Мотиваційна основа дієслів на позначення психоемоційного стану суму, туги, смутку в українській та угорській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мотиваційна основа дієслів на позначення психоемоційного стану суму, туги, смутку в українській та угорській мовах

Ханикіна Наталія Валентинівна

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри соціально-гуманітарних наук

Міжнародний європейський університет, Київ, Україна

Вятчаніна Світлана Володимирівна

старший викладач кафедри української та іноземних мов

НУФВСУ, м. Київ, Україна

Хоружева Леся Євгенівна

старший викладач кафедри української та іноземних мов

НУФВСУ, м. Київ, Україна

Анотація

Метою дослідження є аналіз дієслів на позначення психоемоційного стану суму, туги, смутку суб'єкта в українській та угорській мовах, визначення ядерних і периферійних зон ситуатем, що позначають стан суму, туги, смутку суб'єкта в українській та угорській мовах, та встановлення мотиваційної основи дієслів зазначеного психоемоційіного стану суб'єкта в українській та угорській мовах.

У роботі здійснений поліситуаційний аналіз, який дозволяє всередині лексико- семантичної групи дієслів, що позначають психоемоційний стан суб'єкта, а саме стан суму, туги, смутку, в українській та угорській мовах, встановити зони ядерної семантики та його периферії - ближньої, дальної, крайньої. вербальна семантика поліситуаційний угорський

У ході дослідження дієслів на позначення психоемоційного стану суму, туги, смутку суб'єкта в українській та угорських мовах було визначено ядерні позиції - асертема - ситуатеми, ситуатеми ближньої, дальньої та крайньої периферій, конситуації. Згідно поліситуаційного дієслівного аналізу та визначення ядерно-периферійної' зони ситуатем були встановлені типи мотиваційної основи для дієслівної семантики "суму, туги, смутку".

Ключові слова: вербальна семантика, поліситуаційний аналіз, асертема, ближня, дальня, крайня периферії, конситуація, ситуатема, ситуативно-подієво-пропозиціональний підхід.

Антропоцентричний принцип у сьогоденній лінгвістиці з напрямками “людина в мові” та “мова в людині” став панівним для різних наук, насамперед, філософії (Ф. С. Бацевич, У. Еко та ін.), біології (У. Матурана), нейрології (А. Дамазіо, А. Р. Лурія), антропології (К. Леві-Стросс), семіотики (С. С. Ермоленко, С. П. Денисова, Ч. Морріс, Ч. С. Пірс, та ін.), психолінгвістики й етнолінгвістики (Д. І. Терехова, О. В. Тищенко), біосеміотики (Р. Харріс). Сучасні наукові здобутки розкривають нам взаємозв'язок тілесного (Н. Б. Мечковська) й емоційного (К. Е. Ізард, П. Екман) компонентів в житті людини, які відображені як у мові загалом так і в процесах номінації.

Вітчизняна лінгвістична теорія номінації з її основними векторами - семасіологічним (В. В. Левицький, В. В. Н. Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська та ін.) і ономасіологічним (Ф.С. Бацевич, О.Л. Березович, Т. А. Космеда, Г. В. Кочерга, О. О. Селіванова та ін.) продовжує розробляти методики для розкриття механізмів мотивації станів суб'єкта, зокрема, фізичного (тілесного/соматичного) і психоемоційного [24].

Спираючись на попередні дослідження з психоемоційного стану суб'єкта, продовжимо пошуки встановлення мотиваційної основи дієслів на позначення психоемоційного стану суму, туги, смутку суб'єкта в українській та угорській мовах із залученням наукової гіпотези (А. П. Мартинюк), яка розкриває взаємозв'язок фізичного і психічного проявів людини для семантичної мотивації [24].

