Мовні особливості арабського дипломатичного дискурсу в соціальних медіа (на матеріалах мережі Twitter/Х)

Розгляд проблеми функціонування сучасної стандартної арабської мови як інструмента офіційної комунікації дипломатичних відомств в цифровому середовищі, зокрема в соціальних мережах. Розкриття мовної специфіки публікацій офіційних сторінок відомств.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2024
Размер файла 29,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Мовні особливості арабського дипломатичного дискурсу в соціальних медіа (на матеріалах мережі Twitter/Х)

Кучеренко А.О.

Статтю присвячено проблемі функціонування сучасної стандартної арабської мови як інструмента офіційної комунікації дипломатичних відомств в цифровому середовищі, зокрема в соціальних мережах. Сьогодні ця сфера представлена окремим напрямом діяльності - цифровою дипломатією, яка набула популярності внаслідок обмежень в особистому спілкуванні під час пандемії Covid-19. Мова ЦД становить особливий інтерес для лінгвістів, адже стиль такої комунікації перебуває на перетині офіційного та неофіційного дискурсу. Для арабського світу ця ситуація ускладнюється також через варіювання та регіональні відмінності навіть для сучасної стандартної мови. Відтак, ця розвідка спрямована на розкриття мовної специфіки публікацій офіційних сторінок відомств декількох арабських країн (Йорданії, Єгипту, Саудівської Аравії) у мережі Х. До уваги взято також вплив технологій і англійської мови на онлайн-комунікацію.

У статті проаналізовано як вербальні, так і невербальні особливості дописів. Виявлено активне застосування гештеґів і теґів на позначення імен посадовців, установ, різних заходів тощо. Часто використовуються засоби візуалізації (емоджі, фото- та відеоматеріали). До тематики дослідженого контенту входили засідання Генеральної асамблеї ООН, кліматичний саміт, ізраїльсько-палестинський конфлікт 2023 року та інше. З'ясовано, що серед основних комунікативних цілей повідомлень переважають прагматичні, інформативна, фатична, рідше - емотивна. Серед основних типів повідомлень виділено офіційні заяви, цитати виступів високопосадовців, формальні привітання, повідомлення про зустрічі (офіційні та в кулуарах) та інше.

У дописах трьох країн передусім використовується сучасна стандартна арабська мова. Однак зафіксовано незначні відхилення від норми, вкраплення і повне дублювання тексту англійською мовою; телеграфний стиль, фонографічні відхилення у дописах єгипетського МЗС. Встановлено повторювані лексичні засоби, які уможливили поетапну інтенсифікацію впливу на реципієнта, у посланнях щодо ізраїльсько-палестинському конфлікту.

Ключові слова: арабський дипломатичний дискурс, комунікативна мета, мовне варіювання, соціальні медіа, цифрова дипломатія.

Kucherenko A.O.

Language peculiarities of Arab diplomatic discourse in social media (on materials of Twitter/X Network)

This paper is devoted to the problem of functioning of MSA as a tool of official communication of diplomatic agencies in the digital space, in particular in the social media. Today, this area is represented by a separate field of activity - digital diplomacy, which gained popularity due to the restrictions ofpersonal communication during the Covid-19 pandemic. The language of digital diplomacy is particularly interesting for the linguists because the style of such communication is at the intersection of official and non-official discourse. For the Arab world, this situation is also complicated by language variation and regional differences even for the MSA. Therefore, this investigation is aimed at revealing the linguistic specificity of the publications on the official pages offoreign offices of several Arab countries (Jordan, Egypt, Saudi Arabia) in the X network. The impact of the technology and the English language on the online communication is also taken into account.

The article analyzes both verbal and non-verbal features of posts. It reveals the active use of hashtags and tags indicating to the names of officials, institutions, various events, etc. Visualization tools (emojis, photos and videos) are often used as well. The topics of the researched content included the UN General Assembly, the climate summit, the Israeli-Palestinian conflict in 2023, and so forth. It was found that in the studied messages, prevail such communicative goals as pragmatic, informative, phatic, and less often - emotional. Official statements, quotes from the speeches of high-ranking officials, formal greetings, posts about meetings (official and on the sidelines) and other were found among the main types of analysed tweets.

