Прагматика термінів в академічному дискурсі з екології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра іноземних мов для природничих факультетів

Львівський національний університет імені Івана Франка

Прагматика термінів в академічному дискурсі з екології

Сологуб Лариса Вячеславівна

кандидат філологічних наук, доцент

Винник Ольга Юріївна

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

Основним комунікативним завданням академічного дискурсу у сфері екології є цілеспрямоване передавання фахового та наукового знання реципієнтам - студентам вищих навчальних закладів з метою їх фахової соціалізації (набуття ними професійних знань, вмінь, світоглядних уявлень, ідеологічної орієнтації, комунікативних норм, властивих екологічному професійному соціуму). Таким чином, на етапі професійної підготовки відбувається процес акультурації (передавання ї засвоєння різних моментів визначеної науково-галузевої культури). Знання фахової лексики (термінів) є одним із показників оволодіння професією, що дозволяє адресатові мислити у професійному керунку. Використання екологічної термінології у підручниках обумовлюється прагматичною метою адресанта: звернути увагу студента на важливі поняття, явища та реалії, які є предметом опису даної дисципліни, з урахуванням професійного рівня знань майбутніх адресатів, тобто студентів коледжів та університетів, у навчальному плані яких є предмет екологія.

Екологічні терміни ми визначаємо як лексико-номінативні одиниці для вираження екологічних понять, явищ чи предметів. Екологічна терміносистема репрезентує екологічну професійну картину світу, тобто просторовий образ складових екологічної професійної сфери у єдності їх зв'язків і відношень. Оскільки екологія - це міжгалузева наука, яка поєднує в собі основи біології, фізики, хімії, медицини, геології, географії, економіки, права, то її термінологія також є міжгалузевою, що відображає взаємозв'язок різних явищ, на яких ця наука фокусує свою увагу. У проаналізованих підручниках також присутні й вузькоспеціальні терміни для позначення предметів, явищ, відношень, комунікативно і когнітивно значущих лише в особливому комунікативному просторі - просторі професійної діяльності.

Поліфункціональне використання термінів у різних складових сучасного англомовного підручника з екології (інформативно- прогнозуюча, номінативно-денотативна, узагальнюючо-контролююча функції) дозволяє студентові краще оволодіти понятійним апаратом даної науки, що сприяє його ефективній фаховій соціалізації.

Ключові слова: адресант, адресат, академічний дискурс, гіперонім, гіпонім, підручник з екології, термін.

Solohub Larysa Viacheslavivna PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages for Sciences, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Vynnyk Olha Yuriivna PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages for Sciences, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

PRAGMATICS OF TERMS IN ACADEMIC ECOLOGICAL DISCOURSE

Abstract

The main communicative task of academic discourse in the sphere of ecology is to transmit professional and scientific knowledge to recipients (students of higher institutions) with the aim of their professional socialization (acquiring professional knowledge, skills, ideological orientation, communicative norms of the ecological professional society). Thus, while obtaining professional training, students are arcinoted to the process of acculturation (transmitting and comprehending various aspects of certain scientific culture). Knowledge of professional vocabulary (terms) is one of the indicators of mastering the profession which leads an addressee to professional thinking. Using ecological terms in textbooks is defined by an addresser's pragmatic aim: to draw student's attention to main notions of the given discipline (ecology).

Ecological terms are defined as lexical-nominative units for expressing ecological notions and objects. Its term system represents the ecological professional picture of the world. As ecology is interdisciplinary science that combines the foundations of biology, physics, chemistry, medicine, geology, geography, economics, law, its terminology is also interdisciplinary with focus on various phenomena of respective subjects. In the analysed textbooks we also observe special terms to represent objects, phenomena, connections, which are significant in professional activity.

Multifunctional usage of terms in various parts of modem English textbooks on ecology (informative-predictable, nominative-denotative, generalizing-controlling functions) allows students to master the conceptual norms of ecology, which contributes to their professional socialization.

Keywords: addresser, addressee, academic discourse, hyperonyme, hyponyme, textbook on ecology, term.

