Складні іменники-англіцизми з процесуальним значенням у мові українських медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Складні іменники-англіцизми з процесуальним значенням у мові українських медіа

Сізова К.Л., доктор філологічних наук, професор, професор кафедри лінгводидактики та журналістики; Бутко Л.В., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

У статті досліджуються складні іменники з процесуальним значенням, запозичені з англійської мови. Останнім часом в українській мові спостерігається вживання великої кількості подібних лексем, особливо це стосується мови засобів масової комунікації. Медіа є основним каналом потрапляння в мову нових запозичень з англійської. У мові засобів масової комунікації відбуваються узуалізація та адаптація нових лексем. Зазначено, що причини запозичення та вживання слів на кшталт хоумскулінг чи сторітелінг замість українських відповідників пов'язані, передусім, з економією мовних засобів та мовною модою, адже вживання англіцизмів робить медіатекст сучасним і авторитетним, тобто престижним. Економія мовних засобів зумовлена тим, що в українській мові таким лексемам англійського походження відповідають словосполучення з двох або навіть більшої кількості слів, що обтяжує медіатекст, збільшує його обсяг, тобто суперечить вимогам лаконічності та стислості, які висуваються до тексту сучасних засобів масової комунікації. На відміну від інших запозичень, доцільність використання яких є спірною, вживання цього різновиду англіцизмів є виправданим.

Мета дослідження полягає у аналізі процесів узуалізації та адаптації складних слів на позначення процесу англійського походження. Метою дослідження зумовлений вибір в якості основних методів типологічного аналізу та контент-аналізу. На основі вивчення матеріалів сучасних українських медіа з'ясовано, що складні іменники на позначення процесу, запозичені з англійської мови, проходять у медіатексті три етапи адаптації. На першому етапі лексема подається графікою мови-джерела з поясненням її лексичного значення у тексті; на другому - кириличною абеткою (у транслітерованому або транскрибованому вигляді), але теж з поясненням; на третьому етапі лексеми вживаються у кириличній графіці без пояснення, адже вони вже добре знайомі носіям мови. Проходження лексемою цих трьох етапів адаптації є запорукою включення нової лексеми в загальновживаний лексичний склад літературної мови, тобто узуалізації цієї лексеми.

Ключові слова: англіцизм, складний іменник, процесуальне значення, мова медіа, адаптація лексеми.

Compound nouns-anglicisms with the meaning of process in the language of the ukrainian media

The paper deals with compound nouns with a procedural meaning borrowed from the English language. Recently, a large number of similar lexemes have been used in the Ukrainian language, especially in the language of mass communication. The media is the main channel for new loanwords from English to enter the language. Usualization and adaptation of new lexemes take place in the language of mass-media. It is noted that the reasons for borrowing and using words like homeschooling or storytelling instead of Ukrainian equivalents are primarily related to the economy of language means and language fashion, because the use of anglicisms makes the media text modern and authoritative, that is, it is considered prestigious. The economy of linguistic means is due to the fact that in the Ukrainian language, such lexemes of English origin correspond to word combinations of two or even more words, which burdens the media text, increases its volume, that is, it contradicts the requirements of brevity, which are put forward to the text of modern mass-media. Unlike other borrowings, the expediency of using which is debatable, the use of this variety of anglicisms is justified.

The purpose of the study is to analyze the processes of usualization and adaptation of compound nouns-anglicisms with the meaning of process. The choice of the main methods of typological analysis and content analysis is determined by the purpose. Based on the study of the materials of modern Ukrainian media, it was found that compound nouns used to denote a process, borrowed from the English language, go through three stages of adaptation in the media text. At the first stage, the lexeme is presented in the graphics of the source language with an explanation of its lexical meaning in the text; on the second stage - by the Cyrillic alphabet (in transliterated or transcribed form), but also with an explanation; at the third stage, lexemes are used in Cyrillic script without explanation, because they are already well known to native speakers.

Passage of these three stages of adaptation by a lexeme is a guarantee of the inclusion of a new lexeme in the commonly used lexical structure of the literary language, i.e. its usualization.

Key words: anglicism, compound noun, meaning of process, media language, lexeme adaptation.

англійський лексема запозичення медіа

Постановка проблеми

Процес формування активним поповненням лексичного фонду запосучасної української мови характеризується зиченнями з англійської мови (англіцизмами).

