Морфологічні інновації в українській мові в контексті глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфологічні інновації в українській мові в контексті глобалізації

Ліпич В. М.

Бердянський державний педагогічний університет

Стаття присвячена впливу глобалізації на морфологічні трансформації в українській мові, що спонукають до появи мовних номінацій для називання нових концепцій і процесів. Мета статі - дослідити специфіку морфологічних інновацій в сучасній українській мові та їх класифікацію, а також окреслені значення морфологічних трансформацій для функціонування мовної системи. Під час дослідження з'ясовано, що безперервний розвиток мови є важливою характеристикою мовних систем через різноманітні соціокультурні, технологічні та інші впливи, а мова є відображенням суспільства, його цінностей, технологічних досягнень та культурних змін. Морфологічні інновації визначено як зміни в будові слів та їхній формі. Доведено, що морфологічні інновації є важливим елементом мовної еволюції та сприяють динамічному розвитку мови. У контексті морфологічних змін окреслено принцип гнучкої стабільності мовної норми та поділ мовної норми на прескриптивну та дескриптивну, що сприяє опису інновації на рівні будови слів і їхніх частин. На основі аналізу мовознавчої літератури охарактеризовано основні морфологічні інновації в українській мові (афіксація, абревіація, словоскладання та транспозиція) та подано приклади для ілюстрації кожної з них. Розкрито, що в українській мові морфологічні інновації охоплюють сферу майже всіх повнозначних і службових частин мови, а самі трансформації відбуваються відповідно до внутрішніх законів розвитку мовної системи. Виокремлено п'ять тематичних зрізів, за якими об'єднано морфологічні інновації в сучасній українській мові. Тематичні зрізи охоплюють: суспільно- політичні трансформації, міжкультурну комунікацію, технологічні досягнення та диджи- талізацію, пандемію COVID-19, а також російсько-українську війну. Було проведено аналіз словотворчих процесів за цими зрізами та надано приклади відповідно до частин мови. Крім того, у статті детально описано процеси, які є типовими для мовної системи та виникають внаслідок морфологічних інновацій.

Ключові слова: морфема, афіксація, абревіація, словотворення, транспозиція, адаптація, мовна система.

Lipych V. M. MORPHOLOGICAL INNOVATIONS IN THE UKRAINIAN LANGUAGE IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION

Постановка проблеми

Глобалізація активно увійшла в сучасний дискурс і уособлює закономірний рух людства, обумовлений розвитком технологічних, інформаційних, соціоекономічних, культурних сфер. Посилюючи інтеграційні процеси, глобалізація поступово призводить до розширення міжнаціональних обмінів і сприяє переходу до інформаційного суспільства [10]. Сучасний світ сьогодні функціонує в межах глобальної інтеграції, що активно сприяє налагодженню ефективного міжкультурного діалогу та реалізації спільних інтересів. Аналіз ситуації, що склалася в мові під впливом сучасних глобалізаційних процесів, відображає загальну подвійну природу глобалізації. З одного боку, глобалізація створює умови для інтенсивного мовного контакту між різними культурами та мовами, що призводить до мовної уніфікації та розповсюдження домінуючих мов і використання їх як міжнародних комунікаційних засобів. З іншого боку, глобалізація може сприяти втраті менш розповсюджених мов або діалектів, що надалі може призвести до гомогенізації мови, втрати мовних традицій і мовних норм [5].

