Диференціація термінів-метафор французького науково-технічного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Диференціація термінів-метафор французького науково-технічного дискурсу

Мелещенко А.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та практики перекладу Національного університету «Запорізька політехніка»

Анотація

У статті розглядаються проблеми утворення та диференціації різних типів термінів-метафор французького науково-технічного дискурсу. В основі багатьох термінів французького науково-технічного стилю лежить метафора та метонімія. Повна та неповна метафора, як складова частина вторинної номінації при утворенні технічного терміна-метафори будь-якої галузі, є типовою, розповсюдженою і навіть необхідною.

У дослідженні було встановлено, що на даний час у французькому науково-технічному дискурсі виділяють 2 основних класи метафоричних термінів-концептів та 9 підкласів - від антропологічних до нутріційних. При повній метафорі та вторинній номінації відбувається тотожний, симетричний переніс значення слова, наприклад: arbre, semelle, train - pantalon, gorge. Значно більшу кількість термінів французького науково-технічного дискурсу представляє собою антропоморфні метонімічні (неповні) метафори з позначенням технічних приладів, деталей, складових частин різних галузей виробництва, які утворені за рахунок зовнішньої схожості з органами та частинами людського тіла: pied a coulisse, tete a deux pieces, le levier coude, tete de tuyere. До наступної підгрупи антропологічних метафор відносяться також речі або інструменти, механізми, обладунки, які людина застосовує або якими користується у своєму повсякденному побуті, на яких працює, наприклад: les lunettes, la poupee, le pas de filetage; меблі або обстановка житла, у якому живе людина: chaise, tablier de voiture, siege; якості або вади людського стану, наприклад «божевілля» - poulie folle. Крім антропоморфних метафор можна виділити також й зооморфні метонімічні метафори, які мають всі ознаки, характерні для частин тіла різних типів тварин: копита, лапи, дзьоб, хвіст, вуха, язика, а також комах, членистоногих та утворюють відповідні підкласи метафоричних термінів, наприклад: pied-de-boeuf, pied de biche, pied-de-chevre, bec de corbeau, bec d'ane, терміни-метафори, що утворюють підклас «найпростіших членистоногих» - bras de chenille.

Підклас метафоричних термінів, пов'язаних з їжею, є найменш продуктивним у французькому науково-техніч-ному дискурсі. Було встановлено, що асоціативна асиметрія з семантичним зсувом у значенні слова при перекладі терміна-метафори має двосторонній рух, тобто може бути прямою або зворотною асоціативною асиметрією.

Ключові слова: науково-технічний дискурс, термін-метафора, концепт, картина світу, повна метафора, метоні-мія, вторинна номінація, термінотворення, антропоморфні метафори, зооморфні метонімічні метафори, класи, під-класи, семантична асиметрія.

Summary

Meleschenko A. Differentiation of metaphor terms of French scientific and technical discourse

The article considers the problems of foundation and differentiation of different types of metaphor terms of French scientific and technical discourse. Many terms of the French scientific and technical style are based on the metaphorical transfer of commonly used vocabulary with elements of metonymy or full metaphor. Complete and incomplete metaphor, as a component of secondary nomination in the formation of a technical term-metaphor of any field, is typical, widespread and even necessary.

The study found that currently in French scientific and technical discourse, there are 2 main classes of metaphorical terms-concepts and 9 subclasses - from anthropological to nutritional. The formation of many French terms is based on the metaphorical transfer of the class of complete metaphors, when there is a complete, symmetrical, identical transfer of the meaning of the word in secondary nomination, for example: arbre, semelle, train-pantalon, gorge. A much larger number of terms in French scientific and technical discourse are anthropomorphic metonymic (incomplete) metaphors denoting technical devices, parts, components of various industries, which are formed on the basis of external similarity with organs and parts of the human body: pied a coulisse, tete a deux pieces, le lever coude, tete de tuyere. The next group of anthropological metaphors also includes things or tools, mechanisms, armor that a person uses or uses in his daily life, on which he works, for example: les lunettes, la poupee, le pas de filetage; furniture or setting of a dwelling in which a person lives: chaise, tablier de voiture, siege, qualities or defects of the human condition, for example “madness” - poulie folle. In addition to anthropomorphic metaphors, there are also zoomorphic metonymic metaphors, which have all the features characteristic of body parts of different types of animals: hooves, paws, beaks, tails, ears, tongues, as well as: insects, arthropods and form appropriate subclasses of metaphorical terms, for example: pied-de-boeuf, pied de biche, pied-de- chevre, bec de corbeau, bec d'ane, metaphorical terms forming a subclass of the “simplest arthropods” - bras de chenille.

