Антивоєнні/провоєнні сюжети і мотиви в англомовній рок-музиці: культуро лінгвістичний аспект (1960-2000-і рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антивоєнні/провоєнні сюжети і мотиви в англомовній рок-музиці: культуро лінгвістичний аспект (1960-2000-і рр.)

Ажогіна Н. В.

асистент кафедри іноземних мов хіміко-фізичних факультетів Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Анотація

В якості актуальності теми дослідження пропонується наступна позиція - в умовах гібридної російсько-української' війни (з 2014 року), безпосередньої агресії' з боку ерефії, проблема висвітлення культурних (різножанрових) підстав антивоєнних/провоєнних мотивів та сюжетів, має важливе значення в багатьох сенсах - світоглядних, ідеологічних, прогандистських, освітньо-виховних, наукових, популярних та ін. Вони розгорнені на фоні визнання і підтримки України спільнотою демократичних держав та ї'хніх громадян. З точки зору культурології, філології (зокрема, лінгвокультурології), соціальної' філософії, у цьому спрямуванні можливо звернутися до досвіду вираження таких мотивів та сюжетів на Заході, особливо під час Холодної війни. Мається на увазі англомовна рок-музика, яка яскраво відобразила спротив/прийняття війни як феномену доби протистояння імперіалізму та «розвиненого соціалізму» в срср, в країнах Варшавського блоку, як культурницьку оцінку агресивної'політики НАТО по відношенню до «третього світу». Уявляється цікавим зробити побіжний аналіз текстів рок-музикантів (у тому числі, контексту авторських текстів провідних рок-виконавців). На нашу думку, цей погляд має як ретроспективне, так і сучасне значення. Метою статті є загальний культурологічний лінгвістичний огляд текстів з царини рок-музики, у 1960-2000-их рр., на теренах трансатлантики, присвячених їхньому певному відношенню до антивоєнної/провоєнної проблематики. Методологія базується на специфічних методах у наступних наукових галузях - у культурології (оцінка жанрів рок-музики, їхнього співвідношення з аудиторією), у філології' (порівняльна лінгвістика, історична лінгвістика, перекладознавство, текстологія, лінгвокультурологія), у соціальній філософії (стосовно оцінки музики в контексті її' впливу на суспільну свідомість). Наукова новизна відображає сучасний погляд на аналіз антивоєнної/провоєнної тематики текстів та історичного контексту рок-музики, у 1960-2000-их рр., на площині трансатлантики, що її' досвід вкупі з діяльністю провідних авторів та виконавців можливо екстраполювати на реалії України. У висновках відображені результати аналізу (філологічного, культурологічного та соціально-філософського) антивоєнної/провоєнної проблематики текстів та історичного контексту рок-музики, у 1960-2000-их рр., на площині трансатлантики та їхнє відношення до актуальної' ситуації' в Україні. лінгвістичний текст рок музика

Ключові слова: рок-музика, антивоєнний, провоєнний, культурологія, лінгвістика, трансатлантика.

Постановка проблеми

Актуальність теми дослідження викликана нескінченними конфліктами (в основному, геополітичними) на мапі світу, наслідками яких є суспільна нестабільність, соціальні негаразди і т.п. Статистика нараховує бл. 15 000 воєн за всю історію світу, включаючи світові. Війна росії проти України демонструє готовність неоімперства до нових руйнувань, вбивств і т. п. Основним мотивом цієї антигуманно!' діяльності є обернення історії колишніх сегментів срср до міфологічного штучного «руського миру». Особливе озлоблення ерефії викликає курс України на співдружність з державами і народами, які відстоюють різновидові свободу і демократію. У цих умовах одним із важливих питань є розуміння витоків антивоєнних/провоєнних мотивів і сюжетів, які культивувалися суспільною свідомістю та соціокультурою в Західному світі, який пережив/спровокував військові конфлікти як внутрішньополітичного, так і зовнішнього характеру. Йдеться про 1960-і-1990-і роки, коли провідні держави трансатлантики взяли участь в «холодній війні», спровокували серію військових дій проти держав «третього світу» і не тільки. Ці події спричинили потужні антивоєнні рухи як в США, так і на союзницьких територіях (Великобританія та ін.). Останні стали частиною комплексу суспільно-громадських рухів із спротиву, особливо у США. Вони співпали в часі з англомовною музикою контркультурного характеру, в першу чергу, з рок-музикою, яка мала тоді протестні зміст та форму, виражені як у музиці жорсткого експресійного виразу, так і в текстах, які набули гострого політично-публіцистичного забарвлення.

Зазначимо важливий момент - ця музика тотально запалила молодь, її фронтальною частиною були діти, внуки ветеранів Другої світової війни, післявоєнних військових конфліктів, вихідці з середовища «сердитого покоління», представники «нижчих класів», носії радикальних настроїв маргінальної частини населення США. Вони «підігрівалися» наркотиками, алкоголем, були дуже сприйнятливі в сенсі бунту проти правлячого істеблішменту, суспільства тотального споживацтва, проти комерційної поп- культури, стихійно втілювали процес генерації контркультури і низки субкультур протестного змісту. Сьогодні цей феномен - англомовна рок-музика (її різні стилі, жанри, та тексти композицій) протестного (радикального експресивного) характеру, створена у 1960-2000-і рр., має не тільки ретроспективне значення, але й актуалізована для сучасної української культури, чиї діячі напрацьовують новітні музичні стилі і напрями, текстові змісти і сенси в умовах агресії. Форми цієї музики є різновидовими, а тексти мають патріотичний характер. Одночасно вони (частково) містять в собі запозичення зі світової мовно-культурної палітри, зокрема, з англійської та ін. мов. Лінгвістичні мовні одиниці, запозичені з російської мови, мають суто викривальний, гостро критичний характер, що є одним із інструментів контрпропаганди та протидії протиукраїнської інформаційно-культурної війни. Із 2014 року ця проблематика була розгорнена на сучасних засадах і принципах, в основі яких лежить генеральний сюжет і мотив - спротив новочасній навалі, пролонгація відродження і посилення впливу на свідомість українців глибинного національного духу, розуміння правдивого бажання цивізованих демократичних держав і їхніх народів сприяти повноцінній перемозі України та її відродженню.

Метою дослідження є загальний лінгвокультурний огляд текстів та побіжна характеристика яскравих виконавців рок-музики, у 1960-2000-их рр., на теренах трансатлантики, присвячених їхньому відношенню до антивоєнної'/провоєнної проблематики.

