Особливості стилістичних засобів передачі гумору у художньому творі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості стилістичних засобів передачі гумору у художньому творі

Сідько Валерія Сергіївна

здобувач вищої освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національний авіаційний університет, Україна

Сітко Алла Василівна

канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри англійської філології і перекладу Національний авіаційний університет, Україна

Кожний художній твір, кожний художній напрям, література кожної історичної доби породжує специфічні проблеми для перекладача. Праця сучасного перекладача художньої літератури мусить бути глибоко творчою, такою, що передає не лише основний зміст твору, але й образи, реалії та характерний колорит епохи, яку відображено, адже кожен оригінал за своїм образом (та кожна адресна група за своїм типом і складом) потребує свого, завжди індивідуального підходу [4].

Художній переклад "допомагає зберегти національні традиції в культурі кожного народу, мовою якого він виконується. Він захищає свою мову від вторгнення сторонніх форм, котрі знищують чи замінюють національні форми. А збереження останніх - це залог різноманітності й багатства творчості всіх народів, кожний з яких вносить свій внесок до світової скарбниці культури саме завдяки своїй національній своєрідності" [3]. зміст твір перекладач

Переклад гумору вимагає не тільки гарного знання мови, але також значного рівня ерудованості. Перекладачеві, який має справу з перекладом жартів слід враховувати національну специфіку мови оригіналу і, водночас, обирати такі еквіваленти або відповідники, які будуть зрозумілими для читача чи слухача мови перекладу.

У перекладацькій діяльності, як зазначає дослідниця Я.М. Яковенко, компенсація вираження гумору може бути паралельна в тій самій частині тексту, суміжна на незначній відстані від стилістичного прийому оригіналу, зміщена на значній відстані, також узагальнена текст перекладу містить прийоми, які адаптують гру слів для читача мови перекладу [5].

Загалом, слово "гумор" (лат. humor - волога, рідина) вживається принаймні у трьох значеннях:

1) твори і жанрові різновиди гумористичної літератури;

2) почуття гумору;

3) форма критичного ставлення до дійсності, форма комічного осміювання.

Це останнє значення є естетичною категорією, яка переплітається із психологічним поняттям "почуття гумору" і суміжними з ним поняттями ("іронія", "дотепність" тощо).

Багато вчених розглядає гумор як здатність сприймати смішні сторони життя, що є фундаментальною характеристикою людини. Так, поняття "гумор" має кілька інтерпретацій: гумор - "доброзичливо-глузливе ставлення до чого- небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді" [10]; "незлобна насмішка, добродушний сміх; пройнятий таким настроєм ставлення до чогось (до чиїхось недоліків, слабкостей тощо.)" [9]; "розуміння комічного, вміння бачити і показувати смішне, поблажливо-глузливе ставлення до чогось" [8].

Окремі вчені розуміють гумор, як протилежність іронії, визначаючи такі відмінні риси цих двох виявів комічного: 1) іронія - явище об'єктивне і спрямоване на інших; гумор - суб'єктивний і призначений для власного Я; 2) іронія "починається серйозним виразом обличчя, а закінчується сміхом, з гумором усе навпаки" [4]. Відносячи гумор і сатиру до головних виявів комічного, О. Зайва переконує, що гумор - "сміх дружелюбний, незлобливий, хоча і не беззубий. Він удосконалює явище, очищує його від недоліків, допомагає повніше розкритися в ньому всьому суспільно цінному" [1].

Матеріалом дослідження було обрано роман "Троє в човні (якщо не рахувати собаки)". Автором твору є відомий британський драматург, письменник та гуморист Джером К. Джером. Його видатний роман "Троє в човні (якщо не рахувати собаки)" був написаний у 1889 р. за спогадами про весільну подорож Темзою. Спочатку Джером К. Джером планував створити путівник по Темзі з переліком історичних місць та описом ландшафтів, однак під час написання вирішив додати комічні та веселі історії, щоб було цікавіше. В результаті, з тексту було прибрано усі "серйозні" моменти та залишено лише перелік пригод. У романі є три головні герої та пес. Прототипами персонажів є сам автора та два його реальних друга - Джордж Вінгрейв (Джордж) та Карл Хенчел (Гарріс), із ними неодноразово відбувалися подорожі Темзою.