The subclass of food-related metaphorical terms is the least common in French scientific and technical discourse. French incomplete metaphorical terms when translated into Ukrainian have such characteristic features as polysemy, associativity, similarity, metonymy, contiguity, brevity, generalization, specification, indirectness, functionality, etc. It was established that associative asymmetry with a semantic shift in the meaning of the word when translating the term-metaphors has a two-way movement, thatis, it can be adirectorreverseassociativeasymmetry.

Key words: scientific and technical discourse, metaphor term, concept, world picture, complete metaphor, metonymy, secondary nomination, term formation, anthropomorphic metaphors, zoomorphic metonymic metaphors, classes, subclasses, semantic asymmetry.

Постановка проблеми

термін метафора французький дискурс

На відміну від української мови, термінологія французького науково-технічного дискурсу побудована на широкому використанні загальновживаної лексики французької мови. Знання технічної термінології забезпечує правильно розуміння наукової інформації. Незважаючи на великі досягнення у цій галузі, окремі види термінології ще є недостатньо вивченими, особливо з точки зору когнітивної лінгвістики. Це стосується насамперед проблеми утворення термінів-метафор з елементами метонімії та їх перекладу на українську мову. Надзвичайно активним є продукування термінів через метафору за рахунок повторної номінації, що є важливою особливістю французького науково-технічного дискурсу. Якщо за допомогою концептів відбувається первинна номінація об'єктів та створюється екстралінгвістична картина світу, то за допомогою вторинної номінації, а саме термінів-метафор, утворюється «термінологічна» картина світу, поняття та спеціальна лексика, якою дуже активно спілкуються спеціалісти: інженери на виробництві, вчені, робітники, науковці.

Терміносистема, яка утворюється за допомогою метафор, являє собою найбільш динамічну і рухому лексичну систему мови. Вона швидко розвивається за рахунок створення нових галузей науки та техніки, через переосмислення сталих термінів або через вживання нових термінів-метафор у нових галузях або, за звичай, запозичуються слова загальновживаної лексики із мовного тезаурусу. Утворення термінів-метафор часто супроводжується семантичними зрушеннями, які ще є мало дослідженими у сучасному французькому науково-технічному дискурсі. Ці зрушення, метафоричні перенесення лексичного значення слова, можуть бути прямими і оберненими. Процеси, які відбуваються підчас метафоричного продукування термінів є досить динамічними, тому й постійно привертають увагу вчених-лінгвістів. Саме термін-метафора, який базується на вторинній номінації слів, є найменш дослідженим у сучасному французькому науково-технічному дискурсі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам французької науково-технічної термінології, структурно-семантичним особливостям французьких науково-технічних термінів присвячено багато робот як у французькому мовознавстві Д. Гуадеком, Ж. Віньє, А. Мартеном, так і у вітчизняному А. Коваленко, В. Карабан, С. Левковець, В. Михайленко, Е. Скороходько, І. Колєснік, та інші. Французькі науково-технічні терміни, створені на основі метафори, метонімії та сінекдохи, за рахунок вторинної номінації, з нашої точки зору, розглядалися у термінознавстві недостатньо широко. Бракує праць, присвячених дослідженню утворення класів та підкласів метафоричних французьких науково-технічних термінів-метафор, аналізу їх характерних рис, перекладу їх на українську мову, так само як і фахових науково-технічних французько-українських словників, недостатньо проводився порівняльний аналіз французьких та українських термінів, утворених за допомогою метафор, метонімії, не приділялось достатньої уваги семантичній асиметрії та семантичним зсувам у термінах-метафорах французького науково-технічного дискурсу, які часто виникають при їх перекладі на українську мову і вимагають постійної уваги та аналізу дослідників з когнітивної точки зору.