Стан розробленості наукової проблеми відображає її міждисциплінарний характер. Його вектори розглядаються в вигляді наступних блоків: А. Розробки вітчизняних вчених у галузі лінгвокультурології, інтегративної галузі мовознавства, що вона вивчає взаємозв'язок і взаємодію культури та мови в її функціонуванні, узагальнює їхні результати в якості цілісної структури одиниць (лексичних) у єдності мовного й культурного змісту [Кононенко, 2008; Лисиченко, 2009; Нідзельська, 2014]. Б. Розробки вітчизняних вчених у царині історико-культурного аналізу рок-музики. Піонерні роботи з цієї проблематики видав І. А. Хижняк (1945-2020) [Хижняк, 1989а, 2014b]. В. Рок-поезія (протестного характеру) як площина вияву творчості і громадянської активності провідних авторів текстів, покладених на рок-музику. Ця тематика презентована Любов'ю Шмуля [Шмуля, 2016; Коломієць, 2004]. Г. Рок-музика як явище культури. Цей напрям представлений роботами вітчизняних дослідників: [Васильєва, 2004a, 2016b; Откидач, 2008; Ліва, 2012, Овсянніков, 2020; Палкіна, 2017]. Г. Контркультура як феномен суспільства (у світі і в США). В Україні з цієї теми видана стаття І. М. Барчій [Барчій, 2014a; Барчій, Шафраньош, 2012 b; Барчій, Шафраньош, 2014c]. Також в Україні видані роботи наступних авторів: [Шафраньош, 2018, 2019; Новак, 2012; Лях, 1998]. Д. Молодіжні рухи на Заході: 1950-і-1990-і рр. В Україні видана робота авторства А. В. Мінаєва [Мінаєв, 2006a, 2008b]

Подібні роботи були представлені аудиторії на Заході ще у XX ст. Основними джерелами щодо вивчення нашої проблеми, на Заході, є: мемуари музикантів (за їх наявності), інтерв'ю спеціалізованим журналам ("Metal Hammer", "Kerrang"), тексти композицій виконавців, а також література, яка певним чином стосується творчої лабораторії музикантів, які втілювали рок-музику досліджуваного характеру (офіційні та неофіційні біографії). Детальна інформація про Вудсток міститься у виданні [Altamont Rock, 2011]. Феномену контркультури (counterculture) у молодіжному середовищі присвячені роботи: [Howard G., Howard M., 2004; Theresa Richardson, 2012]. Серед сучасних наукових робіт виділимо: [M. J. Kramer, 2013; T. S. Brown, 2009; D. Weinstein, 2006, 2017; E. Jackson, 2021; A. J. Wijaya, 2020]. За О. І. Шафраньош, 2018, дослідження з цієї тематики здійснені, у тому числі, на ниві західної соціально-політичної науки - такого роду робота представлена Е. Хізом та Ч. Поттером [Joseph Heath, Andrew Potter, 2006]. Також заслуговує на увагу стаття, змістом якої стала Британо-Аргентинська війна та відповідь на неї з боку виконавців рок-музики в Аргентині [M. Favoretto, 2018]. У західній літературі активно досліджуються матеріали, присвячені творчості Боба Ділана, автора 76 протестних пісень, в тому числі, антивоєнних [A. Gill, 2021; Curtis J., 2019].

Виклад матеріалу

На нашу думку, представлений комплекс праць вітчизняних та зарубіжних вчених в ракурсі дослідження проблеми - антивоєнні/провоєнні сюжети і мотиви в англомовній рок-музиці: культуро лінгвістичний аспект (1960-2000-і рр.), - лише частково дозволяє розкрити повноту останньої, особливо в світлі її зв'язку з сучасними військовими конфліктами геополітичного характеру. Російсько-українська війна розставила новітні акценти на співвідношенні війни, реакцій на неї громадян, та стану і розвою культури в цих умовах. Вітчизняна музична культура вкупі з текстовою основою музичних композицій має протестний характер у сенсі спротиву агресії, якісного здійняття рівня національної самосвідомості. Така діяльність певним чином узгоджується із всебічною підтримкою України на її народу провідними демократичними країнами.

З цієї т. з. англо-український і українсько-англійський мовно-культурний діалог є трендовим у сенсі прийняття України до сім'ї цих держав і народів. Виходячи з цього, цікавим і змістовним уявляється матеріал, що відображає стан культури молоді (переважного учасника усіх суспільних конфліктів) під час радикальних збурень, особливо, у часи воєн різного масштабу - від локальних до світових. На нашу думку, музика і тексти, напрацьовані в річищі рок-музики (як актуального експресивного сегменту сучасної музики), сфокусовано висвітлюють ставлення молоді до воєнних дій - або оборонних, або наступальних.

З точки зору соціальної філософії стан війни впливає на суспільну та індивідуальну свідомість. І, якщо для США та її союзників, «холодна війна» та постколоніальні зазіхання були справою просторового розширення «західної демократії», посилення економіко-політичного впливу на некапіталістичний світ, засобом відстоювання буржуазного способу життя та його цінностей, то для України це є справа виживання, оборони свободи, незалежності, демократії, подальшого відродження. З цієї позиції дане дослідження має як науковий ретроспективний, так і проективний характер. На нашу думку, його мовно - культурний аспект надасть нового поштовху стосовно розвитку як спеціальних, так і міждисциплінарних досліджень.

Виклад основного матеріалу

Трансатлантичний світ у післявоєнний час швидко відроджувався, у першу чергу, у США. Створилися сприятливі умови щодо становлення суспільства масового споживання і буржуазного способу життя з притаманними йому цінностями та ідеалами. Традиційні жанри північно американської музики - фолк, соул, кантрі, блюз тощо, поступово набули розважального комерційного характеру, із плином часу джаз, з традиційної культури маргінальних прошарків, перетворився на музику «білих». Революція в музиці США та її англомовних союзників відбулася внаслідок застосування електрики (гітара, електропіано, підсилювальна апаратура). Народився рок. У 70-их рр. XX ст. він позначався як рок-н-ролл (rock-'n'-roll...1. A style of popular music that derives in part from blues and folk music and is marked by a heavily accented beat and a simple repetitous phrase structure...) [The Random House Dictionare...,1973: 1240].

