Функціонування фразеологізмів у різних стилях мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування фразеологізмів у різних стилях мови

Войтюк Юлія Володимирівна

Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки»

Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості її культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання. З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти - чудові перлини народної мудрості. Фразеологія - це одна з найхарактерніших і найоригінальніших галузей мовотворчості народу. В ній найбільш виразно й повно виявляються народна мудрість і дотепність, специфіка народного мислення. Поняття «фразеологія» (від грец. «фрасір» - спосіб вираження, зворот і «Zoyog» - слово, вчення), отже, існує в мові з такими значеннями: 1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови у її сучасному функціонуванні і з погляду історичного розвитку; 2) сукупність характерних засобів вираження думки, притаманних певній соціальній групі, окремому авторові, літературно -публіцистичному напрямові, діалекту чи групі говорів; 3) сукупність фразеологізмів тієї чи іншої мови. 6 Частіше термін «фразеологія» уживається в перших двох значеннях; для вираження третього поняття ще використовується термін «фраземіка» або «фразеологічний склад мови». фразеологізм стиль мова

Фразеологізми, як невід'ємна частина української мови, відіграють важливу роль у вираженні ідей та виразності в мовленні. Особливий інтерес становить їх функціонування у різних стилях мови, де вони набувають різних відтінків, значень та відіграють варіативні ролі у спілкуванні.Фразеологізми в мовленні функціонують паралельно з лексичними одиницями, що служать для побудови висловлювань, але частотність та доречність їх використання різна.

Фразеологічні запаси української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживанням у певному стилі.

Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, піти на користь, робити послугу.

Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності, їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.

Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційнонаснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Так, наприклад, фразеологізми кирпу гнути; розпустити язика; зігнути в три погибелі; придушити комара; мати муху в носі; вхопити шилом патоки; хай йому грець; ні сіло ні впало; потрібний, як свині калатало вживаються врозмовно-побутовому стилі. Вони характеризуються відтінком іронії, жарту, фамільярності; яскраво вираженою образністю, емоційністю.

Серед фразеологічних зворотів книжного характеру виділяються властиві офіційно-діловому, науковому, художньому та публіцистичному стилям: з оригіналом згідно, зняти з порядку денного, провести експеримент, прийняти рішення, біном Ньютона, питома вага, порядок денний.

Офіційно-ділова фразеологія - це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, заслухавши і обговоривши, взяти до уваги. Вони позбавлені образності, емоційного забарвлення і поступово перетворюються в штампи, узвичаєні канцелярські звороти.

Наукова фразеологія - це усталені звороти, що використовуються в науковому стилі мовлення. Частина їх обслуговує всі галузі науки, тобто є загальнонауковими: можна зробити висновки, сформулювати правило, наслідки експерименту, попередні висновки. Ці фразеологічні звороти позбавлені емоційності, метафоричності, чим наближаються до усталених зворотів офіційно-ділового мовлення.

До наукової фразеології відносять також терміни-словосполучення. Це в основному спеціальні звороти, що обслуговують певну галузь науки: дійсний спосіб, корінь квадратний, давно минулий час, плямистий олень, єнотовидний собака, прямокутний трикутник, доконаний вид, відокремлені другорядні члени речення, зрізана піраміда, звичайна полівка, прямий кут, дієприкметниковий зворот, міська ластівка, знак оклику, рівнобедрений трикутник.

Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному й художньому стилях. Усталені звороти, вживані в публіцистичному стилі, досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту. Серед них виділяються фразеологічні одиниці, які позначають поняття політичного змісту й наближаються до термінологічних зворотів, властивих науковому стилю. Наприклад: корупційні схеми, бригада швидкого реагування.

Чимало вживаних у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжного походження має незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати вплив, домогтися успіхів, широким фронтом, надавати допомогу, почесний обов'язок. Велика частина фразеологічних зворотів, що вживаються в публіцистичному стилі, характеризується яскраво вираженою образністю, емоційністю: арена боротьби, гонка озброєнь, сім'я єдина.

У художньому стилі фразеологізми використовуються майстрами слова з різними стилістичними настановами.

Як бачимо, фразеологізми посилюють образність, пожвавлюють виклад, створюють відповідний колорит, служать засобом стилізації під усну розповідь, мовної характеристики героїв тощо. Нерідко вони є виразним композиційним компонентом твору: починають твір або окремі частини його, чітко формулюють основну думку, ідею твору; закінчуючи твір, містять висновки.

