Відтворення займенників як маркерів неозначеності в двомовному паралельному корпусі: зіставний аспект

The article continues a series ofpublications devoted to the application of a corpus method to the study of translation transformations from the contrastive perspective. The author analyzes indefinite pronouns in the parallel corpus of texts (English-Ukrainian language pair), and finds out the specifics of strategies for their reproduction in Ukrainian.

The parallel corpora contain a palette of strategies used by translators, as well as repertoires of translation equivalents with examples of their contextual use, thus providing a valuable resource for contrastive cross-linguistic studies. Pronouns are classified according to a systemic structural grammatical features, corresponding morphological and functional, specified person, object, feature, or their absence.

The study proved that the variability of translation of the linguistic units under analysis is usually determined by the taxonomy of indefinite pronouns (semantic and structural aspects), as well as their functionality traits within a particular text fragment and context in general. Among a scope of interlingual transformations in the parallel corpus, the study revealed that two translation transformations prevailed: logical/semantic development and differentiation of meaning. Interstingly, the compensation of losses method was not used at all, which can be explained by indefinite pronouns' isomorphic features - presence of similar equivalents in the Ukrainian language to express the category of uncertainty.

Motivated exclusively by linguistic factors, indefinite pronouns demonstrate a high level of intertranslatability, do not require additional contextual clarification and can be compensated by other translation transformations.

Keywords: category of indefiniteness, indefinite pronoun, interlingual transformation, translation transformation, translation equivalent, corpus-based approach, parallel text.

Оскільки в сучасній українській літературній мові прономінативи характеризуються своїм розмаїттям і неоднозначністю з погляду семантики, функціональності та морфології, якісна репрезентація перекладів основних граматичних класів слів набуває особливої актуальності, зокрема, в аспекті відтворення категорії неозначеності. Вагоме місце у мовознавстві відведено проблемі вивчення та відтворення неозначених займенників як важливого засобу комунікації на позначення невідомого, точно не визначеного загального уявлення про предмет, істоту, якість, властивість тощо (Бусел 2005; Дзюман 2009).

Метою пропонованої наукової розвідки є з'ясування специфіки перекладу неозначених займенників українською мовою в паралельному корпусі.

Досягненню зазначеної мети підпорядковано вирішення конкретних завдань. По-перше, схарактеризувати підходи до класифікації неозначених займенників у працях українських та зарубіжних мовознавців. Подруге, проаналізувати особливості перекладу англійських неозначених займенників українською мовою з кількісним обчисленням найтиповіших перекладацьких трансформацій. По-третє, визначити найчастотніші перекладацькі трансформації в зазначених текстах. Джерельну базу дослідження становить вибірка неозначених займенників, сформована на основі паралельного корпусу англомовного художнього твору Дж. Роулінг “Harry Potter and the Order of the Phoenix” та його перекладу українською мовою авторства Віктора Морозова.

Укладання реєстру англійських неозначених займенників на матеріалі оригіналу роману з подальшим формуванням переліку їх відповідників у тексті перекладу здійснювалося з використанням корпусного підходу, а саме: фрагмента паралельного корпусу текстів (оригінального та цільового (перекладного)), вирівняних за абзацами і реченнями з послідовною нумерацією (такий фрагмент укладено студентами Кафедри прикладної лінгвістики, порівняльного мовознавства та перекладу Українського державного університету імені М.П. Драгоманова). Застосування корпусного підходу в роботі дало змогу простежити особливості функціонування досліджуваних одиниць у різних комунікативних контекстах, а також полегшило визначення типів перекладацьких трансформацій, базуючись на результатах процедури вирівнювання речень та абзаців паралельних текстів. Підтвердження отриманих результатів дослідження було здійснено за допомогою процедури кількісних підрахунків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню застосування паралельних корпусів у мовознавчих студіях присвячена низка робіт як вітчизняних (Н. Дарчук, 2017; Н. Леміш, 2018; В. Старко, 2021; М. Шведова, 2013; С. Матвєєва, 2019. О. Демська-Кульчицька, 2004), так і зарубіжних лінгвістів (McEnery & Hardie, 2012; Biber et al, 2000, Houston 2002; Sinclair 2004; Stubbs 2001).

