Іншомовна підготовка фахівців галузі знань "сфера обслуговування" в контексті неоднорідності комунікативних стилів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іншомовна підготовка фахівців галузі знань "сфера обслуговування" в контексті неоднорідності комунікативних стилів

Поздняков Олександр Вікторович

канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і країнознавства, факультет туризму Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

Здатність вільно спілкуватись іноземною мовою та вміння застосовувати здобуті іншомовні компетентності для вирішення професійних завдань відносяться до програмних результатів навчання за освітніми програмами підготовки фахівців галузі знань «Сфера обслуговування». Вміння будувати прагматично дієву комунікацію, спрямовану на досягнення як конкретних, так і стратегічних цілей, є важливою конкурентною перевагою випускників закладів вищої освіти за спеціальностями «Туризм і рекреація» та «Готельно-ресторанна справа» на сучасному ринку праці індустрії гостинності. індустрія гостинності іноземна мова

Індустрія гостинності охоплює широкий спектр різноманітних видів економічної діяльності, які безпосередньо чи опосередковано пов'язані з подорожами, туризмом, рекреацією, розміщенням, харчуванням, організацією дозвілля клієнтів. Ця галузь включає, зокрема: готелі та курорти, ресторани та кейтеринг, нічні клуби та бари, подорожі та транспорт, туризм, спа і оздоровлення, круїзні лайнери та автобусні тури, культуру і спорт, бізнес- адміністрування [3]. Виходячи з наведеного вище визначення, чітко видно, що вибір відповідних засобів комунікації створює сприятливі передумови для успішної комерційної діяльності.

Дієва комунікація в індустрії гостинності необхідна для ефективної професійної діяльності, сприяючи зростанню рівня співпраці та зменшуючи непорозуміння. Часто фахівець досліджуваної галузі стикається із ситуаціями, коли клієнти та колеги використовують різні стилі спілкування. Знання та сприйняття цих стилів допомагають інтерпретувати повідомлення, а також самостійно генерувати ефективні й чіткі висловлювання [2]. Для іншомовної підготовки майбутніх фахівців галузі знань «Сфера обслуговування» особливе значення має високий рівень компетентності застосування різних видів комунікації. Водночас, зміна стилів спілкування сприяє досягненню професійних цілей.

У нашому дослідженні ми користуємось визначенням комунікативного стилю як «... індивідуальної чи колективної стабільної форми комунікативної поведінки людини (лінгвокультурної спільноти), яка виявляється у процесі спілкування; визначається використанням характерних вербальних і невербальних засобів залежно від прагматичних настанов мовців та національної специфіки комунікативного дискурсу» [1]. Вибір відповідного стилю детермінований зміною комунікативного середовища. Це часто трапляється в індустрії гостинності, що відзначається активною взаємодією представників різних суспільних груп та носіїв різних культурних цінностей.

Важливими комунікативними стилями, які слід брати до уваги при роботі в індустрії гостинності, є прямий та непрямий. Знання відмінностей між прямим і непрямим спілкуванням може допомогти зрозуміти, як інтерпретувати повідомлення. Правильно визначивши стиль спілкування комунікативного партнера, можна збільшити ймовірність уникнення непорозумінь і потенційних конфліктів. Працюючи в індустрії гостинності, іноді доводиться «перемикати» вказані вище комунікативні стилі у процесі пошуку релевантної комбінації вербальних і невербальних засобів.

Пряме спілкування є способом передачі чітких повідомлень або вказівок, передбачаючи вираження почуттів і думок у спосіб, що виключає неоднозначність їх трактування реципієнтом. У професійній діяльності пряме спілкування допомагає з'ясувати, хто має повноваження давати вказівки та їх чіткий зміст. До ситуацій, які потребують застосування прямого стилю спілкування, належать ті, які не допускають компромісу або вимагають швидкого вирішення проблеми (конфлікту) [2].

Комуніканти, які надають перевагу прямому стилю, схильні до використання коротких повідомлень, які складаються із невеликої кількості слів. Вони пріоритетно зосереджуються на ясності свого повідомлення, а не на його потенційній інтерпретації. Наприклад, просто відповісти «ні» у ситуації, де отримана пропозиція є небажаною чи спричинює дискомфорт. У свою чергу, непрямий стиль спілкування передбачає вибір на користь «пом'якшених» мовних засобів для демонстрації ввічливості та уникнення ймовірності образи співрозмовника. Для комунікантів такого типу бути ввічливим часто важливіше, ніж лаконічність [2].

За В.М. Манакіним, «... використання прямого стилю комунікації передбачає максимально повне формулювання думок і намірів безпосередньо за допомогою мови» [1]. Це притаманно, зокрема, американській, британській, австралійській, німецькій, ізраїльській культурам. їх представники схильні використовувати мовні засоби, що підкреслюють впевненість і недвозначність. Для порівняння, для української комунікативної культури використання зазначених вербальних засобів також не є винятковим, з іншого боку, не настільки яскраво вираженим [1].

Характерними ознаками непрямого комунікативного стилю є використання натяків, невербальних засобів спілкування, що має своїм результатом опосередкованість вираження думки. Яскравими представниками цього стилю комунікації є носії східних культур, зокрема, мешканці Японії та Китаю. На відміну від прямого комунікативного стилю, слово «ні» для відмови тут майже не використовується [1].

Таким чином, пряму комунікацію легко інтерпретувати, позаяк мовець чітко формулює свою думку кількома простими словами. Значення такого повідомлення є чітким, тому не виникає великого ризику хибного тлумачення. Непряме спілкування часто вимагає від реципієнта інтерпретації повідомлення за допомогою невербальних сигналів, інтонації, контексту тощо. У такому випадку часто постає необхідність звернення за додатковою інформацію до інших джерел для релевантно!' інтерпретації комунікативних намірів мовця. Співрозмовнику, схильному до прямого стилю спілкування, може бути складно зрозуміти значення непрямих висловлювань [2].

Отже, для оптимізації процесу іншомовної підготовки здобувачів освіти галузі знань «Сфера обслуговування» важливо послуговуватись твердженням, що представники (як правило, західних) культур, де частіше використовують більш пряме спілкування, зазвичай цінують відвертість у діловому спілкуванні, натомість у культурах (як правило, східних), де переважає непряме спілкування, формулювання однозначно негативних висловлювань часто вважається неввічливим чи навіть недоречним [2].

Як висновок, працюючи з клієнтами та колегами в полілінгвальному (а отже, полікультурному) середовищі, фахівці індустрії гостинності повинні приділяти особливу увагу доцільності використання елементів як прямого, так і непрямого типу спілкування, беручи до уваги культурну (у тому числі релігійну), етнічну та соціальну приналежність комунікативних партнерів.

Список використаних джерел:

[1] Манакін, В. М. (2012) Мова і міжкультурна комунікація. Київ: Академія, Серія «Альма- матер».

[2] Direct vs. Indirect Communication: Definition and Differences. Вилучено з:

https://www.indeed.com/career-advice/career-development/direct-communication (дата звернення: 26.04.2024 р.).

[3] What is hospitality? EHL Hospitality Business School. Вилучено з:

https://www.ehl.edu/en/what-is-hospitality (дата звернення: 24.04.2024 р.).

Размещено на Allbest.ru