Теорія концептуальної інтеграції на матеріал контекстуальних синонімів медичної тематики

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Теорія концептуальної інтеграції на матеріал контекстуальних синонімів медичної тематики

Казимір І.С.

Вступ

Синонімічність вербальних одиниць - особливе явище, розуміння сутності якого набагато складніше, ніж виокремлення критеріїв синонімічності. Синонімія є багатоаспектним явищем, яке досліджувалось і продовжує розвиватись у розрізі лексичної семантики дослідження.

Однак, натепер, відсутні ґрунтовні дослідження контекстуальної синонімії медичної сфери у світлі теорії концептуальної інтеграції. З опертям на когнітивно-дискурсивну парадигму пропонується дослідження когнітивних механізмів КС на матеріалі сучасних газетно-публіцистичних періодичних видань на медичну тематику.

Виклад основного матеріалу

Загальновідомо, що мова нерозривно пов'язана з культурою та народом, тоді як КС - з мисленням. Мова як суспільне явище з допомогою ментальних механізмів відображає увесь свідомий та підсвідомий світ тієї чи тієї мовної особистості. У результаті відбувається концептуалізація чи категоризація дійсності, яка призводить до формування нових розумових дій [7, с. 213]. Так, спостерігається нарощення людських установок та цінностей.

Відносно новим напрямом, у якому мова є засобом отримання, зберігання, обробки та переробки інформації є когнітивна лінгвістика, яка сформувалась як окрема галузь у Німеччині, на міжнародному симпозіумі у Дуйзбурзі (1989) [7, с. 214].

Основне завдання когнітивної лінгвістики полягає у дослідженні когніції та усіх пов'язаних процесів та структур. Когніція - це пізнавальний процес набуття, сприйняття, переробки та обробки отриманих знань на основі рефлексивного досвіду [7, с. 218].

Концептуалізація - це процес отримання когнітивної обробки та організації інформації у вигляді концептуальних структур у ході комунікації чи пізнання світу. Наведене трактування бере свій початок від праць Р. Ленекера, у котрих концептуалізація визначається як процес “когнітивної обробки інформації” (“conceptualization or cognitive processing”), пов'язаний з формуванням значення (“meaning is equated with conceptualization”) [14].

Концепт як основна категорія когнітивної лінгвістики є мисленнєвим образом доволі широкого структурного діапазону [1, с. 90]:

• горизонтально (від загальних образів до логічних понять);

• вертикально (процес експлікування його глибинних смислових шарів).

М.Ф. Алефіренко називає “концепт” семантичним “ембріоном” або смисловим “геном значення” у вигляді “киселю”, який слугує “будівельним матеріалом” для усіх пізнавальних структур [1, с. 91]. В умовах когнітивно-дискурсивної парадигми, текст є цілісною формою лінгвопсихоментальної діяльності мовця, який слугує прагматичним посередником спілкування та діалогічно вбудовується до семіотичного універсуму [7, с. 599- 600]. Вивчення контекстуальних синонімів з опорою на когнітивну семантику уможливлює не лише аналіз внутрішньоструктурних частиномовних зв'язків, а й розгляд певних механізмів формування нового смислу, де знаходяться конкретні ментальні схеми та моделі у процесі вторинної номінації. КС є засобом концептуальної деривації у вигляді формування нового емерджентного значення.

У нашій розвідці пропонуємо розглядати категорію контекстуальної синонімії з особливим механізмом мислення, як-от концептуальна метафора, концептуальна інтеграція, концептуальна евфемія чи концептуальна інференція. В умовах теорії вторинної номінації, КС є її одиницями, які транслюють ситуативне або нове поняття.

Метафора як міждисциплінарне поняття викликає чималий інтерес широкого кола дослідників. Метафора (від гр. metaphora - перенесення) - найпродуктивніший засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотична закономірність, що виявляється у використанні знаків однієї концептуальної сфери на позначення іншої, подібної з нею [7, с. 326]. Поняття “метафора” віднаходить свій початок ще у праці Арістотеля “Поетика” як риторичний прийом або стилістична фігура імпліцитного порівняння [2]. У сучасній лінгвістиці когнітивна метафора традиційно асоціюється із теорією концептуальної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона [13].

За поданням цієї теорії, метафора є всюдисущим феноменом людської психіки, і притаманна не лише художньому дискурсу, а й повсякденній мові та мисленню. Метафору трактують як засіб пізнання у людській свідомості, який реалізується через конкретні мовні ознаки [6].

