Писемний фольклор російсько-української війни: прагматика та естетика

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Наталія ЯРМОЛЕНКО

ПИСЕМНИЙ ФОЛЬКЛОР РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ПРАГМАТИКА ТА ЕСТЕТИКА

Досліджується естетика й прагматика інтернетлору про російсько-українську війну. Це писемний фольклор освіченої і креативноїмолоді-- користувачів та пікчерів. Генеза нетлору сягає жанрів класичного фольклору, постфольклору (політичного анекдоту). Виконує практичну, утилітарнау функцію. Це блискавична реакція на проблеми повсякденного життя. Тексти резонансні, побудовані на розмовних жанрах, не завжди естетичні. Їхня роль -- запам'ятатися, вразити, змінити стереотипи мислення. Естетика своєрідна: нетлор подає інформацію без брехливої патетики, у розважальній формі, має заспокійливу функцію, допомагає зберегти душевну рівновагу.

Ключові слова: російсько-українська війна, новітній фольклор, інтернетлор, нетлор, пікчер, меми, фотожаби, гіфи, прагматика фольклору, естетика фольклору.

Постановка проблеми. Інтернет став ідеальним каналом для візуальної та письмової передачі народних повідомлень та усних фольклорних текстів. На початку ХХІ ст. у світовому постфольклорі оформлюється напрям, що отримує назву «мережевий фольклор» або «інтернетлор» («нетлор»). Нові канали передачі текстів утворюють новітні жанри нетлору - фотожаби, меми, гіфи, які належать до категорії писемного, тобто записаного самим творцем та поширеного писемним шляхом фольклору.

Фольклор на площадці інтернету, на відміну від класичного фольклору чи фольклору в інтернеті (як, наприклад, спогади респондентів про голодомор чи вторгнення росіян), має свої особливості. Він твориться виключно в мережі з використанням освітніх інформаційних технологій. Це синкретичне поєднання різних видів мистецтва (вербального і зображення, писемного слова з картинкою, фото чи відео). По суті, відбувається конвергенція (злиття) тексту, графіки, відео, звуку в єдиний мультимедійний інформаційний продукт, характерний для сучасного інформаційного простору.

Нетлор як тип творчості є «продуктом міжкультурним, здатним до тематичної й естетичної інтернаціоналізації, чутливим до глобалізаційних впливів» [2, 71]. Естетика світового інтернетлору невіддільна від прагматики. Його твори насамперед виконують практичну, утилітарну функцію -- зазвичай вони мали на меті прив'язати увагу глядача, щоб прорекламувати ту чи іншу продукцію. Проблема ж подачі матеріалу активує функцію естетичну, наприклад, з метою реклами важливо продемонструвати продукт у красивому оформленні, на фоні музики тощо. Можна дібрати асоціативний відеоряд, або ж цікаво розповісти про нього, або ж розсмішити, розважити споживача в результаті переосмислення звичного контексту подачі. Згодом нетлор розширює свої функції від рекламних до суспільно-політичних. При цьому естетична функція нетлору послаблюється і стає супровідною. Щоб вразити глядача, запам'ятатися, інтернетлор часто апелює до інклюзивності (гіфки на основі повсякденного побуту, демонстрація потоку звичайного життя, яке іноді далеке від естетики). Так нетлор змінює стереотипи мислення користувачів інтернету.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні ін- тернетлор часто використовує наявні традиції політичного анекдоту, бо це у значній мірі фольклор спротиву, корені якого варто шукати в антирадянському фольклорі часів тоталітаризму, народній творчості українських Майданів та Революції Гідності. Народна творчість сталінських часів висвітлювалася в розвідках Г. Сенька [7], антирадянський фольклор досліджували Ю.Колісник [6], Н. Ярмоленко [9]. Питання прагматики фольклору з'ясовувала О. Івановська [4]. Вивченням новітнього етапу фольклоротворення займалися українські дослідниці постфольклору Н. Лисюк [6], політичний фольклор аналізував Р. Кирчів [9], фото- жаби Революції Гідності вивчала Я. Закальська [3], про особливості протестного руху в Україні існує ціла кагорта досліджень науковців-істориків та соціологів. Доповіді про інтернетлор російсько-української війни на Всеукраїнському науково-мистецькому форумі «Музи не мовчать», наукових конференціях у Запоріжжі, Черкасах були підготовлені й виголошені Н. Ярмоленко. Вони й оприявнили актуальність та апробували науковий інтерес і вагомість вивчення мережевого фольклору про сучасну війну.