Актуальність теми дослідження у зіставно-типологічному аспекті спрямована на вивчення процесів семантичної транспозиції в мовах, що належать до різних мовних сімей (індоєвропейської й уральської) з морфолого- типологічними класами (флективним і аглютинативним). До комплексного аналізу дієслівних номінацій, що позначають психоемоційний стан суму, туги, смутку людини, дібраний когнітивно ономасіологічний підхід, який розкриває процеси творення номінативної одиниці через лінгвопсихоментальні операції встановлення семантичної і формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) на підставі зв'язків різних компонентів структури знань про позначуване в етнічній свідомості" [19, 401], для запропонованого дослідження - це мовні картини світу представниками українського й угорського соціумів.

Також зазначені дієслова досліджені полісутуаційним методом або ситуативно-подієво-пропозиціональний, розроблений Н. Лебедєвою, у якому основною одиницею плану змісту дієслова є ситуатема, під якою розуміється “відкрита одиниця плану змісту зі складною архітектонікою, що включає різні ситуації (пропозиції), марковані лексичним і морфемно-дериваційним елементами плану вираження дієслова" [15, с. 5]. Ситуатеми поділяємо на ассертивну (лексиколізовану ситуацію, що містить елементи, які потрапили в комунікативний фокус мовця) і периферійні, що складається з суміжних ситуацій (ретроспективних, перспективних, паралельних). Периферійні розділяємо на ближні, дальні та крайні. Такий поділ зумовлений тим, що одні ситуації знаходяться в асертивній частині, а інші «за кадром» [15].

У вивченні емоції суму/печалі неспоріднених мов, яка виражена дієсловами, послугував когнітивно-ономасіологічний підхід, саме він дає змогу спостерігати за речами та явищами і думками про них та добором мовних

засобів. Типологія мотиваційних процесів, запропонована О.О. Селівановою, якнайповніше відображає процеси мотивації для номінацій. Науковиця мотивації (системні відношення у лексиці) поділяє на: пропозиційно-диктумну, асоціативно-термінальну, модусну, змішану та міфологемну [19].

Модусна мотивація сенсорно-психологічного типу оцінки є метонімічною, та використовується на позначення цілого за суміжністю лише за його оцінно- сенсорним сприйняттям. У досліджуваних дієсловах на позначення психоемоційного стану суму/печалі переважно є метафоричною.

Емоції ми розуміємо як біологічно обґрунтовані психологічні стани, що виникають у результаті нейрофізіологічних змін, по-різному пов'язані з думками, почуттями, поведінковими реакціями і ступенем задоволення чи страждання [4]. Вони є особливим класом психічних процесів, пов'язаних з потребами і мотивами, які відображають у формі безпосередньо чуттєвих переживань значимість діючих на людину явищ і ситуацій. Це «сильні почуття, викликані обставинами, настроєм або відносинами з іншими людьми» [5].

Умовою чи рушійною силою для перебування суб'єкта в тому чи іншому психофізіологічному стані є емоції, які за наявністю відтінків задоволення поділяємо на позитивні та негативні. До негативних відносять такі емоції, як: (горе (скорбота), невдоволення, туга, сум, сумнів, нудьга, розпач, засмучення, які породжуються відхиленням обставин від параметрів життєдіяльності конкретної людини як особистості.

Наведемо ряд визначень для негативних емоцій як їх трактують психологи.

Нудьга - вид негативно окресленої емоції, пасивний стан, для якого характерно зниження активності, недостатність зацікавленості до діяльності, що відрізняє її від апатії. Вона може з'явитися, коли здатності людини більше, ніж можливості для їх реалізації [5].

Сум - емоція, що характеризується сприйняттям світу у мінорних відтінках. В такому стані все навколо здається чужим, не занадто ворожим, проте і не дружнім. Причиною суму може стати будь-яка важка подія - розлучення з близькими, погіршення здоров'я, втрата матеріальних цінностей або занепад духу [5].

Поділяють сум на світлий та тужливий. Тужливий - занурення свідомості у безпросвітну темряву, світлий же - перемішує провали та спалахи доброго [5].