Трансформація фразеологізмів

Говорячи про стилістичне використання фразеологізмів, не можна обійти питання їхньої трансформації.

Трансформація - видозміна фразеологічних одиниць з певною стилістичною метою.

Можливість видозміни фразеологізмів ґрунтується на збереженні внутрішньої форми, нарізно оформленості, відносній стійкості.

Існують різні способи трансформації:

* поєднання в тексті з метою створення каламбуру фразеологізму і вільного словосполучення або вживання слова водночас у вільному та зв'язаному значенні: Наука в ліс не веде, - сказав випускник лісотехнічного інституту;

* створення оказіонального значення фразеологічних одиниць або пристосування його до конкретної ситуації: Сушив собі голову ретельно, послідовно, не впадаючи в особливий відчай;

* контамінація. Створення антитез із двох фразеологічних одиниць: Взяв участь у побитті байдиків, а били тут байдики зі знанням справи. Крутиться як білка в окропі;

* додавання другої авторської частини: Кожному своє, але іноді так хочеться чужого. Стислість - сестра таланту, але мачуха гонорару;

* синонімічна або антонімічна заміна компонентів фразеологізму: не бачити далі власної вишиванки. Він тримав у присадибній ділянці свого зору все, що робив сусід;

* поширення фразеологічних одиниць додаванням до неї нових компонентів: Це впало йому в його каре око вранці, після сніданку;

* повна видозміна семантики фразеологічних одиниць, створення каламбуру за рахунок вживання фразеологізму і вільного словосполучення: Війна війною, а президентські вибори за розкладом; Свині не винні... А хто винен?;

* часткова видозміна семантики фразеологічних одиниць: залежно від контексту на перший план виступає пряме або фразеологічне значення: На городі бузина, а в Києві Рибкін; Чи такий страшний утилізаційний процес (автомобілів) як його малюють?

Кожен стиль мовлення послуговується значним запасом фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення. Нейтральні фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад, гра слів, вогнище культури, сидіти склавши руки, посіяти іскру.

Емоційно-забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Багато хто з нас використовує фразеологізми у своєму мовленні. Це можна навіть не помічати, адже вживання так званих крилатих висловів є звичним для нас. Повсякденні фразеологізми, тобто усталені звороти та стійкі словосполучення, що використовуються у побутовому житті, притаманні розмовному стилю мовлення. Щодо авторського мовлення публіцистичного стилю, то фразеологічні звороти зустрічаються в ньому доволі часто. Це робить його різноманітнішим, яскравішим, сповненим почуттів. Наявність крилатих висловів у мовленні певного персонажа є одним із засобів його характеристики.

У текстах, складених у художньому стилі, теж використовуються фразеологізми. Їх вживають май стри художнього слова з різними стилістичними настановами, передусім з метою надання експресивно - емоційного забарвлення образам.

Фразеологізми можуть бути використані навіть у ділових документах. В офіційно-діловому спілкуванні нерідко вживають книжні фразеологізми. Наприклад: договірні сторони, політична платформа, доповідна записка та інші. Тож ділове мовлення послуговується здебільшого безобразними фразеологізмами. Хоча під впливом мови засобів масової інформації образне фразотворення проникає також в офіційно-ділову сферу, наприклад: зона бойових дій, рівень культури, фронт робіт.

У науковому стилі мовлення, як і в офіційно-діловому, використовуються загальнолітературні стійкі звороти, що виступають у номінативній функції. Це зумовлено тим, що фразеологія наукового тексту покликана виражати логічні зв'язки між частинами висловлювання: брати участь, віддавати належне, виносити ухвалу, опиратися на факти.

Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел походження. На цій підставі вони поділяються на розмовно-побутові, народнопоетичні і книжні.

Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному і художньому стилях, рідше - в публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки. Їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.

Народнопоетичні фразеологізми - це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Наприклад: 1. На камені на білому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). 2. Їде козак молодий, під ним кінь вороний (Нар. творчість).

Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п'ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» -- Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа).

Таким чином, фразеологізми відіграють важливу роль у різних стилях мови, збагачуючи мовленнєву палітру та розширюючи можливості виразного спілкування.

Размещено на Allbest.ru