В останні десятиліття такі розвідки набули значного поширення у прикладній лінгвістиці - дидактиці, порівняльному мовознавстві та перекладознавстві, оскільки слугують невичерпною базою для проведення міжмовних досліджень. Паралельно вирівняні корпуси - це такі корпуси, в яких тексти однією мовою (L1) є перекладами текстів іншою мовою (L2). Проте для здійснення перекладацького завдання науковці ставлять під сумнів корисність застосування двомовного корпусу, що складається лише з двох паралельних підкорпусів. Мовознавці мотивують контроверсійність цього фактора тим, що в такому корпусі незрозумілими залишаються адекватність перекладності речень і слів. Саме цю проблему під силу розв'язати паралельно вирівняному корпусові, вирівнюючи речення, які є взаємоперекладами одне одного, а у випадку слова/слів - вирівнюючи словосполучення, які є їх варіантами перекладу. З огляду на цей чинник, припускаємо, що паралельний корпус пропонує репертуар перекладацьких стратегій, до яких вдавалися перекладачі в минулому, коли стикалися з проблемами, схожими на ті, що спонукали до пошуку в паралельному корпусі (Mosavi, 2006: 44). Для пропонованого дослідження особливий інтерес становлять багатомовні корпуси, а точніше, такий їх тип, як паралельний корпус через своє практичне застосування для перекладачів. Як зазначає Н.Є. Леміш, саме “на базі паралельних корпусів можна здійснювати аналіз перекладацьких трансформацій та виховувати професійних перекладачів” (Леміш, 2018: 210), оскільки знання етимології та лексикографічного тлумачення лексичних одиниць не завжди є достатнім для відтворення оригінальної лексеми цільовою мовою. Важливо, що паралельні корпуси можуть надавати інформацію, яку зазвичай не містять двомовні словники. Вони дозволяють розглянути не лише еквівалентність на рівні слів, часто мають справу з безеквівалентністю, тобто випадками відсутнього відповідного еквівалента для слів, термінів чи словосполучень у різних мовах. Окрім того, тексти паралельного корпусу наочно демонструють, як перекладачі справлялися з відсутністю прямої еквівалентності на рівні слів (Zanettin, 2003: 22).

Неозначені займенники як засіб комунікації на позначення невідомого, точно не визначеного загального уявлення про предмет, істоту, якість чи властивість, посідають вагоме місце серед досліджень сучасних лінгвістів у світі. До вивчення розгалуженої системи неозначених займенників як самостійної частини мови та категорії неозначеності, яку вони репрезентують, у вітчизняному мовознавстві зверталася значна кількість лінгвістів (Г. Волчанська, 2004; Т. Матвійчук, 2010; М. Арделян, 2002; О. Нітенко, 2003; Г. Скриник, 2005; С. Терещенко, 2008; Н. Дзюман, 2009; В. Ожоган, 2005), разом зі здійсненим аналізом з функціонального (А. Левицький, 2001) та історичного (М. Попович, 2003) поглядів. Крім того, також вивчалися граматичні характеристики займенника з урахуванням його функціонування у системі тексту (І. Циганок, 1997), когнітивно-прагматичної реалізації (Тесленко, 2010) та синтаксичних особливостей (Ожоган, 2005). Системи неозначених займенників розглянуто в лінгвістичних розвідках зарубіжних науковців, зокрема М. Гаспелмата (Haspelmath, 2001), Д. Болінгера (Bolinger 1977), А. Дарсі (D'Arcy, 2013), Крістала (Crystal, 1985).

На позначення цього класу слів використовують лінгвістичні терміни, що відображають їх семантичні та функціональні особливості. Відтак у традиційному тлумаченні вживають термін “займенник”, керуючись запозиченням із латинської мови, використовують “прономінатив” (pronomen - “замість імені”) (Oxford, 2022), а у новітній лінгвістичній традиції згадується “займенникове слово” (Дзюман, 2009). Незважаючи на відносно невелику кількість, займенники займають вагому ланку в мовленні завдяки абстрактному характерові семантики та можливості пристосовуватися до осіб, речей, ознак відповідно до конкретної обстановки (Дзюман, 2009). Мовознавець М. Плющ усі займенники за значенням, морфологічними ознаками і синтаксичною функцією поділяє на три групи: узагальнено-предметні (іменникові), узагальнено-якісні (прикметникові) й узагальнено-кількісні (числівникові) (Плющ, 2005: 135). За критерієм функціонально-синтаксичних властивостей займенники скласифіковано на “займенникові іменники”, “займенникові прикметники”, “займенникові прислівники”, “займенникові числівники” (Вихованець, Городенська, 2004: 208).

Займенники класифікують за системою граматичних ознак і відповідних морфологічних та функціонально-семантичних категорій. Власне займеннику властиві категорії роду, числа, відмінка, особи та означеності/неозначеності (Плющ, 2005: 205).