Вступ

Постановка проблеми. Основне комунікативне завдання академічного дискурсу у сфері екології полягає у цілеспрямованій передачі фахового та наукового знання реципієнтам - студентам вищих навчальних закладів з метою їх фахової соціалізації, тобто набуття ними професійних знань, вмінь, світоглядних уявлень, ідеологічної орієнтації, комунікативних норм, властивих екологічному професійному соціуму. Таким чином, на етапі професійної підготовки відбувається процес акультурації (передавання ї засвоєння різних моментів визначеної науково-галузевої культури). Знання фахової лексики (термінів) є одним із показників оволодіння професією, що дозволяє адресатові мислити у професійному керунку, тим самим визначаючи його грамотність та компетентність [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українські дослідники XXI століття значну увагу приділяють аналізу екологічної термінології. Зокрема В. А. Бабюк [1] прослідкувала формування французької радіоекологічної терміносистеми в історичному плані, визначила продуктивні моделі і типи радіоекологічної лексики та особливості її словотворчих формантів, здійснила аналіз прагматичних аспектів формування французької радіоекологічної лексики із урахуванням соціологічних, психологічних і комунікативно-прагматичних чинників. Є. Г. Балюта [2] дослідила процеси, пов'язані із збагаченням лексичного складу сучасної англійської мови сфери екології, здійснила аналіз словотвірних, семантичних, формотворчих та фразотворчих процесів, соціофункціональний аналіз інноваційних явищ в англійській мові сфери екології. О. М. Івашищин [3] дослідила термінологічні словосполучення в англійських науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля, визначила їхні основні структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості, роль у маркованості англійських науково- технічних текстів та їхніх прагматичних функцій у заголовкових фреймах з точки зору когнітивної лінгвістики. Увагу М. Я. Саламахи привернули структурно-семантичні особливості англомовних термінів охорони довкілля, а саме їхні синонімічні, антонімічні та полісемічні зв'язки [5].

Мета статті - проаналізувати екологічні терміни в структурі англомовного підручника з екології, визначити їх основні функції для досягнення комунікативної мети академічного дискурсу. Матеріалом для дослідження слугували підручники з екології для закладів вищої освіти, видані в Великобританії та США.

Виклад основного матеріалу

термін академічний екологія

Екологія - (грец. Oikos - населення, дім і logos - любов) - наука, покликана аналізувати взаємовідношення живих істот та їх сукупностей між собою і з навколишньою неживою природою, структурно-функціональні властивості екологічних систем - від найменших консорційних до біосфери включно, історію формування, еволюцію, природну та антропогенну динаміку цих систем, її корисні функції для людини та можливості їх розумного використання [11, с. 132]. Сучасна екологія - це, за визначенням відомого американського еколога Ю. Одума, супернаука, що вивчає планетарний рух, який є фізичним, хімічним, біологічним, а також психологічним, соціологічним і економічним явищем [10]. Екологічні терміни ми визначаємо як лексико-номінативні одиниці для вираження екологічних понять, явищ чи предметів. Екологічна терміносистема репрезентує екологічну професійну картину світу, тобто просторовий образ складових екологічної професійної сфери у єдності їх зв'язків і відношень. Оскільки екологія - це міжгалузева наука, то її термінологія також є міжгалузевою, що відображає взаємозв'язок різних явищ, на яких ця наука фокусує свою увагу.

У проаналізованих англомовних підручниках з екології ми зустрічаємо терміни, які ця наука запозичила з географії (desert, savanna, tundra), біології (fecal coliform bacteria, gene, biodegradable), геології (exhaustible resources, fossil fuels, magma), хімії (dissolved oxygen (DO)content, photochemical oxidants, endothermic reaction), медицини (allergens, anemia, chronic obstructive lung disease, fibrosis), фізики (gamma rays, heat capacity, fissionable), філософії (ecocentrism, ecofeminism), права (environmental law, environmental justice), економіки (capital, economic growth, ecological economics), політики (Fourth World, Kyoto Protocol, Wise Use Groups). Також відзначаємо присутність вузькоспеціальних термінів для позначення предметів, явищ, відношень, комунікативно і когнітивно значущих лише в особливому комунікативному просторі - просторі професійної діяльності {ecosystem, environmental indicators, greenhouse effect).

