Конструкції та форми вираження можливості та неможливості в кримськотатарській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського

Конструкції та форми вираження можливості та неможливості в кримськотатарській мові

Арнаутова Айше Рустемівна, старший викладач кафедри східної філології

Емірамзаєва Афізе Саітмустафаївна, старший викладач кафедри східної філології



Анотація

Метою нашої наукової роботи є опис дієприслівникових конструкцій -a; -e; -y + bil- /-ip + ol- та виявлення їх семантичного значення у кримськотатарській мові; детальне вивчення форми аспекту неможливості, утвореної за допомогою складного афікса -alma-; аналіз утворення аспекту неможливості за допомогою афікса -ama/-eme; складні конструкції та форми вираження можливості та неможливості.

У статті розглянуто теоретичні та практичні матеріали про категорію аспекту можливості та неможливості дієслова у кримськотатарській мові. Цю тему досліджували багато сучасних та радянських тюркологів, зокрема О.М. Самойлович, А.М. Кононов, Е.В. Севортян, А.М. Меметов, О.М. Гаркавець,

С.В. Сорокін. Проте саме граматичні конструкції категорій аспекту можливості та неможливості дієслова розглянуті не досить.

Методи. Для реалізації мети використано такі методи та прийоми: описовий, спостереження, метод етимологічного аналізу та зіставний метод.

Результати. У пропонованій статті вперше зроблено спробу проаналізувати конструкції та форми вираження можливості та неможливості в кримськотатарській мові. По-перше, розглянуто два типи конструкцій форми можливості на -a; -e; -y + bil- та -ip + ol-. Під час роботи було виявлено дієприслівникову конструкцію, яка є поєднанням одразу двох варіантів конструкцій аспекту можливості al + ip i§le + (y)e de bil + ir + siniz за допомогою частки da/de і підкреслює одночасність двох дій в аспекті можливості. По-друге, проаналізовано утворення форми неможливості за допомогою складного афікса -alma-. По-третє, розглянуто утворення аспекту неможливості за допомогою афікса -ama/-eme.

Висновки. Здійснена спроба детального аналізу дієприслівникової конструкції форми можливості та неможливості на -ama/-eme у сполученні з дієсловами olmaq і almaq. Безумовно, наше дослідження не є завершеним та потребує продовження дослідницьких процедур.

Ключові слова: конструкції, форми вираження, аспект можливості, аспект неможливості, кримськотатарська мова.



Abstract

CONSTRUCTIONS AND FORMS OF EXPRESSION OF POSSIBILITY AND IMPOSSIBILITY IN CRIMEAN TATAR LANGUAGE

Arnautova Aishe Rustemivna,

Senior Lecturer at the Department of Oriental Philology

V. I. Vernadsky Taurida National University

Emiramzaieva Afize Saitmustafaivna,

Senior Lecturer at the Department of Oriental Philology

V. I. Vernadsky Taurida National University

The purpose of our scientific work is to describe the adverbial constructions -a; -e; -y + bil- / -ip + ol- and identifying their semantic meaning in Crimean Tatar language.

А detailed study of the form of the impossibility aspect formed with the complex affix -alma-; analysis of the formation of the impossibility aspect with the affix -ama/-eme; complex constructions and forms of expression of possibility and impossibility.

Theoretical and practical materials about the category of the possibility and impossibility aspect of the verb in Crimean Tatar language are examined in the article.

This topic was studied by many modern and Soviet Turkologists, in particular O.M. Samoilovych, A.M. Kononov, E.V. Sevortyan, A.M. Memetov, O.M. Harkavets, S.V. Sorokin.

However, the grammatical constructions of the categories of the aspect of possibility and impossibility of the verb are not considered enough.

Methods. The following methods and techniques were used to implement the goal: descriptive, observational, etymological analysis method and comparative method.

The results. In the proposed article, for the first time, an attempt was made to analyze the constructions and forms of expression of possibility and impossibility in Crimean Tatar language.

First, two types of constructions of the possibility form are considered; -e; -y + bil- and -ip + ol-. During the work, an adverbial construction was discovered, which is a combination of two variants of constructions of the aspect of possibility al + ip isle + (y)e de bil + ir + siniz with the help of the particle da/de and emphasizes the simultaneity of two actions in the aspect of possibility.

Secondly, the formation of the form of impossibility with the help of the complex affix -alma- was analyzed. Thirdly, the formation of the aspect of impossibility with the help of the affix -ama/-eme is considered.

Conclusions. A detailed analysis of the adverbial construction of the form of possibility and impossibility in -ama/-eme in combination with the verbs olmaq and almaq has been attempted. Of course, our research is not complete and requires the continuation of research procedures.

Key words: constructions and forms of expression of possibility and impossibility, aspect of opportunity, aspect of impossibility, Crimean Tatar language.