Мета нашої теперішньої розвідки -- дослідити нетлор про російсько-українську війну в єдності його естетики та прагматики.

Виклад основного матеріалу. Меми, фотожаби, гіфки з перших днів супроводжували російсько-українську війну. Це блискавична реакція прогресивних людей -- носіїв фольклору -- на події, що відбуваються. Із початком пов- номасштабного вторгнення рашистів мемотворення активізувалося й набуло особливої ваги. Для тилових українців продукти нетлору стали такими ж необхідними, як зброя для українських захисників. Їх активно творили не лише пікчери -- спеціалісти з PR-технологій, а й креативні українці з гарним почуттям гумору та естетичним смаком або здібністю до малювання. А пересічні користувачі інтернету доповнювали й активно перепощували найвдаліші тексти. Щедрий ужинок побудованих на традиційному асоціативному та анекдотичному мисленні українських мемів у со- цмережах ми мали вже тоді, коли авторська література ще мовчала або лише започатковувала емоційне осмислення подій у поезіях.

Ітернетлор -- це письмова форма комунікації, яка, на відміну від усної, адресується великій кількості читачів одночасно, а відправлення й отримання тексту мінімально розділені в часі. Інтернетлорні тексти розраховані на одночасну комунікацію з масовою аудиторією, адже глобальні новітні інформаційні технології дозволяють доправити повідомлення необмеженій кількості читачів навіть без використання паперу, а також швидко встановити адресанта повідомлення.

Хто творить нетлорні тексти і виступає носієм інформації? Інтернетлор -- комунікація прогресивних і креатив- них людей, що не бояться уваги, критики, запитань, тролів у коментарях. Інтернет дає своїм користувачам необмежені можливості для співтворчості та удосконалення нетлору. Якщо текст спрямований на якусь соціальну чи культурну реакцію споживача, він може бути навіть сфальсифікований спеціалістами з PR-технологій, тобто підробленим, належати до розряду фальшлору, як це вже траплялося із класичним фольклором (думи про Леніна, Сталіна, колгоспні пісні про щасливе життя тощо). Медіатексти використовують стереотипи, вони послуговуються традиціями гумористичного фольклору, анекдотичного мислення. Нетлорні тексти розраховані на те, щоб знайти емоційний відгук та мати резонанс серед користувачів і бути перепощеними безліч разів. Слушною є думка авторки дослідження «Сучасний фольклор і медіаграмотність: точки дотику» Anel Sudakevich: «варто зважати, що емоція, яка проявляється сміхом, так само допомагає маніпулюванню свідомістю» [7].

Чому нетлор ми вважаємо складовою частиною фольклору? Усний фольклорний твір також має здатність відтворюватися багаторазово, у процесі передачі й відтворення він шліфується, набуває стійкості й завершеності, а також може бути зафіксованим на письмі. Меми, гіфи, фо- тожаби -- це блискавичний відгук на події, вони набувають актуального змісту, як і анекдот чи інший фольклорний текст. При перепощуванні меми можуть обтиратися, довершуватися не лише на рівні тексту, а й на рівні естетичного оформлення, багаторазово відтворюватися у варіантах.

