Евіденційність у текстах публіцистичного стилю сучасної німецької мови

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кафедра германської філології та перекладу факультет іноземних мов

Евіденційність у текстах публіцистичного стилю сучасної німецької мови

Ю. Кійко, д. філол. н., професор

Е. Ільчук, магістр

Анотація

Стаття присвячена встановленню особливостей застосування категорії евіденційності у текстах публіцистичного стилю сучасної німецької мови.

Життя у суспільстві неможливе без спілкування між людьми. Як учасники комунікації, вони обмінюються різною інформацією, виражають свої думки, почуття та намагаються передати свою точку зору опонентам. Часто комуніканти передають неперевірену інформацію, чужі думки та припущення. Тому в сучасному процесі спілкування виникає потреба вказувати на джерело інформації. Основною метою такої вказівки є намагання надати повідомленню більшої авторитетності.

Для німецькомовного медійного дискурсу характерне вживання інференційної та репортативної евіденційності. Зазначені види зумовлені тим, що зазначення джерела інформації є невід'ємними складовою професійного медійного тексту, оскільки журналісти, зазначаючи у своїх матеріалах думки інших (політиків, знаменитостей чи простих очевидців), можуть представити подію у світлі різних ідеологій, надати їй певну оцінку та у такий спосіб вплинути на думку аудиторії. Вказівка на джерело інформації є необхідною ознакою медіатексту, оскільки з її допомогою можна підтвердити чи спростувати достовірність тієї чи іншої інформації. Евіденційний маркер допомагає читачам перевірити факти і думки, висвітлені журналістом, та на основі цього самостійно сформувати власну думку. Вказівка на джерела є центральною ознакою медійного тексту, що надає йому потрібної об'єктивності. Саме тому евіденційність як мовна категорія відіграє провідну роль в інформаційному просторі будь-якої розвинутої лінгвокультури.

Ключові слова: евіденційність, репортативна евіденційність, інференційна евіденційність, німецька мова, публіцистичний стиль, інформаційна стаття.

Annotation

Evidentiality in texts of the journalistic style in the modern German language

The article is dedicated to examining the peculiarities of employing the category of evidentially in texts of the journalistic style in the modern German language.

Life in society is impossible without communication between people. As communicants, they exchange various information, expressing their views, emotions, and attempting to convey their own point of view to their interlocutors. Often, communicants pass on information, other people's thoughts, assumptions, and so on. Therefore, in the modern communicative process, there arises a need to specify the source of certain information. The main purpose of this is an attempt to lend greater credibility and authority to the message.

For German-language journalistic style, the use of inferential and reportative evidentially is characteristic. We believe that these types are determined by the fact that indicating the source of information is an integral component of professional media text. This is because journalists, when including the opinions of others (politicians, celebrities, or ordinary witnesses) in their materials, can present an event in light of various ideologies, provide it with a certain assessment, and thus influence the audience's opinion. Indicating the source of information is an indispensable feature of a media text, as it allows for the confirmation or refutation of the credibility of certain information. Evidential markers help readers verify the facts and opinions presented by the journalist, and based on this, form their own opinion. Citing sources is a central characteristic of a media text, providing it with the necessary objectivity. This is why evidentially, as a linguistic category, plays a leading role in the information space of any developed linguistic culture.

Key words: evidentiality, reportative evidentially, inferential avidentiality, German language, journalistic style, news article.

Вступ

У лінгвістиці термін евіденційність набув поширення лише наприкінці XX століття, хоча його ще у 1911 році вжив американський антрополог та мовознавець Франц Боас при описі однієї з індіанських мов. У проаналізованій мові дієслівна словоформа містила попри звичні мовні показники й інформацію про джерело інформації. Завдяки науковцю Р. Якобсону термін увійшов у широкий науковий обіг (Ніка 2008). Наразі у мовознавстві немає одностайності щодо поняття евіденційність. Це, насамперед, спричинено різною будовою людської мови. В одних мовах джерело інформації може виражатися на морфологічному рівні через афікси, в інших - лексично чи синтаксично (Aikhenvald, 2014; Kiyko, 2020; Leiss, 2009). Мовним системам притаманні свої особливості. Так, якщо в одній мові мовець може взагалі не зазначати джерело інформації, то в іншій - зобов'язаний завжди вказувати джерело, на якому ґрунтується його повідомлення. Цим джерелом може бути як власне спостереження мовця, так й думки інших учасників комунікації.

