Концепт "жінка" в угорських, польських, французьких та українських пареміях

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий гуманітарний інститут

Національної академії Служби безпеки України

Концепт «жінка» в угорських, польських, французьких та українських пареміях

Солом'янюк Тетяна Вікторівна

старший викладач кафедри східноєвропейських мов

м. Київ

Анотація

Концепт «жінка» в угорських, польських, французьких та українських пареміях

Солом'янюк Тетяна Вікторівна

У даному дослідженні здійснено спробу виявити та проаналізувати семантико-когнітивні параметри лексеми «жінка» в угорських, польських, французьких та українських фразеологічних одиницях як репрезентантах мовної картини світу, оскільки фраземи є виразниками інстинктивного світосприйняття того чи іншого етносу.

Проаналізовано значення лексеми «жінка» та синонімічний ряд відповідників у згаданих чотирьох мовах. Визначено спільні та відмінні концептуально-тематичні групи із ключовим поняттям «жінка» з огляду на етнопсихологічну детермінованість.

Незважаючи на багатство спільних значень, номінативи різняться семантичними варіаціями та експресивним забарвленням, що спричинено етнопсихологічними уявленнями про суспільно-побутову роль жінки в різних народів із різних мовних родин.

З'ясовано етнолінгвістичні прояви рецепції жінки, основні емоційно-експресивні характеристики в межах паремій. Зазначено, що в польській, українській та французькій мовах переважають паремії з позитивним значенням образу жінки, тоді як в угорській мові значно більше фразем із негативним конотативним забарвленням.

Встановлено, що певну винятковість мають французькі фразеологізми які, відрізняючись від української, польської мов та угорської, дещо в іншому розрізі демонструють значення жінки не як частини чи половини подружньої пари, а як самодостатню особу жіночої статті.

Проаналізовано, що найбільшою мірою представлені фразеологічні одиниці із семантичним параметром «жінка» - «дружина». Українські та польські фразеологізми характеризуються спільними семантичними полями. Водночас, семантична подібність не переноситься прямо під час перекладу, незважаючи на те, що деякі прислів'я та приказки мають безпосередні та прямі відповідники.

Ключові слова: концепт, концептуальне поле, лексема, жінка, мовна картина світу, паремії.

Abstract

The concept of "woman" in hungarian, polish, french and ukrainian phraseological units

Solomjaniuk Tetyana Viktorivna Senior Lecturer of department of East-Europe languages, National Academy of Security Service of Ukraine, Kyiv

In this study, it was made an attempt to identify and analyze the semantic-cognitive parameters of the lexeme "woman" in Hungarian, Polish, French, and Ukrainian phraseological units, since phrasemes are expressions of the instinctive worldview of one or another ethnic group.

The meaning of the lexeme "woman" and the synonymous range of its counterparts in the mentioned four languages were analyzed. Common and distinct conceptual and thematic groups with the key concept of "woman" have been determined in view of ethnopsychological determinism.

Despite the wealth of common meanings, nominatives differ in semantic variations and expressive coloring, which is caused by ethnopsychological ideas about the social and everyday role of women in different peoples from different language families. Ethnolinguistic manifestations of a woman's reception, the main emotional and expressive characteristics within paremias are clarified.

It has been established that the emotional and connotative meanings of the lexeme "woman" in phrasemes are realized in the widest range of meanings from negative to sublime poetic. It is noted that in Polish, Ukrainian and French languages, paremias with a positive meaning of the image of a woman predominate, while in Hungarian there are significantly more phrases with a negative connotative color.

It has been established that French idioms are unique, which, unlike Slavic and Hungarian, more widely demonstrate the meaning of a woman not as a married couple, but as a representative of the female article. It was analyzed that phraseological units with the semantic parameter "woman" "wife" are represented to the greatest extent. Ukrainian and Polish phraseological units are characterized by common semantic fields, which can be explained by a similar ethnopsychological worldview and a relatively related idea of the social and everyday role of a woman. At the same time, semantic commonality is not realized in the translation context, although some proverbs and sayings have direct counterparts in several languages.

Keywords: concept, conceptual field, lexeme, woman, language picture of the world, paremias.