Цей феномен відбив низку суспільних явищ, характерних для США та їхніх англомовних спільників (Великобританія). У першу чергу слід зазначити розрив (соціально-економічний і соціокультурний) між прошарками населення в цих країнах. Народилося і набуло політичної активності «сердите покоління», молодь, яка прагнула адекватної реалізації в умовах імперіалізму. Молоді люди висловлювали свій спротив правлячому істеблішменту в вигляді вуличних збурень, студенти, які склали платформу хіппі, запалили революцію 1968-1973 рр. Американський науковець Д. Котц стверджував, що якщо справжніми активістами лівого руху в США було не менше 10 000 молодих людей, то кількість прихильників антивоєнного руху сягала 100 000, а у спонтанних демонстраціях протесту проти війни у В'єтнамі, що проходили у багатьох містах, брали участь більше 1 000 000 молодих людей [David Gottlieb, Anne Lienhard Heinsohn, 1973]. Слід також додати, що штат Каліфорнія став основним поставником воїнів у В'єтнам, чий середній вік дорівнював 22,5 років; надалі тут сталися події, пов'язані з громадянським спротивом та діяльністю радикальних рок-виконавців. Дієвим засобом суспільно-громадського спротиву стала музика, яка вібрала в себе як традиційні елементи, так і новаційні - новий звук та тексти; основним трендом музичного виконавства став гітарний експресивнийрок. Вінцем цих подій став Вудсток (15-17 серпня 1969 року, Бетель (штат Нью-Йорк); взяли участь бл. 500 000 осіб; його гаслами були: Peace, Love and Happiness («Мир, любов і щастя») [woodstock 69 with wordpress]. У цей час набула потужних обертів «Холодна» війна. Держави НАТО прагнули зберегти своє панування в постколоніальному світі. Критичний момент під час Карибської кризи (1961-1963 рр.) викликав хвилю антивоєнної і воєнної, водночас, істерії. Др. половина 1960-х рр.-1970-і рр. були позначені розквітом рок-музики в якості самостійного жанру музики, її політизацією - на фоні В'єтнамської війни, локальних війн у світі, рухом ХІППІ, загальної напруженості у зв'язку з "комуністичною загрозою" [Откидач, 2008].

Ці факти неодноразово проявилися у творчості таких відомих рок-груп як Sex Pistols та Dead Kennedys. З кінця 1970-их рр., у 1980-их рр., локомотивом рок- музики в її політичному сегменті стають метал-групи (NWOBHM, треш-метал) (США). Megadeth, Iron Maiden, Metallica, Slayer, Sepultura, Napalm Death також відзначилися зверненням до «воєнної» тематики, розгорнутої в різних ракурсах, особливо в сенсі відношення до ядерної війни [Layden Joe, Mustaine Dave, 2008].

Еталонною композицією в цьому стримі стала "War Pigs" (Black Sabbath) (1970 р.), яка за своєю суттю є антивоєнним гімном, що в ньому «стріли» спрямовані проти політиків, які кинули солдатів на війну у якості "гарматного м'яса", і на яких чекає подальша «чорна доля» після їхньої смерті; ці діячі позначені наступним чином: «.Evil minds that plot destruction/Зліуми, які будують знищення...Sorcerers of death's construction/чаклуни, що створюють смерть..." [Steffen Hung, 2022].

Одночасно хіппі, які протестували проти війни у США, були різко розкритиковані рок-музикантами Великобританії через їхню пасивність (вона, в основному, проявлялася у ненасильницькому протесті). Цей закид стосувався The Beatles та Shocking Blue, в сенсі того, що ці музиканти були провідниками сегменту поп-культури, котрий не відбивав дійсність, про яку актуальні протестні музиканти з Європи власне розповідали.

З нагнітанням В'єтнамської війни у США стався сплеск масових проявів антивоєнних настроїв. У їхніх межах фронтальну позицію зайняли молоді люди, які протестували проти політики влади, не розуміючи, чому вони мають віддавати своє життя в інших світах. Жару до цих подій додали ветерани цієї війни. Спектр виразу даного спротиву був досить розлогим - від “вільного кохання" (його девізом був “Make Love Not War!" (it was an anti-war slogan in the 1960s popularized by Penelope and Franklen Rosemont who made buttons distributed at the Solidarity Book store in Chicago and given out at the Mother's Day Peace March in 1965. The slogan was featured in John Lennon's song "Mind Games," and Bob Manley's "No More Trouble," in 1973 р. / це було антивоєнне гасло у 1960-х рр., популяризоване Пенелопою та Франкленом Роузмонтами, які виготовляли ґудзики і роздавали їх у книжковому магазині Solidarity Book у Чикаго, на Марші миру до Дня матері у 1965 р.; це гасло було представлено в піснях Джона Леннона «Ігри розуму" та Боба Марлі "No More Trouble"), аж до сутичок із силовиками. Темним боком цих подій було вживання молоддю наркотичних речовин - ЛСД, марихуани та галюцігенних грибів. Лідерів агресивного року часто звинувачували у зловживанні наркотиками та алкоголем. У цілому, рок-музика (вкупі з трансформованими музичними стилями і жанрами в США) стала основною платформою вираження протестних рухів.

У Великобританії ці протести базувалися на соціально-економічній, соціокультурній основі; північно-ірландська криза зробила певний внесок у ці настрої і події; відбувався гострий процес розпаду Британської імперії; на цих теренах молодь активно включилася в контркультурні процеси, виражаючи свою позицію, в тому числів, через рок-музику. Згодом сталося «нашестя» британського року на терени США. Антивоєнний рух у Великобританії колаборував із своїми американськими колегами, підтримуючи північних в'єтнамців [Sylvia A, 2014]. Британські антивоєнні протести відбувалися під гаслом «Заборонити бомбу!», мали форму і зміст як протидія ядерній зброї. Цей момент став загальним об'єднуючим щодо антивоєнних настроїв серед радикально налаштованої молоді на Заході (у 1970-их-1980-их рр.).

За часів Р. Рейгана у США посилились одночасно провоєнний та антивоєнні рухи. За часів М. Тетчер Великобританія провела низку регіональних військових втручань, що викликали як провоєнні, так і антивоєнні настрої. У Австралії мали місце антивоєнні протести у Сіднеї та Мельбурні. В австралійській контр культурі проявили себе The Master's Apprentices, The Pink Finks, Normie Rowe & The Playboys,Sydney's The Easybeats, Billy Thorpe & The Aztecs, The Missing Links, музичні колективи, які стали на антивоєнний протестний шлях у 1960-і.

У сегменті спротиву ядерній зброї, вираженому засобами контр культури на теренах рок музики є показовою книга Джеффа Наттолла «Bomb Culture» (Лондон, 1968 р. [Whiteley Gillian, 2011]. Автор акцентує на феномені впливу The Beatles, інших контр культурних діячів, як-от Beat Generation, на процес відторгнення цієї зброї в суспільстві ["Bomb Culture (Review)"..., 1969].

У 1980-их рр. рок-музика на Заході відображала ставлення молоді, ветеранів воєнних конфліктів локального та регіонального характеру, свідомих громадян, до цих подій. Західна рок-спільнота дуже емоційно відреагувала на участь в Афганській війні срср. З часу падіння Берлінської стіни рок-музика значно специфікувалася як у жанровому плані, так і текстуальному. СТІНА стала символом «перемін», у тому числі, в напрямі ставлення до війни, до політики правлячого істеблішменту в умовах фіналу «холодної війни», до участі колишніх метрополій в долі постколоніального світу.

Особливою сторінкою рок-музики на Заході є відображення діяльності військових-найманців, розлогий спектр оцінок внеску держав «третього світу» та колишніх республік срср (виключаючи Україну) у роздмухування конфліктів етнонаціонального, геополітичного тощо, штибу.

