Формування навичок вираження експресивності у процесі іншомовної комунікації

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Формування навичок вираження експресивності у процесі іншомовної комунікації

Марина Шемуда кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання

Анотація

У статті розглянуто експресивність як одиницю, що притаманна всім рівням мови і яка виражає ставлення суб'єкта мови до адресата/дійсності і не просто виконує функцію повідомлення, а й посилює вплив, спрямований на реципієнта. фонетичний англомовний комунікація мова лінгвістичний

Досліджуючи засоби створення експресивності, виявлено, що при описі емоційного ставлення до висловлювання у центрі уваги є структура тексту з використанням різноманітних лінгвостилістичних мовних засобів.

У статті виявлено, що на фонетичному рівні експресивність виражається за допомогою фонемних повторів (алітерація та асонанс) та особливого фонемного складу слова (ономатопея). Граматично експресивність може виражатися двох рівнях, морфологічному рівні (незвичайне використання артиклю, присвійного відмінка, множини, персоніфікації (утворення присвійного відмінка від неживих іменників) та синтаксичному (стилістичні фігури (парцеляція, парантеза, еліпсис, інверсія, паралелізм тощо) та транспозиція синтаксичних структур (риторичні запитання, вигуки тощо).

Лексичні засоби вираження експресивності (тропи) включають епітет, метафору, порівняння, іронію, уособлення, гіперболу, літоту, перифраз, архаїзми, жаргонізми, діалектизми та фразеологічні одиниці. На синтаксичному рівні експресивність виражається зміною звичайного порядку слів, використанням еліптичності конструкцій, повторів та інших стилістичних засобів. Розглядаючи засоби формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації, стверджується, що експресивність може бути закладена автором і набором лінгвістичних ознак на всіх рівнях мови: засобами вираження емоційності, оцінності, образності, стилістичного маркування, інтенсивності, зв'язності тощо. Автор робить висновок, що процес формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації у здобувачів повинен відбуватися як процес оволодіння комунікативно-прагматичною функцією мови.

Ключові слова: експресивність, засоби вираження експресивності, формування навичок, іншомовна комунікація, процес.

Abstract

Formation of expressive expression skills in the process of foreign language communication

Maryna Shemuda

PhD in Pedagogics, Assistant Professor, Assistant Professor at the Department of Foreign Philology, Translation and and Methods of Education Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The article considers expressiveness as a unit that is inherent in all levels of language and that expresses the attitude of the subject of speech to the addressee/reality and not only fulfills the function of a message, but also enhances the impact directed at the recipient.

Key words: expressiveness, means of expressing expressiveness, skill formation, foreign language communication, process.

Вступ

Постановка проблеми. Мова людини завжди інформативна, однак під час комунікативного акту називаються не лише предмети чи явища світу, які оточують, але й надається оцінка їм, людина відображає власні емоції, почуття, волю, намагається вплинути на адресата тим чи іншим чином. За своєю лінгвістичною характеристикою експресивність - це сукупність семантико-стилістичних ознак одиниць мови, які забезпечують її здатність виступати в комунікативному акті як засіб суб'єктивного вираження ставлення мовця до змісту або адресата мовлення. Оскільки експресивність властива одиницям всіх рівнів мови, тому можна говорити про фонетичні, граматичні та лексичні мовні засоби її вираження в тексті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема експресивності різнобічно вивчалася мовознавцями різних країн (О. В. Александрова, Н. А. Лук'янова, О. О. Потебня та ін.).

Метою роботи є виявити та проаналізувати особливості формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації.

Виклад основного матеріалу

У сучасній лінгвістиці відсутнє однозначне визначення поняття «експресивності», дане явище перетинається з такими, як «емоційність», «образність», «інтенсивність», «виразність» тощо.

Поняття експресивність походить від латинського слова «expressio», означаючи вираження.

Експресивність виражають одиниці мови, які зазвичай вживаються в мовленні людини з метою здійснення комунікації. У сучасній лінгвістиці не існує однозначного визначення поняття «експресія», цей термін перетинається з поняттями «емоційність», «образність», «інтенсивність», «виразність» тощо.

Варто підкреслити, що термін «експресивність» вживається в лінгвістиці у двох сенсах - широкому та вузькому. У широкому цей термін сприймається як властивість мови і прирівнюється до виразності. У вузькому сенсі - як явище мови, як семантичний ознака слова і лексико-семантичний варіант.

Експресивність також вивчається з погляду функціонального чи мовного підходу. При функціональному підході експресивність сприймається як спосіб надання мовленню своєрідності і особливої виразності. При мовному підході визначення поняття «експресивність» залежить від того, з яких позицій розглядається (як стилістична, семантична категорія тощо.

