Лексична інтерпретація емоцій шведської королеви Христини за ніною блазон

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексична інтерпретація емоцій шведської королеви Христини за ніною блазон

Наталя Романова

доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри німецької та романської філології ДЗ «Херсонський державний університет», Херсон/Івано-Франківськ, Україна

АНОТАЦІЯ

У статті висвітлено поняття емоційних явищ, уточнено дефініцію емоцій, реконструйовано емоційну сферу та емоційний досвід шведської королеви Христини, окреслено корпус лексичних одиниць на позначення емоцій через морфологічний критерій та запропонована їхня тематична систематизація. Простежено зв'язок між розвитком емоцій шведської королеви, воєнним часом, духовною кризою в родинному колі та придворною поведінкою. Наголошено на домінуванні емоційних патерніву семантичній структурі емоційного досвіду, ідентифіковано природний і штучний вияви емоцій. До найбільш поширених емоційних патернів належать: «сум + радість», «радість + хитрість», «страх + сподівання», «надія + віра», «гнів + розчарування + спокій». Встановлено, що емоційний досвід «еліти» впливає на заперечення індивідуальних емоцій королеви (гордість, захоплення), їх ідентифікацію, форму та зміст. Вираження почуттів королеви пов'язане з внутрішньою і зовнішньою політикою Швеції XVII століття, правилами і нормами королівського етикету, що розширило статус королеви до статусу богині. Зіставлення природних явищ і емоцій позначилося на ієрархії, ознаках модальності, градації, семантиці, запереченні, лінгвістиці емоцій. Наявність системи цінностей у прошарках шведського населення дозволяє передбачити і змоделювати вплив емоцій на поведінку королеви і, навпаки, на поведінку підлеглих. Диференціація емоційних явищ зумовила появу лексико-граматичних назв. Розрізняємо дві основні частиномовні категорії: повну та неповну. Повнозначні частини мови -- дієслово, іменник, прикметник, прислівник, займенник, неповнозначні частини мови -- емоційні вигуки та емоційні частки. Лінгвістичний контекст трансформує функцію прикметника і виконує в мовленні роль прислівника.

Ключові слова: емоційні явища, емоції, маркери, слово, словосполучення. емоційне явище лексичний словосполучення

LEXICAL INTERPRETATION OF THE EMOTIONS OF SWEDISH QUEEN CHRISTINA BY NINA BLAZON

Natalia Romanova

Doctor of Philological Sciences, Associate Professor,

Professor of German and Romance Philology Chair,

Kherson State University, Ukraine

SUMMARY

In this paper we threw light upon the concept of emotional phenomena, clarified the definition of “emotions”, reconstructed the emotional sphere and emotional experience of Swedish Queen Christina, outlined the corpus of lexical units of the Queen's emotions through the prism of the morphological criterion and systematized thematically. The relationship between the development of the Queen's emotions, wartime, spiritual crisis in the family circle and court behavior is traced. Emphasis is placed on the dominance of emotional patterns in the semantic structure of emotional experience, natural and artificial expressions of emotions by the Queen are identified. The most relevant emotional patterns include sadness -- joy, joy -- cunning, fear -- hope, hope -- faith, anger -- disappointment -- calm. It is established that the emotional experience of the “elite” layer affects the negation of the Queen's individual emotions (pride, admiration), their identification, form and content. The expression of the Queen's emotions is also connected with the internal and external politics of Sweden in the 17^th century, the rules and norms of royal etiquette, which led to the elevation of Queen Christina to the status of a goddess. The juxtaposition of natural phenomena and emotions affected the hierarchy, signs of modality, gradation, semantics, negation, linguistics of emotions. The presence of a value system in the strata of the Swedish population allows predicting and simulating the influence of emotions on the behavior of the queen and, conversely, on the behavior of subordinates. The differentiation of emotional phenomena contributed to the birth of lexical and grammatical names. Two main partial language categories are distinguished: full and incomplete. The full-meaning part-speech category includes: verb, noun, adjective, adverb, pronoun, the incomplete part-speech category includes emotional exclamations and emotional particles. The adjective often undergoes functional reorientation and functions as an adverb in speech.