У книзі “Сучасна українська мова” український лінгвіст О.Д. Пономарів подає класифікацію займенників за класами:

1) особові займенники;

2) зворотні займенники;

3) присвійні займенники;

4) вказівні займенники;

5) означальні займенники;

6) питальні займенники;

7) відносні займенники;

8) неозначені займенники;

9) заперечні займенники (Пономарів 2002; Галій 2010).

У граматиках української та англійської мов виокремлено такі класи займенників:

1) особові,

2) присвійні,

3) зворотні,

4) вказівні,

5) питальні,

6) відносні,

7) неозначені,

8) заперечні (Ковтун, Бойван, 2020: 142).

З огляду ізоморфності більшості груп у класифікаціях українських та англійських мовознавців зустрічаються відмінності. Наприклад, англійська категорія узагальнювальних займенників (all, each, every, both, either тощо) досить схожа з українськими означальними (весь, всякий, сам, кожний, інший тощо). Проте означальний займенник сам відповідає класу займенників англійської мови, які називаються підсилювальними (myself, yourself тощо). Окрім того, І.Д. Карамишева додає до актуальної класифікації взаємні (each other, one another), вирізнювальні (other, another) та неозначено-особові (one) займенники, які не виокремлюються в українських граматиках (Карамишева, 2012: 110). У граматиці за редакцією В. Каушанської (Каушанская, 2008) пропонується таксономія займенників 11 розрядів: особові, присвійні, зворотні, взаємні, вказівні, питальні, відносні, сполучні, означені, неозначені, заперечні. Важливо, що дослідники допускають належність того самого займенника до різних класів. Наприклад, займенник whose може бути питальним (чи сполучним) та присвійним. Такі займенники, як one, one's, oneself, можна об'єднати в неозначено-особові чи розділяти окремо: one як personal, one's як присвійний, oneself як зворотний тощо.

Структурно англійські займенники також поділяються на прості, складні та складені (Muryasov, 2021). Н. Мойсеєнко (2014) виокремлює сім розрядів займенників у англійській граматиці й до категорії неозначеності відносить такі: some, somebody, any, anybody, anyone, anything, another, other, no, no-one, nobody, nothing, all, each, every, everything, either, both; much, many, few, several, some, certain (Мойсеєнко, 2014: 194). Проаналізувавши їхню реалізацію в мовленні, дослідниця припускає лексичну асоціативність з концептуальними категоріями посесивності; рефлексивності; локативності; темпо- ральності; серед яких неозначені займенники частково підходять у дві категорії: предметності (субстанціальності) та кваліфікативності. Однак їхнє лексичне значення конкретизується лише в контексті (Мойсеєнко, 2020).

Отже, в українській і англійській граматиках розрізняють класи займенників за їх морфологічною будовою, синтаксичними та семантичними особливостями. У кожній із мов можна знайти як ізоморфні групи займенників, так і аломорфні одиниці. Таким чином, категорія числа й роду характерна лише для українських неозначених займенників (деякий, абияка). Щодо категорії відмінка, то в англійській мові неозначеним займенникам властиві називний та присвійний відмінки, тоді як в українській вони відмінюються за тими самими шістьма відмінками, що й іменники.

Виклад основного матеріалу дослідження

Неозначений займенник як особливий тип займенників

Неозначені займенники переважно складаються з основи, співвіднесеної з певною онтологічною категорією, та формального елементу, спільного для всіх членів ряду неозначених займенників, наприклад, англійські some, any-, no-, що називаються маркером невизначеності (Haspelmath, 1997: 306). У довіднику англійської мови за редакцією С. Мясоєдової виокремлено неозначені й заперечні займенники. Дослідниця зазначає, що “неозначені займенники some, somebody, something etc. any, anybody, anywhere etc., both, all, each, either, every вказують на невідомі чи неозначені особи, предмети, ознаки”, а заперечні займенники no, nobody, nothing вказують на відсутність особи, предмета або їх ознаки (Мясоєдова, 2005: 139). Дослідниця виокремлює три основні групи неозначених займенників, серед яких займенники групи some, any та no, що “означають деяку кількість предметів чи речовини” та, включно із займенником every, слугують основою для утворення складних займенників при сполученні зі словами body, thing, one, where. У поєднанні з останніми складні займенники узгоджуються з присудком у формі однини.

