Семантизація лексики в українській мові як іноземній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буковинський державний медичний університет

СЕМАНТИЗАЦІЯ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ЯК ІНОЗЕНІЙ

Вилка Лідія Яківна

старший викладач

Анотація

семантизація лексика мова іноземний

У статті проаналізовано культурний компонент семантизації лексики української мови як іноземної. Означено проблемні аспекти засвоєння стилістично маркованої лексики студентами-іноземними громадянами. Визначено можливі шляхи засвоєння маркованої лексики на заняттях з української мови як іноземної.

Ключові слова: маркована лексика, семантизація, конотація, текст, українська мова як іноземна.

Виклад основного матеріалу

Перед викладачами української мови як іноземної ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет» постає складне завдання - пошук якісних форм і методів репрезентації української мови шляхом окреслення основних стрижнів національно-культурного фонду України. Адже власне предмети гуманітарного циклу є основними трансляторами культурного та історичного пласту нації, шляхом вивчення мови іноземці відкриватимуть для себе цілий конгломерат україністики та сучасної культури мейнстріму.

Наукова проблема викладання мови як іноземної перебуває у тісному зв'язку з дослідженнями культурно-аксіологічних складових мови, мовною та когнітивною картинами світу українського народу. Загалом тему мовної картини світу, мови у її зв'язку з ментальністю народу, його культурою, досліджено уже досить широко (доробки Н. Арутюнової, А. Вежбицької, Є. Бартмінського, Р. Токарського, Ю. Степанова). Але зв'язок викладання мови як іноземної з культурними явищами потребує глибших опрацювань, які б вирішили досить велике коло проблем, розширили регіональні особливості побутування мовно - культурних зв'язків тощо.

У методиці іноземної мови слово розглядається як елемент цілісної лексичної системи, оскільки лексична одиниця має засвоюватися системно, а не спорадично, вирвано з контексту інших одиниць, граматичної системи, контексту культури тощо. Запам'ятовування окремих лексичних одиниць зовсім не збагачує активний словниковий запас студента, не є базою для вироблення мовленнєвих навичок, подолання мовного бар'єру тощо. «Методично організоване вивчення кожних нових слів сприяє створенню в іноземних студентів лексичних мікросхем, у які цілеспрямовано включаються відповідні нові слова» [1].

У процесі навчання української мови як іноземної слід враховувати всю складність і багатоплановість лексичної системи загалом й слова як одиниці цієї ж системи. Слова варто семантизувати за різними параметрам залежно від того, які характеристики слова лінгвістичні або екстралінгвістичні - будуть ураховуватися в той або інший момент навчання. Для того, щоб навчальний мовний матеріал був готовим до спонтанного вживання в мовленні, необхідно забезпечити відповідне повторювання нових слів і утворення з асоціативних зв'язків. У навчальному процесі використовують різні способи тлумачення нових слів: переклад, наочність, пояснення за допомогою системних зв'язків, контексту тощо.

Тлумачення нових слів може уточнюватися за допомогою синонімів, антонімів з можливим подальшим перекладом. Також нові слова можна семантизувати за допомогою української/рідної/англійської мов і цим самим створити своєрідний комунікативний місток між викладачем та студентами (значення нового слова пояснюється й описується засобами цих мов). Оскільки адекватна семантизація лексики можлива лише в тому випадку, якщо у своїй роботі викладач ураховує сустність лексики й, комбінуючи різні способи семантизації, цілеспрямовано формує таке знання слова, яке дає вихід у мовлення [3].

Однією з умов вирішення цієї проблеми є використання різних методик у навчанні іноземців, як української мови, так і країнознавства. Адже ці дві навчальні дисципліни тісно пов'язані одна з одною. Отже, метою запропонованої статті є розкриття особливостей вивчення української мови та країнознавства студентами-іноземцями медичних спеціальностей та роль цих дисциплін у формуванні полікультурного виховання іноземних студентів, залюблення їх в українську мову, культуру та традиції.

Використання текстів з конотативними реаліями, до яких належить традиційно-поетична символіка, слова з переносно-оцінним значенням, має велике значення. Тексти-коментарі різного характеру полегшують роботу при семантизації лексики із національно-культурним компонентом. Такі коментарі вирішують важливі для навчального процесу завдання: знімають труднощі засвоєння одиниць з національно-культурною семантикою, важких для сприйняття та розуміння іноземним студентам; сприяють формуванню асоціацій, властивих носіям мови. З практики можемо сказати, що часто студенти-іноземні громадяни, які проживають не в гуртожитках, де, зазвичай, вони створюють своєрідні свої ізольовані групи, «приносять» на заняття дуже цікаві живі фрази, крилаті вирази, приказки, які чують від носіїв української мови. Саме комунікабельність та прагнення спілкуватись з українцями поряд із вивченням лексичних тем про традиції, свята, культуру, поряд із прослуховуванням пісень, культової репрезентативної поезії дають дуже хороших ефект занурення студента в живу мову й візуалізацію культури.

