Вивчення лексичних інновацій на прикладі іспанських архісилабічних слів в процесі викладання іспанської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вивчення лексичних інновацій на прикладі іспанських архісилабічних слів в процесі викладання іспанської мови

Обручникова Олена Петрівна

доцент кафедри романської філології

Анотація

Статтю присвячено опису полісилабічних лексичних інновацій сучасної іспанської мови, які отримали назву архісилабічні слова. Виділено ключові аспекти архісилабічних (неологія, довжина слова, семантика та вживання), які розглядаються через призму аналізу морфології та соціокультурного контексту, що є важливим для ефективного навчання та викладання іспанської мови, оскільки вивчення цих слів допомагає виявити тенденції у словотворенні та зрозуміти їх роль у мовній практиці. До актуальних завдань сучасної лінгвістики належить виявлення особливостей та основних тенденцій розвитку словотвірної системи певної мови на синхронному зрізі, тому у статті окрема увага приділяється можливостям сучасної суфіксальної деривації у контексті актуалізації конотативної семантики. Процеси неологізації словникового складу сучасних національних літературних мов мають свої універсальні особливості і національну специфіку, реалізуючи мовні можливості у забезпеченні комунікативних потреб суспільства.

Хоча лексичним новотворам в іспаністиці мовознавці в останні роки приділяли значну увагу, однак у вітчизняній лінгвістиці поки що бракує праць, присвячених вивченню неології архісилабічних слів у сучасній іспанській мові. Тому така проблема видається актуальною й важливою і потребує досліджень на рівні досягнень сучасного мовознавства для успішності навчання і викладання іспанської мови. Аналіз морфологічних особливостей архісилабічних слів допоможе сформувати аналітичні навички у студентів і осягнутим структуру слів. Отримані знання дозволять ефективно використовувати архісилабічні слова у письмовому та усному мовленні, а також у різних жанрах текстів, що сприятиме покращенню комунікативних навичок студентів та їхньому успішнішому використанню мови у реальних ситуаціях.

Перспективами подальших досліджень можуть стати аналіз продуктивності словотворчих морфем при утворенні архісилабічних слів та їх значень по відношенню до замінюваних споконвічних, а також дослідження семантичної насиченості архісилабічних слів.

Ключові слова: неологізація, полісилабічна інновація, архісилабізм, архісилабічне слово, споконвічне слово, архісилабічні новотвори, моносемний, полісемний.

Obruchnykova Olena Petryvna Associate Professor of Romance Philology Department, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

STUDY OF LEXICAL INNOVATIONS BASED ON SPANISH ARCHISYLLABIC WORDS IN THE PROCESS OF TEACHING SPANISH LANGUAGE

Abstract

The article is dedicated to describing polysyllabic lexical innovations in contemporary Spanish language, which have been termed as archisyllabic words. The key aspects of archisyllabic words (neology, word length, semantics, and usage) are highlighted through the analysis of morphology and sociocultural context, which is crucial for effective teaching and learning of Spanish, as the study of these words helps identify trends in word formation and understand their role in language practice. Among the current tasks of modern linguistics is identifying the characteristics and main trends in the development of the word- formation system of a particular language in a synchronous perspective, hence the article focuses on the possibilities of contemporary suffixal derivation in the context of actualizing connotative semantics. The processes of neologism formation in the vocabulary of modern national literary languages have their universal features and national specificity, realizing linguistic potentials in meeting the communicative needs of society. Although lexical neologisms in Hispanic linguistics have received considerable attention in recent years, there is still a lack of studies dedicated to the study of neology of archisyllabic words in contemporary Spanish language in domestic linguistics. Therefore, this problem seems relevant and important, requiring research at the level of achievements of modern linguistics for the successful teaching and learning of the Spanish language. Analysis of the morphological features of archisyllabic words will help develop analytical skills in students and understand the structure of words they encounter. The acquired knowledge will allow the effective use of archisyllabic words in written and oral speech, as well as in various genres of texts, which will contribute to improving students' communicative skills and their more successful use of the language in real-life situations.

Prospects for further research may include analyzing the productivity of wordforming morphemes in the formation of archisyllabic words and their meanings in relation to the replaced traditional words, as well as studying the semantic richness of archisyllabic words.

