Вплив мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства

Книш Т.В., Близнюк Л.М., Козак А.В., Волинський національний університет імені Лесі Українки

Мета статті - окреслити загальні аспекти дослідження впливів мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства. У праці проводиться важлива теза про те, що мова інтернету - це мова генерації зумерів (утім, яка не виникла спонтанно, тобто не позбавлена впливу попередніх поколінь), які є нативні в цифровому плані. Це поки що єдине соціально активне покоління, яке з дитинства тісно взаємодіє з інтернетними технологіями, а тому й уособлює собою мовні трансформації, викликані мережевими наративами. Стиль спілкування покоління Z на основі аналізу праць західних дослідників доцільно окреслити як візуальний, стислий, індивідуальний, особистий і прозорий. Без сумніву, стиль спілкування покоління Z найвиразніше, найбільш повно увібрав у себе весь спектр впливів мовленнєвого спілкування в інтернеті, тим самим визначивши провідні магістралі мовно-культурних аспектів розвитку сучасного суспільства. Це головна причина того, що спілкування нових генерацій (від зумерів, частково міленіалів і далі) суттєво відрізняється від попередніх поколінь. Окреслено поширене в англомовній науковій літературі поняття трансформації мовних установок (оцінних реакцій на різні мовні видозміни) під впливом інтернетних дискурсів.

Основними такими напрямами є соціальна категоризація та стереотипізація. Мовні видозміни сучасності в усіх активних мовах світу мають здебільшого інтернетну генезу, тобто детерміновані цифровізацією взаємодії в суспільстві, що відобразилось на світоглядних орієнтирах, викликало глибинні ментальні перебудови, рефлексувало в мові. Мовне ставлення організовано за двома оцінковими вимірами: статус та солідарність. Стандартні та нестандартні різновиди мовних одиниць, що використовують в інтернет-мовленні та проникають у невіртуальне буття соціуму, наштовхуються на різні аксіологічні реакції за критеріями статусу та солідарності. Звернено увагу на простежувані риси впливу інтернетного спілкування на власне мовну організацію мережевих текстів, які доцільно зорганізувати за лексичним, правописним та граматичним рівнями.

Коли порушення мовних норм чи звичної пунктуації має інтенційний характер, тоді воно стає засобом експресивності мовлення, особливістю ідіостилю користувача чи певної соціальної групи відповідно до мовних установок. Коли ж воно не є інтенційним - це свідчення мовної недбалості, неохайності, що має характер знецінення, проте також категоризує мовця за приналежністю до певної категорії користувачів з огляду на соціально-економічний статус.

Ключові слова: мовленнєве спілкування, вербальна комунікація, мовно-культурні трансформації, покоління Z, інтернет, мережеве мовлення.

The impact of speech communication on the internet on the linguistic and cultural aspects of modern society

Knysh T.V., Bluzniuk L.М., Kozak A.V.

The purpose of the article is to outline the general aspects of the study of the effects of speech communication on the Internet on the linguistic and cultural aspects of modern society. The work makes an important thesis that the language of the Internet is the language of the generation of buzzers (however, which did not arise spontaneously, that is, not without the influence of previous generations), who are digitally native. This is so far the only socially active generation that has closely interacted with Internet technologies since childhood, and therefore embodies the linguistic transformations caused by network narratives. Based on the analysis of the works of Western researchers, the communication style of generation Z should be described as visual, concise, individual, personal and transparent. Undoubtedly, the communication style of Generation Z has most clearly and most fully absorbed the entire range of influences of speech communication on the Internet, thereby determining the leading highways of linguistic and cultural aspects of the development of modern society.

This is the main reason why the communication of new generations (Zoomers, partly millennials and beyond) is significantly different from previous generations. The concept of transformation of language attitudes (evaluative reactions to various language variations) under the influence of Internet discourses, common in English-language scientific literature, is outlined. The main such directions are social categorization and stereotyping. Modern language changes in all the active languages of the world mostly have an Internet genesis, that is, they are determined by the digitalization of interaction in society, which was reflected in worldview landmarks, caused profound mental restructuring, and was reflected in the language. Linguistic attitudes are organized according to two evaluative dimensions: status and solidarity.