Журба - негативна емоція, що виникає як наслідок незадоволеності певних потреб. Журба - протилежність до радощів і знаходиться близько до суму, туги та скорботи. Журливому стану характерна споглядальність та пасивність в діях [5].

Смуток - стан, пов'язаний з уявними сподіваннями або з неотриманням потрібного або бажаного. Він співзвучний з приниженням, тому що людина вважає себе обділеною і через це пригніченою. Людина у смуті схильна до апатії, занепаду сил, перестає цікавитись тим, чим цікавилась колись і, тим, що відбувається навколо. В цьому стані присутні певна безнадія та нудьга [5].

Поява негативних базових емоцій залежить від біологічного й соціального факторів. Емоцію суму К.Е. Ізард фіксує в сумові, нудьзі, самотності, ізольованості, приписуючи їй найменший рівень напруження серед негативних базових емоцій. Цікаво, що емоція суму може зумовити

"компульсивну поведінку”, “низьку толерантність до фрустрації”, "слабко виражену індивідуальність”, "неспроможність переносити біль”. К.Е. Ізард уважає, що соціалізація печалі через часткове заохочення й змішані форми соціалізації може призвести до порушень процесу формування особистості. Як і для інших базових емоцій, дослідник виокремлює для суму три способи регулювання: 1) активація іншої емоції для усунення чи зниження інтенсивності вихідної печалі, 2) переключення уваги й мислення, 3) напруження довільно керованих м'язів і фізичної активності [9, 210-211]. Отже, базовими емоціями можна маніпулювати, роблячи установку на успішну життєдіяльність індивіда в даному суспільстві.

Посилаючись на взаємодію суму з іншими афектами й афективно- когнітивними інтеракціями, К.Е. Ізард моделює структуру горя. Головною його причиною, за свідченням дослідника, є втрата дорогої людини. Втрата класифікується за кількома напрямами: а) хронологічно - тимчасова

(розлучення) або постійна втрата (смерть), б) просторово - реальна або уявна втрата, в) структурно - фізіологічна або психологічна втрата.

При цьому детермінанти горя умовно поділяються на три рівні: 1) біологічні, 2) соціокультурні, 3) психологічні, які поєднуються між собою [9, 213]. Окрім того, К.Е. Ізард намагається через розповідь пацієнтки Шеріл чи її щоденники провести розмежування між тугою й депресією. Депресія інтерпретується як складний патерн, що містить емоцію суму, різні комбінації емоції гніву, емоцію відрази, емоцію презирства, емоцію страху, емоцію провини й збентеження. Причини депресії пояснюються неспроможністю людини впоратися з будь-якою втратою [9, 236-238].

Етимологічно печалитися походить від праслов'янської *pekti, 'пекти', споріднене з литовським kepti 'пекти', латвійським cept (<балтійським peto), давньоіндійським pacati 'варить, пече, смажить', а для позначення фізичного стану печія вказує на 'печію, нудоту'. [8, 329].

Походження слова журитися пов'язуємо з словенським gurati 'зношувати, притупляти, мучити', готським gaurs 'журний, сумний', gaurjan 'журити, смутити' давньоверхньонімецьким gorag 'жалюгідний, сумний', ірландським, 'хворобливість', давньоіндійським ghorah 'страшний, жахливий', пруським gunns 'бідний', литовським gurti 'кришитися, слабнути, занепадати' [6, 210]. Фіксуємо, що первинна номінація позначала фізичний стан суб'єкта, як і для більшості дієслів, які позначають психоемоційні стани.

Ситуатема СУМУВАТИ "пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися” є асертивною в ряді подібних, що вказує на відповідну емоцію. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 96); Не сумуй, що врода Опадає з личка (Павло Грабовський, I, 1959, 336); Не сумуй! Ще нам сонце всміхнеться (Володимир Сосюра, I, 1957, 248); Образно. В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись. І гай сумує, похиливсь (Тарас Шевченко, II, 1963, 10); Серед лісу сумує давня руїна з панських мурів (Степан Васильченко, III, 1960, 222);* У порівняннях. В листі сухім Вітер зітха, мов дріада сумує, Із жалем глухим (Леся Українка, I, 1951,28) [21, c. 841].