Keywords: neologism, polysyllabic innovation, archisyllabism, archisyllabic word, traditional word, archisyllabic formations, monosemous, polysemous.

Вступ

Постановка проблеми включає в себе аналіз полісилабічних лексичних новоутворень, які в іспанській мові отримали назву архісилабічні слова, а також їхнє значення у процесі навчання та викладання іспанської мови.

Головні аспекти, що потребують уваги, включають механізми їх утворення через афіксальну деривацію, їх моносемність та спеціалізований характер у порівнянні з полісемними словами. Також важливо розглянути практичний вимір дослідження, зокрема його вплив на розвиток лексичного запасу та комунікативних навичок студентів. Постановка проблеми також враховує потенційні перспективи дослідження, зокрема аналіз різних стилів мовлення та вплив архісилабічних слів на естетичні аспекти мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що серед ряду джерел інтенсивного поповнення лексикону іспанської мови важливе місце посідає словотворення, що засвідчено працями українських та іспанських дериватологів, таких як Д. Мазурик, А. Нелюба, В. Олексенко, З. Гетьман, Р. Помірко, Т. Редковська, П. Мариненко, Н. Коваль, а також M. Alvar Ezquerra, M. L. Monter Curiel, R. Dubuc та інші. В свою чергу, проблемам творення неологізмів в іспаністиці останніми роками також приділяли значну увагу такі мовознавці, як Алмела Перес, Герреро Рамос, Альвар Ескера, Педро Ліра, П. Мариненко та інші. Проте, варто відзначити, що у вітчизняному мовознавстві ще досі бракує праць, що присвячені комплексному вивченню неології архісилабічних слів сучасної іспанської мови.

Метою дослідження є аналіз морфологічних особливостей іспанських архісилабічних новотворів та їхнє значення в процесі навчання та викладання іспанської мови. Дослідження спрямоване на вивчення полісилабічних лексичних інновацій, що утворилися шляхом додавання одного або більше афіксів до основи споконвічного загальновживаного слова, а також на розуміння їхнього впливу на розвиток лексичного запасу та комунікативних навичок студентів, що вивчають іспанську мову. Також дослідження спрямоване на виявлення тенденцій у словотворенні та використанні архісилабічних слів у різних сферах комунікації, що має важливе значення для подальшого вдосконалення методики викладання іспанської мови.

Матеріал дослідження складають архісилабічні слова, зібрані і опубліковані у дослідженнях A. de Miguel (1985), Aurelio Arteta (1995; 2005; 2008; 2010), Santiago Alcoba Rueda «Morfologia de las palabras archisilabas actuales» (2012). Найбільша кількість прикладів взята зі статей A. Arteta, якому належить термін “el archisilabo” архісилабічне слово (переклад наш): “La moda del archisilabo” (1995).

Виклад основного матеріалу

У креативній мовленнєвій діяльності так само, як у будь-якому прояві людської діяльності, присутні дві протилежні тенденції: тенденція до інновації та тенденція до консерватизму [11, с. 3].

Термін полісилабічний (багатоскладовий) відноситься до слів, що мають більше одного складу в своїй структурі. В іспанській мові цей термін часто вживають по відношенню до слів, у структурі яких присутні більше трьох складів.

В іспанській мові існує виразна тенденція до утворення багатоскладових слів з надмірною кількістю складів. Техніка їх утворення полягає у подовженні вже існуючих слів за допомогою афіксальної деривації. За основу береться ініціальне дієслово або іменник, від яких шляхом подовження новими морфотворчими компонентами створюється нове дієслово або іменник [10, с. 145].

Характерною рисою іспанської мови є надмірне вживання суфіксів для створення нових слів. A. De Miguel вважає: «Достатньо [influir / influencia; poner/ posicion, concretar /concreto] щоб зрозуміти один одного. Півторноподібні версії influenciar / influenciacion; posicionar /posicionamiento, concretizar/ concretizacion] є роздутими, непотрібними та образливими. Тільки ті, хто їх вживає, відчувають себе приємно ізольованими, особливими та поважними» [11, р. 147].