Вступ

Протягом багатьох років кримськотатарські мовознавці докладають великих зусиль для відродження і збереження унікальності кримськотатарської мови та забезпечення можливості її розвитку. Сучасне становище кримськотатарського народу та його мови вкрай складне. Незважаючи на низку перешкод, все-таки крок за кроком проводяться дослідження сучасної кримськотатарської мови. У процесі дослідження перекладів з кримськотатарської мови художніх текстів та текстів народного фольклору ми звернули увагу на дієприслівникові конструкції, семантичні особливості яких до цього часу детально не аналізувалися.

Беручи до уваги досягнення сучасної синтаксичної науки, яка полягає в тому, що різноманітні граматичні форми, які раніше розглядалися розрізнено і формально, зараз вивчаються не тільки з погляду форми, а й змісту, на основі цього змісту об'єднуються в одне поняття (Слинько, 1994; Поліщук).

У пропонованому дослідженні ми розглянемо вживання дієприслівникових конструкцій ...-a; -e; -y + bil- та -ip + ol-, які досі не досліджували ґрунтовно, а саме як вони створювалися та функціонують у реченні. Це й зумовлює актуальність теми нашої наукової розвідки.

Метою нашої наукової роботи є дослідження дієприслівникових конструкцій ..-a; -e; -y + bil- / -ip + ol- та їх семантичного значення у кримськотатарській мові; детальне вивчення форми аспекту неможливості, утвореної за допомогою складного афікса -alma-; аналіз утворення аспекту неможливості за допомогою афікса -ama/-eme; складні конструкції та форми вираження можливості та неможливості. Відповідно до мети поставлено такі завдання: визначити граматичні й лексичні, семантичні особливості складних конструкцій та форм вираження можливості та неможливості, а також проаналізувати специфіку їх функціонування в художньому тексті. Джерелом дослідження слугували матеріали художніх творів Шаміля Алядіна “Iblisnin ziyafetine davet” / «Запрошення на бенкет диявола» та Юсуфа Болата “Deniz dalgasiz olmaz” / «Море не буває без хвиль».



Методологія дослідження

З метою отримання вірогідних результатів дослідження та для вирішення поставлених завдань застосовані загальнонаукові методи: описовий, спостереження, метод етимологічного аналізу та зіставний метод.

Поняття про категорію аспекту можливості та неможливості

Проблематика дієприслівникових явищ привертала увагу багатьох тюркологів. Такі дослідники, як О.М. Самойлович, А.М. Кононов, Е.В. Севортян, А.М. Меметов, О.М. Гаркавець, С.В. Сорокін, намагалися більш детально дослідити дієприслівникові конструкції та охарактеризувати їх семантичне значення. дієприслівниковий семантичний афікс

Дієслово як окрема частина мови має низку характерних ознак. Семантично дієслово позначає різні дії, явища, процеси, стани, що змінюються у часі та просторі. Лексико-граматичні групи дієслів дуже різноманітні.

Морфологічно дієслово має свої специфічні словозмінні форми, що поділяються на особові (спосіб, час) і неособові (віддієслівне ім'я, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив), а також такі особливі категорії, як стан та аспект, які займають проміжне становище між словотвором та словозміною, зберігши деякі формальні і семантичні властивості цих двох великих категорій (Меметов, 2006).

Вітчизняний тюрколог С.В. Сорокін, досліджуючи турецьку мову, пояснює такі конструкції через аспекти дієслова і складених дієслів. Він вказує на те, що це граматична категорія (аспект дієслова), яку традиційно виділяють у вітчизняній граматиці, проте не розглядають як єдину (гомогенну) категорію в турецькій граматичній традиції. Водночас він нагадує, що категорія аспекту дієслова вказує на такий модальний складник дієслова, як ствердження, заперечення, можливість, неможливість. Для кожного з цих аспектів (крім ствердження, що є вихідним) є свій афікс, який приєднується до основи дієслова: yapmak - (з)робити, yapmamak - не (з)робити, yapabilmek - могти зробити, yapamamak - не могти зробити. С.В. Сорокін звертає увагу на те, що турецькі граматисти розглядають ці форми дієслова у складі різних граматичних категорій. Форма можливості/неможливості розглядається як одна й та сама форма складеного дієслова (Yeterlik eylemi). Дослідник підкреслює, що складеним дієсловом є таке, яке утворюється поєднанням повнозначної частини з допоміжним дієсловом. У цьому випадку маємо оказіонально допоміжне дієслово bilmek - знати, вміти. В українській тюркології такий тип дієслівних сполучень не вважають складеним дієсловом, а розглядають як особливі аналітичні дієслова (Сорокін, 2018: 22).

Сорокін вказує, що афікс аспекту можливості -ebil у турецькій термінології має назву Yeterlik Eylemi - «дієслово на позначення уміння, можливості», що, своєю чергою, складається з афікса дієприслівника способу дії -е та основи дієслова bilmek (bil-) - «знати», що виступає як оказіонально допоміжне (Сорокін, 2018: 61).