Key words: emotional phenomena, emotions, markers, word, phrase

Вступ

Інтерес лінгвістів до емоційних явищ зумовлений специфікою природи та значенням феномену в житті людини. Під емоційними явищами розуміють усі різновиди людських переживань у межах синонімічних формул «страждання -- блаженство» (Максименко, 2018: 212), «незадоволення -- задоволення» (Шадських, Піча, 2008: 63). Поява тих чи тих переживань органічно пов'язана з потребами людського організму. Останні корелюють зі ставленням індивідуума до навколишнього світу, відрізняються за формою, змістом, інтенсивністю, способом задоволення та вираження (зовнішнє, внутрішнє). Звідси розмаїття та багатоплановість теоретичних тлумачень емоційних явищ: біологічно-еволюційне, фізіологічне, функціональне, ког- нітивне, комплексне, мотиваційне, диференціальне, еклектичне, інформаційне, комунікативне тощо (Кириленко, 2007). Все це свідчить про актуальність вибору теми студії.

Емоції як об'єкт дослідження посідають особливе місце в сучасному мовознавстві, оскільки потребують комплексного підходу, що враховує наукові здобутки в галузях психології, психо-, нейрофізіології, біології, філософії, логіки, історії, соціології, психолінгвістики, культурології тощо. При цьому кожна галузь визначає емоції у річищі певної теорії або концепції. Для психологів емоції лишаються «річчю в собі», для лінгвістів -- психологічним терміном, запозиченим із французької мови (Семотюк, 2008: 222).

З'ясовано, що цим терміном спочатку послуговувалися філософи в значенні «порух душі», потім натуралісти в значенні фізичної функції -- адаптації до певних умов, що задовольняє актуальні потреби лю - дини і, зрештою, психологи в значенні органічних змін у «м'язовій, судинній, соматичній системах у момент реалізації поведінко во го акту» (Романова, 2019: 11, 14--18). Критичний аналіз провідних психологічних теорій емоцій репрезентовано в цитованій праці.

Ми лише би хотіли запропонувати робочий варіант дефініції, що корелює з емпіричним матеріалом, зокрема, емоції -- реакція людини (королеви) на певні події в навколишньому світі, та наголосити, що в основу тематичної класифікації емоцій було покладено теорію диференціальних емоцій (Izard, 1991).

Метою дослідження є окреслення корпусу лексичних одиниць емоцій шведської королеви Христини за Ніною Блазон.

Поставлену мету реалізуємо через такі завдання: систематизувати емоції шведської королеви Христини за тематичною ознакою; виділити лексичні одиниці емоцій шведської королеви Христини та класифікувати їх за морфологічним критерієм.

У статті використано загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез) і спеціальні лінгвістичні (порівняльний, описовий, структурний) методи і прийоми.

Результати студії

Враховуючи епіграф емпіричного матеріалу «Ich liebe den Sturm, ich furchte die Stille» (Blazon, 2006), який є ключем до заявленої у назві статті проблеми (Бойко, 2019: 13), можна стверджувати, що емоції шведської королеви Христини -- полярні, вміщуються між любов'ю та страхом. Семантика цих емоцій вибудована на переносних значеннях природної стихії Sturm (любов) та природного стану Stille (страх) (Wahrig, 2012: 919, 905). Стан може передувати стихії або наставати після неї. В цьому контексті зміст емоції страху має змінний характер, емоції любові -- постійний, відповідно.

Фонетичний склад імен стану й стихії почасти збігається, зокрема початкові приголосні St, зумовлюючи появу нейтральної емоції спокій (Цинтар, 2012: 134).

На морфологічному рівні емоції любов та страх маніфестовано дієсловами liebe, furchte, тобто як активні психологічні процеси.

Активатори любові королеви -- більшою мірою абстрактні, в тому числі країна «Ich liebe es auch», мир «Ich liebe den Frieden so sehr, wie mein Vater den Kriegliebte, зміст поняття Sie handelten vom Wesen derLiebe, von der Trennung von Geist und Materie und der Existenz und Beschaffenheit der Seele, предмет розмови Zu Elins Kummer diskutierte sie daruber am liebsten mitMonsieur Tervue» (Blazon, 2006) тощо.

Глибина цієї любові невимірна й невимовна «Du ahnst nicht, wie sehr». З другого боку, мірою любові королеви є ступінь порівняння а) мирного життя so sehr, антонімом якого постає батьківська любов до війни; б) перебігу розмови am liebsten.

Маркери глибини любові королеви -- словосполучення so sehr та найвищий ступінь порівняння прислівника lieb.

Юнацька любов Христини до свого кузена Карла Густава була пристрасною «Als ich siebzehn war, habe ich Karl Gustav leidenschaftlich geliebt» (Blazon, 2006). Проте пристрасть швидко вляглася, і королева зацікавилася дівчатами.