Людина, як суб'єкт комунікації, здатна будувати своє повідомлення на основі власного досвіду, спираючись на опосередковані симптоми або безпосередні спостереження. Вона може також використовувати спостереження та висновки інших учасників комунікації, тобто передавати чужу інформацію, щодо якої вона може мати сумніви. Через це для передачі різнотипної інформації в мовній системі виникли певні засоби та способи для вираження евіденційного значення.

Емпіричні студії (Aikhenvald, 2014; Kijko, 2023; Leiss, 2009), які досліджували матеріали різних мов, розрізняють два види евіденційності:

- пряму або сенсорну, тобто з першоджерела, коли мовець був свідком події, про яку повідомляє,

- непряму, тобто через посередництво, коли інформація не сприймається мовцем власними органами сприйняття, а отримується з чужих слів чи власних логічних міркувань.

У свою чергу, в непрямому виді виокремлюють:

- інференційну евіденційність, коли інформацію виводять шляхом логічних міркувань,

- репортативну евіденційність, коли передають щось десь почуте через цитування.

До непрямої евіденційності відносять зазвичай ту інформацію, яка отримана від інших осіб і при творенні якої мовець не задіяний. Ця особливість мовленнєвої інформації відрізняє її від будь-якої іншого виду евіденційності.

Із зазначеного вище випливає, що в комунікації задіяні 3 види евіденційності: пряма, репортативна та інференційна.

Як і в більшості індоєвропейських мов, у німецькій мові значення евіденційності виражається засобами різних рівнів: морфологічного, лексичного та синтаксичного. Категорія евіденційності розглядається як семантико-функційна, основною семантичною ознакою якої є вказівка на джерело отримання інформації (Aikhenvald, 2014).

При передачі евіденційності в німецькій мові застосовують зазвичай модальні дієслівні конструкції, як-от: durfte, konnen, mogen, mussen, sollen, werden, wollen + Infmitiv І/II. Використовують модальний інфінітив sein + zu+ Infmitiv, конструкції з сполучником wie та з scheinen (scheinen + zu + Infmitiv I; scheinen + zu + sein, scheinen+Partizip II; es scheint, dass/als+Konjunktiv). Проявом прямої евіденційності можна вважати використання комунікативних {schreiben, sagen, mitteilen) та модалізованих дієслів (behaupten, bezweifeln, betonen, versichern, meinen, glauben тощо). На джерело та авторські думки можуть вказувати при залученні модальних прислівників, наприклад, allerdings, angeblich, naturlich, wahrscheinlich тощо. Досить часто в німецькій мові застосовують квотативний кон'юнктив при вираженні евіденційності, зокрема через умовний спосіб в презентних чи претеритних формах, їхня мета - позначати чужі висловлювання без залучення пунктуаційних знаків. Часто до маркерів евіденційності відносять пряму вказівку на автора, пряму мову та цитати. Евіденційність експліцитно фіксується в словосполученнях з прийменниками, як-от: gemaf, laut, nach, zufolge тощо. У таких словосполученнях намагаються на передній план вивести пропозицію повідомлення, а маркер евіденційності відходить на другий план (Diewald, 2004; Diewald/Smirnova, 2010; Duden, 2022; Kijko, 2018).