Зауважимо, що довготривале життя мають лише кодові нетлорні тексти. Це ті, в основі яких закладені патріотичні чи загальнонаціональні ідеї, наприклад, меми про котиків-воїнів, «русскій корабль», мову («какая разніца?»), прильоти в раші («бавовна») тощо. Їх, як і популярні анекдоти, аудиторія користувачів розбирає на цитати й пізнає із контексту. Також меми можуть затухати й відроджуватися, у залежності від того, як часто повторюється та чи інша ситуація. Наприклад, меми про повітряну тривогу масово виникали на початку повномасштабного вторгнення, весною 2022 р.: «Читаємо заговір на ніч: «Повітряна тривога, перейди до Таганрога, з Таганрога до Пітєра та бункерного пі#ара». Упродовж війни відбулася часткова адаптація українців до виття сирен, і численні меми про надоїдливі сирени виходять із активного вжитку. Але деякі, вже видозмінені варіанти, рефольклоризуються разом із посиленням інтенсивності обстрілів ворога. Весною 2023 р. ми записали варіант цього ж замовляння без абсцентної лексики та з пом'якшеним мотивом прокляття: «Тривога, тривога, геть від мого порога. У Москву й бурятію на оту всю братію!».

Меми не мають табу на те чи інше джерело поповнення, на ту чи іншу емоцію, на те чи інше крутеньке слово. Матеріалом для мемів можуть бути: усні культурні тексти усталених фольклорних жанрів, як наведене вище замовляння; народні тексти зображального фольклору, зокрема, картини, світлини (активно використовується образ козака Мамая); церковні та авторські тексти, зорієнтовані на усну модель (молитви, авторські вірші-прокляття); цитати провідних політиків («Життя потрібно прожити так, щоб після смерті москалі боялися тебе ще кілька поколінь» (Степан Бандера)) та класиків української літератури («Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі» (Ліна Костенко)).

У нетлорі авторитети відсутні. Авторські тексти користувачі вільно доповнюють, видозмінюють, або ж творять народний варіант (псевдоцитату) за мотивами авторського тексту. Так творці нетлору осучаснили заповіт Т. Шевченка, контамінувавши його з різновидом замовляння -- народним прокляттям та приправленою прокльонами народною лайкою:

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі,

Стали вам поперек горла Москалі сцикучі! (варіант -- є..учі)

Щоб ви салом отруїлись,

В Дніпрі потонули!

Та дорогу в Україну Навіки забули!

У нас люди працьовиті,

Чорнозем родючий,

А ви ледарі й п'яниці Пацюки смердючі!

Нам від вашого народу Не треба нічого!

Краще йдіть собі лікуйте Ірода дурного.

Геть із нашої домівки!

Ми -- навіки вільні!

Тут московії не буде Слава Україні!

Мемами стають зразки розмовного жанру, що передаються за допомогою письма: «Розповідь бійця «Азову»: Взяли в полон пораненого орка. Я йому накладаю турнікет, перев'язую рани -- ну, все роблю, як треба, красиво. А потім показую шеврон «Азова»: «Дивись, у кого ти в полоні». Орк в шоці. Якраз приїхали військові медики, забирають його в госпіталь. Він одразу починає скаржитись: «Я біл в плєну у Азова. Харашо, что ви мєня забіраєтє. А медик відповідає: «Не переживай, ти попав у хороші руки. Ми - «Правий сектор». Орк обмочився втретє». Для мемотворення можуть використовуватися не лише народні оповіді, а й легенди (наприклад, про Чорнобаївку), народні перекази: »Чотири танки приїхали в якесь село, залишається тільки трошки в них солярки, вони з двох танків злили в два, поїхали знов за пальним, приїжджають, а селяни поставили на них два прапори українські. Вони побачили, що це українські танки, та розстріляли. Зрозумівши, що своїх знищили, кинули інші та втекли. Отак з допомогою двох українських прапорів знищили 4 танки».

Нетлор долучає до обігу свіжостворені народні анекдоти: «Дід, відправляючи онука на війну, каже -Я тобі за кожного 200 буду по 100доларів платити. Так і домовилися. Проходить тиждень. Дід телефонує до онука й запитує: - Як справи, як з 200-ми, чого мовчиш? - Діду, так тільки 185-й, буде 200-й -- подзвоню!», загадки («Як називаються посилки з України з трупами росіян? Бандеролі») тощо.