Згідно з концепцією королеви Христини, любов невід'ємна від ненависті та має свою особливість -- руйнувати все на своєму шляху, крім самого об'єкта, який мислять як власність: «Denn der Hass richtet sich nur auf dasgehasste Objekt, wdhrend die gestorte Liebe nichts verschont -- nur ihr Objekt» (Blazon, 2006).

«Чужа» власність не тільки дратує королеву, а й отруює її життя (Duden, 2008: 169): «Es ist die Konigin, nicht wahr? Unsere Liebe ist ihr ein Dorn im Auge» (Blazon, 2006).

У наведених прикладах любов реалізують через іменник Liebe та займенники: 1.1 присвійний ihr; 1.2 особовий ihr.

Із часом емансипованій жінці спало на думку емігрувати зі Швеції. Вона вірила, що від'їзд до Італії' зможе зробити її вільною і щасливою: «Nein, aber eines Tages mochte ich dieses Land verlassen. Nichts wunsche ich mir mehr!» (Blazon, 2006).

У наведеному прикладі щастя тотожне палкому бажанню, маркери якого відповідають дієсловам а) модальному mochte в кон'юнктиві ІІ; б) зворотному wunsche mir у індикативі, неозначеному займеннику Nichts, прислівнику mehr.

Ще одним яскравим прикладом щастя постає зустріч королеви з французьким філософом Р. Декартом: «Sie strahlte wie ein Mittsommertag, als sie den Philosophen begrufite» (Blazon, 2006). Тут щастя інтенсифіковане в річищі астрології, репрезентоване дієсловом strahlte і словосполученням wie ein Mittsommertag.

Зауважимо, що в зв'язку з обсягом статті імпліцитні емоції не розглядатимемо. Звісно, вони можуть бути і повинні стати перспективою подальших наукових розвідок.

Інтенсивність емоції подиву виявляємо через негативний емоційний вигук «Oh nein!, rief Kristina».

В свою чергу, дієслово bewundern уживають для позначення захвату непристойними картинами стародавніх художників.

Емоція радості апелює до оцінки на тлі простору й часу: а) трансформація зовнішності королеви (міміка) «Die Konigin lachelte und wandte sich an Kester Leven»; б) метафори «Die Konigin schenkte ihr ein Lacheln» (Blazon, 2006).

Словосполучення ein LOcheln schenken номінує у наведеному вище прикладі ввічливість (ширше -- правила й норми етикету) і водночас прихильне ставлення королеви до підлеглої. За таких міркувань радість синонімічна люб'язності, що маніфестує манеру офіційного мовлення королеви: «Eine Heirat will wohl uberlegt sein», erwiderte die Konigin liebenswurdig» (Blazon, 2006).

Будучи неординарною особистістю, королева часто жартує: «Weder meine noch Salvius' Vorfahren sitzen hier am Tisch», sagte Kristina mitgutmutigem Spott (Blazon, 2006). Очевидно, що через дружній жарт «Weder meine noch Salvius' Vorfahren sitzen hier am Tisch» її гормональний стан змінюється, відновлюється, і вона почувається краще. Під впливом гормонів (тестостерон) королева часто дратується: «Ach Elin, gib es endlich auf!Es ist bedeutungslos!» (Blazon, 2006).

Маркери дратування це -- емоційний вигук Ach Elin та емоційні синтаксичні конструкції gib es endlich auf! Es ist bedeutungslos!, семантика яких указує на інтенсивність дратування.

Обсяг емоції радості актуалізують словосполученням ein wenig зі зворотним дієсловом freue mich.

Чужий жарт королева сприймає природно -- сміється Die Konigin lachte (Blazon, 2006). Експериментально доведено, що сміх корисний для здоров'я. Він «сприяє розумовому розслабленню, знижує кров'яний тиск і біль, підвищує імунітет та навіть забезпечує фізичну активність» (Дуляба, 2021).

Королеві Христині подобається приймати гостей, розважати їх світською бесідою «Sie spricht nur Schwedisch», meinte die Konigin gut gelaunt» (Blazon, 2006). Емоцію задоволення вербалізовано словосполученням gut gelaunt.

Якщо за святковим столом виникають «курйози», королева коректно їх усуває. Проте не стримує своїх негативних емоцій щодо «винуватиці курйозу»: «Dann wandte sich Kristina an Elin. Ihre Augen blitzten vor Wut» (Blazon, 2006). Йдеться про інтенсивність гніву, реалізовану через словосполучення vor Wut blitzten.