Standard and nonstandard varieties of language units used in Internet communication and penetrating the non-virtual existence of society encounter different axiological reactions according to the criteria of status and solidarity. Attention is drawn to the traceable features of the influence of Internet communication on the actual linguistic organization of online texts, which should be organized according to the lexical, orthographic and grammatical levels. When the violation of language norms or customary punctuation has an intentional character, then it becomes a means of expressiveness of speech, a feature of the idiostyle of the user or a certain social group in accordance with language attitudes. When it is not intentional, it is evidence of linguistic carelessness, sloppiness, which has the character of depreciation, but also categorizes the speaker by belonging to a certain category of users in view of socio-economic status.

Key words: speech communication, verbal communication, linguistic and cultural transformations, generation Z, Internet, network broadcasting.

Постановка проблеми

Інтернет справив глибокий вплив на спілкування та соціальну взаємодію. З появою всесвітньої павутини в 1990-х роках людство отримало доступ до нових платформ спілкування, котрі докорінно змінили спосіб вербальної взаємодії між людьми. Вплив інтернету на міжособистісну та ділову взаємодію важко переоцінити. Передусім інтернет зробив спілкування швидшим і ефективнішим. Електронна пошта, обмін миттєвими повідомленнями та соціальні медіаплатформи (на зразок Facebook і Twitter), майже витіснили собою традиційне написання листів, телефонні дзвінки та особисті розмови як основні засоби комунікації доінтернетних епох. Наслідки цього і позитивні, і різко негативні.

Як би не було, а інтернетно опосередковане спілкування вже є незаперечною характеристикою представників покоління Z (як перших із категорії digital native - «цифровий нативний/рідний»), міленіалів, бумерів. Представники покоління Z є першими народженими після масового впровадження інтернету, особливо соціальних мереж. Завдяки всім видам інтернаціональних цифрових платформ покоління Z має більше доступу до величезної кількості різноманітної інформації, ніж попередні генерації.

Власне, коли йдеться про вплив мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства, активне ядро механізму функціювання соціуму наразі становлять представники загаданих вище поколінь (за даними Pew Research Center та Beresford Research [7]): Gen Z - народжені впродовж 1997-2012 (теперішній вік: 12-27), Millennials народжені у 1981-1996 (теперішній вік: 28-43), Gen X - народжені протягом 1965-1980 (теперішній вік: 44-59). Статистично покоління так званих Boomers II (бумерів), котре хронологічно охоплює 1955-1964 й тепер перебуває у віці 60-69, видається найменш пристосованим до сучасної парадигми спілкування, що здебільшого відбувається за посередництвом інтернет-технологій. Покоління Z, пов'язане між собою у світових медіаплатформах, стало поколінням, яке спілкується в інтернеті з юних років. З огляду на глобальні комунікаційні майданчики, особливо соціальні медіаплатформи, такі як Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, TikTok тощо, важливо вивчити, як сприйняття та ставлення, ціннісний аспект взаємодії представників теперішніх поколінь, особливо покоління Z, детермінують мовно-культурну парадигму сучасного соціуму.

Оскільки комунікація (усі її аспекти: ціннісний, процесуальний, змістовий, прагматичний тощо) відіграє таку важливу роль у людському житті та культурі, тема впливу інтернетної взаємодії на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства є питанням надзвичайної складності та широти. Аналіз цієї парадигми дає змогу простежити спосіб функціювання мови під впливом мереж та скласти розуміння того, як мова відображає культурні аспекти новочасного суспільства (у руслі філософії мови як одного з найавторитетніших напрямів у нинішній західній філософії, що зосереджується на питаннях того, як мова є ключем до усвідомлення мисленнєвих і когнітивних процесів), а також виробити в широкому сенсі стратегії побудови конструктивної комунікації (неконфліктної) на основі теоретичних знахідок.

Можна сказати, що вплив Інтернету на спілкування та соціальну взаємодію є як позитивним, так і негативним. Незважаючи на те, що це зробило спілкування швидшим і ефективнішим, а також спростило зв'язок з іншими, це також призвело до почуття переповненості та виснаження, браку автентичності в соціальних взаємодіях, а також до поширення фейкових новин і дезінформації. Оскільки ми продовжуємо рухатися в епоху цифрових технологій, важливо знати про ці потенційні наслідки та працювати над використанням Інтернету таким чином, щоб сприяти позитивному спілкуванню та соціальній взаємодії.