У США фронтменом спротиву війні був Пітер Сігер (Pete Seeger), американський фолк-співак, громадський активіст, засновник музики протесту [https://www.biography.com/people/pete-seeger-9542618]. Його найвідомішими піснями стали «Where Have All the Flowers Gone?», «If I Had a Hammer», «Turn! Turn! Turn!», а народна «We Shall Overcome» в його виконанні набула статусу гімну руху за цивільні права афроамериканців. «Where Have All the Flowers Gone?» (1961 р.) -- це англомовна антивоєнна пісня, створена в стилі фолк. Мотив чекання воїнів з війни закінчився зображенням квітів на їх могилах: «... Gone to soldiers, everyone...When will they ever learn?.. Gone to graveyards, every one...When will they ever learn?...». Джон Фогерті у 1967 р. написав перші пісні на в'єтнамську тематику - «Running Through the Jungle» («Біг крізь джунглі»), і «Pet Fate» («Улюбленець долі»), які виконували солдати американської армії та учасники демонстрацій у різних куточках США, протестуючи проти брудної війни. Creedence Clearwater Revival подарували світові пісню «Fortune son». З одного боку, у ній оспівується героїка американського прапору: «...Some folks are born made to wave the flag...»; з іншого, вона спрямовується на знищення: «...Ooh, they point the cannon at you, lord... Ooh, they send you down to war, lord...» [Single picks of the Week.., 1969. 25 October]

На Вудстоку, Джо Макдональд, фронтмен Country Joe and the Fish, під час виконання «I-Feel-Like-I'm-Fixin'-to-Die Rag» висловився на аудиторію: «...Я не знаю, як ви збираєтеся коли-небудь зупинити війну, якщо не можете співати краще...» [1969 Woodstock Festival & Concert]. Джимі Хендрікс виконав на гітарі альтернативну версію Гімну США; звукові ефекти, які ним видобувалися, викликали паралелі зі звуками насильства під час воєнних дій.

Починаючи з 1966 р., учасники The Beatles почали відверто висловлювати свою позицію стосовно важливих подій міжнародного життя [Ткаченко, 2015]. Преса акцентувала на їхній оцінці брудної авантюри США. Джон Леннон заявив, що «СШАу В'єтнамі робити немає чого. Війна там несправедлива» [Там само]. А Рінго Старр, на питання про можливу організацію у В'єтнамі гастролів суперрок - ідолів для підняття духу американських вояків, жорстко відповів: «Ще чого. І духу мого не буде у В'єтнамі!» [Там само]. Особливе місце у їхній творчості зайняла пісня «Give Peace a Chance» («Дамо світу шанс!»), (1969 р.), яка стала своєрідним гімном масового руху у США проти агресії у В'єтнамі, за встановлення там миру. «Give Peace a Chance» означало запалення світла надії у кінці тунелю, де змішалося усе і усі: праві і ліві, демократія і тоталітаризм, релігія і мистецтво і т.д.:«...Ev'rybody's talkin'...Bagism, Shagism, Dragism, Madism, Ragism, Tagism... І як рефрен (Авт.), ...All we are saying is give peace a chance...» [Ruhlmann William, 2019].

Творчість Pink Floyd відтворила шлях від несвободи до свободи через СТІНУ, яка стала символом вивільнення і позбавлення меж у всьому, включаючи свідомість. В 1979 р. вийшов художній фільм режисера Алана Паркера за сценарієм Роджера Уотерса - «Пінк Флойд: Стіна» (Pink Floyd, The Wall), заснований на однойменному альбомі. Головний герой фільму Пінк із дитинства захищає себе від суспільства, від впливу оточуючих його людей, їх традицій і забобонів. По ходу дії Пінка виводять на сцену, де в його хворій уяві концерт стає нацистським мітингом, а він сам - фюрером. В 1983 р. з'явився альбом «The Final Cut» («Остаточний монтаж» або «Смертельна рана»). Більш похмурий, ніж «Стіна», цей альбом, у тому числі, виразив невдоволення та злість Роджера Вотерса на те, що Британія бере участь у Фолклендському конфлікті; ці моменти проявилися у композиції «The Fletcher Memorial Home» («Меморіальний будинок Флетчера»). Сюжет «Two Suns in the Sunset» («Два сонця на заході сонця») уособлює страх перед ядерною війною. У "The Dogs of War" (Пінк Флойд) засуджуються політики, які розв'язують збройні конфлікти. У тексті композиції не згадуються конкретні особистості, але вважається, що мова йде про Рональда Рейгана, уряд якого витратив величезні суми на війни в Афганістані, Лівані, Гренаді, Нікарагуа, Лівії та інших державах.

Настрій альбому «Heroes», створеного Девідом Бові (David Robert Jones), британським рок-музикантом, відповідає духові часів «холодної війни», символом якої була Берлінська стіна. «Heroes» розповідає про двох закоханих, які таємно зустрічаються біля Берлінської стіни; ця композиція є однією з найбільш переспівуваних пісень Бові, її виконували Blondie,

Oasis, Apocalyptica, Біллі Престон, Пітер Гебріел, Bon Jovi, «...Standing, by the wall...And the guns, shot above our heads...And we kissed, as though nothing could fall (nothing could fall). Then we could be heroes, just for one day..."[Bon Jovi, 19 січня 2011]. Sex Pistols відтворюють мотив чекання на падіння Стіни у «Holidays in the Sun»: «...The Berlin Wall.I was waiting for the Communst call.I got World War Three.»[Jon Savage, 2005].

Scorpions у «Wind of Change» (Клаус Майне) (1990 р.) виразили своє ставлення до фіналу Холодної війни «.Soldiers passing by listening to the wind of change.» ["SCORPIONS: WIND OF CHANGE .., 2 October 2009]. На цій хвилі Pet Shop Boys гордо крокують на «звільнений Захід» у «Go West» : «.Tell all our friends goodbye. We will start life new. Life is peaceful there.» [Longmire, Ernie and Steffen Gartner, (1989-2006)].

Боб Ділан (Robert Allen Zimmerman) створив «Masters of Waf у 1963 р. У ній він висловив своє ставлення до тих, хто розпочинає війни: «.You that build all the guns.You that build the death planes.that build all the bombs.You put a gun in my hand.» [Sounes Howard, May 3, 2011]. Роботи Боба Ділана «Blowin'in the Wind» та «The Times They Are a-Changin'», стали гімнами руху за громадянські права, спротиву війні у В'єтнамі, виразили авторську оцінку участі «коммі» у «Холодній війні», відчуття страху перед ядерною війною: «.In the nineteen-sixties. Came the

Vietnam War. Can somebody tell mehat we're fightin' for?.. So many young men died.