Виявлено, що експресивність виражає ставлення суб'єкта мови до адресата/дійсності і не просто виконує функцію повідомлення, а й посилює вплив, спрямований на реципієнта.

Експресивність також сприяє посиленню сприйняття повідомлення за допомогою емоційної реакції, зумовленої його образністю, і навіть наданню емоційного впливу на одержувача повідомлення. Можна констатувати, що експресивність орієнтована на комунікативний акт і є зв'язком мовних засобів виразності з функціональним аспектом мови.

У результаті актуалізації експресивних засобів мови, поєднання та взаємодія яких дозволяює практично будь-якій одиниці мовлення виступати як носій експресивності, мова набуває експресії, тобто, здатності вираження психічного стану того, хто говорить.

У комунікативному акті паралельно з мовними експресивними засобами використовуються численні паралінгвістичні засоби: грамотність, тембр голосу, тембр мовлення, міміка та жести, що сприяють посиленню експресії мовлення. Експресивність, як одна з властивостей мовної одиниці, тісно пов'язана з категорією емоційної оцінки та загалом із вираженням емоцій у людини.

Аналізуючи засоби формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації, нами виявлено, що в сучасній психолінгвістиці описано ряд властивостей, які впливають на сприйняття тексту. Умовно їх можна розділити на дві групи - об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних відносяться особливості самого тексту, тому що він дається адресату як об'єкт для сприйняття та розуміння. Сюди входить і позамовний зміст тексту, і сукупність мовних засобів (графічних, фонетичних, лексичних, синтаксичних, структурно-композиційних тощо).

Варто зазначити, що будь-яке зв'язне широке висловлювання полягає в чергуванні експресивних і неекспресивних висловлювань; експресивних засобів у тексті може бути більше чи менше. Експресивність тексту не виникає несподівано, вона закладена в одиницях мови або в композиції та структурі тексту. Залежно від цього можуть змінитися значення та функції нейтральних слів або виразів, вони можуть набути емоційності, образності, оцінки.

Розглядаючи засоби формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації, можна стверджувати, що експресивність може бути закладена автором і набором лінгвістичних ознак на всіх рівнях мови: засобами вираження емоційності, оцінності, образності, стилістичного маркування, інтенсивності, зв'язності тощо.

Варто зазначити, що це суб'єктивне ставлення автора до світу, тобто передача свого емоційного стану, ставлення до ситуації, почуття тощо. Тема, фабула повідомлення, його структура, вибір мовних засобів і композиція визначаються автором як мовною особистістю, системою цінностей, ставленням до мови.

До фонетичних експресивних засобів у процесі англомовної комунікації належить використання просодичних засобів (емфатичного, логічного та словесного наголосів, явищ мелодики та паузації), алітерацій (наприклад, Lazy lizards lying like lumps!), звуконаслідувань (NeighNeigh). До фонологічних засобів досягнення експресивності також можна віднести тривалість звуку (for-give me), інтонацію, гучність і тембр голосу, темп слова, звукопис (наприклад, дзвінок телефону), аллітерацію (ping pig), спеціальні ритміко- інтонаційні конструкції та ін.

До морфологічних засобів експресивності відноситься афіксація. Слова, утворені за допомогою визначених префіксів і суфіксів, у деяких випадках отримують експресивні відтінки.

Прикладами префіксів, здатних виражати експресивність, слугують такі префікси як super-, hyper-, over-. Такі слова як voluptuors, alert, to compensate самі по собі є експресивно нейтральними, але після додавання до них вище перечислених афіксів слова набувають експресивний відтінок - super-voluptuous (надчутливий), hyperalert (надзвичайно уважний), overcompensate (компенсувати у повній мірі).

Варто зазначити, що оцінний компонент позначений у такому суфіксі як -ness, наприклад oilness.

Перше значення цього слова - масляничність, друге значення - лестивість.

Експресивний ефект з'являється тоді, коли слово використовується у другому значенні.

Ще одним суфіксом даного компонента є суфікс -ish. Прикладом слова з даним суфіксом є слово apish.

Перше значення цього слова - мавпячий, схожий на мавпу. Друге значення, яке дає експресивний ефект - мавпячийй, який бездумно поводиться як мавпа. Суфікс -y є ще одним прикладом суфікса оцінного компонента.

До морфологічних засобів експресивності належить значний діапазон пестливих та зневажливих афіксів, а також словоскладання. Позитивно-оціночний компонент значення можна спостерігати в семантиці зменшувальних і зменшувально-пестливих суфіксах таких як -kin (princekin), -let (bardlet).

Аналіз засобів формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації, нами виявлено, що інтенсифікуючий компонент значення не є поширеним в англійській мові. Цей компонент конотації позначено в семантиці таких суфіксів як -holic (clothesaholic), -athon/-ethon/-thon (workathon).

