Прийоми перекладу жаргону (сленгу) в повісті Г. Бєлих і Л. Пантелєєва "Республіка ШКІД"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прийоми перекладу жаргону (сленгу) в повісті

Г. Бєлих і Л. Пантелєєва «Республіка ШКІД»

Наумова Тетяна Михайлівна

Кандидат філологічних наук, доцент

Приазовський державний технічний університет

Бесараб Аліна Олегівна

Приазовський державний технічний університет

Стаття присвячена вивченню основних способів перекладу використовуваного в художній літературі жаргону (сленгу) з російської на українську на основі оригінального і перекладеного твору Г. Бєлихі Л. Пантелєєва «Республіка ШКІД». Дослідження показало, що найбільш поширеними техніками, які використовуються при перекладі жаргону (сленгу) саме в українському перекладі, єлогізація, експресивізація та калькування.

Ключові слова: оригінальний текст, перекладний текст, переклад, жаргон, сленг, логізація, експресивізація, калькування.

Інтерес дослідників до різних видів ненормативної лексики, особливо до такої специфічної, як жаргон, існував завжди. І це цілком зрозуміло, оскільки жаргон привертає своєю метафоричністю, виразністю і «нетрадиційністю» номінації. Дослідження ненормативної лексики, зокрема жаргону, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення жаргону в І половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В. В. Виноградов), соціальні діалекти (В. М. Жирмунський, Л. П. Якубинський, Є. Д. Поливанов), міське просторіччя (Б. О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелитературного мовлення. Водночас змінюється й психологічне ставлення людей до мови - норма (насамперед, на лексичному, стилістичному рівні )демократизується, стає більш вразливою щодо нелітературних засобів. Чимало і українських дослідників займається проблемою жаргонної лексики, серед них українські мовознавці О. Горбач, І. Дзендзелевскій, Л. Ставицька, І. Щур і І. Примачик, У своїх дослідженнях вони намагаються вирішити проблему вивчення жаргонної лексики, що є досить непростим завданням в перекладацькій діяльності.

Мова героїв твору Г. Бєлих і Л. Пантелєєва «Республіка ШКІД», творить власну соціально-психологічну характеристику персонажів. До того ж, художній текст як феномен культури є засобом презентації національного менталітету. Художній манері Г. Бєлих властиво те, що вон відверто пише про підлітків, й не просто про підлітків, а про післяреволюційних підлітків кінця двадцятих - початку тридцятих років, які виховувалися у вуличній родині, проте мають безліч внутрішніх переживань, емоцій, протестів. Саме тому, хлопець постійно вживає паразитичні слова або словосполучення, вульгаризми, сленг, що є абсолютно характерними для його особистості. «Республіка ШКИД» - це весела книжка про проблемних мешканців інтернату для бродяг, їхніх вчителів та про те, як з хуліганів і кишенькових злодіїв вони стають людьми, чиї вчинки визначають такі поняття, як честь, совість і дружба. У цій книжці автори блискуче, а подекуди й геніально, описують те, що пережили вони та їхні друзі, навчаючись у школі. Їм вдається напрочуд яскраво змалювати індивідуальні характери героїв. Роман був написаний авторами через три роки після закінчення коли в 1926 році, коли старшому з них, Г. Бєлих, було двадцять років. А Пантелєєву - вісімнадцять. Книга здобула несподівану популярність серед читачів і стала літературною подією. Повість привертає увагу своєю насиченністю та експресивною забарвленістю. Вона багата на жаргонну лексику, що відтворює картину минулого і дає можливість читачеві опинитися поряд з героями твору. Неймовірно важку роботу зробив Василь Бевза, який у 1975 році зробив переклад повісті українською мовою. Попри великі труднощі перекладу жаргонної лексики, він намагався відтворити увесь колорит «ШКІДУ». переклад жаргон сленг література

Російська мова більш наповнена жаргонізмами, ніж українська. Український лексичний загал має набагато менше жаргонізмів у своєму складі. Найчастіше жаргонізми в оригіналі мають стилістично нейтральні відповідники в перекладі. Часто через брак емоційно-експресивних відповідників російських жаргонних виразів, перекладач вживає український відповідник, що передає лише логіко-поняттійний зміст. Така лескична трансформація називається логізацією.

