Терміни грецького походження в українській архітектурній термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Терміни грецького походження в українській архітектурній термінології

Terms of greek origin in ukrainian architectural terminology

Думанська Л.Б.,

старший викладач кафедри мовної підготовки ЦПС для зарубіжних країн Одеської державної академії будівництва та архітектури

приват-доцент кафедри мовної підготовки ЦПС для зарубіжних країн Одеської державної академії будівництва та архітектури

У статті проаналізовано терміни грецького походження в українській архітектурній термінології. Українська архітектурна термінологія неоднорідна за своїм складом, в її лексиці зафіксовано нашарування запозичень із різних мов певних історичних епох. Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою дослідження ролі грецьких запозичень у становленні та формуванні термінології сфери архітектури. Об'єктом дослідження стали архітектурні термінологічні словники, словник іншомовних слів. Засвідчені в досліджуваних джерелах терміни грецького походження є наслідком тривалих економічних, політичних, суспільно-історичних та культурних зв'язків. Основним методом дослідження став описовий метод, що охоплює лінгвістичні спостереження, узагальнення та класифікації, для з'ясування етимології термінів використано елементи діахронічного аналізу. У науковому дослідженні зроблено спробу лексико-семантичної диференціації запозичень грецького походження в українській архітектурній термінології. Виокремлено десять тематичних груп термінів-грецизмів, найчисленнішими серед яких є терміни на позначення споруд, будівель та їх комплексів, елементів, частин споруд та будівель, елементів живопису та орнаментальних композицій, типів приміщень. Найменш численними є тематичні групи на позначення елементів та форм садово-паркової архітектури, агентивних назв. Описано та проаналізовано причини та шляхи запозичання термінів грецького походження в українській архітектурній термінології. Усі терміни грецького походження, досліджені в статті, пройшли процес адаптації до лексико-семантичної, фонетичної, морфологічної та граматичної систем української мови. Досліджено терміни-варіанти як паралельні форми мовної одиниці, що мають фонетичні, морфологічні та словотвірні відмінності. Українська архітектурна терміносистема є відкритою для засвоєння іншомовних слів на всіх етапах розвитку. Опрацьований матеріал може бути задіяний в упорядкуванні української архітектурної термінології. термін грецький архітектурний

Ключові слова: терміни грецького походження, українська архітектурна термінологія, архітектурний термін, лексико-семантична диференціація, терміни-варіанти, інтернаціоналізм, запозичення.

The article analyzes terms of Greek origin in Ukrainian architectural terminology. Ukrainian architectural terminology is heterogeneous in its composition, its vocabulary records the layering of borrowings from different languages of certain historical eras. The relevance of scientific research is determined by the need to study the role of Greek borrowings in the establishment and formation of terminology in the field of architecture. The object of the study was architectural terminological dictionaries, a dictionary of foreign words. The terms of Greek origin attested in the researched sources are the result of long-term economic, political, socio-historical and cultural ties. The main research method was the descriptive method, which includes linguistic observations, generalizations and classifications, elements of diachronic analysis were used to find out the etymology of the terms. In the scientific study, an attempt was made to differentiate the lexical-semantic borrowings of Greek origin in Ukrainian architectural terminology. Ten thematic groups of Greek terms are singled out, the most numerous of which are terms for designating structures, buildings and their complexes, elements, parts of structures and building, elements of painting and ornamental compositions, types of premises. The least numerous are the thematic groups for designating elements and forms of garden and park architecture, agency names. The reasons and ways of borrowing terms of Greek origin in Ukrainian architectural terminology are described and analyzed. All terms of Greek origin studied in the article underwent the process of adaptation to the lexical-semantic, phonetic, morphological and grammatical systems of the Ukrainian language. Variant terms are studied as parallel forms of a linguistic unit with phonetic, morphological and word-forming differences. The Ukrainian architectural term system is open to learning foreign words at all stages of development. The processed material can be used in organizing Ukrainian architectural terminology.

Key words: terms of Greek origin, Ukrainian architectural terminology, architectural term, lexical-semantic differentiation, variant terms, internationalism, borrowing.