MSA is predominantly used in the posts of the three countries. However, minor deviations from the norm, English lexis insertions and the complete duplicating of text in English were recorded; as well as the telegraphic style, phonographic deviations in the posts of the Egyptian Ministry of Foreign Affairs. In the posts regarding the Israeli-Palestinian conflict, the study also revealed repetitive lexical instruments that enabled a gradual intensification of the effect on the recipient.

Key words: Arabic diplomatic discourse, communicative goal, language variation, social media, digital diplomacy.

Вступ

Постановка проблеми. Під час пандемії коронавірусу глобалізація та новітні технології зазнали ще потужнішого розвитку, адже віддалене спілкування, як наслідок соціальних обмежень, повинне було компенсувати нестачу особистих контактів між людьми. Перехід до активнішого використання інтернет-ресурсів в робочій сфері торкнувся й дипломатії по всьому світу. Не тільки офіційні державні установи нині мають сторінки в соціальних медіа, але й їхні працівники. Термін «цифрова дипломатія Крім цифрової дипломатії, існують назви «електронна дипломатія» (e-diplomacy), «віртуальна дипломатія» (virtual diplomacy) та інші.» (англ. digital diplomacy) з'явився відносно недавно Oxford Digital Diplomacy Research Group називають 2017 рік часом активізації цифрової дипломатії. Утім, в дослідженні зазначено, що ще раніше у 2006 р. в США та в 2007 р. у Шве-ції можна віднайти приклади цифровізації дипломатичної діяльності [5]. та використовується на позначення різних видів комунікації зовнішньополітичних відомств держав та їхніх представників у глобальному медіапросторі [5, с. 4]. Арабською мовою, відповідно, використовується поняття diblumasiyya raqmiyya або diblumasiyya iliktruniyya «електронна дипломатія».

Сучасний дипломатичний дискурс, з погляду мови, відбувається як із використанням стандартного, так і неформального регістрів, адже навіть персональна інформація в дописах чиновників стає предметом уваги їхніх підписників. Це сприяє зближенню адресата й адресанта, покращує зв'язки між владою та громадськістю, а також міжнародні відносини у різних сферах. Більше того, цифрова дипломатія існує на стику з публічною дипломатією, а тому цей феномен є досить значущим для покращення мовно-культурних, політичних, економічних та інших зв'язків по всьому світу.

Утім, попри зазначені переваги, у дипломатичному онлайн-дискурсі слід враховувати й ризики, пов'язані з інформаційною безпекою. Витік даних, «зламані» сторінки політиків та інші випадки здатні завдати справжньої репутаційної шкоди державі. Сьогодні все частіше ми зустрічаємо термін “weaponization” (з англ. перетворення на зброю) щодо соціальних мереж та різних жанрів комунікації, які в них функціонують. Т Мірошніченко та Г. Федорова вказують на такі виклики цифрової дипломатії (далі - ЦД), як проблема виявлення справжніх намірів та установок сторін у форматі віртуального спілкування (наприклад, на відеоконференціях), персоналізація спілкування, робота з конфіденційною інформацією онлайн тощо [1, с. 60]. Оскільки в онлайн-просторі вербальний компонент слугує засобом компенсації неособистого спілкування, то будь-яка мова постає як інструмент впливу на реципієнта. Особливий науковий інтерес становить арабська мова в онлайн-дискурсі, адже вона, будучи засобом національної самоідентифікації, представлена не єдиним варіантом, а регіональними різновидами, малодослідженими у галузі ЦД. Ця розвідка присвячена науковій проблемі впливу сучасних технологій на варіювання різних форм арабської мови офіційного дискурсу, а також на зміни узусу в глобальному медіапросторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

З одного боку, донедавна дослідники відзначали недостатній рівень залучення деяких арабських зовнішньополітичних відомств до робочої комунікації в соціальних мережах (зокрема, йдеться про Палестину) [6]. З іншого боку, як підкреслюють у своєму дослідженні О. Сегеда і В. Смолянюк, метою тієї ж ЦД Кувейту, наприклад, є забезпечення інформаційної присутності в медіа, підтримка позитивного іміджу держави, здійснення різноманітних кампаній в соціальних мережах тощо [2, с. 80].