У студії ми аналізуємо прояви евіденційності в одному з центральних функційних стилів сучасної німецької мови, а саме публіцистичному, через його відкритість по відношенню до інших. Під публіцистичним стилем розуміємо одну із форм існування мови, яка застосовується для масового поширення інформації серед великої аудиторії читачів через засоби масової інформації. Основною функцією мас-медіа є надання чіткої, об'єктивної, доступної, зрозумілої інформації про події в суспільстві та формування думки адресатів щодо певних явищ, подій тощо. Ключовими ознаками цього функційного стилю вважають об'єктивність, актуальність, інформативність, наявність вказівки на джерела інформації, використання прямої мови (дет. див. Кіуко, 2020, с. ЗО).

З огляду на постійні зміни у мові як засобі комунікації в мас-медіа є необхідність встановлення тенденцій використання категорії евіденційності в сучасній німецькій мові, що зумовлює актуальність нашої студії.

Об'єктом нашого дослідження є сучасна німецька мова в провідних медійних виданнях Німеччини. Предмет - евіденційні конструкції у текстах публіцистичного стилю сучасної німецької мови.

Мета статті полягає у встановленні особливостей застосування різних видів евіденційності в публіцистичних текстах сучасної німецької мови.

Матеріалом дослідження слугували відомі німецькомовні медійні видання, як-от: Frankfurter Allgemeine Zeitung (https://www.faz.net). Die Welt та Berliner Zeitung (дет. див. Кійко, 2016). Із зазначених ресурсів відібрано 15 текстів у жанрі публіцистичної статті на політичну тематику за 2023 р.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі використано комплекс загальних та спеціальних лінгвістичних методів, зокрема: описовий метод, метод кількісних підрахунків, компонентний та контекстуальний аналіз.

Результати та обговорення

публіцистичний евіденційність німецькомовний медійний дискурс

У проаналізованій вибірці встановлено кількісні показники вживання евіденційних конструкцій в публіцистичному стилі сучасної німецької мови (581 евіденційний маркер). Найчастіше у вибірці трапляються репортативні маркери евіденційності (489 випадків, або 84%) та інференційні (92 випадки, або 16%).

Репортативна евіденційність виражається переважно через:

1. Пряму мову, цитування (127 евіденційних маркерів), наприклад: ,,Es ist verstorend, wenn eine Regierung nach anfanglicher Zustimmung plotzlich den Ruckwartsgang einlegt", sagte der lettische Regierungschef Krisjanis Karins am Donnerstag. (EU-Gipfel: ,,Verstorend“ - Scholz schlagt im Verbrenner-Streit Kritik entgegen - WELT, 23.03.2023);

„Unvergessen ist das Leid von sechs MiHionen unschuldig ermordeten Judinnen und Juden - genauso wie das Leid der Uberlebenden“, schrieb der SPD-Politiker am Freitag auf Twitter. “ Holocaust: Olaf Scholz erinnert an die deutsche Verantwortung (faz.net), 27.01.23);

,,Wir gehen nicht davon aus, dass sich das russische Militar in diesem Jahr ausreichend erholt, um grofiere Gebietsgewinne zu erzielen“, sagte US-Geheimdienstkoordinatorin Avril Haines am Mittwoch bei einer Anhorung im Senat in Washington “ (Putin spiele im Ukraine-Krieg auf Zeit, schatzen US-Geheimdienste - WELT, 10.03.23).

Застосування конвенційних знаків пунктуації при передачі прямої мови дозволяє журналісту експліцитно маркувати чужі слова і не втручатися в текст повідомлення. Це надає медійному тексту інформаційної автентичності.