Текстам нетлору притаманна зміщена часова парадигма. Тут в одній площині функціонують новотвори на зразок усних обрядових текстів традиційного фольклору -- проклять: «Маріуполь... Ні серцем доболіть, ні розумом доточить масштабів цієї української трагедії. Будь ти прокляте до 7 коліна, 2а2омбоване рашистське кодло, яке викохало біснуватого диктатора і дало йому право нищити свободолюб- чу державу! Світе, змобілізуйся, аби випалити диявольське поріддя з української землі! Прикрий небо над Україною!»; а також тексти, дотичні до народного календаря («Журав- лики-журавлі, принесіть мир нашій землі» (замовляння, коли вперше бачиш журавля/веселики); зразки, подібні до класичного необрядового фольклору (Народний малюнок-примітив -- дід з бабою на даху хати з кулеметів палять у московські танки. Підпис «Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно!»; Коментар внизу «Хоч танки стріляй!»); меми, що апелюють до кінемотографічних текстів (Почтальйон Пєч- кін: «Тут вам бандеролька пришла. С вашим мальчиком. Из Украины»; Варіант: «Это я, почтальйон путин, принес груз 200: вашего мальчика. Но я вам его неотдам, потому что у нас потерь нет»); публіцистичних («Жителі Лондона принесли до посольства московії речі, які вони можуть «забрати собі в якості трофеїв». Пральні машини, тостери, ганчірки, білизна, дитячі іграшки та прикраси. Все те, що орки намародерили в Україні. Є навіть пропозиції замінувати це. Не вистачає собачої будки...») тощо. Слід також відмітити контамінацію язичницької, християнської та атеїстичної культур і у формі, і в змісті мемів, фотожаб, гіфів. Отже, ме- мотворення, як і нетлор загалом, послуговується широким спектром культурних текстів.

Інтернетлор, на відміну від фольклору, позбавлений іс- торико-географічної локалізації. Варіативність фольклорного тексту миттєва й не прив'язана до якогось часового чи територіального локусу. Текст інтернетлору ніби є скрізь, і його ніби й немає, -- це мас-медійний продукт, тобто варіант реального тексту, він віртуальний, уявний і розмитий, ні до чого й ні до кого не прив'язаний -- ні до адресанта (молитва), ні до адресата (заговори), ні до певного локального простору (як пісні про бактеріологічну зброю: гусей, бджіл, синичок тощо). Але при цьому ми не можемо назвати нетлор про російсько-українську війну продуктом стихійної колективної творчості, оскільки всі його тексти об'єднують ідеї національної самобутності, патріотизму й національної стійкості, генеза яких сягає антирадянського політичного фольклору.

Носії нетлору опанували методику збереження та передачі інформації для масової аудиторії, значно більшої, аніж при живому спілкуванні. Аудиторія носіїв нетлору, порівнюючи з аудиторією носіїв класичного фольклору та постфольклору, значно розширилася. А от чи помолодшала? Це питання змушує нас переглянути «совєцьку» концепцтію фольклору як безавторської творчості, що відживає і старіє, оскільки належить людям похилого віку. На наш погляд, і класична, і постфольклорна народна творчість -- прерогатива талановитих людей різних вікових груп, здебільшого молоді. Найкращі зразки народної вишивки українки творили до заміжжя. Сумнівно, щоб і пісні про кохання та дошлюбні взаємини були продуктом творчості людей зрілого віку, адже ми знаємо пісні Марусі Чурай. Псевдокон- цепція немодних, непопулярних і несприйнятливих для молодого радянського громадянина показушних пісень бабусь у віночках на голові і дідусів у однакових псевдонародних строях не витримала перевірки часом і розвалилася разом із імперією, що її створила. У найближчий час фольклористам доведеться з'ясовувати механізми рефольклоризації класичного фольклору та вирішувати проблемами генези та динаміки сучасних текстів із ознаками фольклорних.

