Відмінності американського варіанту англійської від британського

Размещено на http://allbest.ru

Відмінності американського варіанту англійської від британського

Остафійчук Каміла, здобувач фахової передвищої освіти,

ІІІ курсу спеціальності «Журналістика»,

науковий керівник Панчук М.В.

Англійська мова - це офіційна мова міжнародного бізнесу та торгівлі, Інтернету і техніки, науки і мистецтв. 80% ділового мовного простору займає саме вона. Кожен з нас все частіше стикається з нею у спілкуванні з партнерами по роботі та на відпочинку. Володіння англійською мовою - вже не дивовижна навичка, а необхідність. Нині її вивчають у дитячих садках, школах, ВНЗ, не кажучи вже про численні курси та тренінги. А в деяких країнах навіть математика і деякі інші предмети шкільної програми викладаються англійською мовою. Знаючи англійську мову ви можете з легкістю подорожувати по світу та вільно спілкуватися з людьми різних національностей. англійський мова лексика граматика

Три століття тому існував тільки один варіант англійської мови. Ним говорили жителі Британії. У 17-19 століттях англійські мандрівники відкрили багато нових земель, які згодом заселялися англійцями або ставали колоніями Великобританії. Це острови Нової Зеландії, Індія, країни Азії та Африки, Австралія і Америка.

Британська англійська мова почала поширюватися по світу. І в кожному регіоні мова еволюціонувала і розвивалася, збагачувалася її лексика, фонетика і орфографія [1, с. 126].

Британська є основою англійської, але навіть в королівстві всі розмовляють на діалектах: ірландському, вельському, шотландському. Існує унормована форма британської англійської - так званий «ВВС English» або «Queen's English», якою говорять диктори ВВС.» Розбіжності між англійською мовою в Англії та Америці почали відчувались ще у XVIII ст. Ці розбіжності відмічалися багатьма авторами. Дж. Вітерспун (Witherspoon) запропонував навіть створити академію з метою вдосконалення англійської мови в Америці, спостереження за її розвитком та публікації нових даних. Наприкінці XVIII ст. ним був вперше створений і запроваджений термін Americanism (американізми - слова та вирази, вимова та правопис слів, а також граматичні конструкції, що виникали і вживалися в англійській мові на американському ґрунті).

У Європі англійська мова є державною на Британських островах, а також на островах Середземного моря -- Мальті та Гібралтарі.

В Америці ж британська англійська мова змінилася повністю. Сьогодні американську англійську прийнято називати спрощеним варіантом британської англійської. Яку ж із них вчити? Це, перш за все, залежить від того, навіщо вам взагалі потрібна англійська мова. Але насправді, критичної різниці немає, тому що все це варіанти однієї мови, і між ними більше подібностей, ніж відмінностей. І все ж відмінності добре знати, щоб уникнути непорозумінь.

Британці чіткіше вимовляють слова, коли в американців ціле речення злите докупи. Також відмінності полягають у структурі, формуванні речень та й взагалі існує безліч слів, які зовсім різні по звучанні й написанні. Зокрема, найбільш вживані: grade/mark, vacation/holiday, recess/breaktime, schedule/timetable та інші [2].

Варто пам`ятати, що через акцент різних народів, часто можемо почути дуже дивну й складну вимову. До прикладу, корінним шотландцям надто важко дається говорити «мелодійною» іноземною, через що їх часто не розуміють.

Кожен, хто будь-коли брався за вивчення англійської, звертав увагу на різницю у вимові у фільмах, музичних кліпах або навчальних відео. Пари слів, які мають однакове значення, але звучать по-різному, поділені на два стовпчики: британський та американський.

Загалом слід зазначити, що мову не можна назвати постійною величиною, вона нескінченно змінюється -- з'являються одні слова, інші старіють, виникають нові граматичні правила. Американська англійська мова, відокремлена від Англії тисячами кілометрів океану та нерозвиненою системою комунікації, перестала розвиватися в ритмі Британського, а почала змінюватися самостійно в середовищі великої кількості переселенців з різних країн, що власне й призвело до тієї різниці в мовах, які ми спостерігаємо зараз.

Відмінності у лексиці: оселившись на новому континенті, англійці зіткнулися з поняттями, яких не зустрічали на батьківщині, починаючи від кліматичних умов, флори та фауни до різних побутових потреб, всі сфери життя вимагали нових слів для їх опису.

Деякі слова адаптувалися, деякі переймалися іншими мовами. Так, слово «elk» у Британській англійській мові означає «лось», і в Американському «ізюбр», для позначення «північноамериканського лося» Американці використовують слово «moose» [3].

Якщо говорити про запозичення, то багатьом знайома пара слів «employer» (роботодавець) та «employee» (працівник) знайомі нам саме завдяки запозиченим із французького суфіксам [ee] та [er] для позначення суб'єкта та об'єкта дії. Ось ще кілька найбільш поширених прикладів відмінності в лексиці (за деталями ви можете звернутися до будь-якого словника, там завжди буде вказано, яке слово найчастіше застосовується в англійській або американській):

flat) - apartment (Am.);

trousers (Br.) - pants (Am.);

timetable (Br.) - schedule (Am.);

underground (Br.) - subway (Am.);

autumn (Br.) - Fall (Am.);

lift (Br.) - elevator (Am.);

film (Br.) - movie (Am.);

Відмінності у написанні слів: при вивченні англійської багато хто з нас помічав несумісності в написанні найпростіших на перший погляд слів у різних джерелах.

Наприклад, як же все ж таки правильно писати «color» або «colour»? Відповідь проста: «color» -- американська англійська, а «colour» -- британська [4, с. 162]. Такі відмінності в написанні ведуть початок від робіт Ноа Вебстера над американським словником англійської мови, де він зафіксував єдині стандарти американської англійської.

