Метакомунікативність англомовного письмового медіадискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метакомунікативність англомовного письмового медіадискурсу

Вступ

Письмовий / друкований медіадискурс ще називають публіцистичним, оскільки він пов'язується з ланцюжком "публічний - публічна думка - публікація" і є результатом виявлення приватних поглядів та їх опублікуванням [1, P. 14-15]. Він представлений різними жанрами [2, C. 132-133; 3, с. 253; 4, с. 246; 5, P. 441-442]: інформаційними (передова / редакторська стаття, репортаж, темтична / проблемна стаття, хронікальна / інформаційна замітка, інформаційне інтрев'ю, звіт, реклама тощо); аналітичними (аналітична стаття, коментар, рецензія, (медіа)огляд (новини, спортивні репортажі в пресі, політогляд), кореспонденція); сатиричними (фельєтон, памфлет, сатирична репліка тощо); художньо-публіцистичними (нарис, замальовка, есе, скетч, світська хроніка тощо). Параметрами друкованого медіадискурсу є монологічна форма мовлення; використання заголовків та ввідних (перших) речень як сигналів для ефективних припущень про найважливішу інформацію в дискурсі [6, р. 77] й підзаголовків як сигналів-організаторів фрагментів дискурсу в одне ціле; ознайомленість адресата з передісторією подій, що описуються в пресі [2, C. 132, 134]; мовна маніпуляція, наслідком якої є викривлення дійсності [5, P. 441-442].

Виклад основного матеріалу

Фокусом нашого дослідження є мовні сигнали - чи, іншими словами, контекстуалізовані ключі (contextualizing cues) [7] / "якірні" (anchoring) засоби [8, P. 38-39; 9, P. 439, 447, 449] / метакомунікативи [10; 11] - в письмовому медіамовленні, що супроводжують повідомлення основної інформації. Метакомунікативи виступають контекстуальними індикаторами на позначення часу і місця, вони не розповідають, що учасники розмови думають, вони допомагають будувати припущення, розуміти, судити, маркувати авторську оцінку предмета дискусії чи оформлювати символічне оточення для того, щоб вплинути на те, що ми загалом думаємо і робимо [1, р. 24].

У письмовому медіадискурсі домінантна роль відповідиться регулятивній, рефлективній та логіко- композиційній метакомунікації (див. Рис. 1), представленими однойменними метакомунікативами (МК), особливості вживання яких у зазначеному дискурсі описано нижче.

Рис. 1. Метакомунікація в друкованому медіадискурсі

РЕГУЛЯТИВНА метакомунікація (48%) у друкованому медіадискурсі через МК-регулятиви (МК-акцентуатори та МК- коментатори) виступає підтвердженням висловленим фактам, вводить уточнення і пояснення, висловлює припущення, емоційну оцінку судженням, акцентує на основних моментах статті. Дискурс-специфічним у плані МК-акцентуаторів є:

- вживання заголовків як МК-атрактанті в (e.g., Teenage mums: a tale of dreams shattered)', у друкованому

медіадискурсі основним засобом приваблення читача є заголовки, на метакомунікативній характер яких вказує О. В. Дзера [12]. Однак, якщо вони у вигляді контактовстановлювальних питань-топікалізаторів (e.g., Tariffs? Can We Do It Again?), то "встановлення контакту" заміщується "приверненням уваги";

застосування МК-інтенцій (e.g., to finally resolve some of the thorniest issues; President Putin is attempting to portray Russia in a positive light; Chinese officials have said they would impose; President Trump plans to announce; to brief the German chancellor, Angela Merkel, on her plan), які коментують дії, направлені на об'єкта мовлення у друкованому медіадискурсі;

маркування інформації через МК-топікалізатори (e.g., it is now time that the Russian state comes forward and explains exactly what; it's worth reading that section in full; it is unclear how; it's important for all of us to remember; Downing Street has maintained the illusion that; police are trying to establish how; the EU has already rejected the idea of; the absence of any plan to deal with; is at the core of; built on sympathy with), МК- інтенсифікатори (e.g., of all sizes and in all sectors; at the heart of a very peaceful part of the UK; a very, very toxic, highly dangerous weapon; at least one member of the Government; is as much a part of... as; in some significant cases the very industries.say; many of the women who. face; he was the last remaining member of; he was also the court's most consistently eloquent voice in support of та МК-афективи (e.g., Backbench Brexiteers reacted with fury to the contents of the documents that; and ministers fear that; the letter expresses fears that; it's reasonable to fear that; her frustration dissolving into tears; that is part of the anger I feel at; we are being hurt because of; Ms. Ibrahim, for instance, said she was horrified by; who had been attracted to the idea of; it will be hard to);

використання неконкретних, загальних МК міри для позначення збільшення / зростання / пролонгації чогось (e.g., goes further than expected; large parts of; a larger share of; is part of the wider disorder; making it / it is growing much harder for; a much larger share of... and a greater percentage of; and arguably the most consequential provision of the biggest concern, however, is. ).