Варто додати, що функціонально-стилістичне забарвлення є компонентом конотації англійських суфіксів -y/-ie/-ee (groupie), -o/-eroo/-roo/-oo; -ino/-erino/-arino (flopperoo), -nik (discotheguenik); -gate (travelgate). Зазначені суфікси утворюють продуктивні, характерні для сленга, суфікси -nik і -gate у сучасній англійській мові мають широке поширення в сфері політики, суфікси -e і -o та їх варіанти поширення в мовленні молоді, зокрема в сленгу.

Емотивно-оціночний компонент у семантиці суфіксів прикметників виражений за допомогою таких суфіксів як -е (churchy), -ly (fatherly), -ish (chumpish).

Інтенсифікуючий компонент значення виявляється в семантиці англійських суфіксів -ful і -ous (hateful, gracious). Екстенсифікація (ослаблення вираженої якості), що представляє собою різновид антенсивної експресивності, виділяється в семантиці англійського суфікса -ish (faddish).

Функціонально-стилістичний компонент конотації виділяється в семантиці обмеженого числа англійських прикметників із суфіксами -an/-ian (Shakespearian) і -sque (gigantesque).

На лексичному рівні експресивність включає в себе пласт слів, що мають чітко виражену позитивну або негативну конотацію, і тропи (метафору, метонімію, гіперболу, літоту та ін.).

Наприклад, розглянемо промову Маргарет Тетчер. We have lost a great president, a great American, and a great man. And I have lost a dear friend [4].

У тексті представлена висхідна градація, де кожна наступна частина посилює емоційну та змістову дію попередньої. У прикладі повторення слова great сприяє посиленню понятійного і емоційного значення одиниць president, American man.

Лексичні носії експресивності є найчисленнішою групою і включають різні підгрупи: експресивні іменники; експресивні прикметники; експресивні дієслова; фразеологічні одиниці; інтенсифікатори; кванторні слова.

Експресивні іменники можна поділити на складні слова та сленгізми.

До складних експресивних іменників належать слова, другий опорний елемент яких не належить до лексико-граматичного ряду, до якого відноситься слово в цілому, наприклад: cutthroat (головоріз), sawbones (хірург).

Словотворення із додаванням boy, lad, lass до власних назв: Johny-lad, Johny-boy, Katy-lass - звучать ласкаво і мають фамільярдно- розмовне забарвлення.

Розгляд засобів формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації, нами виявлено, що подвоєння або римовані комбінації типу helter-skelter, namby-pamby, razzle-dazzle мають жартівливо-зневажливе забарвлення. Експресивність цих слів утворюється на деякому спотворенні звичної фонетичної форми.

Варто зазначити, що експресивні прикметники англійської мови, зазвичай, не мають ніякого експресивного навантаження. Вони набувають експресивного відтінку завдяки поєднанню з певними іменниками. На перший погляд прикметники: complete, extreme, perfect, pure, utter є експресивно-нейтральними. Нижче ми наведемо приклади іменників, у поєднанні з якими прикметники набувають експресивного забарвлення.

Complete amazement/bastard/emptiness/fool/victory;

Extreme condemnation/passion/provocation/violence;

Perfect dream/example/idiot/obituary/picture;

Pure accident/African/beauty/delight/fabrication;

Utter absurdity/amazement/disaster/emptiness/fooly.

Інтерес з погляду експресивного аналізу становлять також словосполучення: golden opportunity, famous sleeper, regular scarecrow, stony denials, classic spoilsport.

Варто зазначити, що складно визначити експресивну конотацію дієслова поза контекстом.

Для досягнення цієї мети необхідно побудувати штучний синонімічний ланцюжок, кожен член якого передає різний ступінь експресивності (перший є експресивно- нейтральним).

Наведемо приклад синонімічного ряду англійських дієслів: to look (дивитися) - to gaze (пильно вдивлюватися) - to stare (витріщати очі) - to glare (пильно вдивлятися).

На синтаксичному рівні експресивність виражається безсполучниковістю або багатосполучниковістю, зміною звичайного порядку слів, паралельними синтаксичними конструкціями, синтаксичними повторами, еліпсисом та ін.

При описі емоційного ставлення до висловлювання у центрі уваги є структура тексту з використанням ще таких стилістичних засобів, як евфемізм, наростання, антитеза, полісиндетон, пароніми тощо.

Зазначимо, що паралелізм - це стилістичний прийом, який характеризується визначеним розташуванням синтаксичних образів, для створення більшої виразності та об'ємності. Паралелізм зазвичай має сильний вплив на слухачів, одночасно сприяє логічності, ритмічності, емоційності та виразності.