Розглядаючи у нашому дослідженні когнітивні характеристики метафори на матеріалі медичного дискурсу, звертаємось до концептуальної теорії метафори, яка була розроблена американськими мовознавцями Дж. Лакоффом та М. Джонсоном. У світлі цієї теорії, знаки, які переносяться до іншої сфери, називаються джерелом (source domain). Сфера, яка запозичує знаки із джерела є мішенню (target domain) [7, с. 329].

Дж. Чартеріс-Блек вважає, що метафора є інструментом для мовного використання, позаяк будь-яке слово може бути метафорою, якщо цьому сприяє контекст [10, с.14].

Концептуальна метафора формується у мисленні людини завдяки здатності співставляти аналогії між предметами та явищами [5]. При створенні метафори значущу роль приймає на себе контекст, тому як концептуальна метафора є контекстуальним синонімом до існуючих уже слів або синонімом до первинних одиниць.

Для з'ясування максимально об'єктивної інформації щодо когнітивних характеристик контекстуальних синонімів, пропонуємо послугуватись чотирипросторовою схемою концептуальної інтеграції. Таким чином, ми отримаємо більш детальну картину процесу творення контекстуальних синонімів на матеріалі газетних статей медичного спрямування. Як відомо, з середини 90-х рр. XX століття спостерігається продовження теорії концептуальної метафори у руслі теорії концептуальної інтеграції (conceptual integration) або змішування (conceptual blending) [11]. Теорія інтеграції бере свій початок у концепції (bisociation), “The Act of Creation ” [12].

Концептуальна інтеграція - це загальна когнітивна операція, яка слугує конструюванню значення, і, яка характеризується динамічністю, гнучкістю та активністю у момент мовлення [11, с. 285]. Одиницею теорії концептуальної інтеграції є ментальний простір (mental space). Згідно цієї теорії, вчені виокремлюють 4 основні ментальні простори: 2 вхідні простори (Input Space 1, Input Space 2), до складу яких входять сценарії; родовий простір (Generic Space), що поєднує у собі два вхідних простори та простір бленду (Blended space) [3]. Родовий простір містить абстрактні елементи (сценарії), а простір бленду змішує сценарії, які містяться у двох вхідних просторах, утворюючи нову, самостійну, концептуальну структуру та висвітлюючи емерджентні або ситуативні концептуалізації. При утворенні простору бленду вчені виокремлюють: композицію, завершення і розвиток. Важливим є те, що простори бленди не можуть бути передбачені [11, с.13].

У результаті з'єднання сценаріїв двох вхідних просторів виникає новий простір, який містить певні елементи з першого чи другого простору, набуваючи нового значення у результаті непоєднуваних елементів [11, с. 5].

Рис. 1. Концептуальна мережа

когнітивний публіцистичний медичний контекстуальний синонімія

Квадрат у просторі бленду пояснює емергентну структуру, нову концептуалізацію, у якому поєднуються елементи із двох вхідних просторів, які з'єднані із невідповідних сценаріїв та вибіркових проекцій.

Ж. Фоконье та М. Тернер встановлюють 5 принципів для оптимального функціонування концептуальної інтеграції:

• інтеграція (integration): у змішаному просторі (простір бленду) інтегрується усі сценарії;

• мережа (Web): простір бленду тісно пов'язаний із вхідним простором;

• розкриття (unpacking): усі елементи концептуальної мережі повинні відтворюватися;

• топологія (topology): усі елементи бленду повинні функціонувати відповідно структурі вхідних елементів;

• релевантність (Good Reason): значимість елементу у просторі бленду.

На матеріалі 50 статей британських періодичних видань “The Guardian” та “The Telegraph”, нами було виокремлено та проаналізовано такі концептуально-метафоричні мережі:

• Post-lockdown is a summer of love

• Post lockdown is a restricted society

• Post lockdown is a careful society

• A triple whammy is a harsh effect

Основними розмежувальними характеристиками КС, якими ми послугувалися у дослідженні є продовження концепції Вілюмана та його послідовників натепер [4; 8; 9], а саме: референтна ідентичність, семантична подібність, єдність прагматичного критерію та наявність функційно-стилістистих маркерів.