2. Прямі вказівки на автора (194 випадки), як-от: Energetyka24 schatzt die Chancen und Herausforderungen diesbezuglich fur Polen als ,,enorm“ ein - auch in Hinblick auf eine mogliche Zusammenarbeit zwischen Warschau und Kiew nach dem Krieg“ (Gas-Allianz zwischen Warschau und Kiew: Profitiert Polen vom Wiederaufbau der Ukraine? (berliner-zeitung.de), 17.03.23); (підкреслено - нами)

„TUI fly informierte, dass alle Pauschalreisenden, die ihre Handynummer und E-Mail-Adresse hinterlegt haben, ab 24 Stunden vor der Reise per SMS beziehungsweise Mail informiert wurden“ (Deutschlandrustet sichfur den Streik (faz.net), 24.03.2023);

„Wie das Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) berichtete, will Klingbeil amMittwoch bei einer Konferenz in der polnischen Hauptstadt Warschau vor dem Hintergrund des russischenAngriffs auf die Ukraine Vorschlagefur eine Partnerschaftspolitik machen “ (Putin spiele im Ukraine-Krieg aufZeit, schatzen US-Geheimdienste - WELT,10.03.23);

„Die „New York Times“ (,,NYT“) hatte am Dienstag berichtet, dass nach Erkenntnissen der US-Regierung eine pro-ukrainische Gruppe hinter dem Sprengstoffanschlag stecke“ (Putin spiele im Ukraine-KriegaufZeit, schatzen US-Geheimdienste - WELT,10.03.23).

Комунікативні та модалізовані дієслова (115 випадків), наприклад: „Seine Einheiten hatten „den gesamten ostlichen Teil von Bachmut eingenommen, alles, was ostlich des Flusses Bachmutka liegt, der die Stadt in zwei Halften teilt“, sagte der Chef der Soldnertruppe, Jewgeni Prigoschin, in einer Audiobotschaft“ (Putin spiele im Ukraine-Krieg auf Zeit, schatzen US- Geheimdienste- WELT,10.03.23);

„Tausende ukrainische Kindern seien illegal deportiert worden, sagte Selenskyj.“ (Biden zu PutinsHaftbefehl: EindeutigKriegsverbrechenbegangen (faz.net), 18.03.2023);

„Der luxemburgische RegierungschefXavier Bettel warnte davor, den deutschen Forderungen zu grofien Raum auf dem Gipfel einzurdumen: ,,Wir haben ja eine Agenda, und es ist kein Wunschkonzert, wenn wir nach Brussel kommen“, sagte Bettel" (EU-Gipfel: „Verstorend" - Scholz schlagtim Verbrenner-StreitKritikentgegen- WELT, 23.03.2023);

„Von der Leyen betonte nach dem Treffen, man habe sich darauf geeinigt, daran zu arbeiten, dass in der EU gewonnene kritische Rohstoffen den gleichen Zugang zum amerikanischen Markt Ъекйтеп, als ob sie auf dem amerikanischenMarkt gewonnen worden waren" (EU und USA wollen AbkommenfurMineralienfur Autobatterien aushandeln - WELT,10.03.2023).

Прийменникові конструкції (44 випадки), наприклад: „Wiederaufbau in der Ukraine kostet laut Weltbank 411 Milliarden Dollar" (Selenskyj im Osten der Ukraine: „Stundliche Sirenen, standigerBeschuss, Bedrohung" - WELT,23.03.2023);

„Belarus arbeitet russischen Agenturberichten zufolge wegen der „Eskalation der globalen politischen Spannungen" an einer neuen Militardoktrin" (Putin spiele im Ukraine-Krieg auf Zeit, schatzen US-Geheimdienste - WELT,10.03.23);

„Die EU soil nachAussage des Auftenbeauftragen Josey Borrell erst einmal bestehende Mittel fur den Kauf von Munition fur die Ukraine nutzen “ (Putin spiele im Ukraine-Krieg aufZeit, schatzen US-Geheimdienste - WELT,10.03.23).

„Nach Angaben der Menschenrechtler hatten die russischen Behorden die Familie erstmals nach einem Vorfall im April 2022 ins Visier genommen: Wie die unabhangige Nachrichtenwebsite Medusa berichtete, hatte das Madchen aus der Region Tula sudlich der russischen Hauptstadt Moskau damals im Kunstunterricht eine pro-ukrainische Zeichnung angefertigt und darauf „Nein zu Krieg" und „Ruhm der Ukraine" geschrieben" (Putin spiele im Ukraine-Krieg aufZeit, schatzen US-Geheimdienste - WELT, 10.03.23).