Розглянемо розподіл термінів у складових структури підручника. Використання екологічної термінології у підручниках обумовлюється прагматичною метою адресанта: звернути увагу студента на важливі поняття, явища та реалії, які є предметом опису даної дисципліни, з урахуванням професійного рівня знань майбутніх адресатів, тобто студентів коледжів та університетів, у навчальному плані яких є предмет екологія. Вперше реципієнт зустрічається з термінами у назві підручників, оскільки вони окреслюють змістовну наповненість курсу екології. Використання у назвах підручників ключових для екологічної науки лексем ecology {Essentials of Ecology, Ecology: from Individuals to Ecosystems, Big Ecology) та environment чи environmental (Environmental Science. A Global Concern, Environment, Environmental Studies) створюють у студентів перші уявлення про дисципліну, оскільки саме вони через вербалізацію провідних понять екологічної науки допомагають адресатові в організації й репрезентації спеціальних знань для подальшого вивчення екологічної дисципліни.

Пізніше терміни з'являються у заголовках частин, розділів і підрозділів, наприклад:

CHAPTER 6

KINDS OF ECOSYSTEMS AND COMMUNITIES 108

Succession 109

Primary Succession 109

Secondary Succession 111

Modern Concepts of Succession and Climax 112

Biomes Are Determined by Climate 114

Precipitation and Temperature 114

The Effect of Elevation on Climate and Vegetation 115

Major Biomes of the World 115

Desert 116

Going Green: Conservation Easements 117

Temperate Grassland 118 Campus Sustainability Initiative:

The Blue Oak Ranch Reserve of the Universityof California-Berkeley 119

Savanna 119

Mediterranean Shrublands (Chaparral) 120 Tropical Dry Forest 121 Tropical Rainforest 122

Case Study 6.1: Grassland Succession 124

Temperate Deciduous Forest 124

Temperate Rainforest 126

Taiga, Northern Coniferous Forest, or Boreal Forest 126

Tundra 127

Major Aquatic Ecosystems 129

Marine Ecosystems 129

Freshwater Ecosystems 122 [8]

Терміни у заголовках виконують іиформативио-прогиозуючу функцію, оскільки, коли студенти їх побачать, вони розумітимуть, які проблеми будуть розглядатися у даній частині/розділі/підрозділі.

Також автори підручників використовують терміни та їхні дефініції у текстах самих розділів або підрозділів, де основна функція професійної лексики - номінативно-денотативна: терміни називають спеціальні поняття, які виникають в процесі теоретичного пізнання й осмислення дійсності, а також окреслюють чітку дефініцію цих понять. Комунікативна функція таких термінів полягає у тому, що студент зможе використовувати їх у своїй подальшій професійній діяльності, таким чином поступово наближаючись до професіоналів екологічної науки.

Адресанти зазвичай вводять терміни на початку розділу або підрозділу, що дозволяє адресатові ознайомитись із поняттями, явищами, методами, які позначаються даними термінами, осмислити їх у процесі навчання, а пізніше і оперувати ними у своїй професійній діяльності. У текстах підручників з екології спостерігаємо два шляхи інтродукції термінів:

1) від загального до конкретного. Адресанти, розпочинаючи дослідження того чи іншого явища, подають інформацію з використанням загальновідомих для реципієнта термінів та уникають вузькоспеціальних одиниць. Пізніше, коли автори переходять до висвітлення специфічних питань, вони використовують вузькоспеціальні терміни, які допомагають розкрити певну проблему. Наприклад, у розділі Toxicology [7, р. 153-156] спочатку подають визначення токсинів (гіперонім toxins), а потім перелік і визначення токсичних матеріалів (гіпоніми allergens, antigens, endocrine disrupters, neurotoxins, mutagens, teratogens, Uarcinogens)'. Toxicology is the study of toxins (poisons) and their effects, particularly on living systems. Allergens are substances that activate the immune system. Some allergens act directly as antigens; that is, they are recognized as foreign by white blood cells and stimulate the production of specific antibodies. Endocryne disrupters are chemicals that disrupt normal hormone functions. Neurotoxins are a special class of metabolic poisons that specifically attack nerve cells. Mutagens are agents, such as chemicals and radiation, that damage or alter genetic material (DNA) in cells. Teratogens are chemicals or other factors that specifically cause abnormalities during embryonic growth and development. Carcinogens are substances that cause cancer, invasive, out-of-control cell growth that results in malignant tumors. Гіперо-гіпонімічні зв'язки дозволяють комунікантам вибудувати ієрархії, тобто визначати родо-видові зв'язки організації компонентів семантичного поля в процесі об'єднання термінологічних одиниць в тематичні та лексико-семантичні групи [5, с. 74].

