкового тексту.

Усний переклад можна визначити як комплексний процес, що містить в собі знаки, невербальні елементи та реверберацію. Цей процес розрізняється від міжмовного перекладу, який називається «транскоди- фікацією» і передбачає перетворення деконтекстуалізованих еквіва-лентів, які зберігають значення, що вони мають на лінгвістичному рівні, в тексті.

Це означає, що усний переклад містить в собі не тільки передачу повного значення слів і фраз, але й урахування знаків, які можуть мати особливе значення для даної культури або контексту. Невербальна фаза також має важливий вплив на процес перекладу, оскільки жести, міміка та інші невербальні елементи можуть передавати додаткову інформацію або контекст, що допомагає встановити точніше значення передачі.

Реверберація також відіграє важливу роль у встановленні точності перекладу. Цей термін означає відбиття звуку від поверхонь у приміщенні і впливає на сприйняття інформації. У процесі усного перекладу реверберація може створювати ефекти, які змінюють сприйняття переданої інформації і можуть впливати на її точність та розуміння.

Отже, науковий підхід до усного перекладу технічного та наукового дискурсу додає в контекст все це різноманіття елементів, враховуючи знаки, невербальну фазу та реверберацію, і розглядає їх вплив на процес перекладу, що забезпечує більш точну передачу значення в мовному контексті.

В представленій роботі досліджено психокогнітивні стратегії, які використовуються при перекладі технічних та наукових текстів. Виявлено, що їх вплив на структуру перекладу залежить від обраної моделі, що застосовується між текстами, а також від транскодифікації, яка проводиться між мовними елементами. Кожна з цих моделей включає різні стратегії.

Проаналізувавши різні моделі, розроблені перекладачами, результати показали, що перекладачі зосереджуються на певних нюансах, наприклад, цифрах, списку та термінах, які є «транскодованими» елементами та підлягають транскодуванню. Перекладачі повинні записувати ці елементи, оскільки вони можуть бути використані ізольовано від контексту і можуть більш конкретно впливати на процес розпізнавання, а не інтерпретації.

На основі цього спостереження пропонуємо модель процесу перекладу з лінгвістичної та психолінгвістичної точок зору, яку можна розділити на фази аналізу та синтезу. Модель використовує елементи штучного інтелекту для своєї структурної організації та ґрунтується на принципах системно-функціональної лінгвістики.

Лінгвістичні рамки цієї моделі складаються з трьох фаз (табл. 2):

Таблиця 2. Лінгвістична та психолінгвістична модель зі стратегією аналізу та синтезу

Виходячи з цього спостереження, ця модель переважно використовує елементи штучного інтелекту для своєї структурної організації та базується на принципах системно-функціональної лінгвістики (рис. 3):

Рисунок 3. Модель перекладацького процесу

Модель, яка представлена, ґрунтується на припущеннях, що процес перекладу є окремим випадком обробки інформації. Цей процес можна науково описати за допомогою теорії психологічної інформації. В ході перекладу перекладач передбачає використання стратегії семантичних репрезентацій, які використовуються для декодування тексту оригіналу і кодування тексту мовою перекладу. Ці репрезентації не обмежені мовою і використовуються як посередник для кращого зрозуміння тексту та його перекладу. Під час процесу перекладу використовуються короткочасна та довготривала пам'ять, щоб забезпечити оптимальну роботу моделі перекладача.

На етапах аналізу вхідного сигналу та синтезу вихідного сигналу обробка наукового та технічного тексту може здійснюватися за двома принципами: «зверху вниз» або «знизу вгору». Причому підпроцеси повинні взаємодіяти один з одним.

Таким чином, процес перекладу технічних та наукових текстів можна розглядати як послідовну обробку інформації, що базується на взаємодії двох систем - візуального розпізнавання слів та системи запису. Ця модель передбачає розділення процесу перекладу на етапи аналізу і синтезу, які відповідають аналізатору і синтезатору, які працюють у мозку перекладача. І хоча розуміння та вираження відбуваються на синтаксичному, семантичному та прагматичному рівнях, ніякого фіксованого порядку апріорі не встановлено, що дає можливість переглядати та змінювати попередні рішення.

Мозок можна порівняти з чорним ящиком, доступ до внутрішнього механізму якого неможливий. Однак, за допомогою вхідних та вихідних сигналів можна визначити його принцип роботи. Експерименти підтверджують, що обробка інформації в мозку відбувається послідовно в цілому, але включає також паралельну обробку.

Результати наукової розвідки показують, що інтро- та ретроспективні методи не можуть виявити несвідомі процеси. Ретроспекція, застосована в дослідженнях синхронного та послідовного перекладу, може дати доступ лише до частини розумових процесів. Для того, щоб краще зрозуміти, як працює мозок перекладача, і зробити висновки про когнітивні процеси, залучені у виконанні завдання, в дослідженнях технічного і наукового перекладу також застосовуються нейрофізіологічні методи, такі як дихотомічне прослуховування та електроенцефалографія, або методи нейровізуалізації, такі як магнітно-резонансна томографія позитронно-емісійна томографія.