Постановка завдання. Метою дослідження є виокремлення класів та підкласів метафор найбільш продуктивних при утворенні термінів французького науково-технічного дискурсу; виділення характерних рис термінів-метафор французького науково-технічного дискурсу при семантичних зрушеннях; аналіз асиметрії понять (тобто їх розширення або звуження) у 2-х мовах, які виникають у перекладі підчас семантичного зсуву лексичного значення слів у термінах-метафорах. Яким чином саме в спеціальній термінології через терміни-метафори виявляється зв'язок розвитку мови з історією духовної і матеріальної культури народу. Які характерні риси мають класи і підкласи антропологічних та зооморфних термінів-метафор, що належать до науково-технічного дискурсу французької мови. Чому саме метонімічна метафора та сильно впливає на утворення термінів та термінологічну полісемію. Які семантичні зрушення відбуваються у лексичних значеннях термінів у випадку асиметрії понять при перекладі з французької на українську та навпаки.

Виклад основного матеріалу

У французькій мові, на відміну від української, терміни-концепти менш чітко відокремлюється від загальновживаної мови. Ця тенденція полягає саме у використанні загальновживаної лексики для утворення метафор, метонімії та інших семантичних переносів та зсувів для розширення номінативних засобів мови, впливає на побудову речення і захоплює також й науково-професійне мовлення.

Концепти, взагалі, віддзеркалюють у мові судження, які дають характеристику внутрішнім властивостям об'єкта, закріплюють їх у мовному коді. Вони залежать також у великій мірі від нації, яка дає первинну номінацію об'єкта через концепт. Таким чином, номінативна функція когнітивної лінгвістики є одним із дуже важливих факторів для розуміння навколишньої картини світу, матеріальної та духовної культури народів, їх сприйняття навколишнього середовища. Створюючи картину світу у вигляді понять, концепти закріплюють у мовному коді лексичні одиниці, якими потім користуються наступні покоління людей. У свою чергу концепти або поняття співвідносяться з окремим референтом або з класом об'єктів навколишнього середовища. Про різне сприйняття картини світу та інших екстралінгвістичних явищ різними народами світу згадували колись у своїх трудах такі вчені як В. фон Гумбольд, Ф. де Соссюр, А. Мейе.

Терміни, як особливий вид спеціальної лексики, утворюються на базі концептів, які застосовуються у різних галузях наукового дискурсу. Вони допомогають достовірно передавати наукову та технічну інформацію. Терміни відрізняються від загальновживаних слів тим, що мають дефініцію, яка розкри-ває найбільш суттєві ознаки спеціальних понять. Вони можуть бути полісемантичними, спільним для кількох галузей техніки чи науки. Усі терміни об'єднуються в терміносистеми, які виражають певні поняття однієї галузі знань. Між термінологічна полісемія полягає в тому, що термін однієї термінології залучаються іншою термінологічною системою у разі відсутності цього поняття в даній системі.

Одним з поширених шляхів семантичного розвитку терміна у французькій науково-технічній мові є використання загальновживаних слів шляхом перенесення їх функцій або ознак подібності для позначення явищ, притаманних даній області науково-технічних знань. Перенос лексичного значення слова у науково-технічному дискурсі, веде до утворення метафори, метонімії чи сінекдохи. Взагалі можна сказати, що метафора за своєю природою - не мовне, а концептуальне явище [1]. Таким чином, метафора є одним з основних засобів пізнання об'єктів дійсності, їх найменування, створення художніх образів та утворення нових значень, що виконує номінативну, когнітивну, художню та смислоутворюючі функції [2, с. 15]. Метафора грунтується на концептуальних і семантичних знаннях людини про навколишній світ, а також на категоріальних і соціальних знаннях. Отже, метафора як явище вторинної номінації, при утворенні терміна будь-якої галузі є типовим і розповсюдженим явищем.