Особливо це стосується мови засобів масової комунікації. Медіа є основним каналом потрапляння у мову нових лексичних одиниць. Мова масової комунікації зараз належить до тих мовних систем, які репрезентують найстрімкішу динаміку розвитку. Це пов'язано з суттєвим зростанням ролі медіа. Спостерігається лавиноподібне збільшення корпусу тестів, що належать до масової комунікації. Варто зазначити, що медіатекст, метою якого є донесення до аудиторії певних ідей, сформувати сталу думку стосовно подій, змушений поєднувати протилежні інтенції - на стандарт і на експресію. Англіцизми у мові медіа багато в чому відповідають другій настанові. Дослідження лексичних груп англіцизмів та специфіки їх адаптації є важливим завданням лінгвістики, що і зумовлює актуальність дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мова медіа та її засоби традиційно є об'єктом розвідок сучасної вітчизняної науки [1-14; 16; 17]. Англомовні запозичення в мові медіа знаходяться у центрі уваги української лінгвістики. Тенденція до їх суттєвого збільшення розглядається вченими в різних аспектах: функціональному (Л. Архипенко [1; 2], Ю. Мороз [9], О. Стишов [16]), типологічному (Г. Гудима, Ю. Солодницька [4]), перекладацькому (Г. Дуднік і Л. Данік [5]), лексикографічному (Д. Сизонов [14), у площині культури мови (А. Нечипоренко [10], Л. Супрун [17]); дослідники аналізують особливості адаптації запозичень (О. Дьолог [6; 7], Ю. Молоткіна [8], В. Роман [11]).

Учені суголосні в тому, що активне вживання англіцизмів у мові медіа, навіть за наявності українських відповідників, пов'язане з орієнтацією на мовну моду (Д. Архипенко [2], Г. Дуднік і Л. Данік [5], О. Дьолог [6], Л. Супрун [17]). О. Дьолог зауважує, що «мовна мода, що диктує вживання англіцизмів, є лінгвокультурною категорією, котра корелюється з мовним смаком суспільства, впливає на розвиток мови та визначає напрямок динаміки такого розвитку» [6, с. 47].

Також серед причин активізації вживання англіцизмів називається прагнення до мовної економії та збільшення експресивності (Г. Дуднік і Л. Данік [5], О. Дьолог [7]). Стрімке збільшення англомовних запозичень в українській мові, на думку Г. Дуднік і Л. Данік, зумовлено різними чинниками, а саме «розвитком економічних зв'язків, модою на іноземні слова, пожвавленням культурних зв'язків, престижем англійської мови, вживанням англіцизмів для демонстрації освіченості, та внутрішньомовними потребами: необхідністю назв для нових предметів та процесів, прагненням мовної економії, потребою деталізувати якісь поняття, поповнити експресивні засоби тощо» [5, с. 72].

Вчені акцентують позитивні й негативні наслідки збільшення англомовних запозичень у мові медіа. Р Вишневський обґрунтовує доцільність англіцизмів у мові медіа тим, що «вживання англомовних запозичень цілком виправдано позначенням нових понять, предметів та явищ, що не мають аналогів у мові-реципієнті, прагненням до новизни та свіжості, емоційності й експресивності висловлювання, стильовою приналежністю тексту» [3, с. 211]. Натомість О. Стишов вважає, що «потужні тенденції до глобалізації та інформатизації в українській мові початку ХХІ ст. мають і негативні наслідки. Запозичення низки новітніх іншомовних слів із мовознавчого погляду недоречне, оскільки вони порушують закони й розхитують структуру української мови, її нормативні, стилістичні й культуромовні засади. Нерідко в певних запозиченнях-інноваціях зовсім немає потреби: іншомовні елементи лише обтяжують мову зайвими лексичними одиницями, заступаючи або й витісняючи з ужитку наявні в словнику загальновживані питомі лексеми або давно освоєні запозичення, апробовані тривалою мовною практикою» [16, с. 74-75].

Постановка завдання. Стаття покликана простежити особливості узуалізації та адаптації одного з різновидів англіцизмів, а саме складних слів на позначення процесу.

Виклад основного матеріалу

Однією з продуктивних груп англійських запозичень є складні іменники, у яких друга части позначає процес і закінчується на -інг.

Такі лексеми (з основною номінативною функцією) часто позначають види спорту: бодібілдинг, пауерліфтинг, віндсерфінг, армреслінг, фрідайвінг, черлідінг, сноубординг, сноутьюбінг тощо. Вживання лексем англійського походження в цьому випадку є вмотивованим, адже вони позначають спортивні реалії, які для української мови були свого часу новими.

Так, саме зараз разом із західними ідеями інклюзії, толерантності та коректності до української мови потрапили бодішеймінг (дискримінація людини за зовнішніми ознаками), фетшеймінг (дискримінація людей з надмірною вагою) і скіннішеймінг (дискримінація людей з недостатньою вагою чи анорексією). Їх поява в мові медіа цілком виправдана, адже це нові для українського суспільства феномени, оскільки раніше критика такого роду не вважалася чимось абсолютно недоречним і неприйнятним.

Однак основний корпус складних іменників із процесуальним значенням використовується як вторинна номінація вже відомих в українському суспільстві реалій (див. табл. 1), адже мозкові штурми, написання промов, складання яскравих заголовків, навчання в домашніх умовах тощо є знайомими українському суспільству явищами.

Основною причиною використання англійських запозичень є, на перший погляд, прагнення економії мовних засобів, адже іноді їхні українські відповідники потребують навіть використання підрядних речень.

Активне вживання англійських слів відбувається ще й тоді, коли українська мова має відповідні монолексемні аналоги (див. табл. 2).

Таблиця 1. Англіцизми-вторинні номінації з полілексемними відповідниками

Таблиця 2. Англіцизми-вторинні номінації з монолексемними відповідниками

Якщо лексема командотворення виглядає трохи штучною, то всі три відповідники запозиченого буккросингу є загальновживаними. Тобто і процеси, які позначають слова буккросинг і тімбілдинг (гуртування команди й обмін книжками), є знайомими, і українські аналоги цілком відповідають вимогам мовної економії, однак, незважаючи на усе це, в українських медіатекстах перевага віддається саме англіцизмам.

Це є аргументом на користь того, що таке слововживання спричинене, передусім, мовною модою. Вважається, що у тренінгу з тімбілдингу брати участь престижніше, ніж у курсах з командотворення, а заголовок «Бібліотека впроваджує буккросинг» виглядає більш привабливим для читацької аудиторії, ніж такий саме, але зі словом книгообмін. Англійські складні лексеми додають публіцистичному тексту виразності й сучасності, створюючи ефект новизни.

Входження запозичених слів до української мови має певну закономірну послідовність. Англіцизми проходять у текстах медіа три етапи адаптації до фінальної узуалізації, тобто включення нової лексеми у загальновживаний лексичний склад літературної мови.

На першому етапі англійська лексема подається графікою мови-джерела з поясненням її лексичного значення у тексті. На другому - кириличною абеткою (у транслітерованому або транскрибованому вигляді), але теж з поясненням. Іноді в дужках додається англійське слово. Варто зазначити, що на цьому етапі можуть бути розбіжності в написанні слова, коли одночасно використовуються декілька варіантів (наприклад, транскрипція і транслітерація). На третьому етапі лексеми вживаються в кириличній графіці без пояснення значення, адже вони вже добре відомі носіям мови.

Проілюструємо ці етапи на прикладі лексеми сторітелінг. Приблизно двадцять років тому запозичення подавалося графікою англійської мови і до нього додавалося пояснення:

Герої картини - письменники і студенти літературного семінару, документалісти, які знімають кіно про життя, люди сучасних творчих професій, що так чи інакше мають відношення до storytelling, тобто, в буквальному перекладі, - до «розповідання історій» (Українська правда, «Казки для дорослих», 02.11.2001).

Приклад ще лише трирічної давнини репрезентує другий етап адаптації лексеми:

Сторітелінг (storytelling) - це майстерність розповіді. Люди не тільки розуміють історії, а й люблять їх (Marketer, «Сторітелінг - основні правила створення цікавої історії», 10.08.2020).

Сторітелінг як технологія в останні роки широко використовується у галузях маркетингу, мистецтва й освіти. Ця технологія осмислюється української наукою (кількість згадувань сторітелінгу в наукових розвідках дуже велика, це модна наукова тема). Зараз лексема активно вживається у засобах масової комунікації і використовується без пояснення:

Комеморативний сторітелінг - я би так уявляв наші практики пам'яті про цю жахливу війну. Коли ми збираємось в якийсь день - в родинах, громадах, з друзями і розповідаємо історії, тих, хто померли в цій війні, тих, кого ми знаємо. Називаємо кожне ім'я, згадуємо кожну історію (Українська правда, «Уроки Голодомору: як нам зберігати пам'ять про геноцид, не травмуючи себе знову», 25.11. 2022).

Тож зробила висновок, що корисно адаптувати сторітелінг під різні групи - українцям презентувати більш життєствердну частину експозиції, тоді як іноземців варто максимально занурювати в наш складний досвід (Українська правда, «Як ми розповідаємо про війну в Україні мовою мистецтва: досвід резиденції в Латвії», 10.10.2023).