Наведемо приклади: рос. Жизнь кипела в других местах: в совете, в райкоме, в потребиловке [1] // укр. Життя вирувало в інших місцях: у раді, в райкомі, в кооперативі [2].

Українські словники не подають лексично забарвленого відповідника до рос. потребиловка, тому перекладач вживає відповідник, який буде зрозумілим для українськомовного читача. Таку ж ситуацію можемо спостерігати надалі:

рос. готовясь в будущем сделаться налетчиками [1] // укр. готуючись у майбутньому стати справжніми грабіжниками [2].У словниках фіксуємо: Налетчик - грабитель, совершающий налёт [4]; Грабіжник - той, хто грабує. - *Образно [6];

рос. ребята, собранные с улицы, скоро спаялись и начали бузить [1] // укр. дітлахи, зібрані з вулиці, скоро згуртувалися й почали бешкетувати [2]. У словниках: Спаяться, -яюсь, -яешься, Соединиться, сочлениться. Концы проволоки спаялись. 2. переносное значение: Образовать прочное единство, стать целостным. Коллектив спаялся; Бузить, устраивать бузу; Буза 2, -ы, ж. (прост.). Шум, скандал, беспорядок. Поднять, устроить бузу [4]; Згуртуватися 1. Збиратися в гурт, разом, докупи. 2. перен. З'єднуватися щільніше, ставати монолітнішим.З.перен.Об'єднуватися в одне нерозривне ціле; досягати узгодженості в діях, вчинках; розм.Організовуватися, виникати [6]; Бешкетувати, Чинити бешкет, колотнечу. // Чинити розбій, насильство. // Порушувати дисципліну, пустувати.*Образно [6];

рос. Гога стал подобострастно прислуживать новым заправилам [1] // укр. Гога почав догідливо прислужувати новим верховодам [2]. У словниках: Заправила (просторечное) - Тот, кто верховодит, заправляет в каком-нибудь деле, заводила [4]; Верховод, розм.- Впливова людина, що відіграє керівну роль у певному середовищі, у своєму оточенні [6];

рос. Не вставая с кровати, принимались за шамовку [1] // укр. Не встаючи з ліжка, бралися до їжі [2]. Шамовка - еда, пища. Отшамать [4]; Їжа - Те, що їдять і п'ють; харчі [6];

рос. Песню никто не знал, но из вежливости подтягивали, пока Гога, ухарски тряхнув черной головой, не начинал играть «Яблочко» на «зубарях» [1] // укр. Пісні ніхто не знав, але з чемності підспівували, поки Гога, хвацько, труснувши чорною головою, не починав грати «Яблучко» на «зубарях» [2]. Подтянуть - 5. кому. Присоединиться к поющему (поющим), негромко подпевая [4]. Підспівувати - Співати, вторуючи, підтягуючи кому-, чому-небудь. // Неголосно або час від часу співати. *Образно [6].

Трапляються варіанти перекладу, коли перекладач на момент роботи з оригінальним текстом не знахолить у сучасній йому мові експресивно-емоційного відповідника, як от: рос. значит, парень считался конченным [1] // укр. значить, хлопець, вважалося, пропав [2]. Російська лексемаконченный активно побутувала в мові за часів совєтів ще у 20-х роках минулого століття саме в негативному значенні у функції оцінноїхарактеристики: конченный. Идиот, странный, ненормальный, стрёмный. Иными словами. человек, чьи манеры и поведение не устраивают кого-то. Используется как оскорбление [5]. Тоді як Слоник української мови в 11-ти томах ще не фіксував взагалі цього слова,але внаслідок тривалої політики лінгвоциду й русифікації лексема кончений з'являється в різних інтернет-виданнях українських словників наприкінці ХХ - поч.ХІ ст.: кончений - вульг. 1. Людина, з якою ніхто не хоче мати справи. 2. Непотрібний, нецікавий, набридливий [3] Відповідно, Василь Бевза у 1975 роціпереклавцей сегмент текстувідповідно до української мовної традиції, де кончений тлумачитьсяяк пропаща людина: Пропасти - 11.розм.,рідко .Бути більше непотрібним [6].