Королева Христина намагається «виховувати» свою неосвічену, невиховану «протеже», що вийшла за всі можливі й неможливі рамки етикету. Запальний темперамент, «дику» вдачу королеви ілюструють

такі приклади «An deiner Stelle?», donnerte Kristina. «Du wagst es, dich mit mir zu vergleichen?» Konigin Kristina ist aufbrausend, sie hat das wilde Blut und auch das sturmische Gemut der Wasa. Fordere es nicht heraus!» (Blazon, 2006).

Паралелізм емоції гніву й природного явища (грому) donnerte вивищує королеву над усім шляхетним товариством, і вона отримує статус богині. Зрозуміло, що богиню не можна нікому дратувати, оскільки її особлива генетика «das wilde Blut, das sturmische Gemut der Wasa» призводить до експресивної поведінки aufbrausend. Отже, інтенсивність емоції гніву маніфестовано дієсловом donnerte, прикметником aufbrausend, словосполученнями das wilde Blut, das sturmische Gemut der Wasa.

Фізіологію гніву репрезентують як зміну пігментації шкіри обличчя: «Nur wenig spater erschien Kristina, die Zornesrote noch im Gesicht» (Blazon, 2006). Замість світлого кольору виявляємо темний або червоний Zornesrote.

Інтенсивність гніву королеви Христини відображено дієсловами зі стилістичним забарвленням brullen, fluchen, zischen, емоційними (а) вигуками «Diese schwedischen Witwen!, Ach ja?»; (б) синтаксичними конструкціями «Sie bereiten mir Kopfschmerzen wie schwarze Krahen, die noch Jahre uber der Grabstatte kreisen» (Blazon, 2006). До інтенсивності гніву додаємо і його гіперболізацію, репрезентовану в прикладі «Zorn wallte in ihr auf, so ohne jeden Grund angefahren zu werden» (Blazon, 2006). Тут перебільшують внутрішню енергію емоції wallte in ihr auf, надають ваги мірі so, темпераменту ohne jeden Grund, не- контрольованості, рефлективності емоційних процесів angefahren werden.

Цікаво, що королева гнівається і на себе «Was erzahle ich dir nur?», «sagte sie argerlich. «Eine sentimentale Idiotin bin ich!» (Blazon, 2006). Це означає, що щира розмова з підлеглими або хворими призводить до втрати самоконтролю, порушення правил і норм етикету, спотворення іміджу.

Перелічені «помилки» виникли не просто так, вони -- основа для формування нового емоційного досвіду, що поєднує протилежні за знаком емоції, наприклад, сум і радість «Die traurige Konigin sah sie an und lachelte» (Blazon, 2006), страх і сподівання «Aber selbst ich weifi, wie grausam es ist, jemandem die Hoffnung zu nehmen» (Blazon, 2006), поро- джує нові на зразок надія і віра «Ich hoffe, du wirst deinen Schwur nicht bereuen» (Blazon, 2006), радість і хитрість «Sie lachte verschmitzt und beugte sich noch weiter zu Elin» (Blazon, 2006), гнів і розчарування «Ihre Konigin brachte vor Wut und Enttauschung kaum ein Wort heraus» (Blazon, 2006), спокій « Ungeruhrt las Kristina in einem Buch, obwohl der Wind an den Seiten riss» (Blazon, 2006) тощо.

Маркери емоції гніву -- прикметник argerlich, що переходить у якісно-означальний прислівник, іменник Idiotin, емоції суму -- прикметник traurig, емоції радості -- дієслова lacheln, lachen, емоції сподівання -- іменник die Hoffnung, надії -- дієслово hoffen, емоції страху -- прислівник grausam, емоції віри -- негативне словосполучення deinen Schwur nicht bereuen, хитрості, спокою -- прикметники verschmitzt, Ungeruhrt, що функціонують як якісно-означальні прислівники, гніву, розчарування -- іменники Wut, Enttauschung, відповідно.

Градація емоції радості зафіксована через оцінку 1.1 когнітив- ної сфери адресата «Dumm ist sie auch nicht. Oh, das Madchen wird es auf Tre Kronor wahrhaftig nicht leicht haben!» (Blazon, 2006), 1.2 емоційного «Kristinas versohnliches Lacheln konnte kaum uber den gereizten Unterton in ihrer Stimme hinwegtauschen» та 1.3 фізичного стану королеви «Kristinas Lachen ging in ein Husten uber», інтенсивність вияву 1.1 справжніх почуттів адресантом «Die Konigin warf den Kopf zuruck und brach in schallendes Gelachter aus» (Blazon, 2006), 1.2 штучних, відповідно «Kristinas Stirn umwolkte sich, obwohl sie ihre Freundlichkeit behielt und ein Lacheln auf ihrem Gesicht erschien» (Blazon, 2006).

