Відображення логічних операцій мислення при перекладі англійських загадок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

ВІДОБРАЖЕННЯ ЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ МИСЛЕННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ АНГЛІЙСЬКИХ ЗАГАДОК

Голіяд Наталія Іванівна кандидат філологічних наук,

доцент кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови

м. Київ



Анотація

Переклад відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини. Перекладач є медіатором між культурами, який допомагає представникам різних народів порозумітися. Спілкування, чи то усне, чи то письмове, відбувається в межах певного дискурсу. В лінгвістиці існує значна кількість визначень поняття «дискурс» і типологій дискурсу. Одним із типів дискурсу є художній дискурс, з яким нерозривно пов'язана загадка, яка є жанром народної творчості. Існує думка, що загадка лежить в основі художньої літератури. Об'єктом дослідження є загадка, а саме: логічні операції мислення, задіяні в побудові загадки, і їх відтворення при перекладі.

У статті розглядаються логічні операції мислення, за допомогою яких будуються англійськомовні загадки. Загадка є невід'ємною частиною життя людини. Вона акумулює досвід людини в осягненні навколишнього світу та дійсності й відтворює його у вигляді стислих і коротких поетичних чи прозових текстів, у яких закодовано певне поняття, об'єкт чи суб'єкт оточуючого середовища. Загадка вимагає відгадки. До логічних операцій мислення належать такі операції: кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, інверсія, еквівалентність.

Кон'юнкція - це твердження, при якому загаданому об'єкту належить не якась одна ознака, а кілька ознак одночасно.

При диз'юнкції об'єкту загадування приписується або заперечується якась одна із перелічених ознак.

Імплікація передбачає, що власне загадка утворюється з двох простих суджень, які перебувають у відношенні причини і наслідку.

При інверсії кожне вихідне твердження загадки заперечується.

Еквівалентність лежить в основі всіх загадок і передбачає, що власне загадка є еквівалентною / тотожною відгадці.

При перекладі загадок з англійської мови на українську відтворюються логічні операції, на основі яких будуються загадки.

Ключові слова: загадка, дискурс, художній дискурс, загадка, переклад, логічні операції, кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, інверсія, еквівалентність.



Annotation

переклад загадка англійський мислення

Holiiad Nataliia Ivanivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor of the Department of Translation from the English Language, Kyiv National Linguistic University, Kyiv,

LOGICAL THINKING OPERATIONS IN THE TRANSLATION OF THE ENGLISH RIDDLES

Translation plays an extremely important role in human life. A translator is a mediator between cultures who helps representatives of different peoples understand each other. Communication, whether oral or written, takes place within a certain discourse. In linguistics, there are a significant number of definitions of the concept of "discourse" and typologies of discourse. One of the types of discourse is the fictional discourse, that is inextricably linked with the riddle, which is a genre of folk art. There is an opinion that a riddle is at the heart of fiction. The object of research is a riddle, namely: logical thinking operations involved in the construction of a riddle, and their reproduction during translation.

The article deals with logical operations of thinking, with the help of which English riddles are constructed. A riddle is an integral part of human life. It accumulates human experience in understanding the surrounding world and reality and reproduces it in the form of concise and short poetic or prose texts in which a certain concept, object or subject of the surrounding environment is encoded. A riddle requires a guess. Logical thinking operations include the following operations: conjunction, disjunction, implication, inversion, equivalence.

A conjunction is a statement in which the enigmatic object has not one feature, but several features at the same time.

In case of disjunction one of the listed signs is attributed or denied to the object of the riddle.

The implication presupposes that the riddle itself is formed from two simple judgments that are in the relation of cause and effect.

In case of inversion each original statement of the riddle is negated.

Equivalence is at the heart of all riddles and assumes that the riddle itself is equivalent to the guess.

When translating riddles from English to Ukrainian, the logical operations on the basis of which riddles are built are reproduced.

Keywords: riddle, discourse, artistic discourse, riddle, translation, logical operations, conjunction, disjunction, implication, inversion, equivalence.



Постановка проблеми

В умовах глобалізації суспільства, яку ми спостерігаємо сьогодні, роль перекладу і перекладача у встановленні й налагодженні зв'язків між представниками різних народів і культур надзвичайно зросла.