Безперервний розвиток мови є важливою характеристикою мовних систем через різноманітні соціокультурні, технологічні та інші впливи. Мова є відображенням суспільства, його цінностей, технологічних досягнень і культурних змін, тому вона трансформується до змін у суспільстві, нових технологій, економічних і політичних умов. Мова - динамічна конструкція, яка проявляється у появі неологізмів для вираження нових ідей і технологій, еволюції фонетичних властивостей, вимови та акцентів під впливом географічного розподілу мови чи культурних контактів. Окрім того, мовна граматика та синтаксис можуть динамічно змінюватися, інкорпоруючи нові конструкції та граматичні форми, що виникають внаслідок змін у способі вираження думок та ідей [8]. В умовах глобалізації мова може адаптуватися до нових соціальних норм, гендерних ролей, культурних тенденцій та інших норм суспільного життя, забезпечуючи ефективне спілкування в сучасному світі. морфема афіксація абревіація словотворення

Морфологічні інновації, тобто зміни в будові слів та їхній формі, є важливим елементом мовної еволюції, оскільки вони сприяють адаптації до нових концепцій, створенню нових слів і форм для точного вираження інноваційних концепцій, пов'язаних із технологічним розвитком чи соціальними зрушеннями, а також прагненні мови реалізувати свої можливості в забезпеченні потреб суспільства у спілкуванні [4]. Нові морфологічні форми з'являються для уточнення комунікації, дозволяють ефективніше виражати складні ідеї та підвищують мовну гнучкість, сприяють формуванню мовної та комунікативної компетенції, а також підвищенню рівня мовної культури [16]. Зважаючи на це, детальний аналіз морфологічних інновацій в українській мові є важливим для розуміння механізмів мови, її структури та взаємодії з культурою в умовах глобалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мова та комунікація в аспекті глобалізації розглядалися багатьма вченими (О. Дрейчук, О. Іль- ченко [5], Н. Сарновська, М. Антонівська [10]), які в процесі наукових розвідок детально з'ясували вплив глобалізаційних процесів на мову та окреслили її наслідки для української мови. Водночас мовні інновації були предметом наукових досліджень С. Гриценко [4], М. Куц [8], Н. Тимощук [11]. Морфологічні способи творення слів у сучасній мові вивчали І. Бабій, Т Терех [1], Л. Вусик, Н. Павлик [2] (афіксація), Л. Гмиря, В. Заскалета [3], Н. Єльнікова, О. Ісаєва [6] (абревіація), Н. Кос- тусяк [7] (словотворення), Н. Найт [9] (транспозиція). А в центрі уваги М. Куц [8], О. Черемської, В. Сухенко [13] були питання, пов'язані з появою інноваційної лексики під час політичних чи соціально-економічних трансформацій. Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема морфологічних інновацій в українській мові в контексті глобалізаційних та інтеграційних трансформацій на сьогодні потребує детального вивчення.

Постановка завдання

Мета статті полягає в дослідженні специфіки морфологічних інновацій у сучасній українській мові та їх класифікації, а також окресленні значення морфологічних трансформацій для функціонування мовної системи.

Виклад основного матеріалу

Основні поняття морфології стосуються частин слова і включають морфеми, корені, афікси, інфікси, флексії. Морфологія допомагає розкрити структуру слів, їхню елементарну будову та закономірності утворення. Тому афіксація, абревіація, словоскладання та транспозиція є на сьогодні основними морфологічними інноваціями в українській мові [11]. Крім того, морфологічні зміни можуть виникнути внаслідок впливу зовнішніх факторів на мову (контакт з іншими мовами, технологізація, міграція, політичні та соціокультурні зміни) [15]. Кожна частина мови характеризується певними морфологічними особливостями та специфічною морфемною будовою, має динамічний характер, тому зміни у частиномовній системі відбуваються безперервно [9]. В українській мові морфологічні інновації охоплюють сферу майже всіх повнозначних і службових частин мови, а самі трансформації відбуваються відповідно до внутрішніх законів розвитку мови.