Емоційний вигук Oh у наведеному прикладі відображає прийдешнє задоволення чи прийдешню радість королеви, вільне словосполучення versohnliches Lacheln ідентифікує вид посмішки, іменник Lachen актуалізує перебіг нервової хвороби, стале словосполучення in schallendes Gelachter ausbrechen, розраховане на семантику вивільнення внутрішньої емоційної енергії радості назовні. При цьому акцентують на фізичному русі верхньої частини людського тіла den Kopf, що дає змогу, в свою чергу, нейтралізувати «ментальні токсини». Іменник Lacheln несе в собі сему самоконтролю за емоційним станом радості. Самоконтроль ґрунтується на інтенсивності мисленнєвої діяльності королеви Kristinas Stirn umwolkte sich.

Синтез мисленнєвої й емоційної діяльності детермінує появу емпатії «Ganz zu schweigen von der Bevolkerung in den deutschen Stadten und Dorfern, die entweder in alle Winde zerstreut oder so verarmt ist, dass die Menschen vor Hunger angeblich schon Gras essen» (Blazon, 2006).

Емпатія королеви Христини дорівнює розумінню болю німецького населення, що потерпає від 30-річної війни, втрати рідних, майна, голоду тощо.

Зафіксовано емоцію співчуття щодо втрати «вихованкою» королеви духовно близької людини «Es tut mir aufrichtig Leid, dass Emilia gestorben ist», sagte sie schliefilich (Blazon, 2006).

У наведеному прикладі співчуття вербалізовано фразеологічною одиницею з розширеним значенням Es tut mir aufrichtig Leid. Розширення значення зумовлене смутком «вихованки» не стільки через смерть «родички», скільки через заборону бути на її похороні. На передній план виходить протистояння емоцій і культури.

Варіант емоції радості -- захоплення -- експліковано в прикладі «Die Konigin wird begeistert sein, wenn einer ihrer Jagdhunde auf dem Portmt ist» (Blazon, 2006), до складу якого входить сталий вираз begeistert sein у формі футурума І.

Отже, емоцію можна моделювати лінгвістично (Шамаева, 2010). Із граматичного погляду моделювання емоції відзначається формою дієслова, що виражає потенційну дію або потенційний стан «Wischen Sie ihr die Stirn ab, wenn sie unruhig wird» (Blazon, 2006): «вихованка» королеви очікуватиме до тих пір, поки фізичний та психічний стан її монархині не зміняться. Тут емоцію неспокій моделюють прикметником unruhig та дієсловом wird. Семантика цієї емоції містить семи `час', `повторення' wenn.

Заперечення захоплення асоціюють із ознакою, що заважає комусь розмірковувати над життєво важливими для країни проєктами «Sie war nicht begeistert, dass Elin sie storte» (Blazon, 2006).

У наведеному прикладі маркером заперечення захоплення є словосполучення war begeistert у формі простого минулого часу із негатором nicht.

Іноді емоції королеви оцінюють крізь призму ціннісної системи простолюдинки -- доброта, дбайливість, працьовитість, обережність: «Sie lernte eine andere Kristina kennen -- warmherzig und sorgsam und unendlich mude von den Verhandlungen und Rdnkespielen. Sie lebte mit dem Schwert an der Kehle, das wurde Elin nun klar» (Blazon, 2006) або спостережень, відповідно «Das, was sie hier sah, war ein vollig falsches Bild.

Mutter und Tochter hatten aufeinander zurennen, sich in die Arme fallen und sich uber das Wiedersehen freuen mussen. Doch alles, was Kristina zustande brachte, war ein nervoses Lacheln» (Blazon, 2006).

У наведених прикладах використовують прикметники warmherzig, sorgsam, mude, nervos, посилюючи їх зі стилістичного боку повтором сполучника und, прикметника unendlich, метафоричного словосполучення lebte mit dem Schwert an der Kehle та семантико-граматично- го, відповідно -- модальне дієслово mussen з інфінітивом зворотного дієслова sich freuen uber, емоційна частка Doch, неозначений артикль ein, іменник Lacheln.