Вступ

Постановка проблеми. Образ жінки є одним із центральних у всіх видах творчості, не є винятком і усна народна, зокрема прислів'я та приказки, які виступають репрезентантами культурного потенціалу народу. В останні роки дослідники у своїх працях велику увагу приділяють взаємозв'язку фразеологізмів із мовною картиною світу. Із терміном «мовна картина світу» тісно пов'язане поняття «національна/етнічна картина світу», в якій реальність постає крізь призму психолінгвістичних стереотипів, зумовлених національними й культурними традиціями, специфікою рецепції та інтерпретації явищ буття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Активізація гендерологічних досліджень сприяла появі цілої низки праць. Так, Н. Паскова посередництвом лексикографічного аналізу дослідила концепт «жінка» в середньо-англійській мові, В. Васюк - у сучасній англійськиій мові; О. Чибишева розглянула концепт «жінка» як репрезентант культури на матеріалі англійських і російських фразеологізмів, Ф. Мухутдінова - у французькій лінгвокультурі. Серед вітчизняних науковців аналіз етнопсихологічного сприйняття цього концепту вперше здійснила Т. Сукаленко на основі метафоричних конструкцій структурно-семантичних моделей, яка стверджує, що в Україні гендерна лінгвістика тільки розвивається, спираючись на випробувані в зарубіжній лінгвогендерології методи (Сукаленко, 2010: 82). Актуальність порушеної теми зумовлена не лише новими підходами до вивчення творчості народу крізь призму гендерного аспекту, а й етнопсихологічними засадами, які є ключовими в ретрансляції психологічного спостереження в умовах національного духовного середовища.

З огляду на зазначене мета статті - виявити та проаналізувати семантико-когнітивні параметри лексеми «жінка» у французьких, польських, російських та українських фразеологізмах як репрезентантах психічної етнології. Оскільки фраземи є виразниками інстинктивного світосприйняття того чи іншого етносу, актуальність такого наукового пошуку не викликає сумнівів. лексема жінка синонімічний мова паремія

Методи та методики дослідження. Задля досягнення визначеної мети було використано низку методів. Зіставний метод дав змогу визначити спільні та відмінні семантичні параметри лексеми «жінка» у фразеологізмах досліджуваних мов. Концептуальний та контент-аналіз використано для формування концептуально-тематичних груп із ключовою лексемою «жінка» з огляду на етнопсихологічну детермінованість. За допомогою лінгвокогнітивного підходу з'ясовано етнолінгвістичні прояви рецепції поняття «жінка», основні емоційноекспресивні характеристики в межах фразеологічних одиниць.

Виклад основного матеріалу

У результаті аналізу лексикографічних джерел з'ясовано, що лексему «жінка» український та французький тлумачні словники засвідчують у трьох значеннях, зокрема:

1) особа жіночої статі;

2) доросла, на відміну від маленької дівчинки;

3) заміжня особа стосовно до свого чоловіка. Взагалі заміжня особа жіночої статі. [1]

На відміну від українського та французького глосарію польський тлумачний словник визначає два значення: 1) доросла людина жіночої статі; 2) пов'язана з чоловіком подружнім обов'язком, дружина стосовно свого чоловіка. [14]

Відмінності спостерігаємо не лише у значеннях, але й у палітрі синонімічних рядів. Словник синонімів української мови подає відповідники до двох значень: 1) «жінка» - «доросла особа жіночої статі»: особа, тітка (розм.), тьотя (розм.), жона (розм. рідше), невіста (діал.); молодиця (розм.), молодка (розм.), молодуха (діал., перев. молода заміжня); баба (фам., перев. старшого віку); пані, дама, мадам (одружена, перев. міська). 2) «жінка» - «одружена «жінка» стосовно свого чоловіка»: дружина, хазяйка (розм.), баба (розм.), половина (жарт.), пані (розм.), благовірна (заст., жарт.), жона (заст., розм.); пара, подружжя (як один із членів шлюбної пари); стара (розм., та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). [4]

Словник синонімів французької мови надає такий синонімічний ряд:

1)«жінка» - «доросла особа жіночої статі»: dame - дама, пані, заміжня жінка, дружина, demoiselle - панночка, fille - 1) дівчина; 2) дівка (зневажл.); fille d'Eve - жінка (літ., розм.), crйature - жінка, створіння, йgйrie, muse - муза, gonzesse - дівка, баба, краля, femelle - баба, тітка (зневажл.), bonne femme - жінка, дружина, бабця (розм.), bourgeoise, commиre - кума, кумася (іст. або діал.), moukиre - баба (жарг.), nana - баба, дівка, молодиця, кобила, телиця (розм.);