Постановка проблеми. У сучасному термі- нознавстві приділяється значна увага лексичним запозиченням. Українська архітектурна термінологія неоднорідна за своїм складом, в її лексиці зафіксовано нашарування запозичень із різних мов певних історичних епох. Слід розрізняти іншомовні запозичення та інтернаціоналізми. Термін, який активно вживають принаймні в трьох мовах, що належать до різних груп, можна вважати інтернаціоналізмом. Наприклад, архітектурний термін грецького походження пластика є інтернаціоналізмом (пор.: болг. пластика, п. plastyka, схв. пластика, фр. plastique, англ. plastic, нім. Plastic, слат. plasticus «пластичний» пов'язуються з гр. жХаотгщ). Таким чином, міжнародна співпраця у різних галузях науки та техніки викликає потребу інтернаціоналізації лексики відповідних терміносистем, тобто використання мовами, які контактують, подібних засобів відображення інтернаціональних понять. В архітектурній термінології, як і в інших терміносистемах, відбуваються процеси витіснення інтернаціоналізмами та запозиченнями лексичних одиниць національної мови і, навпаки, протилежний процес - витіснення запозичених раніше термінів власними лексичними терміноодиницями.

На всіх етапах розвитку терміносистеми сфери архітектури спостерігаємо явища проникнення іншомовних слів, що пов'язано з архітектурною професійною діяльністю, новими досягненнями у світовій та вітчизняній архітектурній науці. «Світові інтеграційні процеси формують єдиний інформаційний простір, а отже, уніфікують науковий поняттєвий апарат, і тому можна спрогнозу- вати, що й надалі в українських терміносистемах з'являтимуться чужомовні слова, які проходитимуть складний шлях адаптування до мови-ре- ципієнта» [2; с. 61]. Актуальність дослідження запозичень, зокрема грецизмів, в українській архітектурній термінології пов'язана з потребою їхньої багатогранної оцінки, системного впорядкування та лексико-семантичної класифікації.

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Процеси появи, функціонування, класифікації запозичень, їх адаптування до фонетичної, морфологічної, словотвірної та лексико-семан- тичної систем української мови завжди привертали увагу широкого кола науковців. Питанню вивчення іншомовної лексики в терміносистемах присвячено праці О. М. Мацько, Г С. Онуфрієнко, О. А. Сербенської, Л. Г Боярової, В. В. Акуленка, Л. Д. Малевич та інших. Малевич Л.Д., досліджуючи питання іншомовних терміноодиниць, підкреслювала, що запозичення виступають важливим засобом поповнення термінофонду, сприяють його міжнародній поняттєвій уніфікації й унормуванню [9; с. 60]. Андрусишин О. М. дослідила функціонування грецьких та латинських запозичень в астрономічній термінології першої третини ХХ ст., уміщеній у «Словнику математичної термінології» Ф. Калиновича та Г. Холодного [1]. Наукова праця Дутки О. Я. присвячена дослідженню джерел поповнення омонімії української мови внаслідок запозичень з грецької та латинської мов [5].

Запозичення в українській архітектурній термінології вже були об'єктом спеціального дослідження, проте в попередніх студіях досліджувалися лише французькі [4] та німецькі [3] запозичення. Оскільки запозичення є одним із найважливіших шляхів поповнення архітектурної терміносистеми, докладного дослідження потребують семантичні процеси запозичання, адаптації та розвитку чужомовних слів, визначення ролі грецьких запозичень у становленні та формуванні української архітектурної термінології.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз грецьких запозичень в українській архітектурній термінології. Для досягнення мети вирішувалась низка завдань: дослідити лексико-семантичну систему грецьких запозичень, зафіксованих у термінологічних словниках та словнику іншомовних слів, визначити роль грецизмів у становленні та розвитку української архітектурної термінології. Для наукового опрацювання обрано «Словник іншомовних слів» за редакцією О. С. Мельничука та термінологічні словники: «Архітектура. Короткий словник-до- відник» Мардера А. П., «Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни і поняття (словник)» Тимофієнка В. І. У роботі досліджено терміни грецького походження на позначення архітектурних будівель та споруд, їхніх елементів та частин, типів приміщень, елементів орнаментальних та скульптурних композицій, будівельних матеріалів та виробів, елементів композиційної побудови, інженерного обладнання будівель.