Конструкції та форми вираження можливості та неможливості у сучасній кримськотатарській мові

Аспект можливості дієслова утворюється за допомогою афікса -abil/-ebil, що додається, як і будь-який інший афікс аспекту, одразу до основи дієслова; позначає можливість чи вміння щодо виконання дії, наприклад yapabilmek - могти/вміти зробити, gelebilmek - могти/вміти прийти, bakabilmek - могти/вміти подивитися. Формально афікс аспекту можливості складається з афікса дієприслівника -a/-e й основи дієслова bilmek - уміти, знати, яке постає як допоміжне.

Аспект неможливості дієслова утворюється за допомогою афікса -ama/-eme (наголос передує заперечному афіксові, який ми бачимо у складі афікса аспекту неможливості), має значення, антонімічне аспектові можливості, наприклад yapamamak - не могти/не вміти зробити, gelememek - не могти/не вміти прийти, bakamamak - не могти/не вміти подивитися (Сорокін, 2018: 240).

У роботі Е.В. Севортяна «Языки народов СССР»/«Мови народів СРСР», у розділі «Крымскотатарский язык»/«Кримськотатарська мова» ця тема розкривається через вид/аспект граматичних категорій дієслова (способу, часу, особи та виду), який, своєю чергою, має форми ствердження (at-maq - кидати) або заперечення (at-ma-maq - не кидати). Він зауважує також на відмінності форми можливості, утвореної допоміжним дієсловом bil-mek - знати/вміти і дієприслівником на -а/-е/-у від такого дієслова (аїа bil-mek - вміти кидати), і форми неможливості, що має три варіанти утворення:

дієприслівник на -(i)p такого дієслова + olma-;

дієприслівник на -a/-e/-y такого дієслова + alma;

афікси -(у) ama-/-(y) eme- (Севортян, 1966: 244).

Дослідник О.М. Самойлович, описуючи аспект можливості/неможливості, також наводить згадані вище 3 варіанти і більш детально пояснює їх значення. «Перший афікс означає заперечення дії чи стану, другий - неможливість дії чи стану. Афікс ama відповідає давньому афіксу uma, в якому голосний [и] є не що інше як дієслівна основа зі значенням могти, відома нам з уйгурської мови. Перехід [и] в [a] міг статися згідно із законом зворотної асиміляції під впливом звуку [a] у наступному складі ma. Дієслівні форми зі значенням неможливості дії або стану утворюються в кримськотатарській мові шляхом сполучення двох дієслівних основ: основи, що позначає дію або стан (власне у формі дієприслівника на -a, але іноді з випаданням афікса -а) і основи на al з афіксом заперечення або стану (alma - EJI), що означає неможливість такої дії або стану, причому остання основа втрачає іноді звукову самостійність:

kel-kelme (<л! aЈ-J аЈ) , qorq-qorqma (^jAJjj5) al-alama (E»VI - JI), ber-bereme (<- ej 4j -j aj), baq-baqama (Щ> - Jb).

У кримськотатарській мові є два види заперечних дієслівних основ. Перший вид, загально- тюркський, утворюється за допомогою афікса -ma/-me, що, своєю чергою, є ненаголошеним. Другий вид, запозичений кримськотатарською мовою з османсько-турецької, утворюється за допомогою афікса a-ma/e-me, в якому перший склад наголошений (Самойлович, 1916: 57).

Про форми u-ma пише інший тюрколог О.М. Кононов: «...u >atf-e--основа дієслова уйгурського u-mak - могти, -ma- - афікс заперечної форми, що й дозволило нам зарахувати форму аспекту неможливості до синтетичних дієслів: yaz-ama-mak - не могти писати, ver-eme-mek - не могти давати. Це є формою аспекту неможливості, форма аспекту можливості слугує для вираження можливості вчинення дії та утворюється шляхом приєднання до дієприслівника на -(y)a, -(y)e дієслова bilmek - знати/могти: yaz-a-bil-mek - могти писати, ver-e-bil-mek - могти давати, oku-y-a-bil-mek - могти читати, isle-y-e-bil-mek - могти працювати» (Кононов, 1941: 124).

Аналіз конструкцій та форм вираження можливості та неможливості.

На думку А.М. Меметова, аспект можливості виражає дію або стан, що може відбутися за певних умов. Дослідник наводить засоби, за допомогою яких утворюється два типи аспекту:

кипчацький тип на -a, -e, -у з допоміжним дієсловом аі-, яке у цій конструкції втрачає свою первинну семантику «брати» і набуває нової семантики «могти». Як відомо, у тюркських мовах немає дієслова зі значенням «могти». Ayta аі- «могти говорити, сказати», kele аі- «могти прийти», bara аі- «могти йти туди». За законами розмовної кримськотатарської мови всередині слова збіг двох голосних неможливий, тому наведені словосполучення вимовляються як одне слово з опущенням кінцевого голосного дієприслівника: oytal-, kelal-, baral-. У зв'язку із цим може створюватися враження, що (і- приєднується безпосередньо до дієслівної основи. Однак у разі приєднання допоміжного дієслова (і- до основного дієслова, що закінчується на голосний, афікс дієприслівника при ньому видно чітко: (inla-y al- - могти зрозуміти - аnlayal-; огузький тип на -a, -e, -у з дієсловом bil- «знати», яке у цій конструкції втрачає своє лексичне значення і виконує службову функцію: bara bil-- могти піти, yaza bil-- могти писати, ayta bil- - могти говорити. Наприклад, Qirimdayani felaket ola bilemi? (“Yam dunya” 19.06.1992) / «Чи можуть статися нові біди в Криму?» (Меметов, 2006).