2) «жінка» - «одружена «жінка» стосовно свого чоловіка»: alter ego -«друге я», compagne - дружина, жінка, співмешканка, цивільна дружина, concubine співмешканка, conjointe, йpouse - дружина (офіц.), lйgitime - законна дружина, maоtresse - коханка, moitiй - половина (жарт.), rйguliиre - благовірна (заст., жарт.), frangine - жінка, коханка (розм.). [7]

Польський словник синонімів подає такі варіанти: kobietka, kobiecinka, kobiecina, kobita (діал.), pani, niewiasta, dama, damula, damulka, baba (перев. старшого віку), babka (жарт.), panna, jejmoњж, facetka, biaіogіowa, spуdniczka, rуd niewieњci. [15]

Угорський тезаурус лексем представлений такими номінаціями жінки: nх, felesйg, asszony, hцlgy, vйnasszon, kisasszony, hцlgy, asszony, hцlgyemйny, asszonysбg, leбny, leбnyzу, lбny, kislбny, csaj, fiatalasszony, nхci, csajszi, kiscsaj, lбnyka, hцlgy, kisasszony, bakfis, menyecske. [11] В угорській мові образ жінки експлікується через призму як зовнішніх, так і внутрішніх рис характеру. При чому аналіз угорського художнього дискурсу демонструє, що негативні риси жінки домінують в мовній картині угорського етносу. Дудаш Маріа у своїй порівняльній статті

«Образ жінки в угорській та болгарській мовах» виокремила 7 категорій з негативним описом жінки, та лише 2, які представляють її як гарну постать. [8]

Незважаючи на багатство спільних значень, номінативи різняться семантичними варіаціями та експресивним забарвленням, що спричинено етнопсихологічними уявленнями про суспільно-побутову роль жінки. У польських і українських прислів'ях та приказках, на відміну від французької та угорської мов, найбільшу частку становлять лексеми на позначення «жінка» - «дружина», і вживаються зазвичай у парадигмі - укр. чоловік-жінка, пол. m№ї-їona, де можна виділити основні концептуально-тематичні групи. Утім, французькі та угорські фразеологізми представлені не в усіх групах, виокремлених на основі культурологічного уявлення про роль і функції жінки в родині, що можемо пояснити відмінностями етнопсихологічного характеру:

«варті один одного», наприклад: укр. Чоловік і жінка - то одна спілка; Чоловік у домі голова, а жінка - душа; пол. Co m№ї, to w№ї, co їona, to mкczeсska korona; франц. L'homme n'est que la flamme, la femme est le brasier. - Чоловік лише вогонь, а жінка - вогнище; Le mari crйe la maison, la femme le foyer. - Чоловік це дім, а жінка - домашнє вогнище;

«не життя один без одного», наприклад: укр. Без жінки, як без рук; пол. Baba bez chіopa - jak chaіupa bez pіota; Z kobietami wielka bieda, lecz bez kobiet їyж siк nie da; франц. Un homme sans femme est un arbre sans fleurs. - Чоловік без жінки як дерево без цвіту; Une femme sans homme est une maison sans toit. - Жінка без чоловіка як хата без покрівлі;

«добра/погана дружина», наприклад: укр. Добра жінка чоловікові своєму вінець, а лиха - кінець; Добра жінка - веселощі, а недобра - зілля лихе; пол. Dobra їona mкїa korona; Nieszczкњcie pуі nieszczкњciem bywa razem z їon№, a radoњж z ni№ dzielona zawsze podwojon№; Zіa їona jest lepsza niї grzeczna synowa; франц. Sans les femmes les hommes seraient des ours mal lйchйs. - Без жінки чоловік нікчема (неотесана людина); La charrette gвte le chemin, la femme l'homme et l'eau le vin. - Віз псує дорогу, жінка - чоловіка, а вода - вино; Une femme bonne vaut une couronne. - Добра жінка варта корони; La femme vertueuse est un joyau qui rend le front du mari gai et beau. - У доброчесної жінки чоловік веселий та гарний (досл. Доброчесна жінка це скарб, що робить чоловіка веселим та гарним); Vivre seul vaut mieux que de vivre avec femme quinteuse. - Краще жити на самоті, ніж із вередливою жінкою;