Основним методом дослідження став описовий метод, що охоплює лінгвістичні спостереження, узагальнення та класифікації. Для з'ясування етимології термінів використано елементи діахронічного аналізу.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Особливістю української терміносистеми сфери архітектури є те, що вона містить значну кількість запозичень з грецької мови. Саме вплив афін- ського будівництва зумовив запозичення термінів грецького походження ще до прийняття християнства. Процес засвоєння грецизмів був наслідком торгово-економічних зв'язків слов'ян з Грецією та її колоніями в Північному Причорномор'ї. Найдавніші пам'ятки монументальної архітектури на українських землях походять з колишніх грецьких колоній (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Фанагорія, Тамань, Танаїс), які сягають VIII-VII ст. до н. е. Після навали кочівників, що зруйнували грецькі міста, знову починає розвиватися монументальне мистецтво в IV-VII ст. старохристиянської та ранньовізантійської доби. Значну частину термінів грецького походження на позначення сакральних споруд та їх частин архітектурна лексика засвоїла після прийняття християнства: акрополь (гр. axponoAiZ, від axpoZ - верхній і лоАц - місто) - «розташована на височині укріплена частина давньогрецького міста» [11; с. 30]; амвон (від гр. apP®v - виступ, підвищення) - «підвищення перед середньою частиною іконостаса в православному храмі» [11; с. 42]; «місце в християнському храмі для читання священного писання, проголошення проповіді та інших церковних відправ» [10; с. 16]; базиліка ^^basilica, від гр. PaaiAix^ - царський дім, палац) - «витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вподовж колонами на 3-5 частин - нефів» [11; с. 82] ; келія (від гр. xsAAiov - хижа, комірка) - «житло ченця (черниці) в монастирі» [11; с. 325]; некрополь (від гр. vsxpoc; - мертвий та лоАц - місто) - «могильник, кладовище» [11; с. 461]; периптер (nsprnxspog - оточений колонами) - «будівля, здебільшого античний храм, з усіх боків оточена колонадою, портиком» [11; с. 514] та ін.

Процеси інтеграції архітектурних термінів особливо поширилися та поглибилися з формуванням мистецтвознавства та архітектурної науки, розвиток яких стрімко прискорювався з виникненням мистецьких та архітектурних академій, тобто починаючи з XVI ст. Термін архітектор, заст. архітект, архітектура, ст. архитек- тонъ (XVI ст.), архітектура (1627), архитекторъ (XVIII ст.) - запозичений з середньолатинської мови; слат. architektor «творець, будівник» походить від гр. apxixsKxrav «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник»), що складається з apxi - «головний, старший» і t8kt®v «будівник, тесля» [6; с. 90].

У XV-XVII ст. зростає вплив еллінської мови в Україні: перекладаються грецькі книги, грецьку мову вивчають у школах. Після XVII ст. слова грецького походження проникають у східнослов'янські мови переважно через посередництво латинської, французької, німецької. За посередництвом німецької, французької та латинської мов українська архітектурна термінологія засвоїла значну частину термінів-грецизмів: амфітеатр, ст. амфтеатеръ (XVII ст.) - запозичення з німецької або французької мови; нім. Amphitheater, фр. amphitheatre походять від гр. a^i^saxpov, утвореного з префікса арфі- «з обох сторін, навкруги» й іменника $8axpov «місце для глядачів» [6; с. 68]; алебастр, ст. алавстръ (XVI ст.), галябастръ (XVII ст.), алебастръ (XVIII ст.) - запозичено з нім. Alabaster «алебастр», зводиться до лат. alabastrum «посудина для мазі з алебастру», що є запозиченням з грецької мови; гр. аМРаохрод (пізніше aAaPaaxpov) [6; с. 68]; «відкрита споруда, призначена для публічних видовищ, з круглою або еліптичною в плані ареною, навколо якої уступами розташовувались місця для глядачів» [10; с. 17]; панорама «вид на далекий простір; картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об'ємним предметним переднім планом» - запозичення із західноєвропейських мов; нім. Panorama, фр., англ. panorama утворені з основ гр. nav- «все-» і oappa «вид, видовище», похідного від opa® «бачу, дивлюся, оглядаю, споглядаю», спорідненого з лат. vareor «дивлюся зі страхом, боюся» [7; с. 277]; пантеон «храм, присвячений усім або багатьом богам, місце поховання видатних людей» - через французьке і латинське посередництво (фр. pantheon, лат. Pantheon) запозичено з грецької мови; гр. nav^siov «храм, присвячений усім богам», утворено з основ nav- «все» і $soc; «бог» [7; с. 278].