Як вже говорилось про це у попередньому контексті, в основі утворення багатьох французьких термінів лежить метафоричне перенесення класу повних метафор, коли відбувається симетричний та тотожний переніс значення слова при вторинній номінації поняття загальновживаної лексики, яке отримає статут терміна та закріплюється у термінології французького науково-технічного дискурсу, наприклад : jambe (коліно людини) - стійка гальм-шасі літака; gorge (літ. горло) - (техн.: паз, жолоб, виточок); fourrure (літ. хутро) - (техн. прокладка); siege - сидіння, (техн. сідло, опорна поверхня, шахта); chambre (літ. кімната - спальня) - (техн. пуста камера). Синонімом chambre виступає лексема enceinte - камера або відгороджений простір, наповнений водою чи газом під тиском. Саме в цьому полягає різниця між цими двома термінами, тобто у терміні chambre відсутні диференційні семи (- наповнювач), (- тиск), але в обох концептах присутня сема (+ відгороджений простір). В іншій терміносистемі, пов'язаній з гідроелектростанціями та їх експлуатацією, існує ще один термін, який передає поняття «камера» - sas. Une ecluse a trois sas - трьох камерний шлюз. Саме поняття - «sas», на перший погляд, не має нічого спільного з концептом «камера». «Камера» означає повністю «закриту поверхню», тоді як «трьох камерний шлюз» знаходиться на відкритій водній поверхні. Проте, ці два поняття мають спільну диференційну сему (+тиск), тобто камера повинна витримувати тиск у разі її наповнення водою чи газом і шлюз також, за рахунок зміни тиску води та пониження її рівня, повинен через камери шлюзу проводити пароплави через греблю гідроелектростанції. Таким чином, термін «камера» у французькому науково-технічному дискурсі має 3 різні значення та вживається у двох різних терміносистемах, а отже виступає як термін-полісемант. Тоді, як в українській мові ми маємо лише одне значення терміна - «камера». Це свідчить про лексичну асиметрію цього поняття при перекладі з французької мови на українську. В українській мові проявляється така диференційна риса як генералізація терміна-по- няття, яка вживається у багатьох терміносистемах, а у французькій мові звуження поняття та його специфікація відповідно до відповідної терміносистеми французького науково-технічного дискурсу. Генералізація науково-технічного терміна може відбуватися не тільки як у вищезгаданому випадку, а й також за рахунок переходу власних імен та прізвищ у термін, наприклад: palmer (мікрометр) від прізвища вченого Palmer; vernier (шкала вимірювання), яка отримала свою назву від прізвища французького винахідника, геометра кінця XVI століття Vernier; mouton-pendule Charpy (маятниковий копер Шарпі). Такого типу генералізацію слід вважати внутрішньою, тобто такою, яка відбувається в середині однієї мови, а не при перекладі з однієї мови на іншу, коли вона супроводжується міжмовною асиметрією. Проте, потім такий термін набуває широкого розповсюдження спочатку у свої рідні мові, а потім у багатьох інших мовах як технічний термін-запозичення іноземного походження, як от наприклад мотор Дизель, дизельний мотор.