«розумна дружина», наприклад: укр. Нема кращого друга, як вірна супруга; Нема вірнішого приятеля, як добра жінка; З жінкою любою-милою рибки спіймаєш; пол. Bies tam nie dowiedzie, gdzie baba dojedzie; франц. La plus grande richesse de la maison c'est une йpouse pleine de raison. - Найбільше багатство у родині - це розумна дружина; Une maison et des richesses sont un hйritage paternel, mais une femme intelligente est un don de Dieu. - Будинок і багатство - дар від батьків, а розумна жінка - це дар від Бога; угор. Jу asszony a hбznak koronбjа. - Хороша жінка - корона оселі; Elйg okos az asszony, ha mikor esik, eresz alб бll, hogy ne бzzйk. - Достатньо розумна жінка, якщо під час дощу стоїть під карнизом, щоб не змокнути; Okos asszony nem marad gyermek nйlkьl. - Розумна жінка не залишиться без дитини;

«жінка-господиня», наприклад: укр. Як сорочка біла, то і жінка мила; Де вправна молодиця, там ясна світлиця; Дім держиться не на землі, а на жінці; Дружина тримає дім за три кути, а чоловік за четвертий; пол. Dobra gospodyni ma zawsze peіno w skrzyni; Biaіogіowa ma byж rano naboїna, w dzieс pracowita, m№dra u stoіu, zawsze ochкdoїna, miіa w pokoju; франц. Une femme sage reste а son mйnage ; C'est la femme qui fait ou dйfait la maison. - Дім тримається на жінці; Maison sans femme et sans flamme, maison sans вme. - Дім без жінки та вогню - дім без душі; Une maison sans femme est une prairie sans rosйe. - Дім без жінки, як лука без роси; Plus une femme s'occupe de ses toilettes, moins la maison est nette (досл. Чим більше жінка піклується про своє вбрання, тим менш чисто в хаті); угор. Az asszony kйt oszlopot tart a hбznбl. - Жінка тримає в хаті два стовпи; Hбzban az asszony helye. - Вдома місце жінки;

«язиката, нерозумна дружина», наприклад: укр. Язиката Хвеська; У жінки волос довгий, та ум короткий; Жінка і кам'яну гору пересіче; Жінки, як сороки; пол. Baby maj№ dіugie wіosy, a krуtki rozum; Jedna baba w mieњcie wiкcej narobi haіasu niї chіopуw dwieњcie; Baba babк caіuje, a za oczy obgaduje; Jкzyk niewiast gorzej miecza siecze; франц. L'йpйe des femmes, c'est leur langue, Et elles n'y laissent pas venir la rouille. - Гострий язик - головна жіноча зброя, що ніколи не іржавіє (досл. Язик жінки як шпага, що ніколи не іржавіє); Deux femmes font un plaid - trois, un grand caquet - quatre, un plein marchй. - Як збереться жінок дві-три, а коли б ще одного Жида вмішати, то буде ярмарок (досл. Дві жінки - базікання, три - галасливе квоктання, а чотири - то ярмарок); угор. Jбr a szбja, mint a kereplх, hallgatбssal szйp az asszony. - Жінка гарна, коли мовчить. Стереотип «балакучки» в угорській мові гіперболізується до сенсу пліткарки: Magda Magdбnak, Magda az egйsz vilбgnak. - Магда Магди сказала Магді і всьому світу; Higgy az asszonynйpnek, mint az бprilisi idхjбrбsnak. - Вірте жіночому народу, як і квітневій погоді; Az asszonynak meg a lуnak sohasem lehet hinni. - Жінці, як і коню, вірити не варто; Az asszonynak hosszъ a haja, rцvid az esze. - У жінки довге волосся, але короткі мізки. У таких угорських фразеологізмах конотація «жінка» часто прирівнюється до тварин: курки чи гуски, по принципу українського «Тупа курка, тупа вівця»: Вuta, mint a liba, hьlye tyъk. - Тупа, як гуска, тупа курка;