Роман Джерома К. Дж. "Троє в одному човні" можна охарактеризувати як комічну пастораль, яка схвалює просте життя, позбавлене розкоші, фальшивих друзів та гріхів вищого суспільства. Роман наповнений великою кількістю комічно-повчальних ситуацій, а також містить ліричні описи природи та філософські роздуми. У своєму творі автор використовує доместикований гумор вікторіанської епохи, тобто він висміює та коментує особисті, культурні, соціальні та політичні проблеми на прикладі ситуацій, які добре відомі та зрозумілі британцям.

Для досягнення високого гумористичного ефекту Джером К. Дж. застосовує мовні засоби створення комічного. Комічне - це певна мовна категорія, яка за допомогою жартів та висміювання розкриває соціальноісторичну або політичну невідповідність у культурах, обумовлену різним соціальним та економічним становищем, відмінністю в звичаях та традиціях, менталітетом тощо [2].

Основними видами відтворення комічного є гумор, сатира та іронія. У літературних творах за допомогою іронії автор може виразити та реалізувати своє власне ставлення до ситуації, тобто іронія виступає певним показником оцінки і позиції автора. В контексті лінгвістики вирізняють два виду іронії: ситуативну та асоціативну, реалізація яких відбувається на різних мовних рівнях. Ситуативна іронія - це стилістичний засіб, який актуалізується на рівні речення або абзацу. Вона демонструє контраст між контекстом та прямим значенням слова [9]. Мета ситуативної іронії полягає в тому, щоб навчити читачів відрізняти видимість від реальності.

Асоціативна іронія - це стилістичний засіб, який реалізується в рамках усього тексту. Вона створюється за допомогою ретроспекції, каламбуру, алюзій, гротеску тощо [2]. Асоціативна іронія актуалізується в художньому контексті, який був вигаданий автором. Основними лінгвостилістичними засобами, які слугують для створення комічного ефекту є порівняння, оксиморон, метафора, гіпербола, метонімія, антитеза, каламбур тощо. Автор використовує іронію головним чином для коментування та критикування людських слабкостей, таких як лінь, брехня, пияцтво тощо.

Іронія відіграє провідну роль у романі Джерома. К. Дж "Троє в одному човні..." і репрезентує елемент, який формує загальний гумористичний тон твору.

Пропонуємо розглянути уривок з роману, який є прикладом реалізації ситуативної іронії:

"I felt rather hurt about this at first; it seemed somehow to be a sort of slight. Why hadn't I got housemaid's knee? Why this invidious reservation? After a while, however, less grasping feelings prevailed. I reflected that I had every other known malady in the pharmacology, and I grew less selfish, and determined to do without housemaid's knee" [6]. - "Спершу я навіть образився, бо відчув у цьому якусь зневагу. Чому мені не дісталось раку сажотрусів? За віщо така дискримінація? Але трохи перегодя в мені взяли гору скромніші почуття. Я подумав, що в мене є всі інші хвороби, відомі медицині, і вирішив, що негарно бути таким жадюгою. Обійдусь і без того раку сажотрусів" (пер. Р. Доценка); "Мені було досить боляче про це дізнатися. Чому в мене немає води в коліні? Звідки взялась така несправедливість? Однак через певний час менш пожадливі почуття переважили. Я подумав, що зате в мене є всі інші відомі медицині хвороби. Будь-яка жадоба зникла, і я вирішив обійтися без води в коліні" (пер. Н. Філімонової).

У цьому фрагменті іронія актуалізується на лексичному та синтаксичному мовних рівнях, а також за допомогою риторичних запитань Why hadn't I got housemaid's knee? (Чому мені не дісталося раку сажотрусів? / Чому в мене немає води в коліні?) та Why this invidious reservation? (За віщо така дискримінація? / Звідки взялась така несправедливість?). Переклад медичного терміну "housemaid's knee" є досить цікавим. Цей термін утворено засобами метонімії: у минулому покоївки (housemaids) виконували багато роботи по дому, яка вимагала фізичного навантаження на коліна та суглоби. Прямим відповідником терміну в українській мові є лексема - бурсит (запалення) коліна. Утім, українські перекладачі пропонують варіанти "рак сажотрусів" та "вода в коліні".