У пізнішій період розвитку кримськотатарської мови стали вживатися описово-аналітичні форми, у яких у ролі службового елемента вживається мумкюн / mumkun - можна, можливо, при цьому основне дієслово набуває форми дієслівного імені на -maq, до якого може приєднуватися aфікс давально-спрямувального відмінка: айтмакь мумкюн, айтмагъа мумкюн / aytmaq mumkun, aytmaga mumkun - можна, можливо сказати, говорити.

Mumkun - «можливий, можна, можливо» - один із запозичених предикативів, які пізно з'явилися, що виділився серед модальних слів. Зазвичай вживається у ролі самостійного присудка. Для вираження заперечного присудка mumkun поєднується із заперечною часткою degil: Къыбырданмакъ мумкюн дегиль / Qibirdanmaq mumkun degil - неможливо поворохну- тися (Меметов, 2006).

Аспект неможливості виражає дію чи стан, який може не відбутися за певних умов. Він утворюється поєднанням основного дієслова у формі дієприслівника з допоміжним дієсловом al- за моделлю аспекту можливості, але допоміжне дієслово набуває форми заперечного афікса -ma, -alma-: tapa alma- - не могти знайти, qtday alma- - не могти терпіти, bara alma- - не могти піти. Тут відбуваються ті самі фонетичні закономірності, що і в аспекті можливості: tapalma-, baralma-, qtdayalma- - за правилами фонетичного спрощення відбувається випадіння середнього -l-: tapama-, baramа-. Наприклад, Ёкъ, мен буны япамам / Yoq men buniyapamam / Ні, я не можу це зробити; Серниклер ойле выжылдай, ойле ярыкъ яна эдилер ки, эвде янъгъын чыкъкъанынынъ фаркъына биле барамадылар / Sernikler oyle vicilday, oyle yariq yana ediler ki, evde yangin qtqqantntn farqina bile baramadilar / «Сірники горіли з таким тріском, так яскраво, що навіть не звернули увагу на виникнення пожежі в будинку (Меметов, 2006).

Однією з форм аспекту неможливості у роботі А.М. Меметова є конструкція, що утворюється за моделлю -ip olama-: Бу не демек, озю джибитип оламаймы? / Bu ne demek, ozu cibitip olamaymi? / Що це означає, хіба сама не може замочити (білизну)?; Лякин чокъ узакъ къачып оламады / Lakin coq uzaq qaqtp olamadi / Однак він не зміг далеко втекти; Къатты джезадан къуртулып оламазсынъыз / Qatti cezadan qurtulip olamazsiniz / Ви не зможете уникнути суворого покарання.

В аналітичних конструкціях аспект неможливості утворюється за допомогою заперечної частки degil: oqumaq / oqumaga mumkun degil -- неможливо, не можна читати.

Таким чином, на відміну від інших мов світу, в яких є дієслово з семантикою «могти», у тюркських мовах подібні позитивне та негативне значення виражаються аналітичним способом формами відповідних аспектів (Меметов, 2006).

Issue

На думку А.М. Меметова, аспект можливості вживається рідко, що продиктовано категоричністю семантики самого способу. Натомість аспект неможливості утворюється за загальними правилами і дієслово означає побажання та більше звернене до 3-ї особи: Тапа алмасын / Tapa almasin / Нехай він не знайде (Меметов, 2006).

На думку сучасного тюрколога, дослідника кримськотатарської мови О.М. Гаркавця, форма неможливості утворюється за допомогою складних афіксів -ama-, -alma-: yaz-ama-dim, yaz- alma-dim - я не зміг написати, я не міг писати, et-ama-dim, et-alma-dim - я не зміг зробити, я не міг робити. Словозмінні афікси передають значення присвійності, множини, відмінків, заперечення, неможливості, особи (присудковості) (Гаркавець, 1988).

О.М. Гаркавець, як і А.М. Меметов, звертає нашу увагу на те, що форми неможливості утворюються за допомогою заперечної частки дегиль/degil або предикатива відсутності ёкъ/ yoq, а також за допомогою модального слова мумкюн/mumkun.

Форма можливості утворюється синтаксично: яза/yaza - він пише - яза биле/yaza bile - він може писати; язмагъа мумкюн/yazmaga mumkun - можна писати; язмакъ мумкюн/yazmaq mumkun - можна писати; язмакъ имкяны бар/yazmaq imkant bar - він може писати, у нього є можливість писати; язмакънынъ ёлу бар/yazmaqnin yolu bar - є можливість, мотив написати.

Крім того, форми неможливості утворюються за допомогою заперечної частки degil або предикатива відсутності yoq шляхом їх додавання до описаних вище форм аспекту можливості: yazmaga mumkun degil - писати не можна, yazmaq mumkun degil -- писати не можна, yazmaq imkant yoq - писати не можна, немає можливості писати, yazmaqnm yolu yoq - немає можливості, мотиву писати (Гаркавець, 1988).