У контексті морфологічних змін варто окреслити принцип гнучкої стабільності мовної норми та поділ мовної норми на прескриптивну і дескриптивну, що окреслює інновації на рівні будови слів і їхніх частин [12; 17]. Так, дескриптивна норма стосується усіх реальних, реалізованих і тих, що реалізуються, можливостей мовної системи, які прийняті в суспільстві. Вона визначається внутрішніми закономірностями мови, еволюціонує одночасно зі зміною у системі мови. Водночас прескриптивна норма передбачає встановлення чітких правил і стандартів щодо коректного вживання мови. Прескриптивізм містить встановлення конкретних правил, засудження помилкового вживання мовних категорій і спрямований на збереження традиційних форм мови, враховуючи історичні норми та стандарти. Українська мова, як і будь-яка інша мова, відчуває вплив як прескриптивізму, так і дескриптивізму на словотвірні процеси. З одного боку, прескрип- тивний підхід визначає конкретні норми та правила творення слів, окреслюючи стандартизовані форми і структури. З іншого боку, дескриптивний підхід орієнтований на опис фактичного вживання мови без встановлення оцінок щодо правильності. Це в свою чергу сприяє абсорбції різноманітних форм і варіантів словотворення, враховуючи нові потреби, контекст, освітні та культурні тенденції, а також індивідуальний вибір мовців. На рисунку 1 подано класифікацію морфологічних інновацій в сучасній українській мові.

Огляд мовознавчої літератури засвідчує, що в межах вивчення морфологічних змін у мовній системі виокремлюють два основні напрями: оновлення словникового складу мови (шляхом появи неологізмів і утворення від них похідних слів) та лексикографування новотворів (за допомогою додавання морфем чи транспозиції частин мови) [2]. Детально проаналізуємо основні морфологічні інновації в сучасній українській мові.

Рис. 1. Класифікація морфологічних інновацій в сучасній українській мові

Джерело: власна розробка автора

Афіксальне словотворення - один із провідних і продуктивних способів формування назв різних галузей науки і техніки, називання нових понять та концепцій [1]. Найпродуктивнішими морфологічними інноваціями є утворення дієслів і віддієслівних іменників [2]. Так, ми спостерігаємо утворення нових слів за допомогою префіксів: від-, де-, за-, на-. Крім того, широковживаними є такі суфікси: -ува, -іст, пере-, не-, транс-, між-, інтер- тощо. Наявність великої кількості суфіксів і префіксів надає широкі можливості для створення нових номінацій, які вирізняються практичністю й водночас забезпечують нормативність, адекватність та поліфункціональність слів.

Абревіація - створення інтегрованої мовної одиниці, що характеризується морфологічною та семантичною похідністю щодо вихідного словосполучення, але водночас має власну смислову структуру і є новим номінативним знаком (напр., ООН, НАТО, МОЗ, ДПСУ, а також Укрзалізниця, Генштаб) [6]. В умовах глобалізації та диджиталі- зації, коли типовим є швидкий обмін інформацією, абревіатури допомагають точно виражати поняття та терміни, заміняти довгі словосполучення та фрази, а також дозволяють ідентифікувати мовця як члена певної спільноти чи використовуються для оперування конфіденційною інформацією.

Кількаскладне слово має дві або більше кореневих морфем [7]. В українській мові такі слова часто використовуються для вираження складних або технічних понять, що вимагають докладного визначення або пояснення (напр., інформаційно- комунікаційний). Кількаскладні слова сприяють розширенню мовної системи та забезпечують її більшими можливостями вираження. Окрім того, слова, утворені об'єднанням двох або більше самостійних слів чи морфем, забезпечують деталізацію або модифікацію іменників, надаючи їм додаткового значення чи конкретизуючи їх (напр., робототехніка, кіберзагроза).

Транспозиція або ж конверсія визначається як безафіксальний вид та засіб словотвору, де словотворчим механізмом є виключно сама парадигма слова [9]. Транспозиція дозволяє вводити нові слова без необхідності виникнення цілком нових лексичних одиниць, а за її допомогою мовна система може швидко адаптуватися до нових явищ, технологій, професій та інших сфер життя в умовах глобалізації. Утворення нової частини мови виникає на основі одного кореня, провокуючи внутрішні зміни мовної одиниці та змінюючи його вживання в дискурсі (напр., хворий, потерпілий, відВСУшити, декриміналізувати та ін.).