У своєму дослідженні Чендер Шехар (Shekhar, 2022) визначає неозначені займенники як такі елементи, які не мають особливої специфічної ідентифікації, тобто слугують для репрезентації людини чи речі безвідносно до статі (one, every one, some-one) та/ або числа (everyone, some, no-one), проте можуть бути чіткими (every one, no one). Варто зазначити, що займенники everyone and someone науковець трактує як підсилювальні частки для іменника, тоді як something, all and some можуть зустрічатись окремо чи у поєднанні з іменниками. Окрім того, мовознавець чітко розмежовує неозначені займенники (such, any, some, each, all, either, none, one, somebody, something etc) та числівники (all, several, few) (Shekhar, 2022: 7). Елла Рабіновіч (Rabinovich, 2019) визначає неозначені займенники someone, anything, and nobody як лінгвістичні засоби, які спрямовані на об'єкт (наприклад, людину чи річ), який ще не був уведений у дискурс. У дослідженні основних принципів семантико-функціонального аналізу неозначених займенників О. Калашник диференціює їх на прагматичні, логічні та референційні (Калашник, 2017: 74).

Одним із найдокладніших досліджень неозначених займенників можна вважати праці М. Гаспельмата. Він визначив три основні типи займенників, які утворюються приєднанням до основи детермінаторів some, any and no з родовими іменниками чи питальними займенниками (Haspelmath, 1997: 306), погруповані приклади яких можна розглянути у таблиці нижче (the non-emphatic some- series, the emphatic any-series, the negative no-series).

Таблиця 1

Типологія неозначених займенників (за М. Гаспельматом)

Відповідно до таблиці 1 виокремлено займенники на позначення особи, предмета, місця, часу, способу та визначник/ детермінатор.

На схемі 1 можна також простежити функції груп неозначених займенників відповідно до категорій їхнього поділу за М. Гаспельматом.

Щодо функцій цих груп неозначених займенників у тексті, то відповідно до Схеми 1 займенники групи some- охоплюють п'ять видів використання (specific-known, specific-unknown, irrealis, question, and conditional). Група any- охоплює шість способів використання (question, conditional, comparative, indirect negation, direct negation, and free choice). Група no- охоплює лише функцію direct negation.

В англійській мові також можна виокремити специфічну групу неозначених займенників (marginal series). До них належать займенники групи ever-series (whoever, whatever, wherever etc.), or a no matter-series (no matter who, no matter what etc.). Крім того, потрібно розрізняти неозначений займенник some [sUm] та неозначений артикль some [sm], оскільки останній поєднується лише з іменниками на позначення міри та множиною (Haspelmath, 1997: 306). Отже, серед неозначених займенників, що вказують на невідому або неозначену особу, предмет, ознаку чи їх відсутність, мовознавці виокремлюють чотири основні групи, а саме: займенники групи some-,any-, no-, every-.

Схема 1. Функціональність неозначених займенників (за М. Гаспельматом)

Узагальнення значення - заміна слів/фраз вихідної мови з вузьким значенням словами/фразами мови перекладу із загальним, ширшим.

9) Ron was rhapsodising about his new broom to anybody who would listen. Рон вихваляв усім охочим слухати свою нову мітлу.

Словниковий перекладний еквівалент, що зумовлений відсутністю для англійських слів із широким значенням прямих відповідників в українській мові. Словники подають спектр значень, які лише частково покривають значення слова вихідної мови. Перекладач повинен обрати один із варіантів, що найбільше відповідає контексту.

10) You put some crackpot spell on my son. Ти наклав на мого сина якесь ідіотське закляття;

11) [...] as if hoping somebody was going to shout. [...] ніби сподівався, що зараз хтось вигукне.

Конкретизація значення - заміна слів/фраз вихідної мови із загальним значенням словами/фразами мови перекладу з конкретним, вузьким.

12) As Uncle Vernon delightedly told anyone who would listen. Дядько Вернон захоплено розповідав кожному, хто мав охоту слухати;

13) [...] but the Dursleys would never have let you come if they'd thought you enjoyed it. [...] але ж Дурслі нізащо не відпустили б тебе до мене, якби подумали, що тобі сподобається.

Контекстуальна заміна вібувається при заміні словникового відповідника контекстуальним, який логічно пов'язаний із першим. Часто цей прийом також паралельно вживають,ототожнюючи його з прийомом логічного (або смислового) розвитку:

14) [...] in the hope of hearing something that might point to what Lord Voldemort was doing. [...]в надії почути хоч якийсь натяк на дії Лорда Волдеморта.