Бажання, об'єктивоване модальним дієсловом wollen, поєднує кілька компонентів: суб'єкт, зір, об'єкт інтересу, час і простір «Die Konigin will dich morgen Fruh in ihrer Kanzlei sehen» (Blazon, 2006). Суб'єкт -- можновладна особа Die Konigin, зір -- фізичний процес можновладної особи sehen, спрямований на об'єкт інтересу dich, утілений імпліцитно малолітньою простолюдинкою Елін, час -- майбутній відтинок доби (ранній ранок) morgen Fruh, простір -- векторний in, «привласнений» у соціальній і гендерній площинах ihrer, функціональний Kanzlei. Звідси випливає варіативність бажання, його динаміка та змінність.

Виокремлюємо емоцію мовчання, що супроводжує королеву в процесі читання: «Nach solchen Sitzungen zog sich die Konigin erschopft in die Bibliothek zuruck und las schweigend in einem Buch, wahrend Herr Freinsheim Elin unterrichtete» (Blazon, 2006), під час поїздки судном «Kristina stand an Deck und sprach wahrend der Fahrt kaum ein Wort» (Там само), після зустрічі з матір'ю «Erst an Bord ihres eigenen Schiffes brach die Konigin ihr Schweigen» (Blazon, 2006).

У наведених прикладах мовчання тлумачимо як універсальний механізм відпочинку і водночас як дієвий засіб зміни мисленнєвої діяльності. Маркери мовчання -- прислівник schweigend, словосполучення kaum ein Wortsprechen, іменник Schweigen.

Фізичний біль номінують іменником Schmerzen у формі множини, прикметником schmerzlich. Множина вказує на інтенсивність болі в лівому боці. В термінах символіки лівий бік асоціюють зі слабкістю, пасивністю, жіночим началом, злом, гріховністю (Коцура, Потапенко, Куйбіда, 2015: 647). Прикметник schmerzlich спрямований на характеристику міміки сердитої королеви Христини. При цьому міміку поетизують метафорично композитом Aprilhimmel. У такому контексті гнів королеви почасти табуюють, почасти послаблюють.

Говорячи про проблему ступеня заздрості, королева Христина застосовує слова-інтенсифікатори, які посилюють відповідний емоційний процес і водночас нівелюють усі його межі, репрезентуючи обсяг Ich beneide dich so sehr, dass du es dir gar nicht vorstellen kannst», flusterte Kristina (Blazon, 2006).

У наведеному прикладі заздрість позначають дієсловом beneide, ступінь заздрості реалізують словосполученням so sehr, особовими займенниками Ich, dich, протиставленими один одному (стилістичний прийом антитези), обсяг заздрості виражають синтаксичною конструкцією dass du es dir gar nicht vorstellen kannst.

Емоція гордості, як стверджує королівський канцлер Аксель Оксеншірна, не характерна для королеви Христини: «Wenn Sie schon Ihrem Stolz nichtfolgen wollen, dann denken Sie wenigstens an das Wetter» (Blazon, 2006). Номен цієї емоції у наведеному прикладі зводять до іменника Stolz, обґрунтовують негативною оцінкою nicht, орієнтованою на волевиявлення руху folgen wollen, а також інтелектом королеви denken, рівень якого обмежують станом локальної атмосфери wenigstens an das Wetter. Інакше кажучи, королева постає як духовна особистість, що концептуально поєднує смиренну шляхетну жінку та турботливу дочку (Ярема, 2018).

Глибинна семантика Stolz полягає в тому, що під впливом негативних почуттів королева нехтує своїм титулом на користь соціально- моральної функції «турботлива дочка» і робить крок назустріч своїй хворій матері. Прояв емоції негордість має позитивну оцінку.

Зафіксовано й уявні емоції королеви. До прикладу, радість «Ich fur meinen Teil ware froh, nichtzu wissen, wer meine Mutter ist» (Blazon, 2006), кодифіковану словосполученням ware froh у формі кон'юнктива ІІ. Ця форма підкреслює як «дипломатичність» адресанта, так і вказує на його потенційний емоційний стан (Козловский, 2000: 111). Зауважимо, що вихідний і потенційний емоційні стани королеви Христини в момент комунікації не збігаються. Загалом, королева позиціонує себе як творча або сильна духом людина: «Sie lachelte Axel Oxenstierna an und machte eine kunstvolle Pause» (Blazon, 2006). Її сила тотожна впевненості в собі, своїх рішеннях, цілях, своєму результаті, незалежності від традицій, культів, оточення: «Aber Konigin Kristinas Tonfall lief keinen Zweifel daran, dass sie nicht vorhatte, Elin als Treiber mitzunehmen» (Blazon, 2006).

