Адаптація інтернаціоналізмів у сучасній чеській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Адаптація інтернаціоналізмів у сучасній чеській мові

Антоненко Оксана Володимирівна,

канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри слов'янської філології

Анотація

У статті розглянуті шляхи запозичення та адаптації інтернаціональних одиниць у сучасній чеській мові. Особлива увага присвячена інтернаціональним словотвірним елементам.

Ключові слова: глобалізація, інтернаціоналізм, запозичення, деривація, адаптація, номінація, словотвір.

Основна частина

У сучасному розвитку літературних слов'янських мов однією з найсильніших тенденцій є інтернаціоналізація словникового запасу. Цей процес особливо посилився протягом останніх десятиліть у часи глобалізації, його швидке розповсюдження відбувається завдяки новим засобам комунікації як окремих людей, так і національних спільнот.

Поняття інтернаціоналізації має декілька визначень. У найширшому тлумаченні це явище передбачає вплив однієї групи мов на іншу, що дає імпульс для динамічних процесів в області номінації. Інтернаціоналізація охоплює всі сфери побутування сучасної чеської мови, але найсильніше проявляється у текстах засобів масової інформації, інтернет-простору, а також професійних (наукових) текстах. Інтернаціональні одиниці спочатку з'являються на шпальтах ЗМІ, а потім поступово адаптуються для використання пересічними мовцями.

Сучасні процеси формування фонду інтернаціональних одиниць мають складний та комплексний характер, причому багато ознак є спільними, але одночасно спостерігаємо певні особливості їхнього засвоєння окремими мовами. за характером запозичення слів чеський дослідник Е. Лотко розрізняє мови інтровертні (чеська, словацька) та екстровертні (польська, російська) [1], але одночасно зауважує, що процеси інтернаціоналізації зараз інтенсифікуються в обох видах мов. Е. Лотко цей факт ілюструє даними словника «Nova slova v cestine. Slovnik neologismu» [2]. Переважну більшість неологізмів у цьому виданні (75,54%) становлять слова іноземного походження (включаючи номінації гібридного походження).

В енциклопедії «Українська мова» О.Б. Ткаченко визначає інтернаціоналізми як слова або вислови, що належать до спільноетимологічного фонду ряду мов, близьких походженням або історичною належністю до певної зони. Вони становлять важливе джерело спільної лексики та фразеології, особливо термінів, у мовах, де вони поширені.

Інтернаціоналізми виникли у великих об'єднаннях мов світу, що утворили п'ять основних зон: європейську, включаючи мови європейського походження поза Європою (латино-грецьку за мовною основою), ізраїльську (гебрайську), близько- й середньосхідну (арабо-перську), індійську (санскритську, індо - арійську), позаросійську далекосхідну (китайську) [3]. Найвпливовішою є європейська зона, до якої належать і слов'янські мови.

Сучасна українська дослідниця запозиченої лексики та неологізмів Н.Ф. Клименко дотримується визначення інтернаціоналізму за критерієм А.О. Білецького, який полягає у наявності певної одиниці у кількох (не менше трьох неспоріднених мовах) [4].

В Енциклопедичному словнику чеської мови подане визначення інтернаціоналізмів як особливої групи запозичень, виразів з полем використанням ширшим за європейське [5]. Поступова світова глобалізація стирає кордони між європеїзмами та інтернаціоналізмами. Цей тип запозичень презентує вирази на позначення визначних культурних, суспільних та технічних здобутків. Академічний словник запозичених слів чеської мови визначає інтернаціоналізм як слово чи вираз, що використовується у декількох неспоріднених мовах певного культурного ареалу [6].

Інтернаціоналізація словникового запасу завжди супроводжується різноманітними способами адаптації. На думку І. Боздєхової, сьогодні більше ніж раніше застосовуються механізми адаптації [7]. Це означає, що раніше запозичені вирази піддаються формальній та семантичній асиміляції і, таким чином, у носіїв мови поглиблюється знання їхньої контекстної класифікації, значення, форм [8].

Чеська мова, подібно до решти слов'янських мов, має багаті можливості для адаптації запозичених слів, з яких найчастіше використовується деривація. Запозичені слова адаптуються за допомогою найпродуктивніших словотворчих формантів та моделей. Поширеними словотворчими одиницями інтернаціональних номінацій у чеській мові є префіксальні елементи ex-, anti-, kontra-, pseudo-, kvazi- Префікс ex - (expremier, exmanzel, exprezident), що містить сему «бувший», відображає швидку динаміку сучасного життя та є втіленням тенденції до економії мовних ресурсів, він може поєднуватися не лише зі словами на позначення посади, звання, але й зі словами на позначення особи за професією, місцем проживання сімейним станом (exmanzelka, exzastupce, exsefredaktor). Словотвірні утворення з елементами anti-, kontra - (antidemokraticky, antifemista, kontrasignace, kontrasummit) несуть значення протиставлення і відображають протиріччя соціальних сил у сучасному світі. Утворення з елементами pseudo-, kvazi - (pseudoselebrity, pseudohumanni, kvazidelikt, kvazioriginalni) виражають семантичну ознаку невпевненості, неправдивості, фіктивності. Виросла словотворча активність елементів tele - (telezazitek), nano - (nanokuze, nanosvet), manie - (havlomanie, blondiemanie). Інтенсивний розвиток технологій, які спрямовані на збереження навколишнього середовища та його біологічного розмаїття, став імпульсом для низки новотворів з елементами eko-, bio - (ekoanarchista, biomasQ).