15) There was no sign. Було незрозуміло;

20) ..there were no streetlamps. Через брак ліхтарів;

16) If they had reached water-skiing budgerigars, there would be nothing else worth hearing. Якщо вже дійшли до папужок на водних лижах, то годі чекати чогось важливішого.

Антонімічний переклад полягає в заміні вихідного поняття іншим із протилежним значенням, з відповідною перебудовою висловлювання та з метою достовірної передачі його змісту.

17) [...] would find that very interesting any more: [...] це не зацікавить.

18) So if you sign, you 're agreeing not to tell Umbridge or anybody else what we 're up to. Тому кожен, хто підпишеться, обіцяє цим самим не розповідати про наш задум ані Амбридж, ані будь-кому іншому.

Трансформація повної реорганізації змінює внутрішню форму будь-якого сегмента тексту, починаючи зі слова, фрази й закінчуючи повним реченням.

19) It cost him something to tell the truth this time. Нелегко було сказати правду;

20) The house-elf kept appearing wherever they were congregated, his muttering becoming more and more offensive as he attempted to remove anything he could from the rubbish sacks. Ельф-Домовик ходив за ними як тінь, бурмочучи щось Дедалі образливіше й намагаючись урятувати хоч щось з мішків для сміття.

Детальний розподіл частоти вживання перекладацьких трансформацій, застосованих для відтворення неозначених займенників за класифікцією Гаспельмата, пропонуємо у таблиці 2.

У результаті кількісно-якісного аналізу, проведеного на матеріалі досліджуваних неозначених займенників можна зробити висновок, що найчастіше в романі Дж. Роулінг “Гаррі Поттер і Орден Фенікса” зустрічаються випадки логічний / смисловий розвиток (35 випадків) та диференціація значення (33 випадки).

Таблиця 2

Частота вживання перекладацьких трансформацій на відтворення неозначених займенників

Перекладацька трансформація компенсація втрат у процесі перекладу не була використана. Цей факт можна пояснити наявністю в українській мові аналогічних відповідників для позначення цього поняття, які не потребують додаткового уточнення контексту й можуть бути компенсовані іншими перекладацькими трансформаціями.

3. Роулінг, Дж.К. Гаррі Поттер і Орден Фенікса. В. Морозов (перекл.). О. Нагребецький, І. Малкович (ред.) Київ: А-БА-БА-ГА- ЛА-МА-ГА, 2003.

4. Rowling J.К. Harry Potter and the Order of the Phoenix. Bloomsbury Publishing, 2003.

References

1. Vykhovanets, I.P. (1988). Chastyny movy v semantyko-hramatychnomu aspekti. Kyiv: Naukova dumka.

2. Vykhovanets, I.P. (2004). Teoretychna morfolohiia ukrainskoi movy: akadem. hramatyka ukr. movy. Kyiv: Pulsary.

3. Halii, L.H. (2010). Etapy stanovlennia zaimennyka yak chastyny movy. Suchasni doslidzhennia z inozemnoifilolohii, 8, 82-90.

4. Darchuk, N. (2017). Paralelnyi korpus tekstiv ParKUM. Suchasni tendentsii rozvytku mov. Seriia 9, 15, 28-35.

5. Dems'ka-Kul'chyts'ka, O. (2004). Deshcho pro klasyfikatsiyu tekstovykh korpusiv. Naukovi zapysky. Seriya: Movoznavstvo, 11, 153157.

6. Dziuman, N.P. (2009). Semantyko-hramatychni ta funktsionalni osoblyvosti zaimennykovykh sliv. Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy, 10 (5), 146-149.

7. Kalashnyk, O. (2017). Komunikatyvno-prahmatychnyi efekt vzhyvannia neoznachenykh zaimennykiv v intymnii poezii. Odeskyi linhvistychnyi visnyk: Spetsvypusk, 73-75.

8. Kovtun, O., Boivan, O. (2020). Pronouns in English and Ukrainian languages: a comparative aspect. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: Mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 32, 141-147.

9. Levytskyi, A. (2001). Zistavlennia funktsionalnykh osoblyvostei system nominatyvnykh odynyts anhliiskoi y ukrainskoi mov. Visn. Zhytomyr. derzh. un-tu imeni I. Franka, 8, 101-105.

10. Lemish, N. (2018). Anhlo-ukrainskyi paralelnyi korpus tekstiv dlia studentiv spetsialnosti “Pereklad”: Aktualniproblemy romano- hermanskoi filolohii taprykladnoi linhvistyky, 1(15), 207-210.