Сучасна нетлорна аудиторія -- це продуктивні громадяни України й українці поза її межами, міські й сільські жителі. Інтернеттексти про війну сягають загальнонаціонального рівня, вони виходять за межі якоїсь однієї суб- культури чи професійної або фольк-спільноти. Народна творчість взяла на озброєння сучасні комп'ютерні технології та професійні засоби кіномистецтва. Меми використовують як мінімум три мови (українську, англійську, російську), українсько-російсько-англійський суржик [1]. Якщо медійність передбачає медіаграмотність, уміння знаходити, аналізувати, використовувати інформацію та створювати свій контент для самовираження й спілкування, то нетлор як продукт масової аудиторії є розмаїтим щодо використання лексики й часто граматично й орфографічно неви- віреним. Інтернетлорні письмові повідомлення, творення яких зазвичай мало б займати загалом більше часу, аніж усних, оскільки для їхнього створення потрібне обдумування, певне стилістичне й граматичне оформлення, передаються зазвичай недбало, як усні розмовні тексти. Він, як і фольклор, є неконтрольованим і втілює принцип повної мережевої свободи слова. На наш погляд, інтернетлор кардинально переосмислює, а то й знімає опозицію «усний текст -- письмовий текст» у сфері культури. В умовах російсько-української війни нетлор виступає потужним ідеологічним та державотворчим чинником (меми про мову, віру, державу, кодовий мем «какая разніца?» тощо).

Висновки. Отже, можна зробити висновок про правомірність приєднання нетлору до усної народної творчості, оскільки він є показником динаміки класичного фольклору та постфольклору.Нетлор про російсько-українську війну має насамперед прагматичну основу: він оприлюднює проблеми сучасної війни, виконує рекламно-довідкову функцію, блискавично доносить важливу інформацію (це стосується не лише новин, а й національної історії), організовує українців навколо важливих суспільних ідей (напр. допомоги фронту), відновлює традиційну систему цінностей та формує цілісність нації.

Аудиторія творців і носіїв української народної творчості стала освіченішою і технічно забезпеченою. Щодо естетики у розумінні почуттєво-емоційного сприйняття світу нетлор знімає тягар постійного стресового стану, допомагає кожному виговоритися, зберегти душевну рівновагу, вбудувати визвольну війну проти російських загарбників у систему загальнолюдських цінностей, а також подає інформацію без брехливої патетики, у розважальній формі, допомагає відпочити, має заспокійливу функцію і приносить задоволення. Нетлор виникає у стресовій ситуації і заповнює інформаційні та емоційні лакуни, а з появою авторських текстів на актуальну тему кількість мемів знижується до мінімуму. Об'єм статті замалий для вичерпного аналізу динаміки інтернетлору як сучасного фольклорного утворення. Необхідні й подальші розвідки щодо його співвідносності з класичним фольклором, зокрема жанрової природи, ідейно-тематичного складу, природи гумору.

Список використаної літератури

1. Воловенко І., Григоренко І. Метамовна рефлексія мережевих текстів. Intercultural Communication (ISSN - 2451-0998; e-ISSN-2543-7461). 2018. Вип. 1(4). с. 57-69.

2. Григоренко І. Інтернет-фольклор: основні теоретичні підходи до визначення поняття. Гуманітарний корпус: [збірник наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії]. Випуск 23 (том 1). Вінниця, 2019. с.70-72.

3. Закальська Я.А. Інтернетлор Революції гідності: традиція та новаторство. Science and Education a New Dimension. Philology, IV(20), Issue: 85, 20169.

4. Івановська Олена Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів / К.: ВПК «Експрес- Поліграф», 2012. 336 с.

5. Колісник Ю. Усно-народна творчість як складова інформпростору радянської України. Теле- та радіожурналістика. Вип.9. 2010. с. 30-36.

6. Лисюк Наталія Постфольклор в Україні. Київ, 2012. 348 с.

7. Сенько Г. Штани латані у клітку, виконуєм п'ятилітку. Буенос -Айрес: В-во «Перемога»

8. Sudakevich Anel Сучасний фольклор і медіаграмотність: точки дотику.

9. Кирчів Роман Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів, 2010. 536 с.

10. Ярмоленко Наталія Голодомор в українській усній неказковій прозі Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. Випуск 39, частина 1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. с. 231-242.

Размещено на Allbest.Ru