3. Використання підрядного речення зі сполучником ,,wie“ (9 випадків), наприклад: „Wie die franzosische Zeitung „Le Monde" berichtet, versammelten sich mehrere hundertPersonen im Zentrum der Stadt, darunter Abgeordnete der Partei „La France Insoumise" (Frankreich: Abermalige Proteste gegen Regierung nach Rentenbeschluss (faz.net), 20.03.2023);

„Die Bundesregierung und die Regierungschefs der Bundeslander wollen am 10. Mai erneut uber die Aufteilung der Kostenfur die Aufnahme von Fluchtlingen undMigranten beraten, wie eine Syrecherin der niedersachsischen Landesregierung mitteilte." (Nancy Faeser wehrt sich gegen Kritik: Um „Ordnung in der Migrationspolitik" bemuht- WELT, 15.03.2023).

„ Wie der Generalstab in Kiew am Mittwochabend erklarte, hatten russische Einheiten versucht, die Zange um die Stadt von Norden und Suden zu schliefien" (Selenskyj im Osten der Ukraine: „Stundliche Sirenen, standiger Beschuss, Bedrohung" - WELT,23.03.2023)

Рідше у нашій вибірці трапляються інференційні маркери евіденційності (60 випадків, що становить 16%). Однією з причин такої частоти вживання є те, що досліджувані статті належать до інформаційних медійних жанрів, де основна увага сфокусована на об'єктивному висвітленні новин.

Інференційна евіденційність виражається насамперед через:

1. Модальні прислівники (30 випадків), наприклад: …Vermutlich hatten „irgendwelche Emotionen“ eine Rolle gespielt“ (Buschmann: „Dass offenbar zwei kleine Madchen diese Tat begangen haben, lasst sich kaum begreifen“ - WELT, 15.03.23); „Tatsachlich ist der Prufauftrag bereits in dem Gesetz enthalten“ (EU-Gipfel: ,,Verstorend“ - Scholz schlagt im Verbrenner-Streit Kritik entgegen - WELT, 23.03.2023); „Das Hauptthema, vielleicht sogar das einzige Thema des Bund-Lander-Gipfels werde die Fluchtlingsfmanzierung sein“ (Nancy Faeser wehrt sich gegen Kritik: Um „Ordnunginder Migrations politik“ bemuht- WELT,15.03.2023).

2. Конструкції з дієсловом scheinen (2 випадки), наприклад: „Die Ehe scheint sich selbst abzuschaffen - aber eine Autorin will schneller sein“ (Aktivistin fordert Abschaffung der Ehe: Manner sollen Feminismus-Steuer zahlen (berliner-zeitung.de, 20.03.2023).

3. Модальні дієслова (60 випадків), наприклад: „Von der Minister prasidenten konferenz am Donnerstag sollte ein deutliches Signal der Lander an den Bund gehen“ (Nancy Faeser wehrt sich gegen Kritik: Um „Ordnunginder Migrationspolitik“ bemuht - WELT, 15.03.2023).

У діаграмі 1 (див. рис. 1) для наочності наведено отримані дані вживання евіденційних конструкцій.

Рис. 1. Вживання евіденційних конструкцій в публіцистичному стилі

На рис. 1 можна побачити переважання використання комунікативних та модалізованих дієслів, прямої мови та цитування при виражанні евіденційності в публіцистичних текстах сучасних німецькомовних масмедіа.

На рис. 2 зображено розподіл репортативних і інференційних маркерів у публіцистичному стилі сучасної німецької мови (див. рис. 2).

Як показав аналіз вибірки, у текстах німецькомовних медійних статей журналісти часто застосовують пряму мову із зазначенням джерела інформації. Саме завдяки експліцитній вказівці на джерело інформації читачі мають змогу, за потреби, перевірити інформацію, щоб бути впевненими в її достовірності.