Позначення такого емоційного стану виникло на ст.-сл. грунті, пов'язане з "сумніватися”, походить від псл. значення "підозра', "припущення” [8, 474].

Ситуатема СУМУВАТИ представлена численним семантико-дериваційним і морфолог-дериваційним потенціалом як ЛСВ дієслова сумувати, так і його синонімів: засмутитися (стати смутним, невеселим), посмутніти, посмутитися, посмутнішати, посумніти, посумнішати, закритися, розсумуватися, потьмаритися, запечалитися розм., опечалитися розм., осмутитися рідко, осмутніти рідко, задосадувати рідко, помаркотніти діал.; присмутитися розм., притьмаритися рідко, притьмитися діал. (трохи). Недок.: засмучуватися, смутитися, смутніти, зажурюватися, журитися, потьмарюватися, опечалюватися, осмучуватися, притьмарюватися. Зненацька Софія засмутилась і похилила голову, їй таки жаль звідси їхати (Леся Українка); - Ага... - засоромилася Одарка. І в наступну мить помітно посмутніла, відвернулася (І. Ле); Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної' книжечки з'явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині... (З. Тулуб); Запечалилася знову Горпина, запечалилася, аж зчорніла з журби на виду (Л. Яновська); Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок); - Без людей не можна обійтися: оце сьогодні, наприклад, якзадосадувалая, самітня (Л. Яновська); Дівчата помаркотніли і похилили головки в землю (Марко Черемшина); Задощило, і фільмування довелось припинити. Ягуар Ягуарович присмутивсь (О. Гончар) [20].

Ближню периферію складає значенням “горювати, тужити за ким-, кого- небудь". Мала [Ліда] для всіх любов.. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 310); - За Україною все сумуєте? - Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Олесь Гончар, III, 1959, 180); - Не сумуй же тут без мене. я швидко повернуся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360);* Образно. Сумують комини без диму,.. Минають місяці, - село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Тарас Шевченко, II, 1963, 171); За вірним серцем побратима І за дівочими очима Сумує пісня на землі (Михайло Стельмах, V, в 1963, 149) [21, c. 841].

Ближню периферію, хоч і рідше, становить також значення “нудьгувати”, тобто “відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього", “знемагати від бездіяльності, одноманітності кого, чого-небудь”, “перебувати в пригніченому стані". Весело, розкішно жила генеральша. Не сумували й генеральські дочки (Панас Мирний, I, 1949, 198). Дівчата сиділи в кімнаті з відчиненим вікном і нудьгували (Ю. Яновський); Нудився [Антосьо], марудився, чогось хотілось - і сам не знав чого (А. Свидницький); В цей день [неділю] працювати - від Бога гріх, а від людей - сором. Тож і доводилось скніти в самоті з думами своїми (І. Цюпа); Відчувши в собі неспокій, ..Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (А. Іщук); Терентій поснував по подвір'ї, ..зайшов до хати, щось буркнув Дарині, яка все кисла після смерті дитини (М. Стельмах) [21, c. 841 ].

Ситуатема “зазнавати моральних мук, переживань" в українській мові передається дієсловом СТРАЖДАТИ, однак її первинне значення вказує на фізичний стан суб'єкта.

Ідіома сумувати сумом - “дуже журитися" також входить до дальньої периферії - Мені буложалко її... було мені страшно... я сумувала сумом об їй... от і виплакала, що одужала втіха моя! (Марко Вовчок, I, 1955, 160). [21, с. 841 ].