2) від конкретного до загального. Для передачі тієї чи іншої інформації адресанти розпочинають свою оповідь введенням нових вузькоспеціальних термінів, невідомих для реципієнта, що дозволяє їм окреслити тему даного тексту, а студентові зрозуміти, про що йтиметься у ньому мова. Наприклад, у розділі Ecosystem Management [7, p. 283-286] продуценти спочатку дають визначення менеджменту екосистеми (ecosystem management is a relatively new discipline in environmental science that attempts to integrate ecological, economic, and social goals in a unified systems approach), а лише потім окреслюють його принципи і завдання (manage at multiple scales, use ecological boundaries, monitor the ecosystem, use adaptive management, allow organizational change, consider humans in nature, identify values).

Біологічна термінологія латинською мовою, яка є міжнародною мовою науки, сприяє забезпеченню отримання інформації та взаєморозуміння комунікантів в процесі здійснення спільної професійної діяльності. Завдяки їй студенти усвідомлюють свою приналежність до єдиної наукової спільноти світу. У підручнику Conservation Biology for All поруч із англійськими назвами фауни подано відповідні назви латинською мовою, наприклад: The genomes of more than 180 species have been completely sequenced and it is estimated that, for example, there are around 1750 genes for the bacteria Haemophilus influenzae and 3200 for Escherichia coli, 6000 for the yeast Saccharomyces cerevisiae, 19 000 for the nematode Caenorhabditis elegans, 13 500 for the fruit fly Drosophila melanogaster, and_25 000 for the plant Arabidopsis thaliana, the mouse Musmusculus, brown rat Rattus norvegicus and human Homo sapiens [12, p.28].

В кінці кожного розділу у підручниках з екології ми бачимо перелік ключових термінів, якими студент повинен оволодіти по закінченню роботи із даним розділом, кількість яких варіюється в залежності від об'єму поданої інформації у розділі. Наприклад, після розділу Population Ecology автори наводять наступний список adaptation 185,allele 186, allele frequencies 194, allozyme 202, dependent variable 198, directional selection 196, disruptive selection 197, DNA sequencing 207, ecotype 187, electrophoresis 206, endemic 202, evolution 185, genetic drift 195, Hardy-Weinberg principle 194, heritability 197, inbreeding 204, independent variable 198, isozyme 205, loci 202, microsatellite DNA 192, natural selection 185, nucleotide 206, population genetics 192, regression coefficient 198, regression line 198, restriction enzyme 205, restriction fragment 206, restriction site 205, stabilizing selection 207 [9, p. 208]. Вказівки на сторінки допомагають адресатам зорієнтуватись у поданому матеріалі, у разі потреби повторити пройдене, тобто ефективно використати гіпертекстову організацію академічного тексту. Таким чином, терміни в кінці розділу виконують узагальиюючо-коитролюючу функцію, оскільки вони узагальнюють матеріал і перевіряють його розуміння студентом.

Далі студент зустрічається із термінами у глосарії, який є невід'ємною частиною сучасних підручників. У глосарії подаються основні екологічні терміни та їх визначення, тобто розкривається їхній зміст. Розташування термінів у алфавітному порядку значно спрощує студентові їх знаходження, наприклад:

landscape A region that includes several interacting ecosystems.

Less developed countries Countries with low levels of industrialization, very high rates of population growth, very high infant mortality rates, and very low per person incom es relative to h ighly developed coun tries.

Low-level radioactive wastes Solids, liquids, or gases that give off small am oun ts of ion izing radiation.

Marginal cost of pollution abatement The added cost of reducing one unit of a given type ofpollution.