Термін архісилабічний (від ісп. archisilabo переклад наш) належить Aurelio Arteta, професору кафедри філософії моралі та політики Університету Країни Басків. Вперше він вжив його у своїй статті «Мода на архісилабічні слова», яка була надрукована в іспанській газеті «El Pais» 21 вересня 1995 року [9]. Aurelio Arteta посилається на полісилабічні слова надмірно подовжені афіксами.

Феномен архісилабізму (термін наш) полягає у використанні якомога довших полісилабічних слів. Неологія архісилабічних слів полягає у заміні споконвічно існуючих слів лексичними інноваціями, що утворилися шляхом додавання афіксів до основи споконвічного загальновживаного слова [11, р, 16].

Це явище була об'єктом уваги різних інформативних статей [6; 7; 8; 9; 10]. Підсумовуючи найбільш поширені висловлення щодо поняття архісилабічних слів, можна виділити його основні параметри: «Слова більш довгі не на користь іншим такого ж значення, але більш коротким» [8]. Ці джерела розглядають архісилабічні слова як «роздуті» афіксацією і зайві, непотрібні, тому що гіпотетично позначають теж саме, що і відповідні відкладені споконвічні слова [10].

Сам термін та ідеї, викладені A. Arteta, мають відношення до кількості складів (архісилабічні, пентасилабічні), до значення, яке може бути ідентичним (ejercitar ~ ejercer, senalizar ~ senalar), або мати певні відмінності у змісті (complementer ~ completar), а також до інших чинників, що не мають відношення до кількості складів, чим пояснюється вживання слів etica замість moral або preveer замість prever [11, р. 21].

У тлумаченні A.Arteta явища архісилабічних слів можна виділити два підходи: «винаходити» нові слова за допомогою регулярних морфологічних засобів, присутніх у більшості прикладів досліджуваного матеріалу, а також «обирати» слова більш довгі, ніж відомі споконвічні, які гіпотетично мають теж саме значення: comentar ~ contar, etica ~ moral [11, р. 21].

У полісилабічній інновації, що отримала назву архісилабічне слово взаємодіють чотири аспекти: неологія, довжина слова, ідентичність значення і преференційне вживання одного слова замість іншого. У цій інновації взаємодіють три класи слів: архісилабічне слово; споконвічне слово, замінене архісилабічним; первинне слово, яке містить лексичну основу архісилабічного слова [11, р. 19]. По відношенню до останнього ми будемо вживати термін слово-основа, посилаючись на те, що воно містить лексичну основу, до якої додаються афікси і яка строго відповідає архісилабічному слову (хоча може бути також основою споконвічного слова, яке виступає як твірне слово по відношенню до архісилабічного). Наведемо приклади архісилабічного слова, твірного слова і слова-основи архісилабічного слова:

іспанський архісилабічний слово

Вище наведені приклади ілюструють поняття архісилабічного слова і процес його утворення: це нове слово, створене як альтернатива іншому вже існуючому загальновживаному слову, яке гіпотетично має той же самий зміст і теж саме значення, що і архісилабічне утворення. Архісилабічні слова утворюються за допомогою афіксів, що додаються до лексичної морфеми відповідного слова-основи або шляхом копіювання слова-основи як, наприклад у слові etica [11, р. 19].

Приклад утворення архісилабічних слів шляхом послідовного додавання афіксів (слова ланцюжки). Символ (>) ми вживаємо для позначення відношення між словами, які мають спільну лексичну основу з різним ступенем складності з більшою або меншою рельєфністю афіксальних морфем, що входять до їх складу:

diferir > diferencia > diferenciar > diferenciacion diferir > diferencia > diferenciar > diferenciado margen > marginal > marginalizar > marginalizacion fin > final > finalizar acto > actuar > actuacion

До архісилабічних S. A. Rueda. відносить також слова, що належать до одного семантичного поля, такі як etica, якщо воно вживається як альтернатива до споконвічного слова moral. У даному випадку йдеться не про полісилабічний характер новоутвореного слова, яке вживається замість іншого. Слово etica, пропарокситон, вживається як альтернатива слова moral нормативного наголошування [11, р. 19].

Морфологічні характеристики архісилабічних новотворів. Щоб визначити морфологічні характеристики архісилабічних слів необхідно розглянути, які відношення між архісилабічним словом і відповідним твірним словом є важливими.