Також, для вивчення роботи мозку перекладача технічних та наукових текстів можуть використовуватись поведінкові експерименти, під час яких дослідники аналізують, які процеси когнітивної обробки задіяні під час перекладу. Наприклад, можуть проводитись експерименти, під час яких перекладачам пропонуються завдання з перекладу, і вони повинні виконати їх під контролем дослідників.

В результаті цих та подібних досліджень можна отримати важливу інформацію про процеси когнітивної обробки, які задіяні під час перекладу, такі як сприйняття, усвідомлення, збереження та відтворення мовної інформації. Ці дані можуть бути корисними для подальшого розвитку і вдосконалення машинногого перекладу та вивчення процесів мовного сприйняття та розуміння.

Метакогнітивний аспект діяльності перекладача є одним з основних об'єктів дослідження процесу перекладу. За останні два десятиліття спостерігається значний прогрес у використанні інноваційних методів збору даних, зміцненні міждисциплінарних підходів та формуванні масштабних дослідницьких спільнот.

Оглядаючи вищесказане, можна зробити висновок, що процес перекладу передбачає складний когнітивний процес з рекурсивним характером. Комплексний когнітивний процес перекладу є рекурсивним та циклічним, в якому різні стратегії відіграють ключову роль.

До внутрішньої складності процесу перекладу додається вплив різних факторів, таких як особистість перекладача, мета і метод перекладу, а також тип перекладу (юридичний, художній, технічний, аудіовізуальний та ін.). Отже, проведення детальних емпіричних досліджень процесу перекладу в різних модальностях перекладу є необхідним для отримання надійної інформації про особливості кожної когнітивної стратегії, її спільні характеристики та відмінності. Це одна з основних проблем, з якими стикаються дослідники, що вивчають природу процесу перекладу. Більш глибоке розуміння цих аспектів допоможе нам зрозуміти характеристики процесу перекладу в цілому.

Ми повинні повністю усвідомлювати виклики, з якими стикаються когнітивні підходи до перекладу, зокрема створення теоретичних моделей, методологічного оцінювання, документування даних і специфікації тематики. Ці виклики також показують напрямок подальшого розвитку когнітивного перекладознавства.

когнітивний перекладознавство науковий стратегія

Висновки

В роботі проведено детальний аналіз дотичної до теми наукової літератури. Для виявлення когнітивних стратегій при перекладі технічних та наукових текстів, їх впливу на структуру перекладу, в роботі виділено модель «евристичного процесу перекладу», яка включає аналіз дискурсу як стратегію перекладу. Верифікація допомагає зробити обґрунтований вибір з різних стратегій перекладу. «Теорія мапування» є ментальною моделлю і стратегією моделювання процесу перекладу.

«Теорії значення або інтерпретативного перекладу» вивчають технічний переклад за допомогою когнітивного підходу. При усному перекладі рекомендується візуалізувати образи для відокремлення значень слів від мови оригіналу. Усний переклад включає знаки, невербальні елементи та реверберацію, відрізняється від міжмовного перекладу. Модель процесу перекладу поділена на фази аналізу та синтезу та використовує елементи штучного інтелекту і системно-функціональну лінгвістику. На основі наукової розвідки, представлено власну модель процесу перекладу, поділену на стратегію аналізу та синтезу, що використовує елементи штучного інтелекту і системно-функціональну лінгвістику для ефективного перекладу технічних та наукових текстів. Ця модель перекладу передбачає використання комбінації автоматичного аналізу та розуміння вихідного тексту з метою визначення його семантичної структури та контексту. На основі цієї інформації система переходить до етапу синтезу, де вона генерує еквівалентний текст у цільовій мові. Для досягнення кращих результатів у перекладі технічних та наукових текстів, модель використовує штучний інтелект для автоматичного виявлення та перекладу спеціалізованої лексики та термінів. Вона також враховує системно-функціональні аспекти мови, зокрема роль та функцію різних структурних компонентів речення.

Імплементація цієї моделі в системі машинного перекладу дозволяє досягати більш точних та зрозумілих перекладів технічної та наукової літератури. Вона забезпечує високу швидкість перекладу, що є важливим аспектом при обробці великого обсягу текстів.

Література

1. Cohn N. Visual narrative comprehension: Universal or not?. Psychonomic Bulletin & Review. 2020. 27(2), 266-285.

2. Conway C.M. How does the brain learn environmental structure? Ten core principles for understanding the neurocognitive mechanisms of statistical learning. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2020. 112, 279-299.

3. Yu X., Liu T., He L., Li Y. Micro-foundations of strategic decision-making in family business organisations: a cognitive neuroscience perspective. Long Range Planning. 2023. 56(5).

4. Wen X., Taylor J.R. The Routledge handbook of cognitive linguistics (pp. 1-10). London; New York, NY: Routledge. 2021.

5. Olalla-Solera C., Aixelab J.F., Rovira-Estevac S. Fifty Years of Hectic History in Translation Studies. 50 Years Later. What Have We Learnt after Holmes (1972) and Where Are We Now? 2023. 12.