11. Maksimov, S.Ye. (2012). Praktychnyi kurs perekladu (anhliiska ta ukrainski movy). Teoriia ta praktykaperekladatskoho analizu tekstu. Kyiv: Lenvit.

12. Matvieieva, S. (2019). Kryterii vidboru ta pervynna obrobka empirychnoho materialu paralelnoho korpusu yurydychnykh tekstiv. Forum Filologiczne Ateneum, 1(7), 167-18.

13. Moiseienko, N. (2014). Katehorialna semantyka zaimennyka u suchasnii anhliiskii movi. Seriia «Filolohichna», 43, 193-196.

14. Moiseienko, N. (2020). Katehorialni kharakterystyky zaimennyka v suchasnii anhliiskii movi u svitli teorii prototypiv. Mova, 34, 87-92.

15. Miasoiedova, C. (2005). Anhliiska mova: hramatychnyi dovidnyk dlia studentiv yurydychnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv. Kharkiv: Pravo.

16. Ozhohan, V. (2001). Zaimennykovi slova u strukturi suchasnoi ukrainskoi movy. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 31, 123-126.

17. Ozhohan, V. (2005). Semantyko-syntaksychna kharakterystyka rechen z pronominatyvnymy komponentamy. Filolohichni nauky (movoznavstvo), 59, 3-18.

18. Pliushch, M.Ya. (2005). Suchasna ukrainska literaturna mova. Kyiv: Vyshcha shkola.

19. Ponomarev, O.D. (2002). Suchasna ukrainska mova. Kyiv: Lybid.

20. Popovych, M., Hladka, V. (2003). Z istoriyi doslidzhen' pokhodzhennya zaymennykiv. Bibliya i kul'tura, 5, 298-302.

21. Shvedova, M., Sichinava, D. (2013). Korpusna linhvistyka ta leksyko-hramatychna typolohiya: Ukrayins'ke movoznavstvo, 43, 95-103.

22. Bolinger, D. (1977). Meaning and Form. New York: Longman

23. Crystal, D. (1985). A dictionary of linguistics andphonetics (2nded.). Basil Blackwell

24. D'Arcy, A. (2013). Asymmetrical Trajectories: The past and present of -body/-one. Language Variation and Change, 25, 287-310.

25. Douglas Biber et al., (1999). Longman Grammar of Spoken and Written English. Harlow: Pearson Education Limited.

26. Gilquin, G. & Gries, S. (2009). Corpora and experimental methods: A state-of-the-art review, 5(1), 1-26.

27. Halliday, M.A.K., Teubert, W., Yallop, C., & Cermakova, A. (2004). Lexicology and Corpus Linguistics. Continuum.

28. Haspelmath, M. (1997). Indefinite pronouns. Oxford University Press.

29. Hunston, S. (2002). Corpora in applied linguistics. Cambridge: Cambridge University Press.

30. Karamysheva, I. (2012). Contrastive Grammar of English and Ukrainian Languages. Vinnytsia: Nova Knyha Publishers.

31. Kaushanskaya V. (2016). A Grammar of the English Language. Iris-Press.

32. MacEnery, A.M., McEnery, T., Hardie, A. (2012). Corpora (Linguistics). Cambridge University Press.

33. Muryasov, R.Z. (2021). Pronouns in the System of Parts of Speech. International Journal of Language and Linguistics, 9, 145-154.

34. Rabinovich, E., Watson, J., Beekhuizen, B., Stevenson, S. (2019). Say Anything: Automatic Semantic Infelicity Detection in L2 English Indefinite Pronouns. University of Toronto, Canada

35. Shekhar, Ch. (2020). Non-Personal Pronouns. International Journal of Humanities and Social Sciences, 12, 1-12.

36. Sinclair, John McHardy. (2004). Trust the text: language, corpus and discourse, New York, N.Y.: Taylor & Francis.

37. Starko, V. (2021). Implementing Semantic Annotation in a Ukrainian Corpus: Computational Linguistics and Intelligent Systems. Proc. 5th Int. Conf. COLINS. I, 435-447.

38. Stubbs, M. (2001). Words and Phrases: Corpus Studies of Lexical Semantics. Oxford: Blackwell. 39. Tayebeh M. M. (2006). Applications of corpora in translation. Translation Studies. Taylor & Francis: Routledge, 12, 43-65.

40. Zanettin F. (2013). Corpus Methods for Descriptive Translation Studies. Procedia - Social and Behavioral Sciences. Elsevier 95(1), 20-32.

Leksykohrafichni dzherela