Рис. 2 Види евідейційності в публіцистичному, стилі сучасної німецької мови

Висновки

У проаналізованих політичних публіцистичних статтях сучасних німецькомовних медіа видань висвітлюються актуальні події та суспільні явища із використанням різних еведінційних конструкцій. У статтях автори вдаються до використання аргументації, цитування учасників подій, експертів та можуть застосовувати різні способи інформування для сугестивного впливу на читацьку аудиторію. Застосування евіденційних конструкцій обумовлено потребами об'єктивного інформування читачів, коли відбувається мовне кодування джерела інформації. У дослідженому публіцистичному корпусі виявлено 581 евіденційний маркер. Найбільш поширеними евіденційними маркерами виявилися: комунікативні та модалізовані дієслова, пряма мова та цитування (75% від загальної кількості). Аналіз кількості евіденційних маркерів у текстах публіцистичного стилю показав, що репортативні маркери (84%) значно перевищують інференційні маркери (16%). Отримані результати можна, насамперед, пояснити тим, що проаналізовані тексти належать до інформаційних жанрів, де основна інтенція адресанта полягає в об'єктивному інформуванні адресатів.

Перспективним напрямом подальших досліджень вважаємо зіставний аналіз текстів декількох функційних стилів німецької мови щодо виявлення розбіжностей у застосуванні в них різних маркерів евіденційності.

Список літератури

1. Кійко Ю.Є. Німецький і український медіаландшафти. Українська наука в європейському контексті. Німецько-українські наукові зв'язки: зб. наукових праць. Мюнхен, 2016. Том IX. С. 384-389.

2. Ніка О.І. Евіденційність як категорія модусу у староукраїнських текстах. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика: Зб. наукових праць. Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. Вип. 18. С. 51-59.

3. Aikhenvald A.Y. The grammar of knowledge: a cross-linguistic view of evidentials and the expression of information source. The grammar of knowledge: A cross-linguistic typology. 2014. Vol. 1. P. 1-51.

4. Diewald G. Faktizitat und Evidentialitat: Semantische Differenzierungen bei den Modal- und Modalitatsverben. Polyfunktionalitat. Tempus, Temporalitat und Modus, Modalitat im Sprachvergleich / O. Leirburkt (ed.). Ttibingen: Stauffenburg, 2004. S. 231-256.

5. Diewald G. / Smirnova E. Abgrenzung von Modalitat und Evidentialitat im heutigen Deutsch. Modalitat, Temporalitat in kontrastiver und typologischer Sicht / A. Kаtny & A. Socka (Hg.). Frankfurta.M.: PeterLang, 2010. S. 113-131.

6. Duden: Die Grammatik / Hrsg. von A.Wollstein und der Dudenredaktion. 10. Aufl. Mannheim: Dudenverlag, 2022. 984 S.

7. Kijko J. Evidentialitat und epistemische Modalitat in deutschen und ukrainischen informationsbetonten Pressetexten. tekst і dyskurs - text und diskurs. Warszawa, 2013. Nr. 6. S. 131-151.

8. Kiyko Y. Medientexte aus fraktaltheoretischer Perspektive: deutsch-ukrainische Kontraste. Berlin: Peter Lang, 2020. 312 S.

9. Kijko J. & Kudrjawzewa O. Deutsche Grammatik: Theorie und Praxis. Tscherniwzi: Unidruckerei, 2018. 188 S.

10. Leiss E. Drei Spielarten der Epistemizitat, drei Spielarten der Evidentialitat und drei Spielarten des Wissens. Modalitat, Epistemik und Evidentialitat bei Modalverb, Adverb, Modalpartikel und Modus. Ttibingen: Stauffenburg, 2009. S. 3-24.

References

1. Aikhenvald A.Y. (2014). The grammar of knowledge: a cross-linguistic view of evidentials and the expression of information source. The grammar of knowledge: A cross-linguistic typology. Vol. 1. P. 1-51.