На сучасному етапі розвитку лінгвістика характеризується увагою до мисленнєвих структур, що беруть участь у збереженні, обробці й передачі знань вербальними засобами. Одним із засобів збереження й передачі знань слугує загадка, яка є жанром усної народної творчості. Ці дотепні запитання завжди були невід'ємною частиною життя і дорослішання людини. Людина здавна прагнула зафіксувати в слові смисл пізнання навколишнього світу. Результати сприйняття середовища накопичувалися в її мозку у вигляді вибудованих у певну систему даних, адресованих людській свідомості, і складали основу когнітивних процесів.

Сьогодні значна увага приділяється вивченню мови і мовних явищ у зв'язку з культурою. Будучи фольклорним жанром, загадка є яскравим прикладом втілення особливостей культури в мові. У свою чергу фольклорні тексти лежать в основі художньої літератури, адже ми бачимо фольклорні мотиви у різних прозових і поетичних творах.

Своїми коренями жанр загадки сягає в давнину. Перші необхідні знання про навколишній світ діти отримували в ігровій формі, у вигляді пісень, віршиків і, звичайно ж, загадок. Загадка виступає у ролі своєрідного вчителя, представляючи світ із точки зору соціуму і відображаючи колективну систему цінностей. З-поміж багатьох інших цей жанр у першу чергу виконує дидактичну функцію, транслюючи певний погляд на предметний світ за допомогою фольклорного коду [1], тому вивчення і дослідження загадки залишається актуальним, особливо з огляду на зв'язок її когнітивно-семіотичної природи з домінуючою в сучасному мовознавстві когнітивно-дискурсивною парадигмою.

Актуальність цієї статті зумовлена зростаючою цікавістю науковців до проблеми категоризації й концептуалізації дійсності, засад, на яких вони ґрунтуються, і принципів, засобів і способів їх відтворення при перекладі з однієї мови на іншу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До проблем художнього перекладу у різні часи зверталися такі науковці і перекладачі, як В. В. Коптілов, М. В. Стріха, Г. П. Кочур. У художньому дискурсі відображено «...розумово-комунікативну взаємодію між автором і читачем, заглиблену в історичний та соціокультурний контекст та втілену в тексти художніх творів» [2, C. 52]. Дослідники проблем художнього дискурсу поділяють думку про те, що при перекладі художніх текстів необхідно зберегти систему образів, створену автором художнього твору, відтворивши належним чином тропи і фігури.

Загадка, як «жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі» [3, C. 276], «афористичний твір, що складається зі стислого поетичного, часто ритмізованого вислову, в якому певний предмет чи явище зображується через його метафоричний еквівалент» [4, C. 65], короткий, стислий поетичний твір, в основі якого є метафоричне запитання [5, C. 127], часто привертає увагу лінгвістів. Цей жанр фольклору був об'єктом досліджень низки науковців: І. П. Березовського [6], Н. В. Захарової [1], А. І. Мамедової [7], А. К. Мойсієнка [8], Т. А. Панасенко [9], Л. В. Салтовської [10], О. О. Селіванової [11], О. І. Тимченко [12]. Розглядаючи природу загадки, дослідники застосовують структурно-семантичний, когнітивно-семіотичний і дискурсивний підходи.

Мета статті - дослідити логічні операції мислення, на основі яких будуються англійські загадки, і їх відтворення при перекладі загадок з англійської мови на українську. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: розглянути логічні операції мислення, що використовуються при побудові англомовних загадок, визначити частотність використання логічних операцій при перекладі англійськомовних загадок українською мовою.

Методи і методологія проведеного дослідження

Під час проведення дослідження були використані загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення), завдяки яким було проаналізовано теоретичні засади логічного аспекту перекладу загадок, і спеціальні лінгвістичні методи, а саме: описовий метод, за допомогою якого здійснювалася дескрипція використання логічних операцій мислення при перекладі англійських загадок.

Матеріалом дослідження є тексти англійськомовних загадок і їх переклади українською мовою.

Виклад основного матеріалу

Дискурс - одна із найскладніших наукових концепцій, що поєднує в собі лінгвістичний та позалінгвістичний компоненти, які однаково необхідні для розуміння та перекладу тексту [13, C. 148]. Через його міждисциплінарну природу та різні підходи до його вивчення у сучасній лінгвістиці на існує загальноприйнятого визначення поняття «дискурс».

Поняття «дискурс» було введене у вжиток З. Гаррісом, автором дистрибутивного методу, який у 1950-х роках використовував це поняття для дистрибутивного аналізу не лише окремих речень, а й текстів, розглядаючи їх у контексті супутньої соціокультурної ситуації [14, C. 87]. Д. Шиффрін визначає дискурс як усе, що існує «поза реченням» [15, С. 1].

Розглядаючи проблему дискурсу, українська науковиця О.О. Селіванова визначає дискурс як:

1) зв'язний текст у контексті різних супутніх чинників (онтологічних, соціальних, культурних, психологічних);

2) замкнена комунікативна ситуація, яка включає її учасників та текст як знаковий посередник та обумовлена різними факторами (соціальними, культурними, етнічними тощо);

3) стиль мовного спілкування;

4) зразок мовленнєвої поведінки в певному соціальному середовищі, що має специфічні мовні засоби [16, С. 120-121].

Слідом за С. Є. Максімовим визначаємо дискурс як «складне комунікативне явище, яке включає, крім самого тексту, інші фактори взаємодії, такі як спільні знання, комунікативна мета, когнітивні системи учасників, їхня культурна компетентність, тобто все, що необхідно для успішного створення, аналізу, розуміння та перекладу тексту» [17, С. 9].

В основі класифікації типів дискурсу лежать певні параметри, а саме: адресат, ситуація, інформаційне повідомлення, інтенції, стратегії й тактики їх реалізації, когезія і когерентність тексту, інтертекстуальність. Мають значення також критерії змісту, форми і функцій. Тож, виокремлюють такі типи дискурсу: за формою - усний і письмовий; за видом мовлення - монологічний чи діалогічний; за соціально-ситуативним критерієм - релігійний, медійний, науковий, медичний, політичний діловий, адміністративний, рекламний, юридичний, військовий, педагогічний, спортивний, електронний (інтернет-дискурс) тощо; за адресованістю - інституційний і персональний (буттєвий); за характером настанов і комунікації - аргументативний, конфліктний та гармонійний; за соціально-демографічними характеристиками адресанта й адресата - дитячий, підлітковий, дискурс людей похилого віку, жіночий і чоловічий, дискурс мешканців міста й села; за соціально-професійним критерієм - дискурс моряків, будівельників, шахтарів тощо; соціально-політичним - дискурс демократів тощо; за функціональними та інформативними складниками: інформативний (емотивний, оцінний, директивний) і фатичний; за формою та змістом з урахуванням функціонального стилю і жанру - художній, публіцистичний, науковий та ін., офіційний і неофіційний [18, С. 233-236].

Через міждисциплінарну природу поняття не існує загальноприйнятого визначення художнього дискурсу. Наприклад, Т. ван Дейк визначав художній дискурс як мовленнєвий акт, прагматична функція якого відмінна від практичних функцій (наприклад твердження, запитання, погроза тощо), що використовуються у повсякденному спілкуванні. Намір автора (письменника) полягає в тому, щоб змінити набір оцінок твору або його частини читачем [19, С. 151]. У рамках цієї роботи використовується дефініція художнього дискурсу, запропонована І. Фроловою: художній дискурс - це когнітивно-комунікативна взаємодія автора художнього твору та потенційного читача, що відбувається у певному історичному і культурно-соціальному контексті, ґрунтується на ідеях, переконаннях, світоглядних орієнтирах автора, має на меті регулювання ідей, переконань, світоглядних орієнтирів читача та матеріалізується у вигляді текстів художніх творів [2, С. 54].

Т. ван Дейк та Дж. Сьорл зауважували, що художні тексти, особливо сучасні, мало відрізняються від нехудожніх текстів за семантичними та граматичними ознаками, тому визначним критерієм можна вважати прагматичну функцію тексту або комунікативної інтенції автора [20, С. 151; 21, С. 325].