Now I ask the question Was God on our side?.. I've learned to hate Russians. If another war comes. It's them we must fight. To hate them and fear them. But now we got weapons. Then fire them we must. One push of the button. And a shot the world wide.» [Sounes Howard, 2001]. Композиція з платівки «The Hard Rain's a-Gonna Fall» базувалась на народній баладі «Lord Randall» і відображала резонанс суспільства на Карибську кризу ["Bob Dylan's Never-Before-Seen Draft for A Hard Rain's A-Gonna Fall", August 25, 201 5].

«Doors» (Джим Моррісон (автор і виконавець)) висловили свій протест проти війни у «The Unknown Soldier» (1968 р.):».Wait until the war is over,.. The unknown soldier. Bullet strikes the helmet's head. » [Hot 100. Chart Archives., May 04, 1968]. У цьому ж контексті виконані «Love me to times» (1967 р.), «The end» (1966¬1967 рр., була застосована Ф. Копполою у фільмі «Апокаліпсис сьогодні», 1979 р., в якості метафори, що відображала загальний психологічний стан агресорів у В'єтнамі), «When the Music's Over» (1967 р., також була використана Ф. Ф. Копполою у фіналі фільму, який зобразив антигуманну сутність війни). Marvin Gaye створив «What's Going On» (1971 р.) [Gulla Bob, 2008]; один із лідерів ритм-енд-блюзу багато спілкувався зі своїм братом, який воював у В'єтнамі; його історії надихнули на створення пісні, яка закликала всіх людей жити у мирі та взаєморозумінні.

Значне місце у рок-музиці контркультурного штибу обімає тема найманців, які звуться «Soldiers of Fortune», «Солдати долі», «Wild Geese», «Дикі гуси». Девід Ковердейл (White Snake), Deep hurpie (Ковердейл+Річі Блекмор) у «Soldier of Fortune» (1974 р.) використали образи війни: «...The sound of a windmill going around..." ["Opeth: Soldier of Fortune (Single)"; "Soldier of Fortune - Single"].

Афганська війна, складна політична і гуманітарна ситуація в Лівані (1982 - 83 рр.), локальні та регіональні військові конфлікти по всьому світові, курс адміністрації Рональда Рейгана на ескалацію новітніх озброєнь, стали провідними темами у творчості рок-музикантів на Заході. The Human League записали композицію «The Lebanon" (1984 р.), у якій були віддзеркалені події в Лівані, що за їхніми кулісами (на переконання музикантів) знаходилися військово-політичні структури США: «...Of rockets flying from nearby... When the soldiers have gone... From the Lebanon. Weren't we supposed to keep the peace...» [Mason Stewart, 2013]. У «Born in the U.S.A.» (1984 р.) Брюс Спрінгстін висловив свою позицію відносно ставлення правлячого істеблішменту до тих американців, які були задіяні у В'єтнамській війні, і які згодом стали «зайвими» у американському суспільстві: «.So they put a rifle in my hand...Sent me off to a foreign land. To go and kill the yellow man. I had a brother at Khe Sanh fighting off the Viet Cong. I'm a cool rocking Daddy in the U.S.A...» [Born in the U.S.A...]. Stray Cats висловили своє ставлення, зокрема, до подій у посольстві США (1979-1980- і рр.) в Тегерані («Storm the Embassy», 1979 р.), та до агресії срср щодо Афганістану:«...The Soviet Union won't agree...And then they laugh and march their troops into Afghanistan.» ["Rocklist.net...Steve Parker...Rock and Roll Hall of Fame"]

«Russians» («русскіє») була піснею з дебютного альбому Стінга «The Dream of the Blue Turtles» (1985 р.); у ній автор-виконавець застерігає від наслідків Холодної Війни, застосовуючи метафору: "...There is no such thing as a victorious war / It's a lie we no longer believe - Немає такої' речі, як переможна війна / Це брехня, в яке ми більше не віримо») [Sting in the UK Charts].

«You are In the Army Now» є творінням Роба і Ферді Болландів (1981 -1982 рр.). У 1986 р. свою версію запропонували Status Quo: «.A vacation in a foreign land. You're in the army now. Hand grenades flying over your head. Shots ring out in the dad of night. .t» [Status Quo Lyrics "In The Army Now»]. Це є розповідь про долю солдата, який захищає інтереси колишніх метрополій у постколоніальному світі. Хіт від Metallica «One» (1988 р.), є однією з найвідоміших пісень культового треш-метал гурту; у ній розповідається про травми, яких зазнав солдат, який втратив кінцівки, зір, слух, можливість говорити, мовчки лежить у палаті, не може спокійно померти, звертається до Бога з мольбою припинити його страждання ["One" was voted as the seventh of the "100 Greatest Guitar Solos" ...]. Dire Straits записав «Brothers in Arms» (1985 р.). Цей твір розповідає про безглуздість війни - як можна зрозуміти те, що «брати» по зброї знищують інших «братів»? Конфронтація «братів» по різні боки немає жодного сенсу! ["Dire Straits - Brothers in Arms", 11 May 1985:44].

Відлунням подій на Балканах (1992-1996 рр.) стала «Miss Sarajevo» («Пані Сараєво») (1995 р.) ["U2 DISCOnnect POPmart SARAJEVO, 1997". U2 Romania, 24 March 2005]; її' виконував Брайан Іно. Джордж Майкл записав свою кавер-версію (альбом «Songs from the Last Century», 1999 р.). Пісня є вираженням протесту проти війни в Боснії; вона сповнена критикою міжнародної спільноти за небажання її спинити чи допомогти тим, хто постраждав від неї. System of a Down («Система падіння») у пісні «Boom!» (2002 р.) пов'язують воєнну істерію (започатковану політиками та військовими) із впливом медіа:«...Revolving fake lawn houses...Desensitized by T.V... Mirrors filtering information through the public eye...Designed for profit sharing. Every time you drop abomb... You kill the god your child hasborn...Modern globalization...Coupled withcondemnations...Unnecessary

death...While billions are spent on bombs...Creating death showers.Every time you drop a bomb...You kill the god your child has born...» [Офіційний сайт гурту System Of A Down].

Raise Against («Повстань проти») у «Hero of War» (2009 р.) відтворює діалог з приводу відношення до війни її учасників та тих, хто її розпочав: «...Have you seen the world?.. Just carry this gun and you'll even get paid... Black leather boots... Spit- shined so bright...We marched and we sang...» [McKibbin, Adam (October 2008); "Rise Against - Hero of War". Singles Top 100]. «Survivalizm» від Nine inch Nails (2007 р.) розкриває внутрішній світ молодої людини, яка опинилася в світі загроз; колізія напруженості між пацифізмом і агресією викликає емоційний вибух:»./ got my violence in hi-def ultra-realism...Hypnotic sound of sirens..The cocking of the rifles..The marching of the feet.You see your world on fire.. Lost our faith along the way and found ourselves believing your lies...» [Taylor Rob, April 17, 2007]. «Waiting on the World to Change» («Чекаючи на зміни в світі») (Джон Мэйер, 2006 р.) виражає стан молоді, яка хоче змінити світ на шляху досягнення громадянського миру: «...They (політики. - Авт.) say we stand for nothing... Now we see everything that's going wrong.. With the world and those who lead ...it..To rise above and beat it.Waiting on the world to change... Now if we had the power..To bring our neighbors home from war...