Суттєвою заувагою є те, що критерієм вибірки слугував не лише семантичний, але й структурний аспекти. До складу контекстуально-синонімічних структур з метафоричною семантикою увійшли лише ті контекстуальні ряди синонімів, які складалися з трьох і більше синонімічних компонентів. Решту випадків пропонуємо розглядати в аспекті оцінної семантики.

Post-lockdown is a summer of love. Постлокдаун або період полегшення заходів запобігання розповсюдження SARS-CoV-2 концептуаліується як період кохання: the return of physical dating, summer of love, boom in sales of all things romance, sexplosion, romance in the air, hugging and more intimate contact, sexual activity, looking forward to a summer of love. Представлені контекстуально-синонімічні структури об'єднуються з допомогою спеціального контексту в умовах концептуалізації “постлокдаун.

Так, наведемо цитати з використанням контекстуальних синонімів медичної сфери із періодичних видань:

“`Sexplosion'? Romance in the air as retailers look to a postlockdown summer of love”.

With hugging and more intimate contact still novel in England and Scotland, and on the horizon in Wales and Northern Ireland, it was still “early days”, says Debbie Bond, Lovehoney's chief commercial officer. However, she is confident that the return of physical dating will have a positive impact on sales over the summer: “People have been stuck at home for over a year and there will be a big increase in sexual activity.”

“As Covid restrictions ease, firms predict boom in sales of all things romance, from dating apps to condoms and sex toys”.

It has encouraged new sign-ups with giveaways such as home Covid tests, with the level of interest from consumers leading its management to state they were “looking forward to a summer of love”. (The Guardian, 22/05/2021)

Проілюструємо цю концептуальну метафору, яка увійшла до переліку контекстуальних синонімів з допомогою теорії концептуальної інтеграції.

Рис. 2. Концептуальна мережа: Post lockdown as a summer of love

У вхідному просторі І розгортається сценарій дій щодо пом'якшення карантинних обмежень у зв'язку із припиненням або стабілізацією коронавірусної інфекції. Простір 2 позначений відчуттям любові, закоханості, сексуальної активності та зближенні. До простору бленду проектуються два вхідних простори в одне ціле, утворюючи метафору, де період пост локдауну порівнюється із “літом любові”. В результаті з'являється емергентна смислова структура, яка поєднує значення двох елементів: пост локдаун та любов.

Висновки

Можемо ствержувати, що контекстуальні синоніми як засоби вторинної номінації, яскраво активізують конотативний компонент значення і сприяють створенню нових емергентних смислів. В результаті непоєднуваних смислів виникають такі контроверсивні концептуальні структури: період постлокдауну - це період у якому криються не тільки любов, домашній затишок, спокій, гармонія, але й застереження, обачність, відповідальність за себе та ближніх.

Список використаних джерел

1. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: монография. М.: Гнозис, 2005. 326 с.

2. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. - С. 1064-1112.

3. Будаев Э.В., Когнитивная метафора в ракурсе теории концептуальной интеграции. Культура и текст. Лингвистика. 2016. №4 (27).

4. Вилюман, В.Г. Английская синонимика. М.: Высшая школа, 1980. 123 с.

5. Гнаповська Л.В. Дука М.В. Концептуальна метафора як когнітивний механізм формування номінацій “кохання”

6. Помірко Р., Дудок Р. Когнітивні механізми транспозиції смислів: метафора та метонімія (на матеріалі англійської фахової мови економіки.

7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с

8. Семак Л. Лексична синоніміка в сучасній українській жіночій прозі (функціонально-семантичний аспект)

9. Суддя А.М. Функціонування контекстуальних синонімів-прикметників у німецькомовному художньому дискурсі: когнітивний та прагмастилістичний аспекти: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2014. 20 с.

10. Charteris-Black J. Polititians and Rhetorics: Persuasive Power of Metaphor. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2005. 239 p.:14

11. Fauconnier G., Turner M. Conceptual Integration Networks. Cognitive science. 1998. Vol. 22(2). P. 1-72.

12. Koestler, A. The Act of Creation / A. Koestler. - NY: Macmillan, 1964. - 751 p

13. Lakoff G. The Neural Theory of Metaphor. The Cambridge Handbook of Metaphor and Thought. / ed J. Gibbs, W. Raymond. Cambridge: Cambridge University Press, 2008. P. 17-38.

14. Langacker R.W. Conceptualization, symbolization, and grammar.

Размещено на Allbest.Ru