«жінка-красуня», наприклад: укр. Біда, в кого жінка бліда, у кого червона, як калина, то й тому лиха година; Жінка-княгиня, а хата не метена; Жінка хороша - згуба для гроша; пол. Ogieс parzy z bliska, a piкkna kobieta z bliska i z daleka; Piкkna panna - poіowa posagu; франц. Dites а une femme qu'elle est jolie, et le diable le lui dira vingt fois. - досл. Скажіть жінці, що вона гарна, і чорт це їй повторить двадцять разів; Les belles femmes portent leur gain de cause. - Гарна жінка завжди бере гору; La femme qui naоt belle ne sera jamais pauvre. - Гарна жінка ніколи не бідуватиме; Une jolie fille porte sa dot sur son front. - Придане красуні - її врода; Jamais un miroir n'a dit а une femme qu'elle est laide. - досл. Ніколи ще дзеркало не сказало жінці, що вона негарна; La femme devient sage en cessant d'кtre belle. - Жінка мудрішає, коли втрачає красу ; Belle comme un ange, mais sotte comme un panier. - Гарна, як квітка, а дурна, як пень; Qui aime les belles choses, aime la femme et la rose. - Хто любить гарні речі, той любить жінок та троянди ; Laide femme vaut mieux que la moitiй d'une belle. - Негарна жінка вартує більш ніж пів красуні; Qui trop belle йpouse a, des soucis bientфt aura. - Хто матиме жінку-красуню, не матиме спокою ; Qui a femme belle, chвteau sur la frontiиre, vigne au bord d'un chemin est heureux s'il est sans chagrin. - Хто матиме жінку-красуню, замок на кордоні та виноградник на узбіччі буде щасливим, якщо пощастить; Celui qui a une jolie femme en a toujours deux. - Гарна дружина варта двох; угор. А napra lehet nйzni, de rб nem. - На сонце можна дивитись, на дівчину - ні, …amikor olyan szйp, mint egy angyal. -

…коли така гарна, як ангел; A szйp asszony a hбznak szemefйnye. - Красива жінка - світло в домі; Jу asszony a hбznak koronбja. - Гарна жінка - корона будинку; Szйp asszony, jу bor - sok barбt. - Красива жінка, добре вино багато друзів; Erхs az igazsбg, a szйp asszony йs a jу bor. -

Правда сильна, красива жінка і добре вино; «дружина-подруга», наприклад: укр. Не заглядайся на чужих жінок - свою загубиш; І в лиху годину не кидай дружину; Жінка чоловікові подруга, а не прислуга; пол. Їona jest dla mіodego mкїczyzny kochank№, dla dojrzaіego towarzyszk№, dla starego pielкgniark№, wiкc w kaїdym wieku jest pretekst, їeby siк oїeniж; франц. Il faut кtre le compagnon et non le maоtre de sa femme. - Чоловік дружині друг, а не господар;

«жінка все стерпить», наприклад: укр. Дружина не скло (можна побити); Люби жінку, як душу, а тряси, як грушу; пол. Kiedy m№ї do dziewi№tej skуry dobija, wtedy dobra їona, з іншого боку - Kobiety nie bij nawet kwiatem; франц. Celui qui ne bat pas sa femme le matin, la bat l'aprиsmidi. - досл. Хто не б'є дружину зранку, битиме її після обіду; Qui bat sa femme la fait crier, mais qui la rebat la fait taire. - Жінка, яку б'є чоловік, кричить, а та, яку б'є знов і знов, мовчить.

В угорській мові концепт жінки з розрізі тілесності представлений також через опис її ваги, переважно з негативною конотацією. Товсту жінку порівнюють з музичним інструментом або свинею: Kцvйr, mint a duda. -Товста, як труба музична; Kцvйr, mint a disznу. - Товста, як свиня. Окрім наведеного вище, угорська мова репрезентує особливе ставлення до старших жінок. В угорському етномовному дискурсі стара жінка асоціюється з нечистою силою: Amit az цrdцg nem tehet meg, azt vйnasszonyra bнzza. - Що чорт не зможе, те стара зробить. Вікова специфіка тісно корелює із зовнішнім описом: стара жінка зазвичай негарна, і це чітко прослідковується у фразеологічних одиницях: A vйn asszony fьle hegyesebb a nyulйnбl. - У старої форма вуха гостріша, ніж у зайця.