That's why we're waiting... We just know that the fight ain't fair...» [Collar Matt, 2007].

К. Е. Рі (Christopher Anton Rea) у «Just passing through" (2003 р.) виклав сповідь «Солдата вдачі»: «.Just passing through.Soldiers of fortune lost in the wind. No destinations and nothing to win. Keep your head above the water, you get dirty. crubbing forever and you never come clean.» [Liner notes from the 2003 Just Passing Through release]. Slayer записав «Eyes of the /nsane» (2006 р.) ["Slayer - Eyes Of The Insane". Tracklisten], пісню про «багатостраждального» солдата. Слухач чує розповідь від першої особи про параною, контузію, тривогу та нічні жахіття, - супутників війни. Війна ототожнюється з пеклом, у якій (якому) її учасники є справжніми солдатами «невдачі» - soldiers of failure (англ.).

Serj Tankian зняв «Empty Walls» 11 вересня 2007 року; музику записав Тоні Петросян. Сингл фокусує увагу аудиторії на дітях, які граються в дитячому садку, імітуючи війну з тероризмом. Дія відбувається на фоні Іракської війни. Вибух конфетті символізує теракти смертників на блокпостах армії США. У фіналі вбиті горем батьки загиблого морського піхотинця з жахом і недовірою дивляться на дитячий садок, побачивши, що зробили діти [Brennan Carol, 2010].

Ці страхітливі сюжети і мотиви притаманні всьому, що породжується війною. Вони були яскраво продемонстровані аудиторії на Заході ще в 1960-і рр., коли в США та на територіях її союзників сталися масові громадські протести, що вони мали поліваріантні цілі - анти расові, анти воєнні, боролися за права і свободи маргінальних груп. Спектр цих радікальних дій був досить широким, мав ознаки як ліво радикальних, так і право радикальних рухів. Культурно-світоглядною основою молодіжних рухів стала контр культура вкупі з філійними субкультурами - від «бітників» до «хіппі». Експресивною формою вираження, в першу чергу, антивоєнних рухів, стала рок-музика, яка послугувалася жанрово-інструментальними новаціями. Англомовні тексти музичних композицій, виконаних у рок-н-рольному ключі, мали різну природу й були різнорівневими щодо заглиблення в зміст описуваних подій. їхні автори набули великої популярності, Боб Ділан став лауреатом Нобелівки (2016 р.). Тексти і музика, виконані в напрямі рок-н-роллу, актуально реагували на загрозу, що її несе ядерна зброя, на регіональні та локальні військові конфлікти тощо. Переломним моментом у сенсі фіналу «холодної війни» стали мотиви і сюжети, присвячені СТІНІ, реакція західної авдиторії на Афганську війну, на події, пов'язані з розпадом срср, на постколоніальні гео-політичні зрушення. Надактуальним був сюжет, пов'язаний із роллю медіа у розв'язуванні і інформаційному супроводі конфліктних ситуацій із застосуванням зброї. «Крайньою» стороною в них було мирне населення. При цьому безпосередня участь воїнів у різного роду війнах оцінювалася досить картато - від патріотичних закликів до сцен страждань і спокути. Гостро критикувався владний істеблішмент, який вкупі з виробниками зброї та військовими влаштував ці дії. Рок-музиканти не обійшли увагою і найманців - «псів війни».

Та треба визнати - поруч із антивоєнними мотивами і сюжетами мають місце також провоєнні. У своєму огляді Brian Hiatt (Брайан Хайятт) аналізує творчість Lynyrd Skynyrd (Лінірд Скайнірд), Clint Black (Клінт Блек), Bo Diddley (Бо Діддлі), які, на його думку виразили провоєнні погляди у своїй музиці [Brian Hiatt, April 10, 2003]. Зокрема, сингл Darryl Worley «Have You Forgotten» (2003 р.) звучить так, ніби слайд-гітари дзвенять наче дзвони свободи; оргАни роздуваються немовби орлині крила; Дерріл Ворлі звинувачує антагоністів війни у тому, що вони забули про жах 11 вересня (США, 2001 р.); акцентує на тому, що напад на Ірак є виправданим актом помсти: «...Some say this country is just looking for a fight.Well after 9/11 man I gotta say that's right... /Дехто каже, що ця країна просто шукає бійки...Ну, після 9/11, чоловіче, я мушу сказати, що це правильно...» [Phares Heather, February 4, 2009]. У цьому ж ключі виконана "We Ain't Scared of You" (Bo Diddley) (2002 р.). Автор і виконавець висловлює погрози щодо С. Хусейна, додаючи підбадьорливі слова для американців. «.We're Americans...We're coming with a big shovel and we want you to understand...We're coming to dig you out of that sand./ Ми американці.... Ми йдемо з великою лопатою, і ми хочемо, щоб ви зрозуміли... Ми йдемо, щоб викопати вас з того піску...» [George R., 1 novembre 1995]. Ця тема знайшла відображення у "Iraq and Roll" Clint Black (2003 р.). Текст твору є співзвучним «Wanted Dead or Alive» Бон Джові. Згідно автору, борці за мир знаходяться на боці Хусейна; автор композиції вихваляє технологічну досконалість американських військових - у тексті перелічені новації типу «розумних» бомб: «...It could be a smart bomb/They find stupid people too/And if you stand with the likes of Saddam/They can find you.../Це може бути розумна бомба/Вони знаходять і дурних людей/І якщо ти будеш стояти з такими, як Саддам/Може знайти тебе...» ["Iraq and Roll" was exclusively available as a download from Black's website]. У "Red, White and Blue" Lynyrd Skynyrd (2003 p.) намагається уникнути дискусії щодо виправдання війни, переключаючи увагу слухача на рекламу патріотичних характеристик класу найманих працівників; усіх «не патріотів» Скінірд закликає залишити кордони батьківщини якнайшвидше: «... My hair is turning white/My neck has always been red/My collar is still blue / Моє волосся біліє/Моя шия завжди була червоною/Мій комірець все ще синій...» ["Lynyrd Skynyrd Chart History (Mainstream Rock)"...]. Ось такі вони парадокси західного світу та його музичної культури ...