Переклад стилістичних засобів є досить складним і багатогранним процесом. Це не просто замінює слова однієї частини мови з іншою, переклад відтворює психологічні, літературні, етнографічні та інші аспекти людської діяльності, а також поєднує в собі історію діяльності перекладу в тій чи іншій країні. Але багато проблем, пов'язаних з метафорою, залишаються невирішеними. Розглянемо один з фрагментів роману, де описується стан персонажа:

"I had walked into that reading-room a happy, healthy man. I crawled out a decrepit wreck"[6]. - "Я ввійшов до тієї читальні здоровою, щасливою людиною, а вийшов звідти немічним інвалідом" (пер. Р. Доценко); "Я заходив у читальний зал щасливою здоровою людиною. Я виповз на вулицю старезною руїною" (пер. Н. Філімонової).

У фрагменті інструментами створення іронічного ефекту виступають антитеза та метафора. Метафора вербалізується словами decrepit wreck - someone who is in bad physical or mental condition [7]. Так, переклад метафори вимагає вирішення ряду лінгвістичних, літературних, культурних та інших проблем. У різних стилях мови широко використовуються мовні засоби, які зміцнюють ефективність заяви, пов'язана з тим, що до його логічного вмісту додаються різні експресивні та емоційні відтінки. Важливою умовою ефективного перекладу метафори є усвідомлення його лексико-семантичного та експресивно-оцінного вмісту.

Зокрема, якщо вербалізація концептуальної метафори є контекстно успішним, метафорична номінація, як правило, фіксується в оригінальній мові та адаптовану в перекладі, утворюючи етно-специфічні або універсальні назви деяких соціальних реалій.

Отже, перекладач повинен відштовхуватися від критичної інтерпретації художнього твору, від осягнення всієї багатогранності обраного для опрацювання матеріалу [3], адже процес перекладу не є простою заміною одиниць однієї мови одиницями іншої, а, навпаки, це складний процес, який містить цілу низку операцій, знання яких перекладачем є запорукою адекватного перекладу [4].

У проаналізованому романі реалізація комічного відбувається за допомогою різних його форм: гумору, іронії тощо. Аналіз перекладів показав, що при відтворенні комічного українські перекладачі намагалися зберегти семантичну та прагматичну складову оригіналу.

Список використаних джерел

1. [1] Зайва О.О. (2006). Особливості використання почуття гумору як ресурсу психологічного подолання (автореф. дис. ... канд. психол. наук). Національний університет ім. В.Н. Каразіна. Харків, Україна.

2. [2] Линтвар О.М. (2013). Вираження елементів комічного в художньому тексті. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки, (14), 69-73.

3. [3] Набігуз А. & Сітко А. (2019). Використання комплексного підходу до художнього перекладу. Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: збірник наукових праць / за заг. ред. А.Г. Гудманяна, С.І. Сидоренка. К.: Аграр Медіа Груп, 33-40.

4. [4] Сітко А.В. (2012). Проблема відтворення граматичної семантики інтерогативів засобами цільової мови. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / відп. ред. Н.М. Корбозерова. К. : Логос,. (22), 267-274.

5. [5] Яковенко Я.М. (2014). Особливості перекладу каламбурів у художньому тексті для дітей. Студентський науковий вісник. Кіровоград,. (13), 579-591.

6. [6] Jerome Klapka Jerome. Three Men in a Boat, 2003. Вилучено із: http://www.authorama. com/three-men-in-a-boat-1.html.

7. [7] Cambridge English Dictionary. DictionaryCambridge.org. Вилучено із: https://dictionary. cambridge.org/ (дата звернення 26.11.2020).

8. [8] Varghese L.M. & Idiculla A. (2015). Humour as Social Critique in Pickwick Papers & Three Men in a Boat. European Academic Research. International Multidisciplinary Research Journal. (II), Issue 10. 7.

9. [9] Yemelyanova O. & Maga. T. (2017). Lingvopragmatic potential of ironic statements in the English disourse of fiction. Наукові записки. Філологічні науки. Кропивницький: ЦДПУ ім. В. Винниченка, (154), 201 -205.

10. [10] Yue X., Anna M. & Hiranandani N.A. (2017). How Humor Styles Affect Self-compassion and Life Satisfaction: A Study in Hong Kong. Acta Psychologica. Netherlands: Elsevier, (3), 41.

Размещено на Allbest.ru