Номінація термінів кібербезпеки в сучасній українській літературній мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Номінація термінів кібербезпеки в сучасній українській літературній мові

Ігор Ніколіч

У статті проаналізовано основні типи номінації сучасної української термінології кібербезпеки. Актуальність дослідження зумовлена неуніфікованістю української термінології кібербезпеки. Матеріалом дослідження слугували тексти законодавчих актів, підручників, статей, монографій, словники та інші джерела фактичного матеріалу з галузі кібербезпеки. Номінація в українській терміносистемі кібербезпеки відбувається за допомогою морфологічного словотвору української мови використовуючи всі наявні способи (афіксація, складання та абревіація, неморфологічний словотвір, творення складених номінативних одиниць) з різним ступенем регулярності і продуктивності.

Ключові слова: термін, терміносистема, номінація, термінотворення, українська термінологія кібербезпеки.

Nikolich Ihor. Nomination of cyber security terms in modern Ukrainian literary language

The article analyzes the main types of nominations of modem Ukrainian cyber security terminology. The non-uniformity of cyber security terminology determined the relevance of our research. The research material was the texts of legislative acts, textbooks, articles, monographs, dictionaries and other sources of factual material in the field of cyber security. An onomasiological approach (from content to form) is adopted for the linguistic analysis of terminological material for the reason that it makes it possible to use existing or necessary ways and means of expressing a certain scientific concept in language. We have selected the following thematic groups of cyber security terms: types of cyber security; cyber security subjects; cyber security objects; actions and measures of administrative and legal nature; technological processes, procedures, programs, means of protection; names of devices and technical means; names of offenses; names of persons by family and type of activity. Cybersecurity terminology is synthetic in its nature, since the system of concepts it covers is at the intersection of several industries, including information technologies, jurisprudence, state security services, etc. ЕШте term field of cyber security becomes a complex dynamic system that has an open-ended nature and exists in both verbal and non-verbal forms. Nomination in the Ukrainian terminological system of cyber security takes place according to the following types: creation of terms by all known methods of the morphological word formation of the Ukrainian language (affixation, compounding and abbreviation, non-morphological word formation, creation of compound nominative units) with varying degrees of regularity and productivity. Low- productive methods are prefix-suffix and affix-less varieties of morphological word formation, as well as morphological-syntactic and lexical-syntactic methods of semantic derivation. The most common terms in the cyber security terminology are phrases, in particular two-component ones, the main principle of which is the specification of the supporting component.

Keywords: term, term system, nomination, term creation, Ukrainian cyber security terminology.

Дослідження з наукової термінології завжди актуальні в лінгвістиці, адже спостерігаємо постійний розвиток науки і техніки, що вимагає номінування нових термінів на позначення нових понять та унормування і кодифікації галузевих терміносистем загалом. Робота з термінологією складна і багатоаспектна, вимагає спільних зусиль як лінгвістів, так і фахівців певних галузей науки і техніки.

Номінація (творення) термінів мусить спиратися на всебічно обґрунтовану теоретичну базу. Цілком слушно стверджує П. Селігей: «Низька термінологічна культура в усіх своїх виявах істотно утруднює сприйняття й розуміння наукового тексту. Засміченість незвичними словами, термінологічна мішура призводять до того, що фонові знання читача (навіть якщо він і фахівець із цієї галузі) виявляються недостатніми для повноцінного розуміння написаного. Зокрема, у його свідомості не виформовуються відповідні авторському задумові поняття, не встановлюються зв'язки між ними, і через це зміст і хід авторської думки залишаються загалом незбагненними» [Селігей 2007, с. 61].

Методологічні засади дослідження термінології в лінгвістиці пов'язані з іменами Т. Кияка, А. Крижанівської, Н. Нікітіної, Т. Панько, Л. Симоненко, Е. Скороходька, В. Широкова та ін. Специфіка термінологічної номінації досліджується М. Вакуленком, В. Іващенко, І. Кочан, Т. Пристайко, О. Селівановою та ін. Лінгвістичний аналіз терміносистем різних галузей науки і техніки представлено у працях Л. Симоненко, хімічної -Г. Наконечної, Н. Цимбал, психологічної - Л. Веклинець, військової - Л. Туровської, соціологічної - Я. Синьогуб, музичної - С. Булик-Верхоли та ін.

Термінологія кібербезпеки в українському мовознавстві досліджена фрагментарно на рівні окремих аспектів, як-от у праці І. Кочан описано слова з терміноелементом кібер у лексичному складі української мови [Кочан 2016]. Наявні розвідки, присвячені проблемам перекладу термінології кібербезпеки, зокрема з англійської мови, яка є основним донором для української мови у цій галузі. Наприклад, у статті Т. Ботвин проаналізовано особливості засвоєння та вживання англомовних термінів сектору кібербезпеки України в умовах воєнного стану [Ботвин 2022].

Проблеми дефінування термінів з галузі кібербезпеки висвітлено у дослідження юристів та фахівців з кібербезпеки (Guoqiang Fu, С. Вдовенко, Ю. Даник, Є. Криволап, С. Фараон та ін.), які є підгрунтям для лінгвістичних термінознавчих розвідок.

У нашому дослідженні оперуємо такою дефініцією терміна кібербезпека: «кібербезпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі» [Закон України 2017].

В Україні, на думку Guoqiang Fu та Є. Криволапа, єдиного підходу до формулювання дефініцій термінів з галузі кібербезпеки немає, так як в Україні поняття кібербезпека це своєрідний стан захищеності, але англомовні джерела вживають термін кібербезпека, коли говорять про дію яка спрямована на захист від різноматніх кібератак і усунення наслідків цих атак. [Guoqiang Fu і Криволап 2023, с 69].

Отже, саме неуніфікованістю української термінології кібербезпеки, незважаючи на значну кількість україномовних видань з галузі кібербезпеки, і визначається актуальність нашого дослідження. Саме тому на часі комплексне (походження, словотвір, семантика і функціонування) лінгвістичне дослідження української термінології кібербезпеки.

Мета пропонованої авторської розвідки полягає в лінгвістичному описі процесів номінації термінів кібербезпеки в сучасній українській літературній мові задля вироблення стратегії і тактик її унормування та кодифікації. Матеріалом дослідження слугували тексти законодавчих актів, підручників, статей, монографій, словники та інші джерела фактичного матеріалу з галузі кібербезпеки.

Для лінгвістичного аналізу термінологічного матеріалу нами прийнято ономасіологічний підхід (від змісту до форми) з тієї причини, що він дає змогу визначити наявні чи потенційні способи і засоби вираження певного наукового поняття у мові. Безперечно, семасіологічні позиції теж нами враховуються, адже для того, щоб використати слово для позначення (номінування), треба оперувати його значенням.

Для забезпечення реалізації поставленої мети на основі компонентного аналізу дефініцій термінів, представлених у джерелах фактичного матеріалу (див.: ЛІТЕРАТУРА), нами виділено такі тематичні групи української термінології кібербезпеки:

- види кібербезпеки (безпека критичної інфраструктури; безпека комп'ютерних програм; безпека мережі; хмарна безпека; безпека пристроїв системи);