Хоча в тлумачних словниках української мови лексема сторітелінг поки ще не зафіксована, однак слово вже потрапило до електронного «Словника маркетолога», у якому має таку словникову статтю: Сторітелінг (Storytelling) - метод передачі потрібної інформації аудиторії за допомогою історій. Це контент, що викликає емоції, спонукає вчинити певну дію [15].

Отже, можна стверджувати, що узуалізація лексеми сторітелінг доходить до логічного фіналу, і найближчими роками слово увійде до лексикографічних джерел.

Висновки

Складні іменники англійського походження з процесуальним значенням мають значні перспективи в аспекті поповнення лексичного фонду сучасної української мови. Ці слова мають перевагу перед українськими аналогами, адже економлять мовні засоби. Навіть в тих випадках, коли існують конкурентоспроможні українські аналоги, автори медіатекстів віддають преференцію англіцизмам, адже вони осучаснюють і увиразнюють журналістський матеріал, створюють ефект новизни, додають авторитетності і престижності. Вживаючи такі слова, автор виглядає освіченим інтелектуалом, знайомим з сучасними зарубіжними інноваціями і тенденціями.

У процесі мовної адаптації досліджувані англіцизми проходять три етапи: від вживання слова у графіці мови-джерела з дефініцією до подання кириличною графікою без пояснень. Третій етап є свідченням узуалізації лексеми, тобто включення нової лексеми у загальновживаний лексичний склад літературної мови.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні різних семантичних груп складних іменників англійського походження з процесуальним значенням на матеріалі мови засобів масової комунікації з метою простеження, у яких саме сферах активніше використовуються такі лексичні одиниці.

Список використаних джерел

1. Архипенко Л. Англіцизми в українській мові: причини, наслідки, перспективи запозичування. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т 32 (71). № 5. Ч. 1. С. 1-6.

2. Архипенко Л.М. Англомовна лексика в сучасних українських медійних текстах (функціональний аспект). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72). № 6. Ч. 1. С. 7-12.

3. Вишнівський Р.Й. До питання про доцільність вживання англіцизмів (на матеріалі сучасної української мови). Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2015. Вир. 1 (79). С. 208-213.

4. Гудима Г., Слодиницька Ю. Англомовні запозичення в сучасній українській мові. Молодий вчений. 2021. № 6 (94). С. 26-29.

5. Дуднік Г., Данік Л. Англомовні запозичення в засобах масової інформації та особливості їх перекладу. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 48. Т. 3. С. 69-73.

6. Дьолог О.С. Лексичні англіцизми як особливість сучасної мовної моди. Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип.13. Т 1. С.43-47.

7. Дьолог О.С. Тенденції новітнього запозичення й адаптації англіцизмів у сучасній українській мові. 2020.

8. Молоткіна Ю. Різні способи написання новітніх англіцизмів в українській мові. Науковий вісник Дрогобицького Державного Педагогічного Університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2017. Вип. 7. С. 119-123.

9. Мороз Ю. Особливості функціонування запозичень з англійської мови в публіцистиці (на прикладі щотижневиків «Український тиждень» і «Країна»). Наукові записки Інституту журналістики. 2019. № 8. С. 136-144.

10. Нечипоренко А. Ф. Мова ЗМІ та її вплив на формування культури мовлення. Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. V(32). Iss. 122. P. 67-69.

11. Роман В. Особливості адаптації лексичних запозичень у мові засобів масової інформації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2018. № 36. С. 118-121.

12. Сізова К., Синєокий О., Хміль-Чуприна В. Засоби масової комунікації діаспор народів ЄС в українському медіапросторі. Держава і регіони. 2023/12. Т. 4. Вип. 56. С. 41-49.

13. Сізова К.Л., Сошенко С.М. Німецькі сталі вислови в публіцистичних текстах: особливості функціонування. Дивослово. 2020. № 5. С. 34-37.

14. Сизонов Д.Ю. Сучасна медіалексикографія: лінгвопрагматичний потенціал. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: зб. наук. праць. К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. Вип. XXVI. С. 47-57.

15. Словник маркетолога. Web-promo.

16. Стишов О.А. Нові іншомовні слова в українськомовних ЗМІ початку XXI ст. Studia philologica. 2017. Вип. 9. С. 66-75.

17. Супрун Л.В. Сучасне мовлення ЗМІ: зони ризику. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2008. № 1. Т. 21 (60). С. 154-159.

Размещено на Allbest.ru