Мова як чинник національно-культурної ідентичності продюсера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мова як чинник національно-культурної ідентичності продюсера

Language as a factor producer's national and cultural identity

Хомич Тетяна Анатоліївна (Khomich Tatyana), методист вищої категорії Центру ліцензування, академічної доброчесності та моніторингу якості освіти НАКККіМ (Methodist of the higher category of the Center for Licensing, Academic Integrity and Monitoring of the Quality of Education NACAM) м. Київ, Україна (Kyiv, Ukraine)

Українська мова є духовним багатством українського народу та фундаментом національно-культурної ідентичності особистості. Без мови немає нації, народу, держави. Мова існує доти, доки існує народ. Без знання мови не можна говорити про національну свідомість, про розвиток національної культури. Втрата мови веде до втрати найважливішого чинника виховання національно-культурної ідентичності.

Мова - це фундаментальна частина культурної традиції, яка вміщує сферу духу, цінностей і смислів. Як один з визначальних чинників соціалізації, вона бере участь у творенні людини як члена суспільства. Це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним, забезпечує буття нації та програмує її майбутнє. Мова нації - це закономірний результат соціально-історичних, етнопсихологічних та геополітичних процесів, який дозволяє сприймати світ крізь призму етнокультурної специфіки та національної свідомості.

На сьогодні українська мова не має належної підтримки з боку держави. І це є великою проблемою безпеки української нації. На ролі української мови у формуванні національно-культурної ідентичності особистості наголошував Іван Огієнко, який вважав її найціннішим ґрунтом для духовного виховання сильного характеру. «Пильнуйте ж виховувати такі потрібні для нації сильні характери, виховуючи дітей тільки рідною мовою. Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для нації, бо ціле життя буде безбатченком, і справи рідної нації їй будуть чужі». «Мова - то серце народу: гине мова - гине народ». «Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить народ». Педагогічні надбання І. Огієнка залишаються вагомими і важливими для формування національно-культурної ідентичності особистості.

Таким чином, на формування національно-культурної ідентичності продюсера великий вплив має гармонійне поєднання інтересів особистості, суспільства, держави, нації. Американський літературознавець Малкольм Каулі вважає, що: «Мова - це справжнє благословення для людей і стихія, що єднає народи. Можна її вважати за один з вимірів людського життя, бо людське суспільство існує в мові так само, як існує в часі і просторі. Це і наша найбільша всенародна імпреза, в якій мільйони людей щороку творять нові слова, нові звороти».

Мова - один із чинників самоорганізації продюсера в суспільстві і невід'ємна ознака таких спільнот як етнос, народність, нація. Мова використовується повсякденно і повсякчас. Вона дає змогу формулювати та висловлювати думки, виражати почуття й емоції, пізнавати навколишній світ. Крім своїх основних функцій, мова також є чинником, що творить саму націю.

Українська мова - мова цілої нації, чиє місце на право самостійного розвитку завойоване впродовж багатьох століть й не може бути зайняте ніким іншим. Мова розглядається як творча практика особистостей, які, спілкуючись між собою, розвивають свій генофонд, орієнтуючись і на власні надбання, і на запозичення з інших мов, та зберігають у ній культуру попередніх поколінь і вносять свою відповідно до розвитку цивілізації. Проблема зв'язку мови й нації не дістала в науці однозначного вирішення. Дотепер немає єдиного, загальноприйнятого визначення нації, а отже, і немає єдиного набору ознак, що були б характерні для всіх націй. Оскільки мова - явище суспільне, то не лише загибель суспільства призводить до зникнення мови, а й вимирання мови спричиняє зникнення нації, яка не вберегла своєї рідної мови. Мовна система обслуговує всі сфери життя, унормовує та структурує відносини між людьми. Вона є об'єктом уваги мовознавців з огляду на мовну політику, яку провадить певна країна. Освіта, наука, театр, мистецтво, культура пов'язані з мовним вихованням та мовною політикою. Рідна мова є одним із найважливіших засобів формування почуття патріотизму, гордості за свій народ, вона є виявом національної культури. Піклування про рідну мову, любов і повага до неї мають бути в центрі уваги кожної нації.

Останнім часом престиж української мови помітно зростає, посилюється національна свідомість українського народу, адже мова - своєрідний генетичний, визначальний чинник ідентифікації української нації, а не лише засіб спілкування. Мова - це чинник, що консолідує націю, тому мовне питання є одним із основних стратегічних питань державної політики України. Державна політика стосовно української мови має базуватися на таких пріоритетах: українська мова є мовою освіти, науки і технологій, суспільного життя, засобів масової інформації, бізнесу та реклами. ЗМІ повинні йти в цих процесах попереду суспільства, а не плентатися позаду нього. Це і є основним завданням сучасного продюсера.

В Україні громадянин має право розмовляти у приватному житті будь-якою мовою, але, разом з тим, вільно володіти та користуватись державною мовою, визнавати і виконувати закони цієї держави, не порушувати загальнонаціональні інтереси та не зневажати символи, атрибути, звичаї й традиції держави. Потрібно чітко розмежувати процес спілкування в родинних, особистих і в офіційних ситуаціях.

Метою формування національно-культурної ідентичності продюсера є становлення громадянина-патріота України, який усвідомлює свою приналежність до українського народу, причетність до долі країни, її ролі у світовому співтоваристві. Сучасний продюсер повинен бути носієм української культури, мови, берегти історичну пам'ять, цінувати культуру, традиції, звичаї. Водночас, формування національно-культурної ідентичності продюсера передбачає становлення таких важливих якостей як ціннісне ставлення до Батьківщини і її культури, справедливість, національну гідність, повагу і любов до своїх батьків, родини.