2. Diewald G. (2004). Faktizitat und Evidentialitat: Semantische Differenzierungen bei den Modal- und Modalitatsverben. Polyfunktionalitat [Factuality and evidentiality: semantic differentiations in modal and modality verbs. Polyfunctionality]. Tempus, Temporalitat und Modus, Modalitat im Sprachvergleich / O. Leirburkt (ed.). Ttibingen: Stauffenburg. S. 231-256.

3. Diewald G., Smirnova E. (2010). Abgrenzung von Modalitat und Evidentialitat im heutigen Deutsch [Differentiation between modality and evidentiality in contemporary German], Modalitat, Temporalitat in kontrastiver und typologischer Sicht / A. Kаtny & A. Socka (Hg.). Frankfurt a.M.: Peter Lang. S. 113-131.

4. Duden (2022). Die Grammatik [The Grammar] / Hrsg. von A.Wollstein und der Dudenredaktion. 10. Aufl. Mannheim: Dudenverlag. 984 S.

5. Kijko J. (2013). Evidentialitat und epistemische Modalitat in deutschen und ukrainischen informationsbetonten Pressetexten [Evidentiality and epistemic modality in German and Ukrainian news texts]. tekst і dyskurs - text und diskurs. Warszawa. Nr. 6. S. 131-151.

6. Kiyko Y. & Kudrjawzewa O. (2018). Deutsche Grammatik: Theorie und Praxis [German Grammar: Theory and Practice]. Tscherniwzi: Unidruckerei. 188 S.

7. Kiyko Y. (2020). Medientexte aus fraktaltheoretischer Perspektive: deutsch-ukrainische Kontraste [Media texts from a fractal theory perspective: German-Ukrainian contrasts]. Berlin: Peter Lang. 312 S.

8. Kiyko Y.E. (2016). Nimetskyi і ukrainskyi medialandshafty [German and Ukrainian media landscapes]. Ukrainska пайка v yevropeiskomu konteksti. Nimetsko-ukrainski naukovi zv'iazky. Munich. Vol. IX. P. 384-389.

9. Leiss E. (2009). Drei Spielarten der Epistemizitat, drei Spielarten der Evidentialitat und drei Spielarten des Wissens [Three varieties of epistemicity, three varieties of evidentiality and three varieties of knowledge], Modalitat, Epistemik und Evidentialitat bei Modalverb, Adverb, Modalpartikel und Modus. Ttibingen: Stauffenburg. S. 3-24.

10. Nika O.I. (2008). Evidentsiinist yak katehoriia modusu u staroukrainskykh tekstakh [Evidence as a Category of Modality in Old Ukrainian Texts]. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky. Kyiv: Kyivskyiuniversytet,No. 18. P. 51-59.

11. Shakespeare W. (2008). Hamlet, prynts dansky (Yurii Andrukhovych, Trans.) Iliustratsii: Vladyslav Yerko. Vydavnytstvo: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA. 240 p.

12. Shakespeare W. (I960). Hamlet, prynts danskyi (O. Burhardt, Trans.) / Klen Y. Tvory: V 4 t - Toronto: Fundatsiia imeni Yuriia Klena. 195 p.

13. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of Ukrainian language].

14. Tilna. O. A. Monoloh Hamleta “Buty chy ne Buty”. [Hamlet's monologue, "To be, or not to be"]

15. The Free Dictionary: Dictionary, Encyclopedia and Thesaurus

16. Zavhorodnia L.V. (2009). Tekstoznavstvo [Textual studies]: Navchalno-metodychni rekomendatsii do kursu. Cherkasy: Brama-Ukraina. 83 p.

17. Zorivchak R.P. (1989). Realiia і pereklad (na materiali anhlomovnykh perekladiv ukrainskoi prozy) [Realia and translation (on the material of English translations of Ukrainian prose)]. Lviv: Vydavnytstvo pry Lvivskomu universyteti. 215 p.

Размещено на Allbest.Ru