До того ж, в угорській мові помічено одне з найчастіших негативних конотацій - це зла, заздрісна, хитра, підступна жінка: Nehezen egyeznek meg a szйp asszonyok. - Гарні жінки важко уживаються разом - кореляція на підступність, «зміїність» жіночого характеру, A rossz asszony nagy gyцtrelem a hбznбl. - Зла жінка - велике горе в сім'ї, Az asszonynak tulajdon fegyvere a fenyegetйs. - Унікальна зброя жінки - її погрози. А якщо жінка заможна, самодостатня, то ця її заслуга навпаки применшується і висвітлюється, як щось зле: Jaj oly szegйny sorsa, ki gazdag asszonyt vett. - Нещасний той, у кого заможна дружина; Nem jуl foly a hбz dolga, hol asszony visel gatyбt. - Домашні справи йдуть погано, де жінка носить штани. У даному контексті вважається, якщо жінка здатна на рівні з чоловіком працювати, то домашні справи занепадають.

На відміну від польської, угорської та французької мов, в українських фразеологізмах широко представлена концептуально-тематична група «жінка до віку», наприклад: укр. Жінка не черевик - із ноги не скинеш; Жінка - не скрипка, погравши, на стінку не повісиш.

На відміну від інших згаданих тут мов, в українській мові побутує чимало фразеологізмів із лексемою «жінка» у значенні «молодиця», наприклад: Як гарна молодиця, то гарно подивиться; Сам чорт не пізнає, яка з дівчини вийде молодиця; З гарної дівки гарна й молодиця.

При дослідженні негативних рис характеру в угорській мові, виявлено такі концепти для опису образу жінки: неосвіченість, брехливість, балакучість, лінь, марнотратство. Крім того, образ жінки асоціативно корелює з поняттям «брехня», «обман». Вищезгадані концепти балакучої пліткарки трансформувались у ще більш експресивні наративи - у жінку, яка постійно розповсюджує плітки, а, отже, часто говорить неправду. Негативна семантика стосовно образу жінки також проявляється через її ментальну недолугість. У позитивному контексті жіночий концепт експлікується через призму понять «доброта», «розум» і представлені доволі невеликим тезаурусом фразем.

Окрім внутрішніх і зовнішніх проявів опису жінки, можна виокремити концептуальні засади жіночого образу, які прослідковуються через соціальний статус жінки-матері у суспільстві. Патріархальні закони минулого відобразились в угорській мові і живуть там понині. До прикладу, жінка-берегиня домашнього вогнища в угорській мові також представлена, але більш з позиції авторитарного підходу. Це більше свідчить про те, що жінка здатна лише вести домашнє господарство, і лише там їй і місце. Така думка дуже нівелює концепт жінки, оскільки домашній побут у здоровому світосприйнятті чоловік і дружина ділять порівну, а такий крилатий вираз більш свідчить про патріархальні стереотипи, які все ще живуть в угорському етнопросторі.

Висновки

Таким чином, у результаті проведеного дослідження прислів'їв та приказок із лексемою «жінка», встановлено, що найбільшою мірою представлені фразеологічні одиниці із семантичним параметром «жінка» - «дружина». Українські, польські фразеологізми характеризуються спільними семантичними полями, що можна пояснити подібним етнопсихологічним світосприйняттям та відносно спорідненим уявленням про суспільно-побутову роль жінки. Характерно, що емоційно-конотативні значення лексеми «жінка» у фраземах реалізуються в найширшій значеннєвій палітрі - від негативного до піднесеного поетичного. Дещо менше в польській мові, аніж в українській, представлені концептуально-тематичні групи фразеологізмів зі значенням «варті один одного» та «жінка до віку».

Аналізуючи концепт жінки через призму внутрішніх рис характеру, можна прослідкувати, що, на відміну від української, польської та французької, в угорській мові негативні конотації переважають над позитивними характеристиками. Номінація «жінка» представлена у більшості з негативною конотацією, як жінка нечестива, неосвічена та лінива, а позитивні якості експлікуються поодиноко через концепти «розум», «доброта», «краса». Утім, семантична спільність не реалізується в перекладацькому контексті, хоч деякі прислів'я та приказки мають прямі відповідники в обох мовах. До того ж інші значення лексеми «жінка» у фразеологічній площині мало досліджено, що може бути об'єктом подальших наукових пошуків.

Література

1. Великий тлумачний словник української мови. // Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005.

2. Лановик, М.Б., Лановик, З.Б. Українська усна народна творчість., Київ : Знання-Прес, 2006.

3. Народ скаже - як зав'яже : українські народні прислів'я, приказки, скоромовки. // Упор. та передм. Н.С. Шумади. Київ : Веселка, 1985.