Натомість серед МК-коментаторів у друкованому медіадискурсі на перший план виходять МК-уточнення (e.g., saying that it was really a lack of; interpreting the 14th Amendment in light of its history and original meaning; insisting that judicial ethics bar them from commenting on; taken out of context; including China's agreement to; especially in his decisions on), МК- пояснення (e.g., the truth /fact /reason /point /problem is; it / this (all) comes down to / when it comes; this is / that's why; that / which means / what this means; what this tells us; is a "red line "for; the true consequences of; making clear that; guaranteeing for the first time; which demonstrates how deep; which also happens to be the 150th anniversary of the ratification of the 14th Amendment; a method the conservative justices swear by in most other cases; Its best known and most litigated provision, Section 1, went even further), МК-узагальнення (e.g., as broadly as; in few enough words to fit in two tweets; in any meaningful way; and have embraced the idea of) та МК-компаративи (e.g., as every business school student learns; but it is a pittance compared with what; as a dodge to agreeing with a ruling like Brown; like the Freedmen's Bureau Act; like a woman's right to; a “zombie-like state”; a likely ask from; described the plan as unworkable), що не виключає вживання також МК-підтверджень (e.g., it's no secret; it's not surprising / no surprise; there's no question / no (little) doubt; the same holds true; that discussing such an option is a waste of time; an effort he acknowledges has not been very successful; the offer is there; it's absurd; are rightly considered); МК-непогоджень (e.g., Sarah Ibrahim had little choice but to; is not remotely in dispute); МК умовності (e.g., to recognise its own standards as a condition for; even if the decision is never called into doubt, it's unnerving that they're discussing the prospect at all); МК-доповнень (e.g., he added); МК-попереджень (e.g., another action China has said it would respond to in kind); МК-припущень (e.g., will be more limited in scope; will have a damaging effect on; will fail because it is simply; will also solve the problem of); МК-зізнань (e.g., in truth /fact) та МК-дистантів (e.g., Theresa May has long stopped being interested in; the Trump administration needs to put far greater distance between).

Специфіка РЕФЛЕКТИВНОЇ метакомунікації в письмовому медіадискурсі (20%) виявляється у нетиповості вживання адресних структур. Так, не можна сказати, що публіцистичні статті позбавлені суб'єктивних оцінок автора, але вони не передаються адресантно-орієнтованими МК. Навіть заміна I / my-структур на we / our-структур якщо і зустрічається, то лише у складі цитат, виражаючи у такому випадку ставлення метаавтора і наголошуючи, що цитована особа є представником відповідної громади чи групи людей (e.g., we want to urge you to listen to the voice of; we also urge the cabinet to recognize that; we 're concerned that; we have no information about; we are trying to pursue; we have said; and we left, but we are still considered ISIS; Kurdish officials allowed us to interview... but refused to let us...; Kurdish officials did not let us ask). Адресатно-орієнтовані МК загалом теж невластиві цьому дискурсу, оскільки тут не передбачається залучення адресата до дискусії; вони можуть вживатися або як складові цитат, подібно адресантно-орієнтованим МК, (e.g., you don't know; you told us to; as you lead the discussions with; which supports your ambition for a future partnership with); або у формі імперативів (e.g., take the recent, bizarre refusal by at least half a dozen of; consider the 14th Amendment's protection of rights not listed in the Constitution itself).