Архітектурні терміни, запозичені з грецької мови, представлені в таких тематичних групах архітектурної сфери:

споруди, будівлі та їх комплекси: баптистерій (Paraiax'ppiov - купіль) - «культова будівля, де проводять обряд хрещення» [11; с. 87]; гексагон (s^ayravo^ - шестикутний) - «шестикутник» [11; с. 145], «шестикутна в плані будівля або її частина, форма якої виявлена відповідним завершенням» [12; с. 111]; гімнасій (гр. yupvaaiov, від гр. yupvaZ® - треную, роблю вправи) - «комплекс споруд для фізичних занять, тренувань і завершення освіти в античні часи, що включав в себе ефебій, екседри тощо» [12; с. 115]; мавзолей (гр. MauaroAsiov) - «монументальна поховальна споруда» [11; с. 403]; палестра (гр. naAaiaxpa, від ляТлі® - борюся) - «гімнастична школа для хлопчиків у Стародавній Греції» [11;

с. 494]; перистиль (від гр. nspforuAoc- оточений колонами) - «в античній архітектурі колонада, портик, галерея навколо площі, саду, двору тощо» [11; с. 514]; пілон (від гр. nuArov - ворота) - «1) масивна споруда у формі зрізаної піраміди;

елемент оформлення в'їзду в місто або на міст» [11; с. 520]; пінакотека (гр. mvaxo^pxp, від nrvaЈ, - картина і $рхр - сховище) - «1) у Стародавній Греції сховище творів мистецтва» [11; с. 520] ; поліс (гр. лоАлд) - «місто-держава, що складалася з самого міста і прилеглої до нього території» [11; с. 535] тощо;

типи приміщень: бібліотека (гр.

РфЕюФрхр, від PipAaov - книга і $рхр - сховище) - «2) приміщення для зберігання книг» [11; с. 87] ; гіпостиль (гр. илооти^о^ - підтримуваний колонами) - «просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони» [11; с. 169], ергастерій (гр. spyaoxppiov від spya^opai - працюю) - «реміснича майстерня в античній Греції, де переважно працювали раби» [11; с. 256], ефе- бій (гр. єфпРої) - «приміщення у старогрецькій палестрі, де підлітки починали вчити гімнастичні вправи» [12; с. 162]; крипта (від гр. хрилтр - критий підземний хід, тайник) - «у Стародавньому Римі склепінчасте підземне або напівпідземне приміщення» [11; с. 370], одеон (гр. roSsfov) - «у Стародавній Греції кругле приміщення для музичних вистав і змагань» [11; с. 475] тощо;

елементи, частини споруд та будівель: абак, абака (від гр. aPa^, aPaxiov - дошка) - «2) верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри» [11; с. 7], абсида, апсида (від гр. (ayiSoc;) - дуга, склепіння) - «півкруглий або гранований у плані виступ будівлі, що здебільшого має власне перекриття» [11; с. 64], аттик ( від гр. Аттіхо^ - той, що походить з Аттики (область Стародавньої Греції) - «стінка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше тріумфальну арку» [11; с. 78], метоп, метопа (від гр. psTronov - чоло, фасад) - «прямокутна кам'яна плита, часто прикрашена рельєфними зображеннями, що входить у фриз доричного ордера» [11; с. 430]; плінт (від гр. nAiv^oc; - цеглина, плитка) - «1) квадратна плита, нижня частина бази колони або стовпа» [11; с. 529]; стереобат (гр. aTspso- Ратрс) - «у давньогрецькій архітектурі цоколь будівлі або колонади» [11; с. 635]; стилобат (гр. OTuAoParnc) - «у давньогрецькій архітектурі - підніжжя колонади, верхня частина стереобата» [11; с. 638] тощо;