Наприклад, для семантизації слів-назв пшеничних хлібів і випічки, які тісно пов'язані з історією, побутом українського народу, використовується історико - побутовий коментар. Ці слова входять до нашої мови разом із казками, лічилками, загадками. Коровай, коровай, кого хочеш, вибирай, На чужий коровай рота не роззявляй. «Коровай» - великий круглий хліб. Його подавали нареченому і нареченій як дар, чарівний засіб плодючості та добра.

Між топонімами та антропонімами спостерігається тісний зв'язок. За семантизації власних імен можна провести ономастико-конотативний коментар. Стилістично емоційно забарвлена похідна (скорочена), застаріла і народна форма імені Іван - Івась, Іванко; Олександр - Сашко, Дарина - Даруся, Дарка та інші. Текст-коментар можна представити у вигляді діалогів з використанням розмовної мови, цікавих зворотів.

При семантизації зооморфізмів доцільне використання синонімів, синонімічних словосполучень. Ведмідь -- незграбна людина, змія -- зла, підступна людина. Текст-коментар у заняттях, в якому жива цікава формі представлений матеріал про їх семантику, природу їх образності допоможе іноземним студентам у роботі з цією лексикою.

Найбільш виразно культурний компонент сенсу слова проявляється у порівнянні національних культур. При семантизації слів, конотація яких національно-специфічна, необхідна реалізація принципу обліку рідної культури студента, які вивчають українську мову. Рекомендується включити у вправи питання типу:

- Як ви розумієте значення цих слів?

- Які з цих слів можна віднести до вашої культури народу?

- Які асоціації викликають у вас слова, що семантизуються?

- Поодинокі асоціації викличуть в українця та іноземця певні слова?

- Як відображені у слові відомості відображають своєрідність історії, культури, побуту, національної психології українського народу?

- Що вкладає український народ у поняття... про які цінності воно говорить?

- Яка роль цих слів у житті української людини?

- Розкажіть про свої враження, які викликають ці слова.

Такі вправи сприяють залученню іноземних студентів до ціннісних основ української культури, адаптації в новому культурному середовищі, уникнення помилок та неточностей сприйняття текстів, внаслідок лексико-семантичної та культурної інтерференції.

В умовах нашої багатонаціональної держави вивчення української мови - це також пізнання культури українського народу, усвідомлення різноманіття духовного та матеріального світу, визнання та розуміння цінностей культур інших народів, вміння жити та спілкуватися в багатонаціональній країні.

Необхідно розвивати засобами мови позитивне ставлення студентів до цінностей суспільства, формувати лінгвокультурну компетенцію студентів, що дозволяє використовувати все багатство мови у різних ситуаціях спілкування. Саме тому процес вдосконалення якості підготовки фахівців будь -якого профілю набуває нової методологічної спрямованості, що вимагає систематизації та модернізації накопиченого наукового та професійного досвідів.

На занятті в аудиторії викладач спрямовує навчальні матеріали в необхідне русло, доповнює вправами, розширює пояснення групами слів - концептів, групує слова за темами або за іншими ознаками (наприклад за ознакою якості; опису зовнішності, опису топоніму тощо). Власне на практиці викладач та студенти зіштовхуються зі складними випадками слововживання, окремо розглядається лексичний матеріал, що вимагає більш докладного аналізу, обговорення тощо [4]. Важливо створювати лексико-семантичний контекст і з уже раніше вивченими темами. Наприклад, українознавча тема «Свята зимового циклу» створює цілий ланцюг з раніше вивченими темами: «Погода. Зима» тощо.

Під час практичних занять з української як іноземної слід послуговуватись матеріалом з конотативними реаліями, до якого можна віднести традиційну народно-поетична символіку, слова з переносно-оцінним значенням, діалектні фрази місцевості, де навчається студент-іноземний громадянин. Згодом, специфічного пояснення потребує пласт безеквівалентної лексики, яка не перекладається звичним способом. Ця лексика виражає поняття, які не побутують в інших культурах та їхніх мовах. Розуміння такої лексики є неможливим без засвоєння іноземцями її соціокультурного та національно - історичного тла [2].

Висновки

Можемо ствердити, що введення в навчальний процес вище вказаного не лише кращому засвоєнню української мови, а слугуватиме вихованню в іноземних студентів поваги до культури українського народу, кращого розуміння його світогляду. Відтак це стане хорошим кроком до кращої адаптації студентів у новому мовно-культурному середовищі.

Список використаних джерел

1. Абрамович С. Д. (2004) Мовленнєва комунікація, 472. Вища школа.

2. Дикан О.В. (2013) Культурно-аксіологічні аспекти викладання української мови як іноземної. Вилучено з: http://confcontact.com/2013_02_20/8_Dikan.html.

3. Кусько К.Ф. (1996) Лінгвістика тексту за фахом. Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов у вузі, 112.

4. Тарнопольський О. Б. (2006) Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти, 248.

Размещено на Allbest.ru