Окреме місце серед словотворчих засобів для утворення інтернаціоналізмів займає основа euro-, яка часто використовується у гібридних складених назвах. Функціонально елемент тяжіє до позиції префікса з одночасним розширенням семантичного значення, що полягає у посиленні позитивного значення «кращий, модний» і, навпаки, - у послабленні значення «європейський», пов'язаний з ЄС (пор. europoslanec, eurooptimismus, europrodukt, euroregion, eurorealismus).

Найдавніші інтернаціональні запозичення грецького та латинського походження проникали до чеської мови через посередництво німецької мови ще протягом попередніх століть. Але останніми роками префікси mega -, super - набули поширення саме під впливом англійської мови (megatrend, megaparty, megaserial, superstar, superman, superbike, superplaneta).

При творенні нових інтернаціональних назв виявляться значний приріст одиниць, утворених словоскладанням, а також багатослівних найменувань чи неологізмів. Типовим виявом інтернаціоналізації у чеській мові є творення гібридів та композитів. При творенні нових інтернаціональних номінацій використовується спосіб складання. Композиційні назви творяться поєднанням питомих та запозичених основ (cyklostezka, mikrospanek, technostyl, mikrouver), але частіше створюються композити, які містять два запозичені корені (hardcopy, floorbal, skipas, homebanking, logout).

До сучасної чеської мови проникають насамперед англо-американські елементи, які часто мають форму аналітичних конструкцій (напр. hands-free sada, on-line napoveda, video hovor, spin-off firma). Використання неузгоджених означень (різного морфологічного характеру) у позиції перед означеним іменником становлять синтаксичну інновацію (напр. top modelka, twist sada, PC sestava, bio vyziva,). У випадку чеської флективної мови ці конструкції підвищують відсоток аглюнативних і аналітичних типологічних рис.

Низку багатослівних та складених назв, що є одночасно гібридами, можна вважати аномальними. Такі назви часто зустрічаємо у спеціальних текстах, оскільки аналітичні конструкції підкреслюють точність визначення і вилучають значеннєву багатозначність. Для сучасного чеського мовлення є характерною експансія цих новотворів з професійної сфери до сфери публіцистики, економіки чи політики. Подібний тип номінації все частіше використовується у сфері розваг і реклами, у багатослівних власних назвах.

Інтенсивний розвиток інтернаціоналізації чеської мови, пов'язаний зі сферами життя та технологіями, які зазнають стрімкого розвитку. У запозичених інтернаціоналізмах проявляється мовний смак епохи [9]. Запозичені назви можна семантично поділити на декілька груп, які збагачуються інноваціями:

Комп'ютерні технології та техніка: mobilni operator, mobilni platby, skype konference, webkamera, elektromobil, beeper, overhead projektor, upgrade, on-line napoveda softwaru;

Культура і розваги: rapovat, lovestory, 3D projekce, sitcom, gamesy, thriller, shooting star, fitkl;

Економіка: leasing, homebanking, internetbanking, stop list, webkonto, directbanking, topkredit;

Стиль життя, навколишній світ: reality show, elektronicka penezenka, babysitting, shopping centre, stihnout deadline, dat si tydenni time, hotline, last minute;

Публіцистика: peoplemetr, on-line zpravodajstvi, uspesny come-back, hobby casopis, stihnout deadline, hotline;

Спорт: snowboardista, spinning, skipas, play off, paraolympijsky sport, hipostezka, free-diving, fitklub, skeet, rapovat, gamesy, sitcom, outdoorove aktivity;

Гастрономія, харчування: dressing, steaky, delikatesy, bageterie, whiskerie.

Інтернаціоналізми називають поняття важливі для спілкування мовців, тому входять до сфери соціального сприйняття. Головним шляхом запозичення та поширення цих одиниць є простір ЗМІ, а також інтернет загалом. Тенденція інтернаціоналізації стає важливим джерелом динамічних змін у цілій області номінації, а також адаптаційних змін, що впливають на типологію мови. Під впливом постійно зростаючої кількості інтернаціоналізмів у щоденному спілкування у носіїв мови послаблюється усвідомлення мовних норм та їхньої обов'язковості.

Список використаних джерел

[1] Lotko, E. (2002). O nekterych vyvojovych tendencich v soucasne slovni zasobe a jejich pricinach (na materialu cestiny, slovenstiny a polstiny). Slovanske studie - Studia slavica, (5), 7-23.

[2] Nova slova v cestine. Slovnik neologizmu. (1998). Praha: Academia.

[3] Ткаченко, О.Б. (2000). Інтернаціоналізм. Українська мова: Енциклопедія, 208-209.

[4] Клименко, Н.Ф. (2014). Вибрані праці, 134-154.

[5] Encyklopedicky slovnik cestiny. (2002). Praha: Lidove noviny.

[6] Novy akademicky slovnik cizich slov. (2005). Praha: Academia.

[7] Bozdechova, I. (2003). Nove internacionalizmy v odbornem stylu. Internacionalizmy v nove slovni zasobe. Sbornik pffspevku z konference, 42-47.

[8] Klegr, A., Bozdechova, I. (2022). Opomijene kategorie ceskych anglicizmu: lexikalni a semanticke kalky. Casopispro moderni filologii, (2), 208-229.

[9] Космеда, Т.А. (2014). Актуальні процеси мовлення чи «мовний смак» української сучасності. Мовознавство, (2), 44-55.

Размещено на Allbest.ru