S. A. Rueda виділяє три види лексичних відношень між архісилабічним словом і твірним словом (споконвічним словом), в основі яких лежить: а) виключно значення; б) значення і морфологія; в) виключно морфологія. В залежності від характеру цих відношень він поділяє весь фактологічний матеріал на три групи: семантична сполучуваність (Asociacion Semantica), морфологічна сполучуваність (Asociacion Morfologica), морфологічна серія (Serie Morfologica) [11, р. 23].

Семантична сполучуваність. До цієї групи включено архісилабічні і відповідні їм твірні слова, між якими немає жодного морфологічного зв'язку і які поєднані лише гіпотетично ідентичним значенням, хоча архісилабічне слово насичене семантично набуває семантичної забарвленості (красномовство, високий стиль, високопарність або неочікувана новизна) [11, р. 26]. Наприклад:

Вище наведені архісилабічні слова і твірні слова об'єднані лише семантично на основі так званої уявної ідентичності значень. Це теж саме, що вживати “referenciar” замість слів nombrar, citar, aludir.

Значення архісилабічних новотворів posicionar, redimensionar, invisibilizacion, habitualidad, materializar, gestualizar стає більш прозорим семантично, якщо їх пояснити за допомогою композитної деривації.

Семантична сполучуваність між архісилабічними словами та відкладеними загальновживаними словами:

Значення архісилабічного новотвору стає більш прозорим семантично і досягається шляхом додавання афіксів до слова-основи, який містить теж саме сигнифікативне ядро, але не є сигнифікативним ядром споконвічного слова. Значення цих споконвічних слів є більш узагальненим, більш непрозорим та невизначеним. Такою новою ідентичністю значення можна пояснити рівнозначне вживання новотвору у даному випадку замість знайомого слова (твірної основи) [11, р. 26].

Морфологічна сполучуваність. До цієї групи належать архісилабічні і споконвічні слова, об'єднані семантично і морфологічно: обидва мають спільну кореневу морфему і споріднені за походження:

Морфологічна серія. До цієї групи віднесено архісилабічні і споконвічні слова, що належать до спільної афіксальної серії [11, р. 26].

Відношення між вищенаведеними споконвічними і архісилабічними словами відрізняються від попередніх: обидва класи слів належать до деривативних серій, тому що у них спільна основа.

Архісилабічне слово не обов'язково є похідним від загальновживаного заміненого слова. Скоріше структура відкладеного слова співпадає, частково, зі структурним сегментом архісилабічного слова. Іншими словами споконвічне слово є сегментом архісилабічного слова: (excepcion)alizad-o, (individual)izad-o, inter-(mediador), (reduccion)ism-o, (direccion)amient-o.

Архісилабічні слова є словами відносно обмеженого вжитку, хоча поширені у різних спеціалізованих мовленнєвих середовищах - технічних, соціальних, географічних. Їх розповсюдженню сприяють засоби масової інформації, хоча не завжди критично оцінюють користь їх використання. Ці слова характеризуються надмірною довжиною і формуються додаванням нових складів до слів, які не отримують нового значення. Адресанти медіатексту для додавання наукоподібності продукованому висловлюванню активно використовують суфіксальні лексеми, що є квазі-термінами з різних професійних мов та жаргонів, тиражуючи подібні слова завдяки дискурсивним можливостям: influenciacion; posicionamiento, concretizacion.

Надмірне вживання суфіксів для створення нових слів є характерною рисою іспанської мови. Проте у деяких контекстах суфікси у складі архісилабічних слів служать для актуалізації конотативної семантики твірної основи чи реалізують власне оцінне значення, вказуючи на ставлення мовця до предмета повідомлення. Ми вживаємо, наприклад, citacion medica, а не cita medica, які не є синонімами і не дублюють один одного у семантичному плані. Саме лінгвопрагматична функція, спрямована на передачу тонших смислових відтінків, часто стимулює появу лексичних новотворів.

Особливість матеріалу, дослідженого Aurelio Arteta полягає у тому, що він численний: чотири сотні слів європейського варіанту іспанської мови (загалом), зібраний впродовж 15 років (1995-2010). І сам А. Артета додає, що на архісилабічні слова чекає довге життя поміж нас [8].