Висновки

У результаті розгляду лексичних одиниць і словосполучень, що позначають емоції шведської королеви Христини, доходимо таких висновків:

1. Емоційна сфера можновладної особи формувалася і викристалізовувалася в надрах біологічного, генетичного, соціального, медичного, філософського та культурного чинників.

2. Розвиток емоцій королеви припадає на мілітаристські часи, що разом із родинною кризою привели до появи нового емоційного досвіду, в семантиці якого переважали емоційні патерни на зразок сум + радість, радість + хитрість, страх + сподівання, надія + віра, гнів + розчарування + спокій.

3. Емоційний досвід «елітного» прошарку впливає на заперечення окремих емоцій королеви (гордість, захоплення), їх ідентифікацію, форму та зміст.

4. Внутрішня і зовнішня політика Швеції ХVП ст., правила і норми королівського етикету стали основою імпліцитного й експліцитного, природного й штучного вияву емоцій королеви та вивищення її до статусу богині.

5. Зіставлення природних явищ і емоцій відбилось на ієрархії, знаках модальності, градації, семантиці, запереченні, лінгвістиці емоцій.

6. Наявність ціннісної системи у прошарків населення дозволяє передбачити і змоделювати вплив емоцій на поведінку королеви і, навпаки, на поведінку підлеглих.

7. Диференціація емоційних явищ сприяла зародженню лексико- граматичних назв. Виокремлено дві основні частиномовні категорії: повнозначну й неповнозначну. До повнозначної частиномовної категорії належать: дієслово, іменник, прикметник, прислівник, займенник. Неповнозначна частиномовна категорія охоплює емоційні вигуки та емоційні частки. Прикметник часто зазнає функціональної переорієнтації і функціонує як прислівник у мовленні.

Перспективу подальших досліджень, окрім уже зазначеної вище, вбачаємо у визначенні мовних засобів емоцій шведського суспільства ХУП століття загалом і його прошарків зокрема.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О. Функції епіграфів у сучасному фентезі (на матеріалі романів Д. Корній «Гонихмарник» і М. Петросян «Дом, в котором...»). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2019. Вип. 1 (41). С. 13-17.

2. Дуляба Н. Чому сміх корисний для здоров'я: пояснення медиків. Львівський портал.2021. URL:https://portal.lviv.ua/news/2021/04/01/chomu-smikh-korysnyj-dUa-

3. zdorov-ia-poiasnennia-medykiv

4. Кириленко Т С. Психологія: емоційна сфера особистості. Київ : Либідь, 2007. 256 с.

5. Козловский В. В. Устойчивые языковые образования с «дипломатичным конъюнктивом». Нова філологія. 2000. № 1 (9). С. 110-122.

6. Коцура В. П., Потапенко О. І., Куйбіда В. В. (ред.). Енциклопедичний словник символів культури України. Корсунь-Шевченківський : ФОП Гавришенко В. М., 2015. 912 с.

7. Максименко С. Д. Загальна психологія. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 272 с.

8. Романова Н. В. Емоції в німецькомовних біблійних текстах Старого Заповіту. Херсон : Айлант, 2019. 284 с.

9. Семотюк О. П. Сучасний словник іншомовних слів. Харків : Веста, 2008. 688 с.

10. Цинтар Н. Початкові фонестеми в поетичному дискурсі XVIII-XIX ст. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. 2012. № 1. С. 133-141.

11. Шадських Ю. Г, Піча В. М. Психологія: Короткий навчальний словник: терміни і поняття. Львів : «Магнолія 2006», 2008. 276 с.

12. Шамаева Ю. Ю. Методологические проблемы нейросетевого моделирования распознавания вербализованных концептов эмоций. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». 2010. Вип. 61. № 896. С. 6-12.

13. Ярема Р. Про смиренність, смиренномудрість і лагідність. Українська православна церква.2018. URL:https://pokrov-hamburg.de/2018/08/13/pro-smyrennist-

14. smyrennomudrist-i-lagidnist/

15. Blazon N. Der Spiegel der Konigin. Berlin : Ravensburger Buchverlag, 2006. 346 S. URL: https://Ubcat.ru/knigi/priklyucheniya/istoricheskie-priklyucheniya/200935- 2-nina-blazon- der-spiegel-der-k-nigin.html#text

16. Duden. Redewendungen. Mannheim : Dudenverlag, 2008. Bd. 11. 960 S.

17. Izard C. E. The Psychology of Emotions. New York : Plenum Press, 1991. 452 p.

18. Wahrig. Worterbuch der deutschen Sprache. Mhnchen : dtv, 2012. 1152 S.

REFERENCES

1. Boiko O. (2019). Funktsii epihrafiv u suchasnomu fentezi (na materiali romaniv D. Kornii «Honykhmarnyk» i M. Petrosian «Dom, v kotorom...») [The functions of the epigraphs in modern fantasy (on the material of the nivels by D. Korniy «Chaser» and M. Petrosyan «House in which...»]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia [Scientific bulletin of Uzhhorod University. Series:Philology]. Vol. 1 (41). P. 13-17] [in Ukrainian].