4. Словник синонімів української мови : у 2 т., Київ : Наукова думка, 2000.

5. Сукаленко, Т.М. Типізовані образні парадигми словесного втілення концепту «жінка» в українській мові., Українська мова, № 3, 81-98, 2010.

6. Французько-український словник. Українсько-французький словник : 220000+ 210000 : два в одному томі: 430000 одиниць перекладу. // Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел., Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2012.

7. Dictionnaire des synonymes Larousse, Paris: Larousse, 2017.

8. Dudбs Mбria: A nх бbrбzolбsa a magyar йs bolgбr nyelvben a frazeolуgiai kifejezйsek tьkrйben. ELTE BTK Szlбv Filolуgiai Tanszйk Budapest, 2021

9. Forgбcs T. Magyar szуlбsok йs kцzmondбsok szуtбra. Akadйmia kiadу. Budapest, 2013, . 385c.

10. Jedrzejko E. Kobieta w przysіowiach, aforyzmach i anegdotach polskich.

Konotacje i stereotypy. Jкzyk a kultura. Pіeж w jкzyku i kulturze, t. 9, 159, 1994.

11. Nowa ksiкga przysіуw i wyraїeс przysіowiowych polskich., Warszawa, 1969-1978.

12. Nyelvхr 3 [Електронний ресурс] // - Режим доступу: : http://www.c3.hu/~ nyelvor/period/1303/130301. pdf Загол. з екрану. 261-271.

13. Wielki slownik jezyka polskiego. Warszawa : РWN. 2003.

14. Wielki slownik wyrazуw bliskoznacznych. Warszawa : РWN. 2004.

References

1. Busel.V.T. (2005). Frantsuzko-ukrainskyi slovnyk. Ukrainsko-frantsuzkyi slovnyk: 220000+210000 : dva v odnomu tomi. Kyiv; Irpin : VTF «Perun» [in Ukrainian].

2. Busel.V.T. (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. Kyiv; Irpin : VTF «Perun» [in Ukrainian].

3. Dictionnaire des synonymes Larousse (2017). Paris: Larousse [in French].

4. Dudбs M. (2021) A nх бbrбzolбsa a magyar йs bolgбr nyelvben a frazeolуgiai

kifejezйsek tьkrйben. Budapest: ELTE BTK Szlбv Filolуgiai Tanszйk Budapest [in Hungarian].

5. Forgбcs T. (2013). Magyar szуlбsok йs kцzmondбsok szуtбra. Budapest: Akadйmia kiadу [in Hungarian] .

6. Jedrzejko E. (1994). Kobieta w przysіowiach, aforyzmach i anegdotach polskich. Konotacje i stereotypy. [Woman in Polish proverbs, aphorisms and anecdotes. Connotations and stereotypes]. .Jкzyk a kultura. Pіeж w jкzyku i kulturze - Language and culture. Gender in language and culture, 9, 159 [in Polish].

7. Lanovyk, M.B., Lanovyk, Z.B.(2006). Ukrainska usna narodna tvorchist. Kyiv: Znannia-Pres [in Ukrainian].

8. Nowa ksiкga przysіуw i wyraїeс przysіowiowych polskich.(1969-1978). Warszawa [in Polish] .

9. Nyelvхr 3 [Language guard3] Retrieved from: http://www.c3.hu/~nyelvor/ period/1303/130301. pdf .[in Hungarian].

10. Shumady. N.S. (1985). Narod skazhe - yak zaviazhe: ukrainski narodni pryslivia, prykazky, skoromovky. Kyiv : Veselka [in Ukrainian].

11. Slovnyk synonimiv ukrainskoi movy (2nd ed.). (2000). Kyiv : Naukova dumka [in Ukrainian].

12. Sukalenko, T.M. (2010). Typizovani obrazni paradyhmy slovesnoho vtilennia kontseptu «zhinka» v ukrainskii movi.[Typified figurative paradigms of the verbal embodiment of the concept "woman" in Ukrainian]. Ukrainska mova - The Ukrainian Language, 3, 81-98 [in Ukrainian]

13. Wielki slownik jezyka polskiego (2003). Warszawa : RWNiu [in Polish].

14. Wielki slownik wyrazуw bliskoznacznych. (2004) Warszawa : РWN [in Polish].

Размещено на Allbest.ru