Для України, її народу, її культури, проблема війни має над актуальне значення. Вітчизняні виконавці музики, автори музики та текстів - від аматорів до професіоналів, тримають свій фронт, історичні витоки якого містяться в часах Першої світової та національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., спробах генерувати вітчизняний рок у 1980-1990-их рр. Українська молодь, яка обізнана не тільки з вітчизняною історією, але й з історією анти комуністичного спротиву часів «холодної війни», сьогодні бере безпосередню участь у формуванні новочасного антиросійського спротиву силами провідних демократичних держав світу; успішно оволодіває сучасною зброєю натівського зразку, активно вивчає мови ЄС, певним чином, через освіту, спільні культурницькі проекти, набуває знань і комунікативних навичок стосовно історії, культури, в тому числі, на теренах якої свого часу потужно лунала рок- музика радикальних змісту і форми.

Висновок. Тема статті - «Антивоєнні/провоєнні сюжети і мотиви в англомовній рок-музиці: культуро лінгвістичний аспект (1960-2000-і рр.)», має історико-культуро-лінгвістичний характер і зміст. Звернення до витоків рок-н- роллу, у першу чергу, його антивоєнних виявів, які яскраво виразили світоглядні і суспільно-політичні настрої означених років, дає змогу виважено оцінити соціокультурну ситуацію, яка склалася на Заході у часи В'єтнамської війни та в часи боротьби проти атомної зброї, регіональних та локальних військових конфліктів. Цей суспільний феномен був креатований післявоєнним поколінням, молоддю, чиї представники взяли безпосередню участь у цих подіях. Гуманітарії Заходу породили контркультуру, яка сфокусовано проявилася в середовищі «бітників», особливо «хіппі». У цей стрім влилися субкультури різних спрямувань. Рок-музика (рок-н-ролл) у ці роки набула різнозмістового наповнення - від «втечі» до радикальних форм, жанрів, спрямувань. Антивоєнні мотиви (у вигляді рок-текстів англійською) набули потужного звучання через творчість непересічних особистостей, одним із видатних авторів був Боб Ділан. Рок-музика збагатилася протестними сюжетами і мотивами в напрямі ставлення до гонки ядерних озброєнь, які виразили радикальну відповідь на події військового характеру в «гарячих» точках по всьому світові. У переломний час (СТІНА), у 1990-і рр., увага рок-митців була прикута до наслідків подій на Балканах, до гео-політичних проблем, пов'язаних із розпадом срср, блоку країн соцтабору. У 2000-і роки тема війни набула нового змісту в зв'язку з роллю масс-медіа в інформаційних війнах, у висвітленні воєнних дій, особливо на тлі «інформаційної революції» та розвитку інформаційного суспільства. Провоєнні мотиви і сюжети притаманні тому сегментові сучасної культури, який відбиває інтереси певних кіл політиків, суперкорпорацій, військових. У певному сенсі вони слугують знаряддям посилення настроїв правого політичного крила, є інструментом шовіністичної політики у відношенні до країн «третього світу», маргінальних груп, субкультур та ін. Сучасним виявом провоєнних суспільних настроїв є рашизм, чиє вістря налаштоване проти демократії, свободи, незалежності, прогресивного гуманітарного розвою. Ця тема має як ретроспективне, так і проєктивне значення. Світова музика, сучасна українська музична культура, мають породжувати гідні якісні тексти, наповнені вірою, надією, любов'ю, мудрістю. Для вітчизняних діячів культури, гуманітаріїв, усіх активних громадян, питання соціальної відповідальності, піднесення патріотизму, адекватної відповіді на дружню допомогу демократичних країн світу, пролонгації пошуків у напрямі розвою глибинного духу нації, мають першочергове значення. Слава Україні!

Список використаних джерел:

[1]Барчій І. М. (2014)a Криза контркультури в США в другій половині ХХ століття. Грані. №7. С.77-82. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2014_7_17; Барчій І. М., Шафраньош О. І. (2012)b Становлення контркультури США в 60 - 70-х рр. ХХ ст. Грані. №90. С. 77-81; Барчій І. М., Шафраньош О. І. (2014)c Криза контркультури в США в другій половині ХХ століття. Грані. 2014. № 7. С. 77-82.

[2]Васильєва Л. Л. (2004)a Рок-музика як фактор розвитку культури другої половини ХХ століття [Текст]: дис... канд. мистецтвознавства. КНУКіМ. К. 2004. 199 с.; Васильєва Л. Л. (2016)b Рок-музика як фактор розвитку культури другої половини XX століття [Текст]: монографія. Миколаїв. нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. Миколаїв:Іліон. 282 с.

[3]Коломієць Г. О. (2004) Рок-поезія: міф, ритуал й американська традиція у творчості Джима Моррісона: автореф. дис. ...канд. філол. наук. К. 13 с.

[4]Кононенко В. (2008) Мова у контексті культури [Електронний

ресурс]:монографія. Київ-Івано-Франківськ. 390с. Режим

доступу:http://1576.ua/list/Kononenko%20Vitalij.%20Mova%20v%20konteksti%20kyl% 60tyru/magazine2/index.html#/2

[5]Кравець Л. В. (2016) Лінгвокультурологія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=55509

[6]Лисиченко Л. А. (2009) Лексико-семантичний вимір мовної картини світу. Х.:Основа. 2009. 191 с.

[7]Ліва Н. В. (2012) Рок-культура як явище романтичної традиції: автореф. дис...канд. мистецтвознавства. НАКККіМ. Київ. 16 с.

[8]Лях В. (1998) Аналіз контркультури в контексті зміни соціокультурних

орієнтацій/[електроннийресурс].Режимдоступу:

http://www.ukma.kiev.ua/ua/nauka/confer/dni_nauki/arhiv/DS_1998/hum_sec/culture/lyah.htm

[9]Мінаєв А. В. (2006)a Молодіжний рух другої половини 60-х рр. XX ст. в країнах Західної Європи та США: ретроспективний аналіз : Автореф. дис... канд. іст. наук. Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. Чернівці. 20 с.; Мінаєв А. В. (2008)b Молодіжний радикалізм другої половини 60-х рр. ХХ ст. в країнах Західної Європи та США. Конспект лекцій. Частина І. Чернівці: Рута, 2008. 42 с.

[10]

253

[11]Нідзельська Ю. М. (2014) Актуальні проблеми лінгвокультурології [Електронний

ресурс]:навчально-методичний посібник. Житомир. 84с. Режим доступу:

http://eprints.zu.edu.uaЛ3636Л/АКТУАЛЬНІ0/o20ПРQБЛЕМИ0/o20ЛІНГВQКУЛЬТУРQЛ Qnl.pdf

[12]Новак Т. В. (2012) Підходи до дослідження фуномена контркультури.

Вісник Дніпропетровського університету. Серія :Філософія. Соціологія.

Політологія. Т.20,вип.22(4).С.25-30. Режим доступу:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2012_20_22%284%29__7

[13]Овсянніков Вячеслав. (2020) Поп-рок як репрезентативний напрям сучасної української музичної культури: монографія. Київ: НАКККіМ. 160 с.