Національно-культурна ідентичність продюсера виявляється у суб'єктивному переживанні належності до українського народу, нації, свідоме прийняття його моральних цінностей, таких, як власна самоповага, національна гідність, уміння користуватись правами і свободами, справедливість, відповідальність, любов до України та бажанні пов'язати свою долю з долею України. Для продюсера пріоритетним є самовизначення, де національно-культурна ідентичність опирається на «коріння» родини, країни, народу та зв'язок з історичним минулим, знанням міфів, легенд, святинь, використанням української мови, поваги до українських символів. Формування національно- культурної ідентичності ґрунтується на національному світогляді, національній культурі, мові, національній ідеї. Національна культура - є унікальною і самобутньою, що ґрунтується на народній українській культурі. Творцем української національної культури є народ, який створював її упродовж багатьох століть. Усе це знайшло своє відображення у моральних цінностях, святинях, національній символіці, у традиціях, звичаях, обрядах, ритуалах, духовних почуттях, втілених у народному фольклорі. Проте, на розвитку національної культури негативно позначились війни, тривалі заборони, репресії, переписування історії. Усе це стало причиною широких еміграційних процесів, за яких українці були змушені залишати свою землю і шукати долі в інших країнах та збагачувати інші культури світу.

Сьогодні проблема збереження національно-культурної ідентичності продюсера набуває особливої актуальності. Адже мова є одночасно й умовою розвитку культури суспільства, і його продуктом. Вона надзвичайно тісно переплітається з національною культурою та національною ідентичністю, адже історія будь-якої мови збігається з історією конкретного народу та його культури, а будь-яка мова є національною ознакою. Національна ідентичність - це більш глибока, природна, зрозуміла підстава людської соціальності. Національно- культурна ідентичність продюсера пов'язана з почуттями приналежності та співпричетності до України, до її національних інтересів та базових цінностей українського народу. Отже, мова є основою мовлення, слугує для комунікації та спілкування, є засобом вираження і повідомлення думок, знаряддям формування категорій мислення і свідомості, мова також здатна виразити всю сукупність знань.

Слід зазначити, що національно-культурну ідентичність продюсера, як особистості, характеризують базові моральні цінності, такі, як свобода, гідність, відповідальність, справедливість.

Свобода є найважливішою моральною цінністю у житті як особистості, так і всієї нації в цілому, без якої ставиться під сумнів саме її існування. Особистість, позбавлена свободи, не має мети і не бачить перспектив свого подальшого існування. Втрата свободи спонукатиме до боротьби, навіть якщо ціною цієї боротьби буде життя. Нація без свободи також позбавлена можливості розвиватися, розчиняється в інших народах, поступово, втрачаючи мову, культуру, власну самоцінність. Відповідальність і свобода нерозривні та виступають передумовою творчості людини. Людина (а особливо, продюсер), що не творить, позбавлена смислу життя. Завдяки свободі людина може творити і перетворювати дійсність через мистецтво, поезію, з тим, щоб творити та вдосконалювати саму себе. Свобода є духовним стрижнем продюсера як особистості і умовою його самодостатності.

Гідність - ставлення людини до самої себе як особистості, що гідна беззаперечної поваги. Почуття гідності є важливою моральною якістю. Людина, яка володіє такою важливою моральною якістю, усвідомлює власну цінність для інших людей, для суспільства, незалежно від соціального статусу, багатства, професії, національності. Почуття власної гідності і повага до себе - це те, що найбільше підносить людину, сприяє самореалізації, творчому самовиявленню. Це потреба позитивної самооцінки своїх вчинків, осмислена гордість за себе. Однак, людина має поважати не тільки свою гідність, а й гідність інших людей. Гідна людина веде себе гідно - не принижується сама і не принижує інших.

Суть відповідальності полягає не лише в завданні, яке людина має виконати, не у вчинку, якого вимагають від неї певні обставини чи суспільні норми, а, насамперед, у тих діях, які вона могла б здійснити. Відповідальність є усвідомленою свободою конкретної особистості у прийнятті моральних рішень, виборі цілей та адекватних засобів їх досягнення. Відповідальність ні в якому випадку не суперечить особистій свободі, вона є логічним її виявом, що визначає життєдіяльність та поведінку особистості, її життя у соціуму.

У наш час українська культура досить розвинена. Щоб забезпечити розвиток української мови, створюється величезна кількість наукової, політичної, художньої літератури, у якій правдиво описана наша історія, філософські думки, українські традиції та звичаї. На сьогодні українською мовою перекладено велика кількість найвидатніших творів світової літератури. Мова в її літературній формі набула високого рівня розвитку. Вона має досконало опрацьовану граматику, сформовану науково- технічну термінологію, розвинену стилістичну систему, здатну забезпечити спілкування і порозуміння в усіх сферах суспільного життя. Її пізнавальний, виражальний і комунікативний потенціал надзвичайно потужний. Мова - це форма нашого життя, життя культурного й національного; це душа кожної людини, її найцінніший скарб. У мові наша стара і нова культура, ознака нашого національного визнання. Мова - це не тільки простий символ розуміння, вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. І поки живе мова - житиме й народ.

Отже, не можна бути байдужим до того, як ми користуємося мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Тому кожен продюсер повинен пропагувати рідну мову, дбати про «мову спільноти», нашу національну мову як засіб творення національної духовності і національної культури, оскільки мова забезпечує вічність культури. Вона пов'язує культуру етносу в один безперервний процес: минуле - сучасне - майбутнє. Що міцніше утверджена мова в суспільстві, то надійніші перспективи розвитку культури. Отже, відстоюючи самобутність рідної мови, сучасний продюсер оберігає самобутність власної національної культури та духовності. Не маючи своєї мови, своєї історії, українці перестануть бути українцями.

українська мова національно-культурна ідентичність

Размещено на Allbest.ru