На основі груп термінів, які утворюють значну кількість у терміносистемі, створюються класи, які мають характерні риси подібні для усього класу. Одним з таких класів є антропологічні або антропоморфні метафори - позначення деталей, механізмів, технічних приладів, на основі побудови людського тіла або зовнішньої схожості з частинами людського тіла (щока, шия, рука, рот, голова, палець, коліно, тощо) як наприклад: bras porte-scie (рама механічної пилки), pied de pale (корінь (п'ятка) лопатки), vis-mere (ходовий гвинт), boulot tete а ОГЄІІІЄ (крильчата головка бовта), le rivet а tete goutte de suif (подвійна заклепка, дослівно «у вигляді краплі людського поту»), tampon de bouche (дульна пробка), talon du bas (п'ятка панчохи), gorge du talon (фронт каблука), l'articulation genouillee (колінне шарнірне з'єднання), le levier coude (колінчатий важіль). Якщо ми порівняємо останні 2 терміна: l'articulation genouillee (колінне шарнірне з'єднання), le levier coude (колінчатий важіль) та tete de cheval (колінчатий кутовий балансир), то тут важливо підкреслити, що genouillee та coude вказують на те, що дані метафори утворилися напряму за допомогою «коліна» як частини людського тіла. Тоді, як у метафори tete de cheval (колінчатий кутовий балансир) зооморфної метафори, семема «коліно» у метафоричному французькому виразі наразі відсутня, проте присутня в українському перекладі «колінчатий», тому що вигнута шия коня також асоціативно нагадує «коліно». На наш погляд, тут має місце концептуальна асоціативна асиметрія, французького та українського термінів, тобто непрямий перенос поняття, а з семантичним зсувом значення слова при утворенні терміна-метафори французького науково-технічного дискурсу. До того ж треба зауважити, що при утворенні цих термінів приймають участь два класи метафор: клас антропологічних (l'articulation genouillee - колінне шарнірне з'єднання і le levier coude - кутовий важіль) та клас зооморфних метафор (tete de cheval -. колінчатий кутовий балансир). Поєднання двох кла-сів термінів-метафор у французькому науково-технічному дискурсі є досить рідким явищем у термінології. Подібний семантичний зсув значення слова та непрямий перенос поняття при утворенні терміна-метафори ми маємо у наступному прикладі boulot tete а ОГЄІІІЄ (крильчата головка бовта), коли tete а ОГЄІІІЄ (головка з вухами) перетворюється в українському перекладі у «крильчату головку бовта», тому що «вуха» асоціативно все ж таки нагадують в чомусь крила . У терміні le rivet а tete goutte de suif (подвійна заклепка, дослівно «у вигляді краплі людського поту») український переклад метафоричного терміна достатньо вмотивований з точки зору когнітивної лінгвістики, тому що «голівка» та «крапля поту» у підсумку, якщо їх покласти одне поверх іншого, таки утворюють «подвійність» заклепки.

Антропологічна ознака очевидна у наступному прикладі з номінацією вимірювального пристрою: le compas maitre de danse ( дослівно «кронциркуль вчитель танців»), тобто крон циркуль має такі довгі та тонкі кінцівки як ноги вчителя танців. Проте сама лексична одиниця «ноги» відсутня в терміні-мета- форі, проте ця семантична лакуна компенсується у приведеному прикладі за допомогою асоціації, яка інтуїтивно вказує саме на ноги, а не якийсь інший орган людського тіла.

До антропологічних метафор, на нашу думку, можна віднести також і терміни, які не є людським тілом або не мають зовнішньої схожості з частинами людського тіла, але є тими речами, якими людина користується повсякденно, а саме одягом або частинами людського одягу, взуттям, наприклад: semelle (загальновживане «підошва на взутті») (техн. «рама, рельсова підкладка»), train - pantalon (обтічне шасі), тобто шасі, яке має умовно кажучи, форму облягаючих штанів, що прилягають дуже щільно до тіла, тому що шасі підчас польоту також повинні дуже щільно прилягати до фюзеляжу літака, щоби зберігати обтічність форми літака та зменшити супротив повітря. Іншими прикладами таких термінів-метафор є наступні: diapeau tournant, diapeau mobile (закрутка, обертова шляпка), tablier (фартух), (техн. з'єднувальний місток), talon du bas (п'ятка панчохи), sabot de queue (хвостова п'ята - автомобільний термін). У останньому прикладі sabot означає «дерев'яний черевик», проте ця лексична одиниця перекладається на українську мову як «п'ята», що свідчить про семантичний зсув у значенні цього терміна-метафори та асоціативну асиметрію у напрямку: французька мова ^ українська. Тоді як у наступному прикладі технічного терміна-метафори pied de tube (трубчаста ніжка обсадної труби), pied перекладається як «ніжка», а не як «п'ята» (проте п'ята це нижня частина ноги, частина-ціле), тобто ми маємо зворотну асоціативну асиметрію з семантичним зсувом у напрямку: українська мова ^ французька. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок про те, що асоціативна асиметрія з семантичним зсувом у значенні слова при перекладі терміна-метафори має двосторонній рух, який відбувається у двох напрямках, а саме: від висхідного джерела до похідного перекладу терміна на українську мову та навпаки. Тому перший напрямок руху при утворенні метонімічного терміна-метафори називається прямою асоціативною асиметрією, а другий напрямок руху - зворотною асоціативною асиметрією. Прикладом повної метафоричної асиметрії при перекладі терміна на українську мову є наступний: bras de manivelle - щока кривошипу. У загальновживаній французькій мові слово bras перекладається на українську мову як «рука», а не «щока», тому важко знайти якусь асоціацію у лексичному значенні цих двох слів, які є частиною термінів-метафор у двох мовах. При перекладі на українську мову деякі французькі терміни іноді несуть у своєму значенні не тільки асиметричний, але ще і антонімічний характер. Наприклад, термін галузі машинобудування pied de bielle має значення «верхня (поршнева) головка шатуна». Однак, pied в цьому випадку вказує скоріше саме на низ шатуна (п'ятка), а не на його верх - «головка шатуна». Подібна антонімічна асиметрія французьких і українських термінів зустрічається у науково-технічному дискурсі досить нечасто. При формуванні цього терміна-кон- цепту у двох мовах, його номінація залежала від того, у якій точці знаходився шатун для номінанта концепта з французької та української сторони - у своїй верхній частині чи нижній.