Натомість вирізняються адресно-невизначені МК, більш того, друкованому медійному дискурсу притаманне педантичне перерахування додаткової інформації про кожного, на кого посилається адресант, що додає вагомості презентованій інформації. У такому оформленні вона звучить як факти та подається за схемою "(as) said / according to + інтродуктив", що вказує на:

а) ім'я особи, на яку посилаються (e.g., the foreign secretary, Boris Johnson; The chancellor, Philip Hammond; a Russian double agent, Sergei Skripal and his daughter, Yulia; the chief executive of General Motors, Mary Barra; a spokesman for the White House, Raj Shah);

б) вік (e.g., Dawn Sturgess, 44, and her partner Charlie Rowley, 45; Ms. Ibrahim, 31; Dua Mohammed, 44);

в) посаду (e.g., Paul Cosford, medical director of Public Health England; Ben Wallace, the security minister; Alexei Pushkov, a prominent Russian senator; Igor Morozov, a member of the Russian parliament's foreign affairs committee; John Glen, the Conservative MP for Salisbury; Bob Seely, a Conservative MP and expert on Russia's unconventional form of warfare; Michael Gove, the Environment Secretary; Sohel Sareshwala, the company's owner and president; Austin Ramirez, Husco International's chief executive; Mary Lovely, an economics professor at Syracuse University and senior fellow at the Peterson Institute for International Economics; Eswar Prasad, a professor of international trade at Cornell University);

г) особисті характеристики людини, про яку йдеться (e.g., Mr Rowley, a heroin addict, and Ms Sturgess, who had an alcohol problem; the German woman, a dark blue head scarf around her pale face; one of the Frenchwomen, a 28-year-old mother of three).

ЛОГІКО-КОМПОЗИЦІЙНА метакомунікація у друкованому медіадискурсі (11%), в першу чергу, специфікується через когезивно-когерентні МК типу first, a little history; another truth soon became self-evident; start with its very first sentence.

ФАТИЧНА метакомунікація (9%) загалом невластива друкованому медійному дискурсах за винятком контактовстановлювальних МК у вигляді МК-звертань у листах до редактора / редакції у відповідній рубриці газети (e.g., The Editor / The Daily DA WN / Dear Sir or Madam (To whom it may concern); Dear Editor; to the Editor; Dear Reader / Mr. Dallas') та вищезазначених питань-топікалізаторів (як заголовків) чи риторичних питань, до яких автор удається опосередковано, як частин цитат свідків, політиків тощо, а саме: So who is responsible for us? Who will determine our fate? Don't we deserve, what do you call it, redemption? How long can we pay the price for a mistake? For our whole lives? What's the point if we can't free trade with global giants?. Відзначимо також виняткове вживання у друкованому медіадискурсі контакторозмикальних МК у вигляді інтригувальних питань у нетиповій для них функції як питань-конклюзивів, що використовуються для маркованого завершення статті, наприклад, Now that he's gone, what will become of the amendment?

РЕФЕРЕНЦІЙНА метакомунікація, хоча й становить лише 8%, все ж є неодмінним складником друкованого медійного дискурсу, зокрема,

- МК-інтродуктивами цитувань з обов'язковим зазначення авторства того чи іншого висловлення (e.g., John Glen, the Conservative MP for Salisbury / Mr Wallace / the historian Eric Foner / Sherrilyn Ifill / Sajid Javid / Nadine Dorries / Mr. Newell / President Trump / the Prime Minister's official spokeswoman / she / he / they / it + said /put it / added / declared / states / write / wrote on Twitter / told Sky News). Наприклад:

... as B. B. King put it, "The beautiful thing about learning is that nobody can take that away from you" (Winfrey, 2008).

Через дієслова у "словах автора" у прикладі (44) автором статті опосередковано коментується об'єкт цитування (див. підкреслення). У прикладі (45) представлено повне цитування зі "словами автора" - they write:

"The Conservative Party's commitment to UK businesses, of all sizes and in all sectors, has never been and should never be in doubt," they write. "We want to urge you to listen to the voice of business now as you lead the discussions with cabinet about the UK future relationship with the EU" (Wright, 2018);

МК-інтродуктивами посилань є загалом нетиповими для друкованого медійного дискурсу за виключенням поодиноких випадків їхнього вживання типу according to The Spectator; according to two people familiar with the meeting. композиційний метакомунікація медіадискурс

типовими МК-інтродуктивами для введення прикладу є патерни типу as a pattern of unfair trade practices.