технологічні процеси, прийоми, методи, способи зображення: аксонометрія (від грец. a^rov - вісь і ...метрія) - «спосіб зображення об'ємних предметів на площині за допомогою паралельних проекцій через систему координат» [11; с. 31], [12; с. 17] ; алегорія (гр. aAAnyop^a, від aAAoc - інший і ayopsuro - говорю) - «іносказання» [11; с. 35], «надання певним зображенням, пластичним елементам, просторам, крім безпосереднього розуміння» ще й іншого змісту» [12, с. 18]; андрокефалізм (від гр. avpp(av- Spoc) - чоловік і гр. xsфaA,p - голова) - «зображення міфічних істот з тілом звіра і головою людини» [11, с. 51] тощо;

назви будівельних матеріалів та виробів: азбест (гр. aoPsoToc;, букв. - невгасимий) - «тонковолокнисті мінерали класу силікатів» [11; с. 26] алебастр (гр. aAaPaoTpoc;) - «будівельний гіпс» [11; с. 35]; асфальт (від гр. аофаАтос; - гірська смола) - «будівельний матеріал, суміш бітуму з тонкоподрібненими мінеральними речовинами, головним чином вапняком» [11; с. 5]; базаніт (гр. Paaavunc, від Paoavoc; - пробний камінь) - «магматична гірська порода, що складається з плагіоклазу, олівіну, авгіту, а також лейциту, нефеліну» [11; с. 82]; гіпс (від гр. yuyog - крейда, вапно) - «мінерал класу сульфатів, білий з скляним блиском» [11; с. 170]; керамзит (від гр. xspapoc; - глина) - «пористий матеріал у вигляді гравію, щебеню або піску, який виробляють випалюванням з глинистих порід» [11; с. 325]; кераміт (від гр. xspap^c - черепиця) - «випалена цегла-брущатка» [11; с. 326]; оліфа (від гр. аАніфа - олія) - «плівкоутворювальна речовина, продукт згущення олій» [11; с. 480];

елементи живопису та орнаментальні композиції: акант, аканф (гр. axav$oc;, від аха^а - колючка, терен) - «2) прикраса у формі стилізованих листків і стебел на капітелях античних колон коринфського ордера» [11; с. 28]; акротерій (від гр. axpютppюv - вершина, виступ) - «скульптурна прикраса над кутами фронтону архітектурної споруди» [11; с. 30]; атлант (від гр. АтАас) - «2) колона у вигляді чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, портик, балкон» [11; с. 76]; каріатида (гр. KapuaTic (KapuaTiSoc) - «вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті» [11; с. 314]; сатир (гр. EaTupog) - «1) у давньогрецькій міфології божество, наділене рисами похітливості й розбещеності» [11; с. 600], «скульптурне або живописне зображення давньогрецької міфічної істоти у вигляді людини з тваринними рисами» [12, с. 373] тощо;

елементи, форми садово-паркової архітектури: гідропарк (від гр. uSrop - у складних словах відповідає поняттям вода, водний простір і парк) - «парк або сад, багатий на водні елементи і споруди (ставки, канали, каскади, фонтани, басейни тощо)» [11; с. 160], дендрарій (від гр. SsvSpov - дерево) - «частина території ботанічного саду, парку, де вирощують деревні рослини» [11; с. 199] тощо;

агентивні назви: архітектор (від гр. apxixsKirov - будівничий) [11; с. 70];

елементи композиційної побудови: архітектоніка (від гр. apxixsxxovix^ - будівельне мистецтво) - «1) основний принцип побудови, зв'язок і взаємозумовленість елементів цілого» [11; с. 70], антропометрія (від гр. «антропо-» av^pronog - людина і метр) - «один з основних методів дослідження в антропології, що базується на вимірюванні частин людського тіла» [11; с. 59], «система засобів, завдяки яким створюються об'єми і просторове середовище згідно з розмірами і формами людського тіла» [12; с. 31] тощо;

Інженерне обладнання будівель: аерація (від гр. ацр - повітря) - «1) провітрювання, збагачення на повітря; 2) аерація будинків - природне провітрювання приміщень» [11; с. 24], акустика (від гр. axouoxixoc; - слуховий) - «розділ фізики, який вивчає звукові явища» [11; с. 33], акустика архітектурна - «вчення про розповсюдження звука в спорудах; звукові умови в приміщеннях або містобудівному середовищі» [12; с. 18] тощо.