[14]Откидач В. М. (2008) Рок-музика як соціокультурне явище [Текст]: дис...д-ра мистецтвознавства. Х. 2008. 393 с.

[15]Офіційний сайт гурту System Of A Down.

[16]Палкіна І. І. (2017) Жанроутворення у рок-мистецтві: міжвидові та внутрішньовидові взаємодії: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. Київ. 16 с.

[17]Хижняк И. А. (1989)a Парадоксы рок-музыки: мифы и реальность. Киев:Изд-во ЦК ЛКСМУ "Молодь". 295 с.;Хижняк И. А. (2014)b Рок-н-ролл: информационная реальность и виртуальность: руководство по истории музыки, социологии культуры, страноведению, управлению потоками международной медиакоммуникации, эстетике протестной тематики и радикализма и многому другому. Київ:Освіта України. 276 с.

[18]Шафраньош О. І. (2018)a Криза в середовищі контркультури в США на початку 70-х років XX століття. Регіональні студії. №12. Ужгород. С. 152-165; Шафраньош О. І. (2019)b Характерні особливості феномену контркультури в контексті суспільно-політичних процесів у США в 50-70 рр. XX ст. Автореферат дисертації...кандидата політичних наук. ЛНУ імені І. Франка. Львів. 23 с.

[19]Шмуля Л. (2016) Лексико-семантичні особливості мовної картини світу в рок-поезії 60-х років ХХ століття. Молодь і ринок. №7. С.125-130. Режим доступу: http://n buv.gov.ua/UJ RN/Mir_2016_7_28

[20]Ярослав Ткаченко. (2015) Вплив рок-музики на проблеми суспільного характеру.

Наука. Освіта. Молодь. 2015. Частина 2.

[21]A. J. Wijaya. (2020) The Anti-War Movement through Romanticism of the Hippie Culture on Vietnam War 1965-1973. Jurnal Hubungan Internasional. Tahun. XIII. Muhammad Jullyo Bagus Firdaus.

[22]A. Gill. (2021) Bob Dylan: The Stories Behind the Songs (1962-68). Hardcover. Мау 4.

Welbeck Publishing Group. 192 pp.

[23]Altamont Rock Festival of 1969: The Aftermath. January/February 2011. Vol. XLIII, No.2. [Електронний ресурс]. URL: http://www.livermorehistoi-y.com/Newsletters/2011-01- 02_Jan_Feb.pdf

[24]"Bomb Culture (Review)". Kirkus Reviews. 1969. Retrieved 15 April 2013.

[25]"Bob Dylan's Never-Before-Seen Draft for A Hard Rain's A-Gonna Fall". Art Dependence Magazine. August 25, 2015. Дата звернення 2021 -04-15.

[26]Bon Jovi Chart History. Billboard. 19 січня 2011. Процитовано 22 березня 2022.

[27]Born in the U.S.A. [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]. allmusic.

[28]Brennan, Carol. System of a Down Biography. NotableBiographies.com. Дата звернення: 14 травня 2010.

[29]Brian Hiatt. Pro-war songs are climbing the charts - When everyone from Lynyrd Skynyrd to Bo Diddley is writing patriotic tunes, it's a trend EW.com needs to rate. Updated April 10, 2003 at 04:00 AM EDTPro-war songs are climbing the charts.

[30]Collar, Matt. Waiting on the World to Change. AllMusic «Review» Allmusic. Retrieved August 20, 2007.

[31]

[32]Curtis J.(2019)DecodingDylan:MakingSenseof the Songsthat

Changed Modern Culture [Electronic source]. Access mode: https://desarrollandoamerica.org/eouva/decoding_dylan_making_sense_of_the_songs that_changed_modern_culture.pdf. Format Trade Paperback. Topic History & Criticism, Composers & Musicians, Genres & Styles / Rock. 177 p.

[33]D. Weinstein. (2017) Rock protest songs: so many and so few. Music and social protest. 2017. First Published. 2006. Routledge. 14 p.

[34]David Gottlieb, Anne Lienhard Heinsohn. (1973) Sociology and Youth. The Sociological

Quarterly.Vol.14.No.2.Pp.249-270.Taylor & Francis,Ltd.

URL:https://www.jstor.org/stable/4105973

[35]"Dire Stratits - Brothers in Arms" (PDF). Music Week. 11 May 1985. p. 44. Retrieved 17 May 2022 - via World Radio History.

[36]E. Jackson, M. A. Davis. (2021) The Multiple Meanings of Rock Music During the Vietnam War. Program of Study-History. Presentation Type-Oral Presentation. Subtype - Textual or Investigative.

[37]Hot 100. Chart Archives. Week of May 04, 1968. Music News, Reviews, Articles, Information, News Online & Free Music. Billboard.com. Дата звернення: 2 вересня 2019.

[38]Howard G., Howard M. (2004) Youth and counterculture. Outsiders USA. Originals essays on 24 outgroups in American society. 2004. San Francisco: Rinehart press. Рр. 326-346.

[39]George R. Bo Diddley: Living Legend Broche. 1 novembre 1995. Edition en Anglais de George R. White. Don Everly (Introduction). 230 p.

[40]Gulla, Bob. (2008) Icons of R&B and Soul: An Encyclopedia of the Artists Who Revolutionized Rhythm. ABC-CLIO.

[41]«Iraq and Roll" was exclusively available as a download from Black's website.

[42]Joseph Heath, Andrew Potter. The Rebel Sell: How The Counter Culture Became Consumer Culture. February 2006. Capstone. 384 p.

[43]Jon Savage. (2005) England's Dreaming: Sex Pistols and Punk Rock, London: Faber and Faber. 632 p.

[44]Layden Joe, Mustaine Dave Mustaine: A Heavy metal memoir. July 18, 2010. Harper Collins e-books. 372 p.

[45]Liner notes from the 2003. Just Passing Through release.

[46]Longmire, Ernie and Steffen Gartner. (1989-2006). "Gardner's Pet Shop Boys Discography" (TXT). Gardner Publishing Ltd. Retrieved May 21.2006.

[47]"Lynyrd Skynyrd Chart History (Mainstream Rock)". Billboard.

[48]M. Favoretto. (2018) The Falklands/Malvinas War (1982) in Argentine Rock Songs. Lied und Populare Kultur. 63(1):53-66. Waxmann Verlag GMBH.

[49]M. J. Kramer. The republic of rock: Music and citizenship in the sixties counterculture. May 7, 2013. Oxford University Press. 304 p.

[50]Mason, Stewart. The Lebanon. The Human League: Listen, Appearances, Song Review. Allmusic. Дата звернення: 14 квітня 2013.

[51]McKibbin, Adam. "Rise Against: A Conversation with Tim McIlrath". October 2008. The Red Alert. Retrieved October 19, 2017.