Marginal cost of pollution The added cost of an additional unit of pollution.

Mass burn incinerator A large furnace that bums all solid waste except for unburnable items such as refrigerators.

Microirrigation A type of irrigation that conserves water by piping it to crops through sealed systems.

Minerals Elements or compounds of elements that occur naturally in Earth's crust.

Moderately developed countries Countries with medium levels of industrialization and per person incomes lower than those of highly developed countries.

Monoculture Ecological simplification in which only one type of plant is cultivated over a large area.

Municipal solid waste Solid materials discarded by homes, offices,

stores, restaurants, schools, hospitals, prisons, libraries, and other commercial and institutional facilities [6].

Таким чином, у глосаріях терміни виконують узагальнюючу номінативно-денотативну функцію.

Востаннє студент зустрічається із термінами у предметному покажчику (index). Саме предметний покажчик зменшує трудомісткість пізнавальної діяльності студента і забезпечує її мотивацію. У покажчиках терміни розташовані за алфавітним порядком із вказівкою сторінок, які відсилають студента до детальнішої інформації. Це дає адресатові можливість одержати комплексну довідку, яка містить інформацію, що знаходиться у різних частинах підручника, наприклад:

F

Facilitation model of succession, 465-469. 466/

Facultative mutualism. 348

Fagus grandifolia. See Beech Fahey, Timothy, 38F382 Falco naumanni. Sec Lesser kestrel Falcoperegriiius. See Peregrin e falcon Falco tiniiunculus. See European kestrel Fat-tailed dwarf lemur, hibernation by, 103. 103/

Favorableness hypothesis. 518

Faya Largeau (Chad), climate diagram for. 28/

Fecundity and gene How, 274-276 Fecundity schedule. 246 Feeding, optimal foraging theory on. 148-152 Feeding biology. See Trophic biology Feeding niches, of warblers. 3--4, 4/

Females, definition of. 159 Fertilizers, commercial, and nitrogen cycle. 539 Fester, Rene, 348 Fetch. 305

Finis insipida, leaf decomposition in, 440 [9, p. 593].

Таким чином, присутність екологічних термінів у предметному покажчику визначена їхньою вищезгаданою інформативно- прогнозуючою функцією.

Висновки

Отже, академічний текст у підручниках з екології представляє певне наукове явище з позиції номінації того чи іншого поняття за допомогою термінів в доступній для адресата формі. Поліфункціональне використання термінів у різних складових сучасного англомовного підручника з екології (інформативно-прогнозуюча, номінативно-денотативна, узагальнюючо-контролююча функції) дозволяє студентам краще оволодіти понятійним апаратом даної науки, що сприяє його ефективній фаховій соціалізації. Перспективи майбутніх досліджень вбачаємо в поглибленні досліджень екологічної термінології у різних жанрах академічного дискурсу та створенні семантичного анотованого екологічного словника.

Література

1. Бабюк В. А. Радіоекологічна термінологія сучасної французької мови: структура, семантика, функціонування: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Філол. Наук: спец. 10.02.05 “Романські мови”. - К., 2008. - 20 с.

2. Балюта Е. Г. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери довкілля: структурно-семантичні і функціональні параметри: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Філол. Наук: спец. 10.02.04 “Германські мови”. - Одеса, 2007. - 20 с.

3. Іващишин О. М. Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня канд. Філол. Наук: спец. 10.02.04 “Германські мови”. - Львів, 2007. - 20 с.

4. Колесникова І. А. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні параметри професійного дискурсу: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня докт. Філол. Наук: спец. 10.02.15 “Загальне мовознавство”. - К., 2009. - 33 с.

5. Саламаха М. Я. Англомовна терміносистема охорони довкілля: структура, семантика, прагматика: дис... канд. Філол. Наук: 10.02.04. - Львів, 2016. - 317 с.

6. Berg L. R. Visualizing environmental science / L. R. Berg, M. C. Hager, D. M. Hassenzahl. - 3^rd ed. - John Wiley & Sons, Inc, 2010. - 528 p.

7. Cunningham W. P. Environmental science: a global concern / W. P. Cunningham, M. A. Cunningham, Barbara Woodworth Saigo. - 8^th ed. - New York: McGraw-Hill, 2005. - 600 p.