У межах художнього дискурсу доцільно розрізняти два основних підтипи: поетичний та прозовий художні дискурси [2, С. 54]. Твори, що належать до прозового художнього дискурсу, поєднують авторське і персонажне мовлення, на основі чого відбувається розподіл на дискурс автора та персонажний дискурс, або дискурсні зони наратора і персонажа відповідно [22, С. 9].

Загадка є особливим видом народної творчості, який сягає своїми коренями в сиву давнину і є відображенням мудрості народу. Небезпідставно загадку вважають основою художньої літератури, адже тексти загадок - стислі й лаконічні, прозові чи поетичні - акумулюють в собі досвід багатьох поколінь і відображають в собі бачення світу людиною. Часто загадки є основою стилістичних тропів таких, як метафора і метонімія. Отже, загадка нерозривно пов'язана із художнім дискурсом.

Загадка - це усталений мовний знак текстового рівня, який має діалогічну природу, характеризується двокомпонентністю та культурною маркованістю, виражає колективне знання про дійсність. Відгадування загадки відбувається шляхом співвіднесення й логічної заміни зображених у загадці об'єктів, істот чи явищ реальними. В основі цього процесу лежать логічні принципи, що розкривають зв'язок між предметами та їх ознаками чи відношеннями між предметами.

Досліджуючи англійські загадки, ми встановили, що вони структуруються у вигляді суджень і запитань, що не є судженнями. Судження -- це логічна форма мислення, за допомогою якої щось стверджується або заперечується щодо предмета нашої думки або зв'язку між предметами думки [23, С. 84]. Для англійської загадки характерними є прості і складні судження. В основі складних суджень лежать логічні операції мислення. У формальній логіці виділяють кон'юнктивні, диз'юнктивні, еквівалентні, імплікативні й інверсивні операції мислення.

Кон'юнктивне судження виражає знання про те, що предмету думки належить не якась одна ознака, а група ознак, перелічених предикатами, до того ж названі ознаки належать предмету думки одночасно [24, С. 88]. Судження цього виду утворюються із простих суджень за допомогою логічного сполучника “and”, який не завжди виражений граматично в реченні. Наприклад у загадках Mountains will crumble and temples will fall, And no man can survive it sendless call {time}. It starts where it ends, and your lovely house there stands (a road} використовується сполучник “and” для вказівки на те, що загаданому об'єкту/поняттю належить кілька ознак одночасно.

У загадці

Two brothers we are, great burden we bear,

On which we a bitterly pressed;

The truth is to say, we are full all the day,

And empty when we go to our rest.

також спостерігаємо використання єднального сполучника “and” з тією ж метою. У перекладі ж загадки Близнюки ми, два брати, й нам треба тримати Вантаж, що, мов камінь, наліг.

На полях і в лугах ми весь день на ногах,

Спочити ж ідем вже без ніг. {Черевики}

також спостерігаємо використання кон'юнктивного судження для зображення того ж об'єкта.

Інверсія - логічна операція, яка за допомогою зв'язки `не' кожному вихідному висловлюванню ставить у відповідність складне висловлювання, суть якого полягає в тому, що вихідне висловлювання заперечується: What has a bed but never lies in it? {a river} What falls but never breaks? {night} What goes up but never comes down? {age} What can fly but has no wings? {time}

У наведених прикладах вихідні висловлювання, у яких йдеться про наявність структурного елемента (a bed), виконання певної дії (goes up, falls), здатність до виконання дії (can fly), заперечуються.

За частотністю використання інверсія посідає друге місце в англійській загадці.

При перекладі загадок, побудованих на інверсії, також використовуємо інверсію: Що плине, але не має крил? {час}

Імплікатиеним (умовним) судженням називається складне судження, утворене з двох простих суджень, що перебувають у відношенні причини і наслідку, пов'язаних за допомогою логічного сполучника «якщо... то» [24, С. 89].

Імплікативне судження складається із підстави й наслідку. Та частина умовного судження, котра виражає умови існування (неіснування) якогось явища, називається підставою, а частина умовного судження, яка виражає те, що обумовлюється даною умовою, називається наслідком умовного судження. Наприклад, у загадці When the black bull comes, all people lie down to sleep. When the white bull comes, all people are waking up {night and day} підставою є when the black bull comes та when the white bull comes, а наслідком - all people lie down to sleep та all people are waking up.

При перекладі українською мовою загадки White sheep, white sheep On a blue hill,

When the wind stops You all stand still;

When the wind blows,

You walk away slow.

White sheep, white sheep,

Where do you go?

у якій для вираження імплікації використовується сполучник “when”, використовуються частка “лиш” і сполучник “а” для відображення імплікації:

Білі овечки, білі овечки На синьому лузі,

Лиш вітер затихне,

Й ви спинитесь в тузі.

А вітер здійметься,

Й вив русі миттєвім.

Білі овечки, білі овечки,

Куди так мчите ви?

{Хмари в небі}

В іншій загадці для вираження імплікації використовується сполучник “when”:

In Spring I look gay,

Decked in comely array,

In Summer more clothing I wear;

When colder it grows,

I fling off my clothes,

And in Winter quite naked appear.

При перекладі українською мовою імплікація виражається через використання прислівника “як”

Весною я втішаюсь:

Нарядом прикрашаюсь;

Ще більше ним літом пишаюсь;

Як вже тепла немає,

Я одяг свій знімаю И зовсім голим зимою лишаюсь.

{Дерево}

Не кожне речення, в якому наявний сполучник “якщо... то”, є імплікативним судженням. Умовним є лише те судження, яке виражає умовно-наслідковий зв'язок. Умовне судження може бути висловлене і без умовного сполучника “if/when”: This month brings sunny days and winds so that we know that spring begins {march}. To cross the water I am the way, I am over the water; do not touch it, and truth to say, I do not swim and do not move {a bridge}.

Умовні судження відображають різноманітну умовну залежність одних явищ від інших. Вони відображають причинний зв'язок між явищами, послідовність чи одночасність явищ у часі, необхідне співіснування або неможливість співіснування предметів і явищ чи їхніх ознак, зв'язок засобів і мети тощо. Тому не можна підставу умовного судження розглядати завжди як причину, а наслідок -- як дію цієї причини. Ці поняття не тотожні.

В англійських загадках на основі імплікації вибудовується значна кількість ознак денотатів. У переважній більшості випадків це вказівка на темпоральні ознаки. Наприклад: If yesterday two weeks ago it was Saturday, what day will be tomorrow? {monday} What is it when you once lose it you can never find it again? {time} Until I am measured, I am not known. But how you miss me when I have flown {time} When she comes, it becomes cold, everything becomes white, all the lakes and over are covered with ice {winter}.

Відношення в англійській загадці також вибудовуються на основі еквівалентності, яка спостерігається, коли тільки одна певна підстава дає наслідок, а цей наслідок може у свою чергу розглядатися як підстава для своєї підстави. У логіці еквівалентне висловлювання підпадає під закон комутативності: прості висловлювання, що входять до неї (іеквіваленти), можна міняти місцями.

У межах англійської загадки відношення еквівалентності спостерігаємо між її компонентами - власне загадкою та відгадкою (денотатом): Four brothers work, but the work is to gather them together {seasons}. There are twelve brothers who marching in a single rank can never overtake one another {twelve months}.The dwarves and SnowWhite sit down for a bite. How fast can you guess what she serves her guests next? {seven seconds} A little old woman with twelve children: some of them are short, some long, some cold, some hot. What is it? {a year} Can you name five days of the week? I do not mean Sunday, Monday, Tuesday, Wednesday, Thursday, Friday or Saturday {today, yesterday, the day before yesterday, tomorrow, the day after tomorrow}.

Відношення еквівалентності між власне загадкою і денотатомвідгадкою спостерігається й при перекладі англійських загадок українською мовою:

I have a little sister,

They call her Peep, Peep;

She wades the waters Deep, deep, deep;

She climbs the mountains High, high, high;

Poor little creature She has but one eye.

У перекладі українською мовою зберігається еквівалентність між власне загадкою і відгадкою:

Є в мене сестричка,

Вона, сяйноока,

Там плава, де річка Глибока, глибока.

В скель сяє на шпиці Високо, високо.

В моєї сестриці Одне лишень око.

(Зірка)

Взагалі, можна стверджувати, що еквівалентність між власне загадкою і денотатом-відгадкою є засадничим принципом усіх загадок, незалежно від мови використання.

Диз'юнктивним (розподільним) судженням називається судження, у якому предмету приписується або заперечується яка-небудь одна з кількох альтернативних ознак, перерахованим у цьому судженні. Розподільні судження утворюються із простих за допомогою поєднання їх логічним сполучником “or” [23, С. 89]. Висловлювання, що складають диз'юнкцію, називаються членами, або доданками, диз'юнкції.

Розрізняють два види диз'юнктивних суджень: сильної диз'юнкції (розподільно-виключаючі) та слабкої диз'юнкції (єднально-розподільні). Сильна диз'юнкція виражає знання про те, що предмету думки може належати тільки якась із ознак, виражена предикатами, і не можуть належати усі можливі ознаки одночасно. Ці судження виражаються сполучником “or”, семантичні властивості якого полягають у тому, що він з'єднує несумісні один з одним судження. Тобто, сильне диз'юнктивне судження за своєю суттю є альтернативним [23, С. 89]. Наприклад, у загадці про час за допомогою строгої диз'юнкції адресату пропонується за протилежними ознаками, що виключають одна одну, відгадати денотат: For some I go fast, for others I am slow. To most people I'm an obsession. Relying on me is a well-practiced lesson. What am І? При слабкій диз'юнкції суб'єкту може належати не один, а всі перелічені предикати. У цьому випадку також використовується логічний сполучник “or”, що свідчить про його двоїсту природу в диз'юнктивних судженнях: цей сполучник і розділяє ознаки предмета, відділяє їх одну від одної і допускає можливість їх поєднання й суміщення: This belt stretches far and wide. Walk along it, run, or ride by bus, or by car. (You can choose how far.) (a road} My first is one of the shortest words in English, my second is the opposite of ¹ short '. I am either a preposition or an adverb. You can find me in any book {along}.

У загадці

White sheep, white sheep On a blue hill,

When the wind stops You all stand still;

When the wind blows,

You walk away slow.

White sheep, white sheep,

Where do you go?

об'єкту загадування (хмаркам в небі ) приписується дві альтернативні ознаки, які впливають на об'єкт загадування (When the wind stops you all stand still; when the wind blows, you walk away slow). При перекладі українською мовою диз'юнкція зберігається:

Білі овечки, білі овечки На синьому лузі,

Лиш вітер затихне,

Й ви спинитесь в тузі.

А вітер здійметься,

Й вив русі миттєвім.

Білі овечки, білі овечки,

Куди так мчите ви?

(Хмари в небі)



Висновки

У ході дослідження було з'ясовано, що в основі англомовних загадок лежать такі операції мислення, як кон'юнкція, диз'юнкція, інверсія, імплікація, еквівалентність. Найчастотнішою за використанням є кон'юнкція, а найменні вживаною є диз'юнкція. Ми робимо висновок, що людському мисленню більш властиво поєднувати поняття й ознаки, а не протиставляти їх. При перекладі англомовних загадок українською мовою відношення кон'юнкції, диз'юнкції, інверсії, імплікації й еквівалентності зберігаються. Це допомагає відтворити загадку якнайточніше. Можливість такого відтворення з максимальним збереженням змісту, форми і логічних засад побудови дозволяє зробити висновок про схожість логічних засад мислення українців і британців.



Література

1. Захарова Н. В. Лінгвокультурологічні особливості українських і німецьких народних загадок: структура, семантика, прагматика: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: 10.02.17 "Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство". Харків, 2006. 20 с.

2. Фролова І. Є., Омецинська О. В. Специфіка художнього дискурсу та його аспектів // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Іноземна філологія. 2018. Вип. 87., с. 52-61.

3. Літературознавчий словник-довідник / [Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін.]. К.: ВЦ "Академія", 1997. 752 с.

4. Бисикало С. К. Український фольклор: критичні матеріали / С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський. К.: Вища школа, 1978. 288 с.

5. Українська народна поетична творчість / [за ред. М. Рильського]. К.: Радянська школа, 1965. 419 с.

6. Березовський І. П. Загадка. Українська радянська енциклопедія: [у 12 т.] / за ред. М. Бажана. [2-ге вид. ]. К.: Головна редакція УРЕ, 1974. Т. 4. 1979.С. 156.

7. Мамедова А. І. Когнітивно-семантична і комунікативно-функціональна організація німецької народної загадки: дис.... кандидата філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2008. 20 с.

8. Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі //Українська мова. 2013. № 3. С. 39-47. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2013_3_5.

9. Панасенко Т. А. Комунікативно-прагматичний потенціал загадок у різносистемних мовах: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: 10.02.15 "Загальне мовознавство". ДЗ "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського". Одеса, 2010. 20 с.

10. Салтовська Л. В. Поетика українських народних загадок: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: 10.01.07 "Фольклористика". К., 2004. 22 с.

11. Селіванова О. О. Дискурс української загадки. Наукові записки Луганського наг/, пед. ун-ту. Структура представлення знань про світ, суспільство, людину: у пошуках нових змістів: [зб. наук, праць]. Луганськ, 2003. Т. 2. С. 115--132.

12. Тимченко О. І. Людина в мовному просторі української загадки: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 "Українська мова". Київ, 2010. 16 с.

13. Кицак Г. Характерні риси наукового дискурсу. Лінгвістичні студії. 2011. Вип. 23. С.148--152.

14. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник для фахівців з теоретичних гуманітарних дисциплін та гуманітарної інформатики. Київ: АртЕк, 1998. 336 с.

15. Tannen D., Hamilton H.E., Schiffrin D. The Handbook of Discourse Analysis. Willey-Blackwell, 2015. 938 p.

16. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2010. 844 с.

17. Максімов С.Є. Практичний курс перекладу (англійська та українська мови). Теорія та практика перекладацького аналізу тексту. Київ: Вид.центр КНЛУ, 2016. 176 с.

18. Alvesson, M., & Karreman, D. Varieties of Discourse: On the Study of Organizations through Discourse Analysis. Human Relations. 53(9). 2000. Р. 1125-1149.

19. Dijk T.A. van. Cognitive Processing in Literary Discourse. Poetics Today. 1979. Vol.1, n.1-2. P.143--159.

20. Dijk T.A. van. Cognitive Processing in Literary Discourse. Poetics Today. 1979. Vol.1, n.1-2. P.143--159.

21. Searle J.R. The Logical Status of Fictional Discourse. New Literary History. V.6, n.2. 1975. P.319--332.

22. Білозерська Л.П., Возненко Н.В., Радецька С.В. Термінологія та переклад: навчальний посібник. Вінниця: Нова Книга, 2010. 232 с.

23. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / за заг. ред. проф. В. Д. Титова. Х.: Право, 2005. 208 с.

24. Жеребкін В. Є. Логіка: [підруч.] / В. Є. Жеребкін. [2-ге вид., стер.]. К.: Т-во "Знання", КОО, 2006. 255 с.

References

1. Zakharova N. V. Lingvokulturolohichni osoblyvosti ukrainskyh I nimetskyh narodnyh zahadok: struktura, semantyka, prahmatyka [Lingvo-cultural specifics of Ukrainian and German folk riddles: structure, semantics, pragmatics]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: 10.02.17 "Porivnialno-istorychne I typolohichne movoznavstvo". Kharkiv, 2006. 20 p.

2. Frolova I. Ye., Ometsynska O. V. Spetsyfika khudozhnioho dyskursu ta yoho aspektiv // Visnyk KhNU im. V. N. Karazina/ Inozemna philolohiia. 2018. Vyp. 87., s. 52-61.

3. Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary glossary]. / [R. T. Hromiak, Yu. I. Kovaliv ta in.]. K.: VTs "Akademiia", 1997. 752 p.

4. Bysykalo S. K. Ukraiinskyi folklor: krytychni materialy / S. K. Bysykalo, F. M. Borshchevskyi. К.: Vyshcha shkola, 1978. 288 s.