Серед архітектурних терміноодиниць грецького походження наявні терміни-варіанти. І.Кочан у науковій праці «Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами» вказує на відмінність плану вираження варіантних термінів: «Варіанти терміноодиниць - це паралельні форми існування мовної одиниці, що мають певні відмінності на рівні наголосу, фонеми, морфеми тощо» [8; с. 15]. Серед термінів грецького походження в українській архітектурній термінології найчисленнішими є фонетичні, морфологічні та словотвірні варіанти: абсида - апсида «напівкруглий, гранований або прямокутний у плані виступ будівлі або вівтарної стіни храму» [10; с. 11]; акант - аканф «скульптурна прикраса у вигляді стилізованих листків і стебел аканта» [12; с. 16]; антеміон - антелій «рослинний мотив, схожий на пальмету» [12; с. 29]; анфемій - анфімій - антемій «стрічковий орнамент, побудований за композиційною схемою з ритмічним чергуванням квіток, пальмет тощо» [12; с. 31]; епістиль - епістеліон «те саме, що і архітрав» [12; с. 159]; євтинтерія - єфинтерія «піднята над землею частина фундаменту, на якій зведено стереобат» [12; с. 162]; іконостас - іконостав «перегородка з іконами, яка відокремлює вівтарну частину церкви від молитовного залу» [12; с. 178]; каліма- тії - каліми «тонкі плитки у кесонній стелі, що складалися на кам'яні або дерев'яні балки» [12; с. 190]; кіматій - кіма «вінчання карнизу або п'єдесталу, незалежно від характеру профілювання й оздоблення» [12; с. 210]; крепіда - крепідома «підпірна стінка надмогильного кургану, виконана з масивних кам'яних брил або блоків» [12; с. 233] тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, аналіз термінів грецького походження, уміщених у термінологічних архітектурних словниках та словнику іншомовних слів, дозволяє зробити висновки, що впродовж становлення та розвитку українська архітектурна термінологія засвоїла значну кількість терміноодиниць з грецької мови безпосередньо або через посередництво латинської, французької та німецької мов. У досліджуваній термінології зафіксовано варіантність терміноодиниць, що утворилася внаслідок різних шляхів запозичання. Оскільки формування української архітектурної термінології зумовлене як мовними, так і позамовними чинниками, термі- носистема сфери архітектури має значний потенціал для засвоєння слів з інших мов на всіх етапах свого розвитку. Вважаємо актуальним подальше вивчення запозичень, зокрема латинського походження, в українській архітектурній термінології.

Список використаних джерел

Андрусишин О. М. Терміни грецького та латинського походження в українській астрономічній термінології першої третини ХХ ст. Термінологічний вісник: зб. наук. праць Інституту української мови НАН України. Київ, 2013. Вип. 2 (1). С. 196-201.

Боярова Л. Г. Німецькі запозичення в українській термінології. Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУім. Г С. Сковороди. Харків, 2020. Вип. 52. С. 51-63.

Думанська Л. Б., Степанюк Г. М. Німецькі запозичення в українській архітектурній термінології. Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 24. Т. 1. С. 27-32.

Думанська Л. Б. Французькі запозичення в українській архітектурній термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». Львів, 2006. № 559. С.281-284.

Дутка О. Я. Грецькі та латинські запозичення у складі омонімів української мови. Науковий вісникДДПУ імені І. Франка. Серія : Філологічні науки (мовознавство). Дрогобич, 2020. № 14. С. 46-52.

Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1.630 с.

Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 2004. Т. 4. 653 с.

Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2008. № 620. С.14--19.

Малевич Л. Д. Термінологічне запозичання: причини, джерела, функції. Українська термінологія та сучасність: зб. наук. праць. Вип. VI. Київ, 2005. С. 56-61.

Мардер А. П. Архітектура. Короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. 282 с.

Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. Київ, 1977. 776 с.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво : Терміни і поняття (словник). Київ : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. 472 с.

Размещено на Allbest.ru/