8. Enger E. D. Environmental science: a study of interrelationships / E. D. Enger, B. S. Smith. - 12^th ed. - New York: McGraw-Hill, 2008. - 485 p.

9. Molles M. C. Ecology: concepts and applications / M. C. Molles. - 4^th ed. - New York: McGraw-Hill, 2008. - 604 p.

10. Odum E. Fundamentals of ecology / E. Odum, G. Barrett. - 5^th ed. - Thompson Brooks and Cole, 2005. - 598 p.

11. Oxford Concise Dictionary of Ecology / [ed. By Michael Allaby]. - Oxford: Oxford University Press, 1996. - 424 p.

12. Sodhi N. S. Conservation biology for all / N. S. Sodhi, P. L. Ehrlich. - Oxford: Oxford University Press, 2011. - 368 p.

References

1. Babiuk V. A. (2008). Radioekologichna terminologiia suchasnoi frantsuzkoi movy: structura, semantyka, funktsionuvannia [Radi oecologi cal terminology of modern French Language: structure, semantics, functioning]: avtoref. Dis. Na zdobuttia nauk. Stupenia kand. Filol. Nauk: spets. 10.02.05 “Romanski movy”. - 20 p. [in Ukrainian].

2. Baliuta Ye. H. (2007). Nova leksyka ta phraseologiia angliiskoi movy spheru dovkillia: strukturno-semantychni i funktsionalni parametry [New lexis and phraseology of English language of Environment; structural-semantic and functional parameters]: avtoref. Dis. Na zdobuttia nauk. Stupenia hand. Filol. Nauk: spets. 10.02.04 “Germanski movy”. - 20 p. [in Ukrainian].

3. Ivashchyshyn O. M. (2007). Angliyski terminologichni slovospoluchennia u tekstah z problem tehnogennogo vplyvy na dovkillia [English terminological word- combinations in texts on ecological catastrophes]: avtoref. Dis. Na zdobuttia nauk. Stupenia kand. Filol. Nauk: spets. 10.02.04 “Germanski movy”. - 20 p. [in Ukrainian].

4. Kolesnikova I. A. (2009). Lingvokognityvni ta komunikatyvno-pragmatychni parametry profesiynoho dyskursu [Lingvocognitive and communicative-pragmatic parameters of professional discourse;/: avtoref. Dis. Na zdobuttia nauk. Stupenia dokt. Filol. Nauk: spets. 10.02.15 “Zahalne movoznavstvo”. - 33 p. [in Ukrainian].

5. Salamakha M. Ya. (2016). Anglomovna terminosystema ohorony dovkillia: struktura, semantyka, pragmatyka [The English Term System of Environmental Protection: Structure, Semantics, Pragmatics]: dys.... kand. Filol. Nauk: 10.02.04. - 317 p. [in Ukrainian].

6. Berg L. R. Visualizing environmental science / L. R. Berg, M. C. Hager, D. M. Hassenzahl. - 3^rd ed. - John Wiley & Sons, Inc, 2010. - 528 p.

7. Cunningham W. P. Environmental science: a global concern / W. P. Cunningham, M. A. Cunningham, Barbara Woodworth Saigo. - 8^th ed. - New York: McGraw-Hill, 2005. - 600 p.

8. Enger E. D. Environmental science: a study of interrelationships / E. D. Enger, B. S. Smith. - 12^th ed. - New York: McGraw-Hill, 2008. - 485 p.

9. Molles M. C. Ecology: concepts and applications / M. C. Molles. - 4^th ed. - New York: McGraw-Hill, 2008. - 604 p.

10. Odum E. Fundamentals of ecology / E. Odum, G. Barrett. - 5^th ed. - Thompson Brooks and Cole, 2005. - 598 p.

11. Oxford Concise Dictionary of Ecology / [ed. By Michael Allaby]. - Oxford: Oxford University Press, 1996. - 424 p.

12. Sodhi N. S. Conservation biology for all / N. S. Sodhi, P. L. Ehrlich. - Oxford: Oxford University Press, 2011. - 368 p.

Размещено на Allbest.ru