Дослідивши роботи наведених вище тюркологів, проаналізуємо зібраний нами практичний матеріал.

Наприклад, Usein oca oztinin igi aqqinda nasillaqirdi ola bilecegini ve ne ile bitecegini ttigtine... / Вчитель Усеїн думав про те, як буде (може) йти розмова про його роботу та чим вона закінчиться... У цьому реченні використовується дієприслівникова конструкція ol + a bil + eceg + i + ni.

Daa ne ile meggul ola bilir edim? / Чим же ще я міг бути зайнятий? Це запитальне речення має у своєму складі дієприслівникову конструкцію ol + a bil + ir + ...edim. За допомогою додавання дієслова (emek) ...edim підкреслюється значення минулого часу. Дієприслівникова конструкція у реченні є предикативним центром, як у більшості випадків її вживання.

У творі Шаміля Алядіна трапляються і варіанти конструкцій, які мають у своєму складі частку da/de. Спостерігається сполучення одразу двох варіантів конструкцій аспекту. Bu vaqit iqinde gahsiy dersler alip igleye de bilirsiniz! / За цей час отримав індивідуальні уроки і працювати зможе. У цьому реченні вжито дієприслівникову конструкцію al + ip igle + (y)e de bil + ir + siniz, яка підкреслює одночасність двох дій в аспекті можливості. Крім того, цей приклад є яскравим відображенням однієї з головних особливостей кримськотатарської мови як мови, котра містить у собі кипчацький і огузький компоненти (-ip + -(y)e de bil-). Ми також бачимо замість звичної форми igle + y форму, притаманну огузькому говору, після якої вживається частка da/de, а до дієслова bil додалися афікси теперішньо-майбутнього або тривалого часу -ir + афікс другої особи множини.

Цікавим є також кипчацький варіант аспекту неможливості, на який ми звернули увагу: -ip ol-.

Наприклад, Muarrirnin matbaasi, en olmadiqta, pattasatta gahsiy simariglar eda ettiv yolunen para qazanip, oztinin maaliye vaziyetini tuzetip olamadi / Видавництво, як мінімум, беручись за виконання приватних замовлень у крайньому випадку, не змогло виправити своє фінансове становище.

У цьому реченні спостерігається класичне вживання конструкції, яка використовується у складнопідрядному реченні із семантикою протиставності.

У наступному прикладі бачимо використання конструкції аспекту можливості та неможливості у складнопідрядному реченні із семантикою обставини способу дії: Ozunin derdini kimselerge aytip-anlatip olamagani alda, Qipqaq oni dogru anlaganina sevinip, bo§ap ketti / Коли не міг комусь донести/розповісти свій біль, Кипчак його розумів, і тому він пом'якшав. Ця конструкція разом зі значенням аспекту неможливості відображає у реченні емоційний та фізичний стан людини, про яку йдеться.

Розглянемо детальніше цей приклад: Ozunin derdini kimselerge aytip-anlatip olamagani alda / Не маючи можливості розповісти комусь про свій біль

- тут бачимо використання таких конструкцій:

ayt + ip-anlat + ip - розповісти/роз'яснювати;

aytmaq - казати, говорити, розповідати;

anlatmaq - пояснювати, роз'яснювати, розповідати;

ol + a + ma + gani: olmaq - бути, вміти, могти;

al + da: al - стан, становище.

У конструкції аспекту можливості та неможливості aytip-anlatip olamagani alda використовується іменник у місцевому відмінку (al + da), який ускладнює її формальну та семантичну наповненість.

Варто також зазначити, що така конструкція аспекту може мати іншу, синонімічну форму: Ozunin derdini kimselerge aytip-anlatip olamaganda, Qtpqaq oni dogru anlaganina sevinip, bo§ap ketti / Коли не міг комусь донести свій біль, Кипчак його розумів, і тому він пом'якшав.

Порівнюючи конструкцію aytip-anlatip olamagani alda з конструкцією aytip-anlatip olamaganda поза межами представленого речення, можна підкреслити їх окремі семантичні особливості:

aytip-anlatip olamagani alda - не маючи можливості розповісти;

aytip-anlatip olamaganda - коли не мав можливості розповісти.

Стосовно конструкції aytip-anlatmaq - розповісти/роз'яснювати, необов'язково у реченні завжди використовувати її у вигляді сполучення двох дієслів. Окреме вживання кожного з них у реченні не змінює загальне значення. Наприклад, Ozunin derdini kimselerge aytip-anlatip olamagani alda... = Ozunin derdini kimselerge aytip olamagani alda... = Ozunin derdini kimselerge anlatip olamagani alda. / Коли не міг комусь донести/розповісти свій біль.

Таким чином, знаючи семантичний складник дієприслівникових конструкцій аспекту мож- ливості/неможливості, можна проаналізувати використання деяких з них у сучасній кримськотатарській мові на матеріалі твору Шаміля Алядіна. У досліджуваному тексті були виявлені та проаналізовані конструкції на -a, -e, -y з дієсловом bil-. Виявлено конструкцію, у складі якої вжито частку da/de, а також сполучено одразу два варіанти конструкції аспекту: Bu vaqit iqinde §ahsiy dersler alip igleye de bilirsiniz! - al + ip igle +(y)e de bil + ir + siniz) та -ip olama-. Виявлено використання конструкції аспекту можливості та неможливості у складнопідрядному реченні із семантикою обставини способу дії завдяки вживанню іменника у місцевому відмінку “al + da” - ayt + ip-anlat + ip olama + gan + i al + da.

Професор Кононов, досліджуючи форми аспекту можливості та неможливості, розглянув конструкції на dik//-(y)acak у поєднанні зі словом halde (-digi halde), одне зі значень якого є синонімічним до дієприслівника на (i)ken: Zeyd keyfsiz oldugu halde (=keyfsiz iken) Surreya, Mizan-ul belagat) / Зейд, будучи хворий (у той час як був хворий), поїхав до Стамбула. Форма на -dik//-(y)acak з афіксами приналежності зі словом halde «у стані» має значення: 1) підрядного речення допустимості: bilmedigi halde sormadi - він не запитав, хоч і не знав (замість halde можна використати менш вживане слово surette); 2) підрядного речення часу (будучи синонімом дієприслівника на (i)ken) (Кононов, 1941: 240).

Issue

Необхідно зауважити, що в кримськотатарській мові дієслова almaq - брати/вбирати (отримувати/відбирати) та olmaq - вміти/могти (бути/ставати) не є синонімічними за значенням. Наприклад: oqumaq - читати таyazmaq - писати:

oqup olmaq - могти/вміти читати; yazip olmaq - могти/вміти написати;

oqup almaq - прочитати; yazip almaq - написати/переписати, списати.

Для кращого розуміння наведеного матеріалу розглянемо приклад із твору Ю. Болата: Онынъ тасвирлеринен ильк корьгенде биле сизни танып алдым. / Onm tasvirlerinen ilk korgende bile sizni tanip aldim (Ю.Б. Омюр эзгилери, с. 116) / З її опису я одразу впізнав вас. У цьому реченні з контексту ми розуміємо, що відбувся процес зіставлення отриманої попередньої інформації з побаченим, у результаті чого сталося сприйняття образу як правильного або відповідного. Необхідно також звернути увагу на те, що у випадку заміни танып алдым / tanip aldim на танып олдым / tanip oldim у цьому реченні змінюється семантика: Onm tasvirlerinen ilk korgende bile sizni tanip oldim. / З її опису я одразу зміг впізнати вас. У реченні вже йдеться про отриману можливість завдяки опису відразу впізнати людину, яку побачили. Таким чином, у цьому реченні представлена конструкція у стверджувальній формі танып алдым / tanip aldim та танып олдым / tanip оШіт, що відображає семантику можливості тільки у варіанті з олдым/ol + dim.

Феномен функціонування конструкції форми неможливості на al + ama

Розглянемо заперечну форму, яка утворюється шляхом додавання

-ama/-eme до кореня дієслова. Візьмемо те саме дієслово olmaq порівняно з конструкцією tanip aldim у наведеному вище реченні у вигляді конструкції -ip olmaq у стверджувальній формі. У результаті бачимо, що афікс заперечної форми використовується у конструкції на -ip olmaq: tanip ol + ama + di + m: Onm tasvirlerinen ilk korgende bile sizni tanip ol + ama + di + m / З її опису я одразу не зміг впізнати вас. Але у вигляді конструкції аспекту неможливості tanip al + ama + di + m у реченні Onm tasvirlerinen ilk korgende bile sizni tanip al + ama + di + m не використовується. Сенс речення змінюється. Форма al + ama + di + m сприймається як не зміг взяти/отримати, а слово tanip перекладається як впізнавши/впізнаючи. Однак слід зазначити, що існує варіант аспекту неможливості, утворений від дієслова almak, але в іншому вигляді, який також перекладається як не зміг впізнати. Ця форма утворюється шляхом додавання до кореня al- афіксів dir + a + ma + di + m. Наприклад, Onm tasvirlerinen ilk korgende bile sizni birden aldiramadim. Так кажуть, коли не зміг впізнати одразу.

Дослідивши варіанти конструкцій та їх семантику у контексті, беручи до уваги розвідки вчених щодо цього питання, а також зміни, які відбулися у кримськотатарській абетці під впливом російської мови, бачимо звуження семантичного наповнення або кардинальну його зміну. Тому можемо припустити, що й конструкція аспекту неможливості дієслово + alma, яка збереглася у кримськотатарській мові, можна сказати, завдяки диву, зазнала розглянутих вище змін. Якщо припустити, що замість дієслова almaq вживається іменник al- -- стан, який до переходу на російську кирилицю писався латинською абеткою з літерою h, що дає фарингальний звук [Л]- с, можна розглянути дієприслівникову конструкцію дієслово + hal + ma + афікс часу + афікс особи, виникає також ще одне доречне запитання з приводу -ma, що не може приєднатися до іменника. Слід зауважити, що

-ma у цій конструкції не є афіксом, який приєднується до іменника hal, семантично він є усіченою часткою від -ama/-eme, що приєднується з випадінням першої голосної літери. Своєю чергою слід також підкреслити, що ama/eme як дієслово e + mek, на відміну від ol+maq-- бути у заперечній формі, окремо не використовується. Як бачимо, дієслово emek однаково перекладається з дієсловом olmaq, тому вони є синонімами (однак дієслово olmaq має ширшу семантику - бути, ставати, відбуватися). Твердий варіант ama є наслідком впливу сингармонізму, притаманному багатьом тюркським мовам, до яких входить і кримськотатарська мова.

Таким чином, можна розглянути запропонований підхід до розбору та аналізу цього типу конструкції: koralmadim = kormek+(h)alda+ama/emedim(olmadim); ya$almadtm=ya$amaq+ (h)alda+ama/emedim (olmadim).

Слід зауважити, що припускається об'єднання -(h)al+ma+афіксу особи у разі додаванні до кореня дієслова такого сполучення спостерігається невідповідність закону сингармонізму голосних.

У реченні Toqtargazi sonki sualge birden cevap bermege cesaret etalmadi, toqtaldi... / Токтар- гази одразу не зміг проявити хоробрість, зупинився конструкція etalmadi також утворюється як дієслово et(mek) +(h)al + (a)ma/(e + mek = olmaq) + di.

У цьому реченні відображається семантика стану особи у тій дійсності, яку описав автор. Особа була у складному становищі та не мала можливості здійснити дію, яку хотіла. У цьому реченні etalmadi можемо замінити на etip olamadi: Toqtargazi sonki sualge birden cevap bermege cesaret etip olamadi, toqtaldi. / Токтаргази одразу не зміг проявити хоробрість (дослівно), зупинився.

Хоча деякі діячі культури та інші активісти не розуміють важливості наявності окремої літери для відображення на письмі фарингального звука [h], на нашу думку, саме цей факт важливий для адекватного та повноцінного дослідження в цьому напрямі.



Висновки та перспективи подальших досліджень

У результаті нашої роботи було виявлено дієприслівникову конструкцію, яка може використовуватися як сполучення одразу двох форм вираження можливості та неможливості al + ip i§le + (y)e de bil + ir + siniz і підкреслює одночасність двох дій. Також виявлено вживання частки da/de всередині конструкції. Здійснена спроба детального аналізу дієприслівникової конструкції можливості та неможливості на -ama/-eme у сполученні з дієсловами olmaq і almaq. Безумовно, наше дослідження не є завершеним та потребує продовження дослідницьких процедур, але напрацювання та виявлення складної конструкції у нашій розвідці можуть бути використані у дослідницьких роботах, на курсах вивчення кримськотатарської мови, на уроках кримськотатарської мови у закладах загальної середньої освіти.

Для візуалізації нашого дослідження результати практичного аналізу надаються у представленій таблиці:

-a/-e/-y bilmek	-ip olmaq
Стверджувальна форма
Основа дієслова + -a/-e/-y + дієслово bilmek + афікс часу + афікс особового займенника	Основа дієслова + -p/-ip/-ip + дієслово olmaq + афікс часу + афікс особового займенника
Теперішній час	yaz-a-bil-e	Теперішній час	yaz-ip-ol-a
Минулий (категоричний) час		Минулий (категоричний) час	yaz-ip-ol-di
Майбутній (категоричний) час	yaz-a-bil-ecek	Майбутній (категоричний) час	yaz-ip-ol-acaq
Минулий неочевидний (суб'єктивний) час		Минулий неочевидний (суб'єктивний) час	yaz-ip-ol-gan
Теперішній-майбутній (широкий) час	yaz-a-bil-ir	Теперішній-майбутній (широкий) час	yaz-ip-ol-ir
Заперечна форма
Основа дієслова + -(y) ama-/-(y) eme- + афікс часу + афікс особового займенника	Основа дієслова + ip ol+ama + афікс часу + афікс особового займенника
Теперішній час	yaz-ama + y	Теперішній час	yaz+ip ol + ama + y
Минулий (категоричний) час	yaz-ama + di	Минулий (категоричний) час	yaz+ip ol + ama + di
Майбутній (категоричний) час	yaz-ama + ycaq	Майбутній (категоричний) час	yaz+ip ol + ama + ycaq
Минулий неочевидний (суб'єктивний) час	yaz-ama + gan	Минулий неочевидний (суб'єктивний) час	yaz+ip ol + ama + gan
Теперішній-майбутній (широкий) час	yaz-ama + z	Теперішній-майбутній (широкий) час	yaz+ip ol + ama + z
Заперечна форма на -l+ma/ al+ma у минулому категоричному часі
-l+ma	al+ma
yasa-l+ma +di+m		yaz+al+ma + di+m	kor+al+ma+di+m
toya-l+ma +di+m		otur+al+ma+di+m	if+al+ma+di+m



Література

1. Болат Ю.М. Омюр эзгилери : икяелер ве пьесалар. Ташкент : Гъафур Гъулам адына эдебият ве санаат нешрияты, 1984. 256 с.

2. Гаркавець О.М. Нарис кримськотатарської фонетики, морфології та правопису. Київ : Радянська школа, 1988. 198 с.

3. Кононов А.Н. Грамматика турецкого языка. Москва : Изд-во Академии наук СССР, 1941. 312 с.

4. Меметов А.М. Земаневий къырымтатар тили. Симферополь : Къырым девлет окъув педагогика нешрияты, 2006. 320 с.

5. Самойлович А.Н. Опытъ краткой крымско-татарской грамматики. Петроградъ : Тип. И. Бораганскаго, В.О. Средній пр., 1-10, Таврическая Губернская Земская Управа. Отдълъ народнаго образованія, 1916.

6. Севортян Э.В. Крымскотатарский язык. Языки народов СССР. Тюркские языки. Т 2. Москва : Изд-во Наука, 1966. С. 234-269.

7. Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: проблемні питання : навчальний посібник /

8. Слинько, Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська. Київ : Вища шк., 1994. 670 с.

9. Сорокін С.В. Практична граматика турецької мови. Частина перша : навчальний посібник (препринт). Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2018.

10. Къырымтатарджа-русча-украиндже лугъат / Тертип этиджи: С.М. Усеинов. Акъмесджит : «Тезис» нешрият эви, 2008. 836 с.

11. Къайда бирлик, анда тирилик. Къырымтатар аталар сёзлери / Тертип этиджи: Фазыл, Р / Фазылов, Р. Ташкент : Эдебият ве санъат нешрияты, 1971. 192 с.

12. Поліщук М. Суб'єктивно-модальні форми в українській мові. Наукові конференції

13. Shamil Aladin. Iblisnin ziyafetine davet lat.pdf. 1979.



References

1. Bolat, Yu.M. (1984). Omyur ezgileri [Tunes of life]: ikyayeler ve p'yesalar. Tashkent: G”afur G”ulam adyna edebiyat ve sanaat neshriyaty, 256 p. [in Crimean Tatar].

2. Harkavets', O.M. (1988). Narys krymskotatarskoyi fonetyky, morfolohiyi ta pravopysu [Sketch of Crimean Tatar phonetics, morphology and spelling]. Kyiv: Radyans'ka shkola, 198 p. [in Ukrainian].

3. Kononov, A.N. (1941). Grammatika turetskogo yazyka [Turkish grammar]. Moskva: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 312 p. [in Russian].

4. Memetov, A.M. (2006). Zemaneviy k”yrymtatar tili [Modern Crimean Tatar language]. Simferopol': K”yrym devlet ok”uv pedagogika neshriyaty, 320 p. [in Crimean tatar].

5. Samoylovich, A.N. (1916). Opyt kratkoy krymsko-tatarskoy grammatiki [Experience of brief Crimean Tatar grammar]. Petrograd: Tip. I. Boraganskago, V.O. Sredrny pr., 1-10, Tavricheskaya Gubernskaya Zemskaya Uprava. Otd”l” narodnago obrazovarnya,105 p. [in Russian].

6. Sevortyan, E.V. (1966). Krymskotatarskiy yazyk [Crimean Tatar language]. Yazyki narodov SSSR. Tyurkskiye yazyki (T. 2, s. 234-269). Moskva: Izd-vo Nauka, 531 p. [in Russian].

7. Slyn'ko, I.I. (1994). Syntaksys suchasnoyi ukrayins'koyi movy: problemni pytannya: navchalniy posibnyk /

8. Slyn'ko, N.V. Huyvanyuk, M.F. Kobylyanska. Kyiv: Vyshcha shk. 670 p. [in Ukrainian].

9. Sorokin, S.V. (2018). Praktychna hramatyka turets'koyi movy [Practical grammar of Turkish language]. Chastyna persha: navchalniy posibnyk (preprynt). Kyiv: Vydavnychyy tsentr KNLU, 358 p. [in Ukrainian].

10. Useinov, S.M. (Tertip etidzhi). (2008). K”yrymtatardzha-ruscha-ukraindzhe lug”at [Crimean Tatar-Russian- Ukrainian dictionary]. Ak”mesdzhit: “Tezis” neshriyat evi., 836 p. [in Crimean tatar].

11. Fazyl, R. / Fazylov, R. (Tertip etken). (1971). K”ayda birlik, anda tirilik [where's unity, there's liveliness. Crimean Tatar proverbs]. K”yrymtatar atalar sezleri. Tashkent: Edebiyat ve san”at neshriyaty., 192 p. [in Crimean Tatar].

12. Polishchuk M. Sub”yektyvno-modal'ni formy v ukrayins'kiy movi. Naukovi konferentsiyi.

13. Shamil Aladin. (1979). Iblisnin ziyafetine davet [An invitation to a feast to the devil]

Размещено на Allbest.ru

...