Дальню периферію утворюють різні синоніми дієслова сумувати (пройматися почуттям суму, журби), журитися, печалитися, смутитися,

тужити підсил., побиватися підсил., вбиватися [убиватися] підсил., смуткувати розм. крушитися заст., фольк., банувати діал., (запозичення з угорської), печалувати діал., печалуватися діал., нудьгувати, скучати (за ким-чим, без кого- чого і без додатка - сумувати без когось, чогось). - Не сумуй. Чи що тебе мучить? Скажи відверто: що тобі в нас не так? (О. Гончар); Христя сумувала, журилася, а часом сама гірко плакала (Панас Мирний); Печалиться й печалиться чогось дівчина. Уже б і заміж пора йти, але не виходить, хоч і траплялися добрі люди (М. Стельмах); Це була їхня [старих] звичка: коли одне смутилося, друге обов'язково мусило розважати (Ю. Яновський) [21, c. 841].

В угорській мові емоція на позначення психічного відчуття печалі представлена асертивною ситуатемою SZOMORKODIK. Значення сумного психічного стану, наповнення сумом з відповідним виразом обличчя, поведінкою, становить ближню периферію ситуатеми. Min szomorkodol? Nagyon szomorkodik, hogy igy elhagytdk. / Ne szomorkodj, edes rozsdm, erettem, Tied leszek meg ebben az eletben. Ne szomorkodj, pajtds! Ott szomorkodik a sarokban. / Mikor a juhdsz bort iszik, Szurke szamdr szomorkodik. (народна) Szep fiu volt, szomorkodott, forro teli szdjjal szidta a zsarnoksdgot. (Ady Endre) [A toronybol] nezegette a vildgot. Ugy szomorkodott itten, mint a csokdk (Krudy Gyula) [1 ].

Ситуатеми ELSZOMORKODIK, ELBUSUL також входять до ближньої периферії та позначають відчуття суму, що межує з горем. A legeny elbusult a babdja szavain. / Nagyon elbusula Bence e beszeden (Arany Janos). Elbusulom en magamat, Mert elhagytam galambomat (nep.koltes). Elbusulta magdt Lajos igen rajta (Arany Janos). Bandit rettenetesen felti, hogy elne busulja magdt abba a tomlocb. (Moricz Zsigmond). Ordkig elbusul magdban. Napestig elbusult drva sorsdn [1 ].

Конситуації, позначені дієсловами bdnkodik, busul, buslakodik, logatja az orrdt, kesereg, csugged, busong, складають як ближню, так і дальню периферії ситуатеми SZOMORKODIK.

Ситуатема BANKODIK має значення “нудитися, відчувати печаль протягом тривалого часу”, “журитися через когось”: bdnkodik az utdn a ledny (legeny) utdn. Ferje haldldn bdnkodik. /Azert ne bdnkodjdl en jo vitez tdrsam, | urulj minden gondoktul. (Balassi Balint) Megtdmasztom vdndorbotom, Es osszeteve ket kezem Bdnkodom es emlekezem (Tompa Mihaly) [1].

Ситуатема BUSUL маркує такий стан, як “відчуття суму; хандри": Busul gyermeke sorsa miatt. (буквально) Nagy a feje, busuljon a ^ lo. Szoldshasonlat(ok): busul, mint a kdrvallott ^ cigdny. / Magyar ember mdr busult sok Szdzadig. (Vorosmarty Mihdly) Ott fonn, ahol most ven harang dalol, | Dugonics Andrds busult valahol. (Juhasz Gyula). Ne busulj v. sose busulj miatta: ne torodjel vele, vesd el a gondjdt! [1].

Ситуатема BUSLAKODIK має значення “нудитися, перебувати в тривалому періоді суму": Mit buslakodol itt magadban? / Ti foldi nep.ek, Oly buslakodva nezlek (Toth Arpad) [1].