Слід зауважити, що на думку С. Бибик, синонімічними до ремарки розм. з цього погляду є діал., прост. (простор.), жарг. Російскемовознавство чітко розмежовує поняття розмовне й просторічне: розмовна мова є частиною літературної мови, тоді як просторічна функціонує поза нею.

Часом перекладачеві доводиться створювати дещо нову реальність, оскільки читатчам перекладу вона буде більш зрозумілою. Наприклад, рос. Таскался по кинушкам, торговал папиросами [1] в українському варіанті перекладено Тинявся по вулицях, торгував цигарками [2]. Причому, ймовірно, перекладач спочатку вжив безприйменникову конструкцію, але над нею попрацювала рука коректора, який виконувавнеодмінно мав дотримуватись курсу на зближення української та російської мов. Природно, що в українському тексті кинушку (прост, шутливое,. то же, что кинотеатр) заступили українські вулиці: по вулицях - проводити час у розвагах; нічим не займатися. Правильніше: ганяти вітер по вулицях (по світу) [3]. Стилізована та експресивно насичена вулична лексика вихованців школи перекладається Бевзом звичайними нейтральними за стилем словами, хочперекладач і відтворює основну думку висловлювання, проте естетичний задум першотвору дещо послаблюється. Логізацію простежуємо і в наступних прикладах: рос. Не пхайся! Местов много // укр. Не пхайся! Місця багато [2]; рос. Ну и вали, записывай. Халдей! [1] // укр. Ну й давай, записуй. Халдей! [2].

Прийом логізації при перекладі жаргонізмів був найчастіше вживанним. Це досить цікавий факт, з огляду на те, що на сьогодні словник сучасної української мови налічує близько 256 тисяч слів, проти 174 у російському.

Також у тексті ми можемо спостерігати й експресивацію - явище протилежне до логізації, за якого загальновживане слово оригінальної мови відтворюється словом з емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: рос. был плотным здоровяком [1] // укр.був дебелий здоровань [2]. Слово дебелий за Тлумачним

словником української мови тлумачиться як - Міцний, товстий і грубий [6], і має негативне забарвлення, навідміну від слова плотний, яке вказує на фізичний стан людини і є нейтральним за емоційною оцінкою.

У багатьох випадках перекладачу доводилося робити прямий переклад, тому не можна залишити без уваги той факт, що український переклад має чималу кількість російськомовних кальок. На час видання українського перекладу «Республіки ШКІД», це 1975 рік, на українських теренах активно проходив процес русифікації національної мови, а отже нівеляція будь-яких національних рис була вимогою часу. Наприклад: рос. сидели еще на карточках с «осьмушками» [1] // укр. сиділи ще на картках з «восьмушками» [2]. Можемо побачити, що попри протетичний [в] у слові «восьмушками» в українській мові, перекладач вдався до дослівного перекладу, чим вдало зберіг колорит виразу.

Рос. «Крохоборы» разбирали мерзлые «чинаши» [1] //укр. «Скнари» розбирали мерзлі «чинаші» [2]. У словниках Крохобор. -а, мужской род Человек, склонный к крохоборству. женский род крохоборка, -и. прилагательное крохоборский, -ая, -ое- [4]; Скнара, и, чол. і жін. Надміру скупа, жадібна людина. У порівняннях [6]. Якщо лексема крохобор в українському перекладі має відповідник скнара, то жаргонізм чинаши перекладач просто транслітерував.

Рос. По приютам я с детства скитался [1] // укр. Я в приютах з дитинства скитався [2]. Цікавим фактом є те, що до російського слова скиталсянемає такого ж українського відповідника, перекладацький словник подає такі варіанти як блукати, бурлакувати, мандрувати. Це той приклад,коли через русифікацію переклад виглядає недоопрацьованним. На наш погляд доречно було б в цьому випадку використати слово бурлакувати, воно так само несе в собі негативну емоцію і є найближчим відповідником.

Рос. Здравствуйте, сволочи! [1] //укр. Здрастуйте, сволото! [2] Інвектива сволочи в українському варіанті перекладається як сволота, що в лексичному й експресивному аспектах мають ідентичне вираження. Рос. Однокашник Блока [1] // укр. Однокашник Блока [2].

Бевза не відшукує специфічної української лексеми для слова однокашник, бо в українській мові варіант однокашник цілком відповідає авторській настанові оригінального тексту: однокашник.

а, чол.. розм. Товариш по навчанню, військовій службі і т. ін. [6]. тобто той. з ким їв одну (те саме, що й однакову) кашу.

Рос. Ишь, стерва, подлизывается к Викниксору [1] // укр. Бач, стерво, підлизується до Вікмиксора [2] у словниках: Стерва. -ы, женский род (прост, бранное). То же, что стервец [4]. Стерво, а, е. 1. Труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово [6].

Рос. Не иначе как кляузником будет, - разжигал массы Воробей [1] // укр. Не інакше кляузником буде, - розпалював маси Горобець [2]. У словниках: Кляузник, -а, мужской род (разговорноепрезрительное). Человек, который занимается кляузами (в 1 знач.), кляузничает. женский род кляузница, -ы. прилагательное кляузнический, -ая, -ое [4]. Кляузник, а, чол., розм. Те саме, що наклепник [6] ; наклепник.

а, чол. Той, хто поширює наклеп на кого-, що-небудь [6]. На підставі зробленого аналізу повісті Г. Бєлих і Л. Пантелєєва «Республіка ШКІД» та її перекладу В. Бевзою можна узагальнити, що переклад жаргонізмів у тексті здійснюється кількома основними засобами. Найпоширенішим є прийом логізації, але при цьому лексична одиниця перекладного тексту дещо послаблює естетичну функцію першотвору. Протилежним до логізації є прийом експресивізації, проте заміна нейтральної одиниці мови оригіналу її стилістично - маркованим відповідником у мові перекладу надає їй емоційно-експресивного забарвлення. Ще один прийом, застосовуваний Бевзою - дослівний (русифікований) переклад. Можна припустити, що перекладач вдавався до такого виду перекладу, відповідаючи вимогам часу (політика русифікації й наближення української мови до мови «міжнаціонального» спілкування), а також, щоб твір пройшов цензуру.

Отже, для адекватного перекладу текстів, що містять велику кількість жаргонізмів, важливо правильно підібрати техніки перекладу.

Крім того, відзначимо, що перекладачеві важливо враховувати стилістичні та смислові відмінності між словами, які виникають через різну сферу вживання цих слів в різних мовах. Переклад жаргонних чи сленгових словосполучень і слів-кліше, які, як правило, не мають усталеного «паралельного» еквівалента в мові перекладу, викликають деякі труднощі і представляють інтерес для перекладачів. Такого роду лексика найбільш характерна для певної соціальної групи і, по суті, є своєрідним соціальним діалектом і, природно, що ця особливість являєпевні труднощі для перекладу.

Джерела

1. Белых Григорий, Пантелеев Леонид. РеспубликаШкид. - М.: Римис. 2010. - С. 464. ISBN:978-5-9650-0076-0. - Режим доступу:

http://loveread.ec/read_book.php?id=27061&p=1

2. Бєлих Г., Пантелєєв Л. Республіка Шкід (З російської переклав В. Бевза. / Перекладено за виданням: Л. Пантелеев. Собрание сочинений в четырех томах. Том второй. Издательство «Детская литература». Л., 1970.). - Київ, Вид.: Молодь. - С. 345. - Режим доступу: https://read- online.in.ua/read/respublika shkid/1

3. Горох. Словники української мови. Режим доступу: https://goroh.pp.ua/

4. Ожегов С. И. Словарь руського язика: Под. ред..чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой . - 20е узд., М.: Рус.яз., 1988. - 750 с. - Режим доступу: http ://ozhegov. textologia. ru/letter

5. Словарь русского арго. - ГРАМОТА.РУ. В. С. Елистратов. 2002. - Режим доступу: https://russian argo.academic.ru/14987

б. Словник української мови: В 11 -ти т. - К.: Наукова думка, 1970-1980. - Режим доступу: http://sum.in.ua

Размещено на Allbest.ru