СУБ'ЄКТНО-МОДАЛЬНА метакомунікація в письмовому медіадискурсі (4%) вирізняється МК-мітигаторами через позначення вірогідності (e.g., and to consider possible consequences, he told MPs...') та вираження обережності щодо передачі слів метаавтора (e.g., Raj Shah acknowledged that while some policies might not always be to the liking of.); й МК- ампліфікаторами (e.g., as is nearly certain; I should have anticipated; as the UK would be unable to recognize), хоча нетиповим є вживання останніх з такими модальними дієсловами як have to та need.

Висновки

Письмовий (друкований) медіадискурс чи публіцистичний дискурс є результатом виявлення приватних поглядів та їх опублікуванням. Дискурсивна специфіка метакомунікації газетного медіамовлення полягає у її регулятивності, де реалізуються майже всі існуючі різновиди МК- акцентуаторів та МК-коментаторів, за допомогою яких привертають увагу читачів та уточнюють, роз'яснюють, узагальнюють чи порівнюють, відповідно. Наступними за важливістю є логіко-композиційна та референційна метакомунікація, адже продуманість мовлення газетних статей передбачає ретельне обмірковування когезивних зв'язків, з одного боку, та підкріплення аргументів фактажем через цитування з маркуванням автора / джерела цитованих слів, посилання, наведення прикладів - з іншого. Немаркованою в письмовому медіадискурсі є фатична метакомунікація, адже вона є диференційною рисою не письмового, а усного розмовного мовлення; водночас винятковим є вживання у письмовому медіадискурсі контактовстановлювальних МК у вигляді МК- звертань у листах до редактора / редакції у відповідній рубриці газети. До найближчих перспектив дослідження відносимо детальне вивчення дискурсивної специфіки реалізації метакомунікації, по-перше, в рамках зіставлення письмових та усних типів дискурсу, та, по-друге, окремо в різних дискурсах: художньому (у порівнянні з кінодискурсом), юридичному / протокольному, усному медійному (теле/радіодискурсі), риторичному, науковому й академічному / аудиторному типах дискурсу.

Список використаних джерел

1. Gerbner G. Mass media discourse: message system analysis as a component of cultural indicators. Discourse and communication. New approaches to the analysis of mass media discourse and communication / Teun A. van Dijk (ed.). Berlin, New York : Walter de Gruyter, 1985. P. 13-25.

2. Грицкевич Ю. Н. Информационные и информационно-аналитические жанры в региональном массмедийном политическом дискурсе. Вестник Псковского государственного университета. Серия «Социальногуманитарные науки». 2016. Вып. 4. С. 130-136.

3. Оломская Н. Н. К вопросу о жанровой классификации медиадискурса. Научный диалог. 2013. № 5 (17) : Филология. С. 250-259.

4. Тужилина Ю. М. Неоднородность как одна из основных характеристик масс-медийного дискурса. Вестник ТГУ. 2011. Вып. 9 (101). С. 246-249.

5. O'Keefe A. Chapter 31. Media and discourse analysis. The Routledge handbook of discourse analysis / James Paul Gee, Michael Handford (Eds.). London : Routledge, 2012. P. 441-454

6. Dijk van T. A. Structures of news in the press. Discourse and communication. New approaches to the analysis of mass media discourse and communication / Teun A. van Dijk (ed.). Berlin, New York : Walter de Gruyter, 1985. P. 69-93.

7. Gumperz J. J. Discourse strategies. Cambridge : Cambridge University Press,1982-2009.

8. Silverstein M. Metapragmatic discourse and metapragmatic function. Reflexive language. Reported speech and metapragmatics / J. A. Lucy (Ed.). Cambridge, New York: Cambridge university press, 1993. P. 33-58

9. Verschueren J. Notes on the role of "metapragmatic awareness" in language use. Pragmatics. 2000. # 10(4). P. 439-456.

10. Гнезділова Я. В. Когнітивно-дискурсивні моделі англомовної маніпулятивної метакомунікації (Докторська дисертація). Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2021. 502 с.

11. Матюхіна Ю. В. Розвиток системи фатичної метакомунікації в англійському дискурсі XVI - XX ст. (Кандидатська дисертація). Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2004. 226 с.

12. Дзера О. В. Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблеми (на матеріалі українських перекладів творів Дж. Г. Байрона) (Автореферат кандидатської дисертації). Національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2012. 24 с.

Список джерел ілюстративного матеріалу

1. Winfrey O. Stanford Commencement Address. 2008.

2. Wright O. Theresa May tells Brexiteers there can be no free trade deals with America. THE TIMES. 2018.

Размещено на Allbest.ru