Ось ще кілька поширених слів, написання яких іноді ставить у глухий кут вивчають англійську:

British English - American English

programme - program;

cheque - check (paidby a bank);

colour - color;

defence - defense;

dialogue - dialog;

enroll -- enrol.

aluminium - aluminum;

analyse - analyze;

catalog(ue) - catalog;

centre - center;

Відмінності у граматиці: з граматичної точки зору можна сказати, що американська англійська більше тяжіє до спрощення форм. Американці не морочаться і не ускладнюють лишній раз пропозиції часом Perfect, навіть з такими класичними часовими маркерами як «just» (тільки що), «already» (вже), вони вживають звичайний Past Simple, тоді як британці вважають таке вживання помилковим і обов'язковим. обов'язково скажуть таку пропозицію в Present Perfect.

Наприклад, пропозиція «Він щойно прийшов» у британському варіанті буде звучати: «He has just arrived». Американці ж сформулюють його як He just arrived [5, с. 68].

Багато хто також стикався з непорозуміннями щодо такого найпростішого дієслова як «мати», адже існує два види його перекладу «have got» (британський варіант) і «have» (американський варіант), обидва вони вірні, але є різними варіантами однієї мови.

Крім того, в американській англійській стали все частіше з'являтися розмовні форми, які абсолютно не характерні для британської англійської, такі як I gotta - скорочення від I gotto (я винен), I wanna - скорочення від I wantto» (я хочу ).

Відмінності у вимові: найбільша різниця між британською та американською англійською якраз полягає у вимові та інтонації, саме вони підказують до якої національності належить ваш співрозмовник. Як відомо, типовою особливістю англійської можна назвати опускання звуку [r] після голосної [6, с. 126].

Якщо ж вам просто необхідно вимовити чи хоча б натякнути у вимові на цей звук у таких словах як «girl» або «part», то ви дотримуєтеся американського варіанту вимови [7, с. 52]. Крім того, британська англійська в цілому характеризується довгими голосними, які скорочені в американському варіанті, саме ця риса вимови слів робить британську англійську такою аристократичною.

Ще один цікавий приклад -- зникнення звуку [j] в американській англійській мові у таких словах як «tune», «tuesday», через що ці слова звучатимуть як «toon», «toosday», тоді як у британській англійській звук [j] зберігається [8, с. 94].

Англійська мова є найбільш розмовною мовою у світі і третьою за поширеністю рідною мовою у світі після стандартної китайської та іспанської. Це найпоширеніша друга мова, яка є або офіційною, робочою мовою, або однією з офіційних мов майже в 60 суверенних державах. Вона досить неординарна, оскільки має кілька варіантів вживання [9, с. 374].

Британський варіант можна вважати класичним, і ми зобов'язані вивчати його, але з іншого боку носіїв американської англійської набагато більше, що дає нам велику свободу спілкування - власне те, чого ми й хочемо досягти, починаючи вивчати іноземну мову.

Який варіант англійської варто вивчати? Звичайно, все залежить від обставин, але, якщо ви не збираєтеся жити в США, однозначно рекомендується вчити саме британський варіант. Назвемо кілька аргументів на користь цього рішення.

Британська «версія» дозволяє сформувати повне розуміння граматики. Вивчаючи складні правила, ви зможете без жодних зусиль використовувати різні конструкції в будь -якій ситуації [10, с. 187].

Цей варіант різноманітніше американського. У вас є відмінна можливість значно розширити лексичний запас і зробити свою промову набагато багатше. Крім того, ви відкриєте перед собою можливість вільно читати улюблені англійські твори в оригіналі.

Багато сучасних центрів та репетиторів пропонують різні програми для вивчення англійської. Якщо ви бажаєте ближче познайомитися з двома варіантами мови, почніть навчання з класики, а потім поступово поповнюйте багаж знань.

Не забувайте також, що мова жива, вона постійно змінюється, особл иво в наш час соціальних мереж. Подорожуючи світом, ви можете почути безліч варіантів англійської, і, звичайно ж, жоден з них не буде кращим чи гіршим за інші. Важливо просто знайти ті фрази та вирази, використовуючи які, ви почуватиметеся комфортно.

Якщо ви досі в роздумах, який саме варіант англійської обрати, то насправді великої різниці в тому, яку мову ви будете вивчати, немає. Адже носії обох прекрасно розуміють одне одного, а значить - зрозуміють і вас. Краще просто без сумнівів вивчати англійську, не відкладаючи!

Список використаних джерел

1. Андрейчук Н. І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV -- початку XVII століття. Л. Вид-во Львів. Політехніки.2011. 277 с.

2. Балла М. І. Англо-український словник: в 2 т. К. Освіта, 1996.

3. Балла М. І., Попов Є. Ф. Великий українсько-англійський словник. 5-те вид. К. Чумацький Шлях. 2007. 703 c.

4. Баранцев К. Т. Англо-український орфографічний словник. 2-ге вид. випр. К. Знання. 2005. 1056 с.

5. Бровченко Т. О., Бант І. Н. Граматика англійської мови. К. Рад. шк. 1964. 270 с.

6. Верба Л. Г. Історія англійської мови. Вінниця: Нова книга. 2004. 304 p.

7. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Вінниця: Нова книга, 2003. 160 с.

8. Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика англійської та української мов. К. Рад. шк., 1960. 160 с.

9. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту. 1998. 430 с.

10. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. 3-тє вид., випр. й доп. Вінниця. Нова Книга. 2004. 460 с.

Размещено на Allbest.ru