мова інтернет цифровий покоління

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останніми роками тема рефлексії інтернет-спілкування на мову й культурні аспекти суспільства у різних її векторах досліджуються такими українськими та іноземними науковцями, як: Н. Акі- мова [1], К. Бровко [2], Я. Вжещ [3], С. Глазова, В. Ліпич та І. Горбенко [4], А. Пушкар [5], С. Балан, К. Агіпо, Р Кабагінг, Л. Едар, Дж. Насьоналес, Н. Кларідад [8], Марк Кокельберг [10], М. Кавіта, В. Джайн [14], І. Порубай, М. Зокіров, Є. Ібрагі- мова [15], М. Сріпарваті, С. Удаян [16], Ю. Янлінг, Т Сію [17] та ін.

Марк Кокельберг констатує, що багато філософів техніки (англ. philosophers of technology) зосереджуються суто на технологічних винаходах людства, особливо після емпіричного повороту, і це призвело до нехтування роллю, яку відіграє мова щодо технологій. Проте для подальшого контролю ситуації варто більше досліджувати залежність між мовою та технологіями під час розроблення питань філософії мови. Мова й технологія сьогодні неабияк тісно пов'язані, чому сприяє сама парадигма інформаційного суспільства (тобто суспільства, де створення, поширення, використання, інтеграція та маніпулювання інформацією є важливою економічною, політичною та культурною діяльністю). Філософія мови та філософія техніки (інтернет як прояв технологізації процесів інтеракції) встановлюють деякі плідні зв'язки між філософією мови та філософією технології через соціальну онтологію Серла, погляд Вітгенштейна на мову та теорію наративності Рікера [10]. О. Пушкар засвідчує, що використання ІКТ становить основу функціювання й еволюції інфосоціуму, наскрізної диджиталізації всіх площин життя людства (на рівні особистісному, суспільному та державному) [5]. Дотичними є думки Т. Семигівської, яка, говорячи про рефлексію інформаційного простору в мові (мовах), залучає також поняття діалогу культур, що наразі перебігає на тлі глобалізаційних процесів [6].

Впливу інтернетного простору та глобалізації зазнають усі мови світу. Ті ж самі тенденції, викликані появою спілкування онлайн, зачіпають усі мови світу, навіть ті, які за своєю організацією та в діахронному вияві залишались найбільш патріархальними, тобто мало піддатними та всякого роду трансформаційні впливи. Спілкування в середовищі віртуального простору відбувається здебільшого в текстовому вигляді (електронні листи, комунікація в соціальних мережах, дистанційна й змішана форми освітнього та робочого процесів). Унаслідок значних обсягів інформації, що передається, у мові віртуального спілкування з'являється багато засобів мовної економії з метою спрощення комунікації [5]. Долаючи межі віртуального континууму, спрощені мовні одиниці чинять істотний вплив на позамережеву мову - обидва варіанти є виявом суспільного буття, у наш час миттєво транслюючи онтологічні зміни в соціумі.

Дослідники відзначають зворотний вплив комунікації в інтернеті та чатах на розмовну мову, особливо її сленгового варіанта. Сьогодні ця проблема є актуальною, оскільки розвиток інтернету сприяв небувалому поширенню сленгу серед молодого покоління. Віртуальне спілкування, яке виникло завдяки стрімкому розвитку мережі, породило особливу мову - мову віртуального спілкування. Численні чати, відкриті форуми та особисті сторінки, створені в мережі, є основними способами спілкування молоді, і все це разом теж становить важливий мовно-культурний аспект сучасного соціуму. Науковці констатують, що з роками в кожної національної мови (під впливом інтернету та поширення англійської мови як ключової мови процесу диджиталіції та міжнародного спілкування загалом [14]) виробився особливий варіант мови - спеціальний сленг, так звана мова інтернет-спілкування, якою користувачі спілкуються між собою. І щодня мова інтернет-спілкування активно проникає в повсякденне невіртуальне буття мови та соціуму як осередку існування мови [17; 12]. Вважається, що процес дослідження впливів інтернетного спілкування на мовно-культурні аспекти суспільства сприяє не тільки окресленню чільного вияву суспільного буття - у мові, але й нормалізації мови: її упорядкуванню, зміцненню та збільшенню виражального ефекту (сили експресивності).