5. Ukrainska narodna poetychna tvorchist [Ukrainian poetic folk art]/ [za red. M. Rylskoho]. K.: Radianska shkola, 1965. 419 p.

6. Berezovskyi I. P. Zahadka [The Riddle]. Ukrainska radianska entsiklopedia: [u 12 t] / za red. V. Bazhana. [2-he vyd.]. K.: Holovna redaktsia URE, 1974. Т. 4. 1979. P. 156.

7. Mamedova A. I. Kognityvno-semantychna i komunikatyvno-funktsionalna organizatsiia nimetskoi narodnoi zahadky [Cognitive-semantic and communicativefunctional organization of German folk riddles]: dys.... kandydata filol. nauk: 10.02.04. Zaporizhzhia, 2008. 20 p.

8. Narodna zahadka v tekstovo-dyskursyvnomu vymiri / А. Moisiienko // Ukrainska mova. 2013. № 3. S. 39-47. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2013_3_5.

9. Panasenko T. A. Komunikatyvno-pragmatychniy potentsial zagadok u riznosystemnyh movah [Communicative and pragmatic potential of riddles in the languages belonging to different systems]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: 10.02.15 "Zagalne movoznavstvo". DZ "Pivdennoukr. nats. ped. un-t im. K. D. Ushinskogo". Odessa, 2010. 20 p.

10. Saltovska L. V. Poetyka ukrainskyh narodnyh zagadok [Poetics of Ukrainian folk riddles]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: 10.01.07 "Folklorystyka". К., 2004. 22 p.

11. Selivanova O. O. Dyskurs ukrainskoi zagadky [Discourse of a Ukrainian riddle]. Naukovi zapisky Luhanskoho nats. ped. un-tu. Struktura predstavlennia znan pro svit, suspilstvo, liudynu: uposhukah novyh zmistiv: [zb. nauk. prats]. Luhansk, 2003. Т. 2. P. 115--132.

12. Tymchenko O. I. Liudyna v movnomu prostori ukrainskoi zahadki [An individual in the language space of the Ukrainian riddle]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: 10.02.01 "Ukrainska mova". Kyiv, 2010. 16 p.

13. Kytsak H. Kharakterni rysy naukovoho dyskursu. Lingvistychni studii. 2011. Vyp. 23. S.148--152.

14. Shtern I. B. Vybrani topiky ta leksykon suchasnoi lingvistyky. Entsyklopedychnyi slovnyk dlia fakhivtsiv z teoretychnykh humanitarnyckh dystsyplin ta humanitarnoi informatyky. Kyiv: ArtEk, 1998. 336 s.

15. Tannen D., Hamilton H.E., Schiffrin D. The Handbook of Discourse Analysis. Willey-Blackwell, 2015. 938 p.

16. Selivanova О.О. Linhvistychna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia-K, 2010. 844 s.

17. Максімов С.Є. Практичний курс перекладу (англійська та українська мови). Теорія та практика перекладацького аналізу тексту. Київ: Вид.центр КНЛУ, 2016. 176 с.

18. Alvesson, M., Karreman, D. Varieties of Discourse: On the Study of Organizations through Discourse Analysis. Human Relations. 53(9). 2000. Р. 1125-1149.

19. Dijk T.A. van. Cognitive Processing in Literary Discourse. Poetics Today. 1979. Vol.1, n.1-2. P.143--159.

20. Dijk T.A. van. Cognitive Processing in Literary Discourse. Poetics Today. 1979. Vol.1, n.1-2. P.143--159.

21. Searle J.R. The Logical Status of Fictional Discourse. New Literary History. V.6, n.2. 1975. P.319--332.

22. Bilozerska L. P., Voznenko N. V., Radetska S. V. Terminolohiia I pereklad: navchalnyi posibnyk. Vinnytsia^A Nova Knyha, 2010. 232 s.

23. Logika [Logic]: Pidruchnik dlia studentiv vyshchyh navchalnych zakladiv / za zah. red. prof. V. D. Tytova. Kh.: Pravo, 2005. 208 p.

24. Zherebkin V. Ye. Lohika: [pidruch.]. К.: T-vo “Znannia”, КОО, 2006. 255 s.

Размещено на Allbest.ru

...