6. De Camillis F. Assessing Translation Practices of Non-professional Translators in a Multilingual Institutional Setting. In Institutional Translation and Interpreting: Assessing Practices and Managing for Quality. 2020. p. 44-61. Routledge.

7. Carl M. Models of the Translation Process and the Free Energy Principle. Entropy. 2023. 25(6), 928

8. Popel M., Tomkova M., Tomek J., Kaiser L., Uszkoreit J., Bojar O., Zabokrtsky Z. Transforming machine translation: a deep learning system reaches news translation quality comparable to human professionals. Nature communications. 2020. 11(1).

9. Ibbotson P. What it takes to talk: Exploring developmental cognitive linguistics Vol. 64). Walter de Gruyter GmbH & Co KG. 2020.

10. Takahashi T. The Self-translator's [In] Visibility: Domestication, Foreignization, and More. Journal of Translation and Language Studies. 2023. 4(1), 23-35.

11. Kudratovich D.N. Some views about translation strategy. In International Congress on Models and methods in Modern Investigations. 2023. 15-17.

12. Carl M. Models of the Translation Process and the Free Energy Principle. Entropy. 2023. 25(6).

13. Pym A. Exploring translation theories. Taylor & Francis. 2023.

14. Liu C., Cui X. CE Translation Teaching Strategy from the Perspective of the Interpretive Theory. Chinese Studies. 2023. 12(4), 279-296.

15. Tavares C., Tallone L., Oliveira L., Ribeiro S. The Challenges of Teaching and Assessing Technical Translation in an Era of Neural Machine Translation. Education Sciences. 2023. 13(6), 541.

16. Tumanyan N., Geyer M., Bagon S., Dekel T. Plug-and-play diffusion features for text-driven image-to-image translation. In Proceedings of the IEEE/CVF Conference on Computer Vision and Pattern Recognition. 2023. 1921-1930.

17. Wu Y. The Future of Language Interpretation and Translation in Education: Technology Use as a Mediator. Educational Administration: Theory and Practice. 2023.

References

1. Cohn N. (2020). Visual narrative comprehension: Universal or not?. Psychonomic Bulletin & Review, 27(2), 266-285.

2. Conway C.M. (2020). How does the brain learn environmental structure? Ten core principles for understanding the neurocognitive mechanisms of statistical learning. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 112, 279-299.

3. Yu X., Liu T., He L., Li Y. (2023). Micro-foundations of strategic decisionmaking in family business organisations: a cognitive neuroscience perspective. Long Range Planning, 56(5), 102198.

4. Wen X., Taylor J.R. (Eds.). (2021). The Routledge handbook of cognitive linguistics (pp. 1-10). London; New York, NY: Routledge.

5. Olalla-Solera C., Aixelab J.F., Rovira-Estevac S. (2022). Fifty Years of Hectic History in Translation Studies. 50 Years Later. What Have We Learnt after Holmes (1972) and Where Are We Now?, 12.

6. De Camillis F. (2020). Assessing Translation Practices of Non-professional Translators in a Multilingual Institutional Setting. In Institutional Translation and Interpreting: Assessing Practices and Managing for Quality (pp. 44-61). Routledge.

7. Carl M. (2023). Models of the Translation Process and the Free Energy Principle. Entropy, 25(6), 928.

8. Popel M., Tomkova M., Tomek J., Kaiser L., Uszkoreit J., Bojar O., Zabokrtsky Z. (2020). Transforming machine translation: a deep learning system reaches news translation quality comparable to human professionals. Nature communications, 11(1), 4381.

9. Ibbotson P. (2020). What it takes to talk: Exploring developmental cognitive linguistics (Vol. 64). Walter de Gruyter GmbH & Co KG.

10. Takahashi T. (2023). The Self-translator's [In] Visibility: Domestication, Foreignization, and More. Journal of Translation and Language Studies, 4(1), 23-35.

11. Kudratovich D.N. (2023, April). Some views about translation strategy. In International Congress on Models and methods in Modern Investigations (pp. 15-17).

12. Carl M. (2023). Models of the Translation Process and the Free Energy Principle. Entropy, 25(6), 928.

13. Pym A. (2023). Exploring translation theories. Taylor & Francis.

14. Liu C., Cui X. (2023). CE Translation Teaching Strategy from the Perspective of the Interpretive Theory. Chinese Studies, 12(4), 279-296.

15. Tavares C., Tallone L., Oliveira L., Ribeiro S. (2023). The Challenges of Teaching and Assessing Technical Translation in an Era of Neural Machine Translation. Education Sciences, 13(6), 541.

16. Tumanyan N., Geyer M., Bagon S., Dekel T. (2023). Plug-and-play diffusion features for text-driven image-to-image translation. In Proceedings of the IEEE/CVF Conference on Computer Vision and Pattern Recognition (pp. 1921-1930).

17. Wu Y. (2023). The Future of Language Interpretation and Translation in Education: Technology Use as a Mediator. Educational Administration: Theory and Practice.

Размещено на Allbest.ru