Постановка завдання. Метою представленої розвідки є окреслення загальних аспектів дослідження впливів мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства.

Виклад основного матеріалу

У межах статті доречно говорити про поняття трансформації мовних установок (англ. language attitudes), яке поширилось в англомовній науковій літературі [11]. Це оцінні реакції на різні мовні видозміни. Вони відображають, принаймні частково, два послідовні когнітивні процеси: соціальну категоризацію та стереотипізацію. Більшість мовних видозмін сучасності в усіх активних мовах світу мають інтернетну генезу, тобто спричинені цифровізацією взаємодії в суспільстві, що вплинула також на світоглядні орієнтири, викликала глибинні ментальні перебудови (напр., кліпову свідомість). По-перше, мовці використовують лінгвістичні ознаки (наприклад, сленг, спосіб висловлюватись, будувати речення, коментувати чужі дописи та створювати свої), щоб ідентифікувати себе, мовця, із певною соціальною групою (групами). По-друге, виходячи з цієї категоризації, вони приписують окремим мовцям стереотипні риси, пов'язані з приналежністю до певної групи. Мовне ставлення організовано за двома оцінковими вимірами: статус (наприклад, розумний, освічений) і солідарність (наприклад, дружній, приємний) [11].

Мовні ставлення, детерміновані інтернетом, так само передбачають приналежність до стандартних чи нестандартних різновидів мови. Стандартні різновиди - це ті, які відповідають кодифікованим нормам, що визначають правильне використання з погляду лексики, граматики, стилістики, культури мовлення, тоді як нестандартні різновиди - це ті, що в певний спосіб відходять від таких норм. Стандартні та нестандартні різновиди викликають різні аксіологічні реакції за вимірами статусу та солідарності. За спостереженнями дослідників, приписування (атрибуція) деякого статусу базується передусім на уявленнях про соціально-економічний статус. Скажімо, оскільки стандартні різновиди мови, як правило, асоціюються з домінантними соціально-економічними групами в певному соціумі, то саме стандартним мовцям зазвичай приписують більший статус, ніж нестандартним (освіченість, соціальна вага, позиція в ієрархії соціальної системи, рівень достатку, поважності тощо). Якраз через це на платформах фрилансерів помітно зросли запити на допомогу у веденні персональних сторінок відомих діячів соціуму не стільки професійними маркетологами SMM, скільки фаховими філологами, які б контролювали той самий рівень відповідності стандартним різновидам мовних установок (фактично - стежив за дотриманням усіх можливих норм літературної мови в текстовому оформленні публікацій). Атрибуція солідарності, як правило, базується на лояльності. Мова є важливим символом соціальної ідентичності, і люди схильні приписувати більшу солідарність членам власної мовної спільноти, особливо коли ця спільнота характеризується високою або прогресивною життєздатністю (тобто статус, демографія, інституційна підтримка). У результаті нестандартні різновиди мови іноді можуть мати прихований престиж у мовленнєвій спільноті, у якій вони є мовленнєвою нормою.

Мовне ставлення специфікується на ранньому етапі соціалізації. У ранньому віці діти, як правило, надають перевагу власній мовній різноманітності. Однак більшість (якщо не всі) дітей поступово набуває установок домінантної групи, демонструючи чітку статусну перевагу стандартних над нестандартними варіантами приблизно на перших роках формальної освіти, а іноді й набагато раніше [11; 13]. Мовне ставлення формується за допомогою різних «агентів», зокрема педагогів, однолітків, родини та медіа. Оскільки мовні установки є іманентно набутими, вони за своєю суттю схильні до частих змін, пластичності. Мовне ставлення може змінюватися у відповідь на зміни в міжгрупових відносинах і як реакція на державну мовну політику (з недавніх таких резонансних подій, спричинених нормативними актами - ухвалення нової редакції Правопису (2019), Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019), Проект Закону про застосування англійської мови в Україні (ухвалений 22.11.23 в першому читанні)). Більш динамічно мовні установки залежать від соціального порівняльного контексту, у якому вони виникають. Одного разу викликані мовні установки можуть мати безліч поведінкових наслідків, причому негативні установки зазвичай сприяють упередженню, дискримінації та проблематичній соціальній взаємодії.

Спілкування в інтернеті особливо разюче позначилось на мовленні представників покоління Z (пропорційно менше - на мовленнєвому спілкуванні міленіалів, покоління Х, бумерів), про що вже згадувалось вище. Йдеться не тільки про мовні трансформації під впливом мережевої комунікації, а про спосіб взаємодії загалом. Так, якщо обирати спосіб, як вийти на зв'язок із представником покоління Z, найкращим, коли обирати між варіантами зателефонувати, надіслати голосове повідомлення чи написати в месенджер, буде саме варіант надіслати швидке повідомлення - це оптимальний спосіб привернути вчасно увагу й отримати швидку відповідь. Серед усіх цифрових способів спілкування текстові повідомлення є найбільш підхожим вибором для мовців покоління Z. Окрім того, унаслідок домінування клі- пової свідомості, ця група людей звикла до швидкого та лаконічного змісту. Більшість інформації, яку вони адекватно «споживають» (яка є для них сприйнятливою), написана в неформальному тоні - на противагу офіціозу й ускладненого стилю письма ділових листів у ще не такі давні часи. Повідомленням зумерів притаманні такі особливості: 1) короткий обсяг; 2) брак вступної частини - змістово вони переходять прямо до суті; 3) позбавленість від стандартів класичної професійної мови; 4) широке використання емодзі, завдяки чому текст стає більш дружнім, невимушеним, візуальним, а отже, і помітним.

Покоління Z також називають «поколінням Tik Tok». Останній термін акцентує на тому, що з мовного погляду це вихідці з цифрових технологій, які виростали на платформах соціальних мереж, таких як TikTok, Instagram, YouTube і Snapchat (серед інших). Низка топових соцмереж створила дуже візуальне покоління - цілу генерацію візуа- лів. Оскільки перевагою для зумерів є невеликий і посутній блок тексту, то організація спілкування має зосереджуватися на зображеннях або відео (візуальних елементах), а не на довгому вмісті для читання. Часто текст інтегрується у візуальний ряд (як білборд чи відеокліп), проте для такого тексту використовують яскраві ключові фрази, а не нескінченні речення.

Що стосується особистих бар'єрів, меж, то етап становлення особистості сучасних поколінь, який збігся з вірусним поширенням екосистеми комунікації теперішнього наскрізно цифрового світу, актуалізував потребу в ділових і особистих взаємодіях в межах певної демографічної групи. У середовищі цих обмежених груп особисте спілкування (віч-на-віч, не опосередковане інтернетом, а живе) є стилем спілкування номер один, проте все одно відбувається за посередництва мережі, часто паралельного спілкування ще там (багатьом людям важко від'єднатися від своїх пристроїв, і їх постійно засипають сповіщеннями та повідомленнями, що призводить до почуття перенасичення та виснаження). На підтвердження цього варто тільки простежити за дописами, рілзами та сторізами сучасної молоді й навіть міленіалів (кавування, фото з друзями, спільний відпочинок тощо - і миттєва паралельна фіксація цього в мережевому контенті). У векторі тональності спілкування мінімізується використання формальної та професійної мови, натомість перевагу має словесна розмова на основі взаємної поваги та паритетності.

Покоління Z є дуже різноманітним, неоднорідним, часто суперечливим. Це новий досвід для соціуму, який унаслідок впливів інтернет- ного спілкування отримав домінантною генерацію людей, які мають легкий доступ до будь- якої інформації через онлайн-медіа, що водночас є причиною їхньої більшої обізнаності про поточний стан суспільства. Представники покоління зумерів є соціально активними, мають тверді переконання та віддані своїм цінностям. Формат мовленнєвої взаємодії передбачає чесні та інклюзивні практики (як і загалом у рецепції світу та влаштованості соціального механізму, через недосконалість якого виникає розрив між очікуваннями та реальністю, а звідси - настрої несхвалення, протесту, нігілізму). Концепт поваги як ще один мовно-культурний аспект сучасного суспільства у працях закордонних дослідників окреслюється як «вулиця з двостороннім рухом, де вік не має значення» [18].

Мовленнєве спілкування в інтернеті неминуче пов'язане з різного роду інформаційними маніпуляціями та великою кількістю фейкової інформації. Це призвело до формування медіапідкованого покоління, яке високо цінує автентичність і прозорість трансльованого контенту. Це детермінує домінанту чесної та відкритої стратегії спілкування. Водночас ця мовно-культурна особливість актуалізує потребу в регулярному зворотному зв'язку. Активні представники сучасного соціуму звикли отримувати миттєві думки й рефлексії під час взаємодії з онлайн-спільнотами (усе, що роблять або говорять в інтернеті, провокує реакцію та коментарі). Проте не менше зберігається й комунікативна автономія. У час штучного інтелекту дедалі більше окреслюється також важливість індивідуального підходу в спілкуванні: коротке вербальне текстове привітання цінується більше, ніж яскрава картинка, не підкріплена індивідуальними маркерами-зверненнями.

Щодо простежуваних рис впливу інтернетного спілкування на власне мовну організацію мережевих текстів, то їх доцільно зорганізувати за лексичним, правописним та граматичним рівнями. Зокрема, на рівні лексики помітне: 1) часте вживання сленгу, англізмів (донатити, коуч, лонгрид, слайс, аб'юзер); 2) послуговування великою кількістю абревіатур й акронімів (наприклад, з метою заощадити час, показати рівень обізнаності з темою, створити ситуацію «посвяченості» в таке, що невідоме чи маловідоме більшості користувачів - кодування змісту (на кшталт ІПСО - психологічна спеціальна операція, ФБ - фейсбук, ІГ, нз - не знаю); на правописному рівні можуть траплятись: 1) незвичні комбінації пунктуаційних знаків (для вираження паузи, хвилювання, для привернення уваги): нагромадження дефісів (---), ком (,,,,), знаків оклику та знаків питань (??? / !!!), 2) часте лапкування, коли слово чи словосполучення треба прочитувати з відмінним від денотатного значенням, 3) великі літери, інтервали між словами та абзацами, дублювання символів, що має емфатичну наснаженість (тааак, ооотже, ніііі і т.д.; агоооов! !!; ЩО КОЇТЬСЯ???!!! - великі літери задля імітації крику; на рівні граматики - 1) переважно прості речення, використання експресивних маркерів, використання цитат, 2) риторичні питання, риторичні оклики, 3) парцеляція, еліптичні конструкції як засоби виразності та економії. Стосовно мережевої лексики, яка агресивно проникає в інші сфери буття мови в англомовному науковому середовищі закріпилось поняття buzzwords (англ. buzz - дзижчання), яке перекладається українською як «модні слова», «гучні слова» [17]. До того ж доволі бінарні думки побутують, якщо оцінювати ці buzzwоrds з погляду впливу їх на мовно-культурні аспекти соціуму. Наприклад, опозиційною до мейнстримної негативної чи принаймні обережної оцінки цього процесу проникнення в мову інтернетних слів є позиція Ю. Янлінг і Тай Сію [17], які стверджують, що «поширення buzzwords освіжило мову в суспільстві, збагатило духовне життя людей» [17, с. 81].

Треба зауважити, що коли порушення мовних норм чи звичної пунктуації має інтенційний характер, тоді воно стає засобом експресивності мовлення, особливістю ідіостилю користувача чи певної соціальної групи відповідно до мовних установок. Коли ж воно не є інтенційним - то це свідчення мовної недбалості, неохайності, що має характер знецінення, проте також категоризує мовця за приналежністю до певної категорії користувачів з огляду на соціально-економічний статус. Тенденції спілкування в інтернеті миттєво проникають в позаінтернетне усне та писемне мовлення користувачів на рівні маркерів мовно-культурного розвитку сучасного суспільства.

Висновки

Отже, мова є інструментом розуміння культури. Вплив мовленнєвого спілкування в інтернеті, культура цієї комунікації, її соціальні та власне мовні вияви, що вивчаються в цій статті, є гостроактуальними дослідницькими категоріями. Інтернетне спілкування не лише впливає на соціальний простір вебмережі, але й на реальне (позавіртуальне) суспільство. Мова інтернету є важливою частиною інтернет-культури. Люди, виробляючи та заразом засвоюючи мову інтернету, передають свої емоції та думки, навіть мислять і живуть за критеріями інтернет-спілкування. Мовленнєве спілкування в інтернеті, проєктуючись також на офлайнове життя соціуму, дає змогу досягати широкого діапазону соціального емоційного спілкування, що так сама стало причиною різноманітності інтернет-культури та, як наслідок, урізноманітнення форматів вербальної соціальної взаємодії. Подальші праці з теми представленої розвідки можуть стосуватись дослідження котрогось із вужчих векторів наукової уваги: наприклад, трансформація традиційних синтаксичних конструкцій під впливом мережевого спілкування та її двобічний зв'язок із мовно-культурними аспектами соціуму ХХІ століття.

Список літератури

1. Акімова Н.В. Дослідження мови Інтернету: труднощі і перспективи. Нова філологія. 2012. Вип. 50. С. 10-13.

2. Бровко К.А. Вплив інтернет-сленгу на розвиток пізнавальної активності студентської молоді до вивчення іноземної мови. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 1. № 48. С. 229-233.

3. Вжещ Я.Л. Інтернет-дискурс: проблема визначення поняття, особливості структури. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2012. №14 (249). С. 15-19.

4. Глазова С., Ліпич В., Горбенко І. Мовні аспекти комунікації в інтернет-середовищі: виклики та перспектив. Вісник науки та освіти. 2023. Вип. 9. № 15.

5. Пушкар А.О. Вплив Інтернет-спілкування на розмовну мову. Збірник тез доповідей VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційні тенденції підготовки фахівців в умовах полікультурного та мультилінгвального глобалізованого світу». 2023. С. 324-328.

6. Семигінівська Т.Г. Вплив глобалізації на мову як аспект культури суспільства. Вісник Сумського державного університету. Серія Філологія. 2007. № 1. Т. 2. С. 45-49.

7. Age Range by Generation. Beresford Research. 2024.

8. Balan S.G., Aguipo K.D.A., Cabaguing R.A., Edar L.P., Nacionales J.P., Claridad N. Meme virality and humour style: Exploring internet memes as a multimodal language in social media. Journal of Language and Pragmatics Studies. 2023. Vol. 2(3). P 228-233.

9. Chen P., Ha L. Gen Z's social media use and global communication. Online Media and Global Communication. 2023. Vol. 2(3). P 301-303.

10. Coeckelbergh M. Using words and things: Language and philosophy of technology. London: Taylor & Francis. 2017.

11. Dragojevic M. Language attitudes. Oxford research encyclopedia of communication. 2017.

12. Ismoilova Kamolaxon. The impact of the internet on the modern english language. Galaxy International Interdisciplinary Research Journal. 2022. Vol. 10. № 12. Р 405-408.

13. Johnson B.T., Maio G.R., Smith-McLallen A. Communication and attitude change: Causes, processes, and effects. The handbook of attitudes. 2005. Р 617-669.

14. Kavitha M., Jain V.C. Recent impacts of Internet on English Language. Malaya Journal of Matematik. 2020. Vol. S, № 2, 4675-4678.

15. Porubay I.F., Zokirov M.T., Ibragimova E.I. Features of contemporary internet language. Barqarorlik va yetakchi tadqiqotlar onlayn ilmiy jurnali. 2023. Vol. 3(2). P. 210-216.

16. Sreeparvathy M., Udayan S.A. Changing Times and Changes in the English Language; The Impact of Internet and Internet Language on Standard English Language. Specialusis Ugdymas. 2022. Vol. 2. № 43, 1929-1939.

17. Yanling Y., Siyu T. Analyzing Internet Buzzwords from the Perspective of Cognition and Emotion. International Journal of English Language Studies. 2022. Vol. 4. №3. P 81-86.

18. Zahed M.I.A., Ahmad I., Habibi D., Phung Q.V., Mowla M.M., Waqas M. A review on green caching strategies for next generation communication networks. IEEE Access. 2020. Vol. 8. P 212709-212737.

Размещено на Allbest.ru