2. Duliaba N. (2021). Chomu smikh korysnyi dlia zdorovia: poiasnennia medykiv [Why laughter is good for health: explanation of doctors]. Lvivskyiportal [Lvivportal]. URL: https:// portal.lviv.ua/news/2021/04/01/chomu-smikh-korysnyj-dlia-zdorov-ia-poiasnennia-me- dykiv [in Ukrainian].

3. Kyrylenko T S. (2007). Psykholohiia: emotsiina sfera osobystosti [Psychology: emotional sphere of personality]. Kyiv : Lybid [in Ukrainian].

4. Kozlovskii V. V. (2000). Ustoichivye yazykovye obrazovaniya s «diplomatichnym konyuk- tivom» [Stable language formations with the «diplomatic subjunctive»]. Nova filolohiia [New Philology]. № 1 (9). P 110-122 [in Russian].

5. Kotsuba V. P., Potapenko O. I., Kuibida V. V. (eds.) (2015). Entsyklopedychnyi slovnyk symvoliv kultury Ukrainy [Encyclopedic dictionary of cultural symbols of Ukraine]. Korsun- Shevchenkivskyi : FOP Havryshchenko V. M. [in Ukrainian].

6. Maksymenko S. D. (2018). Zahalna psykholohiia [General Psychology]. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

7. Romanova N. V. (2019). Emotsii v nimetskomovnykh bibliinykh tekstakh Staroho Zapovi- tu [Emotions in German biblical texts of the Old Testament]. Kherson : Ailant [in Ukrainian].

8. Semotyuk O. P. (2008). Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv [Modern dictionary of foreign words]. Kharkiv : Vesta [in Ukrainian].

9. Tsyntar N. (2012). Pochatkovi fonestemy v poetychnomu dyskursi XVIII-XIX st. [Initial phonemes in poetic discourse of the 18th-19th centuries]. Aktualniproblem romano-hermans- koi filolohii ta prykladnoi linhvistyky [Actualproblems of Romano-Germanicphilology and applied linguistics]. № 1. P. 133-141 [in Ukrainian].

10. Shadskykh Yu., Picha V. M. (2008). Psykholohiia: Korotkyi navchalnyi slovnyk: terminy I poniattia [Psychology: Short educational dictionary: terms and concepts]. Lviv : Mahnoliia 2006 [in Ukrainian].

11. Shamaeva Yu. Yu. (2010). Metodologicheskie problem neirosetevogo modelirovaniia ra- spoznavaniia verbalizovannykh kontseptov emotsii [Methodological problems of neural network modeling of recognition of verbalized concepts of emotions]. Visnyk Kharkivskoho nat- sionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Romano-hermanska filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov» [Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Kara- zin. Series «Romano-Germanic philology. Methodology of teaching foreign languages»]. Vol. 61, № 896. P. 6-12 [in Ukrainian].

12. Yarema R. (2018). Pro smyrennist, smyrennomudrist I lahidnist [About humility, humility and meekness]. Ukrainska pravoslavna tserkva [Ukrainian Orthodox Church] URL: https:// pokrov-hamburg.de/2018/08/13/pro-smyrennist-smyrennomudrist-i-lagidnist/ [in Ukrainian].

13. Blazon N. (2006). Der Spiegel der Konigin. Berlin : Ravensburger Buchverlag. URL: https://libcat.ru/knigi/priklyucheniya/istoricheskie-priklyucheniya/200935- 2-nina-blazon- der-spiegel-der-k-nigin.html#text [in German].

14. Duden (2008). Redewendungen. Mannheim : Dudenverlag. Band 11 [in German].

15. Izard C. E. (1991). The Psychology of Emotions. New York : Plenum Press. 452 p.

16. Wahrig (2012). Worterbuch der deutschen Sprache. Mhnchen : dtv [in German].

Размещено на Allbest.ru