Очевидним є те, що слова цього класу створені не сьогодні і багато з них вже давно кодифіковані. Їх новизна полягає у тому, що їх значення є моносемним і більш менш спеціалізованим (acogimiento, apreciacion, argumentation, deficiencia) по відношенню до слів, які вони заміняють, і які є полісемними (acogida, aprecio, argumento, defecto) в будь-який момент існування мови.

Незалежно від соціологічних характеристик архісилабічних слів та їх семантики, вивчення їх морфології представляє особливий інтерес, тому що їх значний обсяг, дозволяє ідентифікувати тенденції у словотворенні, а також дати відповідь на питання: які відношення існують між архісилабічними словами та відкладеними споконвічними.

Висновки

Архісилабічне слово - полісилабічне лексичне новоутворення, створене як альтернатива вже існуючому споконвічному слову, яке гіпотетично має теж саме значення. До архісилабічних відносять також слова, що належать до одного семантичного поля. В архісилабічному слові взаємодіють чотири аспекти: неологія, довжина слова, ідентичність значення і преференційне вживання одного слова замість іншого.

Новизна архісилабічних новотворів полягає у тому, що їх значення є моносемним і більш менш спеціалізованим по відношенню до відкладених споконвічних слів, які є полісемними в будь-який момент існування мови.

У деяких контекстах суфікси у складі архісилабічних слів служать для актуалізації конотативної семантики твірної основи. Їх можна розглядати як лексичну інновацію, що моделює нове бачення об'єкта номінації. Архісилабічне слово насичене семантично набуває семантичної забарвленості.

На нашу думку архісилабічні слова не можна віднести до неологізмів, тому що це утворення для концептів очевидних, які вже відображені у полісемних твірних словах. Це інноваційні явища у мові, що виникають стихійно під впливом мовних, позамовних факторів, мають певні механізми щодо власного створення та пристосування у мові. Якщо розглядати їх як неологізми, то як явища виняткові, рідкісні та несистематичні, але вони є джерелом лексичної неологізації словникового складу сучасної іспанської мови.

Архісилабічні слова є словами обмеженого вжитку, але поширені у певних професійних колективах. Вивчення їх морфології представляє особливий інтерес, тому що їх значний обсяг дозволяє ідентифікувати тенденції у словотворенні.

Література

1. Косович О. В. Неологізм як об'єкт лінгвістичного дослідження в романістиці /О. В. Косович // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. - Сер.: Філологія. Журналістика. - 2021. - Т. 32 (71), № 2, ч. 1. - С. 269-273.

2. Макарова О. С. Статистичне вимірювання ступеня продуктивності лексико- семантичних інновацій у сучасному медіа-дискурсі (на матеріалі італійської та української мов): дис.... кандидата філол. наук: 10.02.21 / Макарова Оксана Сергіївна. - К.: Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2016. - 242 с.

3. Мариненко П. І. Лексичні новотвори в сучасній іспанській мові: структурний та семантичний аспекти: дис.... кандидата філол. наук: 10.02.05 / Мариненко Павло Ігорович. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2007. - 277 с.

4. Стишов О. А. Префіксальні іменні новотвори в сучасних українській і іспанській мовах [Електронний ресурс] / О. А. Стишов. - Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/ id/eprint/2328/1/O_Styschov_E_GI.pdf

5. Філіппович Т. Особливості утворення неологізмів у сучасній іспанській мові / Т. Філіппович // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Іноземна мова у професійній підготовці спеціалістів: проблеми та стратегії» (Кропивницький, 2020). - С. 21-24.

6. Arteta A. jAl rico archisilabo, oiga! [Recurso electronico] / A. Arteta // El Pais. - 14.03.2014. Modo de acceso: https://elpais.com/elpais/2014/02/06/opinion/1391705339_ 647914.html.

7. Arteta, A. Archisilabeando [Recurso electronico] / A. Arteta // El Pais. - 2011. - Modo de acceso: http://www.elpais.com/articulo/opinion/Archisilabeando/elpepiopi/20110119elpepiopi_4/Tes

8. Arteta, A. `Archisilabos' a tutiplen [Recurso electronico] / A. Arteta // El Pais. - 2010. -Modo de acceso: <http://www.elpais.com/articulo/opinion/Archisilabos/tutiplen/elpepuopi/

20100205elpepiopi_4/Tes>.

9. Arteta, A. La moda de archisilabo [Recurso electronico] / A. Arteta // El Pais. - 21.09.1995. Modo de acceso: https://elpais.com/diario/ 1995/09/21/opinion/811634406_850215.html

10. Miguel, A. de. Polisilabismo / A. Miguel de // La perversion del lenguaje. - Madrid: Espasa Calpe, 1985. - P. 145-147.

11. Rueda, A. S. Morfologia de las palabras ARCHISILSBAS actuales [Recurso electronico] / A. S. Rueda // Neologia y Creatividad Linguistica. - 2012. - Anejo n°77 de Quaderns de Filologia. - P. 15-82. Modo de acceso: https://a.academia-assets.com/images/checkout/ included-items/this_ paper.png

References

1. Kosovych O. (2021). Neologizm jak ob'jekt lingvistychnogo doslidzhennja v romanistyci [Neologism as an object of linguistic research in Romance studies]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernads'kogo - Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, - Ser.: Filologija. Zhurnalistyka - Ser.: Philology. Journalism, vol. 32 (71), no. 2, 269-273 [in Ukrainian].

2. Makarova O. S. (2016). Statystychne vymirjuvannja stupenja produktyvnosti leksyko- semantychnyh innovacij u suchasnomu media-dyskursi (na materiali italij s'koi' ta ukrai'ns'koi' mov) [Statistical Measurement of the Productivity Degree of Lexico-Semantic Innovations in Modern Media Discourse (on the Material of Italian and Ukrainian Languages)]. Candidate's thesis. Kyiv: Nac. ped. un-t im. M. P. Dragomanova [in Ukrainian].

3. Marinenko P. I. (2007). Leksychni novotvory v suchasnij ispans'kij movi: strukturnyj ta semantychnyj aspekty [Lexical Innovations in Contemporary Spanish Language: Structural and Semantic Aspects]. Candidate's thesis. Kyiv: Kyi'vs'k. nac. un-t imeni Tarasa Shevchenka [in Ukrainian].

4. Styshov O. A. Prefiksal'ni imenni novotvory v suchasnyh ukrai'ns'kij i ispans'kij movah [Prefixal Nominal Innovations in Contemporary Ukrainian and Spanish Languages]. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2328/1/O_Styschov_E_GI.pdf [in Ukrainian].

5. Filipovich T. (2020). Osoblyvosti utvorennja neologizmiv u suchasnij ispans'kij movi [Features of neologism formation in modern Spanish]: IV Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferenciya «Inozemna mova u profesijnij pidgotovci specialistiv: problemy ta strategii'» - Proceedings of the IVInternational Scientific and Practical Internet Conference «Foreign Language in Professional Training: Problems and Strategies». (pp. 21-24). Kropyvnytskyi [in Ukrainian].

6. Arteta A. (2014). jAl rico archisilabo, oiga! El Pais. Modo de acceso https://elpais.com/ elpais/ 2014/02/06/opinion/1391705339_647914.html.

7. Arteta, A. (2011). Archisilabeando. El Pais. Modo de acceso http://www.elpais.com/ articulo/opinion/Archisilabeando/elpepiopi/20110119elpepiopi_4/Tes

8. Arteta, A. (2010). `Archisilabos¹ a tutiplen. El Pais. Modo de acceso <http://www.elpais.com/ articulo/opinion/Archisilabos/tutiplen/elpepuopi/20100205elpepiopi_4/Tes>.

9. Arteta, A. (1995). La moda de archisilabo. El Pais. Modo de acceso https://elpais.com/ diario/ 1995/09/21/opinion/811634406_850215.html

10. Miguel, A. de. (1985). Polisilabismo. La perversion del lenguaje (pp. 145-147). Madrid: Espasa Calpe.

11. Rueda, A. S. (2012). Morfologia de las palabras ARCHISILSBAS actuales“, en Neologiay CreatividadLinguistica, Anejo n°77 de Quaderns de Filologia, 15-82. Modo de acceso https://a.academia-assets.com/images/checkout/included-items/this_paper.png

Размещено на Allbest.ru