Дальня периферія асертивної семи SZOMORKODIK logatja az orrdt маркує стан людини, що звішує голову, звішує свій капелюх у руці і т. д., тобто перебуває в сумному стані: Logatja a ^ fejet; (csak) a ldbdt logatja: (atv.itt ertelemben, також фамільярно) lustdlkodik, lopja a napot; (фамільярно) logatja az orrdt: busul, el van szontyolodva. A vizbe logatta a ldbdt. / Huzd rd cigdny, megittad az drdt, Ne logasd a ldbadat hidba. (Vorosmarty Mihaly) Kalapjdt a kezeben logatva, viddman setdlt mellettem. (Gardonyi Geza) A legnagyobb urak se szegyeltek uberciheruket [feloltojuket] a karjukon

logatni. (Krudy Gyula) Matyi szomorun logatja az orrat. (Moricz Zsigmond). Тут дієслівні позначення суму мають розмовнол-побутовий і фамільярний характер [1 ].

У значенні “впадати у відчай' функціонує ситуатема CSUGGED, яка також є складником крайньої периферії: Ne csuggedj!Amikorlattam, hogy csugged, elkezdtem vigasztalni. / Muzsam, ne csuggedj! bar vak irigyeid Kancsal szemekkel rad hunyoritanak. (Csokonai Vitez Mihaly) Ne csuggedj ajokpalyajan! (Berzsenyi Daniel) ОбразноА lampa csugged, az ejfel setet (Arany Janos) [1].

Поетично вживана ситуатема BUSONG зі значенням “перебувати в стані меланхолії, хандрити” також перебуває в периферійній крайній зоні: S te nem danolsz, mit busongsz Julia? (Madach Imre) Ki tudja, hogy holnap mint lesz? / Tan busongva nem emlekszem. (Ady Endre). (Образно) / Osz hurja zsong, | jajong, busong I a tajon. (Toth Arpad) csondes, komoly hajfurtje a fejen | szegenyesen busong fakulva s arvan | mint holt leanye a koporsoparnan (Kosztolanyi Dezso) [1].

Таблиця

Список використаних джерел:

[1] A magyar nyelv ertelmezo szotara. http://mek.oszk.hu/adatbazis/magyar-nyelv- ertelmezo-szotara/elolap.php

[2] Damasio, Antonio (1998). Emotion in the perspective of an integrated nervous system. Brain Research. Brain Research Reviews. 26 (2-3): 83-86. doi:10.1016/s0165-0173(97)00064- 7. PMID 9651488.

[3] Ekman, Pol; Devidson, Richard Dzh. (1994). The Nature of emotion: fundamental

questions. «Emotional processing, but not emotions, can occur unconsciously». New York: Oxford University. Р. 291-93. ISBN 978-0195089448.

[4] Ekman, P., Friesen, W., Ellsworth, P. (1972) Emotion in the Human Face. N. Y.: Pergamon Press, 191 p.

[5] Emotion (2021) Definition of Emotion by Oxford Dictionary on Lexico.com also meaning of Emotion. Lexico Dictionaries.

[6] Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]: (1985). / [za red. O. S. Melnychuka]. Kyiv : Naukova dumka. T. 2 : D - K. 569 s.

[7] Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]: (2003). / [za red. O. S. Melnychuka]. Kyiv : Naukova dumka. T. 4 : N - P. 657 s.

[8] Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]: (2006). / [za red. O. S. Melnychuka]. Kyiv : Naukova dumka. T. 5 : R - T. 704 s.

[9] Yzard, K. E. (2008). Psykholohyia emotsyi [Psychology of emotions ] [per. s anhl. V. Mysnyk, A. Tatlybaeva]. SPb. : Pyter. 464 s.

[10] Kabanak, Mishel (2002). "What is emotion?" Behavioural Processes. "Emotion is any mental experience with high intensity and high hedonic content (pleasure/displeasure)". 60(2): Р. 69-83.