That's a big deal. That's a tremendous step towards American energy independence [4].

У наведеному прикладі оратор висловлює свої аргументи щодо позитивного розвитку економіки. У зазначених реченнях паралельне синтаксичне повторення фрази частково повторює і лексику за схемою: That's + adj+ noun

That's going to save an average driver more than $8,000 at the pump over the life of a new car. That's going to save our businesses money on their energy bills - that's money they can use to hire more workers [4]. Паралельне синтаксичне повторення фрази частково повторює і лексику за схемою: That's going +to be+noun.

Варто зазначити, що в англомовних конструкціях експресія передається паралельно оформленими однорідними членами речення, які утворюють ланцюжок визначеного стилістичного значення. Можна помітити, що симетрично розміщені однорідні доповнення є компонентами семантико-структурних симетрично цілих.

Поряд із паралельними конструкціями такі елементи як повторення посилюють виразність. Повторення інформації передає значну додаткову емоційність, експресивність, слугує важливим засобом зв'язку між реченнями.

Оратори часто використовують також англомовні анафоричні та епіфоричні повторення як яскравий елемент виразності слова.

We not only can, we must. We simply do not have a choice [4].

У ході дослідження, можна констатувати, що оратори досить часто використовують риторичне запитання як ефективний засіб переконання, що дає аудиторії змогу відновити висловлювання як своє:

You want a fight, President Bush ? Let's fight to make sure our so- called allies in the Middle East, the Saudis and the Egyptians, .... [4].

Клішовані фрази сигналізують про те, що оратор переходить до заключного тематичного ряду слів, наприклад: in conclusion, finally, finishing the speech, in the end, just concluding, in closing, before closing.

У заключній частині виступу оратори часто виражають подяку за увагу та закликають слухачів прийняти участь у дискусії, ставлячи запитання на тему виступу.

On behalf of IBM, I wish you and your company success- as we move forward into the new era of e- business on demand. Thank you, and have a great conference [4].

У висновку коротко повторюються основні ідеї виступу, що робить текст цільним і зв'язним. Більше того, дається авторська оцінка, явищам, про які йдеться про події у виступі, пропонуються рекомендації щодо вирішення визначених проблем, наводиться підсумок усього сказаного раніше, робляться короткострокові та довгострокові прогнози, висловлюється подяка за увагу.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Досліджуючи засоби створення експресивності, виявлено, що при описі емоційного ставлення до висловлювання у центрі уваги є структура тексту з використанням різноманітних лінгвостилістичних мовних засобів.

Виявлено, що процес формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації у здобувачів повинен відбуватися як процес оволодіння комунікативно-прагматичною функцією мови. Перспективами подальших розвідок вважаємо у пошуці та аналізі ефективних підходів до формування навичок вираження експресивності у процесі англомовної комунікації.

Література

1. Бойко Н. І. Критерії виділення експресивної лексики. Гуманітарний вісник. Сер. Іноземна філологія: Проблеми сучасн. світ. літ. та лінгвістики. Черкаси : ЧІТІ, 2000. Число 4. С. 105.

2. Гнезділова Я. В. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2007. 291 с.

3. Barroso P. M. Grammar, Expressiveness, and Intersubjective Meanings : Wittgenstein's Philosophy of Psychology. Cambridge, 2015. 213 р.

4. Margaret Thatcher's Eulogy to Ronald Reagan. URL: http://www.eulogyspeech. net/famous-eulogies/Margaret-Thatcher-Eulogy-to-Ronald-Rea gan. shtml (дата звернення: 25.04.2024)

References

1. Boiko, N. I. (2000). Kryterii vydilennia ekspresyvnoi leksyky [Criteria for selection of expressive vocabulary]. Humanitarnyi visnyk. Ser. Inozemna filolohiia: Problemy suchasn. svit. lit. ta linhvistyky. Cherkasy : ChITI, Chyslo 4. S. 105 [in Ukrainian].

2. Hnezdilova, Ya. V. (2007). Emotsiinist ta emotyvnist suchasnoho anhlomovnoho dyskursu: strukturnyi, semantychnyi i prahmatychnyi aspekty [Emotionality and emotionality of modern English discourse: structural, semantic and pragmatic aspects]: dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.04. Kyiv, 291 s. [in Ukrainian].

3. Barroso, P. M. (2015). Grammar, Expressiveness, and Intersubjective Meanings : Wittgensteins Philosophy of Psychology. Cambridge, 213 p. [in English].

4. Margaret Thatchers Eulogy to Ronald Reagan. URL: http://www.eulogyspeech. net/famous-eulogies/Margaret-Thatcher-Eulogy-to-Ronald-Rea gan. shtml (data zvernennia: 25.04.2024) [in English].

Размещено на Allbest.ru