О. Атві-Боатенг та Х. Аль Мазруві, у свою чергу, звертають увагу на виклики, перед якими постає ОАЕ у сфері ЦД, зокрема й у вирішенні конфліктів. Науковці вказують на те, що дипломатичні повідомлення у соціальних медіа можуть перетворитися на знаряддя масового введення в оману [4, с. 4580]. Інтерес викликає також і те, що в розвідці О. Антві-Боатенг та Х. Аль Мазруві серед викликів арабської ЦД наведено мовний аспект. Зокрема, зазначено, що ефективна комунікація повинна здійснюватися мовою, зрозумілою цільовій аудиторії. У дописах ОАЕ до 2019 р. виявлено 65.1% повідомлень арабською мовою та 34.9% - англійською [4, с. 4586]. Утім, сьогодні урядові онлайн-платформи вже отримали версії німецькою, французькою, китайською та низкою інших мов, адже саме від мови залежить успішність провадження зовнішньої політики держави. Так, в українському МЗС, крім сторінок в соціальних мережах та веб-сайту відомства, також існує арабськомовна версія іміджевого ресурсу ukraine.ua.

Також А. Ахмад Абдулла, досліджуючи вплив ЦД на вирішення проблеми тероризму на прикладі Судану, доходить висновку, що суданській владі слід створити ефективнішу інформаційну стратегію та використовувати більше, ніж одну мову, для її впровадження [3].

І хоча в українському науковому просторі дослідники займаються вивченням арабської ЦД, це явище розглядають передусім як об'єкт політологічних розвідок. Таким чином, фактично, недостатньо уваги приділяється лінгвістичному аспекту (мова арабського дипломатичного дискурсу в соціальних медіа, вплив англійської мови на арабську, регіональне варіювання та інші важливі питання перебувають у недослідженій площині). Однак у зв'язку з пожвавленням українсько-арабських міждержавних відносин та зважаючи на суттєву роль самої арабської мови в налагодженні міжкультурної комунікації з арабським світом, слід відзначити потребу у розкритті мовної специфіки сучасних арабських медіа, а також у встановленні потенційних напрямків еволюції арабськомовного онлайн-дискурсу, доповнення арабістичної науково-практичної бази в Україні тощо. Цим і зумовлена актуальність такої наукової розвідки. Новизна роботи полягає в тому, що це одна з перших спроб в українських філологічних студіях з'ясувати лінгвістичні риси арабськомовного дипломатичного дискурсу в соціальних медіа, зокрема й на матеріалі дописів про ізраїльсько-палестинський конфлікт, що почався в 2023 році.

арабський дипломатичний соціальна мережа

Постановка завдання

Мета цієї праці - встановити мовні особливості дописів зовнішньополітичних відомств різних арабських країн (Йорданії, Єгипту, Саудівської Аравії) у мережі Х (Twitter), враховуючи вплив технологій, англійської мови та регіонального варіювання на арабську онлайн-комунікацію. Матеріалом дослідження слугували близько 100 інтернет- публікацій на офіційних сторінках міністерств закордонних справ зазначених країн.

Для реалізації цієї мети необхідно виконати низку завдань:

- проаналізувати дописи на офіційних сторінках в мережі Х з урахуванням вербального та невербального компонентів;

- визначити тематичні особливості досліджуваного контенту;

- з'ясувати типи публікацій на основі комунікативних цілей;

- виявити мовні риси, притаманні дискурсу певної країни, зіставивши повідомлення відомств Йорданії, Єгипту, Саудівської Аравії.

Виклад основного матеріалу

На підставі здійсненого аналізу сторінок міністерств закордонних справ низки арабських країн (Саудівської Аравії, Йорданії, Єгипту) та / або їхніх офіційних речників, було з'ясовано, що дописи створюються переважно у змішаному форматі. Фактично, це - полікодові тексти, які охоплюють як вербальний, так і позавербальний компоненти (емоджі, фото- і відеоматеріали тощо). Більше того, сам текст за структурою є неоднорідним, містить гештеґи ключових назв, теґи імен посадовців-учасників заходів, засоби візуалізації (наприклад, емоджі рукостискань, прапорів) та інше.

During the ministerial meeting of the tripartite mechanism which brings together Egypt, Greece and Cyprus...

«Під час зустрічі міністрів тристороннього механізму, який об'єднує Єгипет, Грецію та Кіпр.».

Утім, слід зазначити, що текстовий контент досліджених профілів є переважно арабськомовним.

За тематикою, дописи на офіційних сторінках МЗС Саудівської Аравії, Йорданії та Єгипту у Твіттер охоплюють передусім відкриту для загалу, тобто публічну сферу дипломатії. Вони спрямовані на інформування, свідчення активної діяльності відомств, забезпечення певного іміджу держави та інше. Тематично публікації пов'язані з актуальною ситуацією у світі, в арабському регіоні, а також в окремо взятій державі. Серед дослідженого контенту присутні теми засідань та зустрічей на полях Генеральної асамблеї ООН, реакції на події (зокрема, щодо ізраїльсько- палестинського конфлікту, російсько-української війни), питання, пов'язані з кліматом, та інше. Що стосується іміджевого аспекту, то це відображено, зокрема, у численних публікаціях, присвячених як офіційним виступам очільників міністерств, так і зустрічам з колегами на різних заходах, на кшталт кліматичних самітів, виступам у ЗМІ тощо.

У ході дослідження визначено, що різні типи повідомлень були спрямовані на досягнення необхідного комунікативного ефекту та здійснення впливу на реципієнта. Проаналізовані дописи вказують на такі комунікативні цілі:

* інформування (повідомлення щодо зустрічей, самітів, переговорів, а також цитати виступів міністрів та інших посадовців з висловленням політичної позиції держави; сповіщення, на кшталт консульських повідомлень для громадян);

* прагматична (офіційні заяви про зовнішньополітичні позиції держави щодо різних питань, ситуацій, конфліктів тощо; уривки з виступів посадовців у ЗМІ, що містять як іміджеві, так і політичні меседжі);

* фатична (заклики до певних дій, прийняття рішень міжнародними організаціями та інше);

* емотивна (реакції на події, новини, опис заходів і зустрічей офіційних осіб з підкресленням рівня поваги та близькості відносин між державами тощо).

Слід зазначити, що в межах одного повідомлення нерідко зафіксовано наявність більше, ніж однієї комунікативної мети. Серед вивчених матеріалів ми виділили такі типи повідомлень:

* цитати виступів міністрів та інших посадовців, метою яких є спонукання до певних реакцій (наприклад:

«Його Високоповажність #Міністр закордонних справ @ФайсалбінФархан: “Королівство [Саудівська Аравія] знову закликає до реформування Ради Безпеки ООН, щоб вона виконувала свою роль і справедливіше представляла сьогоденну реальність.” »);

* привітання з державними святами та важливими подіями, які мають передусім прагматичні цілі підтримки комунікації (наприклад:

«Найщиріші привітання та благословення Його Величності Хранителю двох святинь та Його Високості наслідному принцу, хай береже їх Аллаг, а також народу нашої країни з нагоди #93- го Національного дня»);

* повідомлення щодо зустрічей, самітів, тощо, спрямовані на підтримку комунікації, свідчення поваги до іншої сторони, демонстрацію своєї діяльності та інше (наприклад:

«Дружній діалог між міністрами закордонних справ Єгипту та Бразилії на полях Генеральної Асамблеї ООН...»);

* заяви про зовнішньополітичні позиції держави щодо різних питань, ситуацій, конфліктів та іншого, які можуть бути одночасно спрямовані на інформування, спонукання, підкреслення емоційності і вираження ставлення тощо (наприклад:

«Його Високість #Наслідний_принц: “Ми засуджуємо події в Секторі Гази, спричинені військовим нападом та нападом на мирне населення, а також порушення Міжнародного гуманітарного права, що й далі здійснюються ізраїльською окупаційною владою...”»).

Хоча всі дописи відомств, на основі яких здійснено аналіз, містили передусім стандартну мову, виявлено деякі фонографічні, синтаксичні, стилістичні та функціональні відмінності. Найпомітнішу різницю становить текстовий контент сторінки речника єгипетського МЗС, на якій зафіксовано такі риси:

- телеграфний стиль онлайн-медіа (опущення окремих членів речення, заміна назв країн зображенням відповідних прапорів тощо). Наприклад:

«Зараз\ Міністр закордонних справ очолює разом зі своїм ірландським колегою @ MichealMartinTD розширену сесію переговорів.. Важливі справи на столі переговорів передусім...»

- регіональну специфіку графічної передачі (передусім субституцію ya' і alif maqsura), наприклад:

«Дружній діалог між міністрами закордонних справ Єгипту та Бразилії на полях Генеральної асамблеї.».

- використання англійських інтерферентів, на кшталт layf «наживо» (англ. live). Наприклад:

«Наживо зараз... Міністр закордонних справ дає інтерв'ю на каналі «Аль-Арабія»...» (досл.: «у діалозі з каналом»).

- та інше.

Активно використовуються невербальні символи, на кшталт емоджі прапорів держав замість самих номінативів у прикладі вище, що, з одного боку, уможливлює стислу передачу інформації, а з іншого - візуалізує її та робить ближчою до реципієнта в умовах дещо менш формального стилю в онлайн-спілкуванні, порівняно з офіційною письмовою дипломатичною комунікацією.

Наприклад:

«Міністри закордонних справ ecjosaae qa ps... зустрінуться сьогодні в Аммані... Об'єднана арабська позиція, яка не допускає жодних коливань чи неоднозначності, буде донесена до держсекретаря США... Необхідність негайного припинення ізраїльської агресії / пріоритет надходженню допомоги / «ні» депортації/припинення окупації, а рішенням є створення незалежної палестинської держави».

На прикладі кейсу репрезентації ізраїльсько- палестинського конфлікту 2023 року в мережі X арабською мовою було встановлено, що в дипломатичному онлайн-дискурсі використовуються повторювані лексичні інструменти, які створюють ефект поетапного підсилення впливу на реципієнта. Ці вислови функціонують в дописах різних типів (цитати, заяви, повідомлення про події, реакції на новини, фрагменти виступів у ЗМІ тощо) для забезпечення ефективної інформаційної кампанії, в межах якої виражається спільна позиція арабського світу. Дописи націлені як на внутрішню, так і на зовнішню авдиторію. Мова такої комунікації - це передусім сучасна стандартна арабська мова, а наявність зазначених вище незначних відхилень від норми чи невербальних елементів (емо- джі) має на меті передусім наближення послання до реципієнтів (підписників сторінки).

У досліджених політичних посланнях («месе- джах») щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту 2023 року ми виявили ключові слова, мовні штампи і кліше, які уможливлюють передачу меседжів як експліцитно, так і імпліцитно. До таких мовних інструментів належить лексика, що безпосередньо слугує засобом спонукання до врегулювання: daruratu waqfi hadihi l-harb «необхідність припинення цієї війни», tahqiqu s-salam «досягнення миру», tarsihu s-salam «зміцнення миру», waqfu itlaqi n-nar fawran / al-waqfu l-fawriyyu li-itlaqi n-nar «негайне припинення вогню», waqfu t-tahjiri l-qasriy «припинення примусової депортації», man`u tawsi`i ruq`ati s-sira` «недопущення розширення зони конфлікту», qiyam dawla falastiniyya «створення палестинської держави», igatatu l-madaniyyina wa inqadu l-atfal «допомога мирному населенню та порятунок дітей», i`timad hudna insaniyya «встановлення гуманітарного перемир'я» тощо.

Інтерес викликають способи опису самої ситуації, що демонструють як поступову інтенсифікацію подій, так і реакції на них: al-qadiyya al-falastiniyya «палестинське питання», at-tas`id al-`askariyy «військова ескалація», i`tida ' `askariyy «військова агресія / військовий напад», al-harb al-musta`mira «колонізаторська війна» [7]. Попри переважне використання номінативу harb «війна», зафіксовано й лексеми sira`/niza` «конфлікт», а також i`tida ' «напад / агресія». Для порівняння, на позначення війни проти України арабські відомства донині можуть використовувати номінатив azma «криза».

Також ми зафіксували лексичні інструменти, за допомогою яких виражається позиція щодо дій Ізраїлю. Нерідко за лексемою nudlnu «ми засуджуємо» слідують висловлювання, пов'язані з міжнародним правом [7; 13]: i`tida' `askariyy wa istihdafu l-madaniyyina «військова агресія і напад на мирне населення», intihakat sultati l-ihtilal li-l-qanuni d-duwaliyyi l-insaniyy «порушення міжнародного гуманітарного права окупаційною владою Ізраїлю», silsilatu l-intihakat li-kaffati l-qawanin wa l-a`rafi d-duwaliyya «низка порушень усіх міжнародних норм і законів», ma taqumu bi-hi huwa jara`imu l-harb «те, що [Ізраїль] чинить, є воєнними злочинами» тощо. Використовуючи низку лексичних засобів, на кшталт i`tida ' «напад / агресія», intihakat «порушення», jara`imu l-harb «воєнні злочини», у контенті створюють загальне тло, з якого згодом формулюють конкретніші політичні послання, наприклад: islah majlisi l-amn li-yakuna aktar `adalatan «реформування Ради безпеки [ООН], щоб вона стала більш справедливою» та as-salam lan yatimm illa bi-qiyam dawla falastiniyya «мир буде досягнутий лише із заснуванням палестинської держави».

Висновки

Отже, на підставі аналізу публікацій з'ясовано, що для досягнення бажаного комунікативного ефекту в дописах соціальної мережі Х арабські зовнішньополітичні відомства активно використовують невербальні засоби комунікації, на кшталт емоджі та інших символів, а також фото- та відеоматеріали, що додатково візуалізують повідомлення. Дописи слугують для досягнення різних комунікативних цілей, передусім - інформативної, прагматичної та фатичної. Разом з тим, в межах одного повідомлення зафіксовано поєднання різних цілей, а також емотивний компонент, який застосовується для посилення впливу на реципієнтів.

Серед досліджених типів повідомлень найбільше публікацій - це офіційні заяви високопосадовців та цитування їхніх виступів для ЗМІ, привітання з офіційними святами для інших країн, повідомлення про зустрічі, проведені переговори, відвідані заходи тощо, а також реакції на актуальні події, ситуації в арабському регіоні та у світі загалом. Тематика дослідженого контенту охоплює засідання Генеральної асамблеї ООН, реакції на події (зокрема, щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту, російсько-української війни), питання, пов'язані з кліматом, та інше.

Основою дописів слугувала сучасна стандартна арабська мова. Однак зафіксовано також такі риси: вкраплення з англійської мови, наявні дописи, що дублюються англійською мовою (зокрема, стосовно заходів за участі представників неарабського світу); спрощений синтаксис та скорочення тексту через опущення окремих лексем (телеграфний стиль), а також незначні фонографічні риси діалекту у дописах речника єгипетського МЗС. Також виявлено повторювані лексичні інструменти, які створюють ефект поетапного підсилення впливу на реципієнта, у дописах, присвячених ізраїльсько-палестинському конфлікту 2023 року. На базі таких дописів, які слугують для вираження спільної позиції арабських країн, у результаті сформульовані конкретні політичні послання (на кшталт заклику до реформування ООН).

Здійснена розвідка передбачає подальші дослідження особливостей арабської мови як інструменту ЦД, зокрема, потенціалу використання імпліцитних мовних засобів для передачі дипломатичних послань та чинення впливу на реципієнтів таких повідомлень.

Список літератури

1. Мірошниченко Т., Федорова Г. Цифрова дипломатія як сучасний комунікаційний інструмент міжнародних відносин. Політологія. Грані. 2о2і. Т. 24, № 12. С. 58-66. DOI: 10.15421/1721119

2. Сегеда О., Смолянюк В. Сучасні процеси цифровізації в дипломатичній службі України та Кувейту. Історико-політичні проблеми сучасного світу: зб. наук. ст. Чернівці, 2020. Т. 42. С. 77-88. DOI: 10.31861/ mhpi2020.42.77-88

3. 'Abd Allah A. Ad-diblumasiyya ar-raqmiyya wa dawru-ha fi muwajahati azmati al-irhabi (as-sudanu unmudajan). Humanities & Natural Sciencies Journal. 2022. 3(11). DOI: https://doi.org/10.53796/hnsj31110

4. Antwi-Boateng O.,Al Mazrouei K. AlAhmed. The Challenges of Digital Diplomacy in the Era of Globalization: The Case of the United Arab Emirates. International Journal of Comminication. 2021. № 15. P. 4577-4595.

5. Manor I. The Digitalization of Diplomacy: Toward Clarification of a Fractured Terminology. DigDiploROx Working Paper (Jan 2018). Oxford Digital Diplomacy Research Group. 2018. № 2. 20 p. URL: http://www.qeh. ox.ac.uk/sites/www.odid.ox.ac.uk/files/DigDiploROxWP2.pdf (дата звернення: 23.11.2023)

6. Zytoon M., Husain S. Digital Diplomacy as Tools of Communications Networks in foreign policy. Wireless Personal Communication. 2023. DOI: https://doi.org/10.1007/s11277-022-10124-2

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.

    лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014

  • Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014

  • Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013

  • Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015

  • Розвиток тендерної лінгвістики. Як культурні та соціальні чинники впливають на формування мовної поведінки в осіб різної статі. Становлення тендерної лінгвістики як окремої галузі в українському мовознавстві. Мовні відмінності у соціальних групах.

    статья [20,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

    курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014

  • Природа та статус вигуків взагалі і англійської мови зокрема, їхні структурно-граматичні риси та взаємодія з іншими частинами мови. Особливості вигуків на рівні мовлення. Вигуки з конвенційно- та контекстуально-обумовленим прагматичним значенням.

    дипломная работа [142,4 K], добавлен 20.12.2010

  • Дослідження дискурсної зони персонажа у фактурі художнього тексту. Персонажний дискурс як засіб створення образів. Персонажне мовлення як практично єдина форма зображення дійових осіб. Розкриття соціальних, психологічних, етичних якостей особистості.

    статья [26,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Місце мовної групи у загальній системі мов. Лексичні, граматичні відмінності мовних груп. Британська англійська мова під впливом американського мовного варіанту. Відмінні риси австралійської, шотландської та канадської англійської. Поняття Black English.

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 30.11.2015

  • Аналіз особливостей мовної концептуалізації російсько-українських відносин на матеріалі текстів російських мас-медіа. Розгляд метафоричної моделі "братья" як частини більш складної системи концептуальних структур, що представлені у фреймі "семья".

    статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Шляхи збагачення німецького лексичного складу, види та моделі словотвору. Поняття запозичення. Публіцистичні жанри та їхні мовні особливості. Мовні особливості німецькомовної молодіжної преси. Функціонування зрощень та зсувів у сучасній журналістиці.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 19.01.2011

  • Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.

    дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012

  • Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Методика аналізу сучасної американської промови. Сучасні американські церемоніальні промови як різновид політичного дискурсу. Лінгвокультурні особливості сучасної американської церемоніальної промови.

    дипломная работа [1002,7 K], добавлен 04.08.2016

  • Розгляд проблеми термінології, визначення її місця у структурі мови. Термін як особлива лексична одиниця. Сучасні тенденції розвитку економічної термінології. Вивчення розвитку термінів в галузі економіки. Модель лексикографічного опису мовної динаміки.

    статья [64,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Мовні тенденції і явища на лексико-семантичному рівні: використання просторіччя, субстандартної лексики, суржику. Особливості семантико-стилістичного явища як засобу увиразнення авторської мови. Синтаксичні особливості побудови газетного тексту.

    дипломная работа [114,6 K], добавлен 03.11.2010

  • Аналіз ділової кореспонденції з точки зору складових мовних жанрів і мовної поведінки авторів з метою визначення особливостей перекладу офіційних документів. Дослідження граматичних особливостей перекладу японських офіційних документів і кореспонденції.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.05.2019

  • Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.

    курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015

  • Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011

  • Диференціація поглядів на поняття "дискурсу" як лінгвістичної проблеми. Місце комп’ютерного спілкування в комунікативному середовищі. Характерні риси англійського комп’ютерного дискурсу, його жанри та текстуальний аспект. Способи утворення сленгу.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2014

  • Дослідження сучасного положення офіційної мови на території України. Законодавче регулювання і механізм здійснення державної мовної політики, її пріоритетні цілі на напрямки. Ратифікація та імплементація Європейської Хартії регіональних мов і мов меншин.

    реферат [30,9 K], добавлен 08.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.