До наступної групи антропологічних метафор відносяться також речі або інструменти, механізми, обладунки, які людина застосовує або якими користується у своєму повсякденному побуті, на яких працює, наприклад: lunettes - окуляри, (техн. держак); la poupee (лялька), ( техн. передня бабка токарного станка, la contre-poupee (задня бабка токарного станка); le pas de filetage (крок нарізної різьби, який нагадує асоціативно крок людини); меблі або обстановка житла, у якому живе людина, а саме: chaise (загальновживане - стілець, техн. опора, кронштейн), tablier de voiture (загальновживане - фартух, техн. термін - з'єднуючий місток), siege (загальновживане - сидіння) (техн. термін - сідло клапана, гніздо, шахта); якості або вади людського стану та його почуттів, наприклад «божевілля» - poulie folle (натяжний шків, холостий хід, а не «божевільний»). З точки зору когнітивної лінгвістики французький термін є більш метафоричним та вмотивованим, тому що шків працює увесь час та з такою шаленою швидкістю як і божевільна людина, яка може постійно і дуже швидко повторювати, якісь нескоординовані та шалені рухи, тому у семантичному значенні когнітивного концепту присутні семи (+асоціативність, +подібність).

Такі антропоморфні терміни-метафори, які утворюються на основі зовнішньої схожості з частинами людського тіла (голови, руки, рота, пальця, коліно, руки, тощо): boulot tete а ОГЄІІІЄ (крильчата головка бовта), robinet de tete (головний кран), tampon de bouche (дульна пробка), gorge du talon (фронт каблука), l'articulation genouillee (колінне шарнірне з'єднання), слід вважати метонімічними, тобто такими, що утворюються не тільки на основі чисто метафори, а на основі саме метонімічної метафори як частини цілого. Про це свідчать такі приклади:

Pied de pale - корінь лопатки

Pied а coulisse - штангенциркуль

Tete а deux pieces - розрізна головка

Cou de cathode -шийка катода

Bras de levier -плече важіля

Тому у цих прикладах ми маємо не весь катод, а лише його «шийку», не всю руку, а лише «плече» важеля, не всю ногу, а тільки «п'яту» штангенциркуля, тощо. На наш погляд, з теоретичної точки зору когнітивної лінгвістики завжди потрібно проводити диференціацію між двома поняттями - «повна/ неповна» метафора французького науково-технічного дискурсу. Синонімом «неповної», не тотожної метафори є саме «метонімічна» метафора. Продуктивних досліджень, які б розглядали цю проблему дуже глибоко у французькій когнітивній термінології та лінгвістиці майже не зустрічається. Наступні метафоричні терміни є прикладами «повної/неповної» метафори:

Tete de tuyere - глуха гайка, гайка - ковпак

Joue - щока, фланець, губка

Joue d'etau - губка лещат

Joue d'etau, в цьому прикладі joue виступає як неповний, тобто метонімічний термін-метафора, не «лещата», а «губка лещат». Що стосується метонімії у термінах-концептах французького науково-технічного дискурсу, то виникає запитання чи можливо її існування без метафори. На наш погляд, це не можливо тому, що саме метонімія, яка зустрічається у текстах такого типу, несе додатковий, уточнюючий характер терміна як частини цілого. В цьому випадку мова йде саме про «метонімічну метафору», яка на відміну від «повної метафори» передає свою метафоричність не повністю, не тотожно, не симетрично, а лише через один або декілька ознак чи компонентів концепту, наприклад: tete de bielle - головка шатуна, bouche а eau - отвір, відтулина, жерло.

Іноді, при перекладі французького терміна-метафори на українську мову, відбувається метонімічний зсув у семантичному значенні терміна за суміжністю розташування, наприклад: L'oeil, ou petite tete, articule sur la tete de bielle.

При перекладі на українську мову ми маємо «провушина або маленька головка, шарнірно закріплена на головці шатуна», тобто l'oeil (око) перекладається на українську мову як «прову- шина», а не як «око» в українському варіанті перекладу. «Про- вушина» походить від «вуха», які знаходяться на голові людини з двох боків, поряд з очима, тому, на наш погляд, при перекладі відбувається прямий асиметричний метонімічний зсув семантичного значення французького терміна oeil на українській термін «провушина» за суміжністю розташування цих двох органів. До того ж tete (головка шатуна) має функцію повної антропологічної метафори. Отже, ми приходимо до висновку, що антропологічні метафори як клас можуть бути повними/ неповними, неповними, тобто метонімічними. Вони мають такі підкласи термінів-метафор, які пов'язані зі зовнішньою схожістю з частинами людського тіла, з одягом або частинами людського одягу, взуттям, речами, які людина застосовує або якими користується у побуті, меблями або обстановкою житла, а також мають при перекладі термінів-метафор з французької мови на українську та навпаки наступні характерні риси, такі як: асоціативність, генералізація/специфікація, симетричність/ асиметричність, опосередкованість, функціональність, призначення речі/ форма речі, конверсію, суміжність.

Серед інших метафор зустрічаються також й зооморфні метонімічні метафори, які мають ознаки, характерні для частин тіла тварин : копита, лап, дзьоба, хвоста, вуха, язика різних типів тварин, комах, членистоногих та утворюють певні підкласи, наприклад: pied-de-boeuf (під'ємний гак), pied de biche (костильна лапа, у загальновживаній мові biche це косуля), pied-de-chevre (ваги, у загальновживаній мові chevre це цап), bec d'ane (стамеска, долото, зубило).

Іншими прикладами класу зооморфної метафори є наступні: queue en trellis tubulaire (трубчатий решітчастий хвіст) ecrou а ОГЄІІІЄЗ (барашкова гайка) сage d'ecureuil moteur - «двигун біляча клітка (колесо)», більш зрозумілою формою цього терміну в електротехніці є «двигун з короткозамкненим ротором або асинхронний двигун у 8 кіловат», де струм бігаю по контуру як білка у колесі tete de cheval (колінчатий кутовий балансир, кутовий важіль) glissieres а queue d'hironde, яка перекладається на українську мову як «ковзанка у вигляді хвоста ластівки».

Технічні терміни у своїх значеннях прагнуть до точності та конверсії. У вище згаданному прикладі замість glissieres а queue d'hirondelle ми маємо glissieres а queue d'hironde, тобто конверсію терміна від d'hirondelle до d'hironde. Конверсія як і абревіатури є досить поширеними явищами французької нау- ково-технічноі термінології .

Зооморфні метафоричні терміни не обов'язково бувають тільки метонімічними. Наприклад, oiseau (птах) є повною метафорою і перекладається як «контейнер датчика аеромагнітометра, empennage (хвостове оперення птаха, а також літака).

До зооморфних метафор французького наукового дискурсу відносяться не тільки тварини, а ще й комахи, які також утво- рюють підклас у рамках зооморфної метафори, наприклад: le graissage peut se faire par introduction d'huile avec une burette dans un simple trou avec pattes d'araignee .

Таблиця 1