[11] Magyar szalasok kozmondasok abatbaziso. https://baranyilaszlozsolt.com/pciskola/TAMOP- 4_2_5-09_Magyar_szolasok_kozmondasok_adatbazisa.pdf

[12] Panksepp, Yaak (2005). Affective neuroscience : the foundations of human and animal emotions. «Our emotional feelings reflect our ability to subjectively experience certain states of the nervous system. Although conscious feeling states are universally accepted as major distinguishing characteristics of human emotions, in animal research the issue of whether other organisms feel emotions is little more than a conceptual embarrassment». New York: Oxford University. Р. 9. ISBN 978-0195096736.

[13] Lebedeva, N. B. (1999) Polysytuatyvnost hlaholnoi semantyky (na materyale russkykh prefyksalnbikh hlaholov) [Polysituationality of verb semantics (on the material of Russian prefixal verbs)]. Tomsk: Yzd-vo Tomskoho un-ta,.

[14] Lebedeva, N. B. (2000). Sytuatema y tekst [Situation and text]. Chelovek - kommunykatsyia - tekst. 4 / pod red. A. A. Chuva-kyna. Barnaul: Yzd-vo Alt. un-ta. S. 183187.

[15] Lebedeva, N. B. (2010). Polysytuatyvnbi analyz hlaholnoi semantyky [Polysituational analysis of verb semantics] / otv. red. O.Y. Blynova. 2 yzd., yspr. y dop. M.: Knyzhnyi dom «LYBRO-KOM».

[16] Lebedeva, N. B. (2012). Mnohosloinost leksycheskoi semantyky y sytuatema kak polysytuatyvnaia struktura [Multilayered lexical semantics and situation as a polysituational structure]. Vestnyk Cheliabynskoho hosudarstvennoho unyversyteta. Fylolohyia. Yskusstvovedenye.. Vyp. 63. 5 (259). S. 92-97.

[17] Selivanova, O. O. (2008). Kohnityvna kontseptsiia slovotvirnoi motyvatsii [Cognitive concept of word-formation motivation]. Problemy zahalnoho, hermanskoho ta slovianskoho movoznavstva. Do 70-richchia prof. V. V. Levytskoho: [zb. nauk. prats]. Chernivtsi : ХХІ. S. 379-389.

[18] Selyvanova, E. A. (, 2000). Kohnytyvnaia onomasyolohyi [Cognitive onomasiologya]. Kyev : Fytosotsyotsentr. 248 s.

[19] Selivanova O. O. Suchasna linhvistyka : terminolohichna entsyklopediia / Olena Oleksandrivna Selivanova. - Poltava : Dovkillia-K, 2006. - 716 s.

[20] Slovnik_sinonimiv ukrainskoii movu.

[21] Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] : v 11-ty t. [za red. I. K. Bilodida]. - K. : Vyd-vo “Naukova dumka”, 1973. T. 4 : I-M. 840 s.

[22] Frazeolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Phraseological dictionary of the Ukrainian language]. (1993) U 2 kn. / [uklad. V. M. Bilonozhenko ta in.]. Kyiv : Nauk. dumka. Kn. 1. 528 s. Kn. 2. S. 529-980.

[23] Frazeolohichnyi slovnyk [Frazeolohichnyi slovnyk.] http://svitslova.com/idioms- dictionary.html

[24] Khanykina, N. V. (2015). Metodyka polisytuatsiino-onomasiolohichnoho analizu motyvatsii diieslivnoi semantyky fizychnoho i psykhichnoho staniv subiekta [Methods of polysituational-onomasiological analysis of motivation of verb semantics of physical and mental states of the subject]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia filolohiia. 18, 2. S. 195-202.

[25] Khanykina, N. V. (2021). Motyvatsiina osnova diiesliv na poznachennia psykhoemotsiinoho stanu radosti v ukrainskii ta uhorskii mova. Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia. Scientific Publishing Center «InterConf». Rome (Italy). 19.02.2021. https://www.interconf.top/archive.html.