Так, українська мова - динамічне явище, яке зазнає постійних і відкритих трансформацій. Особливо інтенсивними мовні зміни є в періоди політичних і соціально-економічних перетворень чи кризових ситуацій у країні, коли мовна система активно утворює великий корпус нової лексики. Суспільно-політичні, соціально- економічні, а також воєнні реалії, які відбуваються нині в Україні, спонукають до інкорпорації інноваційних процесів, що є об'єктивною реакцією на перетворення в різних сферах суспільства. Аналізуючи дискурс публіцистичних медіа, науково- популярну літературу та інструменти політичного спілкування, було виокремлено п'ять тематичних зрізів, за якими можна об'єднати морфологічні інновації в сучасній українській мові, а саме: суспільно-політичні трансформації, міжкультурна комунікація, технологічні досягнення та диджи- талізація, пандемія COVID-19, а також російсько- українська війна (табл. 1).

Таблиця 1 Тематичний зріз морфологічних змін в сучасній українській мові

Джерело: власна розробка автора

На основі аналізу наукової літератури [8; 13] можемо стверджувати, що для мовної системи, яка зазначає морфологічні інновації, характерними є такі процеси: 1) поява складних і складених слів; 2) надання емоційного забарвлення лексичним одиницям унаслідок використання афіксів чи абревіації офіційних понять та термінів; 3) орозмовлення політичного чи військового дискурсу через його проникнення в суспільне життя та його подальше стилістичне зниження; 4) інкорпорація запозичень в українську мову; 5) зміна прямого значення слів, зокрема через культурні або соціополітичні трансформації; 6) розширення семантичного поля слова. Крім того, динамічний розвиток мови впливає на активне використання систем розпізнавання мови та алгоритмів повторень, що враховують загальноприйняті морфологічні трансформації мовних номінацій та здатні аналізувати способи утворення мовних одиниць [14]. Очевидно, що ці процеси дозволяють мові адаптуватися до змін у суспільстві, розширювати свою лексичну базу та виражати нові ідеї й концепції в умовах глобалізації.

Висновки і пропозиції

Отже, проведений аналіз свідчить, що безперервний розвиток мови є важливою характеристикою мовних систем через різноманітні соціокультурні, технологічні та інші впливи. Мова є відображенням суспільства, його цінностей, технологічних досягнень та культурних змін, тому вона трансформується до змін у суспільстві, нових технологій, економічних і політичних умов. Морфологічні інновації визначено як зміни в будові слів та їхній формі, які є важливим елементом мовної еволюції. Доведено, що мовні інновації сприяють адаптації до нових концепцій, створюючи нові слова та форми для точного вираження інноваційних концепцій. Основними морфологічними інноваціями в українській мові названо афіксацію, абревіацію, словоскладання та транспозицію. Під час дослідження автори дійшли висновку, що в українській мові морфологічні інновації охоплюють сферу майже всіх повнозначних і службових частин мови, а самі трансформації відбуваються відповідно до внутрішніх законів розвитку мовної системи. На основі аналізу дискурсу публіцистичних медіа, науково-популярної літератури та інструментів політичного спілкування виокремлено п'ять тематичних зрізів, за якими можна об'єднати морфологічні інновації в сучасній українській мові, а саме: суспільно-політичні трансформації, між- культурна комунікація, технологічні досягнення та диджиталізація, пандемія COVID-19, а також російсько-українська війна. Крім того, описано процеси, які є типовими для мовної системи та виникають внаслідок морфологічних інновацій. Надалі наукові зусилля планується зосередити на порівнянні морфології української мови з іншими слов'янськими та неслов'янськими мовами для виявлення спільних рис та унікальних особливостей, а також вивченні історичної морфології для висвітлення етапів розвитку та еволюції морфологічних структур в українській мові.

Список літератури: